CC BY
29
2. ^нференщя cтрaхoвикiв. Здобутки - e, проблеми заважають // Украша - BUSINESS. - 2GG5. - № 19. - С. 3.
3. Лубен№^ О. Види перестрахового нагляду, яю використовуються на територп €С та в iнших крашах // Страхова справа. - 2GG3. - № 1. - С. 12-13.
4. Miжнaрoднa л^шл^я oргaиiв страхового нагляду - Стандарт № В: "Здшснення нагляду за перестраховиками" / переклад I. Зискшда // Страхова справа. - 2GG3. - № 4. - С. 44-49.
5. Tyрбинa К.Е. Тенденции развития мирового рынка страхования. - М. : Анкил, 2GG2. - 256 с.
УДК336 Доц. Я.С. Карп 'як, канд. екон. наук; асист. В.1. Воськало -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
1НВЕСТУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУД1ВНИЦТВА ЗА ДОГОВОРАМИ ЧАСТКОВОÏ (ПАЙОВО^ УЧАСТ1 ТА ШВЕСТИЦШНИМИ ДОГОВОРАМИ
Розглянуто особливост оргашзацп фшансування будiвництва за договорами частково'1 (пайово'1) учасп та швестицшними договорами, ризики у pa3i укладання цих договорiв для iнвесторiв та забудовниюв та оподаткування операцiй за такими договорами.
Assoc. prof. Ya.S. Karpiak; assist. V.I. Voskalo -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Investing of housing building is by agreements of partial (ration) participation and agreements of investments
In the article the features of organization of financing of building are considered by agreements of partial (ration) participation and agreements of investments, risks at a conclusion these agreements for investors and person buildings and taxation of operations by these agreements.
Постановка проблеми та ïï зв'язок i3 важлившими науковими
та практичними завданнями
Буд1вництво житла в Укра1ш здшснюеться здебшьшого за рахунок кошт1в громадян, як бажають придбати це житло. Придбання житла на пер-винному ринку здшснюеться, в основному, не за договорами кушвльпрода-жу, а за договорами частково1 (пайово1) участ та швестицшними договорами. Таким чином, виникае значний розрив м1ж моментом оплати за буд1вниц-тво житла та моментом отримання права власност на нього, що породжуе певш ризики у недотриманш умов договор1в, виникають суперечност у визначенш дати та бази оподаткування отриманих вщ швестора кошт1в.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, в яких започатковано
розв'язання щс*1 проблеми
Особливост придбання житла на первинному ринку висв1тлюють у сво1х роботах: В. Башта, який розглядае ризики пов'язаш з придбанням квартир на первинному i вторинному ринках; Н. Задерей, I. Наумець, як розгля-дають переваги i недолжи рiзних схем придбання житла на первинному ринку; В. Шмиголь, яка розглядае юридичш аспекти та мiнiмiзацiю ризикiв у разi придбання житла в новобудовах та шшь Однак багато питань залиша-ються суперечливими та нерозкритими до кшця.
Формування щлей статть Метою написання ще! статп е докладний розгляд особливостей швестування житлового будiвництва за договорами частково! (пайово!) участi та iнвестицiйними договорами, з метою мiшмiзаци податкових ризиюв, шляхом грамотного формулювання предмета i змiсту таких договорiв.
Виклад основного матер1алу
Договори пайово! участi в будiвництвi мають досить давню юторда, започатковану ще з початку 1990 р. Якщо спочатку такi договори викликали недовiру, то в подальшому вони нерiдко сприймалися як "надшшшГ з точки зору психологи покупця житлово! нерухомостi.
Правовий статус договорiв пайово! участi в будiвництвi законодавчими актами прямо не визначено. Якщо дослщжувати нормативш джерела радянсь-ких чаЫв, то дуже поверхово про вщносини пайово! участi в будiвництвi зга-дуеться в Житловому кодекс у зв'язку з функцiонуванням житлово-будiвель-них кооперативiв того часу (як дещо вiдрiзняються вiд сучасно! моделi ЖБК).
Якщо звертатися до сучасного законодавства, договори пайово! участi не належать до будь-яко! групи договорiв, передбачено! Цивiльним або Гос-подарським кодексом. Однак це зовЫм не означае, що цi договори суперечать чинному законодавству. Укладення договору пайово! участi в будiвництвi грунтуеться на принцит свободи договору, передбаченому у ст. 627 Цивильного кодексу.
