CC BY
15УДК 347.721+334.754
1НТЕГРАЦ1Я КАП1ТАЛ1В УЧАСНИК1В Ф1НАНСОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП
Воробйов Ю.М., д.е.н., професор, НАПКБ
Фiнансово-промислова група (ФПГ) е формою штеграци рiзних видiв кашталу, перш за все, кап-iталiв промислових i торговельних компанiй, а також кашталу фшансових шститупв, зокрема банюв, страхових компанiй тощо.
Об'еднання банювського i промислового капiталу не мае усталено! форми, тому що цi об'еднання знаходяться в динамщ i мають безлiч варiантiв розвитку. Склад, структура i форма юнування i уп-равлiння фiнансово-промисловою групою визначаеться iндивiдуально, що обумовлено об'ективни-ми та суб'ективними складовими i чинниками формування та розвитку таких видiв об'еднань.
В останнi роки банювська система Украши характеризувалася стабшьшстю свого розвитку. Лише в кшщ 2008 року у зв'язку з розгортанням св^ово1 фiнансово-економiчноl кризи на теренах Украши усi вiдчули, що нацюнальна банкiвська система мае значш недолiки, що можуть вплинути на розви-ток як економiки, зокрема фшансово-промислових груп, так i всього суспшьства.
Об'еднання банкiв i промислово-торпвельних пiдприемств у фiнансово-промисловi групи було пов'язано з тим, що саме банки повинш були забезпечити створення ефективних швестицшних ме-ханiзмiв для реатзацл великих та середнiх швестицшних проектов фiнансово-промислових груп. При цьому банки виступають головними акумуляторами фшансових ресуршв, без яких неможлива господарська дiяльнiсть жодного суб'екта пiдприемництва. Саме банки стають головними швесто-рами бшьшосп украшських пiдприемств, забезпечуючи тим самим фшансове зростання укра1нсько1 економши. Однак у зв'язку з фiнансово-економiчною кризою, коли самi банки опинилися в скрутно-му становищi не вс фiнансово-промисловi групи кра!ни змогли надати !м допомоги, збiльшити !х уставнi та балансовi капiтали з метою недопущення руйнування як окремих банкiв, так i виа банк-iвськоl системи кра1ни.
Iнтеграцiю банюв i промислових пiдприемств дослiджували багато вчених, зокрема Алексеев 1.В. [1], Артемов В.1. [2, 3], Бесараб С.О. [4, 5], Денисенко А.В. [6], Дзюблюк О. [7], Котц Д. [8], Кушш Г.П. [9], Мовсесян А.Г. [10], Нетесаний Ю.В. [11] та iншi.
Проте подальше дослщження взаемовiдносин банкiвського i промислово-торпвельного капiталу у складi фiнансово-промислових груп е об'ективно обумовленим процесом, особливо в умовах свтоово1 фiнансово-економiчноl кризи.
Отже, основною метою статп е подальше дослщження штеграци рiзних видiв капiталiв в сучас-них умовах економiчного розвитку при створеннi та функщонуванш фiнансово-промислових груп в Украшу
Участь банкiв в iнвестицiйних процесах на сучасному етат розвитку економши Укра1ни здiйснюеться за такими напрямами:
1) швестування власних фiнансових ресуршв, що вiдбуваеться за умов, коли таких ресуршв дос-татньо. Проте у бшьшосп вiтчизняних банкiв, у т.ч. i банкiв з шоземним капiталом такi ресурси обмеженнi;
2) швестування залучених ресурсiв вiтчизняних фiзичних та юридичних осiб на умовах рiзних видiв депозитiв та цшних паперiв. Даний напрям е головним в швестицшнш дiяльностi банкiвських шститупв в умовах сучасного етапу фшансування iнвестицiйних проектiв в масштабах як окремих шдприемств, так i фшансово-промислових груп;
3) залучення до швестування державних iнститутiв. Цей напрям мае право на свое життя, але необхiдно вказати на його не велике значення на сьогодення, тому що державш iнститути не мають вщповщних коштiв для здiйснення катталовкладень;
4) управлiння фiнансовими ресурсами на умовах трасту. Однак такий напрям в швестуванш з боку втизняних банюв ще не одержав значного поширення, а тому займае не велику питому вагу серед юнуючих напрямiв iнвестування;
5) залучення шоземних iнвестицiйних ресурсiв. В останнi 3 роки цей напрям здобув значного поширення серед бшьшосп украшських банювських iнститутiв. Проте у зв'язку з фшансово-еконо-мiчною кризою iноземнi швестори i кредитори вiдмовилися надавати вшьш фiнансовi ресурси ук-ра1нським банкам, що значно вплинуло на формування !х фшансового потенцiалу та можливосп здiйснювати iнвестування як в окремих тдприемствах, так i в фшансово-промислових групах Укра1-ни. Але за умов стабшьного економiчного розвитку цей напрям е досить прогресивним i мае значнi перспективи, особливо при шдвищенш якостi дiяльностi та фшансово1 стiйкостi укра1нських банкiв.
