CC BY
17
можна назвати шдготовку конкурентоспроможного працiвника, який защкав-лений в якостi продукту, економн ресурсу, зниженнi собiвартостi.
Визначення кшьюсного та якiсного складу персоналу мае тюно збiгатися зi всiма шшими елементами виробничого процесу так, щоб здолати iснуючий однобiчний не комплексний шдхщ до проблеми використання тру-дових ресурсiв. Нинi проблеми ращонального використання трудового по-тенцiалу, його розвитку як чинника конкурентоспроможност тдприемства ще не знайшли свого мюця в системi загального управлiння шдприемством. Досi вся система управлiння загалом, облiк i звiтнiсть - зокрема на тд-приемствi поставленi так, що здiйснюють суворий контроль за використан-ням матерiальних ресурсiв, але не живо! працi.
Трудовий потенщал як ресурс вiдiграе провiдне значення, оскшьки вiд компетентностi, квалiфiкованостi, навиюв i досвiду людей залежить ефектив-не та рацiональне використання шших ресурсiв. Крiм того, лише трудовий потенщал, виступаючи самостiйний ресурсом з одного боку, е ноЫем шшого ресурсу - пiдприемницького хисту (штелектуальних здiбностей).
Отже, чималi зусилля тдприемщв мають бути спрямованi на форму-вання якiсного складу персоналу тдприемства, його стабшзащю та розви-ток, ефективну мотиващю i формування у пращвниюв зацiкавленостi в результатах пращ та корпоративно! свщомость
Лггература
1. Закон УкраУни "Про зайнятють населення"
2. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда : учебник [для студ. ВУЗов]. - М. : ЮНИТИ, 1999. - 342 с.
3. Петюх В.М. Ринок пращ та зайнятють : навч. поабник. - К. : Вид. центр МАУП, 1997. - 456 с.
4. Позняк О. Формування пропозицп робочо! сили в Укрш'ш: ютор1я, сучасний стан та перспективи // Украша: аспекти пращ. - 1998. - №1. - 236 с.
УДК336:330.131 Доц. Я.С. Карп 'як, канд. екон. наук; асист. В.1. Воськало -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
Ф1НАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУД1ВНИЦТВА ШЛЯХОМ УКЛАДАННЯ ДОГОВОР1В П1ДРЯДУ
Розглянуто особливосп оргашзацп фшансування житлового будiвництва шляхом укладання договорiв пiдряду, ризики тд час укладання цих договорiв для швес-торiв i забудовниюв та особливостi оподаткування операцiй за такими договорами.
Assoc. prof. Ya.S. Karpiak; assist. V.I. Voskalo -NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Financing the housing building with construction contracts
The special features of organization of financing the housing building with construction contracts, risks connected with such contracts for investors and developers, and taxation of transactions with these contracts are investigated in the article.
Вступ. Правовi питания використання договорiв тдряду у будiвництвi висвплено у працях 1.Л. Брауде, Ю.К. Толстого, 1.А. Танчука, М.Я. Черняка та
ш. 1снують й iншi способи фiнансування житлового будiвництва, якi визначено Законом Укра!ни "Про фiнансово-кредитнi механiзми i управлшня майном при будiвництвi житла та операщях з нерухомютю", проте договiр шдряду й надалi залишаеться одним iз способiв фiнансування об'екпв житлового будiвництва в УкраАт. Однак низка питань залишаються суперечливими та нерозкритими.
Мета дослвдження. Докладно розглянуто особливост iнвестування житлового будiвництва через укладання договорiв пiдряду, з метою мiнiмiза-ци правових i податкових ризиюв, шляхом грамотного формулювання предмету i змiсту цих договорiв та чiткого визначення функцiй i обов'язюв замов-никiв, генпiдрядникiв та субшдрядниюв.
Виклад основного матерiалу. Використання договорiв пiдряду в бу-дiвництвi вщбуваеться згiдно iз главою 61 "Шдряд" Цивiльного Кодексу, главою 33 "Каштальне будiвництво" Господарського Кодексу, а також вщповщ-но до Загальних умов укладення та виконання договорiв пiдряду в каштально-му будiвництвi та Примiрного договору пiдряду в каштальному будiвництвi.
