Исламское банковское дело: сущность, инновации и регулирование Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

БАНКИ

УДК 336.71

1СЛАМСЬКА БАНК1ВСЬКА СПРАВА: СУТН1СТЬ, 1ННОВАЦ11 ТА РЕГУЛЮВАННЯ

Пантелеева Н.М., к.т.н., доцент, Ч1БС УБС НБУ (м. Кшв)

У статп розглянуто сучасш м1жнародн1 тенденцп розвитку, поширення, прийняття та регулювання юлам-сько1 банювсько1 справи. Охарактеризовано юламсью фшансов1 шструменти як шновацп на р1вш нацю-нальних банювських систем.

Ключовi слова: шновацп, юламсью фшанси, юламський банюнг, юламський ушверсальний банк, юламсью ф1нансов1 шструменти.

ВСТУП

Зростання штересу до юламсько1 фшансово1 системи як альтернативно! та життездатно! обумовлено 11 стшюстю та нездатнютю до утворення криз у пор1внянш з дом1нуючою в сучасному свт захщною модел-лю. До фактор1в, що вплинули на розвиток юламських фшанив, зокрема в Сврот, слщ вщнести швидке зростання мусульманського населення, поява та стшке зростання заможного мусульманського середнього класу, штерес серед мусульманського населення до дозволених за Шар1атом фшансових продукпв, швес-тицп европейських банюв в юламсью цшш папери актив1зували штерес приватних 1нвестор1в, видача лщензш на надання роздр1бних банювських послуг (кредитування, страхування, шотека), традицшш банки побачи-ли нов1 б1знес-можливост1 та почали включати юламсью ф1нансов1 продукти до сво!х портфел1в з метою !х диверсифжацп.

Природа стшкосл й експансп юламсько1 економ1чно! модел1 полягае в концептуальних вщмшностях та обумовлена рядом 11 позитивних рис, де ключовими е: справедливють, що дозволяе порушити залежнють реального сектору вщ штерешв банювського катталу; стабшьнють, яка Грунтуеться на швестищях у реаль-не виробництво; р1вном1рне кредитування вих галузей економжи — розвиток загальнонацюнальних ште-реив, а не окремо взятих груп; сощальна вщповщальнють, добродшшсть i боротьба з бщнютю — не допус-каеться економiчне збагачення за рахунок соцiальних i моральних прав бщних прошаркiв суспiльства та порушення встановлено1 нижньо1 межi життевого рiвня громадян, проводиться збiр особливого податку на користь бiдних i формування спецiального фонду. «1сламський банюнг припускае помiрнiсть i не гарантуе надприбутки. Вiн прагне до того, щоб, умовно кажучи, в кра1ш було багато мiльйонерiв, а не деюлька мшьяр-дерiв при великому чи^ жебраюв» [1].

В основу юламських фiнансiв покладено фiлософiю — сукупнють коштiв дрiбних вкладникiв здатна утворити каттал, який може бути використаний на цш, що вiдповiдають iнтересам та яких прагне досягти фiнансова установа, що зумiла мобЫзувати подiбнi заощадження. Прибуток вважаеться законним, якщо вiн е особистим внеском шдприемця в справу у виглядi капiталу, працi i досвiду. Накопичене багатство, як сукупнють акумульованого прибутку, що утворилося внаслiдок витрачених зусиль на подолання труднощiв i ризиюв в процесi продуктивно1 працi, отримуе громадське визнання. Отриманi доходи спрямовуються на швестування та надання допомоги перешчним громадянам, а також в якост винагороди вкладникам за ствпра-цю з фiнансовою установою. На думку вщразу спадае невирiшене проблемне питання, яке досить активно обговорюеться вичизняними науковцями, економютами та политиками останнiм часом, а саме яким чином повернути майже $70 млрд заощадження стввичизниюв у банкiвську систему та спрямувати 1х у реальний сектор економжи, тобто перетворити заощадження в швестицп.

Оцiнюючи свiтовий ринок катталу експерти впевнено стверджують про значний екожмчний потенцiал кра1н Середнього Сходу та Швшчно1 Африки. В 2010 р. юламсью фiнансовi активи оцiнювались приблизно в $ 1 трлн проти $250 млрд у 90-т роки. В 2012 рощ, за даними британсько1 аудиторсько1 компанп Ernst & Young, вони повинш збiльшитесь на 33% та досягти рiвня $1,5 трлн, у перспективi до 2015 року — $2,5 трлн, ураховуючи стшю темпи зростання 25% у середньому на рж [2]. 1сламсью банки мiцно входять i все бiльше впливають на мiжнародну фiнансову систему, тому дослщження принципiв i практики юламсько1 банювсь-ко1 справи е актуальним.

