CC BY
5
УДК 330.322:502 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-46-31-37
1НВЕСТУВАННЯ В ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Ю ТА КОМПЛЕКСН1 ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗ1 ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА
Мармуль Л. О., Леваева Л. Ю., Рунчева Н. В.
Предметом досл'1дження е теоретичн!' аспекти / практичн1 розробки щодо ¡нвестування еколог'зацИ та цльових програм розвитку галуз/ зерновиробництва.
Метою роботи е визначення джерел, ¡нструмент'т, метод'т та механ1'зм1в ¡нвестування еколог'зацИ зерновиробництва та комплексних програм його розвитку з визначенням ефективност1 здшснюваних заход/в.
Методолог/'чною основою статт'1 стали як загальнонауков!, так / спец1альн1 методи наукового пзнання. Були використан1 методи: монограф1чний, системно-структурного анализу / синтезу, статистико-економ'чн'!, економко-математичн¡, проблемно-цльового пдходу.
Результати роботи. Визначено джерела надходження ¡нвестиц1й та вказано на визначальну роль державного регулювання у цьому процес¡. Розроблено програми ¡нвестиц'йно'У д'яльност/ ти визначено УУ ефекти для розвитку галуз зерновиробництва.
Галузь застосування результат'^. Отриман1 у статт'1 висновки й результати доцльно використовувати в навчально-науковому процес1 економ1чних факультетв ун'верситет'т, у робот'! аграрних п1дприемств зерново'У спец1ал1заци, у д'яльност'! сльських громад, районних управлнь сльського господарства
Висновки. Вир1шення завдань ¡нвестування розвитку галуз зерновиробництва на ¡нновац/'йних засадах та з використанням механ1зм1в / ¡нструмент1в повинне здшснюватися на засадах ч'ткоТ координуючо'У основи, яка дозволила використовувати досл'дження в сум'жних сферах, забезпечувати процес поетапноУ розробки ¡нновац/'й. В умовах низько'У платоспроможност'! значно'У ктькост1 малих / середнх сльськогосподарських п1дприемств завданням державно)' ваги е створення максимально сприятливого кл1мату для залучення ¡нвестиц1й в дану сферу д'яльност'!. Це можна зробити шляхом впровадження пльгового оподаткування, фнансування фундаментальних наукових досл'джень, створення ¡нформац1йно-консультативних та дорадчих служб з метою ¡нформування населення про ¡нновацИ у галуз'1, т )х просування на ринку та доступнсть для масового використання.
Ключов'1 слова: зерновиробництво, галузь, ¡нвестування, еколог1зац1я, цтьов1 програми, розвиток, управлння.
ИНВЕСТИРОВАНИЕ В ЭКОЛОГИЗАЦИЮ И КОМПЛЕКСНЫЕ ПРОГРАММЫ РАЗВИТИЯ ОТРАСЛИ ЗЕРНОПРОИЗВОДСТВА
Мармуль Л. А., Леваева Л. Ю., Рунчева Н. В.
Предметом исследования являются теоретические аспекты и практические разработки по инвестированию экологизации и целевых программ развития отрасли зернопроизводства.
Целью работы является определение источников, инструментов, методов и механизмов инвестирования экологизации зернопроизводства и комплексных программ его развития с определением эффективности осуществляемых мероприятий.
Методологической основой статьи стали как общенаучные, так и специальные методы научного познания. Были использованы методы: монографический, системно-структурного анализа и синтеза, статистико-экономические, экономико-математические, проблемно-целевого подхода.
Результаты работы. Определены источники поступления инвестиций и указано на определяющую роль государственного регулирования в этом процессе. Разработаны программы инвестиционной деятельности ты определены ее эффекты для развития отрасли зернопроизводства.
Область применения результатов. Полученные в статье выводы и результаты целесообразно использовать в учебно-научном процессе экономических факультетов университетов, в работе аграрных предприятий зерновой специализации в деятельности сельских общин, районных управлений сельского хозяйства.
