CC BY
19
права власност на новостворене нерухоме майно. Проте з метою мiшмiзацп правових ризиюв рекомендуемо погоджувати можливють оформлення права власност на замовника з державними оргашзащями, що вiдповiдають за реестращю права власностi на об'екти нерухомого майна.
Висновки. Таким чином, використання договорiв пiдряду в житловому будiвництвi е досить позитивним для шдрядника та замовника, що дае змогу зменшити собiвартiсть кiнцевого продукту - збудованого житла, уникнувши при цьому посередництва. Також використання договорiв шдряду для шдряд-ника може мати позитивш наслiдки у сенсi оподаткування здшснених опера-цiй. Хоча, в остаточному результат^ у замовника можуть виникнути певнi пра-вовi проблеми щодо оформлення права власностi на збудоване житло.
Лггература
1. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 р., № 436- IV.
2. Загальш умови укладення та виконання договор1в тдряду в каттальному 6уд1вниц-тв1, затверджеш постановою КМУ вщ 01.08.2005 р., № 668.
3. Закон УкраТни "Про швестицшну д1яльн1стьм вщ 18.09.91 р., № 1560-ХП.
4. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку тдприемств" вщ 28.12.94 р., № 334/94-
ВР.
5. Закон УкраТни "Про податок на додану вартють" вщ 03.04.97 р., № 168/97-ВР.
6. Закон УкраТни "Про фшансово-кредитш мехашзми 1 управлшня майном при 6уд1в-ницта житла та операщях з нерухомютю" вщ 19.06.2003 р., № 978-^.
7. Тимчасове положення про порядок реестрацп прав власносп на нерухоме майно, затверджене наказом Мшютерства юстицп Укра1ни вщ 07.02.2002 р., № 7/5.
УДК 338.2:330.131.5 Асист. Ю. С. Колодш - НУ "Rbeiecbm полтехмка "
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 1НДИКАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ БУДIВЕЛЬНОÏ ГАЛУЗЗ1
Охарактеризовано поняття ефективностi управлiння будiвельною галуззю. Обгрунтовано оптимальний пiдхiд до визначення ефективносп. Вибрано критерп для оцiнювання ефективносп управлiння. Обчислено ефективнiсть управлiння роз-витком будiвельноï галузi в Укрш'ш.
Ключов1 слова: ефективнiсть управлiння, результатившсть управлiння, критерп ефективностi, пщходи до ефективностi, будiвельна галузь.
Assist. Yu.S. Kolodiy - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Evaluation of development efficiency of indicative management
of build branch
A concept is described efficiency of management a build industry. Defined optimum mode for determination of efficiency. Criteria are chosen for the estimation of management efficiency. Efficiency of management development of a build industry is calculated in Ukraine.
Keywords: management efficiency, management effectiveness, criteria of efficiency, going near efficiency, build industry.
Актуальшсть проблеми. Визначення р1вня ефективносп управлшня галуззю е проблемою, що пов'язана з ютотними об'ективними труднощами, характеризуется значною кшьюстю методолопчних шдход1в та викликае чи не найбшьш активну дискусда серед дослщниюв та фах1вщв-практиюв. До-
сить зауважити, що у бiльшостi визнаних шдручниюв з менеджменту ця тема вщсутня взагалi, а основну iнформацiю щодо ефективностi управлiння можна вiднайти у спещашзованих виданнях.
Аналiз останнiх наукових дослщжень. Проблема оцiнювання ефек-тивност iндикативного управлiння розвитком будiвельноl галузi потребуе дослiдження економiчних та правових аспекта iндикативного управлiння. Вагомий внесок у розв'язання ще1 проблеми внесли 1.С. Степанов, В.Б. Авер'янова [7], В.1. Кушкiн, Н.А. Волгiн [8], в роботах яких описано систему шдикативного управлшня, суть державного регулювання ринково! еко-номiки. Визначенням поняття ефективнiсть управлiння займались Е.Е. Вер-шигора [1], А.П. 1ванов, [3] Г.В. Осовська [5]. Проте питання щодо ощнюван-ня ефективност iндикативного управлiння розвитком будiвельноl галузi на-разi не вирiшено.
Мета роботи. Визначити поняття ефективност управлшня розвитком будiвельноl галуззi, побудувати модель обрахунку ефективност управлiння та виявити переваги i недолiки ще1 модель
Викладення основного матерiалу дослiдження.
