CC BY
81НВЕСТИЦ11
УДК 336.64
Ф1НАНСУВАННЯ ТА КРЕДИТУВАННЯ БуД1ВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Воробйова О.1., к.е.н., доцент, НАПКБ, Гладжикурка В.О., студентка, гр. ФИН-401, НАПКБ
Ринкова перебудова бущвельного комплексу Украши е надзвичайно складною i водночас дуже актуальною проблемою, особливо в умовах економiчноl кризи, що охопила реальний i фiнансовий сектори в^чизняно1 економши.
Будiвельний комплекс в умовах ринково! економiки може фiнансуватися за рахунок рiзних фшан-сових джерел, але значна частина кошпв для будiвництва формуеться або за рахунок прямого швес-тування з боку забудовниюв, або за рахунок позикових кош^в, що надають банкiвськi iнститути та можливо запозичити на фiнансовому ринку через випуски цiнних паперiв.
Значний перюд будiвельний комплекс Украши знаходився у занепаду Але починаючи з 2003 року, вш став розвиватися, збшьшувалися його можливостi та почалося формування ринку нових забудов.
Для поступового розвитку втизняного будiвельного комплексу були потрiбнi не тiльки кадри кватфшованих робiтникiв, новiтнi будiвельнi технологи i матерiали, але, перш за все, необидш фшан-совi ресурси, що зможуть забезпечити придбання i нових технологiй, i нових будiвельних матерiалiв, нових проектiв, залучення бшьш обiзнаних та наполегливих фахiвцiв з будiвництва.
Проблеми фiнансування та кредитування будiвельного комплексу з самого початку його виходу iз занепаду стали найбшьш актуальними серед iнших питань, що пов'язаш з будiвництвом. Сучасний етап фiнансування та кредитування будiвельного комплексу кра!ни е важливим тому, що сощально-економiчну систему держави охопила велика економiчна криза, яка негативно позначилася на буд> вельних майданчиках в рiзних кутах кра!ни.
Питання фiнансування i кредитування будiвницгва дослiджували Беленкова О. [1], Онищенко В. [11], Кравченко В., Паливода К. [6, 7], Пересада А. [12], Чевганова В., Жучкова Г., Биба В. [17], Чалий I. [16], Чигасов С. [18] та шш. Проте не вш питання були виршеш, особливо в умовах економiчноl кризи, що охопила втизняний реальний i фiнансовий сектори економши в кiнцi 2008 року. Найбшьшу проблему, яку потрiбно вирiшити в умовах економiчноl кризи — як забезпечити функцюнування будiвельного комплексу, коли бракуе фшансових ресурсiв не лише будiвельним пiдприемствам, але й фшансово-кредитним установам, що негативно впливае на швестицшш можливостi забудовникiв.
Основна мета статп полягае у визначеннi пiдходiв до фiнансування будiвельного комплексу Украши в умовах економiчноl кризи.
В умовах створення ринково1 економши та побудови демократичних форм державносп е не-обхiднiсть дослiдження питань фшансування i кредитування будiвництва, пошуку альтернативних фiнансових джерел, впровадження ринкових механiзмiв фiнансування цього сектору, через залучення зовшшшх i внутршшх iнвестицiй за умови мiнiмiзацil ризику, оптимiзацil та полiпшення швес-тицшного середовища й активiзацil ролi банювського сектору економiки. Адже розвиток будiвницт-ва сприятиме полiпшенню показникiв соцiально-економiчного розвитку держави, оскiльки стиму-люе сумiжнi з будiвництвом види економiчноl дiяльностi, зокрема металургiю, машинобудування, виробництво товарiв для населення тощо.
За 18 роюв iснування Укра1ни як самостшно1 держави, будiвельний комплекс пройшов шлях вiд свого занепаду, який вщбувався у 90-х роках ХХ ст., до стабшзаци ситуаци та бурхливого пiдйому в останнi роки.
Кризовi явища в будiвельному комплекс Укра1ни, що вiдбувалися у 90-х роках ХХ ст., були пов'язаш як зi змшами, що спостер^алися в системi функцiонування будiвельноl галузi кра1ни на протязi практично 10 роюв (1990-1999 рр.), так i в змiнах форм i методiв И фiнансування. Якщо до початку 90-х роюв фiнансування будiвництва в кра1ш вiдбувалося у бшьшосп випадкiв за рахунок держаних кош^в (промислове й абсолютна бiльшiсть житлово-комунального будiвництва) i тiльки частково за кошти населення — власнi домiвки, кооперативнi квартири тощо, то починаючи з 1995 року суттево зменшуеться державне фiнансування будiвництва як промислового, так i житлово-комунального. Водночас в кра1ш збiльшуються обсяги будiвництва, яю здiйсненi за рахунок власних кошив пiдприемств та органiзацiй, а також кош^в населення. Будiвельна галузь поступово переходить до ново1 системи фшансування, за яко! значення державних кош^в суттево зменшуеться, а фiнансовi джерела забудовниюв та позиковi кошти займають провiдне мiсце в системi фшансування будiвель-них робiт.
Будiвельний комплекс Украши включае двi основнi ланки — промислово-комерцшний напрям будiвництва i будiвництво житлово-комунальних та соцiальних об'екпв.
Фшансування i кредитування цих ланок единого бущвельного комплексу кра1ни здiйснюeться за умови використання рiзних форм i методiв.
В украшськш науковiй лiтературi з цього приводу iснують pi3rn положення. Так, Беленкова О.Ю. вважае, що для забезпечення поступового розвитку бущвельних пiдприемств необхiдно використо-вувати як власш, так i позиковi фiнансовi ресурси. При чому перевагу слщ вiддавати позиковим коштам [1, с. 38-39]. Аналопчно! думки дотримуеться Гринько О.Л. [2, с. 121-123].
Затонацька Т.Г. i Ставицький А.В. вважають, що для iнвестування можливо використовувати по-ряд з шшими джерелами i бюджетнi кошти, але це залежить як вщ обсяпв бюджетних коштiв, так i напрямiв !х вкладання [4, с. 48-50].
Концептуальш положення щодо фiнансування бущвництва житла в Укра1ш висловлюють Кравченко В.1. i Паливода К.В. Вони наголошують на необxiдностi використання як власних, так i позикових ресурсiв, а також бiльш ефективного втручання держави у цей фшансово-екожмчний процес [6, 7].
Значну увагу щодо фшансування каштального бущвництва в Укра1ш придiляють: 1льчук П.Г. [5], Кухленко О. [9], Момот Т.В. [10], Пересада А.А. [12], Чалий I. [16], Чевганова В.Я., Жучкова В.В., Биба В.В. [17]. В !х роботах можливо знайти положення щодо використання таких методiв фшансування, як самофшансування, акщонерне фшансування, бюджетне фшансування, позикове фшансування, пряме шоземне фшансування, фшансування за кошти фiзичниx ошб-забудовниюв тощо. Крiм того, назваш автори детально аналiзують переваги та недолiки тих чи шших методiв фiнансування бущвельного комплексу Укра1ни за сучасних умов ринково! економiки.