Основнi засади юламсько1 економiчноl моделi розглядаються в роботах зарубiжних учених — Вiльсона Р., Кафа М., Кана М., Коха Ф., Малка А., Мiракора А., Маннана М., Мура Ф., Сiддiкi М., Фарука М., Чапрi У, Чапмана Д., Якуби С., а також росшських економiстiв, юристiв i полiтикiв — Гукасяна Г., Срмолова М., 1оново1 А., Масленнiкова В. Проблеми юламських банюв висвилювалися в працях багатьох росшських учених Баршово1 Я., Бекюна Р., Журавльова А., Мирошнiка Е., Павлова В., Прудшково1 Ю., Трунша П., а також вiтчизняних — Бондаренко Л., Вовк В., Сгоричево1 С., Корнеева В., Станкова О., Шамово1 I., Шеремет I. Огляд публжацш показав, що в наявно1 незначно1 кiлькостi публiкацiй увага бшьш зосереджена на юторп становлення юламсько1 фшансово1 системи, принципових вщмшностях iсламського та традицiйного банкiнгу, але питання можливост штеграцп юламсько1 моделi банювсько1 справи в нацiональнi банювсью системи, питання фiнансового iнжинiрингу, регулювання поки ще дослiдженi недостатньо.

58

Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №3

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Метою даноï статтi е дослщження свiтових тенденцiй розвитку та iMmeMem^iï iсламськоï банкiвськоï системи, надання характеристики ушверсального iсламського банку та юламських фiнансових iнструмeнтiв як iнновацiй на рiвнi нацiональних банкiвських систем.

РЕЗУЛЬТАТИ

1сламську фiнансову систему можна охарактеризувати як сукупшсть мeтодiв i мeханiзмiв фшансування, що дозволяють здiйснювати eкономiчну дiяльнiсть без порушення базових принцишв, сформульованих в Шарiатi (мусульманському прав^ [3]. 1сламська фiнансова система включае банкiвськi та нeбанкiвськi фшан-совi шститути, ринок кашталу, шфраструктуру, що складаеться з платiжноï системи, торгових i ктрингових систем, регулюючих i контролюючих органiзацiй, рейтингових агентств та ш

Важливою компонентою iсламських фшанав е банювська система, де переважна бшьшють активiв — 74% i 10% зосереджена в комерцшних та швестицшних банках вiдповiдно, а iншi 16% — у державних i корпоративних цшних паперах, рiзних фондах, страхуваннi. 1сламська банювська система Грунтуеться на принципах i нормах юламського права, заборонi отримання прибутку за рахунок банювського вщсотку та прийняття надмiрних ри-зиюв з використанням похiдних фiнансових шструменлв. Ураховуючи, що iсламськi банки здшснюють свою дiяльнiсть переважно на ринках, що розвиваються, головнi функцiï перерозподшу капiталу та проведення розра-хунюв розширено функцiями — мобiлiзацiï фшансових рeсурсiв через пайове фiнансування, швестицшжя дiяль-ностi, формування спeцiальноï бази даних клiентiв, соцiокультурною. 1сламська банювська д1яльшсть е повнiстю iнвeстицiйною на умовах спшьного розподiлу прибутюв i збитюв, а iсламськi банки, на вщм^ вщ традицiйних комeрцiйних, джггь бiльш як iнвeстицiйно-ощаднi компанiï, шж як крeдитнi органiзацiï. Винагородою юламського банку або ктента е щдприемницький прибуток, а не гарантований iз самого початку та фжсований за абсолютною величиною позиковий вщсоток. До iсламських вiдносять банки, а також допомiжнi банкiвськi шдроздши або iсламськi <дакна» звичайних банков [4]. Свiй розвиток юламсью банки пов'язують з iнтeграцiею з традицшни-ми комeрцiйними банками за умови забезпечення яюсного й ефективного управлiння цим процесом. Для того, щоб гарантувати прийнятнiсть i збереження оригшальносл iсламського банкингу вщносно концепцп й шстру-мeнтiв традицiйноï банкiвськоï справи, необхщно досягти iдeологiчного i довiрчого компромiсу мiж системами.

1сламсью банки оцiнюють власнi можливостi щодо розширення своеï присутностi в свт та визначають:

• можливостi: розширення кореспондентських вщносин з комeрцiйними й швестицшними банками; проведення зважeноï iнвeстицiйноï полiтики; «eтичнi швестицп»; тдтримка заборони процeнтiв з боку ктенпв не мусульман; змiна низки полггачних умов у краïнах, що ïх приймають;

• сильнi сторони: налагоджеш eфeктивнi мeханiзми податкових i аудиторських пeрeвiрок пiдприемств i компанiй; методи фшансування, якi узгоджуються з дточими нацiональними законами про банкiвську дiяльнiсть; контроль i нагляд; соцiальна спрямованють;

• загрози: конкурeнцiя з боку захщних фiнансових iнститутiв; вiдсутнiсть ушфжованого трактування вимог iсламськоï eкономiчноï доктрини; нeвизначeнiсть статусу та вiдповiдноï класифжацп iсламських бан-кiвських установ у нацюнальному банкiвському законодавствi краïн, що ïх приймають;

• слабкi сторони: не застраховав вiд фiнансових втрат; ризик укриття позичальниками справжнього розмiру прибутку; виникнення та збереження на тривалий термш надмiрноï лiквiдностi; обмеженють мож-ливостей мобiлiзацiï додаткового кашталу за допомогою eмiсiï та розмщення акцiй.