З метою удосконалення системи державного регулювання сощально-економiчними вiдносинами, пiдвищення ефективност використання ресур-сiв, вiдстеження впровадження державних ршень i програм та ощнювання рiвня досягнення визначених цшей i завдань в Укра1ш потрiбно запровадити в дiю систему шдикативного управлшня й планування, яку усшшно застосо-вують у Франци, США, Кита1, Япони та iнших ринкових державах.
Запровадження тако1 системи дасть змогу створити ефективну, конку-рентну i демократичну модель оргашзаци влади й управлiння, за яко! фактич-но саме суспiльство щорiчно за власш бюджетнi кошти найматиме державш органи управлiння та вiдповiдальних посадових ошб для професiйного управлшня суспiльними вiдносинами. I, при цьому, суспшьство зобов'язуватиме владу досягати в кшщ кожного року конкретних результата роботи, якi бу-дуть визначеш у системi iндикаторiв.
Управлiння, як i будь-який iнший вид дiяльностi, потребуе свое1 конкретно: ощнки, визначення його ефективностi.
Поняття "ефектившсть управлiнням не мае наразi ч^кого визначення i тлумачення нi в науковш лiтературi, нi в практищ управлiння. У вiтчизнянiй i закордоннш науковiй лiтературi з менеджменту зроблено спроби подшу понять "результатившсть управлiння" i "ефективнiсть управлiння". Результа-тивнiсть управлiння розумiють як його цшьову спрямованiсть на створення потрiбних, корисних речей, здатних задовольняти певш потреби, забезпечити досягнення кiнцевих результата, адекватних поставленим цшям управлiння. У подiбному трактуваннi поняття "результативнiсть управлшня" характеризуемся результатом, ефектом, якого сягае суб'ект управлiння завдяки ого впливу на об'ект управлiння [1].
Дещо iнший змiст вкладено в поняття "ефектившсть управлшня", що пов'язано, насамперед, з неадекватшстю термiнiв "ефект" i "ефективнiсть". Ефект - це шдсумок, результат дiяльностi, тодi як ефектившсть характери-
зуеться вщношенням ефекту до витрат ресурЫв, що забезпечили одержання ефекту. Якщо ототожнити ефект управлшня з його результатившстю, а вит-рати - з витратами на управлiння, то ми дшдемо до тако1 логiчноï формули ефективност управлiння:
ЕУ = ЕфУ/ВУ, (1)
де: ЕУ - ефектившсть управлшня; ЕфУ - ефект управлшня; ВУ- витрати управлшня.
Застосуванню ще1* якiсноï залежност для кiлькiсноï оцiнки ефектив-ност управлiння перешкоджае низка обставин, пов'язаних з поняттям "ефек-тивнiстьм:
• виникае проблема оцшки результат1в, що не зводяться до единого вим1рника;
• складно ввднести отримат результата на рахунок визначеного суб'екта чи виду управлшня;
• потр1бно враховувати чинник часу - багато управлшських заход1в дають ефект через деякий час (тдбор кадр1в, 1хне навчання тощо);
• неправом1рно вважати результата керованих процешв тдсумком тшьки уп-равлшсько1 д1яльност1
Основна частина продукту створюеться виробниками, а не управлш-цями. Тому некоректно порiвнювати результат усього господарювання з витратами тшьки на управлiння. Виникае обгрунтоване бажання поставити в знаменник попередньо1' формули ефективностi витрати на здшснення всieï дь яльностi, а не тшьки управлшня [3].
У шдсумку ми отримаемо формулу ефективностi, але вже не управ-лiння, а всього керованого об'екта чи процесу:
Е = Р/В, (2)
де: Е - ефектившсть; Р - результат; В - витрати на отримання результату.
Ефектившсть управлшня можна вимiрювати за результатами керованих об'екта i процешв. I все ж встановлення ефективност власне управлшня можливе, але за допомогою шшого використання вихщно1* лопчно1* формули. Наприклад, способи управлiння, що дають змогу досягти заданого фжсовано-го результату за найменших витрат на управлшня, вщповщають вищому рiв-ню ефективностi. Чи досягнення максимального результату в умовах обме-ження витрат на управлшня св^ить про найвищий показник ефективностi управлiння.
У кршт мiж державними органами влади та суспшьством iснуe взаемозв'язок, якiсть та рiвень якого визначаеться ефективнiстю пол^ики у сферi управлiння. Ця проблема е нагальною i фундаментальною, оскшьки вiд неефективностi державних органiзацiй страждатиме суспшьство.
