CC BY
74
ПЕPЕДУМOBИ ТА ПЕРСПЕКТ^И POЗBИTKУ БAНKIB BAPTOCTI
Комаринець С. О. к.е.н.
Украша, м. Львiв, Нацюнальний утверситет «Львiвська полтехтка» DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5934
ARTICLE INFO
Received: 10 May 2018 Accepted: 25 June 2018 Published: 01 July 2018
KEYWORDS
value banks, credit unions, social banks, ethical banks, green banks, financial market.
ABSTRACT
The state of the modern financial market is not homogeneous. Various organizations act on it, such as world, investment, public, retail, social, church, green, folk and development banks; official and unofficial banking organizations; shadow financial system. Mutual assistance banks, rural banks, credit unions, savings and loan funds are institutions formed on the basis of mutual assistance among people. There are also banks operating in the «western» financial tradition and those operating under the laws of Sharia. Value banks are social, ethical, green and public banks without a definite management model that function in the form of joint stock companies, unions and private enterprises. In the article, the ways of formation, organizational structures, historical and religious preconditions of creation and modern tendencies of development of value banks are viewed.
Citation: Кoмapинeць С. O. (2018) Peredumovy ta Perspektyvy Rozvytku Bankiv Vartosti. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 6(18), Vol. 1. doi: 10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5934
Copyright: © 2018 KoMapuHeut C. O. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Стан сучасного фшансового ринку не е однорщним, на ньому ддать pi3Hi суб'екти, таю як свггов^ швестищйш, громадсью, споживчi (retail), сощальш, церковш, «зелеш», народш та банки розвитку; офщшш та неофщшш банювсью оргашзаци; тшьова фшансова система. Банки взаемодопомоги, сшьсью банки, кредитш спшки, заощаджувальш та позиковi фонди - шститути, утвореш на основi взаемодопомоги помiж людьми. 1снують також банки, яю працюють у «захднш» фшансовш традицп та ri, що функщонують за законами Шарiату.
Результати дослщження. Банки вартосп (value banks) - це сощальш, етичш, «зелеш» та громадсью банки без визначено1 моделi управлшня, яю функщонують у формi акщонерних товариств, спшок i приватних пiдприемств.
Пiтер Блом (Peter Blom), голова ради правлiння Свiтового об'еднання банкiв вартостi (Global Alliance for Banking on Values, GABV) i генеральний директор Трюдос банку (Triodos Bank) вважае банки вартостi позитивними фшансовими iнновацiями, якi забезпечують людсью потреби у реальному секторi економши. Дослiдження GABV облiкувало близько 2 тисяч банюв вартостi iз загальними активами близько 600 мiльярдiв доларiв США i власним капiталом близько 65 мiльярдiв доларiв США. За прогнозами GABV банки вартосп обслуговуватимуть 1 мiльярд осiб до 2020 року [1].
Основними принципами стшкого фшансування i банкiнгу, розробленими GABV, е економiчна, соцiальна й еколопчна продуктивнiсть в основi бiзнес-моделi; базовашсть на громадах (задоволення потреб реального сектору економши та фiнансування нових бiзнесiв, якi б дiяли аналопчно); тривала спiвпраця (з клiентами i абсолютне розумiння ïx економiчноï дiяльностi та ймовiрних ризикiв); прозоре й шклюзивне управлiння; банкiвська культура, яка мютить вищезазначенi принципи.
Основною рисою банкiв вартостi е соцiальна мюя з навчання та розширення можливостей споживачiв та iншиx зацiкавлениx сторш, як стати частиною економiки, що базуеться на вартосп [2].