З формально-юридично! точки зору, договiр пайово! участi в будiв-нищв мiстить елементи одного чи кшькох цивiльно-правових договорiв i вiдповiдно в останньому випадку може бути квалiфiкований як змшаний до-говiр (ст. 628 Цившьного кодексу). Зокрема, залежно вiд формулювання предмета i умов конкретного договору пайово! участi в будiвництвi вiн може мiстити елементи:
• договору про спшьну д1яльтсть (звичайно проявляеться у формулювант "сторони зобов'язуються спшьно д1яти з метою буд1вництва об'екта...");
• договору тдряду (звичайно проявляеться у формулювант "замовник зо-бов'язуеться оплатити, а тдрядник зобов'язуеться побудувати об'ект...");
• договор1в доручення та/або комюи (звичайно проявляеться у формулювант "замовник зобов'язуеться забезпечити виконавця грошовими коштами, а ви-конавець зобов'язуеться оргатзувати буд1вництво шляхом укладення одного чи кшькох договор1в...");
• договору дов1рчого управлшня активами;
• договору кутвльпродажу майнових прав.
При цьому, оскшьки сторони визначають умови договору пайово! участi в будiвництвi на свш розсуд, то й елементи зазначених вище договорiв можуть включатися сторонами в найрiзноманiтнiших комбiнацiях. Описана вище варiативнiсть на рiвнi договiрноl матери мае такi наслiдки.
Ризики щодо залучення кошт1в
У загальних рисах договiр частково! (пайово!) участ - це модель, наведена на рис. 1.
Участь у фшансуванш буд1вництва
1нвестор Забудовник
(пайовик) Передача об'екта 1 оформления на швестора первинного права власносл
Рис. 1. Договiр частково'1 (пайовоИ) участi
Державш органи видають доволi спiрнi роз'яснення щодо законнос-тi/незаконностi використання договорiв пайово! участi у схемах швестування будiвництва. Як приклад, наведемо роз'яснення Ком^ету Верховно! Ради з пи-тань фiнансiв i банкiвсько! дiяльностi - лист вiд 04.03.2004 р. №06-10/220: "Однак слiд ураховувати те, що залучення грошових коштiв для фшансування будiвництва за договорами пайово! участi, iнвестицiйними та подiбними договорами мае певш обмеження, оскшьки такi договори мають ознаки договорiв довiрчого управлiння грошовими коштами. Вщповщно до статтi 4 Закону Ук-ра!ни "Про фiнансовi послуги i державне регулювання ринкiв фiнансових пос-луг", статтi 47 Закону Укра!ни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" довiрче уп-равлiння фiнансовими активами, грошовими коштами е фшансовою, банювсь-кою послугою, яка пiдлягае лщензуванню вiдповiдно до законодавства та яка шсля 1 сiчня 2004 р. мае надаватися тшьки фiнансовими установами".
З наведено! цитати випливае, що з 01.01.2004 р. (дата набрання чиннос-тi Законом Укра!ни "Про фшансово-кредитш механiзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операщях з нерухомiстю" вiд 19.06.2003 р. № 978-IV, зi змшами та доповненнями) договори пайово! участ з метою будiвництва житла заборонено укладати особам, якi не е фшансовими установами та банками. Вщповщно одержувача коштiв за договором пайово! учасп, який не мае лщензи, може бути притягнено до фшансово! вiдповiдальностi (у порядку, пе-редбаченому Законом Укра!ни "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг" вiд 12.07.2001 р. №2664-Ш, зi змiнами та доповненнями), а також до кримшально! вщповщальносп - за порушення порядку заняття господарською та банювською дiяльнiстю за ст. 202 Кримшального кодексу. Крiм того, у разi визнання дiяльностi, здiйснювано! в межах договору пайово! участ в будiвництвi, фiнансовою послугою з довiрчого управлiння грошовими коштами можливе визнання договору недшсним.