Для визначення ефективност управлшня будiвельною галуззю потрiб-но визначити поняття будiвельна галузь. Галузь в загальному поняттi розгля-дають як сукупшсть пiдприeмств (об'еднань), якi виготовляють однорiдну про-дукцiю на вшх його стадiях чи виконують певш частини процесу формування кiнцевих виробiв рiзних видiв i рiзного призначення. У цш роботi галузь роз-глядаемо на прикладi сукупностi будiвельних органiзацiй, якi споруджують, зазвичай, об'екти основних фондiв тобто виготовляють кiнцевi товари.
Галузь у вЫх 11 формах вияву (вщ пiдприемства до фшансово-промис-лово! групи) е соцiально-економiчною системою вiдповiдного iерархiчного рiвня. Сукупнiсть ресурсiв, якi застосовують у 6удiвельнiй галузi, називають соцiально-економiчною системою, тому що по-перше, ця сукупшсть мае здатнiсть виробляти корисну для сусшльства продукцiю i тому 11 називають соцiальною, по-друге, вона е керована, звщси назва економiчна. Ця сукуп-нiсть складаеться з вагомих компоненпв основних фондiв, вагомих обшових засо6iв i контингенту робггниюв.
У теори i практицi менеджменту склались три найпоширенiшi пiдходи до оцшювання ефективностi управлiння: iнтегральний, рiвневий та часовий [6].
Рiвневий пiдхiд до оцiнки ефективностi управлшня виокремлюе в про-цесi оцшювання три рiвнi ефективностi: 1) шдивщуальний; 2) груповий; 3) органiзацiйний та вщповщш чинники, що на них впливають. Ефектившсть управлiння при цьому формуеться як штегрований результат шдивщуально!, групово! та оргашзацшно! ефективностi з урахуванням синерпчного ефекту. Вiдповiдно до цього рiвневий пiдхiд можна використовувати на мiкрорiвнi. Часовий пiдхiд до оцшки ефективностi управлiння виокремлюе в процес оцiнки коротко-, середньо- та довготермiновi перiоди, для кожного з яких можна визначити специфiчнi критери оцiнки ефективностi управлiння.
Часовий шдхщ не можна застосовувати для 6удiвельноl галузi, оскшь-ки специфiка галузi полягае в довготермiнових проектах i тому найоптималь-нiшим е використання штегрального пiдходу. 1нтегральний пiдхiд до оцшки ефективносп управлiння грунтуеться на побудовi синтетичного (штегрально-го) показника, який охоплюе декшька часткових (безпосередньо не зютавних) показникiв ефективностi управлшня. 1нтегральний пiдхiд з'явився як один iз варiантiв подолання головного недолжу переважно! 6iльшостi показникiв ефективностi управлшня - неспроможносл вiдо6разити багатогранну ефектившсть управлшня загалом. Вiн е спробою оцшити ефективнiсть управлiння за допомогою синтетичних (узагальнених) показникiв, що охоплюють декшька найважливших аспекпв управлшсько! дiяльностi конкретно! оргашзацп
Формула розрахунку показника ефективносп iндикативного управлшня (Ж) може мати такий вигляд:
Ж = Р1Р2Р3Р4, (3)
де: Р1 - темп росту обсягу житлового фонду; Р2 - темп росту вартосп основних засобiв Украши; Р3 - темп росту введення в експлуатацш житла; Р4 -темп росту середньомюячно! номiнальноl заро6iтноl плати найманих пращв-никiв у 6удiвництвi.
Цей показник е штегральним, оскiльки охоплюе вш основнi iндикато-ри, якi характеризують стан будiвельноl галузi. Чим бшьший цей показник, тим кращi показники сягае будiвельна галузь. Система iндикаторiв 6удiвель-но! галузi дае змогу вщстежити, проконтролювати й оцiнити ефектившсть та яюсть iндикативного управлiння i досягнення його результатiв.
Важливим показником ефективносп управлiння е темп росту обсягу житлового фонду.