Iсламськi банки вiдрiзняються вщ традицiйних перш за все вщсутнютю гарантованих виплат по швестицшних депозитах, мeханiзмом визначення виплат по депозитах через прибутковють банку та дохщнють iнвeстицiй, прийняття рiшeння щодо надання кредиту спираеться не на вартють застави, а на участь вклад-ниюв у прибутках i збитках банку. 1ншою вiдмiннiстю е використання юламських фiнансових продукпв та шструменлв, вiдносно яких можна охарактеризувати ушверсальний iсламський банк (рис. 1).

Набiр iснуючих iсламських фiнансових продукпв та iнструмeнтiв визначаеться поеднанням трансакцш-них i посередницьких контрактiв, що в свою чергу впливае на мехашзм дiï, види ризикiв, мету та вигоди, що передбачае отримати банк i ктент.

До посередницьких юламських контракпв вщносяться: Mudharabah/Ыудараба — участь у прибутках i збитках; Ujroh/Вакала — агентсью послуги, Takaful/Такафул — iсламськe страхування; Amanah/Амана — поточш рахунки або рахунки до запитання; Kafalah/Кафала — банкiвська гаранпя та iн.

До трансакцiйних вщносяться контракти: змiшанi (Qardh hasan/Кард-уль-Хасан — безвщсоткова позика або благодiйний кредит), пов'язаш з майном; дольовоï учасп (Musyarakah/Ыушарака — спiльний бiзнeс). Контрактами, що пов'язаш з майном е контракти торгового фшансування (Murabahah/Ыурабаха — перепродаж з торговою нацшкою, Salam/Бай Салям — авансовий плапж, Bai'al-Inah/Бай уль-1на — продаж з правом викупу, bai' Bithaman Ajil/Бай Битхаман Аджил — угода з вщстрочкою платежу) та цiннi папери, що забезпечеш активами (Ijarah/Iджара — договiр оренди, Ijarah Thumma Al Bai'/Iджара Тумма Аль Бай — оренда з правом викупу, Istishna/Гстисна — ф'ючерси, угода на термш) [4-7].

Процес iмплeмeнтацiï iсламськоï банкiвськоï справи буде тривалим та тд тиском законодавчого регулювання, нeдовiри та скепсису, жорсткоï конкурeнцiï з традицшними комeрцiйними банками. Це обумовлюе необхщнють iнжинiрингу та рeiнжинiрингу фшансових шструменлв i бiзнeс-процeсiв як з боку юламських, так i традицшних банюв, що готовi ïх прийняти. При цьому вони можуть обрати будь-яку стратeгiю, а саме: iмiтацiï — побудови eквiвалeнту продукту з майже щентичними властивостями; мутацiï — побудови рiзних

59

Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2012 - №3

Ушверсальний ¡сламсьюй банк

Пасивш опера цИ-Депозитн1 продукти Акти вн1 операц И -Продукти фшансування

Продукти та шструменти

Поточний рахунок або безстроковий депозит-контракт вщповщального збер1гання ШасЦаЬ (вад1я), контракт участ в прибутках МиСЬагаЪаЬ (мудараба), контракт позики 0>агС] Ьа8ап (К ардул хасан);

Ощадн1 рахунки/депозит -контракт ШасЦаЬ, МиСЬагаЪаЬ;

Строковий депозит/Загальний та спещал1зований швестицшш рахунки-контракт МиСЬагаЪаЬ; швестицшний пул депозит1в

Фшансування на основ1 контрактш МиСЬагаЪаЬ (мудараба), сшльного тдприемництва МшуагакаЬ (муш арака), продажу МигаЪаЬаЬ (мурабаха) Фшансування на основ1 контракту 8а1аш (Салям) Фшансування на основ1 контракту Ь^Ьпа (1стисна) Фшансування на основ! контракту ЦагаЬ (щжар) Фшансування на основ! контракту 0>агСЬ Мульт1 серв1сне фшансування

Послуги

Брокерсьо послуги Послуги залученн я акцюнерного кашталу Послуги сшдикаци Послуги сек'ютер1заци 8икик (Сукук) 1сламський 1мпортний акредитив Ь/С на основ! к он трак ту Ш ака1аЬ Ы1 и]гоЬ (в акала) 1сламська бановська гарант1я Ка£а1аЬ (кафал а)

О бмш вал юти - угода ЗЬай

вар1ант1в В1д прии-нятних продукпв; се-лекцп вщ реальних потреб кшенпв. Але прииняття цих стра-тегш може загрожу-вати втрати головного — ушкальност1 юламських продукпв, що вказуе на не-обхщнють розвивати власт пщходи до роз-робки альтернатив-них р1шень 1 нових продукпв для заощад-жень та швестицш.

