CC BY
144УДК 336.71
СУТН1СТЬ, ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ PECYPCHOÏ БАЗИ
КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В
Землячов С.В., к.е.н., доцент, НАПКБ
У статп вивчаеться сутшсть, джерела формування ресуршв банюв i запропоноваш hobî пiдходи до ïx класифшаци. Запропонований розгляд банкiвських рeсyрсiв в мiкроeкономiчномy i макроеко-номiчномy аспектах. Викладено авторське трактування поняття рeсyрсноï бази банкiв. Запропоно-ванi TOBi критeрiï стрyктyризацiï рeсyрсноï бази банюв. Вивчено значення рeсyрсноï бази банюв, видiлeнi новi пiдxоди до розгляду ролi рeсyрсноï бази комeрцiйниx банюв.
Ключов1 слова: комeрцiйний банк, рeсyрсна база, банкiвськi рeсyрси, власний каштал, залyчeнi кошти, запозичeнi кошти.
ВСТУП
Сyчасний етап розвитку втизняно1' eкономiки xарактeризyеться пiдвищeнням вимог до баню-всько1' системи, яка повинна сприяти стiйкомy eкономiчномy зростанню та тдвищенню конкурен-тоспроможностi господарського комплексу в умовах поступово1' iнтeграцiï у европейський та свто-вий eкономiчний простiр. Це обумовлено особливою роллю банкiв як провiдниx фiнансовиx посе-рeдникiв, що забезпечують пeрeмiщeння фшансових рeсyрсiв мiж окремими рeгiонами, галузями господарства та суб'ектами економши з метою задоволення ïx потреб та запипв. Вказанi процеси вимагають вщ комeрцiйниx банкiв адекватного нарощування обсяпв, оптимiзацiï структури та вдос-коналення оргашзаци ресурсно!' бази.
Достатня за обсягом та належним чином збалансована ресурсна база банюв е важливою переду-мовою ïx прибyтковостi, шдтримки достатньоï лiквiдностi та довiри з боку учасниюв ринку. Змiцнeння рeсyрсноï бази сприяе пiдвищeнню можливостей банюв у задоволeннi поточних та швестицшних потреб сyб'ектiв господарювання i домогосподарств у додаткових фшансових ресурсах. Разом з тим у сучасних умовах фiнансовоï кризи в Украш пом^но загострились проблеми формування та вико-ристання рeсyрсiв банкiв. Нeобxiднiсть прискорення розвитку виробництва та обмeжeнiсть фондового ринку спричинили надто високий попит на банювсью кредити, що, в свою чергу, вимагае при-скореного нарощування банювських рeсyрсiв. Однак низький рiвeнь монeтизацiï eкономiки, низька ефектившсть виробництва, нeдостатнiй життевий рiвeнь населення та слабка довiра до банкiвськоï системи iстотно ускладнюють виршення цiеï задачi. Особливо гостро стоиъ проблема формування довгострокових рeсyрсiв.
Виршення вказаних питань вимагае вдосконалення оргашзаци формування банювських рeсyрсiв, а отже, обумовлюе нeобxiднiсть ïx дослiджeння.
Теоретичш та практичнi аспекти формування рeсyрсноï бази комeрцiйниx банкiв вивчалися втиз-няними та зарyбiжними науковцями. Значний внесок у дослщження цiеï проблеми зробили украшсью вчeнi М.Д. Алексеенко, А.М. Мороз, М.1. Савлук, Л.О. Примостка, А.П. Вожжов, О.В. Дзюблюк, О.В. Васюренко, О.Д. Заруба, П.В. Магаенко, Ж.М. Довгань, Д. Гладких. Варто вщмггити дослщ-ження росшських авторiв: Е.Ф. Жукова, 1.Т. Балабанова, Ю.А. Бабичeвоï, В.1. Колесникова, Л.П. Кро-ливeцькоï, О.1. Лаврушина, Г.С. Пановоï, В.М. Усоскiна. Вивченню банювських рeсyрсiв багато ува-ги придшено зарyбiжними eкономiстами: Дiаною Мак Нотон, Дональдом Дж.Карлсоном, К.Т. Дит-цем, Г. Асхауэром, Д.Ф. Синки, Т. Кохом. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Проте проблеми формування рeсyрсноï бази комерцшних банюв потребують подальших дослiд-жень, особливо з урахуванням нов^шх рeалiй yкраïнськоï eкономiки.