Выводы. Решение задач инвестирования развития отрасли зернопроизводства на инновационных принципах и с использованием механизмов и инструментов должно осуществляться на основе четкой координирующей основы, которая позволила использовать исследования в смежных сферах, обеспечивать процесс поэтапной разработки инноваций. В условиях низкой платежеспособности значительного количества малых и средних сельскохозяйственных предприятий задачей государственной важности является создание максимально благоприятного климата для привлечения инвестиций в данную сферу деятельности. Это можно сделать путем внедрения льготного налогообложения, финансирования фундаментальных научных исследований, создания
© Мармуль Л. О., Леваева Л. Ю., Рунчева Н. В., 2020
информационно-консультативных и совещательных служб с целью информирования населения об инновациях в области, т их продвижение на рынке и доступность для массового использования.
Ключевые слова: зернопроизводство, отрасль, инвестирование, экологизация, целевые программы, развитие, управление.
INVESTMENT IN ENVIRONMENTALIZATION AND COMPREHENSIVE PROGRAMS FOR DEVELOPMENT OF THE GRAIN INDUSTRY
Marmul Larisa, Levaieva Liudmyla Runcheva Natalya
The subject of the research is theoretical aspects and practical developments on greening investment and targeted programs for the development of the grain industry.
The purpose of the work is to determine the sources, tools, methods and mechanisms for investing in the greening of grain production and comprehensive programs for its development to determine the effectiveness of measures.
The methodological basis of the article was both general scientific and special methods of scientific knowledge. Methods were used: monographic, system-structural analysis and synthesis, statistical-economic, economic-mathematical, problem-target approach.
Results of work. The sources of investment inflows are identified and the decisive role of state regulation in this process is indicated. The programs of investment activity are developed and its effects for development of branch of grain production are defined.
The field of application of results. The conclusions and results received in the article should be used in the educational and scientific process of economic faculties of universities, in the work of agricultural enterprises of grain specialization, in the activities of rural communities, district departments of agriculture.
Conclusions. Solving the problems of investing in the development of the grain industry on an innovative basis and with the use of mechanisms and tools should be carried out on the basis of a clear coordinating framework, which allowed the use of research in related fields, to ensure the process of phased innovation. Given the low solvency of a large number of small and medium-sized agricultural enterprises, the task of state importance is to create the most favorable climate for attracting investment in this area of activity. This can be done through the introduction of preferential taxation, funding for basic research, the creation of information and advisory services to inform the public about innovations in the industry, their promotion in the market and availability for mass use.
Key words: grain production, branch, investment, greening, target programs, development, management.
JEL Classification: Q12, М11, О13
Постановка проблеми. Основоположним чинником пщвищення рiвня конкурентоспроможносл, ефективност й збтьшення обсяпв виробництва зерновоТ' продукцп е подальше нарощування обсяпв Ывестування розвитку зернового господарства та його пщприемницьких структур. Забезпечення розширеного вщтворення можна досягти шляхом переходу на ресурсозберiгаючi й еколопчно безпечн технологи вирощування зернових культур. Саме вони е базисом формування Ыновацмного типу вщтворення у галузi зерновиробництва.
З ЫшоТ' сторони, на сьогодншнм день перед державою постали склады завдання, пов'язан з виршенням усього комплексу соцiально-економiчних проблем стьських територш, а саме подолання безробггтя й збтьшення зайнятосп стьського населення, зростання рiвня та якосп життедiяльностi, збереження та охорони навколишнього природного середовища та н У наведешй ситуацп особливо важлива роль выводиться питанням оргашзацп, фЫансового й Ывестицмного забезпечення вщповщноТ' со^альноТ' й еколопчноТ' дiяльностi у галузi зерновиробництва як найбтьшш провщшй складовм ланц вп"чизняного стьського господарства.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Питання еколопчного розвитку стьського господарства й галузi зерновиробництва у його складi були предметом дослщжень в^чизняних та зарубiжних науков^в: П. Борщевського, Б. Данилишина, М. 1гнатенка, Л. Мармуль, Н. РунчевоТ', П. Саблука, В. Трегобчука, М. Федорова. Проте проблеми швестицшного забезпечення Т'х виршення, у т.ч. на рiвнi комплексних програм розвитку вимагають подальших розробок.
Мета статт - визначення джерел, шструменлв, методiв та механiзмiв швестування еколопзаци зерновиробництва та комплексних програм його розвитку з визначенням ефективносп здшснюваних заходiв.