Укладення договору шдряду передбачае, що одна сторона (тдрядник) зобов'язуеться на свiй ризик виконати певну роботу за завданням шшо! сторони (замовника), а замовник зобов'язуеться прийняти та оплатити виконану роботу. У будiвництвi розрiзняють двi групи договорiв пiдряду:
1. Договори шдряду на виконання проектних i пошукових (дослщниць-ких) робiт. Зазначена група договорiв охоплюе: договори на виконання передпроектних робгг, проектних робгг, на виконання окремих ста-дш та роздiлiв проекту, на виконання геолопчних, геодезичних та ш-ших робгг, необхщних для капiтального будiвництва, що вiдповiдають ознакам зазначеного договору.
2. Договори шдряду на каштальне будiвництво (договори будiвельного пiдряду). За договором пiдряду на каштальне будiвництво одна сторона (шдрядник) зобов'язуеться сво!ми зусиллями та засобами за замов-ленням друго! сторони (замовника) побудувати i здати замовнику в установлений термш визначений договором об'ект вщповщно до про-ектно-кошторисно! документацil або виконати зумовлеш договором будiвельнi та iншi роботи, а замовник зобов'язуеться передати шдряд-нику затверджену проектно-кошторисну документащю, надати йому будiвельний майданчик, прийняти закшчеш будiвництвом об'екти та оплатити !х [1].
У договорi пiдряду на капiтальне будiвництво (будiвельного пiдряду) згщно з Господарським Кодексом потрiбно передбачати: найменування сто-рiн; мiсце i дату укладення договору; предмет договору - найменування об'екта, обсяги i види робп; передбачених проектом; термши початку i завер-шення будiвництва, виконання робiт; права i обов'язки сторш; вартiсть i порядок фшансування будiвництва об'екта (робiт); порядок матерiально-технiчно-го, проектного та шшого забезпечення будiвництва; режим контролю якосп робiт i матерiалiв замовником; порядок прийняття об'екта (робгт); порядок роз-рахункiв за виконанi роботи, умови про дефекти i гарантiйнi термши; страху-вання ризикiв, фiнансовi гарантй; вiдповiдальнiсть сторiн (вiдшкодування збиткiв); урегулювання спорiв, пiдстави та умови змши й розiрвання договору.
Пiд час укладення договору шдряду в каштальному будiвництвi сторони можуть визначати змют свого договору на основi Примiрного договору пiдряду в каштальному будiвництвi та мають право змшювати окремi його положення чи доповнювати його змют, дотримуючись при цьому обов'язко-вих вимог законодавства.
Договори шдряду на каштальне будiвництво замовник може укладати з одним або кшькома пiдрядниками. Тому пiдрядник мае право за згодою замовника залучати для виконання договору субшдрядниюв на умовах укладе-них з ними субшдрядних договорiв, вiдповiдаючи перед замовником за результата 1хньо1 роботи. У цьому випадку шдрядник виступае перед замовником як генеральний пiдрядник, а перед субшдрядниками - як замовник.
Для виконання робгт за договорами пiдряду виконавщ повиннi отри-мати лiцензiю на будiвельну дiяльнiсть у порядку, передбаченому постано-вою КМУ "Про лщензування певних видiв господарсько! дiяльностi в будiв-ництвi" вiд 05.12.2007 р., № 1396. Предметом лщензування вщтепер е '^яль-нiсть, пов'язана iз створенням об'ектiв архiтектури".