Аналiз наведених лтературних джерел дае пiдстави стверджувати, що в останш кiлька рокiв скла-лися такi основнi методи фшансового забезпечення будiвельного комплексу у вщповщност до його основних ланок (рис. 1).
Рис. 1. Основш методи фшансового забезпечення бущвельного комплексу Украши *
* Складено авторами стагп
Використання рiзних методiв фiнансування бущвельного комплексу обумовлено як масштабами швестицшно! дiяльностi, так i можливостями залучення фiнансових ресурсiв. Промисловому i ко-мерцiйному секторам будiвельного комплексу притаманш значнi масштаби й обсяги швестицшно! дiяльностi. За таких умов потрiбнi великi фiнансовi ресурси, що можуть бути залучеш, перш за все, на фшансовому ринку завдяки емюи цiнних паперiв, зокрема, акцiй i (або) облiгацiй. Крiм того, значш обсяги фiнансових ресурсiв можуть бути направлеш за рахунок самофiнансування (для великих акщонерних компанiй, холдинпв, корпорацiй тощо) чи за рахунок прямого шоземного швесту-вання. Банювське iпотечне iнвестицiйне кредитування мае об'ективш межi, що пов'язанi з обсягами кредитних ресуршв, якi фактично формують комерцiйнi банки. Для iнвестицiйного кредитування промислового чи комерцшного будiвництва банювсью установи повиннi створювати банкiвськi об-'еднання чи пули, якi мають можливостi концентрувати кредитнi ресурси [10].
Бюджетне швестицшне фiнансування використовуеться в невеликих обсягах, тому що у державi немае достатшх фiнансових ресуршв, а також у зв'язку з тим, що державне фшансування суб'екпв тдприемництва не вiдповiдае ринковим засадам господарювання.
Житлово-комунальний та сощальний сектор будiвельного комплексу Укра!ни фiнансуегься за умови використання або кошпв фiзичних осiб-забудовникiв, або за рахунок позикових коштiв, зокрема ко-мерцiйних банкiв, або за кошти держави чи мюцево! влади. Таке становище обумовлено специфшою створення, розвитку й функцюнування цього сектору будiвельного комплексу кра!ни.
Довгостроковий економiчний i соцiальний розвиток Укра!ни, вимагае науково обгрунтовано! шве-стицшно! пол^ики щодо розвитку будiвельного комплексу. 1нвестицшна полiтика повинна робити безпосереднiй вплив на швестицшний процес через прюритетш напрями та механiзми залучення фшансових ресурсiв для постiйного фiнансування швестицш.
Питання розробки державно! iнвестицiйно! пол^ики е ключовими оскiльки вони пов'язаш з вир-iшенням проблем подолання економiчно! кризи, а дослiдження сучасних особливостей швестицш-но! дiяльностi рiзних господарюючих суб'ектiв виступае одним з провщних напрямiв розвитку фшан-сово! науки.
Пошуки нових пiдходiв до фшансування й кредитування будiвництва, особливо розвитку житло-вого будiвництва, вимагають аналiзу й оцiнки досвiду шших кра!н, зокрема, тих що е близькими сусщами Укра!ни.
Так, у Росшськш Федерацi! головним засобом залучення кош^в населення для фiнансування бу-дiвельних робiт е продаж населенню спецiальних iменних паперiв — обл^ацш. Засобом забезпечен-ня погашення позики е житло, побудоване на зiбранi за допомогою облiгацiй коштiв. Така швестиц-iйна схема дуже приваблива для споживачiв [9].
У Республщ Бiлорусь застосовуються чотири швестицшш схеми житлового будiвництва, а саме: класична iпотека; система комбiнованого швестування (за рахунок рiзних джерел: бюджетних коштiв виконкомiв мiсцевих органiв самоврядування, власних громадян, яю бажають побудувати житло, шдприемств, приватних iнвесторiв, безкоштовних субсидiй, виручки вiд продажу частин побудова-ного житла за комерцшними цiнами i iнших); система надання субсидiй на будiвництво малозабезпе-ченим верствам населення у формi одноразових безпроцентних позик; система iнвестування через житловий фонд (кооперативне бущвництво). Цшшстю нетрадицiйних iнвестицiйних схем е те, що вони стимулюють шдрядчиюв створювати комфортне i якiсне житло, замовниюв — його купувати, а також зменшують бюджетне навантаження на бущвництво [9].
На Укра!нi також юнуе декiлька напрямiв залучення кош^в для фiнансування житлового бущв-ництва. На даному етат розвитку нашо! держави вони далеко не досконал^ Головна причина в тому, що в Укра!ш немае нормативно! i законодавчо! бази, системи стимулювання для залучення необхщ-них фiнансових ресуршв для нормального функцiонування будiвельного комплексу.
У житловому бущвництв^ також як i у промисловому й комерцшному склалась ситуацiя при яко! вартють будiвель значно перевищуе фiнансовi можливост бiльшостi вiтчизняних iнвесторiв-забудовникiв.
Основними причинами високих щн на впчизняне житло, окрiм об'ективних (висока вартють бу-дiвельних матерiалiв, значнi транспорты витрати, високi цiни на паливно-мастильш матерiали тощо) е специфiчна стратепя дiяльностi будiвельних компанiй Укра!ни. Тому така ситуащя зумовлюе: низьку платоспроможнють абсолютно! бiльшостi замовникiв житла; реальну втрату державними i мунщи-пальними органами влади важелiв впливу на бущвельш компанi! вiдносно регуляцi! вартост первин-ного житла; вiдсутнiсть ефективних мунщипальних програм розвитку житлового та сощального бу-дiвництва; корпоративна змова провщних будiвельних компанiй; несприятливий швестицшний ктмат в питаннi iноземного швестування житлового бущвництва; вiдсутнiсть достатнiх оборотних кош^в в будiвельних компанiй для реалiзацi! масштабного проекту, який би виршив проблему масового будiвництва недорогого, але комфортного житла.
У процеш дослщження з'ясувалося, що в нашш кра!нi вiдсутнi регiони з мшмальним i макси-мальним рiвнем ризиюв. В цiлому для Укра!ни характерний середнш рiвень iнвестицiйних ризикiв i лише шiсть областей мають шдвищений ризик. Але дуже важко дати оцшку ризику i потенцiалу розвитку бущвельного комплексу, тому що вони взаемозв'язаш, оскiльки високий потенцiал може бути нейтралiзований високими регiональними ризиками, що зводить нашвець iнвестицiйну при-вабливiсть будь-якого регiону.