Житловий фонд - це сукупшсть житлових будинюв i примiщень на всiй територil Укра1ни, визнаш у встановленому порядку житлом, придатним для
проживання громадян. Житловий фонд Украши е сукупшстю житлових квартир (будинюв) приватно^ державно^ комунально1 та колективно1 власност! До житлового фонду Украши входять:
1) житлов1 будинки - будинки, призначет для проживання людей, мають одну чи кшька квартир, а також потр1бт допом1жт примщення;
2) квартири - частини житлових будиншв, призначених для проживання самоттх ос1б, одте1 або кшькох имей з упорядженими житловими юм-натами, тдсобними примщеннями, окремим виходом на сходову кттку, галерею, в коридор або на вулицю;
3) частина квартири (одноквартирного будинку) - житлова юмната (юм-нати) у квартир1 (одноквартирному будинку), придатна для постшного проживання самотньо1 особи чи с1м'1, а також тдсобт примщення квартири (одношмнатного будинку).
Отже, чим бшьший темп росту обсягу житлового фонду, тим бшьше житлових споруд будують за певний промiжок часу (табл. 1).
Табл. 1. Темпи росту обсягу житлового фонду (Р1)
Роки Весь житловий фонд, загально1 плошд, млн м2 Темп росту обсягу житлового фонду (Р1)
2005 1046,4 -
2006 1049,2 1,002
2007 1057,6 1,008
Складено за даними Держкомстату Украши [10]
Темпи росту обчислюють за формулою
Т = Х/Х-1, (4)
де: Т - темп росту в рощ Хг - значення показника в рощ Х^-1 - значення показника в рощ t-1.
Основш засоби - одна iз складових нацiонального багатства краши. Це матерiальнi активи, якi шдприемство утримуе з метою використання !х у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду шшим особам або для здшснення адмшютративних i сощально-куль-турних функцш, очiкуваний термiн корисного використання (експлуатаци) яких бiльше одного року (або операцшного циклу, якщо вш довший за рiк). До них належать земельш дiлянки, будинки, споруди та передавальш прис-тро1, машини й обладнання, транспортнi засоби, шструменти, багаторiчнi на-садження, тварини та ш. Темпи росту вартостi основних засобiв Украши в будiвництвi наведено у табл. 2.
Табл. 2. Темпи росту вартостi основних засобiв Украти в будiвництвi
Роки 2005 2006 2007
Буд1вництво 24682 29278 40074
Темп росту вартост1 основних засоб1в Украши (Р2) - 1,186 1,368
Складено за даними Держкомстату Украши [10]
Темпи росту введення в експлуатащю житла характеризуються такими даними (Р3) (див. табл. 3).
Табл. 3. Темпи росту введення в експлуатацЮ житла
Роки Введено всього
тис. м2 загальноï плошд Темп росту введення
в експлуатацш житла (P3)
2005 7816 -
2006 8628 1,104
2007 10244 1,187
Складено за даними Держкомстату Украши [10]
Темпи росту середньомюячно! номшально! заробггно! плати найманих пращвниюв у 6удiвництвi (Р4) наведено у табл. 4.
Табл. 4. Темп росту середньом^ячног номтальноХзаробШноХ плати найманих _чрац'кшик'кву будiвництвi_
2005 2006 2007
Середньомшячна номшальна зароб1тна плата найманих пращвнишв у буд1вництв1, грн. 751,19 958,01 1236,30
Темп росту середньомiсячноï номiнальноï заробгг-ноï плати найманих пращвнишв у будiвництвi (P4) - 1,275 1,290
Складено за даними Держкомстату Украши [10]
Вщповщно до цих даних, можна обчислити ефектившсть шдикатив-ного управлшня для 2006 та 2007 рр.:
W2006 = 1.002x1.186x1.104x1.275 = 1.673; W2007 = 1.008x1.368x1.187x1.290 = 2.111.
Оскшьки у 2007 р. показник ефективносп шдикативного управлшня бшьший, то можна стверджувати що управлшня загалом е ефектившше по-рiвняно з 2006 р.
1ндекс вiдносного росту ефективностi iндикативного управлшня в бу-дiвельнiй галузi - це вщношення показникiв ефективностi шдикативного управлшня:
I = W1/W0, (5)
де: W1 - ефектившсть шдикативного управлшня в будiвельнiй галузi в кiнцi прогнозованого перiоду; W0 - ефектившсть шдикативного управлшня в будь вельнш галузi на початок прогнозованого перюду.
Якщо I > 1, то спостершаеться позитивний ефект вщ iндикативного уп-равлiння й шдикативне управлiння впливае позитивно на будiвельну галузь.
