CC BY
12
на систему управления рисками в туристической деятельности и обоснована возможность формирование системы управления рисками в туристической деятельности.
Ключевые слова: страхование, риск, туризм, туристическая деятельность.
Gnilyanska L. Yo., Toporovskiy V.Ya. The risks in the tourist activity
Describes the basic theoretical questions about risks in the tourist activity. The classification of risks in this area. Analyzed the question of insurance, in particular tourism activities. Drawn attention to the risk management system in the tourist activity and expedience of the formation of a risk management system in the tourist activity. Keywords: insurance, risk, tourism, tourist activity.
УДК 336.71 Асист Т.П. Бабшчук - Львтська КА
СТИМУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКОГО 1НВЕСТУВАННЯ: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦН
Розглянуто особливост використання стимулювання розвитку банювського ш-вестування в окремих зарубiжних кра!нах та визначено напрями використання св^о-вого досвщу у практищ втизняного бангавництва.
Ключовг слова: мшмальш обов'язковi резерви, процентна пол^ика, монетарна пол^ика, селективна швестицшно-кредитна полггика, операци репо, пол^ика реф> нансування, податкова пол^ика, фiнансово-промисловi групи.
Вступ. Розвиток банювсько! швестицшно! д1яльносп потребуе усу-нення цшо! низки проблем, напрями виршення яких можна знайти, звернув-шись до досвщу шших кра1н.
Публжацп в економ1чний лггератур1 результата дослщжень тдтвер-джують юнування низки проблем щодо стимулювання банювсько! швестицшно! д1яльност1 в Укра1ш, що зумовлюе необхщшсть розроблення бшьш д1ево! схеми оргашзацп банювського швестування з урахуванням св1тових тенденцш розвитку банювського швестування, що актуал1зуе науков1 досль дження в цьому напрям^
Постановка завдання. Метою роботи е дослщження особливостей стимулювання банювського швестування в заруб1жних кра1нах та визначення напрям1в 1х застосування в д1яльносп укра1нських банюв.
Виклад основного матерiалу. З метою визначення можливостей використання св1тового досв1ду у практищ в1тчизняного банювництва розгля-немо особливосп стимулювання розвитку банювського швестування в окремих заруб1жних кра1нах.
Вагомим напрямом стимулювання банювських швестицшних проце-ив у заруб1жнш практищ е монетарна та податкова пол1тики, яю реал1зують-ся завдяки шструментам монетарного стимулювання з боку центрального банку 1 шструментам податкового стимулювання, яю використовуються по-датковими органами. Стимулювальний вплив податково! та монетарно1 поль тики на банювську швестицшну д1яльнють, зазвичай, мають:
• мшмальш обов'язков1 резерви;
• процентна полггика;
• обмеження ЦБ окремих вид1в банювсько! д1яльносп;
• селективна швестицшно-кредитна полггика;
• операци на вщкритому ринку;
Науковий в1сник Н.1Т У Украши. - 2G12. - Вип. 22.12
• полггика pефiнaнcyвaння;
• податкова пoлiтикa;
• cтимyлювaння бaнкiвcькoï iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi ФПГ;
• poзвитoк бaнкiвcькoгo iнвеcтyвaння малого та cеpедньoгo 6i3necy,
1. Пол1тика м1н1мальних резервних вимог дуже швидко пеpетвopи-лacь на один з ошовних вaжелiв мoнетapнoï пoлiтики в таких ^ашах, як США, Шмеччина, Iтaлiя, Icпaнiя, Пiвденнa Кopея. А в таких ^ашах, як Япо-нiя та Великoбpитaнiя цiй полггищ вiдведенa дpyгopяднa poль y npo^ci здiйcнення мoнетapнoï пoлiтики та ïï впливу на iнвеcтицiйнi та шновацшш пpoцеcи.