Виклад основного матерiалу дослщження. Еколопчна ситуа^я, що склалася у стьському господарс^ УкраТ'ни, мае значною мiрою, кризовий характер. Це проявляеться у деградаци земельних ресурав, вирубках люу й нарощуванн одномаштносп агроландшафтiв, зменшенн Тх продуктивностi. Тим бiльше, продовжуеться спад у вiдтвореннi земельних i водних ресурав, пов^ряного басейну. Основними Тх чинниками е нехтування об'ективними законами розвитку й вщтворення природно-ресурсного потен^алу кра'Тни; вiдсутнiсть необхiдних обсяпв швестицш для оновлення технологiй та здшснення природоохоронних заходiв, недостатне фшансування заходiв з покращення довкiлля на селк Структурнi деформацiТ' економiки, пов'язан з переважаючим розвитком сировинно-видобувних, еколопчно небезпечних галузей та видiв дiяльностi у промисловостi, енергоемких галузей у стьському господарс^ призвели до попршення екологiчноТ ситуацiТ' у краТн загалом.
Нараз^ людство ще не сформулювало досконалих механiзмiв вирiшення екологiчних проблем. Зусилля науков^в та практикiв зосереджен на розробцi й впровадженнi нових природноощадних технологш, пошуку коштiв
для фiнансування природоохоронних заходiв, опрацюваннi нацiональних i регiональних програм рацюнального природокористування та ïx Ывестування, зокрема, у сiльському господарствi [1, с. 51]. Це зумовлюе необхщнють глибшого вивчення особливостей фшансового й iнвестицiйного забезпечення природоохоронно!' дiяльностi та вдосконалення меxанiзмiв управлiння нею, осктьки за темпами реформування ця дiяльнiсть значно вiдстае вiд процеав економiчниx та виробничих перетворень в умовах ринкових вщносин на сел1
Основне завдання природоохоронно!' дiяльностi у сферi сiльського господарства полягае в тому, щоб на основi фунтозахисного землеробства здiйснити масштабний переxiд вщ iнтенсивного використання землi до еколопчного типу вщтворення на 50,0% стьськогосподарських угщь. Необxiдно локалiзувати екологобезпечнi дтянки в агроландшафтах за рахунок диференцмованого використання рiзниx теxнологiчниx груп земельних ресурав та застосування новп"ых технологш виробництва. В результатi за короткий час це забезпечило б зростання обсяпв виробництва якюно!', еколопчно чисто!' стьськогосподарсько!' продукцп i високу економiчну, со^альну й екологiчну результативнiсть дiяльностi людини на перспективу.
Проте сучасна економiчна ситуацiя в Украïнi не сприяе виршенню екологiчниx питань. Ïï характеризують невпорядкованiсть органiзацiйно- та фiнансово-економiчного меxанiзму забезпечення природоохоронноТ дiяльностi, вщсутнють практики формування нових нетрадицiйниx джерел фшансового забезпечення природоохоронних заxодiв та ш. Як наслiдок, система управлшня охороною навколишнього природного середовища у галузi аграрного виробництва й зерновиробництва зокрема характеризуеться низькою ефективнiстю. Однак виршення проблем економiчного розвитку й охорони навколишнього середовища в комплекс з урахуванням фшансових можливостей сусптьства можливо тiльки на рiвнi держави. Отже, у зв'язку з обмеженим обсягом бюджетних ресурав важливим державним завданням е заохочення суб'ек^в господарювання до здiйснення природоохоронних заxодiв.
З метою нарощування урожайност продовольчих культур розробляються i запроваджуються новi технологи у стьському господарс^ в цтому й галузi зерновиробництва зокрема [2, с. 25]. Впроваджуються новi мехашзми застосування синтетичних мiнеральниx добрив, засобiв xiмiчного захисту рослин для отримання високих уражав зернових. Використання xiмiчниx сполук, гербiцидiв, мiнеральниx добрив, пестицидiв дозволяе значно зменшити ризики втрати урожаю або його зменшення. Але тривале застосування на поавах одних i тих же видiв гербiцидiв призводить до виникнення резистентносп у бур'яшв, подолати яку можливо лише за умови застосування препара^в нових xiмiчниx груп, що потребуе ретельного вивчення. Особливо важливим при цьому е питання розробки та впровадження еколопчно!' системи ведення землеробства.