Зростае кшьюсть фiнансовиx iнститутiв, що допомагають тим фiзичним особам i громадам, яких не обслуговують суб'екти традицiйноï фiнансовоï системи, через надання мшрокредитування, мiкропозик та iншиx фiнансовиx продукпв. Учасниками GABV е також кредитш спшки та банки м^офшансування. Мiжнародне об'еднання iнвесторiв соцiальноï економiки (International Association of Investors in the Social Economy, INAISE) включае мiсцевi мереж1 заощаджувальних i позикових
фоцщв, громадсью банки, фонди мiкрофiнансування, кредитш спiлки, благодiйнi органiзацiï. У багатьох випадках малi фiнансовi суб'екти ростуть, деякi перетворюються у великi формалiзованi фiнансовi iнститути, якi слугують для задоволення зростаючих потреб споживачiв, наприклад Банко Комуналь (Banco Communal), Ла Чанчгга, Перу. Був заснований як фшансовий кооператив у 1994 рощ для надання мiкрокредитiв i сприяння заощадженням. В процесi росту та вивчення потреб зацiкавлених сторiн банк розвинув фiнансування освiтньоï дiяльностi, мшрострахування, охорони здоров'я й екологiï. Через 20 роюв iснування вiн також пропонуе пiдтримку для 1Т й електронних ЗМ1, адаптацiйних програм до змши клiмату й ефективного розвитку ланцюгiв створення вартостi у бiзнесi. В основi Банко Комуналь пропонуе бшьш нiж фiнансування i е членом розвиненоï мереж FORTALECER [2].
1ншим прикладом нових посередникiв, що обслуговують споживачiв, якi залишилися поза традицшною фiнансовою системою, е KIWI (www.usekiwi.com). За даними дослщження 85% населення Мексики тримае заощадження вдома. KIWI - це стартап, який надае персошфшоваш плани попередшх платежiв для мексиканських сiмей з оплати великих платежiв, таких як оплата медичних операцiй, шкiльних пiдручникiв, бущвельних матерiалiв, побутових приладiв. Компанiя розробила технолопчну платформу, де пiдприемцi, клшки та роздрiбнi продавцi можуть зарееструватися i запропонувати споживачам можливiсть передоплати у розстрочку. Сервю е безкоштовним для користувачiв, якi зарееструвалися, погодили графш виплат i проводять ïx через мiсцевi точки продажу. Комiсiя сплачуеться надавачем товарiв i/або послуг [3].
1нновацшний пiдxiд до фшансування вартостi пропонують iнститути мiкрофiнансування для фермерiв. Taytay Sa Kauswagan Inc (TSKI www.tski.com.ph/) е суб'ектом мшрофшансування у Фiлiппiнаx, що пропонуе мехашзм фiнансування мiсць на складах для фермерiв та позики до 80% ринковоï вартостi продукцiï, розмiщеноï там. Коли щни падають у сезон урожаю, рис збертаеться на складах, орендованих TSKI. Коли цiни починають зростати, TSKI забезпечуе подрiбнення рису i зв'язуеться з роздрiбними та оптовими покупцями, такими як лшарш, школи та iншi. Iнтеграцiя вздовж сшьськогосподарського ланцюга створення вартостi знижуе трансакцiйнi витрати, що, у свою чергу, дозволяе TSKI зменшувати процентну ставку за позиками для фермерiв [4].
Фiнансова реформа 1991 року у В'етнамi призвела до переформатування кооперативно!' фiнансовоï системи i створення Народного кредитного фонду (People's Credit Fund, PCF). Це мережа, яка включае мiсцевi кредитш фонди, як первинш утворення, та центральний фонд, як об'еднання мюцевих фондiв; дiе на основi самофiнансування та самоуправлшня; кооперативна за природою; гнучка до фаз дшового циклу.
У Ботвп у 1992 роцi було засновано БанкоСоль (BancoSol) - приватний комерщйний банк, 75% акцiй якого перебувають у власностi недержавних i донорських органiзацiй провiдниx, успiшниx i впливових бiзнесменiв. Утворений на базi недержавного позикового фонду м^офшансування PRODEM, започаткованого у 1987, в процесi юнування якого виявилося, що його залежнють вiд донорських фондiв гальмуе розвиток i обслуговування потреб ринку. У сучасному форматi БанкоСоль спроможний дотримуватися своеï мiсiï, базованоï на вартосп, завдяки прибутковостворюючiй стратегiï [5].