На нашу думку, така позищя е надто перебшьшеною, оскiльки договори пайово! участ не одержують надежного обсягу позитивного правового регулювання для цшей !х iдентифiкацi! як фiнансових послуг (або довiрчого уп-равлiння) вiдповiдно, можуть iстотно вiдрiзнятися змiстовно. Не заперечу-ючи можливостi наявностi в них елементiв довiрчого управлшня грошовими коштами, ми вважаемо подiбнi узагальнення неприйнятними. Ще бiльше зву-зилися можливостi застосування договорiв пайово! участ в будiвництвi з 2006 р. шсля внесення змш до ст. 4 Закону про швестицшну дiяльнiсть. Унаслiдок цього сфера застосування договорiв пайово! участi зводиться до:
• буд1вництва комерщйно! нерухомост1 (не житлово!);
• житлового буд1вництва, якщо кошти було залучено за договорами пайово! участ!, укладеними до 01.01.2004 р.
• будiвництва житлово!' нерухомост за сучасними договорами, якщо вони ук-ладаються з оргатзащями, згаданими в Законi про швестищйну дiяльнiсть, наприклад, iз шститутами спiльного iнвестування.
Податков1 ризики невизначеност1
Щодо оподаткування операцiй, здiйснюваних за договорами пайово! участi в будiвництвi, юнуе суперечлива роз'яснювальна практика, що скла-даеться з листiв ДПАУ та Комiтету Верховно! Ради з питань фшаншв i банювсь-ко! даяльность Умовно еволюцш цих роз'яснень можна подшити на три етапи:
1. "Догов1р про пайову участь у фшансуванш буд1вництва житлового будинку м1ж шдприемством та пайовиками (ф1зичними та юридичними особами) не передбачае передачу права власност на майно. У раз1 отримання кошт1в вщ пайовиюв для фшансування буд1вництва житлового будинку в шдприемства виникають боргов1 зобов'язання перед пайовиками. Щ зо-бов'язання погашаються шдприемством разом з передачею пайовикам шсля завершення буд1вництва документ1в для оформлення права власност на вщ-повщну частину житлового будинку".
Ця характеристика договору, що мютиться в листах ДПАУ вщ 07.08.2000 р. № 4473/6/15-1116 (на сьогодт вщкликаному) { вщ 28.11.2003 р. № 18540/7/15-1117, дала змогу ототожнити вщносини за договором пайово! участ як таю, що мають "транзитну" природу для тдприемства-забудовника:
• грошi, одержуванi ним з метою будiвництва, апрiорi йому не належать (нале-жить лише додатна рiзниця мiж отриманими коштами та переданими iншим учасникам будiвельного процесу);
• майно, побудоване на кошти пайовишв, також йому не належить нi на секунду: первинне право власностi виникае та оформляеться безпосередньо на иайовишв.
У результат! кошти, одержуваш забудовником, оподатковуються за правилами, визначеними в п. 7.9 Закону про податок на прибуток, тобто до валових доход1в включаеться лише згадана додатна р1зниця, причому, як заз-начено в лист ДПАУ 07.08.2000 р. № 4473/6/15-1116, тшьки в тому перюд1, в якому погашаються зобов'язання перед пайовиками. Ще раз шдкреслимо, що надал1 цей лист було вщкликано, однак юнуе близьке йому за змютом роз'яс-нення (лист ДПАУ вщ 28.11.2003 р. № 18540/7/15-1117), направлене ДПАУ на адресу ДПА у м. Киев1, на сьогодш ще не вщкликане.
2. Починаючи з кшця 2004 р., точка зору ДПАУ змшюеться на ф1с-кальшшу: на договори пайово! участ в буд1внищш не поширюеться п. 7.9 ст. 7 Закону про податок на прибуток, а застосовуються загальш правила оподаткування, передбачеш п. 4.1 ст. 4 цього Закону. Отже, уся сума, одержува-на вщ пайовиюв, мае включатися до складу валових доход1в за першою по-д1ею. Цей шдхщ вщображено в лист ДПАУ вщ 07.12.2004 р. № 23860/7/151117, яким { було вщкликано лист ДПАУ вщ 07.08.2000 р. № 4473/6/15-1116.
3. Нарешт, у 2005 р. у вщповщь на запит ДПАУ (в якому викладають-ся щ альтернативи, що само по соб1 може бути шдгрунтям для застосування правила про конфлшт штереЫв) Ком1тет Верховно! Ради з питань фшанЫв { банювсько! д1яльност1 в лисп вщ 27.04.2005 р. № 06-10/10-503 указав на
можливють юнування обох зазначених вище шдход1в. При цьому Ком1тет запропонував залишити виб1р конкретно! модел1 оподаткування на розсуд платника податюв (буд1вельно! оргашзацп, що залучае кошти вщ пайовика).