Для нашого прикладу:
I = W2007/W2006 = 2.111/1.673 = 1.262.
Отже, управлшня впливае позитивно на будiвельну галузь в Укра1ш, оскшьки 1ндекс вiдносного росту ефективносп iндикативного управлiння в будiвельнiй галузi бiльший за одиницю.
Висновки та перспективи подальших наукових розробок у зазна-ченому напрямь Економiчний ефект вiд використання планування i прог-рамно-цiльових методiв складаеться, як i для будь-яко! продуктивно! дiяль-ностi, з позитивних моментiв i витрат на ïx реалiзацiю. Позитивш результати можуть бути сформульованi як забезпечення системного ефекту в разi цшес-прямованого управлiння галуззю. Витрати зводяться до витрат на управлшня, фшансування програм i пов'язаних з цим заxодiв.
Дуже важливо визначити основш критери, за якими визначати ефектившсть управлшня галуззю. 3i змшою полiтики управлiння щ критери мо-жуть змiнюватись. Також можливе використання вагових коефщенлв за кожним ^m^ieM. Ваговi коефщенти вказують на важливiсть кожного показника для дiяльностi галузi.
Для визначення показниюв, що характеризують ступiнь досягнення галуззю головного критерш, потрiбно використовувати як методи прямих розрахунюв, так i методи опосередкованого оцiнювання (експертш методи, анкетне опитування тощо).
Оскшьки жоден iз наведених пiдходiв до визначення ефективност не мае порiвняно з iншими абсолютних переваг, у практищ оцiнювання ефек-тивностi управлшня вважаемо за доцшьне 1х комбшоване використання, що зрештою пiдвищуe стушнь достовiрностi отриманих результатiв.
Лiтература
1. Вершигора Е.Е. Менеджмент : учебн. пособие [для студ. ВУЗов]. - М. : ИНФРА-М, 1998. - 256 с.
2. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х. - мл. Организации : пер. с англ. - 8-е изд. - М. : ИНФРА-М, 2000. - XXVI. - 662 с.
3. Иванов А.П. Менеджмент : учебник [для студ. ВУЗов]. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2002. - 440 с.
4. Менеджмент (современный российский менеджмент) : учебник [для студ. ВУЗов] / под ред. Ф.М. Русинова и М.Л. Разу. - М. : ФБК-ПРЕСС, 1998. - 504 с.
5. Осовська Г.В. Основи менеджменту : навч. поабник [для студ. спец. 7.050201 "Менеджмент оргашзацш"]. - Житомир : Вид-во Ж1Т1, 1998. - 600 с.
6. Райзберг Б.А., Фатхутдинов Р.А. Управление экономикой : учебник [для студ. ВУЗов]. - М. : ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1999. - 784 с.
7. Державне управлшня в УкраТш : поабник / за наук. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б. Авер'янова. - К. : Вид-во ТОВ "СОМИ", 1999. - 265 с.
8. Кушлин В.И. Государственное регулирование рыночной экономики / В.И. Кушлин, Н. А. Волгин. - М. : Изд-во "Экономика", 2002. - 312 с.
9. Кузьмш O.G. Теоретичт та прикладш засади менеджменту / О.С. Кузьмш, О.Г. Мель-ниК.-Львiв : Вид-во "1нтелект-Захщ", 2003. - 352 с.
10. Житловий фонд за даними Статистично! шформацп на 2008 р. / Держ. ком. статистики Украши. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ukrstat.gov.ua/control/uk/ localfi-les/display/operativ/operativ2007/ibd/vez/vez rik06 u.html
УДК 332.12:001.8 Acnip. З.Р. Костак - Rbeiecbm КА
ВПЛИВ РЕГIОНАЛЬНОÏ ШНОВАЦШНОÏ ПОЛ1ТИКИ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОНУ
Розглянуто державну та репональну пол^ику у сферi шновацш, проаналiзова-но зарубiжний досвщ державного регулювання шновацшно'1 дiяльностi. Обгрунтова-но макро- та мшрошструменти репонального регулювання шновацшно!' дiяльностi.
Ключов1 слова: шновацп, економiчний розвиток, репональна економша.
Post-graduateZ.R. Kostak-L'viv commercial academy Regional innovative policy influence of region economy development
The article covers a states and region politic in innovation sphere, analysis foreign experience the states regula of innovation activity. Well-founded makro- and mikro- instruments region regulate of innovation activity.