Метою даного дослiджeння е поглиблене i системне дослщження сутносп рeсyрсноï бази банкiв, джерел ïï формування та значення.
Об'ектом дослщження виступае дiяльнiсть банкiв з формування та управлшня ресурсною базою.
Предметом дослщження е система eкономiчниx вщносин, що виникають мiж банками та шшими суб'ектами грошового ринку з приводу формування рeсyрсноï бази банюв.
РЕЗУЛЬТАТИ
Починаючи з 2000 р. стан економши Украïни можна охарактеризувати як стабшьний, з тeндeнцi-ями зростання виробництва та з активним проникненням втизняних виробникiв на свiтовi ринки. Це не могло не позначитися позитивно на розвитку банкiвськоï системи: поступово знижуеться до-сить високий рiвeнь ризикiв, прискорилось формування шфраструктури грошового ринку, виперед-жаючими темпами формуеться ресурсна база банюв, йде постiйний пошук оптимальних форм шсти-тyцiонального формування банкiвськоï системи, ефективно працюючого мexанiзмy на ринку кат-талiв, нових мeтодiв банювського обслуговування комeрцiйниx структур з урахуванням штенсивно-го притоку iнозeмного кашталу в банкiвський сектор. Прискорилась адаптащя банкiв Украïни до ринкових умов, зокрема вщбулася yнiвeрсалiзацiя банкiвськоï дiяльностi, виxiд ïï за мeжi традицш-
них операцш, посилилась конкуренщя мiж банками, розпочались процеси структурних змш у банювськш системi, удосконалення банкiвського менеджменту та маркетингу з урахуванням свгто-вого досвiду.
Не дивлячись на зазначеш успiхи, загальний стан банювсько! справи в Укра1ш не вщповщае ре-альним потребам прискореного зростання економiки та забезпечення високих i стабiльних темпiв розвитку виробництва. Головш недолiки 11 повуязаш переважно з формуванням i використанням ресурсно! бази окремих банкiв та 1х системи в цiлому: низький рiвень каmталiзацil банкiв, вiдсутнiсть надiйного механiзму залучення додаткових коштiв для пiдтримання 1х лiквiдностi, ризиковiсть розм-iщення банками мобшзованих ресурсiв тощо.
У цих умовах важливе значення для кожного банку мае питання формування збалансованого портфеля ресуршв, який вш може використовувати при здiйсненнi активних операцiй. Вiд якiсного вир-шення цього питання з використанням науково обгрунтованих, перевiрених свiтовою практикою методiв банкiвського менеджменту залежить успiшна дiяльнiсть банку на ринку банкiвських послуг.
В даний час в економiчнiй лiтературi немае однозначного визначення банювських ресурсiв при одночасному збереженнi единого тдходу до цього поняття. Часто зус^чаеться таке визначення: «Банювсью ресурси — це сукупшсть коштiв, що знаходяться в розпорядженнi банкiв i використову-ються ними для кредитування та шших активних операцш» [1, с. 18; 8, с. 27].
Дане визначення шдкреслюе оргашзащю використання акумульованих банками коштiв, але його ютотним недолiком е те, що воно не характеризуе механiзму акумуляци i джерел банкiвських ресурсiв.
Спробу виправити цей недолiк зробив О.Д. Заруба, який вщзначав, що «банювсью ресурси скла-дають всю величину кошпв, якi може використати банк для проведення сво1х операцiй, насамперед, кредитних. Складовими ресурсiв банку е його власш та залученi вщ iнших юридичних та фiзичних оаб кошти...» [6, с. 5].
Однак автор, характеризуючи джерела залучення i напрямки розмiщення ресурсiв, не дае характеристики поняття мехашзму залучення ресуршв.
Аналогiчний пiдхiд до визначення банювських ресурсiв пропонуе Г.С.Панова: «Ресурси комерц-iйного банку (банкiвськi ресурси) зазвичай визначають як сукупнiсть власних i залучених коштiв, що е в розпорядженш банку i використовуються ним для здiйснення активних операцш» [7, с. 40].
Окремi автори вважають, що «банкiвськi ресурси — сукупшсть кошпв, якi знаходяться в розпорядженш банюв i використовуються ними для виконання активних та шших операцш. Акумулюючи грошовi накопичення, прибутки та заощадження юридичних i фiзичних осiб, банки перетворюють 1х у позичковий капiтал, тобто грошовий капiтал, наданий у позичку ктентам на умовах повернення за плату у вигщщ вiдсоткiв. Тому банювсью ресурси називають банкiвським капiталом» [3, с. 76]. Под-iбне трактування поняття банювських ресурсiв представлене в робот Р.1. Шевченко [9, с. 22].
