CC BY
6«C@yL@qyiym-J®yrMaL»#32i84),2©2© / JURISPRUDENCE
51
10. Иванова Е.В., Семенова И.Ю., Правовые семейном праве как современная теоретическая стимулы и правовые ограничения в отечественном проблема, «Oecomia et Jus», 2016. № 2, с. 16-17.
УДК 340
Тамаш А.
Кшвський Нацюнальний унгверситет шет Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КАРАЛЬНОГО ТИПУ
ВЩПОВЩАЛЬНОСТ1
Tamash A.
Taras Shevchenko National University of Kyiv CURRENT ISSUES OF LEGAL REGULATION PUNITIVE TYPE OF LIABILITY
Аннотация.
В статье исследуется вопрос, касающийся карательной ответственности в случае когда личность, которая совершила правонарушение привлекается к наказанию или взыскания на основании решения по определению суда. Автор доказывает, что проблема карательной ответственности направлена на влияние на правонарушителя в виде наказания.
Abstract.
The article examines the issue of punitive liability in the case when a person who committed an offense is brought to punishment or recovery on the basis of a decision by a court ruling. The author proves that the problem of punitive liability is aimed at influencing the offender in the form of punishment.
Ключевые слова: карательная ответственность, правонарушение, наказание, матриальное благо, право, свобода, личность.
Keywords: punitive responsibility, offense, punishment, material benefit, right, freedom, personality.
Каральна ввдповвдальшсть мае мюце тод1, коли особа, яка вчинила правопорушення, притягуеться до покарання або стягнення на основ1 ршення, ви-несеного у встановленому законом порядку, напри-клад, кримшально-правова, адмшютративно-пра-вова вщповвдальшсть.
Метою карального типу в1дпов1дальност1 е кара за правопорушення. Отже, каральна вщповвдальшсть спрямована на вплив на правопо-рушника у вигляд1 покарання, наприклад, пока-рання, право обмеження за скоене правопорушення. Основною метою карально! в1дпов1даль-носп за правопорушення е справедлива вщплата, покарання правопорушника, запод1янш йому ма-тер1альних благ, духовно-психолопчних та шших обтяжень шляхом обмеження прав 1 свобод або за допомогою покладання на нього додаткових обов'язшв.
На думку вченого О.В. Зайчука, каральна вщповвдальшсть настае за вчинення злочишв, адмшстративних та дисциплшарних проступив. Вона мае вщносно-визначений характер, осшльки штрафш санкцп, як правило, передбачають нижчу межу покарання, а також призначаються з урахуванням обставин вчинення правопорушення, особи правопорушника, мотив1в, засоб1в та наслщшв порушення норми; засоби покарання при-значаються спещальними органами держави чи по-садовими особами; передбачае б1льш жорстк1 м1ри покарання, що призначаються за правилом по-криття бшьш суворим покаранням менш суворого; передбачае чггку професюнальну форму реал1зацп, що закршлюеться нормативно; забезпечуе покарання правопорушника 1 мае примусовий характер.
Кримшальна вщповвдальшсть мае наступш ознаки, до них належать: 1) особливий елемент у мехашзм1 кримшально-правового реагування держави щодо особи, яка вчинила злочин; 2) особливий правовий шститут, у межах якого здшснюеться реагування держави на вчинений злочин; 3) офщшна оцшка ввдповщним державним органом поведшки особи як злочинно!; 4) форма реал1зацп державою правоохоронних норм, яка в шнцевому тдсумку, як правило, полягае в застосуванш до особи, що вчинила злочин, конкретних кри-мшально-правових заход1в примусового характеру через обвинувальний вирок суду; 5) вона може мати не лише форму покарання, а й виражатись у засуд-женш особи умовно чи з вщстрочкою виконання вироку або зводитись т1льки до осуду особи, яка вчинила злочин; 6) кримшальна ввдповвдальшсть настае з моменту набрання законно! сили обви-нувальним вироком суду.
КСУ кримшальну вщповвдальшсть було визнано формою реал1заци правоохоронних норм шляхом застосуванш до особи, яка вчинила злочин, конкретних кримшально-правових заход1в примусового характеру. Сутшстю цих заход1в е обмеження окремих прав 1 свобод особи, визнано! судом винною у вчиненш злочину, та ущемлення !! ште-реав.
Основною формою реал1заци кримшально! ввдповщальносл е покарання, визначення якого мютиться у ст. 50 КК Укра!ни - це зах1д примусу, що застосовуеться в1д 1меш держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненш зло-чину, 1 полягае в передбаченому законом обме-женш прав 1 свобод засудженого. Кримшальш по-
52
JURISPRUDENCE / <<Ш1ШетУМ~^®УГМа1>#32И),2©2©
карання е найбiльш суворими i жорсткими формами державного примусу, яш впливають пере-важно на особу злочинця - з метою його перевихо-вання i попередження скоення злочишв у май-бутньому, iстотно обмежуючи його правовий статус. Серед найпоширешших можна назвати так1 з них, як позбавлення волi, виправнi роботи, забо-рона обiймати певну посаду або займатись певною дiяльнiстю, конфюкащя майна тощо. При чому кон-кретнi види покарань в цшому не е стабiльними, iсторично !х перелiк змiнюеться залежно ввд ро-звитку суспiльства та держави. Так, iз набуттям Украшою суверенiтету законодавець ввдмовився вiд таких покарань, як смертна кара, заслання, вис-лання, громадський осуд. Немае i таких покарань, як залишення в щдозр^ ув'язнення до настання свггово! революцп, каторжнi роботи, позбавлення усiх громадянських прав, вигнання за меж1 краши та iншi, як1 зустрiчались рашше. Ввдбуття кри-мiнального покарання спричинюе для злочинця настання вiдповiдних юридичних насладив, а саме - протягом певного часу за ним збертаеться су-димiсть. Таким чином, кримшальна вщповвдаль-нiсть передбачае застосування державного примусу у виглядi накладеннi на особу покарання ввдповщно до закону. Таке покарання передбачае настання до-даткових негативних насладив для порушника, що як ми зазначали, е неввд'емною характеристикою будь-якого виду ввдповщальносп.