Мехaнiзм викopиcтaння pезеpвних вимог достатньо дифеpенцiйoвa-ний за датами, як у кiлькicнoмy, так i в якюному виpaженнi, хоча у Вели-кoбpитaнiï, Iтaлiï, Icпaнiï i Швденнш Кopеï дiють eдинi нopми мiнiмaльних pезеpвних вимог. Вoднoчac з появою нових видiв бaнкiвcьких зобов'язань або внастщок зpocтaючoгo oбcягy вже юнуючих зобов'язань, "до бази" визначен-ня мiнiмaльних pезеpвiв почали включати вci нoвi види пacивiв. Так, у Шмеч-чинi на початку 2000-х po^ pезеpвнi вимоги були poзпoвcюдженi на цiннi пaпеpи на ^ед'явника cтpoкoм до двох po^, а у США - на бангав^ю зо-бов'язання в eвpoвaлютaх, тoдi коли у Нiмеччинi пpaктикyeтьcя вилучення з "бази" депoзитiв неpезидентiв [1].
У хoдi aнaлiзy ми виявили ютотш вiдмiннocтi у величин нopми мшь мального pезеpвyвaння у piзних кpaïнaх. Iнoдi piвень нopм мiнiмaльних pе-зеpвiв залежить вщ poзмipiв депoзитiв, якi включaютьcя у "базу" ïх poзpaхyн-ку - така фактика e хapaктеpнoю для США, Японп та iнших Rpam. Так, у США нopмa pезеpвiв щодо тpaнcaкцiйних депoзитiв (поточних депозилв) до 54 млн дол. становить 3 %, а бiльше 54 млн дол. - 10 %. Найвищий piвень обов'язкових pезеpвних вимог в 1талп - 15 %, Icпaнiï - 17 %, а у Швденнш Кopеï в умовах виш^ iнфляцiï в oкpемi пеpioди нopми мiнiмaльних pезеp-вних вимог на ûpHpiCT бaнкiвcьких депoзитiв пiдвищyвaлиcя до 100 %. В Японп, навпаки - нopми мiнiмaльних pезеpвних за ocтaннi poки знизилиcя вщ 2,5 до 0,125 %. Банк Англп, який пpaктичнo не викopиcтoвye цей ^CTpy-мент гpoшoвo-кpедитнoï полиики, вcтaнoвлюe нopмy на piвнi 0,5 % вщ зобов'язань банюв, а центpaльний банк Бельгiï на початку 90^оюв XX cт. вза-гaлi вiдмoвивcя вiд викopиcтaння цього ^^^умента [1].
На цей чac у кpaïнaх СС poль мшмальних pезеpвних вимог ^одов-жуе зменшуват^ь. Це пов'язано як з мaкpoекoнoмiчними пеpедyмoвaми (зменшення щiльнocтi зв'язку мiж пpиpocтoм гpoшoвoï мacи та шфлящею автоматично мiнiмiзye ефективнicть тapгетyвaння гpoшoвoï мacи, в cиcтемi якого oбoв'язкoвi pезеpви виконували poль зв'язкoвoï ланки мiж pyхoм гро-шoвoï бази центpaльнoгo банку та cyкyпнoю гpoшoвoю пpoпoзицieю в еконо-мщ), так i з тенденцiями на фшаншвих pинкaх, у cилy яких зaлежнicть бан-кiв вiд poзшиpення бази, яка пiдпaдae пiд дто обов'язкового pезеpвyвaння, знижyeтьcя.
2. Процентна полггика. Центpaльнi банки у зapyбiжних кpaïнaх засто-coвyють пpoцентy полггаку як cвoepiдний cигнaл пpo cвoï нaмipи. Тобто, змь
нюючи розмiр облжово! ставки, вони iнформують економiчних суб'eктiв про спрямованiсть монетарно1 политики, що, водночас, формуе певнi оч^вання в економiцi. Вщповщно, якщо центральний банк плануе сповiльнити темпи еко-номiчного зростання i мае намiр проводити полiтику кредитно1 рестрикцп (политику "дорогих грошей"), то пiдвищення облжово! ставки може свiдчити про такий намiр. Такий сигнал може вплинути на сповiльнення темпiв еконо-мiчного зростання, оскiльки економiчнi суб'екти будуть очiкувати, що моне-тарна полггика буде бiльш жорсткою, що й визначатиме 1х поведiнку [2].