Ще одшею важливою передумовою ефективного та конкурентоспроможного зерновиробництва е забезпеченють в^чизняних товаровиробниш iнновацiйними машинами й устаткуваннями. Проте нишшня вiтчизняна модель стьськогосподарського виробництва вiдображае теxнiчну та технолопчну вiдсталiсть, а також вказуе на вщсутнють дiевого фiнансового менеджменту у цьому напрямi дiяльностi. Дефiцит оборотних кош^в на теxнiчне переоснащення у стьськогосподарських пщприемствах, особливо малих та середшх, призводить до того, що господарства функцюнують «вiд урожаю до урожаю», використовуючи прибуток лише на забезпечення поточних витрат на поавну i збиральну кампани'. Змiнити ситуацш можливо лише за допомогою прийняття стратепчних рiшень, а для цього необхщно залучати новi iнвестицiï у значних обсягах.
Традицшний обробiток фунту, який застосовуеться протягом тривалого перюду на полях стьськогосподарських пщприемств, призвiв до збiльшення водно!' та влровоТ ерозiï, зменшення вмiсту органiчниx домшок в футч, погiршення його мехаычно!' структури й природно!' родючостi. У зв'язку з цим доцтьно застосовувати в дiяльностi сiльськогосподарськиx пiдприемств зерновоТ та шшо!' спецiалiзацiï фунтозахисну систему землеробства з розширеним вщтворенням родючосп i поступовим переходом на фунтозахисний, малозатратний, енергозберiгаючий обробiток Грунту з основами бюлопчного землеробства Nо-Тill.
Вир^ити проблему еколопзаци' допоможе й розвиток оргашчного зерновиробництва на основi технологи нульового оброб^ку Грунту. При нижшнш оргашзаци' сiльського господарства урожай на 30,0% залежить вщ природних умов, а при системi Nо-Тill вплив погоди i ^мату на ефективнють рослинництва зменшуеться до 20,0%. Решта 80,0% припадають на теxнологiï й управлшня в стьському господарства об'еднан в одну систему [3, с. 54]. Система Nо-Тill передбачае застосування чотирьох основних технолопчних операцiй екологобезпечного виробництва, а саме: збiр, культива^я, посiв, захист зернових культур.
Саме пщ час збору урожаю формуеться основа нульово!' теxнологiï обробiтку фунту - прошарок iз поживних залишмв. Тут важливими е три критери' успixу: висота зрiзу (10,0-20,0 см) з урахуванням специфки попередникiв i строком поаву наступних культур; оптимальна величина подрiбнення нетоварно!' частини урожаю (менше 5,0 см); рiвномiрне нагромадження й розмщення ïï по полю. При культиваци важливо застосовувати поетапний перехщ до нульово!' теxнологiï через м^мальний обробiток Грунту, який виключае пщвальну оранку, але ще використовуе культивацю
Остання необxiдна для вирiвнювання поверxнi посiвноï площi при збереженн звичайно!' структури Грунту i мехашчно!' боротьби iз бур'янами в перюд формування шару iз поживних залишш. Посiв треба здiйснювати по поживних залишках, який м^мально порушуе структуру фунту, застер^ае появу ерози', знижуе втрату вологи. В перiод оброб^ку сiльськогосподарськиx культур робочим розчином вщ хвороб, шкГдникГв i 6ур'янГв необхщно максимально покривати листову поверхню рослин i рГвномГрно розподтяти пестициди, а також своечасно виконувати роботи з врахуванням температури повЬгря, швидкост вггру тощо.
Для реалiзацiï технологи' й оптимТзаци виробничих процесiв рослинництва, у т.ч. зерновиробництва,
необхiдне застосування наступного набору техшки: культиватори РО 18.30 та РО 12.30 вартютю 566 тис. грн та 360 тис. грн вщповщно; трактори СА8Е 5ТХ-535 цшою 1700 тис. грн; зерновi комбайни СА8 2388 - 1069 тис. грн; оприскувачi НАО1Е 8Т8 12 вартютю 1540 тис. грн. Оптимальне забезпечення таким набором техшки було розраховано на 10000 га стьськогосподарських угщь для господарств Запорiзько''' област для кожного виробничого типу спецiалiзацN. Звичайно, у бiльшостi нинiшнiх господарств об^ових коштiв на закупiвлю комплексу техшки такого складу може не виявитися, для цього необхщш швестици [4, с. 14]. Ми пропонуемо застосовувати мехашзм iнвестування сiльськогосподарських пщприемств через часткову бюджетну пiдтримку, за рахунок власних прибутмв, кредитiв та кош^в працiвникiв, зайнятих у цих виробництвах.