У 2013 рощ вш досяг балансу у розмiрi 1 мiльярда доларiв США з 233 тисячами активних позичальникiв i 628 тисячами вкладниюв. Пiдчас успiшного розвитку банку, одна з його засновниць, Болiвiйська фундащя SEMBRAR, виявила потребу у шших видах пiдтримки для сiльського господарства, шж для переважаючих iснуючиx клтенпв - мiського бiзнесу, та започаткувала програми освiти, розвитку потенцiалу i маркетинговоï пiдтримки для малих фермерiв. Однак, оскiльки вона, як i PRODEM, заснована на донорських фондах, тому мае перешкоди до активного зростання, для подолання яких прийнято рiшення про виведення позикового бiзнесу у компетенцiю до шшого банку, тодi як послуги шдтримки продовжуватиме надавати фундацiя [5].
Природш катастрофи останнього часу (Непал, 2015) по-новому висвгглюють роль суб'ектiв сощального iнвестування. Великi банки спрямовуються на акумулящю коштiв вiд населення, в той час, як фонди мшрофшансування приймають швидю рiшення на основi iнформацiï про мiсцевi умови i потреби та спроможш на швидке полегшення наслiдкiв нещасть.
Так як i на кожному ринку, юнують також учасники з виключно комерцшними мотивами, як прагнуть максимiзувати прибуток без жодних внескiв у покращання iснування громад. 1снують випадки, коли жорстю кредити штовхають сiм'ï у бщшсть замiсть того, щоб допомогти, i коли мшропозикодавщ радше використовують, нiж допомагають громадам. Такi оргашзаци не е частиною економiки, базованоï на вартостi, проте живуть за рахунок неï [6].
Вiдбуваеться активне започаткування фiнансовиx iнститутiв громадського розвитку (community development finance institutions, CDFIs). Вперше утвореш у США як вщповщь на вiдмову у видачi банками позик для бiзнесiв i домогосподарств на загальних пiдставаx, зазвичай через ïx розташування у бщних районах. У 2011 роцi CDFIs самостшно вклали бiльш нiж 30 мiльярдiв доларiв США у мюью, сiльськi й корiннi громади iз сукупними чистими ставками менш шж 1,7%, продемонструвавши можливiсть розсудливого й ефективного фшансування у незручш для
традицшних фшансових систем ринки [7]. У Великобританп CDFIs також розвиваються, деякi з них засновуються громадами, деякi - мюцевими органами влади.
Колишнiй генеральний директор Пан Амершан Банку (Pan American Bank), найстаршого латиноамериканського банку Катфорни, Джессе Торрес (Jesse Torres), ввiв термiн «банктивiзм», закликаючи банкiрiв i банки використовувати свiй вплив на защкавлеш сторони для стимулювання змiн у громадах !х функщонування через пiдтримку тих видiв дiяльностi, що пропагують i спричиняють сощальш, полiтичнi, економiчнi та екологiчнi змши [7].
Отже, суб'екти соцiального швестування вiдповiдають на ринкову неспроможнiсть або асиметрда за допомогою фiнансових шструменпв. Так як багато-хто жодним чином не бере участ у традицшних фшансовш системi, тому виступае елементом тшьово!. Цей термiн означае сукупшсть небанкiвських фiнансових посередникiв, якi забезпечують кредитування свтово1 фшансово1 системи, проте не витупають об'ектом регуляторного впливу. За даними МВФ найбiльшi тiньовi фiнансовi системи спостерiгаються у розвинутих економiках, хоча темпи зростання вищi на нових ринках та випереджають темпи зростання традицiйних фiнансових систем. Тшьова фiнансова система може доповнювати традицiйну, надаючи ширший доступ до кредитних ресуршв, уможливлюючи вiдстрочення термшв погашення позик, пiдтримуючи ринкову лшвщшсть, диверсифiкуючи ризики. Однак, без адекватного упорядкування тiньова фiнансова система може пщрвати стабiльнiсть традицшно1 та, зазвичай, асоцiюеться iз способами уникнення регулювання. Загальний обсяг св^ово! тшьово1 банювсько! системи перевищуе 100 трильйонiв доларiв США [7].