Лiдируючi позици за сумарним iнвестицiйним потенцiалом займае м. Ки!в, який випереджае iншi регiони Укра!ни за усiма складовими iнвестицiйного потенцiалу: а) соцiально-трудовiй; б) госпо-дарськiй; в) iнновацiйнiй; г) фшансовш; д) споживчiй.
Вiн також мае найбшьш розгалужену iнфраструктуру i розвинену структуру ринкових iнститутiв.
Вщразу за Киевом за рiвнем швестицшного потенцiалу йде Донецька область, яка одночасно з високим швестицшним потенщалом характеризуеться пiдвищеним ризиком. Проте вона поступаеться столицi Укра!ни за шшими складовими iнвестицiйного потенцiалу [3, 8].
Дншропетровська, Запорiзька i Луганська обласп, якi е найбiльш промислово розвиненими, мають, за оцшками експер^в, середнiй iнвестицiйний потенцiал i шдвищений ризик для вкладення швестицш. Це обумовлено негативними регюнальними тенденщями у фшансовому секторi, небез-печною кримшогенною ситуацiею, несприятливою екологiчною обстановкою i наявнiстю пiдвище-ного соцiально-демографiчного (Дшпропетровська область) ризику [3, 11].
Бшьшють регюшв Укра1ни можливо вiднести до середняюв, оскiльки для них характерний се-реднiй рiвень iнвестицiйного потенщалу i ризикiв. 1х налiчуеться десять: Автономна Республша Крим, Севастополь, Харювська, Одеська, Микола1вська, Львiвська, Черкаська, Кшвська, Полтавська i Рiвненська областi. У данш групi слiд видiлити Харювську i Одеську областi, що стоять декшька вiдособлено. Це i недивно, оскшьки !х потенцiал iстотновiдрiзняеться вщ iнших восьми регiонiв. Бiльш того, вони привабливiшi для iнвесторiв, оскшьки ризик втрати вкладеного в них кашталу ютотно нижчий, нiж в груш шдвищених ризикiв. Останнi вгам областей групи розташувалися ближ-че до зони «низький потенцiал — середнш ризик». Програш у потенцiалi перед областями де е висо-ка концентрацiя iнвестицiйного капiталу пояснюеться слабким розвитком промислового виробницт-ва, занепадом аграрного сектора. Водночас питома вага «середнього» регюну в загальноукрашськш сумi складае 0,6-4,8% експорту, 1-5% швестицш, 2-3% роздрiбного товарообiгу, 0,5-3% вщ числа наукових органiзацiй. Кшьюсть працюючих пiдприемств на душу населення, як правило, нижче середнього показника по крш'ш (19 тдприемств на 1 тис. чоловiк) [3, 11].
В умовах обмеженост державних швестицш i дефiциту державних фшансових ресурсiв для буд-iвництва житла необхщно сконцентрувати зусилля на залучення в економiку приватних iнвестицiй, зокрема шоземних. При цьому залучення швестицш необхщно здiйснювати через створення вщпов-iдних умов для концентраци фшансових ресуршв i !х вкладання в будiвництво житла та соцiальних об'екпв у мiстах та селах Украши. При реалiзацil iнвестицiйних проектiв будiвництва житла та соц-iальних об'екпв, якi вiдповiдають державним прiоритетам, можливi певнi пiльги. Проте з метою збшьшення обсягiв будiвництва доцiльнiше придшити увагу полiпшенню умов iнвестування.
Сучасний ринок нерухомостi Укра1ни привертае увагу не лише потенцшних покупцiв, але й защ-кавлених iнвесторiв з шших видiв економiчноl дiяльностi, яю прагнуть забезпечити диверсифiкацiю ризикiв i вiдкрити для себе новi привабливi сфери вкладення капiталу [9].
Першу категорда iнвесторiв ми умовно визначимо як «пасивш», а другу — як «активш» учасники ринку нерухомосп.
«Пасивнi» учасники розглядають об'екти нерухомосп як привабливий товар, придбання якого дае змогу не лише виршити проблему «даху» для себе i свое1 справи, а також тдвищити особистий i професiйний статус, але i служить надiйною гаранпею збереження капiталу. «Активних» учас-ниюв, навпаки, цiкавить сам процес, вони не розглядають нерухомють як щось «стацюнарне, мiцно пов'язане iз землею i незмiнне в часi». Для них ринок нерухомосп — динамiчний високодохiдний iнструмент суттевого збiльшення власного кашталу.
Пщвищений iнтерес до швестицш в нерухомють в умовах ринково1 економши привiв до виник-нення i активного розвитку девелопмента — професшно1 дiяльностi щодо реалiзацil швестицшних проектiв у сферi нерухомостi. У розвиненш ринковiй економiцi, що характеризуеться високим рiвнем конкуренцil, успiшнiсть проекту майже повнiстю залежить вiд професiоналiзму девелопера. Врахо-вуючи високу кашталоемшсть iнвестицiйних проектiв у сферi нерухомосп i супроводжуючий !х ризик повернення швестицш, на Заходi послуги професшних девелоперiв стали необхiднiстю. Бшьш того, на початковiй стадil реалiзацil проекту iнвестор приймае рiшення про входження в проект зав-дяки бездоганнш професiйнiй репутацil девелопера, що його реалiзовуе [18].
Чигасов С.Г. i Петровський Б.С. видiляють таю види девелоперських будiвельних компанiй за комплекснютю управлiння проектом (рис. 2).
Рис. 2. Види девелоперських будiвельних компанш за комплекснiстю управлiння проектом [18]
Девелопер-будiвельник виконуе управлiння будiвельним об'ектом, починаючи вiд передпроек-тно! стадil i закiнчуючи стадiею будiвництва (здача об'екта в експлуатацiю). Девелопер-будiвель-ник-комерсант виконуе управлiння будiвельним об'ектом, починаючи вщ передпроектно1 стадil i закiнчуючи комерцiйною стадiею (реалiзацiя i управлiння нерухомiстю). Девелопер-пiдрядник виконуе управлшня тiльки однiею-двома стадiями або окремими видами роб^ з комплексного зве-дення об'екта [18].
За моделлю управлшня девелоперсью будiвельнi компанil можуть бути: комплексними, комплек-сно-посередницькими i посередницькими (рис. 3).
Девелопер з комплексною моделлю управлшня мае у своему складi уш необхiднi шдроздши для виконання проекту. Будiвельнi компани за комплексно-посередницькою структурою у своему складi мають тiльки окремi шдроздши, що необхщш для виконання проекту. Девелопери, яю належать до
Рис. 3. Види девелоперських бущвельних компанш за моделлю управлшня [18] посередницько! структури, не мають у своему складi необхiдних пiдроздiлiв, але виконують функцi! управлiння проектом за допомогою оперативно! служби управлшня шформащею [18].