Описаш вище р1зноман1тн1 шдходи (включаючи останнш, еклектичний), на наше переконання, е проявом вар1ативност1 змюту договор1в пайово! участь
Наприклад, якщо в договор! пайово! участ в буд1вництв1 превалюють елементи шдряду, то оподаткування здшснюеться за правилами, визначени-ми п. 4.1 Закону про податок на прибуток; якщо елементи договору доручен-ня або комюи - до нього застосовуються правила оподаткування, передбачеш п. 7.9 Закону про податок на прибуток); якщо вш мютить ознаки спшьно! дь яльност, то до нього застосовуються правила п. 7.7 цього Закону.
Виходячи з викладеного вище, мiнiмiзацiя податкових ризиюв невиз-наченост в цш ситуаци можлива шляхом грамотного формулювання предмета i змюту договор1в, а також, за необхщност, тлумачення змюту договору за угодою сторш. Под1бна можливють застершаеться у ст. 213 Цившьного кодексу. "Зм1ст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На ви-могу одше! або обох сторш суд може постановити ршення про тлумачення змюту правочину".
Як видно з наведено! вище цитати, можливють тлумачення змюту договору (правовщносин) i вщповщно надання йому певного податкового режиму (властивого договорам шдряду або доручення, або спшьно! д1яльност1) входить до компетенцп сторш договору 1, навпаки, не належить до компетен-цп органу податково! служби. Отже, робота над формулюванням умов договору служить завданням мiнiмiзацi! податкових ризиюв та / або податково! оптим!заци.
Звертаемо увагу, що описаш вище роз'яснення (у тому числ1 лiбераль-т) щодо оподаткування договор1в пайово! участ не порушують питання ПДВ. За таких обставин ми вважаемо за доречне застосовувати до договор1в пайово! участ - якщо сторони покладають на забудовника "транзитно-орга-шзацшну" функщю i претендують на застосування п. 7.9 Закону про податок на прибуток - правил обкладення ПДВ, описаних у п. 4.7 Закону про ПДВ для "комш! на кушвлю товарiв (робгг, послуг)":
"У випадках, коли платник податку здшснюе д1яльшсть з поставки то-варiв, отриманих у межах договор1в комюи (консигнацi!), поруки, доручення, дов1рчого управлiння, шших цивiльно-правових договор1в, що уповноважу-ють такого платника податку (далi - комiсiонер) здiйснювати поставку това-р1в вщ iменi та за дорученням шшо! особи (далi - комiтент) без передання права власност на такi товари, базою оподаткування е продажна вартють цих товарiв, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збшьшен-ня податкових зобов'язань комiсiонера е дата, визначена за правилами, вста-новленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збшьшення суми податкового кредиту комiсiонера е дата перерахування коштв на користь ком^ента або поставки останньому шших вид1в компенсацi! вартост зазначених товарiв. При цьому датою збшьшення податкових зобов'язань комитента е дата отри-мання коштв або шших вид1в компенсацi! вартостi товарiв вщ комiсiонера.
У раз^ коли платник податку (д^ - повiрений) здшснюе дiяльнiсть з придбання товарiв (робiт, послуг) за дорученням та за рахунок шшо! особи (д^ -довiритель), датою збiльшення податкового кредиту такого повiреного е дата перерахування кош^в (поставка в управлшня цiнних паперiв, iнших документiв, що засвщчують вiдносини боргу) на користь продавця таких то-варiв (робгг, послуг) або поставка iнших видiв компенсацiй вартостi таких то-варiв (робiт, послуг), а датою збшьшення податкових зобов'язань е дата пере-дання таких товарiв (результатiв робщ послуг) довiрителю. При цьому довь ритель не збiльшуе податкову кредитну суму кош^в (вартiсть цiнних папе-рiв, iнших документiв, що засв^ують вiдносини боргу), перерахованих (пе-реданих) повiреному, але мае право на збшьшення податкового кредиту у по-датковий перюд отримання товарiв (робгг, послуг), придбаних повiреним за його дорученням".