Хоча договiр пiдряду не залучено до перелжу дозволених механiзмiв фiнансування житлового будiвництва, установлених ст. 4 Закону Укра1ни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть, проте операцй за договорами пiдряду, завдяки вико-ристанню прийому тлумачення "за обсягом" термiна "iнвестування", не зазна-ють обмежень, запроваджених цим Законом. Договiр шдряду е самостшним видом договiрних зобов'язань, що вiдрiзняеться вiд довiрчого управлiння, i вщ-повiдно, на залучення коштiв за таким договором не поширюються обмежен-ня, пов'язаш з довiрчим управлiнням грошовими коштами. Отже, договори шдряду як спошб залучення кош^в вiд iнвестора, хоча i мають деякi ризики, пов'язаш з юнуванням Закону про швестицшну дiяльнiсть, можуть бути вико-ристаш як у будiвництвi житлово!, так i комерцiйноi нерухомостi [3].
У разi оподаткування договорiв пiдряду дшть загальнi правила засто-сування податюв на прибуток та на додану вартють, що тягне за собою низку моменпв, пов'язаних iз документуванням та визнанням податкового зо-бов'язання i податкового кредиту, а також валових доходiв та витрат. При цьому виникае низка недолтв в оподаткуванш для пiдприемства, проте е за-конодавчо "правдивi" шляхи мiнiмiзацii податкових ризикiв.
Одразу за фактом отримання коштiв вiд замовника будiвництва виникае податкове навантаження на шдприемство. За таких обставин основним дiевим засобом, спрямованим на зменшення податкового навантаження, е вщповщне вщображення витрат (податкового кредиту) щодо товарiв (робiт, послуг), придбаних (генпiдрядником у постачальниюв (субпiдрядникiв).
На практицi проблемною е ситуащя, коли пiдрядник не встигае переда-ти замовнику результати роб^ пiсля закiнчення податкового перюду в разi сплати податку на прибуток. Лопчним е порушення питання про включення до складу валових доходiв вартостi сировини та матерiалiв, використаних для виконання таких роб^ (прирiст товарно-матерiальних цiнностей). Проте, сирови-на та матерiали, яю первiсно не належали генпiдряднику, а вш отримав у складi вартосп робiт субпiдрядникiв, не вiдповiдають таким умовам, оскшьки отрима-нi роботи власне не е товарами, сировиною, тобто не належать до запашв.
Мiнiмiзацiю податкових ризиюв геншдрядника у межах описано! ви-ще проблеми здiйснюють за такими напрямками:
• ретельне оформления акт1в виконаних робгт 1з замовником, де зумовлено передачу у склад1 иньо! вартост вше! матер1ально! складово!;
• ствпраця 1з субтдрядниками на засадах виконання ними робгт 1з !хтх мате-р1ал1в. Можливий також варiаит, коли геипiдрядиик сам купуе матерiали з метою будiвництва та продае !х субпiдрядиикам, а пот!м отримуе вiд них уже не матерiали, а результати будiвельних робiт.
Досягти податково! оптим1зацИ за використання у буд1вництв1 догово-р1в шдряду можна також шляхом застосування до операцш з буд1вельного шдряду правил оподаткування довготермшових договор1в (контраклв).
Якщо платник податюв обрав особливий порядок оподаткування результат д1яльност1, що провадиться за довготермшовим договором (контрактом), то до оподаткування операцш, як здшснюють за договором тдряду, застосовують правила, установлен! п. 7.10 Закону Укра!ни "Про оподаткування прибутку шдприемств".
Вщповщно до цього, валовий дохщ виконавщв у звгтному пер1од1 виз-начають як добуток загально договхрно! цши довготермшового договору (контракту) та оцшного коефщента виконання довготермшового контракту. Останнш визначають як вщношення суми фактичних витрат званого перюду до суми загальних витрат, як плануе виконавець за виконання довготермшо-вого контракту.
При цьому валов1 витрати виконавця у звгтному пер1од1 визначають на р1вш фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних з виконанням довготермшового договору (контракту) у такому званому перюд1 [4].
Таким чином, якщо гентдрядник, який задовольняе умовам п. 7.10 цього Закону 1 вибрав оподаткування за методом довготермшових контракта, отримуе великий аванс вщ замовника, то його зараховують до складу ва-лових витрат не в повному о6сяз1, а пропорцшно питомш ваз: витрат звгтного перюду в загальному кошторис очжуваних витрат на буд!вництво.