За функцюнальною спрямованiстю можливо видшити такi види девелоперських будiвельних компанш (рис. 4).
Рис. 4. Види девелоперських бущвельних компанш за функцюнальною спрямованютю [18]
Найперспектившшими сегментами укра!нського ринку нерухомостi, з якими активно працюють деверопери, е житловий, торпвельний, офюний i готельний. Недостатньо розвинутий промисловий сегмент у зв'язку з вщсутнютю попиту з боку потенцшних клiентiв.
На сучасному ринку нерухомост реалiзованi двi схеми взаемовщносин учасникiв iнвестицiйного проекту. Перша схема одержала назву класично! моделi девелопмента.
За класичною моделлю девелопмента девелопер не бере на себе фiнансовi ризики i працюе на гонорарi (рис. 5).
Рис. 5. Мехашзм взаемовiдносин учасникiв iнвестицiйного проекту за класичною моделлю девелопмента [18] За класичною схемою швестор бажае, щоб девелопер на юнуючш земельнiй дшянщ побудував будiвлю «тд ключ». Для виконання робгт девелопер залучае оргашзаци (пiдрядникiв) або виконуе повний обсяг робгт власними силами. Вiдповiдальнiсть за проект несе девелопер, при цьому його гонорар може складати до 10% вщ вартост проекту.
За другою схемою девелопер створюе комерцшну нерухомють, виступаючи одноособовим орган-iзатором проекту (рис. 6).
Рис. 6. Мехашзм взаемовщносин учасникiв проекту за спекулятивною моделлю [18]
В сучасних умовах украшського первинного ринку нерухомосп склалась така структура проектов за вiдповiдними сегментами (рис. 7).
Промислова;
1%
Лог^стична; 2%^
Житлова ; \^Офiсна; 30%
Торговельна; [
20% \ / Готельна; 10%
Торговельно- Адмтстративн
розважальна; а; 10%
15%
Рис. 7. Структура украшського первинного ринку нерухомосп за вщповщними сегментами [9, 13, 14]
Найбшьшу долю на ринку швестицшних проектiв у бущвнищга займають проекти щодо створен-ня офiсiв, торговельних комплексiв i мереж, торговельно-розважальних комплексiв, житлове бущв-ництво, адмiнiстративне будiвництво i готельна нерухомють. Водночас промисловi (виробничi) об-'екти займають на первинному ринку нерухомосп дуже мале мюце, тому що в Укра1ш виробнича дiяльнiсть не одержала ще вiдповiдний розвиток.
Реалп сучасного ринку нерухомостi Украши iстотно вiдрiзняються вiд ринкiв нерухомосп розви-нених кра1н. Проте в очах вточизняних i iноземних iнвесторiв, що виконують роль «активних» його учасниюв, дана обставина е швидше плюсом, чим недолгом. Адже на ринках, що розвиваються, норма прибутку на вкладений каштал ютотно вище, шж на розвинених. Природно, в Укрш'ш значно вище i ризики, яю супроводжують будь-який девелоперский проект, проте при грамотному пiдходi цшком реальна !х мiнiмiзацiя.
В Укрш'ш достатньо «активних» учасникiв, що бажають швестувати проекти у сферi нерухомосп. Представники рiелторських, консалтингових i швестицшних компанш пропонують потенцiйним шве-сторам велику кшьюсть девелоперских проектiв. Проте професшно розроблених i привабливих проекпв на вiтчизняному ринку нерухомосп дуже мало, оскшьки переважна бшьшють подiбних пропо-зицiй е не проектами, а щеями, що вимагають серйозного опрацювання.
Основними чинниками, що характеризують привабливють будь-якого швестицшного проекту е прибутковють i рiвень ризику.
Проблема фшансування будiвництва не мае единого комплексного шдходу, який дав би можливють проаналiзувати досвiд постсощалютичних та iнших зарубiжних кра1н вщносно виявлення надзви-чайно позитивних результатов i впровадження !х у втизнянш моделi будiвництва.
Вважаемо, що в основу ще1 моделi слiд покласти щею надання житловому будiвництву статусу нацюнального прiоритету. За цiею метою в Укра1ш необхiдно розробити Нацюнальну програму роз-витку i фшансування житлового будiвництва на перспективу до 2020 р. Особливютю ц1е1 програми повинне стати перенесення центру уваги з прямого бюджетного фшансування будiвництва житла на кредитове i шше стимулювання, а також залучення швестицш в житлову сферу, зокрема, громадян, суб'ектiв господарювання, iноземних iнвестицiй.
На законодавчому рiвнi поняття «Фiнансування будiвництва» — це використання управителем отриманих в управлшня коштiв на спорудження об'ектiв будiвництва за умовами угоди. Для швесто-ра-громадянина поширення такого мехашзму означае наявнiсть контролю з боку Державно1 комiсil з регулювання ринюв фiнансових послуг за фшансовим посередником. Це зменшуе ризики швестора i робить процес iнвестування прозоршим.
В Украlнi фiнансовi посередники — це сукупшсть фiнансових установ (банюв, страхових ком-панiй, кредитних союзiв пенсiйних фондiв i тому подiбне). Цi установи акумулюють кошти фiзичних
i юридичних ошб, у т.ч. i шляхом випуску цiнних паперiв, а по^м на комерцiйних принципах нада-ють цi кошти позичальникам. Головна роль фшансових посередникiв полягае в тому, щоб ефективно розмщувати каштал iндивiдуальних iнвесторiв, а це, у свою чергу, сприяе розвитку.
В Укра!ш найпоширенiшими фiнансовими посередниками е банки, роль яких на ринку фшансо-вого посередництва останнiм часом зростае. Беручi участь в швестицшному процесi, банки обслуго-вують рух коштiв, якi належать iнвесторам-клiентам i призначенi для iнвестування. Однiею з швес-тицiйних функцiй банкiв е мобшзащя заощаджень населення та направлення !х на iнвестування будiвництва житла через створення фондiв фiнансування бущвництва (ФФБ), якi е принципово но-вими, ексклюзивними продуктами на ринку банювських послуг.
ФФБ — це не юридична особа, а лише зiбранi на одному рахунку грошовi кошти, що переданi в управлшня, якi вже використав або використовуе управитель на умовах Правил фонду i договорiв про участь у ФФБ. Важливо розум^и, що мета створення ФФБ — здобуття довiрителями житла у власнiсть. I в цьому принципова рiзниця мiж ФФБ i фондами операцiй з нерухомютю (ФОН), якi створюють, щоб власники сертифша^в цього ФОН отримували прибутки. Тобто одержання житла у власшсть не е самоцшлю вкладення у ФОН.