У сво!х висновках ми спираемося на тотожшсть формулювання кола правових ситуацш для цiлей оподаткування в межах п. 7.9 Закону про пода-ток на прибуток i п. 4.7 Закону про ПДВ. У результат особа, яка одержуе кошти вщ пайовикiв (забудовник), може претендувати на досить помiрну (з точки зору податкового навантаження) модель оподаткування:
• податков1 зобов'язання виникають на всю суму отриманих кошт1в ввд пайовишв, але не в перюд1 отримання цих кошт1в, а в перюд1 передач1 пайовикам результатов буд1вельних робщ
• податковий кредит виникае на всю суму, перераховану шшим учасникам бу-д1вельного процесу.
Унаслiдок у разi розумно! структуризацi! бiзнес-процесiв особа, яка одержуе кошти пайовиюв, може до моменту визнання податкових зобов'язань сформувати достатню величину податкового кредиту. За щеального сценарш, база для обкладення ПДВ у забудовника мае зб^ися з величиною оподатковуваного прибутку. Договiр пайово! участ е пiдставою для офор-млення права власностi на покупця зпдно з Тимчасовим положенням Мшюс-ту. Отже, "приватноправовi" ризики, пов'язаш з проблемами у разi реестрацi! права власностi на пайовиюв, вважають мшмальними.
Базовим нормативним актом для здшснення дiяльностi за швести-цiйним договором е Закон "Про швестицшну дiяльнiсть", а щодо шоземних iнвесторiв - також Закон "Про режим шоземного iнвестування". Зазначенi нормативы акти хоча й не визначають положення швестицшного договору, однак мютять вимоги щодо iнвестицiйно! дiяльностi, яка е сукупшстю прак-тичних дш громадян, юридичних осiб та держави стосовно реадiзацi! iнвести-цiй, тобто вЫх видiв майнових та штелектуальних цiнностей, що вкладають-ся в об'екти шдприемницько! та iнших видiв дiяльностi, внаслiдок яко! ство-рюеться прибуток (дохщ) або досягаеться сощальний ефект.
З юридично! точки зору, швестицшний договiр е цивiльно-правовим шститутом, не регламентованим позитивними вимогами цившьного законо-давства, зокрема особливою частиною Цившьного кодексу чи будь-яким спе-щальним законом. Описанi властивостi зближують швестицшний договiр з договорами частково! (пайово!) участi. Зокрема, про це прямо йдеться в
роз'ясненнi Мшбуду (лист вiд 16.02.2006 р. № 11/8-198): "Договiр пайово! участi - це вид швестицшного договору, що вщображае спосiб залучення коштiв в об'ект швестування (у цьому випадку - в об'ект будiвництва). Спо-сiб залучення коштiв не впливае на цшь, з якою здшснюеться iнвестування: створення об'екта (будiвництво об'екта)".
Тому всi описанi вище переваги, недолжи та ризики, властивi договору частково! (пайово!) участi в будiвництвi, на нашу думку, е актуальними i для iнвестицiйного договору. З додаткових ризиюв е доречним вщзначити таке: описана вище дискусiя щодо оподаткування договорiв пайово! участi обшшла увагою iнвестицiйнi договори. Тому роз'яснення ДПАУ i Комiтету ВРУ, зокрема й лiберальнi, ми схильнi переносити на швестицшш договори за методом аналоги, насюльки вiн узагалi доречний стосовно текстiв роз'яснень.
Додатковi можливостi для мiнiмiзацi! податкових ризиюв з'являються стосовно тристороннiх (iнвестор - забудовник - тдрядник) швестицшно-тд-рядних договорiв, у межах яких суми, необхщт на будiвництво об'екта, спря-мовуються iнвестором безпосередньо на адресу шдрядника в будiвництвi (вiдповiдно у шдрядника вони оподатковуються за загальними правилами оподаткування), тодi як забудовник одержуе лише компенсащю ранiше поне-сених витрат i, за наявност в нього права власностi на будiвельний майдан-чик, оплату за договором кушвльпродажу у разi викупу земельно! дшянки ш-вестором (див. рис. 2).