Для реалiзацil iнвестицiйного потенцiалу, становлення та розвитку фшансово-промислових груп визначальними можуть стати вщносини мiж кредитно-фiнансовими iнститутами, зокрема банками i промислово-торгiвельними пiдприемствами, що входять до групи. Незважаючи на деяю позитивнi змiни щодо розвитку втизняного фiнансового ринку, можливо говорити лише про утворення деяюх позитивних змiн щодо банкiвськоl системи, хоча i вона в умовах фiнансово-економiчноl кризи опи-
нилася в скрутному становищi завдяки вщтоку чимало1 частини депозитiв фiзичних i юридичних осiб та необхiдностi погашення боргових зобов'язань перед iноземними кредитно-фшансовими шсти-тутами. Iншi фiнансовi шститути поки не досягли таких успiхiв у свое! дiяльностi, тому на сьо-годнiшнiй день вони не в змозi акумулювати iнвестицiйнi ресурси в достатньому обсязi для ефектив-ного розвитку вiтчизняних фiнансово-промислових груп. Проте ми вважаемо, що з подальшим роз-витком вiтчизняного фшансового ринку такi фiнансовi iнститути як страховi та лiзинговi компанп, фiнансовi та iнвестицiйнi компанп, iнвестицiйнi та пенсшш фонди наберуть значного рiвня розвитку та зможуть значно збшьшити iнвестицiйний потенцiал розвитку сучасних украшських фшансово-промислових груп.
Значне недофшансування промислових пiдприемств та наукових установ заважае динамiчному розвитку украшсько1 промисловосп та економiки в цiлому. Водночас бшьш активна дiяльнiсть банкiв у склавд фiнансово-промислових груп вiдкривае перед ними значш перспективи розвитку i забезпе-чуе фiнансову стабiльнiсть, оскшьки банки отримують можливiсть акумулювати фiнансовi активи усiх учасникiв групи i розширити депозитну базу. Дiяльнiсть банку у склавд фшансово-промислово1 групи сприяе його iнформованостi про фiнансовий стан учасниюв ФПГ, знижуе рiвень кредитного та швестицшного ризику, що також додатково сприяе активiзацil iнвестицiйних процешв групи.
Досвiд бiльшостi розвинутих кра!н свiту показуе, що саме завдяки створенню i ефективному фун-кцюнуванню фiнансово-промислових груп в досить коротю строки вдавалося вивести економiку кра!ни з кризового стану.
Мета створення усiх фiнансово-промислових груп — об'еднання iнтересiв фiнансових iнститутiв i промислово-торпвельних пiдприемств в межах спшьно1 реалiзацil iнвестицiйних проектiв. Об'еднання декшькох пiдприемств шляхом купiвлi банком контрольного пакету акцш за вiдсутностi довгост-рокового спiльного фiнансування iнвестицiйних проекпв не можливо вважати фiнансово-промисло-вою групою.