З даним визначенням погодитися не можна, тому що в ньому, з одного боку, зазначено, що акуму-льоваш ресурси використовуються для проведення активних та шших операцш, а з шшого, автори акцентують увагу тшьки на кредитному характерi таких операцш. Крiм цього, при характеристик джерел банкiвських ресурсiв мова йде тшьки про залучеш i позиченi кошти, а джерела внутршнього походження (прибуток банку) та його власш кошти не згадуються.
Ряд авторiв розглядають банювсью ресурси тшьки в трактуванш кредитних ресурсiв: «У дiяль-ностi комерцiйних банкiв ресурсна база мае першорядне значення, тому що процеси утворення кредитних ресуршв i надання позичок знаходяться в тюному взаемозв'язку» [4, с. 200].
На нашу думку, економiчно невiрно зводити сутнiсть ресурсiв банку тшьки до кредитних ресуршв. Поняття «банювсью ресурси» е бiльш широким, шж «кредитнi ресурси», оскiльки першi мають бiльш широке цiльове призначення i можуть використовуватися не тшьки для кредитних, але й для шших вцщв активних операцш, що приносять банкам дохщ, а також для нарощування матерiально-технiч-но! бази банку.
На думку В.1. Колесшкова i Л.П. Кролiвецькоl, «до банювських ресурсiв вiдносяться власнi кошти банюв, позиченi i залученi кошти, сукупшсть яких використовуеться для здшснення банком активних операцiй, тобто розмщення мобiлiзованих ресурсiв з метою одержання доходу» [2, с. 116]. Однак не завжди метою акумулювання банювських ресурсiв е одержання доходу. У сучасних умовах окремi банки, за рахунок акумуляцil фiнансових ресуршв, можуть намагатися не заробити кошти, а покрити сво! збитки вщ тих чи iнших операцiй, приховуючи свое кризове фiнансове положення.
На думку Ж.М. Довгань, «у вузькому розумшш банювсью ресурси — це акумульоваш банком вiльнi грошовi кошти економiчних субyектiв на умовах виникнення зобовуязань власностi чи боргу для подальшого розмiщення на ринку з метою отримання прибутку» [5, с. 4]. Однак у даному визна-ченш мова йде про акумулящю банком ресурсiв господарюючих суб'ектiв, але не вказуеться таке важливе джерело банювських ресурсiв, як власний каштал банку.
На нашу думку, банювсью ресурси доцiльно розглядати як ресурси у мiкроекономiчному аспектi i у макроекономiчному аспектi.
Ресурси окремо взятого комерцшного банку — це кошти, якими розпоряджаеться банк i викори-стовуе для забезпечення свое! дiяльностi на комерцiйних засадах та зпдно з вимогами регулятивних
оргашв. Ресурси ж уие1 банювсько1 системи — це особливе економiчне поняття, що виражае су-купнiсть економiчних вiдносин iз приводу створення, розподшу i використання коштiв банкiвською системою на макроекономiчному рiвнi. Наявнiсть мультиплшацшного ефекту при створеннi ресурсiв комерцшних банкiв, дiяльнiсть центральних банкiв з емюи платiжних засобiв роблять досить про-блематичним визначення сукупних ресуршв банювсько1 системи краши шляхом арифметичного шдсу-мовування ресурсiв окремих комерцшних банюв.
Якщо говорити бiльш конкретно, то банювсью ресурси у мiкроекономiчному аспектi можливо оха-рактеризувати як акумульоваш банком за допомогою емюи пайових цiнних паперiв або отримаш в тимчасове користування на грошовому ринку кошти суб'ектiв економiки на основi зобов'язальних пра-вовiдносин, а також кошти внутршньобанювського походження, у т.ч. результати фшансово! дiяль-ност банку, що використовуються для подальшого розмiщення згiдно визначених банком напрямюв з метою одержання прибутку, забезпечення лiквiдностi, змiцнення матерiально-техmчноl бази банку тощо.
У макроекономiчному аспектi банювсью ресурси е сукупнiстю ресурсiв уиа банювсько1 системи краши, якi е джерелом задоволення рiзноманiтних потреб шмейних господарств, джерелом швес-тицiй для господарюючих суб'ектiв та самих банюв, фiнансування потреб держави (бюджетного дефщиту), взагалi важливим важелем економiчного зростання i структурно1 перебудови економiки.