Учасники схеми ФФБ — це управитель, забудовник, довiритель. Звичайно, довiрителiв може бути i декшька сотень. Часто в цiй схемi беруть участь страховi компанi!.
Функцюнування ФФБ обумовлене в ст. 13 «Закону про фшансування бущвництва». Це виглядае так:
1) управитель ФФБ замовляе забудовниковi спорудження об'екпв бущвництва, укладаючи до-говiр, визначаючи характеристики об'екпв будiвництва i попереднього обсягу замовлення;
2) управитель ФФБ починае фшансувати спорудження об'екту будiвництва;
3) довiрителi вносять до ФФБ — оформляють це як передачу грошей управителевi ФФБ в управлшня за договором про участь у ФФБ;
4) за довiрителем закршлюють вибраний ним об'ект швестування;
5) управитель передае довiрителям, яю повнютю профiнансували закрiпленi за ними об'екти, майновi права на цi об'екти за договором про переуступку майнових прав;
6) забудовник оргашзовуе спорудження об'екпв бущвництва вiдповiдно до надано! за договором документацi!;
7) управитель ФФБ формуе оперативний резерв;
8) управитель ФФБ контролюе цшьове використання забудовником кош^в на бущвництво;
9) управитель ФФБ фшансуе спорудження об'екпв бущвництва.
Забудовник повертае у ФФБ кошти на вимогу управителя у випадках зменшення обсягу шдтвер-дженого замовлення внаслщок вiдмови довiрителя вщ участi у ФФБ, а також в шших випадках, визначених договором, а управитель ФФБ контролюе виконання забудовником сво!х зобов'язань за договором.
Забудовник запроваджуе об'ект бущвництва в експлуатащю, письмово повiдомляе про це управителя, замовляе техшчну документацiю на об'ект бущвництва i на кожен об'ект швестування, передае управителевi ФФБ даш про фактичну площу об'екпв швестування.
Довiрителi отримують у власшсть закршлеш за ними об'екти швестування. Управитель закривае фшансування об'екту бущвництва [16].
Для того, щоб фшансування бущвництва за рахунок населення було введено у певне русло, був ухвалений Закон Укра!ни «Про фшансово-кредитш мехашзми i управлшня майном при бущвнищи житла i операщях», вщ 19 червня в 2003 р. N° 978-1У зi змiнами i доповненнями, який з 1 шчня в 2004 р. набрав чинносп. Головною метою Закону було визначення спiльних принципiв, правових i орган-iзацiйних принципiв залучення банками i iншими фiнансовими установами грошових кош^в фiзич-них i юридичних ошб в управлiння, з метою фшансування масового бущвництва житла, i особли-востi управлiння цими коштами.
Наступним важливим моментом е те, що в процес спiвпрацi з банком бущвельна органiзацiя от-римуе постшне фiнансування, а покупець ново! квартири — гарантi! того, що будинок буде побудо-ваний в заплановаш термiни i вiдповiднiй якостi.
Проте проблема фшансування житлового бущвництва i бущвництва в загалi в Укра!ш е ще не вирiшеною. Це обумовлено, перш за все, вартютю самого бущвництва та вартютю фшансових ре-сурсiв на фiнансовому ринку.
Укра!нсью будiвельнi компанi! суттево завищують рiвень рентабельностi iнвестицiйних проектiв в бущвництва Практично в усiх регюнах Укра!ни, особливо в таких мютах, як Ки!в, Донецьк, Днiпро-петровськ, Одеса, Харюв тощо, вартiсть квадратного метра житла складае вiд 1,5 до 5 тис. дол. США, що не вщповщае реалiям. Бо фактична вартють 1 м2 житлового примщення за оцiнками експертiв не може складати бiльше нiж 700-800 дол. США. При цьому практично уш бущвельш компанi! одержать вщ 15 до 25% норми прибутку.
Вартють фшансових ресуршв, зокрема банювських кредитiв фактично набагато бшьша, нiж в ринково розвинутих кра!нах, що негативно вiдбиваеться на можливостях залучення шотечних кре-дитiв як фiзичними особами, так i бущвельними компанiями. Зменшення вiдсоткiв за кредитами до рiвня 8-10% дасть змогу профшансувати як житлове, так i промислове будiвництво.
Для Украши економiчна криза — це не лише «заморожене» будiвництво, знещнена гривна, але й збанкрутiлi металургшш пiдприeмства i безробiтнi банкiри. Проте в свiтi не схильнi розглядати фшан-сову кризу тiльки з негативно! сторони. Захщш експерти вважають, що в економiчному обвалi, якш вiдбуваeться, е i сво! позитивш сторони.
Ще рiк тому бущвельний ринок в Укра1ш переживав бум. Девелоперсью компани скуповували десятки майданчиюв у багатьох мiстах Украши, чекаючи подальшого зростання цiн на квадратш метри. Для реалiзацil амбiтних швестицшних проектiв бралися значнi за обсягом кредити, яю тепер, в умовах кризи, дуже важко вщдавати.
В останш роки в Укра1ш збшьшилася кiлькiсть будiвельних пiдприемств (рис. 8). При цьому мож-ливо зазначити, що зростання юлькосп будiвельних шдприемств супроводжуеться збiльшенням тих суб'ектiв шдприемництва у будiвництвi, що здiйснюють шновацшну дiяльнiсть. Проте Федотова С.Ю. вважае, що рiвень шновацшно! дiяльностi вточизняних будiвельних компанiй не вiдповiдае сучас-ним потребам ринково! економiки [15]. Недостатнш рiвень шновацшно! дiяльностi негативно впли-вае на масштаби бущвельних робiт, не дае змогу бущвельним компанiям зменшувати собiвартiсть будiвельно-монтажних робто.
□ Загальна кiлькiсть будiвельних шдприемств
□ Кшьк^ть п iд пр и ем ств ,я к i займаю ть ся шновацшною дiяльнiстю
Рис. 8. Загальна юльюсть будiвельних пiдприемств Украши та шдприемств, що здшснюють iнновацiйну дiяльнiсть [18] Незважаючи на недолiки в шновацшнш роботi, вiтчизнянi будiвельнi компани в останнi роки здiйснили значний крок у перед.
У 2006-2007 роках бущвельш компани Украши суттево збшьшували обсяги одержаного чистого доходу та прибутку. Компани, що здшснюють свою дiяльнiсть в секторi комерцшного та виробничо-го будiвництва, мали таю показники (табл. 1).
Таблиця 1
Чистий дохщ i чистий прибуток бущвельних компанiй в комерцшному та виробничому сегментi будiвельного комплексу *
Компани Чистий дохвд, млн. грн. Чистий прибуток, млн. грн.