В умовах обмеження верхшх границь процентних ставок виникае над-лишковий попит на кредити, що призводить, водночас, до адмшстративного розподшу ресурсiв. Для кра1н, що розвиваються, е характерним в окремi перь оди жорстке регулювання процентних ставок за кредитами i депозитами. Сьогоднi Свропейський центральний банк встановлюе за кредитами рефшан-сування найвищi ставки на грошовому ринку. Метою тако1 процентно1 поль тики е обмеження доступу до лшш рефiнансування. А тому комерцшш банки Сврозони повиннi розглядати щ кредити як останню можливiсть регулювання свое1 лiквiдностi.
Протилежною е процентна полиика у США, де Федеральна резервна система (ФРС) надае кредити комерцшним банкам за процентною ставкою, рiвень яко1 часто виявляеться нижчим вiд рiвня федерально1 резервно! ставки або процентно! ставки за мiжбанкiвськими кредитами. Для того, щоби обме-жити доступ комерцiйних банюв до емiсiйних кредитiв, ФРС визначае спещ-альнi правила, якими регламентуеться кредитування, зокрема обсяг, регуляр-нють виплат i строк погашення кредипв для банкiв рiзноl величини, тобто застосовуе диференцшований пiдхiд. Важливим моментом у рефшансуванш комерцiйних банкiв е те, що банки не мають права отримувати прибутки за отриманими кредитами [3, с. 491-492]. Таким чином, ФРС обмежуе доступ до емiсiйних кредилв, на вiдмiну вщ Свропейського центрального банку, адмь нютративними, а не ринковими методами.
Останшм часом спостерiгаеться поступова вiдмова вщ полiтики лiмi-тування верхнього рiвня процентних ставок за кредитами i депозитами бан-кiв, що пов'язано з дiевiстю цього iнструмента монетарно! полиики лише в короткостроковому перюдь З iншого боку, лiмiтування процентних ставок послаблюе конкуренщю мiж банками, оскшьки створюе однаковi умови для здшснення iнвестицiйно-кредитних операцiй.
3. Обмеження центральними банками окремих вид1в д1яльност1 комерц1йних бамкчв - це шструмент монетарно! полiтики, який, передусiм, стосуеться банювсько! швестицшно! дiяльностi. Центральнi банки кра!н з розвиненою ринковою економжою (США, Францп, Великобританп) неодноразово вводили обмеження стосовно надання банками окремих видiв креди-тiв, зокрема швестицшних та на придбання цшних паперiв. Наприклад, ФРС на деякий час отримала право регулювати обсяг кредилв, спрямованих на придбання акцш, з метою уникнення ажiотажу та кризових ситуацш на фондовому ринку. Зпдно зi встановленими правилами, покупець цiнних паперiв був зобов'язаний частково оплатити вартють цiнних паперiв за рахунок влас-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
них кошпв (у межах встановлено! маржi) i лише пiсля цього вiн мав право отримати кредит для остаточних розрахунюв за цшш папери [3, с. 509-510].
З метою стимулювання кредитно! дiяльностi центральнi банки рiзних кра!н можуть застосовувати ще один монетарний шструмент - "кредитнi сте-лГ', якi спрямованi на стримування надмiрноl швестицшно-кредитно! експан-сп. Сутнють цього iнструмента полягае у визначенш граничного обсягу ш-вестицiйного кредитування та здшснення контролю за дотриманням банками встановлених нормативiв.
Окрiм "кредитних стель", у системi монетарно! политики у зарубiжних кра!нах використовують ще один шструмент - портфельш обмеження, яю зо-бов'язують банкiвськi установи вкладати частину сформованих ресурсiв у державш цiннi папери.