Розробка нового продукту для юлам-ського банку, як 1 для традицшного комер-

Рис. 1. Характеристика ушверсального юламського банку (Складено автором на цщщэго, — це склад-основ1 [4-7]) ний процес, де пер-

шорядне значения мае процес наукового дослщження 1 який вщр1зняеться та залежить вщ стратеги та потенщалу банку, а для юламських банюв — додатково вщ рел1гшних канотв. Основними елементами розробки юламсько-го банювського продукту е знання принцитв Шар1ату, знання банювського б1знесу 1 особливостей зовтшнього та внутршнього середовища Иого функцюнування, досвщ, сфера та масштаб до, дослщження И шновацц. Нолями знань Шар1ату, основ юламського продукту, е вчет, яю мають поглиблене розумшня мусульманського права та мусульмансью експерти з фшанав, що розум1ють базов1 мусульмансью принципи. Важливе значення мае поглиблене знання фшансш 1 банювсько! справи, функцюнально! сутност банювських продукпв та 1х б1знес-моделеИ, вщповщно до р1зних сегменпв, зокрема малого та середнього б1знесу, державного та корпоративного управлшня, роздр1бного б1знесу. Нов1 продукти обов'язково розробляються та/або пщлягають експертиз1 на до-тримання норм закошв, зокрема конституцшного, господарсько-процесуального, цившьно-процесуального, банювського, податкового. Також, ураховуються ринков1 фактори, знання яких е передумовою забезпечення ринко-вого потенщалу нового продукту на маИбутне. Досвщ у розробщ нових продукпв мае суттеве значення та дозво-ляе уникнути багатьох проблем 1 неефективного управлшня. Банки, що мають географ1чно розгалужену оргаш-зацшну структуру, забезпечують переваги щодо ресуршв для шщацп швдбних розробок, можливост розпов-сюдження нововведень та отримання значного екожмчного ефекту за рахунок власно1 ктентсько! бази. Дослщ-ження в галуз1 м1жнародних фшанав 1 регулювання, принцитв Шар1ату, тенденцш та динам1ки фшансового ринку е передумовою устшно! розробки нового продукту та набуття 1м ознак шновацшного, що саме И диферен-щюють один продукт вщ шшого, зокрема як фшансова шноващя, шноващя Шар1ату, оподаткування, регулювання тощо. До процесу розробки продукту залучаються внутршт посередники (1Т-системи, допом1жт структури) та зовтшт (Центральш банки, юридичт ф1рми, незалежт експерти та установи тощо). Алгоритм процесу розробки продукту надано на рис. 2, де узгоджешсть до принцитв Шар1ату проводиться на кожному етат, а також перев1ряеться вщповщнють форми та сутност продукту, принципу дш заснованих на цшях.

Досвщ, якиИ набувають юламсью банки щодо шженирингу та решженирингу банк1вських продукпв е досить корисним для комерцшних банк1в 1нших кра1н, що розвиваються та сталою практикою яких е страте-пя 1м1тац11 зах1дних продукпв. ПриИняття комерц1Иними банками 1сламських банювських продукпв е реальною альтернативою продуктам стандартно! формацп, фшансовою шноващею на р1вн1 нац1ональних бан-ювських систем. Тод1 запропонованиИ алгоритм можна доповнити оцшкою в1дпов1дност1 продукту нацю-нальному законодавству та принципам Шар1ату. Поеднання в продуктов1И л1н1Иц1 банюв продукт1в з р1зним концептуальним базисом може дати значниИ синергетичниИ ефект, що безумовно позитивно вплине перш за все на стшюсть банку та банювсько! системи в цшому.

Для юламського банюнгу концептуальним е принцип розподшу ризик1в 1 прибутку м1ж власником ф1нан-сового катталу та п1дприемцем. Банкам забороняеться спекулятивна поведшка та навмисниИ ризик, якиИ виходить за меж1 неминучо! випадковостг За своею структурою 1сламськ1 банювсью продукти е комплекс-ними, що дещо ускладнюе управл1ння ризиками. Так, для депозитних продукпв характерн1 — ризик лжвщносп, ринковиИ ризик внаслщок коливання обм1нного курсу для депозипв в 1ноземн1И валют1; комер-цшниИ ризик, пов'язаниИ з можлив1стю втрати кл1енпв внасл1док зменшення Иого реально! винагороди в пор1внянш з банювським в1дсотком. Для продукт1в та шструменпв ф1нансування властив1 ризик неплатежу за кредитом, ринковиИ ризик, оперативниИ ризик внаслщок внутр1шньо! фальсиф1кац11, хабарництва тощо. Послуги юламських банюв супроводжують ризики неплатежу по кредиту внаслщок нездатносп 1мпортера врегулювати претенз1! оплати 1мпортного акредитиву; ринковиИ ризик 1з-за банювських труднощ1в отримання 1ноземно! валюти, потр1бно! п1д час оплати; оперативниИ ризик 1з-за ненад1Иного управл1ння шфор-