Ринок банювських ресурсiв, як i будь-який ринок узагал^ можливо представити з шституцюналь-но! i функцюнально1 точки зору.
З шституцюнально1 точки зору вш е сукупнiстю продавцiв грошових ресурсiв, покупцiв, посеред-никiв, контролюючого органу, яким виступае Нацiональний банк Украши. Природно, для розвинуто-го ринку повинш бути характернi як розматсть продавцiв, якими е шституцюнальш та шдивщу-альнi iнвестори, самi комерцiйнi банки, що перепродують фiнансовi ресурси, так i розматсть по-купцiв i посередникiв. При регулюванш дiяльностi цього ринку прiоритет повинен вщдаватися методам не адмшютративного, а економiчного регулювання.
З функцюнально1 точки зору ринок банкiвських ресуршв — це сфера економiчних вщносин, де вiдбуваються процеси акумуляци, розподшу та розмщення банкiвських ресурсiв, встановлення цши на них у результат зiставлення попиту та пропозици.
Не менш складною задачею е теоретичне осмислення поняття ресурсно1 бази банюв.
Ресурсна база банку представляе собою сукупшсть рiзних форм та видiв ресурсiв, що знаходяться у розпорядженш банку та використовуються ним для забезпечення виконання стратепчно1 мети i оперативних цiлей та завдань свое1 дiяльностi.
Традицiйним визначенням ресурсно1 бази банюв е И трактування як сукупносп грошових коштiв, що знаходяться в розпорядженш банку. Даний тдхщ мае тд собою певну лопчну пiдставу, тому що акумульованi банком кошти е фшансовою базою для його дiяльностi.
Однак поняття «ресурсна база» можна трактувати i як сукупшсть ресуршв, що використовуються банком для збшьшення мобiлiзацil коштiв. Тому розгляд ресурсно1 бази можливий не тшьки з тради-цiйноl точки зору, як сукупносп коштiв, що е в оборов банку (вузьке розумшня), але й з загальноеко-номiчноl, коли в поняття «ресурсна база» також включаються оргашзацшш i економiчнi ресурси (мережа фiлiй, персонал банку, його матерiально-технiчна база), що впливають на розвиток банку, е джерелом шдтримки його конкурентних переваг та забезпечення надходження додаткових кош^в (широке розумiння).
Ресурсна база банку за формою ресурсiв, що И складають, може бути розподшена на:
а) грошову (сукупшсть ресуршв у грошовш формi, залучених ззовнi на грошовому ринку, i тих, що мають внутршньобанювське походження, i розмщених в активи комерцiйного банку);
б) матерiально-технiчну (рiвень оснащення досконалою комп'ютерною техшкою, сучасними за-собами зв'язку, обладнанням, транспортом, примiщеннями i т.п.);
в) оргашзацшну (мережа фiлiй, канали внутршньобанювського зв'язку);
г) людськi ресурси банку (забезпеченють квалiфiкованим банкiвським персоналом; постшно дiю-ча система шдготовки, пiдвищення квалiфiкацil кадрiв, стимулювання кар'ерного зростання та фор-мування кадрового резерву; наявшсть сформованих традицiй внутршньобанювсько1 культури, корпоративного духу, професшно1 етики; сприятливий психологiчний клiмат у колектив^;
д) нематерiальнi ресурси (ноу-хау банювських послуг, якiсть банкiвського менеджменту, iмiдж комерцiйного банку та довiра до нього з боку контактних аудиторш, у т.ч. фiнансових шститу^в, рiвень пiдтримки дiяльностi банку з боку оргашв влади i т.п.).
За значенням ресурсiв для банку пропонуемо розглядати ресурси, найбiльш необхвдш для здiйснен-ня банкiвськоl дiяльностi, якi формують ядро ресурсно1 бази банку (грошовi кошти, персонал, мате-рiально-технiчна база), та допомiжнi ресурси та системи, що забезпечують функщонування ядра та банку в цшому ^вень оснащення системами обробки шформаци та комунiкацiями, якiсть та склад систем аналiзу та монiторингу банювсько1 дiяльностi, правова та юридична шдтримка здiйснення банкiвськоl дiяльностi, лобiювання штерешв банку, положення банку на ринку та сприйняття його суспiльством, наявшсть квалiфiкованоl та вiдданоl банку команди менеджерiв та iн.).