Звiсно, бiльшiсть суб'екпв тшьово1 фшансово1 системи керуеться виключно мотивами максимiзацil прибутку i не е оргашзащями, якi базуються на вартостг Проте, iснують приклади, таю як CDFIs та iншi мiкрофiнансовi оргашзацп, провайдери як KIWI, окремi краудфандинговi платформи, якi свiдчать про юнування суб'ектiв тшьово1 фшансово1 системи, що працюють для створення економши вартостi.
Банки вартостi узгоджують свою дiяльнiсть iз спiльними принципами та культурою, проте можуть рiзнитися за формою власност та органiзацiйною структурою. Не кожна кооперативна i/або кредитна спшка е банком вартостi. У табл. 1 представлено рiзнi за формою власност та органiзацiйною структурою банки вартостг
Таблиця 1 Форми власност та органiзацiйнi структури банюв вартосп
№ з/п Групи банкчв BapTOCTi за формою власносл та оpгaнiзaцiйною структурою npHK^aflH
1 Кооперативи Affinity Credit Union, Vancity Credit Union, GLS Bank, JAK Bank
2 Акцюнерш товариства з контролюючими акц1онерами Triodos Bank, BRAC Bank, Beneficial State Bank, Charity Bank
3 Приватн1 банки Sunrise Bank, New Resource Bank, Vision Banco
4 Народн1банки Bank of North Dakota
Функцiонування кооперативiв поширене у свтовш практицi i характеризуеться спшьним правилом: один член - один голос, але рiзниться за структурою - кшьюстю членiв ради правлшня, способом !х обрання. Кооперативи можуть створити мщш за природою банювсько-ктентсью зв'язки, оскiльки клiенти кооперативу також витупають його членами та, ймовiрно, щкавляться функцiонуванням банку i слщкують за ll вiдповiднiстю до критерпв вiдповiдальностi.
Банки у формi кооперативiв обслуговують близько 180 мiльйонiв споживачiв, переважно домогосподарств, малих i середшх пiдприемств i мiсцевих спiльнот i володiють 20% часткою европейського ринку. Вони працевлаштовують 750 тисяч ошб, мають близько 50 мiльйонiв члешв i обслуговують кожне трете мале i середне пiдприемство Свропи [8].
В окремих випадках банки у формi кооперативiв е незалежними оргашзащями, у шших - вони засноваш та фiнансуються державою та пов'язаш з iншими iнститутами. У Франци та Португалil, до прикладу, поширене втручання держави, у Фiнляндil - навпаки. В рядi кра1н сощальш католицью рухи сприяли розвитку банюв у формi кооперативiв, у шших вони створювалися на основi або з допомогою торгових спшок.
Vancity - найбiльша кредитна спiлка Канади, яка обслуговуе бiльше нiж 500 тисяч члешв. У 1946 рощ вона була единим шститутом, який забезпечував iпотеку для людей, що проживали на схщ вiд Кембi у сх1дному робочому районi Ванкувера. Вона проводить вимiрювання фiнансовоl та сощально1 вiддачi та продовжуе запроваджувати iнновацiйнi фiнансовi продукти, наприклад, Fair & Fast як альтернативу щоденним позикам, що зменшуе витрати для позичальниюв i дозволяе !м розiрвати замкнене коло боргiв. Iнвестицiйний фонд Vancity пропонуе членам iнвестування вшьш вiд викопного палива.
JAK Bank - кооперативний банк Швецп, який перебувае у власност його близько 38 тисяч члешв. Иого основна мета - забезпечити членам безпроцентш позики, для чого позичальниюв просять заощаджувати i надавати позики через банк для накопичення балiв заощадження, якi в майбутньому покриють вартють позики.