Таю енергозберiгаючi технологи широко використовуються в сiльськогосподарських пiдприемствах ДшпропетровськоТ та ЧеркаськоТ областей i показали переваги над традицшними. Корпорацiя «Агро-Союз» разом з нiмецькою компанiею НОК.8СН виробляе та поставляе широкозахватну стьськогосподарську технiку. Отже, на ефективний розвиток зерновоТ галузi впливають багато чинниш, серед яких основне значення мае впровадження шновацшних технологiй, поглиблення територiального подiлу працi i, на його основу -формування спецiалiзованих господарюючих структур, якi забезпечать виробництво вах видiв конкурентоспроможноТ зерновоТ продукцiТ.
Актуальною на сьогодш е проблема розповсюдження генетично модифiкованих органiзмiв, оскiльки невизначеними е наслщки ТТ розповсюдження для природи та людини. Механiзм самозапилення стьськогосподарських культур та його вплив на людський оргашзм також повнютю не дослiджений, що може призвести до незворотних змiв в екосистемах. В умовах, коли стьськогосподарськ пщприемства отримали можливiсть вiльного вибору напрямiв господарськоТ дiяльностi, що е характерним для приватного сектора, це призвело до порушення елементарних агротехшчних правил, структури авозмш, систем ведення стьськогосподарського виробництва. Загалом, це негативно вплинуло на родючють земель i попршення Тх якостi, втрати гумусу та багатьох шших важливих елементiв фунту.
Пщ впливом глобального потеплiння вже назрто питання адаптаци зерновиробництва до нових ^матичних умов господарювання. Так, за даними 1нституту землеробства ^вденного регiону УНААН у Херсонi, оптимальш перiоди посiву озимих змiстилися з кшця серпня на середину вересня, що, вщповщно, вимагае впровадження нового агро^матичного районування i оптимiзацiТ поавних площ. На нашу думку, можна виокремити основш елементи еколопчноТ складовоТ ефективного й конкурентоспроможного зерновиробництва: швестицшне забезпечення ресурсозберiгаючих технологiй; територiальна спецiалiзацiя, концентрацiя виробництва, оптимiзацiя землекористування; реалiзацiя продукцп за вигiдними каналами збуту; штенсифка^я, сортооновлення, селекцiя; дотримання балансу еколого-економiчноТ ефективностi вирощування зернових культур iз застосуванням м'яких мелiорацiй [5, с. 174].
Прюритетна модель функцюнування зернового господарства як провiдноТ виробничо-економiчноТ системи агросфери, передбачае поеднання штереав господарюючих суб'ектiв мiж собою, а також з державою через реалiзацiю державноТ зерновоТ полiтики. 1Т' параметри якоТ мають будуватися на програмно-цтьовому пiдходi, який дозволяе ефективно використовувати наявний бю^матичний i виробничий потен^ал, фiнансовий капiтал, реалiзовувати багаторiвневi штереси як держави, так i конкретного виробника зерна. Створення ефективноТ системи державного регулювання зернового ринку передбачае розробку низки загальнодержавних, мiжрегiональних i регюнальних програм розвитку галузi.
При розробц державних цiльових програм доцтьно, на нашу думку, застосовувати принципи: комплекснють i системнiсть пiдходiв на основi включення мети i мехашзму реалiзацiТ програми в один iз прiоритетiв довгостроковоТ державноТ стратегiТ розвитку агропромислового комплексу краТни в цтому. Наступний принцип - це принцип вибору прюритетних напрямiв державноТ пщтримки на основi розробки комплексних програмних заходiв i Тх вихiдних параметрiв (обсяги, вартiсть).
