CC BY
133
УДК 336.711:330.341.424 Степан Васильович Сембер,
канд. екон. наук, доцент, директор Закарпатський репональний центр соцiально-економiчних i гумаштарних дослiджень НАН Украши; В1ктор1я Степашвна Стойка,
канд. екон. наук, доцент;
Легеза Неля Емеритвна
Ужгородський нацiональний унiверситет, Ужгород
1СЛАМСЬК1 БАНКИ: ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГЮНАЛЬШ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Термш «юламська фшансова система» е пор1вняно новим у науковому обороту оскшьки з'явився в середиш 1980-х рок1в. Часто пщ даним поняттям розумшть фшансову систему, в якш не передбачено отримання процента. Однак принципи юламських фшанав е значно ширшими, шж вщмова вщ позикового вщсотка. Правила ведення банк1всько'1 справи у мусульманських крашах засно-ваш на шар1ат1, тобто сукупносл правил та закошв, як1 стосуються управлшня економ1кою, сощальних, полггичних, ку-льтурних аспекпв юламського суспшьст-ва. Шар1атським правом також забороня-еться укладання аморальних угод i схва-люеться сощальна справедливють, яка забезпечуеться шляхом розподшу ризиюв i доходности та здшсненням сощальних швестицш. Це таю необхщш етичш та моральш гаранта, як1 вщсутш в сучаснш традицшнш банювськш системь
Специф1ку функщонування юлам-ського банкшгу дослщжували таю вггчи-зняш вчеш, як В. Вишневський, О. Виш-невська, У. Байрам, О. Галицька, О. За-руцька, В. Корнеев, В. Кремень, I. Москаленко, О. Чугаев, А. Чередниченко, I. Шамова. Зокрема, В. Вишневський та О. Вишневська [1] звертають увагу на таю шституцшш особливосп юламських
банювських установ, як недопущення лихварства та заборона позикового вщсотка. У. Байрам [3] розглядае специфку д1яльносп юламських банюв та перспек-тиви ix розвитку в Укра'1'ш. В. Кремень i I. Москаленко [9] описують д1яльнють юламських банюв та ix входження на ф1-нансов1 ринки европейських краш. Стат-тя О. Чугаева та А. Чередниченка [11] присвячена дослщженню фшансових ш-струмент1в 1сламського банкшгу. I. Ша-мова [15] обгрунтовуе особливост1 опе-рац1й 1сламських банюв.
Незважаючи на активац1ю уваги до специф1ки 1сламського банк1нгу, обме-женою е к1льк1сть наукових публ1кац1й, у яких розглядаються особливост1 станов-лення та розвитку юламських банювсь-ких установ, ix роль у сощально-економ1чному розвитку краш та мюце у св1тов1й ф1нансов1й систем1. Зважаючи на бурхливий розвиток мусульманських банив у всьому свт, вивчення властивос-тей функц1онування 1сламського банкшгу е актуальним та становить важливий тео-ретичний i практичний 1нтерес.
Мета статл полягае у досл1дженн1 особливостей становлення та розвитку юламських банив у свгговш ф1нансов1й системь
© С.В. Сембер, В.С. Стойка, Н.Е. Легеза, 2016
Iсторiя юламсько'1 банювсько'1 спра-ви починасться з перших днiв появи ю-ламу. Найбiльш важливою подieю, яка привела до виникнення юламських банив, стала поява вчення пророка Мухаммеда про заборону рiби (ввдсотка). Пророком засуджувались т^ хто займався кредитуванням i давав позику тд ввдсо-ток. 1з часiв появи юламсько'1 цивiлiзацГi юнували такi операци, як обмiн валюти, грошовi перекази та використання чеюв. Втiм, на вiдмiну вiд звичайних банюв, що розвивались паралельно з вщродженням европейсько'1 торгiвлi у XIII ст., юламська банкiвська справа не дютала свого розви-тку, оскшьки функцп фiнансових шсти-тутiв взяли на себе фiзичнi особи. У результат розвитку торгiвлi та колонiалiз-му мусульманськi кра'ши прийняли тра-дицiйну банкiвську систему, а банювська справа, яка зародилася в раннш перiод розвитку iсламу, перестала юнувати [2].
Так зване «юламське ввдродження», яке охопило весь мусульманський свгг, стало поштовхом для створення юламсь-ко'1 банювсько'1 справи. Першi спроби ор-ганiзувати iсламський банк ввдносяться до 60-х рокiв минулого столпгя, коли економiст Ахмад Аль Наджар у египет-ському мют Мiт Гамр створив банк, у рамках якого виконувалися операци що-до збереження i накопичення кош^в фь зичних осiб i здшснювалось iнвестування частки накопичених ресурсiв на умовах, яю виключали лихварство. Абсолютно скасовувались ввдсотки за грошовими операщями, але передбачалася участь у прибутку ввд укладених угод. Основний напрям роботи банку полягав у залученш кош^в дрiбних вкладникiв i створенш капiталу, що використовуються вщповвд-но до принцитв Шарiату. На жаль, на хвилi боротьби з юламськими радикаль-ними органiзацiями банк у 1967 р. був закритий. Але це був тшьки перший етап у становленш юламсько'1 банювсько'1 сис-
теми, яка в подальшому пройшла декшь-ка етатв розвитку i досягла сучасного рiвня [3, с. 207].
У 70-х роках ХХ ст. у багатьох му-сульманських крашах вщбулися полггич-ш змши, якi дали поштовх лeгaлiзaшi ю-ламських фiнaнсових iнститутiв. На Бли-зькому Сходi почали законно функцюну-вати багато iслaмських бaнкiв, зокрема, таю як Дубай 1сламк Банк (1975 р.), Файзел 1сламк Банк у Судан (1977 р.), Файзел 1сламк Банк у Gгиптi (1977 р.), Бахрейн 1сламк Банк (1979 р.).