Бiльшiсть европейських корпоративних банюв були заснованi на iдеяx Германа Шульца (Hermann Schulze) i Фр^^ха Райфайзена (Friedrich Raiffeisen), якi довели, що мешканщ мiст i сш з низьким рiвнем доxодiв не мають доступу до кредитних ресуршв не на лихварських умовах. З Шмеччини концепцiя поширилася крашами континентально1' та пiвнiчноï Свропи. У Великобритани iдея кооперативних банкiв поширилася з вщродженням християнських iдей серед роб^ниюв i небагатих прошаркiв середнього класу i кооперативи утворилися на б^ бущвельних товариств. Кредитнi спiлки почали з'являтися лише у кшщ 1960 роюв на прикладi iснуючиx у США, яю, у свою чергу, були запозичеш вiд канадсько1' адаптацп нiмецькоï кооперативно!' банкiвськоï концепцiï.
У дiяльностi акцiонерниx товариств з контролюючими акщонерами засновник або власник контрольного пакету акцш слiдкуе за визначенням i дотриманням мiсiï компанiï.
Приватш банки вартостi мають вмотивованих довгостроковою мюею акцiонерiв. Громадськi банки США володдать сукупними активами близько 10 мiльярдiв доларiв США. Тут вони витупають основним стабiльним джерелом кредитування реального сектору економiки. Вони будують довготривалi стосунки з клiентами, зосереджуються на бiзнес позиках. Згiдно дослщження 2012 року громадськi банки вщповщали лише за 17% активiв промисловосп США, проте за бiльш шж 50% усix позик для малого бiзнесу [1].
Одним iз нових членiв GABV з 2015 року е Sunrise Community Bank, М^еаиолю. Це амейний нацiонально спрямований громадський банк, який управляеться консультативною радою та радою директорiв, що складаеться з мiсцевиx власниюв бiзнесу та иредставниюв громадськостi. Вiн сертифiкований як фшансовий iнститут громадського розвитку (CDFI) та В корпоращя, що доводить його зобов'язання дотримуватися принципiв прозорого корпоративного та сталого екологiчного управлiння, позитивного громадського впливу. Банк фшансуе малий бiзнес, надае позики на об'екти неруxомостi у центрi Мшнеаиолюа та Сан Пауло, бiльше 60% яких спрямованi у громади iз низьким рiвне доходу [1].
Народш банки вщпрають важливу роль у банювських системах багатьох краш - Шмеччини (50% активiв належать народним банкам), Швейцари, Iндiï. У США единий народний банк - Bank of North Dakota. Заснований близько столотя тому фермерами, яю не захотши миритися з щновою експлуатащею зернових монополiстiв i приватними банками, готовими закритися за перших ознак негараадв з урожаем. Банк тдтримуе поширення i створення малих i середшх пiдприемств у межах штату для економiчного розвитку Пiвнiчноï Дакоти. Вш розмiщуе об'еднанi активи для блага спшьноти i щороку передае надлишки до Загального фонду Пiвнiчноï Дакоти для проплат публiчниx сервюв. Не спекулюе деривативами та не надае сумшвних фiнансовиx позик, не платить великих бонушв чи високих зарплат, самостiйно страхуе власнi депозити, не використовуючи гарантшну схему Федеральноï депозитноï страxовоï корпорацiï [9].
Цший рiд нових бiзнес структур виникли для сощального пiдприемництва - компани громадських iнтересiв, об'еднання громадськоï корисп, соцiальнi шдприемства, новi гiбриднi корпорацп (для прибуткових бiзнесiв, якi спрямовуються на соцiальну мету i решвестують частину прибуткiв для ïï реашзаци), В корпорацiï (В - вигода). У 2015 рощ Благодшний банк (Charity Bank) Великобритани став першим европейським банком, який отримав сертифшащю В корпорацп. Це означае, що вш вщповщае суворим стандартам соцiальноï та екологiчноï продуктивностi, вiдповiдальностi та прозоросп неприбуткових компанiй США В Lab. В корпорацп поширеш у 121 видах промисловосп 37 краш. У 2015 роцi Triodos Bank i Sector Banking, Австрашя також долучилися до руху В корпорацш [10].