2006 2007 2006 2007
1. Корпоращя «Золот Ворота» 860,99 1535,61 20,35 43,77
2. Азовштекс 574,04 921,14 7,73 160,32
3. Мостобуд 702,97 864,29 7,16 -4,44
4. Кшвметробуд 522,18 569,77 -15,29 17,98
5. БМК Планета-Мiст 293,63 548,31 24,94 98,61
6. СолБуд 314,60 540,45 27,78 48,14
7. Сучасш Технологи Будiвництва 134,92 396,99 1,89 20,78
8. Кшвшдземшляхбуд-2 107,85 387,11 60,8 48,64
9. Альтис-Холдинг 216,86 372,33 2,46 12,85
10. Криворiжiндбуд 171,03 356,93 11,08 7,45
11. Максимус 73,76 290,16 -3,56 -14,27
12. Комфортбуд-1 137,44 250,30 2,62 5,91
13. Запорiжстальбуд-1 240,81 249,96 2,22 -2,55
14. Криворiжаглобуд 202,55 234,67 20,90 14,91
15. Нафтогазбуд-Укра!на 60,99 217,10 -0,22 1,71
16. Донбасвуглепроходка 122,99 202,74 0,14 0,30
* Складено за даними Т0П-100 [13]
Бшьшють зазначених будiвельних компанiй, що здшснюють свою дiяльнiсть в сегментi комерцш-ного й виробничого будiвництва, суттево збiльшили обсяги чистого доходу. Наприклад, корпорацiя «Золот Ворота» збiльшила свш чистий дохiд в 1,78 рази, Азовштекс в 1,60 разiв, Максимус в 3,93 рази, Нафтогазбуд-Укра!на в 3,56 рази. Бшьшють з наведених бущвельних компанiй крiм того, що значно шдвищили обсяги чистого доходу, одержали чистий прибуток. Проте е компани, яю попрши-ли показники чистого прибутку в 2007 рощ. До таких компанш належать: Мостобуд, Максимус, Запорiжстальбуд-1.
Ще бiльш значш показники чистого доходу i чистого прибутку мають будiвельнi компанi!, що здшснюють свою дiяльнiсть у житловому сегмент (табл. 2).
Таблиця 2
Чистий дохщ i чистий прибуток будiвельних компанiй в житловому сегмент будiвельного комплексу *
Компани Чистий дохщ, млн. грн. Чистий прибуток, млн. грн.
2006 2007 2006 2007
1. ХК «Кшвмютбуд» 407,95 982,86 15,98 44,05
2. Житлошвестбуд-УКБ 294,79 896,31 1,68 89,81
3. Основа-Солсиф 329,29 850,74 19,33 39,35
4. Трест «Кшвмютбуд-3» 415,60 783,02 11,48 23,49
5. Домобудiвельний комбшат №4 388,87 595,90 13,13 21,60
6. Консоль ЛТД 370,29 594,37 0,32 3,40
7. Солбуд 314,60 540,45 27,78 48,14
8. Домобудiвельний комбшат №3 401,88 526,94 12,93 2,04
9. Аеробуд 139,36 435,69 8,23 -33,16
10. Трест «Кшвмютбуд-1 iм. М.П. Загородного» 357,62 396,67 69,21 55,15
11. Будiвельна Фiрма 190,21 310,00 5,76 2,66
12. Тернопшьбуд 196,27 278,98 5,90 9,75
13. Т.М.М. 384,93 259,49 21,75 14,00
14. ЕРС 182,62 253,78 -2,50 -5,01
15. Вертикаль 54,08 244,13 0,64 1,00
16. Лико-буд 123,73 240,89 0,80 0,82
* Складено за даними ТОП-100 [14]
Наведеш показники дають змогу стверджувати, що абсолютна бшьшють будiвельних компанiй, яю здiйснюють свою дiяльнiсть в сегмент житлового будiвництва збiльшили як чистий доход, так i чистий прибуток. Особливо з ще! групи шдприемств слiд видiлити такi компанi!: ХК «Кшвмютбуд» збiльшив чистий дохiд у 2,41 рази, Житлошвестбуд-УКБ збiльшив у 3,04 рази, «Вертикаль» збшьши-ла у 4,51 рази. З 16 наведених компанш тшьки 2 у 2007 рощ були збитковими (Аеробуд i ЕРС).
У 2008 рощ ситуащя на ринку нерухомост починае попршуватися. Особливо це почали вщчува-ти бущвельш компанi! з друго! половини року. З вересня 2008 року в Укра!ш поступово стала роз-виватися фiнансово-економiчна криза, яка охопила практично ус види економiчно! дiяльностi та регiони кра!ни, особливо тi, що мали значш усшхи в останнi 3-4 роки, де функцюнуе промислове виробництво i дiють найбiльшi фiнансовi установи.
Криза показала, наскшьки сильно будiвельний бiзнес в нашiй кра!нi прив'язаний до шотечного кредитування. Як тiльки НБУ зобов'язав комерцшш банки бiльш жорстко вщноситися до iпотечних кредитiв, так потк клiентiв-iнвесторiв, що бажають придбати житло, вичерпався, а самi бущвельш компанi! опинилися на краю прiрви. У таких умовах оживити заморожене бущвництво в 2009-му роцi зможе лише оздоровлений банювський сектор, який, розрахувавшись зi сво!ми солiдними зовн-iшнiми позиками, може вiдновити шотечне кредитування [14].
Втiм, укра!нськi банюри хоч i не заперечують можливост такого розвитку подiй, все ж прагнуть не говорити про конкретш дати початку кредитування. Представники бущвельного ринку прогнозу-ють в 2009-му рощ цший ряд «банкрутств i поглинань», викликанихекономiчною кризою. Така доля може дютати в основному невелик девелоперскi компанi!, що володiють одним або двома проектами, а також крупних гравщв, що «нахапалися» за останш роки валютних кредипв, якi тепер нiчим вiддавати.
При цьому фахiвцi вiдзначають, що нишшня криза е кращим перiодом для старту нових бущвель-них проектв. Для iнвесторiв i компанiй, в яких е реальш грошi, — зараз настае золотий час. Бущв-ництво, що згорнулося, заставляе виробниюв будматерiалiв корiнним чином переглянути цши на свою продукцiю.
Так, деяю виробники цементу вже вiдкритим текстом заявляли, що з ще! зими продаватимуть продукцiю з 50%-ною знижкою аби не втратити ринки збуту. Приблизно, вiдзначають експерти, можна
здешевити вс складовi будiвельного процесу — починаючи iз зарплат простих бущвельних робгг-никiв, i закiнчуючи «оплатою лояльносп» органiв влади.