Змiст кримiнально! вiдповiдальностi склада-ють обмеження прав i свобод особи, винно! у вчи-неннi злочину, що притаманнi кримiнальним пока-ранням, судимостi особи та правообмеженням при звшьненш особи ввд ввдбування покарання з випро-буванням. Однак, державою можуть бути обмеженi не будь-яи права i свободи злочинця. Перелш цих прав i свобод та меж1 втручання в них держави при встановленш та застосуваннi кримшально! вiдповiдальностi для захисту фундаментальних щн-ностей повиннi бути конституцiйно допустимими, спiврозмiрними (пропорцiйними) та вiдповiдати принципу верховенства права. Вони визначаються, зокрема, нацюнальними та м1жнародними актами про права людини, практикою Свропейського Суду з прав людини i конкретизуються в чинному Кри-мiнальному кодекса
Авторка наводить висновок, що порядок ре-алiзацil кримiнально! вiдповiдальностi мае бути су-воро регламентованим i ввдповвдати статтям Кри-мiнально - процесуального кодексу Украши. Так, до кримшально! вщповщальносп особу, що винна в скоенш злочину, може бути притягнуто лише судом. Шхто не може бути визнаним винним у скоенш злочину, а також покараний iнакше, нiж за вироком суду й вiдповiдно до чиннного законодав-ства. Таким чином, процесуальною пiдставою кри-мiнальноl вiдповiдальностi е вирок суду в кри-мшальнш справi, яким особу визнано винною в скоенш злочину. Порядок прийняття його мае бути суворо регламентованим i вимагае вщповвдносп процесуальних дш, а також iз дотриманням акпв правозастосування до прийняття остаточного ви-року суду.
Список лiтератури
1. Витрук, Н.В. Общая теория юридической ответственности: Монография / Н.В. Ви- трук. - М.: Изд-во РАП, 2008. - 304 с.
2. Теор1я держави i права. Академ1чний курс: Шдручник / за ред. О.В. Зайчука, Н. М. Онщенко . — К. : Юршком 1нтер, 2006. — 688с.
3. Ршення Конституцшного Суду Укра!ни у справ! за конституцшним поданням Мшютерства внутршшх справ Укра!ни щодо офщшного тлума-чення положень частини третьо! статп 80 Консти-туцп Укра!ни (справа про депутатську недоторкан-шсть) // Офщшний вюник Украши ввд 19.11.1999 — 1999 р., № 44, стор. 71, код акту 12591/1999
4. Михайленко О. Про систему кримшаль-них покарань в Укра!ш // Тези доповвдей М1жнародного науково-практичного круглого столу "Правова ввдповщальшсть: доктрина та практика застосування", 2011. - C. 282
5. Пономаренко Ю.А. Виды наказаний по уголовному праву Украины. - Харив, 2009. - С. 142-144.
6. Теремцова, Н. В. (2010). Природа право-м1рно! поведшки людини (культура поведшки людини, мехашзм шдиввдуально! поведшки, антисус-шльна поведшка, конформютська поведшка...).
7. Баулш Ю. Кримшальна ввдповвдальшсть: методолопчний шдхвд до визначення // Тези до-поввдей М1жнародного науково-практичного круглого столу "Правова ввдповщальшсть: доктрина та практика застосування", 2011. - С. 240
8. Захарченко, Р. О., & Теремцова, Н. В. Ак-туальне питання вщносно принципу справедливо-ст1 за котшнальним законодавством Украши.
9. Теремцова, Н. В. (2019). Актуальне питання проблеми визначення поняття щодо вид1в та законом1рносл сощального регулювання. Редак-цшна колет, 195.
10. Ср1бняк, В., & Теремцова, Н. (2019). Питання щодо дотримання гарантш незалежносп про-курор1в при здшсненш сво!х повноважень. Л'ОГОЕ. Мистецтво науково! думки, (8), 133-135.
11. Теремцова, Н. В. (2016). Проблема юнування позитивно! ввдповщальносп в умовах су-часного державотворення в Укра!ш. Малий i серед-нш б1знес, 72.
12. Буткевич, А. В., & Теремцова, Н. В. Актуальне питання щодо кримшально! вщповвдально-ст1 за торпвлю людьми в умовах адаптацп впчиз-няно! правово! системи ввдносно до права £С. Редакцшна колепя, 32.
13. Теремцова, Н. В. (2017). Основш шдходи до розумшня юридично! вщповщальносп: теори-тичний аспект. Свропейсьи перспективи, (1), 1217.
14. Teremtsova, N. (2019). The problem of differentiation between private and public law. Journal Transition Studies Review, 26(2), 15-22.
15. Kopotun, I. M., Durdynets, M. Y., Teremtsova, N. V., Markina, L. L., & Prisnyakova, L. M. (2020). The Use of Smart Technologies in the Professional Training of Students of the Law Departments for the Development of their Critical Thinking. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 19(3).