Варто також зауважити, що коли шдприемство обирае особливий порядок оподаткування за довготермшовим договором (контрактом), то не застосовують правила коригування прибутку (збитку).
Як видно, описаний мехашзм обчислення оподатковуваного прибутку спираеться на величину очжуваних витрат на буд!вництво, яку визначае гентдрядник самостшно. Проте в умовах постшного зростання цш на буд!вель-ш матерхали, що спостер!гаемо протягом останшх двох роюв, неточшсть оцшки в под16них розрахунках е значною.
Шсля завершення довготермшового договору (контракту) виконавець здшснюе перерахунок сум податкових зобов'язань, як вш заздалегiдь визначив за результатами кожного податкового перюду протягом термшу виконання такого довготермшового договору (контракту), визначаючи фактичний коефь цiент виконання цього договору (контракту) як вщношення витрат вщповщних попереднiх звгтних перюдав до фактичних загальних витрат, як нарахував виконавець, { дохщ таких перiодiв як добуток кшцево! догов1рно! цши об'екта та фактичного коефщента виконання довготермiнового договору (контракту).
У разi завищення або заниження податкових зобов'язань, розрахованих за результатами виконання довготермшового договору, таке завищення або заниження враховують вщповщно до зменшення або збшьшення валового доходу такого платника податку в податковому перiодi завершення довготермь нового договору (контракту) iз застосуванням до суми рiзницi вiдсотка, що дорiвнюе 120 % вщ ставки Нацiонального банку Укра1ни, яка дiяла на момент здшснення такого перерахунку, за перiод дй тако! переплати або недо!мки [4].
Як видно, виправлення допущених помилок та податковi наслiдки, що з цього випливають, законодавець розумiе як робочу ситуащю, врегульовану на нормативному рiвню. Це дае додатковi можливостi для податково! оптимь зацп, оскiльки 120 % вiд облжово! ставки НБУ, зазвичай, становить меншу величину, шж ставка банкiвського кредиту усередиш Укра!ни та дають змогу певний час користуватися вившьненими таким чином об^овими коштами.
Окремим потенцшно перспективним напрямком податково! оптимiза-цп е формулювання функцii генерального шдрядника в будiвництвi не в пло-щинi обов'язку побудувати, а в площиш обов'язку органiзувати будiвництво шляхом укладення договорiв iз субпiдрядниками та постачальниками. Подiб-ний пiдхiд змщуе акценти в оподаткуваннi генпiдрядника, надаючи змогу застосовувати до його дiяльностi правила, передбачеш для "транзитних" опе-рацiй, зокрема для договорiв доручення чи комiсii.
Можливiсть квалiфiкацii дiяльностi генпiдрядника як органiзацiйноi, що вiдрiзняеться вiд дiяльностi зi зведення несучих конструкцш та iнших елементiв будiвництва, донедавна виявляли на рiвнi лщензування. Оскшьки органiзацiйна дiяльнiсть генпiдрядника меншою мiрою пов'язана зi створен-ням небезпечних чинниюв для прав, законних штереЫв, життя i здоров'я гро-мадян, навколишнього природного середовища та безпеки держави, вона не входила до видiв дiяльностi, що потребують лщензування.
Вщповщно до п.п. 5.1.20 Закону про ПДВ вiд обкладення ПДВ звшьня-ють операцii з поставки житла (об'екпв житлового фонду), за винятком !хньо! першо! поставки. Тому, вартий уваги критерш, що розмежовуе операщю з пер-шо! поставки житла (яка обкладаеться ПДВ) вщ усiх подальших поставок [5]. Припущення, що цей критерiй виявляеться у факп первинного оформлення права власносл на житлову нерухомiсть, знайшло пiдтримку в ДПАУ.