Даш змши стосувалися i краш Аз> атсько-Тихоокеанського рeгiону, в яких проживало населення, що споввдувало юлам. Зокрема, Фшппшський Амана Банк був заснований у 1973 р. вщповвдно до президентського наказу як спeцiaлiзо-ваний банювських iнститут. Заснування цього банку стало поступкою фшпшнсь-ко'1 влади в реакцп на повстання мусульман iз вимогами задовольнити потреби eкономiчноi сторони життя мусульман-ського суспiльствa. Однак основним за-вданням цього банку стало будiвництво i рeконструкцiя в мютах Мiндaнaо, Сулу i Палаван на твдш краши.
У Малайзи дебют юламсько'1' бан-ювсько! справи вщбувся в 1983 р. Першим юламським фiнaнсовим iнститутом у Малайзи стала 1сламська Ощадна Кор-поращя за вкладами пaломникiв, засно-вана в 1963 р. У 1969 р. ця оргашзащя була перетворена на Управлшня у справах паломниюв i Фондовий департамент, ввдомий зараз як Табунг Хадж. Ця оргашзащя дiялa як фшансова компaнiя, яка iнвeстувaлa збереження паломниюв згвд-но iз канонами Ш^ату, але ii роль була досить обмежена рамками небанювсько-го фшансового iнституту. Разом з тим устх Табунг Хаджа сприяв вiдкриттю юламського мaлaйзiйського банку Bank Islam Malaysia Berhard, який надае весь спектр юламських банювських послуг.
Слвд ввдзначити, що в цей перюд набули поширення iслaмськi фiнaнсовi шститути також i у тих крашах, де мусу-льмани проживали у склaдi населення в мeншостi. Так, у 70-х роках в 1нди ввдбу-лось кiлькiснe зростання безпроцентних заощаджень i крeдитiв на сощальш цiлi. 1сламська бaнкiвськa система (зараз - 1с-ламський Фiнaнсовий Дiм), заснована в Люксeмбурзi в 1978 р., продемонструва-ла зaхiдному суспшьству приклад веден-ня юламськох банювсько! справи [4, с. 86]. Це був перший юламський фшан-совий шститут, створений у немусульма-нськш крашГ Пiсля цього вiдбулося створення швейцарського Daral-Malal-Islami (1981 р.).
У подальшому в таких крашах, як США, Великобриташя та Австрaлiя, були створeнi рiзнi фiнaнсовi установи, якГ надавали iслaмськi банювсью послуги. У США сферу юламського бaнкiнгу представляли не тшьки фiнaнсовi iнститути, але й освггш заклади. Зокрема, Гарвард-ський ушверситет проводив щорiчнi фо-руми щодо iслaмського фiнaнсувaння. Американський фiнaнсовий дiм ЛАР1БА (LARIBA), створений у 1987 р., став пе-редовим юламським фiнaнсовим шститу-том i вже функщонуе в 35 штатах США. ЛАР1БА пропонуе послуги шодо житло-вого кредитування, фiнaнсувaння малого бiзнeсу та торговельного фiнaнсувaння.
У Великобритани перший юламсь-кий банк Islamic Bank of Britain розпочав свою дiяльнiсть 6 серпня 2004 р. При цьому припускалось, що 1,8 млн британ-ських мусульман матимуть можливють здшснювати сво'1 бaнкiвськi операци в результат створення дано! структури.
В Австрали першим iслaмським фГ-нансовим шститутом став створений у 1989 р. Мусульманський СуспГльний Кооператив Австрали (Muslim Community Cooperative Australia). Маючи стартовий каттал у сумГ 22 300 австралГйських до-
ларiв i всього 10 членiв кооперативу, йо-го сукупнi активи зросли до 26 млн авст-ралшських доларiв, що означае щомюяч-ний прирют близько 50 членiв кооперативу [5, с. 49-50].
Сьогодш у свт функцiонують ряд оргашзацш, якi сприяють розвитку iс-ламських фшансових iнститутiв. При цьому основним трендом у регулюванш iсламського банкшгу е стандартизацiя засобiв управлiння i контролю. Ключову роль у розробщ мiжнародних стандартiв i процедур у розвитку сектору в рiзних крашах ввдшрае 1сламський Банк Розвитку (1БР). За сприяння 1БР у 1981 р. був створений спещальний шститут для розвитку дослщницько'1 дiяльностi та пiдго-товки кадрiв. 1БР був створений як мiж-урядова фiнансова органiзацiя, членами яко'1 е краiни-учасницi Органiзацii 1слам-сько'1 Конференц11. Офiцiйно свою дiяль-нють банк розпочав у жовтнi 1975 р. Сьогодш до складу 1БР входять 56 держав, завдяки яким сформовано каттал банку в розмiрi 45 млрд дол. Мiсiя 1БР полягае у пщтриманш економiчного та соцiального прогресу в мусульманських крашах ввд-повiдно до закошв iсламу. Тому основ-ними напрямами його дiяльностi е сприяння сшвробгтництву мiж iсламськими кра'1'нами, боротьба з бвднютю, пiдви-щення рiвня освiти, пiдтримка науки та розвиток технологш, iнвестицii в iнфра-структуру банкiвського та фiнансового секторiв. У сво'1'х операцiях 1БР викорис-товуе юламсью фiнансовi послуги. Банком були засноваш спецiальнi фонди для фшансування певних видiв дiяльностi, у тому чист фонди для допомоги мусуль-манським общинам у крашах, яю не е членами оргашзаци iсламськоi конфере-нц11.