Використання запропоновано! структури на практицi стимулюе банк придшяти увагу всебiчному вдосконаленню свое! дiяльностi, що створюе стратепчне ресурсне пiдгрунтя для його розвитку в умовах зростаючо! конкуренци та виживання в умовах кризових ситуацш на грошовому ринку.
За порядком створення ресурав банку у склавд ресурсно! бази !! можливо класифшувати на стар-тову, що е в розпорядженш банку на початку його дiяльностi та використовуеться у подальших опе-рацiях, та створену у процесi дiяльностi.
Так, до стартово! бази вiдноситься статутний каштал банку, тобто ресурси у грошовому виглядц матерiально-технiчна база банку, що юнуе на початку його дiяльностi; рiвень квалiфiкацi! кадрiв, залучених до новоствореного банку i рiвень шдтримки банку з боку засновникiв та державних оргашв влади при його створенш. До створено! у процес дiяльностi вiдповiдно вiдносяться активи банку, що виникають як наслщок розмщення акумульованих первинних ресурсiв; придбання нового об-ладнання та примiщень при розширенш дiяльностi банку; iмiдж банку, який формуеться в очах гро-мадськостi протягом певного термiну його функцюнування.
Запропонований подiл дозволяе простежити причинно-наслiдковi зв'язки у процесi формування банювських ресурсiв та здiйснити вщповщш кроки щодо збiльшення обсягiв ресуршв у розпоряд-женнi банку.
За термшом знаходження у розпорядженнi банку його ресурсну базу можна розподшити на пост-iйну частину, тобто ресурси, що постшно знаходяться у розпорядженш банку i можуть вилучатися тшьки при його лiквiдацi! або реоргашзаци (кошти статутного фонду, придбаш у власнiсть будiвлi, обладнання i т.п.), i тимчасову частину, тобто ресурси, що знаходяться у розпорядженш банку протягом визначеного термiну (залучеш i запозиченi кошти, орендоваш примiщення i т.п.).
Дана класифшащя дозволяе визначити ступiнь сталостi ресурсно! бази банку та вжити заходiв для шдвищення його фiнансово! мщносп.
Введенi у науковий оборот шдходи до розгляду ресурсно! бази банку дозволяють збагатити !! змiст та розширити можливiсть використання цього поняття у практичнiй дiяльностi комерцiйних банюв. Адже, крiм того, що комерцшний банк виконуе роль фiнансового посередника, вш ще е ко-мерцшною установою, яка для забезпечення свое! дiяльностi повинна мати вiдповiдну матерiально-технiчну базу, примiщення, персонал та iншi ресурси.
Роль ресурсно! бази в банювськш дiяльностi е визначальною. Це проявляеться перш за все в тому, що вщ обсягу i структури ресуршв залежать масштаби i види активних операцiй, а, отже, розмiри доходiв i прибутюв банкiв. Зростання ресурсно! бази сприяе й розвитку комерцiйних банкiв в цшому. Поява нового iнструментарiю, шдвищення якост банкiвського обслуговування, банкiвського менеджменту i маркетингу пасивних операцш допомагае змiцненню фiнансового положення окремих банкiв та подальшо! еволюцi! банювсько! системи.
Розвиток ресурсно! бази сприяе посиленню ролi банкiв як емтештв платiжних засобiв через шдви-щення коефщента грошово-кредитного мультиплiкатора i як учасниюв систем розрахункiв в еко-номiцi. Збiльшення обсягiв банкiвських ресуршв, при одночасному використаннi банками рiзноман-iтних видiв рахункiв, дозволяе шдвищити рiвень контролю та довiри учасниюв розрахункових опе-рацiй при здшсненш процесiв оплати продукцi!, робiт, послуг споживачами, оптимiзувати структуру грошового обшу шляхом збiльшення частки безготiвкових розрахунюв, пiдвищувати стабiльнiсть та керованiсть курсу гривш, а також стимулювати використання пластикових карток при розрахунках, що вщповщае завданням залучення до користуванням ними як можна бiльшо! кшькосп субуекпв економiки.
Розвиток ресурсно! бази банюв позитивно впливае i на суб'екпв господарювання та сiмейнi гос-подарства. У сучасних умовах для економши будь-яко! кра!ни характернi процеси прискорення роз-рахункiв, !х автоматизаци i комп'ютеризацi!. Збiльшення оборотностi ресуршв суб'ектiв економiки робить можливим одержання ними бiльшого прибутку, викликае зростання защкавленосп в збiльшеннi обсягiв виробництва, шдвищенш рiвня добробуту.