Тнвестор Компенсащя ранйпе понесених витрат Забудовник
Оплата при викуш земельно']' д1лянки
Оплата п1дрядних роб!т
Генеральний п1дрядник
Рис. 2. Тристороннш твестицшно-мдрядний договiр, структура грошових потошв
Подiбне структурування грошових потоюв дае змогу уникнути невиз-наченостi щодо режиму оподаткування сум, що надходять вщ швестора, по-рiвняно iз ситуацiею, коли всi цi суми первюно акумулював би забудовник. Понад це, подiбна система розрахункiв часто дае змогу знизити комерцшш ризики швестора, якщо вш як одна зi сторiн договору залучае контрольовано-го ним пiдрядника.
Що стосуеться оформлення права власнос^ iнвестора: швестицшний договiр прямо не передбачено в Тимчасовому положенш, однак анадiз ос-таннього (зокрема, згадка про iнвесторiв) усе-таки дае змогу дiйти висновку про можливють здiйснити реестрацiю права власнос^ на пiдставi iнвести-цшного договору. Пряма вказiвка про реестрацш права власностi на пiдставi
швестицшного договору мютиться, як правило, у нормативних актах мюце-вих органiв влади, наприклад, у м. Киевi - у розпорядженш КМДА "Про зат-вердження Положення про порядок оформлення права власност на об'екти нерухомого майна" вщ 31.08.2001 р. № 1820. Понад це, з точки зору урядов-щв, як займаються реестращею права власностi на нерухомють, щ договори е бшьш звичним шструментом.
Висновки. Удосконалення системи документування в оформленш ку-швл1 житла покликане забезпечити права громадян шд час виконання умов договор1в швестування у 6уд1вництво житла; забезпечити чпта умови взаемо-вщносин м1ж забудовником та швестором; усунути суперечностi у визначен-ш дати та бази оподаткування отриманих вщ iнвестора коштв.
Практична реалiзацiя викладених пропозицш вимагае подальшого дослiдження порядку документування у разi укладення договор1в про спшьну участь у 6уд1вництв1 житла.
Лггература
1. Цив1льний кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р. № 435- IV.
2. Господарський кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р.№ 436-1\/.
3. Житловий кодекс УкраТнськоТ РСР вщ 30.06.83 р. № 5464-Х.
4. Кримшальний кодекс УкраТни вщ 05.04.2001 р.№ 2341-Ш.
5. Закон УкраТни "Про швестицшну дГяльшсть" вщ 18.09.91 р. № 1560-ХП.
6. Закон УкраТни "Про режим шоземного iнвестування" вщ 19.03.96 р. № 93/96-ВР.
7. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемсгв" в1д 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
8. Закон УкраТни "Про податок на додану вартiсть" вщ 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
9. Тимчасове положення про порядок реестраци прав власносп на нерухоме майно, затверджене наказом МЫстерства юстицГ1 Укра!ни в1д 07.02.2002 р. № 7/5.
10. Башта В. "Уроки "елiти". перша укра!нська житлова пiрамiда, що впала на початку лютого, згодом може потягнути за собою весь укра!нський ринок нерухомосп".
11. Задерей Н. "Квартирна рулетка" / Н. Задерей, I. Наумець // Контракта. - 2006. - № 06. - С. 26.
12. Шмиголь В. Приобретение жилья в новостройках: юридические аспекты соглашения, минимизация рисков // Юридический журнал. - 2005. - № 3. - С. 8-9.
УДК338.45-032.32(085.6): 346.12 Доц. Л.Г. Квасмй, канд. екон. наук -
Дрогобицький державний nedazozi4Hий ун-ет iM. 1вана Франка
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ЗД1ЙСНЕННЯ Ц1НОВО1 ПОЛ1ТИКИ У НАФТОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС
Дослщжено теоретико-npaBOBi аспекти здшснення щново! пол^ики у нафтоп-ромисловому комплекс Укра'1'ни на сьогодш щодо ринкових перетворень нацюналь-но'1 економiки. Обгрунтовано вплив цши на основнi показники успiшноi дiяльностi пiдприeмства. Проаналiзовано шляхи вдосконалення пол^ики цiноутворення нафто-вих компанiй Украши вiдповiдно до чинного законодавства.
Assoc. prof. L.G. Kvasnij - Drohobytch state pedagogical
university named after Ivan Franco
Theoretic-legal aspects of realization of price policy are in oil complex
Investigational theoretic-legal aspects of leadthrough of price policy in the oil complex of Ukraine on the modern stage of market transformations of national economy.