1снують також ряд шших органiза-цiй, яю займаються розробкою стандар-тiв юламського банкшгу ввдповщно до вимог шарiату. До 1'х складу входять
AAOIFI, «The Islamic Finance Service Board» (IFSB), «The International Islamic Financial Market», «Council for Islamic Banks and Financial Institutions» (CIBAFI), «Arbitration and Reconciliation Centre for Islamic Financial Institutions». KpiM того, «Млжнародний центр з управлшня лш-вщнютю» займасться розвитком вторин-ного ринку юламських цiнних nanepiB i розробкою нових фiнансових шструмен-тiв для юламського фiнансування, а «Мiжнародне юламське рейтингове агентство» - розвитком юламського фшан-сового ринку, розробкою мiжнародних стандартiв iсламського банкiнгу та прис-военням рейтингу iсламським фшансо-вим органiзацiям [6; 7].
За рiзними даними сьогоднi у свт нараховуеться близько 200 iсламських банюв та низка iнших iсламських небан-кiвських фiнансових iнститутiв. Провщ-ш захiднi банки вiдкривають у себе ю-ламськi пiдроздiли: «Чейз Манхеттен», «Голдмен Сакс», «Ай-Ен-Джi», «Джей ni Морган» та iн. Американський банк «Стбенк» уже тривалий час ствпрацюе з iсламськими банкiвськими структурами, вклавши близько 1 млрд дол. США у спецiалiзованi iсламськi фонди. Ще в 1997 р. «Стбенк» заснував у Бахрейн свое повноважне вщдшення «Сiтi Iсламiк 1нвестмент Бенк» з капiталом 20 млн дол. США. Спещальш iсламськi департаменти вщкривають також великi свiтовi банки -«Дойчебенк» i HSBC. Послугами юламських банюв користуються такi трансна-цiональнi гiганти, як «GeneralMotors», «IBM», «Alcatel», «Daewoo» та ш. [8].
Таким чином, розвиток юламського банкшгу у свгговш фiнансовiй системi характеризуеться кшькома етапами. Зок-рема, I. Москаленко та В. Кремень [8, c.10] видшяють такi етапи становлення та розвитку юламських банюв: зародження, спроба вщновлення, становлення, розши-
рення дiяльностi та вихiд на фiнансовi ринки неiсламських краш (див. таблицю).
У сучасному свiтi «згiдно з Кораном» формуеться вщносно невелика кь лькiсть свiтового фiнансового катталу: вiд 700 млрд до 1 трлн дол. США. Такими ресурсами оперують близько 500 великих фшансових компанш, якi, власне, i називаються iсламськими банками. Сектор юламського фшансування е таким, що найбiльш стрiмко розвиваеться у гло-бальнiй фiнансовiй системi: вш збшьшу-еться на 15-20% щорiчно. Згiдно з оцш-ками експерлв Управлiння iсламських фiнансових послуг Малайзп, iсламська фiнансова iндустрiя у 2015 р. може зб> льшити сво'1 активи до 2,8 трлн дол. [10].
На сьогодш свiтовими лщерами ю-ламського банкiнгу е таю краши [10; 11, с. 14]:
1ран, де взагалi немае банюв захщ-ного типу. У 2009 р. на iранськi банки припадало 40% загальних активiв 100 найбшьших iсламських банкiв, а Bank Melli Iran вважаеться найбiльшим з них. На 1ран припадае 235 млрд дол. США юламських фшансових активiв;
Саудiвська Аравiя та Об'еднанi Арабськ Емiрати, на якi припадае бшьше половини iсламських банкiвських активiв краш Ради зi спiвробiтництва краш Пер-сько'1 затоки;
Бахрейн, де сконцентровано найб> льшу кiлькiсть iсламських банюв - 35;
Малайзiя, яка вважаеться шнова-цiйним центром мусульманського фшан-сового свiту i випереджае в розвитку ще! сфери краши Персько'1 затоки практично на десятилiття;
Великобриташя, де проживають понад 2 млн мусульман i яка стала юлам-ським фiнансовим центром на Заходi (перший у Gвропi юламський банк Islamic Bank of Britain вщкрився в Лондонi ще в 2002 р.).
Таблиця
Особливост1 становления та розвитку iсламських банюв 1_
Перюд Роки Характеристика
Зародження VIII-X ст. Широко застосовувалися плат1жш засоби (на кшталт вексе-л1в, кредитних лиспв тощо)
Х11-ХШ ст Розвинена торпвля. Широк операци з видач1 грошових по-зик здшснювалися лихварями. Вщсоток на видаш кошти сягав 100-150%, що призводило до масового закршачення населення
Спроба ввдновлення 60-т роки ХХ ст. Спроба створити першу фшансову юламську установу у Сгипт Ахмадаан-Наггара провалилася, оскшьки в банк бу-ло вкладено тшьки 4% населення
Становления 70-т роки ХХ ст. Здобуття мусульманськими кра'шами незалежносп, р1зке зростання цш на нафту та юламське становлення спричини-ли розвиток юламського б1знесу, зокрема, банювсько!' системи. Створення першого комерцшного банку Nasser Social Bank. У 1975 р. з'явився перший м1жнародний фшансовий шститут, який функцюнуе вщповвдно до принцитв юламу, - 1сламський банк розвитку
Розвиток 80-90-т1 роки ХХ ст. Банки пропонують юламське фшансування у багатьох ев-ропейських кра'шах. Також цей етап характеризуеться збь льшенням кшькосп фшансових установ та розширенням спектру ix послуг
Розширення д1яльносп та вихщ на фшансов1 ринки неюлам-ських краш З 2000 р. Ввдбуваеться стр1мке збшьшення кшькосп вщдшень та ви-хвд юламських банюв на нов1 ринки, зокрема, европейських краш. Запровадження нових вид1в д1яльносп, наприклад, емю1я та обш юламських облшацш, яких ще декшька рок1в тому не юнувало. Прирют актив1в у цьому перюд1 в серед-ньому складав 20% щор1чно. Послугами юламських банюв користуються так транснацюнальш корпораци , як «General Motors», «IBM», «Alcatel», «Daewoo»ra ш.