60

Науковий в1смик: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №3

мацiиною технолопею; ризик репутацп iз-за не-здатносп банку виконати зобов'язання; ризик неплатежу за кредитом iз-за нездатносп клiента; оперативниИ ризик через помилку оператора або фальсифжащю; законо-давчиИ ризик. Ураховую-чи етап становлення ю-ламських банков слiд до-дати ризик вщповщносп принципам Ш^ату, пра-вовий та полггичний.

Iсламськi банки е до-статньо консервативнi та ризик-менеджмент роз-винений в них дуже добре. В 1х органiзацiИнiИ структурi функцюнують пiдкомiтети управлiння

Основна iдея та мета створення продукту

I

Концепция та бiзнес-модель продукту

Експертиза по Шарiату

Стандарти та законодавство

I

Завершальний процес

I -

Система розвитку за необхщшстю

Навчання -

Маркетинг продукту та управлiння

а) загальний алгоритм б) оцшка вiдповiдностi

Рис. 2. Алгоритм розробки юламського банювського продукту

ризиками, зокрема управлшня активами та зобов'язаннями, контролю операцшного ризику, контролю ризи-ку неплатеж!в за кредитами, антикризового управлшня, вщповщност принципам Шар1ату.

1сламсью фшансов! продукти й шструменти мають вбудовану систему ризик-менеджменту. Так, юламсью швестицшт депозити досить схож! з пайовими швестицшними фондами, але вони, на вщмшу вщ останшх, чгтко регулюються певними стандартами у поеднанш з системою ризик-менеджменту. При вкладенш грошей на депозит вщразу може буде визначено проект, на який вони будуть використаш, а прибутки та збитки вщ проекту банк i кшент отримають вщповщно до попередньо! домовленосп, зпдно з умовами контракту, тобто пануе принцип партнерства. Вш же дiе коли шдприемець бажае отримати кошти на розвиток, банк висувае дуже висок! вимоги, позитивне ршення буде надано тшьки тодi, якщо проект дшсно е перспективним, а бiзнес — прозорим. У подальшому банк ретельно стежить за цшьовим використанням грошей тому, що вш роздiляе з шдприемцем не лише прибуток, але i збитки. Цей же принцип шдтримуеться в iсламському страхування — такафулг Класичний догов!р такафула повинен включати: спецiальний механiзм обопшьного розподшу ри-зиюв i надання взаемно! гарантп; умови участi в договор!, зпдно з яким утримувачi пол!шв е спiввласниками фонд!в такафула; умови управлшня, що надають утримувачам жшшв право участ в операщях i право контролю над рахунками; умови швестування, що стосуються використання сплачених учасниками внесюв в не забо-роненш юламом д!яльносл й умови розподшу результата фшансово! д!яльносп м!ж учасниками.

Сек'юритизащя визнана найкращою шноващею останнього часу. В якост шструменту сек'юритизацп актив!в у юламських фшансах використовують сукук, який може бути двох титв — юламсью облшацп та юламсью сек'юритизацп [8, 9]. Сукук — е щеальним шструментом з точки зору юламських швестор!в тому, що не е боргом, а часткою реальних актив!в, торгуеться на вторинному ринку, не е прямим боргом, його емггентами, поряд з юламськими фшансовими шститутами, можуть бути суверенш емгтенти та компанп, д!яльнють яких не суперечить Шар!ату. Б!знес або д!яльнють, схеми фшансування, що полягають в основ! сукуку повинш вщповщати Шар!ату. Дохщшсть сукуку формуеться за рахунок прибутку вщ використання актив!в, послуг або д!яльносп проекту, що фшансуеться.

Спшьш риси сукуку з сек'юритизащею полягають у тому, що вш е цшним папером, основу якого та вщповщно його види визначае обумовлений актив. 1ншим елементом, що поеднуе сукук i сек'юритизащю е спещальна проектна компашя (SPV) — юламська глобальна компашя сукук (Islamic Global Sukuk Company, IGS). Коли випуск здшснюеться без SPV, тод! говорять про юламсью облшацп. На сьогодш вщр!зняють чотирнадцять вид!в сукуку за наступними групами: по вщношенню до SPV, за р!внем передач! ризику шве-сторам, по здатност до оберненост сертифжапв сукук (з або без вторинного обернення) [8].