Головною проблемою вiтчизняних фiнансово-промислових груп е те, що недостатньо здшснюеться фшансування iнвестицiйних проектiв, якi б враховували iнновацiйнi складовi. 1нвестицшно-шно-вацiйнi проекти е основою для подальшого розвитку впчизняно1 промисловостi, виходу И на новi рубежi розвитку. Проте позитивш приклади щодо iнвестування коштiв банюв в швестицшно-шно-вацiйнi проекти в Укра1ш можливо перелiчити по пальцям. Особливо це необхiдно зробити для промисловосп, що займаеться виробництвом продукцп на експорт. Конкуренцiя на свпових товарних ринках зобов'язуе постшно оновлювати свою продукцiю, робити И бшьш дешевою та привабливою для покупщв, що можливо завдяки постшного оновлення виробничого процесу, технiчного та техно-логiчного обладнання, технологiй, впровадження досягнень впчизняно1 та свпово1 науки у вироб-ництво. Сучасне фшансування швестицшно-шновацшних проектiв е запорукою економiчного розвитку кра1ни. Однак впчизняш фiнансово-промисловi групи в перiод, коли були сприятливi умови для вкладання частини прибуткiв не зробили вщповщних зусиль, що негативно вiдбилося на !х дiяль-ностi в умовах фiнансово-економiчноl кризи, яка охопила практичну всю економiку кра1ни, особливо фiнансово-промисловi групи, що здiйснюють дiяльнiсть на зовшшшх ринках. Тому експортна орiен-тацiя вiтчизняних фiнансово-промислових груп е з одного боку позитивною, тому що забезпечуе значний розвиток ушх шших сфер та видiв економiчноl дiяльностi, а з другого боку — суттево зале-жить вщ стану зовнiшнiх ринкiв, !х постшних коливань, попиту та пропозицiй шших учасниюв цих ринкiв. Звiдси, необхщно наполегливо працювати на розробку ново1 концепцil розвитку як укра1нсь-ко! економiки в цiлому, так i окремих промислових пiдприемств i фшансово-промислових груп.
Ця концепцiя повинна полягати в тому, що а) необхщно здшснити диверсифiкацiю дiяльностi бiльшостi украшських промислових пiдприемств, зокрема i фшансово-промислових груп, тобто змшивши акценти з зовшшньо1 на внутрiшню виробничо-збутову дiяльнiсть, що передбачае збiльшен-ня обсяпв виготовлення та продажу продукцil промислових шдприемств на внутрiшньому ринку; б) розширення масштабiв фiнансування iнвестицiйно-iнновацiйних проекпв повного оновлення мате-рiально-технiчноl та технолопчно1 бази укра1нських промислових шдприемств; в) шдвищення ролi вiтчизняних виробниюв на внутрiшньому товарному та фшансовому ринку, з поступовою замiною шоземних товарiв на вiтчизнянi з покращенням !х якостi.
В умовах ринково1 економiки промислово-торгiвельнi пiдприемства мають три основш джерела формування фiнансових ресуршв для здiйснення iнвестицiйноl дiяльностi:
1) чистий прибуток, якiй можливо, за винятком деяко1 частки, повнiстю використовувати для фшансування швестицшно1 дiяльностi. Проте у бiльшостi вiтчизняних промислових шдприемств, зокрема i тих, що увшшли до складу фшансово-промислових груп цей прибуток офщшно значно занижений, що не дае змогу його використовувати як основне джерело фшансуванш швестицшно-шновац-шно1 дiяльностi;
2) фiнансовi ресурси банкiв, але цей напрям мае як позитивш, так i негативнi наслiдки, що обу-мовлено сучасним станом впчизняних банкiв та !х постiйним намагання заробити на сво1х корпора-тивних клiентах значно бiльше, нiж того вимагають реальш умови надання швестицшних кредитiв;
3) фiнансовi ринки за рахунок емiсil цiнних паперiв, зокрема акцш та облшацш. Однак цей ефек-тивний засiб формування фшансових ресурсiв дещо обмежений у зв'язку з тим, що: а) впчизняш
шдприемства у бшьшосп випадкiв мають форму закритих акцiонерних товариств чи товариств з обмеженою вщповщальшстю, що не дае можливост використовувати акцп як шструмент додатко-вого залучення фшансового капiталу; б) використання корпоративних облшацш також мае деякi об-меження, тому що вiтчизнянi пiдприемства не мають необхщного досвiду та вщповщного рiвня роз-витку щоб залучати додатковi фiнансовi ресурси на вщкритому ринку. Тому об'еднання банкiвського та промислово-торговельного капiталiв i утворення на цш основi фiнансово-промислових груп дае змогу отримати значш переваги над окремо функщонуючими промисловими i торпвельними шдприе-мствами, в першу чергу, за рахунок консолщацп чистого прибутку, банкiвського капiталу та пост-шно1 присутностi на фiнансових, зокрема фондових ринках, у т.ч. i вихщ на зарубiжнi фондовi бiржi та торпвельш майданчики.