1 Джерело шформацп: [9, с. 10].
Термш «юламська банкiвська справа» означае ведення банювських опера-цш вiдповiдно до принципiв iсламу. У сво'1'х проповiдях, покладених в основу Корана, а також висловлюваннях, ввдо-мих як «хадюи», пророк Мухаммед чи-мало уваги придiляв фшансово-еконо-мiчним питанням. У результатi повно-цiнною категорiею економiки стала спра-ведливiсть. Фiлософiя i цiлi дiяльностi iсламських банкiв узгоджуються з принципами юламського бiзнесу, закрiпленого в Кораш та Хадiсах. Згiдно з даними
вчень юламсью дiловi агенти повинш займатися дозволеним, законним бiзне-сом, а всi 1'х операци мають бути побудо-ванi на принципах чесносп, справедли-востi й рiвностi. Отримане багатство мае спрямовуватися на допомогу тим, хто йо-го потребуе. Саме через це правила пове-дшки мусульман у данш сферi мають специфiчнi для европейця параметри. Го-ловним принципом i вiдмiннiстю юлам-сько'1 банювсько'1 системи е виключення з усiх фшансових операцiй позикового ввд-сотка. Крiм того, мусульманину заборо-
ненo тавмисне йти нa pизик i yклaдaти yгoди в yмoвaх невизнaченoстi, тoбтo мa-ти спpaвy з ф'ючеpсaми, oпцioнaми чи купляти мaйбyтнiй ypoжaй.
Оснoвнa iдея poбoти iслaмськoгo бaнкy пoлягae в тoмy, щo oскiльки rpo-шi - це не тoвap, тo вoни не мoжyть зб> льшyвaтися тiльки чеpез те, щo 6УЛИ та-дaнi у виглядi пoзики. Фaктичнo вс OTO-paHï у фiнaнсoвих yстaнoвaх, якi пpaцю-ють 3a ^инцитами шapiaтy, здшсню-ються нa oснoвi poзпoдiлy вiдпoвiдaльнo-стi тa пaйoвoï yчaстi O6OX стopiн - ^'1, якa беpе пoзикy, i rief, якa нaдae пoзикy. Тoбтo ^едит^ мoже poзpaхoвyвaти нa oтpимaння дoхoдy тiльки якщo гpoшi, вклaденi в екoнoмiкy, ствopили pеaльнy дoдaнy вapтiсть. Haгopoдa бaнкy aбo вклaдникa не e гapaнтoвaнoю, a e гохщ-нoю вiд пpибyткy бiзнесy. Пpиpoднo, щo бaнк вiдкpивae paхyнки, та яких aкyмy-люe кoшти вклaдникiв, i ними фiнaнсye пiдпpиeмцiв. Одтак зaмiсть сплaти тpa-дицiйнoгo вiдсoткa пiдпpиeмець дiлить oтpимaний пpибyтoк з бaнкoм, a тoй, у свoю чеpгy, - з вклaдникoм. Очевидш, щo 3a тaкoгo стaнy pечей iслaмськi бaнки aбсoлютнo зaцiкaвленi в усп^шст спpaви бopжникa тa oдеpжaннi ним ^и-бутку, a тому oбиpaють пoзичaльникiв з мaксимaльнoю pетельнiстю. Мyсyльмaн-ський бaнкip пpиймae piшення пpo та-дaння кpедитy в пеpшy чеpгy нa oснoвi вивчення пеpспектив пpoектy, який ^o-пoнyeться для pеaлiзaцiï, a тaкoж дггових якoстей пoзичaльникa. Пpи цьoмy iслaм-ськi бaнки не вимaгaють вщ клieнтa та-дaння зaстaви [8].
Отже, iслaмськa бaнкiвськa систе-мa, як i бyдь-якa iншa, тацшета нa oтpи-мaння пpибyткy, aле гoлoвнa ïï вщмш-нiсть - це метoдoлoгiя i вiдпoвiднiсть зa-кoнaм шapiaтy. Iснye визнaчений M6ÍP пpaвил, як сaме oтpимyвaти пpибyтoк. Фyндaментaльнa вiдмiннiсть i oснoвний ^инцип iслaмськoгo бaнкy - це взaeм-ний poзпoдiл як витpaт i pизикiв, тaк i
дoхoдiв. У той чaс як у тpaдицiйнiй сис-темi oснoвний пpинцип - «гpoшi poблять гpoшi». Hемae жoдних спекyляцiй, a ^и-бyтoк зaлежить вiд тoгo, в який секг^ вклaденo гpoшoвi pесypси i яку чaсткy aктивiв вклaдник мae пpaвo вимaгaти. Тoмy e тpи гoлoвнi цiннoстi в системi ю-лaмськoгo бaнкy [12]:
1) poзвитoк пiдпpиeмництвa i тд-пpиeмницьких якoстей;
2) poзвитoк тopгiвлi тa кoмеpцiï;
3) здaтнiсть пpинести кopисть yсьoмy суспшьству.
Iснyють деякi зaбopoни в iслaмсь-кoмy бaнкiнгy, пoв'язaнi iз зaкoнaми ma-piaтy:
лихвapствo aбo гозики пiд вiдсoтки;
зapoбiтoк нa aзapтних iгpaх;
спекуляцп нa pинкy;
rpomi iслaмських бaнкiв не мoжyть бути викopистaнi в aмopaльних цiлях (травля нapкoтикaми, тopгiвля aлкoгo-лем тoщo).