4. Селективна швестицшно-кредитна пол1тика. Цей iнструмент по-сiдае вагоме мiсце у системi монетарного стимулювання банювсько! швести-цшно! дiяльностi в кра!нах, що розвиваються. Особливостi застосування цього iнструменту таю: визначення юльюсних параметрiв на кредити, яю спрямованi на реалiзацiю швестицшних та iнновацiйних проекпв, що реаль зуються у прiоритетних галузях економжи; розповсюдження рiзноманiтних пшьг, спрямованих на стимулювання банюв фiнансувати iнвестицiйнi проек-ти у прiоритетних сферах економжи; створення спецiальних фшансово-кре-дитних установ, яю здiйснюють кредитування iнвестицiйних та шновацшних проектiв у цих сферах за пшьговими процентними ставками.
Досвщ iноземних держав переконливо свщчить, що адмшстративш заходи монетарно! полiтики можуть засвщчити свою ефективнiсть лише в умовах недостатнього розвитку фiнансових ринюв, однак все-таки при !х зас-тосуваннi рiвень шфляцп знижуеться незначним чином. Водночас розвиток фшансових ринюв, створення нових фшансових iнструментiв вщсунули на другорядний план адмiнiстративнi шструменти та послабили !хню дiевiсть. У зв'язку з цим центральнi банки зарубiжних кра!н стали поступово вщмовля-тися вiд цих засобiв та переходити на використання переважно ринкових шструменпв - политики рефiнансування та операцш з цiнними паперами на вщкритому ринку.
5. Операци на вщкритому ринку. Упродовж останнiх роюв цен-тральнi банки економiчно розвинених кра!н дедалi iнтенсивнiше використовують такий шструмент монетарного стимулювання банювсько! швести-цшно! дiяльностi, як операцп на вiдкритому ринку, змiст яких полягае у ку-пiвлi-продажу щнних паперiв (зобов'язання держави та державних корпора-цiй, промислових компанiй i банкiв), а також об'ектом здшснення цих операцш виступають вексел^ яю переврахованi (редисконтованi) центральними банками.
Зростання попиту на цшш папери, частково з боку центрального банку, призводить до зростання !х ринково! вартост i одночасно до падшня рiв-ня !х фактично! дохщносп, що спонукае власникiв цiнних паперiв до !х продажу. Вщповщно, центральнi банки здiйснюють операцп на вщкритому ринку, опираючись на вплив ринкових механiзмiв коливання цш i дохiдностi фь
нансових шструменпв. Саме операцп вiдкритого ринку виявились потужним важелем контролю за динамжою вартост позичкового капiталу та ресуршв лiквiдностi.
6. Пол1тика реф1нансування. Серед шструменпв монетарного сти-мулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi у розвинених кра!нах свiту великою популярнiстю користуеться полиика рефiнансування, яку проводять центральнi банки, виконуючи функцiю кредитора останньо! шстанцп.
Загалом останнiм часом спостерiгаеться зменшення ролi операцiй ре-фiнансування у стимулюванш банювсько! швестицшно! дiяльностi. Таке яви-ще пов'язуеться саме з тдвищенням ефективностi полiтики вiдкритого ринку, внаслщок чого потреба в лжвщносп комерцiйних банкiв, що задовольня-лась через кредитування центральним банком комерцшних, може лжвщову-ватись через вплив на надлишковi резерви банювсько! системи з допомогою политики вщкритого ринку. Незважаючи на ускладнення шструменпв грошового ринку та ринку капiталiв, що пiдвищило роль полггики вiдкритого ринку в процесi монетарного регулювання, рефiнансування залишаеться iстотним важелем впливу на вирiвнювання потреб у лжвщносп. Водночас, незважаючи на створення Свропейського центрального банку та стандартизащю мо-нетарних iнструментiв, нацюнальш центральнi банки частково зберегли авто-номiю у сферi кредитування "сво!х" банкiв. Як зазначають окремi автори, грошово-полиичне призначення та спектр шструменпв рефiнансування в цих кра!нах залишились рiзними [4, с. 18-19].