Поряд з позитивними аспектами розвитку фшансово-промислових груп, необхщно вказати i на !х недолши. Проблеми укра1нських фiнансово-промислових груп полягають у !х неоднорiдностi, що обумовлено наявшстю рiзних пiдприемств, випадковiстю !х утворення, хаотичнiстю придбання ок-ремих тдприемств головними учасниками таких груп у процес приватизацп державного майна. В умовах ажютажу та високо1 шфляцп на початку дев'яностих роюв ХХ столiття пiдприемцi вкладали кошти в промисловi активи, не маючи при цьому серйозних управлшських технологш та стратегiй, реальних намiрiв !х подальшого розвитку.
Сьогоднi, коли акумулящя промислових активiв в основному завершена, необхщно розробити програму, яка дасть змогу шдприемствам отримувати прибутки — ушм разом i кожному окремо, як складовш частинi одше1 фшансово-промислово1 групи. Крiм того, доцiльно визначити перспективы напрями розвитку в середиш групи, бо головна iдея фшансово-промислово1 групи — об'еднання рiзних бiзнес-напрямiв щоб мiж ними виник синергетичний ефект.
Однак в цьому напрямi е двi основнi лшп поведшки. Одна з них полягае в тому, що головш учас-ники та сшввласники таких фiнансово-промислових груп приймають ршення щодо бiльш чпкого окреслення дiяльностi власних ФПГ. За такого шдходу ФПГ вiдмовляються мати у своему складi безлiч рiзних видiв промислових, торгiвельних та шших видiв пiдприемств, а тому формують структуру фшансово-промислово1 групи яка б була бшьш конкурентноздатною та давала змогу одержува-ти бшьшу суму чистого прибутку на одиницю вкладеного кашталу. Друга з них полягае в тому, що у зв'язку з не визначешстю подальшого розвитку як впчизняно1 економши, так i свiтового господар-ства, юнукта бiзнес-групи не в змозi остаточно визначитися з напрямами свого подальшого розвитку. Отже вони i далi будуть концентрувати рiзнi види промислово-торговельних активiв та намагати-ся об'еднати каштали тих пiдприемств, що не зовшм ефективно комбiнуються мiж собою, доки не вiдбудеться другий етап перерозподшу власностi, за якого частина власност вiдiйде то складу шших учасниюв, зокрема нових та шоземних учасникiв велико1 шдприемницько1 дiяльностi.
Банк як учасник фiнансово-промисловоl групи виконуе двi основнi функцil. Перша функщя — об-слуговування грошового потоку фшансово-промислово1 групи. Ця функщя досить специфiчна, особливо за умови розвитку укра1нськох економiки. Банк, як правило, стае придатком бiзнес-групи i не мае значення для швестицшно-шновацшного розвитку фiнансово-промисловоl групи. Основне завдання такого банку — забезпечити надшний рух коштiв учасникiв, так як можна бшьше прикрити не зовшм прозорi операцil бiзнес-групи щодо формування та використання фiнансових кошлв, зокрема й пере-рахування !х до закордонних рахункiв основних сшввласниюв таких бiзнес-груп. Такий банк здебшь-шого невеликих розмiрiв, тому при видачi гарантiй, пошуку iноземних iнвесторiв, маркетингових та iнформацiйних послуг його роль незначна. Необхщно також зауважити, що такi банки для бшьшосп фiнансово-промислових груп вiдiграють додаткову роль i не е головними И учасниками.