Iслaмськi бaнки дoстaтньo mиpoкo зaймaються iнвестyвaнням кomтiв у ви-poбничy сфеpy, в тoмy числi й тацюта-льну пpoмислoвiсть, пoпеpедньo пpoвo-дячи всебiчний aнaлiз iнвестицiйнoгo пpoектy, кoнтpoлюючи пеpебiг йoгo pеa-лiзaцiï, a пoтiм i дiяльнiсть ствopенoгo зa дoпoмoгoю кpедитy пiдпpиeмствa. Це oсoбливo вaжливo, oскiльки нa пеpехiд-нoмy етaпi великa чaсткa некpедитoспpo-мoжних клieнтiв, якi мaють п^^темни-цький пoтенцiaл, aле oбмеженi у erapTO-вoмy фiнaнсoвoмy кaпiтaлi. Тpaдицiйнi бaнки, як пpaвилo, не poзглядaють тaкi пpoекти, нaвiть якщo це дуже rapra iдея, якa пpинoситиме в мaйбyтньoмy висoкi пpибyтки. Iслaмськi спoсoби фiнaнсyвaн-ня дaють мoжливiсть пiдпpиeмцям, викo-pистoвyючи свoï пpoфесiйнi нaвички, op-гaнiзyвaти пpивaтний бiзнес.
Тaким чинoм, iслaмський бaнкiнг пoтpебye вiд фiнaнсoвих iнститyтiв без-пoсеpедньoï yчaстi в pизикaх пpoектy, щo фiнaнсyeться, i пеpедбaчae poзпoдiл ^и-
бутюв та збитюв за проектом з позичаль-ником грошових ресурсiв. Таю вимоги стимулюють iсламськi банки придшяти велику увагу оцiнцi ризикiв, пов'язаних iз реалiзацieю майбутнього проекту, та здшснювати монiторинг використання позикових кошпв. На вiдмiну вiд захщ-них банювських установ, принципи ю-ламського банкшгу встановлюють жорс-тку дисциплшу, що призводить до вщсу-тност безвiдповiдального кредитування та дозволяе суттево знизити кредитнi ри-зики [13].
Ус iсламськi фiнансовi iнструменти побудоваш таким чином, щоб виконати вказаш умови i в той же час отримати прибуток вщ свое дiяльностi. Традицш-ний банк, по суп, купляе i продае кошти, отримуючи вигоду за рахунок позиково-го вiдсотка. 1сламський банк переводить кредитну основу фшансового бiзнесу на швестицшну.
Банк вiдкривае рахунки, де акуму-люються грошовi ресурси вкладниюв, якими потiм фiнансуе пiдприемцiв. Впм замiсть традицiйного вiдсотка пщпри-емець дшить отриманий прибуток з банком, а той, в свою чергу, - з вкладником. Головний принцип такий: винагорода банку або вкладника не е гарантованою, а виникае як похщна вщ прибутку бiзнесу. Таким чином, з економiчного обороту повнютю виводиться основа традицшно'1 банювсько'1 системи - позиковий вщсо-ток. Головний принцип роботи юламсь-кого банку полягае в тому, що оскшьки грошi не е товаром, вони не можуть зб> льшуватися тiльки тому, що були надаш у виглядi позики. Вiдповiдно, кредитор може розраховувати на дохщ тшьки якщо грошi, вкладенi в економшу, створили реальну додану вартiсть. Саме тому тра-дицiйнi кредити та депозити, на яю нара-ховуються вiдсотки, в iсламському банкшгу поза законом.
Замiсть традицiйних банювських та iнвестицiйних продуктiв в юламському
свiтi iснуе цiлий ряд власних специфiч-них форм.
«Мушарака» - це спшьна реалiзацiя проекту банком i пщприемцем. Фактично йдеться про специфiчний вид проектного фшансування. При мушарацi банк здшс-нюе фiнансування, не пов'язане з отри-манням вiдсотка, а бере учать у розподш прибутку. Розподш прибутку здшсню-еться таким чином: визначена частка ви-дшяеться партнеру в оплату за його роботу, управлшський досвiд чи шшу участь у проекп. Частина, яка залишилася, розподiляеться мiж партнером i банком, який надав фшансування, у стввщно-шеннi, пропорцшному вкладу кожного учасника. При збитках втрати розпод^ ляються також пропорцшно участi у нансуваннi.
«Мудараба» - це угода, згiдно з якою клiент банку передае грошi банку для наступного 1'х вкладення у визначе-ний проект або вид дiяльностi. Прибуток, отриманий у результат реалiзащi проекту, розподшяеться в обумовленiй пропо-рцii. Ця операцiя являе собою аналог па-сивно'1' банювсько'1' операци - залучення грошових ресурав. Але iсламська ушка-льнiсть полягае в тому, що ^ент точно знае, куди будуть спрямоваш його грошi [14].
«Мурабаха» - це такий вид опера-ци, коли банк надае кошти на придбання товарiв, спочатку купуючи 1'х для свого клiента, а попм перепродуючи 1'х своему клiенту за вищою цiною. Така операцiя вважаеться законною з точки зору юлам-ського права, тому банк на термш вщ ку-пiвлi до перепродажу вважаеться единим власником майна. З тако'1' точки зору пос-луги юламських банкiв вiдрiзняються вщ послуг неiсламських банкiв, якi просто кредитують ^ента на купiвлю товарiв [15, с. 197].