Ринок сукук достатньо малий (приблизно 1% свпового ринку) та молодий (перший випуск пройшов у 1996 р.), але вш активно розвиваеться. Дом!нуюче положення займае Малайз!я з часткою ринку близько 70%, а також великими позичальниками на ринку е емггенти з Катару (14,7%), ОАЕ (4,9%) i 1ндонезп (3,7%). Поряд з цим на ринок сукук виходять позичальники кра!н Захщно! Свропи та США, наприклад General Electrics (США, розм!р емюп — $500 млн, розмщення — 2009 р.), IFC (США, розм!р — $100 млн, 2009 р.), Nomura Holdings (Япошя, $100 млн, 2008 р.), Sanctuary Building (Анппя, J 213 млн, 2005 р.), провшщя Саксошя-Анхальт (Нгмеччина, розм!р — €100 млн, 2004 р.) [10]. Найбшьше фшансування через емгсш сукук отримали сектор нерухомост та буд!вництва, фшансових послуг i суверенш випуски. За даними агенцп Ernst & Young, оргашзаторами випусюв е здебшьшого традицшш банки та !х юламсью вжна, транснащо-нальш банки. Помину вщсутнють юламських банюв можна пояснити рядом причин, а саме недостатнютю

61

Науковий itici iiik: Фшанси, банки, iнвестицü■ - 2012 - №3

у бшьшосп юламських банюв значноï капiтальноï бази, щоб шдтримати гарантшш зобов'язання при великих випусках, вiдсутнiстю досвщу в органiзацiï значних i мiжнародних випускiв, браком фахiвцiв з швести-цiйного банкiнгу. В 2011 р. облшацш сукук було розмiщено на $87,1 млрд., а в шчш 2012 р. — $20 млрд, що можна сшвставити з обсягом усього IV кварталу 2011 р. У 2012 р. прогнозуеться, що на ринок вийдуть новi суверенш позичальники з краш Африки (ЮАР, Сенегал, Нiгерiя, Кешя) i краш СНГ (Казахстан) [11].

Краïни, що розвиваються, дослiджують i розглядають входження на ринок сукук з урахуванням можли-вих перспектив, зокрема диверсифжацп ринкiв залучення капiталу, бiльш глибокоï iнтеграцiï в мiжнарод-ний фшансовий простiр i змiцнення позицiй щодо власного позицiонування як фiнансового центру, можли-востi лютингу та торгiвлi iнструментом сукук на ММВБ, активiзацiï внутрiшнiх фондових ринкiв за рахунок участi, дозволяючи навiть дрiбним учасникам брати участь у випуску цшних паперiв, розвитку нових фшан-сових ринюв та iнструментiв для швестицшних банкiв. До недолiкiв, що стримують упровадження сукук у краïнах, що розвиваються, е незначна юльюсть i низький рейтинг емгтента; значна частина зовшшшх шве-сторiв у цих крашах е традицiйними iнвесторами, що оперують традицiйними iнструментами, а юламсью швестори не достатньо знають внутршнш ринок цих краш; витрати на оргашзащю можуть перевищувати витрати на традицшш облшацп, якi е i так досить значш До ризиюв слiд вiднести — низьку лжвщнють сукук, вiдсутнiсть мiжнародноï стандартизацiï продукту, практики реструктуризацп дефолтiв, необхiднiсть iмплементацiï податкового та законодавчого права.

Важливого значення для юламського банюнгу набувае система регулювання та нагляду. Гостро вщчу-ваеться потреба у формуванш единоï системи та стандартiв. На сьогодш пiдтримка розвитку iсламського банюнга здiйснюеться мiжнародними органiзацiями, зокрема Радою з 1сламських Фiнансових Послуг (Islamic Financial Services Board — IFSB), Оргашзащею з бухгалтерп та аудиту для юламських фшансових шститута (Accounting and Auditing Organisation for Islamic Financial Institutions — AAOIFI). Ц установи також вщпо-вiдальнi за подготовку, просування й оновлення стандарта i правил по iсламському банюнгу, ринкам кашта-лу та в секторi страхування, враховуючи дiючi мiжнароднi стандарти. Поряд з цим регуляторш органи та центральнi банки рiзних краïн мусульманського свiту формують системи здшснення операцiй мiж юлам-ськими фшансовими установами рiзних краïн, шукають способи максимально ефективноï оцiнки ризиюв в юламсьюй банкiвськiй галузi та забезпечення ïï привабливостi для iнвесторiв з будь-яких краïн свiту. Поки ж контроль над вщповщнютю продукта iсламських банкiв законам Шарiату здшснюеться комiсiями юлам-ських учених, яю за вiдсутнiстю единоï мiжнародноï системи стандарта приймають рiшення самостiйно в кожному випадку. До 2013 р. плануеться створити единий орган зi стандартизацiï дiяльностi iсламських фiнансових установ краш Персидськоï затоки. Фiнансова криза на ринку похщних фiнансових шструмента показала, що адекватна оцiнка ризику можлива тiльки за умови розумшня структури та механiзму запропо-нованих продукта. Тому деяю центральнi банки наполягають на включенш положень, що регулюють iсламськi фiнансовi продукти, в европейське право у роздЫ вимог до кашталу за нормативами Базельського комггету.