Ресурсна база комерцшних банкiв мае важливе значення для стабiлiзацi! банкiвсько! системи, шдвищення рiвня лiквiдностi i керованостi комерцшних банюв, що створюе важливi передумови для розвитку економши кра!ни.
Ресурси комерцшних банюв в Укра!нi е важливим, якщо не провiдним, джерелом швестування економiки. Це обумовлено двома групами чинниюв. З одного боку, стабшзащя економiки та пiдви-щення добробуту економiчних субyектiв, при посиленш !х впевненостi в сталостi грошово! одиницi та надiйностi банкiвсько! системи, сприяють зростанню заощаджень, якi е ключовим джерелом шве-стицiйних ресуршв в економiцi Укра!ни. З другого боку, вкрай низька розвинешсть фондового ринку та низький рiвень довiри до суб'ектiв цього ринку, слабка правова захищешсть iнтересiв кредиторiв грошового ринку взагалi спричинюють незначну роль фондового ринку в спрямуванш заощаджень на швестицшш потреби. В цих умовах найбiльш дiевим механiзмом такого спрямування виявилось банкiвське кредитування, передумовою якого виступае формування ресурсно! бази, в т.ч. i за раху-нок заощаджень.
Досить важлива роль ресуршв банюв i в забезпеченш фiнансово! незалежностi окремих тери-торш i регiонiв. Прийнятий в сферi мiжбюджетних вiдносин курс на змщнення фiнансового потенц-
iалу регюшв як основи формування збалансованого Державного бюджету Украши робить необхщ-ним пiдвищення ролi банкiвського сектора як структури, що опосередковуе ефективне перемщення фiнансових потокiв i забезпечуе контроль за !х рухом в регюнальному розрiзi.
При мiжбанкiвському перемщенш ресурсiв постае важлива проблема розподшу коштiв мiж рег-iонами краши. Для сучасного етапу мiжбанкiвського кредитування характернi процеси вiдтоку кап-iталiв з окремих регiонiв, що зменшуе !х iнвестицiйнi можливостi та ускладнюе перспективи розвит-ку регiональних економш. Розвинутi в економiчному вiдношеннi, як правило, промислово- та екс-портно-орiентованi регiони (Днiпропетровська, Донецька областi) або т1, що мають доступ до великих фшансових потокiв (м. Кшв), мають i найбiльшу кшькють дiючих банкiв та високий рiвень ресурсно1 забезпеченостi. В той же час в дотацшних регiонах (Черншвська, Волинська, Рiвненська областi та ш.), де банки мають слабку ресурсну базу внаслiдок скрутного фiнансового положення багатьох шдприемств, становище ускладнюеться процесами вщтоку акумульованих ресурсiв через ринок мiжбанкiвських кредитiв. Внаслiдок цього зменшуються обсяги наявних фiнансових ресурсiв, що стримуе економiчний розвиток цих територш. Виникае невiдповiднiсть отриманих результатiв завданням економiчноl та фшансово1 полiтики держави, яка спрямована на змiцнення фшансового становища мiсцевих громад.
Вирiшити проблему можливо шляхом розвитку системи мщних регюнальних банкiв. Це мае сенс, тому що мiсцевi регiональнi банки знайомi iз промислово-господарськими та фшансовими особли-востями регiону, усвiдомлюють доцшьш та економiчно ефективнi напрямки спрямування коштiв в регiональну економiку, мають особливi традицiйнi вiдносини з конкретними господарюючими суб-уектами, враховують масштаби !х дiяльностi, виробничi можливостi та потреби, тюно сшвпрацю-ють iз мiсцевою владою.
Проте такi банки часто вщчувають нестачу ресурсiв i не спроможнi забезпечити потреби регюшв у достатшх iнвестицiях. Тому !м доцiльно приймати участь в штеграцшних процесах, спрямованих на укрупнення, шдвищення надiйностi та розмiрiв каштально1 бази банюв, зниження ризикованостi !х дiяльностi. Важливо також активiзувати кредитування великими банками малих та середнiх реп-ональних кредитних органiзацiй, якi будуть бшьш доцiльно розмiщувати отриманi кошти, враховую-чи специфiку регiону та приймаючи на себе виникаючi при цьому банювсью ризики.