До шших операцiй, характерних тiльки для юламського банкiнгу, належать [14]:
«щжар» - довгострокова оренда, аналог лiзинговоi операци;
«салям» - авансове фшансування, переважно в аграрному секторi;
«щжарвачктина» - угода, вщповщ-но до яко'1 клiент отримуе право викупи-ти ранiше взяте в оренду обладнання;
«закат» - обов'язковий податок (2,5%), яким вщповщно до Корану опо-датковуеться власнють заможних мусульман i спрямовуеться на забезпечення бiдних верств мусульманського суспiльс-тва;
«кард-аль-хасан» - безвiдсоткова позика. Банк надае особi чи оргашзаци безвiдсоткову позику, яка буде повернена в обумовлений термш. Банк може вид> лити безвщсоткову позику уряду чи оргашзаци для здiйснення суспiльних прое-ктiв (будiвництво заводiв, фабрик, дорш тощо);
«бей-бi-сiлаа» - форвардна угода, за яко'1 покупець платить частково авансом за товари.
На особливу увагу заслуговують так зваш «сукуки» (безпроцентш юлам-ськi облшаци). Данi облшаци е своерщ-ними промiжними шструментами комер-цiйного банкiнгу i ринку цшних паперiв. 1х випуск з техшчно!' точки зору аналоп-чний випуску традицшних цiнних папе-рiв, але вiдмiннiсть полягае в тому, що iсламськi облшаци структуруються вщповщно до принцитв шарiату i дана структура мае бути пщтверджена та ух-валена радником шарiату. Як i при видачi кредиту, при швестуванш в iсламськi цшш папери у список емiтентiв не вклю-чаються компани, дiяльнiсть яких заборонена юламом [8].
Крiм того, в iсламськiй банкiвськiй системi iснують специфiчнi обмеження [3, с. 209]:
«Рiба» (дослiвно «лихва») - заборо-на на позиковий вщсоток з боргу, тобто будь-яка виплата, що перевищуе наданий кредит. У зв'язку з цим грошi не сприй-
маються як самостiйний товар, а лише як мiра вартосп товарiв.
«Гарар» (дослiвно «небезпека», «вводити в оману», «ризикувати») - за-борона на навмисний ризик, який вихо-дить за межi необхiдного. Заборона «га-рару» не означае заборону на будь-яю економiчнi ризики.
«Майсир» (азартна гра) - отриман-ня прибутку випадково. Вiдповiдно це i угоди з забороненими товарами, послу-гами (класичне страхування, свинина, алкоголь, тютюн, азартнi iгри тощо).
«Бай ал-Калiбiал-Калi» - продаж боргу за борг. Наприклад, продаж форвардного контракту з вщстрочкою платежу за нього, тобто банк продае цшний патр за умови сплати тсля настання строку виконання зобов'язань по ньому.
Таким чином, принципи роботи ю-ламських банкiв зовам не протидшть принципам ринково'! економжи, i, вiдмо-вляючись вiд отримання вщсотка, пра-цювати на благодшних началах вони не прагнуть. При цьому кожен юламський фiнансовий шститут обов'язково мае ре-лiгiйних радниюв, якi формують шарiат-ську наглядову раду. До функцш цього органу належать сертифшащя дозволе-них фшансових iнструментiв, пiдрахунок та сплата закяту, перевiрка банкiвських операцiй на предмет 1'х вiдповiдностi ша-рiату, а також розробка рекомендацш щодо розподшу доходу та витрат мiж ш-весторами i банком. 1снують ще центра-лiзованi органи, якi контролюють вщпо-вiднiсть дiяльностi iсламського банку нормам шарiату.
Окрiм дотримання юламських правил та закошв, iсламськi банки мають бути конкурентоспроможними на ринку банювських послуг та мати можливiсть задовольняти банювсью потреби мусульман. Серед основних характеристик, якi вiдрiзняють iсламський банк вiд тра-дицшного, можна видiлити такi [5, с. 112]:
1) юламсью фiнансовi iнститути повиннi повнютю вiдповiдати BipocnoBi-данню i не брати учасп в угодах, яю мю-тять елементи «^би» та шшо'1 дiяльнocтi, заборонено! 1сламом;
2) юламсью фiнанcoвi iнcтитути пoвиннi виявляти турботу та глибоке ро-зумшня, коли ix клieнти стикаються з нансовими труднощами;
3) макcимiзацiя прибутку не повинна стати головною метою юламських фiнанcoвих шститупв, ix метою мають бути coцiальнo-екoнoмiчний розвиток та викopiнення жебрацтва;
4) дiяльнicть icламcькиx фшансо-вих шститупв мае бути бiльш прозорою. Таким чином, щоб вкладники були пов> дoмленi про те, як використовуються ix гpoшi i яким чином вони отримують при-буток. Дотримання прозорост при видачi фiнанcування дозволить уникнути вико-ристання клiентiв у сво'1'х iнтеpеcаx;
5) icламcькi фiнанcoвi iнcтитути пoвиннi надавати послуги всьому насе-ленню, незалежно вiд типу кшенпв та ix статусу;
6) юламсью фiнанcoвi iнcтитути при зняттi оплати повинш виходити iз фактично! вартосп витрат, зазнаних при наданнi послуг.
Бшьшють icламcькиx банкiв у всьому свт чутливi у питаннях сощаль-но! вiдпoвiдальнocтi, що вiдпoвiдае цшям створення таких фiнанcoвиx iнcтитутiв, яю мають мopальнi та матеpiальнi мотиваций Сoцiальнi заходи, якi проводяться банками, вказують на те, що вони звикли виконувати сво! зобов'язання i старають-ся закpiпити coцiальнo-екoнoмiчне становище мусульман. Незважаючи на те що деяю юламсью банки можуть вщкрито не заявляти про свою сощально opiентoвану пoзицiю, ix дiяльнicть говорить сама за себе.