Друга функщя — виконання банком ролi фшансового центру бiзнес-групи, тобто банк стае головною (центрально].') компашею фшансово-промислово1 групи i не тiльки контролюе фiнансовi потоки групи, але i здiйснюе загальну фшансово-швестицшну дiяльнiсть бiзнес-групи. Саме банк здшснюе фiнансовий менеджмент ФПГ в цшому та керуе дiяльнiстю ушх iнших фiнансових iнститутiв. Вiн дiе в групi як компетентний радник i партнер. Частiше всього банк виступае у якостi органiзатора (шщатора) створення ФПГ.
Останнiми роками штерес банкiвських iнститутiв до фiнансово-промислових груп постшно зро-стае, це можливо пояснити наступним:
1) зниженням прибутковосп основних банкiвських операцiй (зменшення процентно1 маржi, збiльшенням ризикiв, нестабiльнiстю на валютному ринку, зменшенням доходносп за ОВДП) та значним зростанням конкуренцп на ринку банювських послуг, а в останш мiсяцi ще значними вада-ми, якi банки понесли у зв'язку з фiнансово-економiчною кризою. Сьогодш банки вже розумiють, що без розвитку промисловосп неможливо забезпечити стабшьне зростання банкiвськоl системи, а орiентацiя на отримання спекулятивного прибутку гальмуе розвиток банювських iнститутiв;
2) банк отримуе можливють посилити сво! фiнансовi позицil шляхом концентрацil активiв фiнан-сово-промислово1 групи. Консолiдацiя кашталу збшьшуе фiнансовi позицil банку, сприяе розвитку стратегiчних цiлей. А те, що банки були першими стабшьними шститутами, дало змогу !м сконцен-трувати вiдповiдну частину квалiфiкованих кадрiв (хоча в умовах кризи частково таких кадрiв банки вимушенi були позбавитися). Саме банки вважаються шститутами з розвинутим корпоративним уп-
равлшням, тому при штеграци напрацювання банювського iнституту стае доступним iншим учасни-кам бiзнес-групи;
3) зниженням та диверсифшащею кредитного ризику. Кредитування промисловосп, особливо довгострокове, i досi е ризикованим в умовах економiчноl та полтоично1 нестабiльностi в Украш. Саме ризики ютотно обмежують довгострокове кредитування комерцшними банками промислових об'ектiв. Безпосередня можливiсть контролю за позичальником, включаючи менеджмент, ситуацiю на пiдприемствi, грошовi потоки, обiг ресурсiв, прийняття швестицшних рiшень та iнше, забезпе-чуеться лише при об'еднаннi фiнансового та промислового капiталiв i утворення на цш основi ФПГ. За таких умов значно збшьшуеться вiрогiднiсть повернення кредитiв i банки можуть змшити структуру свого кредитного портфеля, збшьшуючи долю довгострокового кредитування промислових тдприемств;
4) отримуючи контроль над промисловими шдприемствами, банк швидко розширюе сфери свого впливу, збiльшуючи свою долю на ринку лiзингових, факторингових та шших послуг;
5) експаншя iноземного фiнансового капiталу та банювських структур, якi за сво!ми фшансовими можливостями значно перевищують вiтчизнянi банки, рiзко скорочуе клiентську базу украшських банкiв, саме в таких умовах вточизняш банки у складi фшансово-промислових груп можуть не лише зберегти сво!х клiентiв, а частково розшири И за рахунок нових тдприемств та фiзичних осiб, якi працюють на пiдприемствах даних бiзнес-груп.
Головна функщя банку у складi ФПГ — швестицшне кредитування проектiв, залучення приват-них iнвесторiв, зокрема i iноземних за рахунок емюи щнних паперiв учасникiв бiзнес-групи.
На сучасному етат можливо видiлити двi основш причини для штеграци банкiвського катталу з промисловим:
1) бажання здшснити диверсифiкацiю свое! дiяльностi;
2) придбання нових клiентiв.