На сьогоднi налiчуеться бшьше 300 iсламських фiнансових iнститутiв у 75 крашах свиу. Ключовими центрами юламського банюнга е 1ран (36%), Саудiвська Аравiя (16%), Малайзiя (11%), Об'еднаш Арабськi Емiрати (10%), Кувейт (8%), Бахрейн (6%), а також Катар, Великобриташя, Турщя та ш. (13%). Поряд з цим юламський банкiнг достатньо швидко поширюються в iншi краïни, зокрема Пiвнiчноï Африки (Судан, €ги-пет, Йорданiя та Сиргя), Азiатського регiону (Iндонезiя, Гонконг, Сшгапур, Бангладеш, Пакистан, Японiя, Китай), Захiдноï Свропи та Пiвнiчноï Америки (Франщя, Нiмеччина, Iталiя, Швейцарiя, США, Канада) [2]. Найбшьшим у свт ринком iсламських iнвестицiй в нерухомють е США.

Свропейським лiдером юламського банюнга е Великобриташя, де сукупш активи становлять $300 млн та 22 англшських банка пропонують фiнансовi продукти вiдповiдно до законiв Шарiату. Лондон е найбiльшим у свт ринком юламських обтгацш Це пояснюеться глобальною експансiею iсламських фiнансiв; свгтовими лiдерськими позицiями Великобританiя у фшансових шноващях, що мае потужний потенщал правового, бух-галтерського i фшансового iнжинiрингу; надлишок лiквiдностi на Близькому Сходi; створення регiональних представництв в крашах Близького Сходу й Азп, вивчення ринку, вдосконалення продуктовоï лшшки (iсламськi вiкна); створення единого фшансового регулятора — Управлшня фшансовими послугами (Financial Services Authority, FSA), який замiнив 11 регулюючих оргашв; лiквiдацiя подвiйного оподаткування по юламсьюй шо-тецi та розширення податкових пiльг на iсламськi iпотечнi кредити компангям, а також окремим особам; реформа механiзмiв з питань облшацш Практика показуе, що прийнята в багатьох краïнах дуалiстична модель е оптимальною для впровадження юламських метсдав фшансування. За даною моделлю держава надае полгтч-ну тдтримку iсламським банкам, а ïх дгяльнють регулюеться спецiальним законом, традицiйний та юламський фiнансовi сектори юнують паралельно, традицiйнi фiнансовi установи пропонують кшентам iсламськi фiнансовi продукти, що дозволяе надати вшьний вибiр на користь того чи шшого продукту.

Питання прийняття юламського банюнгу також розглядаються в крашах СНД, зокрема Рошею в рамках створення мiжнародного фшансового центра, Казахстаном щодо утворення регюнального центру юламського банюнгу в СНД i Центральноï Азп. В Киргизп (2006) та Казахсташ (2009) вже розроблено та прийня-то законодавчу базу, внесено змши до окремих положень податкового та банювського законодавства щодо оргашзацп та дiяльностi юламських банюв на територп цих краш, оргашзацп iсламського фшансування для усунення правовоï невизначеностi. Цшком зрозумiло, що впровадження iсламського банюнгу буде проводи-тися поступово не порушуючи конституцiйних принципiв i банювського права. В першу чергу передба-

62

Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2012 - №3

чаеться впровадження юламських банювських продукпв таких, що не потребують змш до законодавства, в подальшому — проведення широких консультацш з вiдомими консалтинговими фiрмами щодо узгодження нових продуктiв до дточого законодавства, а також одночасно1 розробки змiн до нього на майбутне. За таким принципом працюе зараз Азейбайджан, де найбшьший державний банк Мiжнародний Банк Азейбай-джану (IBA) розробив 50 нових продукпв, а в юнщ 2012 року плануе представити шiсть продуктiв, що вщповщають правилам юламсько1 культури та не потребують змш у законодавствг

За такими ж принципами може запроваджуватись юламсьюй банкiнг в Укра1ш, з урахуванням того, що кра1ш вкрай потрiбнi iнвестицiйнi ресурси для виршення першочергових завдань розвитку нацюнально1 економiки. Проте, на сьогоднi, зпдно з ЗУ «Про банки i банкiвську дiяльнiсть», банкам забороняеться: дiяльнiсть у сферi матерiального виробництва, торгiвлi та страхування (ст. 48); надання безпроцентних кре-дитiв (ч. 8, ст. 49); укладання угод з нарахуванням вiдсоткiв i комiсiйних, яю меншi звичайних (ст. 52); вста-новлення процентних ставок та комiсiйноl винагороди на рiвнi нижче собiвартостi банкiвських послуг у цьому банку (ст. 53). Поряд з цим, деяю норми укра1нського законодавства можна вважати такими, що умов-но вщповщають iсламським принципам фiнансування, а деяю фiнансовi iнструменти мають аналоги, тобто теоретично дозволен але практично застосування 1х в Укра1ш мае деяю обмеження [12].