Релiгiйнi органiзацiï вiдiграють важливу ролi у формуваннi банкiв вартосп. Наприклад, Banco Caja Social заснований близько столотя тому орденом Сзутв у Колумбiï для заохочення заощаджень робiтникiв. Сьогоднi знаходиться у власност багатьох iнвесторiв, 43% акцiй належить Сощальному фонду (Fundacion Social), налiчуе бiльш нiж 5 мiльйонiв ктенпв, надае фiнансовi послуги, включно з мшрокредитуванням фiзичниx осiб, пiдприемцiв, малих i середшх шдприемств, якi беруть участь у сощальному розвитку. Reliance Bank, Великобриташя знаходиться у власносп свiтовоï Армiï Спасiння (частки €вашелiстськоï xристиянськоï церкви), Kingdom Bank - церкви П'ятидесятниюв. Методисти i Баптисти також мають власнi фiнансовi компани. 1нвестування, засноване на релiгiï, передбачае вибiрковiсть, захист акцiонерiв i вкладення у громади. У Нiмеччинi церковними католицькими банками е DKM Darlehnkasse Munster, Bank für Kirche i Caritas у Падерборш, Свангелютськими -KD Bank у Дортмунда Церковш банки мають орипнальну структуру кооперативних банюв, у яких регiональнi церкви i спорщнеш iнститути виступають водночас i членами, i клiентами. 8 найбшьших церковних банкiв Нiмеччини володдать сукупними активами у 45 мiльярдiв доларiв США. Багато сучасних церковних банюв використовують фiльтри сталого розвитку як мшмальний критерiй для швестування. Desjardins Group, Квебек i Онтарю, Канада е найбiльшим об'еднанням кредитних спшок у Ившчнш Америцi. Засноване як кредитна спшка у 1900 рощ Альфонсом i Дорiмен Десжардшс (Alphonse, Dorimene Desjardins) для вкладення у благополуччя шдивщв i спшьнот й полегшення бiдностi, яка залучилася шдтримкою Римо-католицькоï церкви. Надае шдтримку тим, хто не в змозi взяти кредит пiд заставу. Налiчуе бiльш нiж 5,8 мiльйонiв члешв i володiе близько 172,3 мiльярдiв доларiв Канади активiв [7].
Також с^мко розвиваються 1сламсью банки. За фiлософiею 1сламу жадоба наживи (прибутку, грошей, цiнностей) i iншi базовi мотиви збагачення iснуе, проте суть людства полягае у можливосп вибору вищого i бiльш духовного способу юнування. Соцiальна вiдповiдальнiсть, базована на отримання прибутку, вiдкрито засуджуеться. Чесноти не повинш пiдпорядковуватися створенню прибутку. Основна рiзниця мiж 1сламськими i загальноприйнятими економiчними поглядами е заборона процентних ставок, оскшьки вони не е винагородою за жодну продуктивну дiяльнiсть. Ключовою концепцiею 1сламського банку е бачення, що позикодавцi повинш брати участь у ризиках бiзнесу для отримання винагороди. 1сламсью закони та шститути (в тому чи^ банки) працюють не заради прибутку, але для пропагування морального i духовного зростання. Активи 1сламських фшансових оргашзацш, якi включають у себе активи традицшних банюв, якi пропонують сумюш iз законами Шарiату продукти та релiгiйнi банки, зосередженi на здоровому суспшьсга та виваженому управлшш ресурсами, складають близько 1,3 трильйона доларiв США [11].