Перша причина бшьш характерна для великих банкiв, яю шукають механiзми для оптимального розмщення вiльних активiв. Друга — актуальна практично для ушх украшських банюв.
Якщо фiнансово-промислова група створена за шщативою банку, то вiн вадграе роль координатора i акумулятора грошових коштiв, забезпечуючи !х оптимальне розмщення, проводить взаемо-розрахунки i касове обслуговування.
У дiяльностi ФПГ можуть знайти застосування сучасш банювсью технологи, усе розмагття банк-iвських операцiй i схем використання фшансових iнструментiв. Банк-учасник ФПГ може налагоди-ти грошово-кредитне забезпечення реального сектору, структурувати джерела фiнансування, змши-ти загальну господарську полтоику групи.
При штеграци банюв у фiнансово-промисловi групи можливо видшити такi основнi переваги та недолши. Переваги:
1) збшьшення власно1 фшансово1 бази за рахунок розширення клiентури;
2) залучення бшьшо1 суми фiнансових коштiв за рахунок вщкриття розрахункових рахункiв усiм членам бiзнес-групи;
3) пiдвищення рiвня кредитоспроможносп i забезпечення меншого ризику при погашены позик;
4) забезпечення бшьш чтокого процесу при оргашзаци погашення як короткострокових, так i дов-гострокових позик;
5) високий рiвень iнформованостi про фiнансовий стан, рух грошових активiв i про очшуваш платежi клiентiв.
Недолiки:
1) необхщнють формування кредитних та iнвестицiйних портфелiв банку зi зниженими вiдсотко-вими ставками;
2) можливi проблеми iз залученням додаткових фiнансових ресурсiв при iнвестуваннi великих проекпв, якщо учасникiв ФПГ дуже багато, а розмiри банку не вщповщають потребам розвитку бiзнес-групи;
3) банку важко контролювати економiчнi нормативи, яю встановленi НБУ, виходячи з того, що вiн не може вщмовити у кредитуваннi учаснику групи, якщо такий учасник за сво1ми параметрами не вщповщае встановленим вимогам;
4) можуть з'явитися додатковi ризики в умовах ймовiрностi змiн та невизначеност ситуаци на фiнансовому або товарному ринка.
Одним iз основних факторiв, який впливае на ефектившсть функцiонування ФПГ, е якiсть фшан-сового менеджменту, наявнiсть прозоро1 структури, що збiльшуе шанси фшансово-промислово1 групи при залучеш фiнансових кош^в для iнвестування.
1снуе два основних шдходи щодо здiйснення фiнансового менеджменту в рамках промислово-фшансово1 групи:
1) фшансовий менеджмент здiйснюеться банком, що входить в групу;
2) фшансовий менеджмент здшснюеться центральною (головною) компашею фшансово-промис-лово! групи або головним шдприемством навколо якого побудована бiзнес-група, що не е фшансо-вою установою.
Банк у фшансово-промисловш груш здатний забезпечити високий рiвень фшансового менеджменту, що обумовлено двома головними причинами. Перша полягае у тому, що процес ефективного управлшня фiнансами для забезпечення кращого функцюнування, банк, як фiнансовий iнститут, проводить щоденно, тому вiн мае значний досвщ у здiйсненнi ще1 роботи порiвняно з iншими суб-'ектами пiдприемництва. Друга полягае в тому, що для проведення висококвалiфiкованого фшансового менеджменту необхщно мати в штат квалiфiкованих працiвникiв (спецiалiстiв). Враховуючи той факт, що бшьшють банювських службовцiв мають фiнансову або економiчну освiту, банк е ще-альною структурою на роль головно1 компани фшансово-промислово1 групи.
Проте необхiдно ураховувати i специфiку фiнансового менеджменту промислово-торговельного пiдприемства i банку, як фшансового шституту. Але навiть за таких застережень банк мае ус не-обхiднi переваги для здiснення фшансового управлшня в бiзнес-групi поряд з промисловою або тор-гiвельною компашею.