7. Податкова полггика. Аналiз практики оподаткування вiтчизняних комерцiйних банкiв дае змогу зробити висновок про необхiднiсть детального вивчення зарубiжного досвiду застосування банювського податкового права та податкових стимуляторiв розвиток швестицшного банювництва.
У свгтовш практищ застосовують рiзнi методи пшьгового оподаткування банкiв:
• зниження ставок оподаткування на тривалий час д1яльносл банку. Наприк-лад, у Франци новоствореним банкам надаються пшьги щодо сплати податку з компанш протягом п'яти рокв. Перш1 два роки податок взагат не спла-чуеться, на третш рж - лише 25 % ставки, четвертий рж - 50 %, п'ятий р1к -75 % [ тшьки на шостому рощ ставка становить 100 %;
• надання податкового кредиту, причому це стосуеться р1зних податкових пла-теж1в;
• визначення неоподатковуваного мшмуму доход1в. Це стосуеться не лише ф1зичних оаб при визначенш та розрахунку прибуткового податку, а й банюв при сплал податкових платеж1в (ПДВ, на доходи тощо);
• повне звшьнення банюв в1д сплати податкових платежгв. Найбшьш пошире-ним е звшьнення ввд оподаткування проценпв, яю виплачуються за позиками мгсцевих органгв влади (США);
• податков1 пшьги окремим банкам, яю надаються для !х тдтримки та подаль-шого розвитку;
• при проведенш банками фшансових операцш, таких як тдтримка лжарень, ввдрахування у р1зш фонди релтйних оргашзацш тощо. У бшьшосп кра!н таю операцп не тдлягають оподаткуванню.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.12
Отже, оподаткування значною мiрою впливае на розвиток швести-цшно! дiяльностi банкiв. Саме тому потрiбне системне застосування податко-вого стимулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi у поеднаннi з пиль-ним контролем за дотриманням банками податкових зобов'язань. Ддвищення рiвня ефективностi податково! системи Укра!ни, застосування податкових шструменпв призведе до зростання iнвестицiйних кошпв у власну банювсь-ку дiяльнiсть, стимулювання швестицшно! активносп, а отже - збшьшення капiталу банюв, можливють розвитку !х ресурсно! бази i пiдвищення концен-трацп катталу, можливють використання коштiв на пiдвищення прибутко-востi банюв, 1хньо1 могутностi на ринку.
8. Стимулювання баншвськоТ швестицшноТ д1яльност1 ФПГ. Ок-ремо варто звернути увагу на позитивний ефект щодо стимулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi вiд фiнансово-промислових груп (ФПГ). Формування ФПГ е одним iз найреальнiших й найефективнiших способiв формування мiцних взаемозв'язкiв мiж всiма елементами, яю забезпечують розвиток економiчних суб'еклв. У рамках ФПГ вiдбуваеться об'еднання про-мислового, фiнансового та штелектуального катталу, що базуеться на взаемних штересах, створюе сприятливi передумови для формування швес-тицiйного клiмату i при цьому може сприяти стшкосл самого банку.
Можливiсть створення ФСМ в Укра!ш, за аналогом захщних прикла-дiв, хоч i е затратною, але i виправданою за умов !хньо! вiдсутностi. Тому в Укра!ш на сучасному етапi розвитку економжи основним завданням банкiв, страховиюв, iнвестицiйних та iнших компанiй мае стати створення ФСМ, який, надаючи широкий спектр яюсних послуг, зможе забезпечити вигоди як учасникам супермаркету, так i його кшентам. Створення ФСМ передбачае застосування передових технологш, що забезпечить швидюсть надання послуг та полегшить роботу менеджерiв.
9. Бамкчвське 1нвестування малого i середнього б1знесу. Особливо! уваги заслуговуе i зарубiжний досвiд розвитку банювського iнвестування ма-лих i середшх пiдприемств, зокрема Нiмеччини, де для розвитку малого та середнього бiзнесу було створено банки сприяння розвитку, таю як: Kreditanstalt fur Wiederaufbau (KFW) - кредитна установа для розбудови та Deutsche Ausgleichbank (DtA) - шмецький компенсацшний банк, що шзшше були об'еднаш у один банк - Банк середнього бiзнесу.