Серед юламських банюв, вщомих своею coцiальнoю активнicтю, можна ви-дiлити 1сламський банк Йордани (Jordan
Islamic Bank), 1сламський банк Бангладеш (Islami Bank Bangladesh) та Сoшiал 1нвестмент банк (Social Investment Bank), Банк Муамалат Малайзiя (Bank Muamalat Malaysia).
Закони про створення Йордансько-го юламського банку чпко встановлюють coцiальну роль банку, яка полягае в укршленш зв'язюв i cпiвpoбiтництва в cуcпiльcтвi шляхом:
1) надання благодшних кpедитiв тим, хто ix потребуе, з тим, щоб позича-льники були незалежними або могли ви-конати певнi фiнанcoвi зобов'язання;
2) створення й адмшютрування фо-ндiв чи cпецiальниx заощаджень для piз-них благoдiйниx сощальних цiлей;
3) iншиx piзниx сощальних заxoдiв, якi належать до вищевказаних цiлей.
Згiднo iз встановленими правилами Йорданський юламський банк пpoвiв piз-нi coцiальнi заходи i зазначив ix у свош piчнiй фшансовш звiтнocтi. Банк видiлив пожертви мечетям як призи за вивчення Священного Корану, комитетам закяту та шшим благoдiйним opганiзацiям. Йорданський юламський банк також пщтримуе iншi piзнi coцiальнi заходи, включаючи ocвiту, гумангтарну допомогу вcеpединi та за межами краши, а також допомогу шшим благодшним opганiзацiям.
Icламi Банк Бангладеш продемонст-рував неймoвipну гoтoвнicть до виконан-ня сощально'1' poлi з моменту створення. Це вщповщае цшям його створення. Для закршлення свое сощально'1' дiяльнocтi Icламi Банк Бангладеш створив оргашза-цiю пiд назвою «Icламi Банк Фаудейшн». Цей Фонд розподшяе фiнанcoву допомогу тим, хто ii потребуе, в рамках piзниx програм, таких як програми формування доходу, програми з охорони здоров'я та медичнi, програми гумаштарно'1' допомо-ги, ocвiтнi програми, програми релЫйно-го пpocвiтництва. Даний Фонд створив шють сучасних лiкаpень, два сервюних центри та п'ять пpoфеciйниx навчальних
закладiв. KpiM того, реалiзуe програми з розвитку людських ресурав шляхом на-дання людям навичок у конкретних сферах з тим, щоб покращити ix економiчне становище i якiсть життя. Фондом також був створений спещальний iнститyт, який здшснюе релiгiйне та моральне ви-ховання мусульман.
Сощальш програми, якi проводять-ся даним банком, були розглянул шши-ми юламськими банками в Бангладеш. Наприклад, основш напрями дiяльностi Сошiал 1нвестмент банк, який було створено в 1995 р., спрямоваш на благопо-луччя сyспiльства в Бангладеш. Цей банк працюе в напрямi розвитку рiзниx секто-рiв у Бангладеш, у тому чист модершза-цп yправлiння сyспiльними оргашзашя-ми, таких як мечет^ коледжi, вакуфш установи та iншi благодшш оргашзацп. Крiм того, банк робить доступним фонд сощальних заощаджень, який повинен надавати допомогу бщним та тим, хто ii потребуе. Джерела фонду - рiчний при-буток банку та громадсью внески.
Сощальна дiяльнiсть Банку Му-амалат Iндонезiя здiйснюеться через фонд Байтульмаал Муаламат, який роз-робив рiзноманiтнi програми, таю як B-Community, B-Care, B-Smart iB-БМТ. Через програму B-Community зусилля спрямовуються на розробку самодостат-ност сyспiльства i сприяння в досягненш сyспiльного благополуччя. Програма B-Care полягае в наданнi допомоги постра-ждалим у резyльтатi стихшного лиха, такого як пожежi та повенi, а також тим, хто страждае вщ iншиx трагедш людства, зокрема, вiйн, голоду i хвороб. Освiтня допомога у виглядi стипендiй (сплата по-вного року навчання) для студенев при-ватних i державних yнiверситетiв поши-рюеться через програму B-Smart. Б-БМТ програма - програма мкрофшансування, спрямована на пщвищення розвитку мк-ропiдприемств. Допомога, як правило,
надаеться у виглядi оборотного катталу та обладнання [5, с. 313-314].
Таким чином, юламсью банки проникли на фiнансовi ринки i зумiли зайня-ти свою шшу у свiтовому швестицшному процесi. Але разом з тим слщ зазначити, що успiх юламських банкiв забезпечений завдяки створенню надлишюв фшансо-вих ресурсiв у нафтоекспортних арабсь-ких кра'нах та потужнш пiдтримцi державою iсламськоi шщативи. Крiм того, потужним фактором було те, що юламсь-кi банки виступили з щеею кредитування на умовах взаемно! участi в прибутках у перюд глобального попиту на кредити. Це гарантувало защкавленють юламських банюв у кiнцевому результат свое!' дiяльностi, на вiдмiну вщ звичайних бан-кiв, якi орiентуються тiльки на отримання власного прибутку. Саме щ обставини дозволили юламським банкам стати ак-тивними учасниками на свгшвому фiнан-совому ринку, незважаючи на певну спе-цифiку здшснюваних ними операцiй та труднощi !'х адаптацii до мiжнародноi практики.