Важливе значення мае принцип подту ризику за ефективнютю використання наданих пiд програму ресурав (фiнансових, матерiально-технiчних) на основi дольовоТ участi у фiнансуваннi програмних заходiв рiзних iнвесторiв; принцип добровiльноТ учасп у програмi i ефективностi вiддачi ресурсiв; добровiльноТ участi у програмi i тендерного вiдбору 1Т учаснимв [6, с. 49]. Нарештi, це принципи вщповщальносп сторiн щодо виконання домовленостей; економiчного стимулювання окремих напрямiв та учасникiв програми.
Суть цтьовоТ програми передбачае застосування по окремому виду зерна, наприклад, продовольчоТ пшеница комплексу i системи заходiв для досягнення конкретних цтей самозабезпечення репону у продовольчiй пшеницi або формування визначеного рiвня експортного потенцiалу зерна. Реалiзацiя програми передбачае використання окремих заходiв економiчного характеру: цiни пщтримки, умови шдексаци передплати державних закупок; дотаци i компенсацiТ за окремими статтями витрат; птьгове кредитування й оподаткування зернового бiзнесу; страхування урожаю вщ стихiйних лих, iнших несприятливих погодних i ринкових умов та ризиш.
У рамках цiльових програм дiевiсть цих заходiв мае здшснюватись диференцiйовано за територiями розмiщення, напрямами дiяльностi, суб'ектами господарювання, технологiчними параметрами якосп зерна, рiвня фiнансовоТ пщтримки тощо. Використання ресурсозбер^аючих технологiй впливае на формування шновацшноТ моделi вщтворення, що передбачае врахування потреб соцiально-економiчних, природних умов, систем ведення зернового господарства. Регюнальш iнновацiйнi моделi повинш розроблятись на альтернативнiй основi з урахуванням потенцшних можливостей товаровиробникiв [7, с. 162]. Це е особливо
актуальним в умовах функцюнування рiзних форм оргашзацп виробництва, наявност високого рiвня конкуренци, рiзноl забезпеченост виробничими, iнвестицiйними й iншими ресурсами.
Здшснений аналiз функцiонування зернового господарства краши дае можливiсть зробити висновок про доцтьнють комплексного впровадження ресурсозбер^аючих технологiй у його розвиток. Це дозволяе впливати на виробничий процес, збтьшуючи обсяги виробництва зерна при зменшенш затрат. Вказане свщчить про пщвищення рентабельностi виробництва, зростання мотиваци працiвникiв до збiльшення валових зборiв через оплату працi.
Застосування нових технологш розраховано також на покращення еколопчних умов i параметрiв зерновиробництва, що при значному скороченш затрат дозволяе пщвищити урожайнiсть зернових культур. Розрахунки свщчать, що в результат переходу на новi ресурсозберiгаючi технологи в стьськогосподарських пiдприемствах собiвартiсть виробництва 1 ц зерна зменшилася на 36,0%, полтшилась якiсть продукцп. При цьому створюються умови для пщвищення рентабельност виробництва до 120,0%, вщповщно, з'являеться можливiсть реалiзацп зерна за бтьш високою цiною. Таким чином, створюються умови для переходу на розширений тип вщтворення (табл.1).
Таблиця 1. Розрахунковi результати застосування альтернативних технологiй вирощування озимо! пшеницi *_
Показники Застосовуван технологи вирощування культури Абсолютне вiдхилення, +/-
iнтенсивна (базова) технологiя Ресурсозбер^аюча (з елементами бюлопзацп) технологiя
Урожайнють, ц/га 28,1 46,8 +18,7
Затрати прац на 1 ц зерна, люд./год. 1,7 1,4 -0,3
Собiвартiсть 1 ц, грн 64,1 40,9 -13,8
Прибуток на 1 ц, грн 13,0 15,0 +2,0
Рiвень рентабельности % 20,3 36,7 +16,4
*Розрахунки 1нституту землеробства Пiвденного регону НААНУ, 2019.