ВИСНОВКИ

1сламсью фшанси останнiм часом мають все бшьший вплив на фiнансову галузь у глобальному масш-табi. 1сламська банкiвська система пройшла перший етап — формування 11 основних принцитв, шфра-структури та базових фшансових iнструментiв. На другому етапi розвиток буде спрямовано на набуття пере-ваг в умовах поширення мiжбанкiвськоl конкуренцп в окремому сегментi юламського та/або традицшного банюнгу; iнжинiрингу та решжишрингу банкiвських продуктiв, заснованих на принципах Шарiату та роз-подшу прибуткiв або збиткiв; вихiд на новi фiнансовi майданчики, зокрема ринок небанювських фшансо-вих установ; формування вщповщно1 iнфраструктури, складовими елементами яко1 повиннi стати страхування банювських вкладiв, ринок мiжбанкiвського страхування та ринок державних цшних паперiв; про-свiтницьку роботу для збереження та розширення ктентсько1 аудитори.

Розумiння основних принцитв i напрямiв юламсько1 банювсько1 справи, дозволить розширити можли-вост взаемовипдно1 спiвпрацi iсламських кра1н i кра1н, що розвиваються, в тому чи^ й Укра1ни. Розвиток юламського банюнгу в впчизнянш економiцi можливий за дуалiстичною моделлю взаемодп, вщнесення iсламських банкiв до категорп партнерських, надання законодавчо1 пiдтримки визначення та регулювання юламських фшансових продукпв без загрози традицiйним. Прихiд iсламських фшансових продукпв i залу-чення на нацюнальний фiнансовий ринок ресурсiв юламських банюв може зробити вгтчизняну банювську систему бiльш стiйкою, дозволить збшьшити торгiвельний баланс з кра1нами Близького та Середнього Сходу, обсяги швестування високотехнолопчних галузей, малого та середнього бiзнесу, проектiв у сферi науко-вих дослiджень, освiти та культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ

1. Якупов Л. Исламские банки будут ориентированы на малый и средний бизнес... / Линар Якупов // Мир рынка. — 2009. — № 1 (29). — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.islamru.com/ haber_detay. asp?haberID=355

2. ISLAMIC FINANCE 2010 — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zulkiflihasan.wordpress.com/ 2011/01/04/islamic-finance-and-banking-report-2010/

3. Вовк В. 1сламська економiчна модель виключае можливють виникнення кризи / В. Вовк. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://islam.in.ua/

4. Трунин П. Исламская финансовая система: современное состояние и перспективы развития / П. Тру-нин, М. Каменских, М. Муфтяхетдинова. — М.: ИЭПП, 2009. — 88 с.

5. Корнеев В. Особливосп дiяльностi та фiнансовi шструменти юламських банюв / В. Корнеев // Вюник НБУ — 2008. — №9. — С. 14-16.

6. Журавлев А.Ю. Принципы функционирования исламских банков / А.Ю. Журавлев // Исламские финансы в современном мире. Экономические и правовые аспекты. — М., 2004. — С. 49-126.

7. Словарь терминов исламской торговли. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http:// www.amanahglobalmarkets.com/glossary_ru.html.

8. Туктаров Ю.Е. Исламская секьюритизация доходов от коммерческой недвижимости (CMBS) / Ю.Е. Туктаров, А.Н. Морозов — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.atpfinance.com/

9. Поль Али, Жан Жоб де Вриз Роббе Секьюритизация и право. / Поль Али, Жан Жоб де Вриз Роббе. — Волтерс Клувер, 2008. — 600 с.

10. Рынок сукук бьет рекорды — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.islamnews.ru/news-97521.html.

11. Долговой рынок исламского финансирования в январе 2012 года — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://st.finam.ru/

12. Фроня Н.В. Правовые аспекты глобализации финансовых рынков: возможности сближения норм права исламской и украинской правовых систем, регулирующих финансовые сделки / Н.В. Фроня — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://islam.in.ua/15/rus/full_articles/1124/page/11/index.html

Стаття надшшла до редакцп 27 квпня 2012 року

63

Науковий iiicinik': Фшанси, банки, швестици - 2012 - №3