За останш 50 роив з'явилися новi типи банюв вартостi - соцiальнi, етичш, «»зелеш» або альтернативнi. Вони базуються на потребах людей у реальному секторi економiки та грають ключову роль у швестуванш у «зелеш» та соцiальнi iнновацiйнi сектори, куди iншi банки утримуються вкладати кошти. Так, наприклад, GLS Bank i Triodos Bank першими iнвестували у виробництво сонячно1 та вггрово1 енерги, виступають разом з iншими вкладниками у новаторськi проекти житлового бущвництва. Свiтова фiнансова криза, переважно, не зачепила банки вартосп так, як традицшш фiнансовi оргашзацп, через побудову довгострокових клiентських зв'язюв i незалежнють вiд ринкiв оптово1 торгiвлi та грошей. Банки вартосп вважаються радше частиною економiки сталого розвитку, шж ринково орiентованоl, оскiльки вони працюють вщповщально i стабiльно на шдтримку суспiльства.
Вченi розробили iндекс природньо1 спорiдненостi (Radical Affinity Index) для оцшки обсягу дотримання етично1 щеологп та принципiв 114 европейськими банками у чотирьох основних сферах: прозорють шформаци, розмiщення активiв, вживання гарантш i участь. Найбiльшою виявилася рiзниця у прозоростi шформаци та розмщенш активiв. За виключенням обсягу на вимогу регулятора банки вартосп неактивш на мiжбанкiвських i оптових ринках. Вони фшансуються на основi депозипв вкладникiв i шукають способи вкладення в оргашзацп з подiбними цшностями, включно iз пропорцiйним iнвестуванням у iншi банки вартостi. Схеми взаемних гарантiй та громад-поручителiв е характерними для них. 1нша риса - роль спонсорських кошпв. Багато фшансових оргашзацш утворюють фундацп або благочинш трасти для !х акумулювання. Банки вартосп бачать у спонсорських коштах шструмент споживання або швестування i використовують його як допомiжний для задоволення потреб аплiканта [12].
Висновки. Банки вартосп пов'язаш i вiдновлюють окремi аспекти громадських рухiв взаемодопомого i кооперацп Х1Х столотя, водночас, вони передбачають можливостi втшення нових iдеалiв, базованих на створенш вартостi та сталому розвитку бшьш нiж на релiгiйних вiруваннях чи традицшних нормах, таких як солщаршсть, взаемодопомога, сощальне спiвчуття, дотримання прав людини, еколопчна та соцiальна справедливють.
Л1ТЕРАТУРА
1. SFRE Press Release [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.gabv.org/our-news/sustainability-finance-real-economies
2. Banking on Values: Moving Forward Together [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gabv.org/ news/bankingonvalues-moving-forward-together
3. A New Financial Platform in Mexico Saves Lives and Money [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// unreasonable.is/mexico-series-kiwi/
4. Taytay Sa Kauswagan, Inc. (A Microfinance NGO) Bridging the Gap between Poverty and Progress [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tski.com.ph/
5. Global Alliance for Banking on Values [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gabv.org/members/ bancosol
6. A Global Surge in Tiny Loans Spurs Credit Bubble in a Slum [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.wsj.com/articles/SB125012112518027581
7. Values Based Banking. Bringing the Voice of the Citizens into Finance [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.social-banking.org/wp-content/uploads/2017/08/Values_Based_Banking_pdf-1.pdf
8. Co-operative banks as key players [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.policy-network.net/ pno_detail.aspx?ID=4189&title=Co-operative-banks-as-key-players
9. Shale Boom Helps North Dakota Bank Earn Returns Goldman Would Envy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wsj.com/articles/shale-boom-helps-north-dakota-bank-earn-returns-goldman-would-envy-1416180862
10. The Colour of Money. Triodos Bank [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://colour-of-money.co.uk/b-corp-europe/
11. Institute of Islamic banking and Insurance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://islamic-banking.com/
12. Are Ethical Banks Different? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://link.springer.com/article/10.1007/ s10551-011-0774-4