Новi технологи не ттьки впливають на покращення умов прац працiвникiв, залучених до процесу виробництва зерновоз продукцп, а й покращують виробничi якостi земл^ пiдвищують и родючiсть, зменшують ризик виникнення негативних еколопчних наслщш у землеробствк Саме ресурсозберiгаючi та еколопчно безпечнi технологи вирощування зернових е базисом формування шновацшного типу вщтворення. 1нновацмна модель вiдтворення дозволяе пщвищити со^альний та економiчний ефект, еколопчну стiйкiсть сiльських територiй сприяе, зростанню зайнятостi населення i рiвномiрному завантаженню працiвникiв упродовж року [8, с. 45]. Важливим елементом моделi е формування в рамках стьськогосподарських пщприемств нового типу системи управлшня, який базуеться на об'еднуючш iдеl шновацшного розвитку, узгодженост iнтересiв працiвникiв i керiвництва, зацiкавленостi в пiдвищеннi ефективностi виробництва та якостi продукцп.
Впровадження комплексного шновацшного пщходу дае змогу пщприемствам швидко розвиватися та захоплювати все бiльшi ринки високоякiсною продук^ею. Здiйснення iнновацiйного розвитку переробних пщприемств зерновоз галузi мае вiдбуватись на основа урахування особливостей iнновацiйного проектування; забезпечення системност освоення виробництва ново! продукцп; складання чiткого перелiку роб^ та визначення строкiв; формування квалiфiковано! проектной команди; ефективноУ координацп та управлшня комплексом робщ використання передових методiв та iнформацiйних технологiй з фею метою (табл. 2).
Таблиця 2. 1нвестици в основний каттал за видами економiчно^i^ дiяльностi, у фактичних цшах, млн. грн*
Показник 2015 2017 2018 р. 2019 р. 2019 р. до 2015 р., %
млн. грн % млн. грн % млн. грн % млн. грн %
Всього 32573 100 75714 100 93096 100 125254 100 384,5
Стьське господарство, мисливство, люове господарство 1617 5 3381 4,5 5016 5,4 7309 5,8 452,0
у т.ч. стьське господарство, мисливство та пов'язан з ними послуги 1552 4,8 3278 4,3 4905 5,3 7190 5,7 463,3
Промисловють 13651 41,9 28191 37,2 35031 37,6 44804 35,8 328,2
Будiвництво 1109 3,4 4675 6,2 4929 5,3 6300 5 568,1
Торпвля; ремонт автомобiлiв, побутових виробiв та предме^в особистого вжитку 1285 3,9 5322 7 7614 8,2 11655 9,3 907,0
Дiяльнiсть готелiв та ресторанiв 469 1,4 1074 1,4 1508 1,6 1483 1,2 316,2
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 7452 22,9 15015 19,8 16887 18,1 20329 16,2 272,8
lншi види економiчно! дiяльностi 6990 21,5 18056 23,9 22111 23,8 33374 26,7 477,5
* Державна служба статистики УкраТни, 2019р.
Слщ зазначити, що у pa3i реалiзацiï першого або другого BapiaHTiB розвитку сiльського господарства i забезпечення сеpедньоpiчних iнвестицiй в основний каштал у гaлузi на piвнi вiдповiдно 26,0 або 30,0 млрд. грн. зросте значення амортизаци' як джерела швестицш товapовиpобникiв. Встановлення ешвалентносп обмiну створить умови для прибутковост сiльськогосподapськоï дiяльностi, отже, пiдвищить швестицшну пpивaбливiсть гaлузi за рахунок прибутш.
Як свiдчить aнaлiз табл. 2, швестицшш проблеми в сiльському господарств все ще залишаються актуальними. Для ïx розв'язання потpiбнi не ттьки пpямi деpжaвнi швестицп' у великих обсягах, мета яких полягае в забезпеченн pеaлiзaцiï обмежених державних прюрите^в у гaлузi: пiдтpимкa селекцiï у нааннифв й твapинництвi, захист навколишнього середовища, розвиток окремих нaпpямiв со^альноТ сфери села, мереж1 сiльськиx дор^ тощо. Вaжливiшим е вiдpегулювaти економiчнi вiдносини таким чином, щоб вони забезпечували ешвалентний обмiн мiж стьським господарством й iншими галузями i сферами нацюнального господарства [9, с. 5]. Необхщно встановити методами та шструментами економiчного регулювання економiчно обфунтоваш та взaемовигiднi цiни на швестицшы ресурси, а через меxaнiзми розподтьних вiдносин забезпечити справедливу пpибутковiсть виробництва у piзниx галузях i видах дiяльностi сiльського господарства.