Зараз навтоь представники ки!вських властей вже переглянули щни на сво! рiшення щодо вщве-дення земельних дiлянок i оформлення необхщно! для будiвництва документаци. Логiка даного процесу проста, коли в мют заморожено до 95% всього бущвництва, а на новi майданчики вже нiхто не претендуе, чиновники знижують сво! запити, щоб залучити iнвесторiв, якi придбають дiлянки розра-хунком на 2-3^чну перспективу.
Сьогоднi кредитування практично заморожене. Бущвельники пропонують давати кредити насе-ленню не пiд драконiвських 25% рiчних в гривнi, а шд 15-16% (ставка НБУ — 12% плюс штереси комерцiйних банкiв 3-4%).
За перюд з сiчня по листопад 2008 року будiвельники побудували на 28 вщсотюв менше шж за аналогiчний перiод 2007 року.
Сьогодш в кра!ш лiцензiю на проведення будiвельних робiт мають 48 тисяч оргашзацш, з яких 44 тисяч^ — активнi. При чому 12 тисяч — це крупш i середнi будiвельнi фiрми, останш 32 тисячi — малi. Плюс до цього ще 9 тисяч виробниюв будматерiалiв. I два мюящ тому бiльшiсть з них почала заявляти про «заморожування» сво!х об'екпв або закриття фiрм
Фiнансовi проблеми у будiвельникiв почалися пiсля посилення банками кредитних вимог до по-зичальникiв. Адже кредити пiд 20-25% рiчних не кожному по кишеш.
Враховуючи ризики скорочення експортно-орiентованого виробництва, падшня свiтового попиту i ускладнення платежiв за експортними операцiями, необхщно здiйснити комплекс заходiв, щодо розширення внутрiшнього попиту на групу експортних товарiв i, тим самим, посилення ролi внутр-iшнього виробництва. Для цього досить буде почати новi шфраструктурш i житловi будiвельнi про-екти, що фiнансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити обвалу цш на зерно нового урожаю шляхом закутвель Аграрним фондом, щоб сшьгоспвиробники отримали достатнi ресурси для проведення всього комплексу пошвних роб^. Це прямо i опосередковано шдтримае розвиток металург-шно! галуз^ виробництва коксу, добувно! промисловостi, хiмiчно!, нафтопереробки, харчово!, а та-кож торгiвлi i транспорту.
З ризику виникнення фшансово! нестабiльностi доцiльно переглянути проект бюджету на 2009 рш, збiльшивши капiтальнi витрати, у тому чи^ на будiвництво, не тдсилюючи при цьому дефiцит.
В умовах економiчноl кризи стратегiчним напрямом дiяльностi уряду е стимулювання збшьшен-ня швестицш в реальний сектор нацюнально! економiки. Для цього, окрiм активiзацil реалiзацil про-ектiв Свро-2012, необхщно розблоковувати приватизацiйнi процеси. Але тут без допомоги Верховно! Ради не обштися, адже невщкладним е прийняття Державно! програми приватизацi!. Також не-обхiдно прийняти низку законопроектов, якi орiентують на пiдвищення швестицшно! привабливостi Укра!ни.
Для запобiгання розвитку банювсько! кризи НБУ доцiльно розробити й прийняти бшьш доско-нат принципи рефiнансування комерцiйних банкiв iз проблемами короткостроково! лiквiдностi. Для запобпання валютно! кризи необхiдно виробити комплекс заходiв, що не дозволять валютним спекулянтам розхитувати курс гривш.
Враховуючи обмежешсть внутрiшнiх фiнансових ресуршв в умовах погiршення доступу до зовшшшх кредитiв, пiдприемцi повиннi розробити заходи щодо зниження цiн на один квадратний метр житла.
Зараз необх1дно створити спецiальну комiсiю з представниюв банкiв i будiвельникiв, яка спшьно з Мiнфiном, повинна розробити пропозицп для вiдповiдно! програми урядових дiй у сферi будiвництва.
Держава може встановити реальш цiни за квадратний метр. Для цього Мшекономши, Мшфш, фiнансова розвiдка держави створюють команду аудиторiв, беруть декiлька будинюв (елiтне, еко-ном-клас i комерцшне житло) i за кожним з них обчислюють реальну вартють побудованого метра житла. Максимальна собiвартiсть квадратного метра житла економ-класу коштуватиме близько 4-6 тисяч гривень за метр квадратний у залежносто вщ вартосто будiвельних матерiалiв, використання вiтчизняних або iмпортних матерiалiв тощо.
За ствердженням експертiв, переважна бiльшiсть забудовникiв, що запустили продаж з вщстро-ченням платежу, сьогодш вщдають перевагу розстрочщ. Це не новий механiзм, просто до недавньо-го часу його реалiзовували тiльки окремi компанi!, а зараз вш стае усе бшьш популярним. Пщхщ все той же: покупець щомюячно або поквартально вносить розбито на рiвнi частини платежi з розрахун-ком, щоб виплатити все до моменту здачi нерухомосто в експлуатацiю. Головне нововведення — забудовники почали фшсувати цiну (як правило, в гривнях, рiдше — в доларах), а не шдвищувати !!, як було ранiше. Залежно вщ полiтики будiвельно! компанi! i готовностi нерухомостi внесок при розстрочщ повинен складати не бшьше за 10-15% вартостей квартири. При цьому процентш ставки не встановлюються, як це прийнято в кредитуванш. За тдрахунками експертiв, за такою схемою пра-цюють близько 20 компанш.
Значно менше забудовникiв, за словами експертов, упроваджують так звану кредитну схему. Вона передбачае виплату вартостi житла не до здачi будинку в експлуатацiю, а впродовж 5-20 рокiв, а також нарахування ставки — в середньому 7-14% рiчних (залежно вiд термiну кредитування). Вщсотковий
внесок складае приблизно 20-30% вартостi квартири. Якщо iнвестор вносить всю суму рашше термiну — до здачi об'екту в експлуатацiю, то свщоцтво на право власностi оформляеться на нього. Коли ж виплачена лише частина коштв, то оформляеться спшьна власнiсть з будiвельною компанiею.
В обох випадках мова йдеться про придбання квартир за проектами незавершеного бущвництва: забудовники не застосовують схеми з вщстроченням платежу на старт роб^. На вщмшу вiд банюв, вони не стурбованi оцiнкою платоспроможност позичальникiв, тому для оформлення розстрочки або кредиту досить виконати лише базовi умови. Платоспроможшсть iнвестора зазвичай оцiнюегься за фактом житла. Головне — це те, що майновi права покупцевi нерухомостi передаються лише при повнш сплатi !! вартосп.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослщження можливо сформулювати такi висновки та запропонувати деякi заходи з метою вдосконалення фiнансування та кредитування бущвельного комплексу Укра!ни.