Для Укра'ни модель iсламського фiнансування е потрiбною та перспективною для розвитку. Зокрема, ще в 2012 р. президент Асощацп укра'нських банкiв О. Сугоняко [16] зазначав, що «...зараз час вимагае шукати аналог юламського банюнгу у формi православного чи хрис-тиянського банкiнгу. В Укра'ш цю iдею не розглядають. А варто було б цим за-йнятися...». У сучасних реалiях сощаль-но-економiчного розвитку нашо! держави юламський банкiнг може стати ефектив-ним шструментом для реалiзацii суспiль-но важливих проекпв. Основу iсламсько-го фшансування становлять принципи довiри, поваги, розподшу ризикiв, до-тримання взятих на себе зобов'язань та справедливого розподшу прибутку. Саме тому юламсью фiнансовi шститути чiтко знають, куди спрямовуються 1'х ресурси, в якiй юлькосп та для яких цiлей викори-
стовуються. Вщповщно, ризик при реал> заци iнвеcтицiйнoгo проекту е мЫмаль-ним. Даний мехашзм фiнанcування до-зволяе знизити вартють залучених ресур-ав для здiйcнення пpoектiв. Кpiм того, юламсью банкiвcькi установи opiенту-ються в першу чергу на фшансування ш-фраструктурних пpoектiв та боротьбу з бщнютю. Для нашо'1 держави зараз над-звичайно актуальними е розвиток не тшьки екoнoмiчнoi, але й сощально'1 сфе-ри. За вщсутносп бюджетно'1 пiдтpимки фiнанcування суспшьних пpoектiв тради-цiйними кoмеpцiйними банками е склад-ним. Натoмicть юламський банкiнг базу-еться на духовних та гуманютичних щ-лях, що проявляеться у фiнанcуваннi ocвiти, медицини, надання благодшних кpедитiв та розвитку сощально'1 iнфpа-структури загалом.
Мoжливicть застосування мoделi icламcькoгo фiнанcування в Украж е нелегким завданням. Зокрема, необхщно розробити вщповщну законодавчо-нормативну базу, сформувати шститу-цiйне середовище, розширити piвень знань щодо cпецифiки юламського бан-кiнгу та пiдгoтувати фаxiвцiв-пpактикiв у данiй cфеpi. Виpiшення вказаних проблем потребуе тривалого часу та значних штелектуальних зусиль.
Перспективи подальших досль джень полягають у детальшшому ви-вченнi особливостей та переваг юламського банкшгу, а також можливостей застосування його шструменпв у нащона-льному банювському cектopi.
Л1тература
1. Вишневский В.П. Рост исламской экономики в мире: институциональный анализ / В.П. Вишневский, Е.Н. Вишневская // Теоретическая экономика. -2013. - № 5. - С. 27-37.
2. Мирошник Е.Н. Исламские банки в социально-экономической структуре мусульманских стран [Електронний ре-
сурс] / Е.Н. Мирошник. - Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/islamskie-banki-v-sotsialno-ekonomicheskoi-strukture-musulmanskikh-stran#ixzz3OnAIN14s
3. Байрам У.Р. Исламские банки: особенности, перспективы развития в Украине / У.Р. Байрам // Экономика Крыма. - 2013. - №2 (43). - С. 206-209.
4. Абдрахманова Г.А. Исламский банкинг и его развитие в Казахстане / Г.А. Абдрахманова // Материалы V Меж-дунар. науч.-практ. конф. «Настоящи постижения не Европейската наука 2009», 17-25 юни 2009 на иконимики. - София, 2009. - Том 1. - С. 82-86.
5. Исламские финансы и банковская система: философия, принципы и практика: монография. - Казань: ЛИНОВА-МЕДИА, 2012. - 527 с.
6. Pellegrini M., Grais W. (2006): "Corporate governance and Shariah compliance in institutions offering Islamic financial services", World Bank, Policy Research working paper No. WPS4054.
7. Pervez I. А. (1990): "Islamic Banking", Arab Law Quarterly, Vol. 5, No. 4, pp. 259-281.
8. Галицкая О. Как работают исламские банки [Електронний ресурс] / О. Га-лицкая. - Режим доступу: http://umma.ua/ ru/article/article/Kak_rabotayut_islamskie_ banki/1626
9. Москаленко 1.М. Особливосп д> яльносп юламських банюв та ix вход-ження на фiнанcoвi ринки европейських кран [Електронний ресурс] / 1.М. Москаленко, В.М. Кремень. - Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua
10. Миловзоров А. Экономика по шариату избавит мир от кризисов [Елек-тронний ресурс] / А. Миловзоров. - Режим доступу: http://www.utro.ru/articles/ 2012/06/27/1055 471.shtml
11. Чугаев О.А. 1сламський банкшг та його фiнанcoвi шструменти в контекст концепци пoтенцiйнo'i мoделi фшансо-во'1 системи / О.А. Чугаев, А.В. Чередни-
ченко // Економiчний часопис - ХХ1. -2011. - № 3-4. - С. 13-16.
12. Спасет ли исламский банкинг экономику Украины? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dip-comment.com/expert.php?watch=338
13. В Украине кастет интерес к исламским финансовым учреждениям [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://islam.in.ua/ua/tochka-zoru/v-ukrayini-zrostaie-zacikavlenist-islamskimi-finansovi-mi-ustanovami
14. Исламский банкинг: специфика и перспективы [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: http://islamic-finance.ru/ ^^/2-1-0-20
15. Шамова 1.В. Особливостi опе-рацш iсламських банкiв / 1.В. Шамова // Фшанси, облiк i аудит. - 2010. - № 15. -С. 193-200.
16. Сугоняко О. Час вимагае шука-ти аналог юламського банкшгу у формi православного чи християнського бан-кшгу [Електронний ресурс] / О. Сугоняко. - Режим доступу: http://glavred.info/ archive/2012/04/23/084609-2.html
Надшшла до редакцп 18.01.2016р.