На нашу думку, для Укра!ни "програма участ у капiталi пiдприемств малого та середнього бiзнесу" е перспективною, осюльки створення нових пiдприемств дасть змогу забезпечити новi робочi мiсця, а отже - зменшити безробiття, вщродити нацiональне товаровиробництво та пiдтримати вже дь ючi, окрiм цього, така програма дасть поштовх розвитку шновацшних розро-бок та технологiй.
Висновки. Отже, вивчення зарубiжного досвiду оргашзацп стимулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi свiдчить про можливiсть його використання у практищ банкiв Укра!ни за умови врахування укра!нсько1 спе-цифiки розвитку ринку та ведення банювського швестицшного бiзнесу за такими напрямами:
• розроблення моделi оргашзаци роботи банюв на ринку цшних паперш;
• надання iнвестицiйних послуг у межах фшансових супермаркета та розви-
ток швестицшних банюв;
• швестування банкiвських фшансових ресурсш у сектор малого та середнього
бiзнесу виробничо1 сфери.
Л1тература
1. Монетарна полггика Нацюнального банку Укра'ни: сучасний стан та перспективи змш / за ред. В.С. Стельмаха. - К. : Центр наукових дослщжень НБ Укра'ни, УБС НБУ, 2009. - 404 с.
2. Формування монетарно!' економ1ки i монетарно!' полггики Нацюнального банку Укра-1ни в контекстi розвитку свiтовоi' економiчноi' теорп : монография / авт. кол. / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко, канд. екон. наук, доц. Г.Я. Стеблш. - К. : УБС НБУ, 2010. -271 с.
3. Центральный банк и денежно-кредитная политика : учебник / кол. авт. А.Н. Мороз, М.Ф. Пуховкина, М.И. Савлук и др. / под общ. ред. д-ра экон. наук, проф. А.Н. Мороза и канд. экон. наук М.Ф. Пуховкиной. - К. : Изд-во "ТрасКонтинент", Изд-во "Юникон-Пресс", "Таврия". - 2007. - 612 с.
4. Ершов М. Денежно - кредитные механизмы и задачи экономического развития / М. Ершов // Аналитический банковский журнал. - 2007. - № 6(145). - С. 18-20.
Бабийчук Т.П. Стимулирование банковского инвестирования: мировая тенденция
Рассмотрены особенности использования стимулирования развития банковского инвестирования в отдельных зарубежных странах и определены направления использования мирового опыта в практике отечественного банкинга.
Ключевые слова: минимальные обязательные резервы, процентная политика, монетарная политика, селективная инвестиционно-кредитная политика, операции ре-по, политика рефинансирования, налоговая политика, финансово-промышленные группы.
Babijchuk T.P. Stimulation of the bank investing: world tendency
The features of the use of directions of stimulation of development of the bank investing are considered in separate foreign countries, with the aim of determination of possibilities of the use of world experience in practice of home banking.
Keywords: minimum be sure backlogs, percent politics, monetary politics, selective investment-credit politics, operations of repo, politician of refunding, tax politics, financial supermarkets, financially-industrial groups.
УДК 332.[142.6+1] Ст. викл. АА. Головко, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
РОЗМЕЖУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ I КОНТРОЛЬНИХ ФУНКЦ1Й У СФЕР1 ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ В УКРА1Н1
Здшснено аналiз передумов запровадження принципу розмежування госпо-дарських та контрольних функцш у сферi природокористування. У цьому контекст розглянуто специфiчнi особливост таких сегменпв ще! сфери, як люокористування, водокористування, надрокористування та природно-заповщна справа.
Ключовг слова: господарсьга та контрольш функцп, природокористування, управлшня люокористуванням, управлшня водокористуванням, управлшня надроко-ристуванням, управлшня природно-заповщною справою.