Основним завданням фiнансового менеджменту е розробка фшансово1 стратеги i тактики швес-тицшно1 дiяльностi фшансово-промислово1 групи. До основних напрямiв фiнансового менеджменту бiзнес-групи можливо вiднести:
1) центратзащю фiнансових ресурсiв iз метою оптимiзацil !х використання;
2) розробку фшансово1 стратеги;
3) постiйне коригування фшансово1 стратеги на основi аналiзу ефективност попереднiх резуль-татiв господарсько1 дiяльностi;
4) фiнансове планування i прогнозування на короткостроковий i довгостроковий перюд;
5) розробку фшансово1 полiтики для кожного суб'екта ФПГ;
6) ведення консолщованого бухгалтерського облiку усiх шдприемств, що входять до складу групи;
7) оргашзащю взаемних розрахункiв мiж учасниками ФПГ;
8) органiзацiю розрахунюв з бюджетом;
9) розробку нестандартних схем для розрахунюв в середиш групи (лiзинг, факторинг та iншi операци);
10) органiзацiю залучення кредитних ресуршв, управлiння кредитним портфелем з метою його оптимального використання, своечасного повернення та зменшення його вартост;
11) розробку та реалiзацiю емюшно1 полiтики бiзнес-групи щодо цшних паперiв;
12) розробку швестицшно1 полтоики промислово-фшансово1 групи;
13) пошук iнвесторiв, в тому числi, iноземних;
14) оцшку ризикiв;
15) оцiнку матерiального i морального зносу виробничого обладнання та розробка плану замiни застаршого або зношеного обладнання.
На сьогодення вточизняш банки-члени ФПГ умовно можливо подшити на три групи.
Перша включае до свого складу банки, що функцюнують в галузевих ФПГ, в даний час щ групи е найперспектившшими. Сюди вiдносять ФПГ, у складi яких е експортно-орiентованi пiдприемства. В останнi роки вони були найприбутковшими. Проте в умовах кризи щ ФПГ одним з перших потрапи-ли пiд удар свтоово1 фiнансово-економiчноl кризи. А тому !х чисто експортна орiентацiя показала, що в умовах сучасно1 свтоово1 економiки необхiдно здiйснювати бiльш ефективну диверсифiкацiю дiяль-ностi, у т.ч. в самш ФПГ.
Друга група — комерцшш банки, якi прагнуть створити власний конгломерат i самi виступають iнiцiаторами створення ФПГ. Мiж пiдприемствами таких груп технологiчних i виробничих зв'язкiв майже не юнуе, всi вони належать центральнiй компани — банку. Виходячи з того, що таю банки прагнуть розмютити власш активи за межами фшансово1 сфери, виникае необхщшсть активiзацil швестицшного процесу. Так як пiдприемства-учасники ФПГ е фактичними власниками банку, то кредитування тут вщбуваеться за схемою «прайм-райт», а банк отримуе можливють здшснювати диверсифiкацiю сво1х ризикiв. Як правило, комерцшш банки, що входять до складу тако1 групи — це велию, надшш банки, яю намагаються працювати над найвигiднiшими i найменш ризикованими проектами i мають полтоичний вплив. Але iнколи щ банки здатнi iти на ризики, при освоенш нових економiчних сфер (наприклад УкрСиббанк).
До третьо1 групи вщносяться так званi банки — посередники. Тут банки виступають фшансови-ми посередниками мiж учасниками фшансово-промислово1 групи та третiми особами, що не несуть шякого додаткового навантаження. Банки ще1 групи виконують розподш i розрахунково-касовi опе-рацil, акумулюють зовшшш iнвестицil, виступають гарантами при залучеш зовнiшнiх позик. Масш-табш вкладання у виробництво банки не здшснюють, обмежуючись короткостроковим кредитуван-ням (наприклад, банки у складi бiзнес-групи «СКМ»).
Iнтеграцiя банкiвського i промислово-торговельного катталу в межах фiнансово-промисловi групи може вщгравати провiдну роль у пожвавлеш iнвестицiйного процесу, вщкриваючи наступнi мож-ливостi:
1) акумулювання фiнансових ресурсiв ФПГ i отримання вщносно дешевих фiнансових ресурсiв з шоземних джерел;
2) довгострокове вщволшання фшансових ресурсiв iз гарантiею !х збереження i цшьового вико-ристання;
3) зниження ризику прямого i портфельного фiнансування;
4) отримання стабшьних доходiв за рахунок вшьних фiнансових ресурсiв;
5) перерозподiл шновацшних ризикiв через утворення венчурних фондiв у межах ФПГ.