Для мобшзацп достатнiх та вiдносно дешевих банювських ресурсiв на регiональному рiвнi необ-хiдно забезпечити: формування зважено1 регюнально1 економiчноl полiтики, стратеги розвитку регюшв; залучення iнвестицiй з одночасним виршенням питання структурних перетворень в регюнальних господарських комплексах; диверсифшованють операцiй, що виконуються банками в реп-онi; тiсну взаемодiю банюв та органiв державно1 влади, у т.ч. спрямовану на стимулювання швести-цшно1 дiяльностi банкiв; надання надшних гарантiй захисту прав iнвесторiв; активiзацiю залучення в регiон ресурсiв ззовш.
Маючи досить великi можливостi для фшансування швестицшно1 дiяльностi, комерцiйнi банки використовують !х досить слабо. Не реалiзуються програми комплексного iнформацiйного обслуго-вування проектiв iнвестицiйного розвитку, об'еднання i синдикованого розмiщення кредитних ре-сурсiв у межах територiй, надання банювських гарантiй пiд конкретнi швестицшш проекти, органi-зацil фiнансово-промислових груп. Все це негативно впливае на фшансове положення територш. В даний час нам^илась певна активiзацiя процешв об'еднання промислового i банкiвського кашталу, що обумовлено зростаючими iнвестицiйними потребами шдприемств, яю вони не можуть самостшно задовольнити за рахунок наявних ресуршв.
Участь банку у фшансово-промисловш групi надае йому наступнi переваги щодо формування ресурсное' бази:
• розпорядження банком коштами бюджету або закордонних фiнансових органiзацiй, що видшя-ються на фiнансування регiональних проекпв, а також фiнансовими потоками мiж структурними елементами само1 фiнансово-промисловоl групи дае йому доступ до значно бшьшого обсягу ресуршв, при вщсутносп конкуренц^ на цьому сегментi з шшими банками;
• пiдвищуеться стшюсть банку, тому що вiн мае можливють пiдтримувати лiквiднiсть за рахунок кош^в пiдприемств групи, оперативно нарощувати власний каштал;
• здiйснення банком кредитно-розрахункового обслуговування учасникiв фiнансово-промисловоl групи дае можливють ефективно управляти тимчасово вшьними коштами шдприемств, що входять у групу. Банк мае можливють формувати ктрингову систему обслуговування шдприемств групи i у такий спошб ошташзувати фiнансовi розрахунки мiж И учасниками i зовнiшнiми вiдносно групи економiчними суб'ектами;
• банк може надавати послуги депозитарда, обслуговувати випуск i розмiщення акцiй пiдприемств групи, здшснювати iншi операц^ на фондовому ринку, що також дае йому доступ до тимчасово вшьних активiв компанш;
• збiльшення доходу за рахунок надання рiзного роду додаткових послуг (консалтингових послуг по створенню системи управлшня групою, налагодженню фшансового облшу, бухгалтерсько1 звiтностi, здiйснення аналiзу обrрунтованостi та ефективностi iнвестицiйних програм, шдбору кон-трагентiв i додаткових iнвесторiв).
Регюнальш банки, для яких актуальним е питання якост кредитного портфеля, одержують при !хнш участi у фшансово-промисловш групi додатковi гарантi! повернення кошив. Такою гарантiею може стати участь в управлшш пiдприемством, що кредитуеться, шляхом придбання його акцш, а також велик розмiри власних коштв, пiдконтрольних учасникам групи. Участь в управлшш i конт-ролi за дiяльнiстю пiдприемств групи гарантуе цшьове використання коштiв, а бiльш висока фшан-сова, технологiчна, органiзацiйна стшюсть фiнансово-промислово! групи в порiвняннi з шшими пiдприемствами забезпечуе бiльш високу ймовiрнiсть прибутковостi та лiквiдностi вкладень.
При розгщщ ролi ресурсно! бази комерцшних банкiв простежуеться важливiсть !! значення як для окремих комерцшних банюв, так i для банювсько! системи та економiки кра!ни в цшому, у звязку з чим доцшьно вiдокремити макроекономiчний та мiкроекономiчний аспект значення ресурсно! бази банюв. В навчальнiй лiтературi та наукових дослiдженнях цей аспект проблеми не розглядаеться, i ми пропонуемо авторський шдхщ до розгляду значення ресурсно! бази комерцшних банюв (рис. 1).