1. В умовах ринково! економiки фiнансування та кредитування розвитку бущвельного комплексу повинно здшснюватися за кошти фiнансового ринку, власш кошти iнвесторiв або замовниюв швес-тицiйних проектiв, позиковi ресурси, що надають будiвельним компанiям та домогосподарствам ко-мерцiйнi банки.
2. Основними методами фшансування будiвництва в умовах ринково! економши слiд вважати: самофiнансування, акцiонування, позикове фiнансування за рахунок випуску облiгацiйних позик чи шотечних банкiвських кредитiв. Соцiальнi об'екти, а також найбшьш важливi з них для функцюну-вання кра!ни можуть фiнансуватися за рахунок бюджетного швестування. Проте бюджетне швесту-вання за ринкових умов значно обмежене, тому ус економiчнi суб'екти повинш розраховувати на iншi методи фшансування.
3. На укра!нському будiвельному ринку з'явилася велика кшьюсть будiвельних компанш, що здiйснюе свою дiяльнiсть за св^овими методами господарювання. Такi компани одержали назву девелоперськi будiвельнi компани, що забезпечують як формування замовлень на бущвництво, так i фшансують будiвництво, здiйснюють забудову, передають у власшсть замовникам та обслуговують створеш будiвлi. На вiтчизняному ринку нерухомост дiють рiзнi девелоперськi компанi!. Найбшьша !х кiлькiсть пов'язана з бущвництвом офiсiв, торговельних комплексiв, торговельно-розважальних об'екпв, житлових будинкiв, готелiв тощо.
4. Для фшансування бущвництва житла в Укра!ш банки створюють спецiальнi фонди фiнансування будiвництва (ФФБ), якi е принципово новими, ексклюзивними банкiвськими продуктами. ФФБ дають можливiсть концентрувати фiнансовi ресурси населення та направляти !х на iнвестування будiвництва житла. Дiяльнiсть ФФБ давала можливiсть будiвельним компашям на протязi останнiх рокiв започати велику кшьюсть iнвестицiйних проектiв iз будiвництва житла у рiзних репонах Укра!ни.
5. У зв'язку з економiчною кризою у населення не мае власних коштiв для фшансування бущвництва житла, а у комерцшних банкiв виникли значнi проблеми з iпотечними кредитами, якi вони видавали у доларах США. В умовах кризи, бшьшють позичальниюв не можуть знайти валютш кошти для виплат за шотечними кредитами. Банки також припинили кредитувати практично ус бущ-вельнi компанi!, що фактично звело нашвець усю систему функцюнування будiвництва житла в кра!ш.
6. З метою виходу бущвельного комплексу з скрутного становища вважаемо за необхщне: а) з боку бущвельних компанш суттево знизити цши на житло, бiльше використовувати бущвельш мате-рiали укра!нських пiдприемств, постшно зменшувати собiвартiсть житла та норму рентабельност його створення; б) з боку банювських установ зменшити вщсотки за кредитами, що надаються для здшснення будiвництва житла, вiдновити шотечне кредитування населення та будiвельних компанш; в) з боку держави забезпечити швестицшне стимулювання будiвництва; г) розгорнути пошуки шо-земних iнвесторiв з метою залучення значно! суми швестицшних ресурсiв за бiльш привабливою цшо!, нiж тi що надають втизняш банки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Беленкова О.Ю. Система методiв управлшня розвитком будiвельного пiдприемства / О.Ю. Беленко-ва // Економiка та держава. — 2007. — №9. — С. 38-42.
2. Гринько О.Л. Формування й розподш банювських ресуршв на шотечне кредитування / О.Л. Гринько // Фшанси Укра!ни. — 2005. — №7. — С. 119-131.
3. Довбенко В. Формування ринкового середовища в бущвельному комплекс / В. Довбенко // Економка Укра!ни. — 2006. — №7. — С. 45-47.
4. Затонацька Т.Г. Особливосп бюджетного швестування в Укра!ш на сучасному еташ / Т.Г. Зато-нацька, А.В. Ставицький // Фшанси Укра!ни. — 2006. — №4. — С. 46-54.
5. 1льчук П.Г. Пщходи до формування фшансово! стратеги корпораци / П.Г. 1льчук // Економша та держава. — 2007. — №8. — С. 40-46.
6. Кравченко В.1. Фшансування бущвництва житла: нов^ш тенденци / В.1. Кравченко, К.В. Пали-вода. Част. 1. — К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2006. — 175 с.
7. Кравченко В.1. Фшансування бущвництва житла: нов^ш тенденцi! / В.1. Кравченко, К.В. Пали-вода. Част. 2. — К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2006. — 131 с.
8. Курiвський I. Сучасний стан галузi житлового бущвництва м. Киева та фактори впливу на ii розвиток / I. Курiвський // Економют. — 2008. — №4. — С. 72-77.
9. Кухленко О. Бущвельний комплекс в умовах ново! швестицшно! пол^ики / О. Кухленко // Еко-номiка Укра!ни. — 2006. — № 12. — С. 35-41.
10. Момот Т.В. Фшансово-бущвельш холдинги: фшансовий аспект залучення коштов / Т.В. Момот // Економша: проблеми теори та практики. Збiрник наукових праць. Випуск 207. Т. IV. — 2005. — Дншропетровськ: ДНУ. — С. 1126-1230.
11. Онищенко В.О. Методика формування житлово! полiтики на регiональному рiвнi в Укра1ш /
B.О. Онищенко, Т.М. Завора // Економша i регiон. — 2008. — №1. — С. 3-7.
12. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом. / А.А. Пересада. — К.: Лiбра, 2002. — 472 с.
13. ТОП-100: Рейтинг самых лучших компаний Украины // Инвестгазета. — 2008. — №3-4. —
C.80-83.
14. ТОП-100: Рейтинг самых динамичных компаний Украины // Инвестгазета. — 2008. — №6. — С. 82-84.
15. Федотова С.Ю. Сучасний стан шновацшно! дiяльностi в будiвництвi / С.Ю. Федотова // Еконо-мша та держава. — 2008. — №10. — С. 50-51.
16. Чалый И. Доверительное управление средствами в системе финансирования строительства / И. Чалый. — Харьков: Фактор, 2007. — 400 с.
17. Чевганова В.Я. Формування фшансово-швестицшного забезпечення реструктуризаци буд> вельно! галузi та li тдприемств / В.Я. Чевганова, Г.А. Жучкова, В.В. Биба // Економша i репон. — 2008. — №2. — С. 142-147.
18. Чигасов С.Г. Генезис девелопмента на сучасному етат розвитку будiвельного ринку Укра1ни / С.Г. Чигасов, Б.С. Петровський // Економша та держава. — 2007. — №10. — С. 51-53.