Отже, можна стверджувати, що виконання будiвельних робгт пiдряд-ником на користь замовника (або геншдрядника, якщо вiн виконуе функцй забудовника (замовника в будiвництвi) також може квалiфiкуватися як перша поставка, якщо цей замовник оформляе на себе право власность Це вщкривае деяю можливостi для оптимiзацii ПДВ для цього замовника, якщо вш нагро-маджуе основний прибуток (додану вартють) вiд будiвельних операцш. При цьому треба пам'ятати: замовник, якщо вш плануе в подальшому перепродаж житла, що не обкладаеться ПДВ, не мае права на вщображення податкового кредиту щодо сум ПДВ, сплачених (нарахованих) шдряднику.
Хоча описана вище операщя не знайшла вщображення в Тимчасовому положенш Мш'юсту, згiдно з листом того ж Мш'юсту вiд 14.12.2005 р., № 19-1-247 № 19-5-1026 договiр шдряду може бути шдставою для оформлення
права власност на новостворене нерухоме майно. Проте з метою м1тм1заци правових ризиюв рекомендуемо погоджувати можливють оформлення права власност на замовника з державними оргашзащями, що вiдповiдають за реестращю права власностi на об'екти нерухомого майна.
Висновки. Таким чином, використання договор1в шдряду в житловому буд1вництв1 е досить позитивним для шдрядника та замовника, що дае змогу зменшити собiвартiсть кiнцевого продукту - збудованого житла, уникнувши при цьому посередництва. Також використання договор1в шдряду для шдрядника може мати позитивш наслщки у сенс1 оподаткування здшснених опера-цш. Хоча, в остаточному результат!, у замовника можуть виникнути певнi пра-вов1 проблеми щодо оформлення права власностi на збудоване житло.
Лггература
1. Господарський кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р., № 436- IV.
2. Загальш умови укладення та виконання договор1в тдряду в капiтальиому буд1вниц-тв1, затверджеиi постановою КМУ вщ 01.08.2005 р., № 668.
3. Закон УкраУни "Про iивестицiйиу д1яльшсть" в1д 18.09.91 р., № 1560-ХП.
4. Закон УкраУни "Про оподаткування прибутку пiдприемств" вщ 28.12.94 р., № 334/94-
ВР.
5. Закон УкраУни "Про податок на додану вартють" вщ 03.04.97 р., № 168/97-ВР.
6. Закон УкраУни "Про фшансово-кредитш мехашзми 1 управлiиня майном при буд1в-ництв1 житла та операщях з нерухомютю" вщ 19.06.2003 р., № 978-^.
7. Тимчасове положення про порядок реестрацп прав власносп на нерухоме майно, затверджене наказом Мшютерства юстицп Украши вщ 07.02.2002 р., № 7/5.
УДК 338.2:330.131.5 Асист. Ю. С. Колодш - НУ "Rbeiecbm полтехмка "
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 1НДИКАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ БУДIВЕЛЬНОÏ ГАЛУЗЗ1
Охарактеризовано поняття ефективносп управлiння будiвельною галуззю. Обгрунтовано оптимальний пщхщ до визначення ефективностi. Вибрано критерп для оцiнювання ефективносп управлшня. Обчислено ефективнiсть управлiння роз-витком будiвельноï галузi в Укрш'ш.
Ключов1 слова: ефективнiсть управлiння, результативнiсть управлшня, критерп ефективносп, пiдходи до ефективносп, будiвельна галузь.
Assist. Yu.S. Kolodiy - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Evaluation of development efficiency of indicative management
of build branch
A concept is described efficiency of management a build industry. Defined optimum mode for determination of efficiency. Criteria are chosen for the estimation of management efficiency. Efficiency of management development of a build industry is calculated in Ukraine.
Keywords: management efficiency, management effectiveness, criteria of efficiency, going near efficiency, build industry.
Актуальшсть проблеми. Визначення р1вня ефективносп управлшня галуззю е проблемою, що пов'язана з ютотними об'ективними труднощами, характеризуется значною кшьюстю методолопчних шдход1в та викликае чи не найбшьш активну дискусда серед дослщниюв та фах1вщв-практиюв. До-