Рис. 1. Роль ресурсно! бази комерцшних банюв
Джерело: складено автором
Запронований подш вiдокремлюе рiзнi прояви значення ресурсно! бази банюв, яю тiсно пов'язанi мiж собою. Реалiзацiя аспектiв значення ресурсно! бази, що розглядаються на макрорiвнi, сприяе формуванню засад сталого розвитку банювсько! системи кра!ни та економiки в цшому. Це одночасно створюе передумови для покращення проявiв значення ресурсно! бази комерцшних банюв на мiкрорiвнi.
При розгщщ ресурсно! бази банкiв необхщно враховувати рiзнобiчнi прояви !! значення, яю зна-ходяться пiд впливом мiкроекономiчних та макроекономiчних чинникiв, i в свою чергу сприяють
формуванню передумов вдосконалення дiяльностi комерцiйних банюв та розвитку економiки кра!-ни, полшшенню фiнансового стану господарюючих суб'екпв та пiдвищенню рiвня добробуту шмей-них господарств.
ВИСНОВКИ
Проведене дослiдження дозволяе зробити наступи висновки:
1. Роль ресурсно! бази в дiяльностi банкiв е визначальною, тому що вщ не! залежить усшшшсть банкiвсько! дiяльностi, конкурентне положення банкiв на ринку, а також розвиток банювсько! систе-ми кра!ни у цiлому.
2. В економiчнiй лiтературi немае единого визначення банювських ресурсiв, однак трактування вчених дуже схожь Проаналiзувавши iснуючи шдходи, ми пропонуемо розглядати це поняття у мшро-економiчному аспектi i у макроекономiчному аспектi.
Банкiвськi ресурси у мiкроекономiчному аспектi можливо охарактеризувати як акумульоваш банком за допомогою емюи пайових цiнних паперiв або отриманi в тимчасове користування на грошовому ринку кошти суб'екпв економiки на основi зобов'язальних правовiдносин, а також кошти внут-рiшньобанкiвського походження, у т.ч. результати фшансово! дiяльностi банку, що використовують-ся для подальшого розмiщення зпдно визначених банком напрямкiв з метою одержання прибутку, забезпечення лiквiдностi, змщнення матерiально-технiчно! бази банку тощо.
У макроекономiчному аспектi банкiвськi ресурси е сукупшстю ресурсiв усiе! банкiвсько! системи кра!ни, якi е джерелом задоволення рiзноманiтних потреб сiмейних господарств, джерелом швес-тицiй для господарюючих суб'екпв та самих банкiв, фiнансування потреб держави (бюджетного дефщиту), взагалi важливим важелем економiчного зростання i структурно! перебудови економши.
3. Розгляд ресурсно! бази можливий не тшьки з традицшно! точки зору, як сукупносп коштiв, що е в оборов банку (вузьке розумiння), але й з загальноекономiчно!, коли в поняття «ресурсна база» також включаються оргашзацшш i економiчнi ресурси (мережа фшй, персонал банку, його матер> ально-технiчна база), що впливають на розвиток банку, е джерелом шдтримки його конкурентних переваг та забезпечення надходження додаткових коштiв (широке розумшня).
4. Запропонованi новi критерi! структуризаци ресурсно! бази банкiв: за формою ресурав, що !! формують; за значенням ресурсiв для банку; за порядком створення ресурсiв банку; за термшом знаходження у розпорядженнi банку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Банковско-финансово-правовой словарь — справочник. / Сост.: Л.К. Воронова. — К.: А.С.К., 1998. — 288 с.
2. Банковское дело: Учебник / Под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 464 с.
3. Васюренко О.В. Банювсью операци: Навчальний посiбник. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.
— 243 с.
4. Деньги, кредит, банки: Справ. пособие / Под общ. ред. Г.И. Кравцовой. — Мн.: Меркаванне, 1994. — 270 с.
5. Довгань Ж.М. Ресурси комерцшного банку: формування та управлшня: Автореф. дис. кандидата економiчних наук: 08.04.01 / Ки!вський нацюнальний ушверситет iм. Т. Шевченка. — К., 2000. — 19 с.
6. Заруба О.Д. Банювський менеджмент та аудит. / О.Д. Заруба. — К.: Видавництво «Лiбра», 1996.
— 224 с.
7. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. / Г.С. Панова. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 272 с.
8. Толковый словарь рыночной экономики / Под общ. ред. Ф.А. Крутикова. — М.: Рекламно-издательская фирма «Глория», 1993. — 301 с.
9. Шевченко Р.1. Банювсью операци: Навч.-метод. пошбник для самост. вивч. дисц. / Р.1. Шевченко. — К.: КНЕУ, 2000. — 160 с.