Окрiм залучення банками фiнансових ресурсiв для ушх членiв фшансово-промислово! групи, банк виконуе функщю стратегiчного управлiння фiнансами групи, включаючи розрахунково-касове об-слуговування, операцп з готiвковими ресурсами пiдприемств групи, управлшня ризиками, лiквiднiстю, утворення оптимально1 системи фiнансових потокiв, проведення лiзингових i факторингових опе-рацiй, допомогу в оргашзацп i проведенi емюп цiнних паперiв пiдприемств промислово-фшансово! групи тощо.
ВИСНОВКИ
Таким чином, штегращя банювського i промислово-торговельного капiталiв у складi фшансово-промислово1 групи може суттево пiдвищити ефективнiсть фiнансово-економiчноl дiяльностi бiзнес-групи. Завдяки акумулюванню банками значних фшансових ресуршв для ушх членiв групи можливо здiйснити як короткострокову, так i довгострокову швестицшно-шновацшну дiяльнiсть забезпечую-чи вихiд вшх пiдприемств групи до нових виробничих i технологiчних рубежiв, що дае змогу значно тдвищити конкурентоспроможнiсть самих тдприемств, а також !х продукцп та послуг.
Проведене дослiдження дае змогу стверджувати, що не зважаючи на свпову фiнансово-економiч-ну кризу, штегращя банювського i промислово-торговельного кашталу е важливим етапом розвитку вгтчизняно! економiки за яко! вiдкриваються новi можливостi пiдйому iнновацiйного розвитку не окремих пiдприемств, а цiлих корпорацш, холдингових компанiй тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев 1.В. Побудова оптимально! структури iнвестицiй учасникiв ФПГ / Алексеев 1.В. — Львiв: ДУ «ЛП», 2003. — 346 с.
2. Артемов В.1. Виробничо-фiнансовi групи територiально-галузевого типу / Артемов В.1. // Реп-ональна економша. — 2002. — №1. — С. 65-75.
3. Артемов В.И. Территориальная производственно-финансовая интеграция / Артемов В.И. — Харьков: Юринком Интер, 2000. — 248 с.
4. Бесараб С.О. Формування промислово-фшансових груп в Укра!ш та стимулювання руху швес-тицiйних ресурсiв / Бесараб С.О. // Фшанси Укра!ни. — 2001. — №6. — С. 114-119.
5. Бесараб С.О. Роль банку у формуванш швестицшних ресурав ФПГ / Бесараб С.О. // Фшанси Украши. — 2002. — №1. — С. 31-37.
6. Денисенко А.В. Банювська система ПФГ та фондовий ринок, як фактор активiзацil iнвестицiй-но! дiяльностi / Денисенко А.В. — К.: Знання, 2001. — 121 с.
7. Дзюблюк О. 1нтегращя банювського та промислового капiталiв i кредитнi вщносини / Дзюб-люк О. // Економша i управлiння. — 2001. — №10. — С. 11-17.
8. Котц Д. Банковский контроль над крупными корпорациями в США / Котц Д. [пер. с англ., А.В. Полетаев, Л.С. Худякова]. — М.: Прогресс, 1982. — 280 с.
9. Кулш Г.П. Створення промислово-фшансових груп в Укра1ш / Г.П. Кулш // Фшанси Украши. — 2001. — №11. — С. 71-74.
10. Мовсесян А.Г. Интеграция банковского и промышленного капитала: современные мировые тенденции и проблемы развития в России / Мовсесян А.Г. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 444 с.
11. Нетесаний Ю.В. Роль банку у складi фшансово-промислово! групи / Ю.В. Нетесаний // Вюник КНУ iменi Тараса Шевченка. Серiя: «Економша». — 2006. — №90. — С. 34-36.