Висновки. Виршення завдань iнвестувaння розвитку гaлузi зерновиробництва на шновацшних засадах та з використанням меxaнiзмiв i шструмен^в повинне здшснюватися на засадах чiткоï координуючоТ основи, яка дозволила використовувати дослщження в сумiжниx сферах, забезпечувати процес поетапноТ розробки iнновaцiй. В умовах низькоТ плaтоспpоможностi значноТ кiлькостi малих i середшх сiльськогосподapськиx пiдпpиемств завданням державноТ ваги е створення максимально сприятливого ^мату для залучення швестицш в дану сферу дiяльностi. Це можна зробити шляхом впровадження шльгового оподаткування, фшансування фундаментальних наукових дослщжень, створення шформацшно-консультативних та дорадчих служб з метою шформування населення про шноваци у гaлузi, т Тх просування на ринку та доступнють для масового використання.
Список використаних джерел
1. Малюга Л. Оцнка конкурентоспроможност'1 аграрних пдприемств. Економст. 2011. № 9. С. 50-53.
2. Мармуль Л., Лугова О. Memodu4Hi пдходи до о^нки економ'чного потен^алу сльськогосподарських п'дприемств. Економст. 2012. № 2. С. 24-26.
3. Вишницька О. I. Екологiчнi ïHeecmu^ï: сутнсть, класифка^я, принципи та напрями реалiзацiï. Всник Сумського державного ун'верситету. Сер'я Економка. 2013. №2. С. 51-58.
4. Романюк I. А. Особливостi в/'дтворювального процесу в аграрному сектор'!. Агрос&т: наук. жур. 2016. № 11. С. 12-15.
5. М/'шен/'н €. В., Косодй Р. П., Бутенко В. М. Сощально-економ'чнi та фнансов! проблеми сталого сльського розвитку: монограф'я. Суми: Патрус, 2011. 334 с.
6. Лупенко Ю. О. Стратег 'чн'! напрями розвитку сльського господарства Украни на перод до 2020 року. КиГв : 1АЕ, 2012. 182 с.
7. НЫтна О. М. PR-маркетинг як один з iнструментв пдвищення конкурентоспроможност'1 п!дприемства. Всник Харювського нацюнального технЫного унверситету сльського господарства ¡'менi Петра Василенка: економ'чн науки. 2016. Вип. 177. С. 160-165.
8. Рунчева Н. В. Стратегiя управлння корпоративним розвитком сльського господарства Вюник БУМ1Б. 2014. № 4 (28). С. 42-47.
9. 1гнатенко М. М., Мармуль Л. О., Леваева Л. Ю., Романюк I. А. 1дентифкац1я стьськогосподарських обслуговуючих кооператива у сукупност1 форм орган1зацИд1яльност1 на сел1. Агросв1т. 2019. № 17. С. 3-7.
References
1. Maliuha, L. (2011). Otsinka konkurentospromozhnosti ahrarnykh pidpryiemstv [Assessment of the competitiveness of agricultural enterprises]. Ekonomist - Economist, 9, 50-53.
2. Marmul, L. & Luhova, O. (2012). Metodychni pidkhody do otsinky ekonomichnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv [Methodical approaches to assessing the economic potential of agricultural enterprises]. Ekonomist - Economist, 2, 24-26.
3. Vyshnytsk, O. I. (2013). Ekolohichni investytsii: sutnist, klasyfikatsiia, pryntsypy ta napriamy realizatsii [Ecological investments: essence, classification, principles and directions of realization]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika - Bulletin of Sumy State University. Economics series, 2, 51-58.
4. Romaniuk, I. A. (2016). Osoblyvosti vidtvoriuvalnoho protsesu v ahrarnomu sektori [Features of the reproduction process in the agricultural sector]. Ahrosvit: nauk. zhur. - Agrosvit: science. jury, 11, 12-15.
5. Mishenin, Ye. V., Kosodii, R. P. & Butenko, V. M. (2011). Sotsialno-ekonomichni ta finansovi problemy staloho silskoho rozvytku: monohrafiia [Socio-economic and financial problems of sustainable rural development: a monograph]. Sumy: Papirus, 334 s.
6. Lupenko, Yu. O. (2012). Stratehichni napriamy rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy na period do 2020 roku [Strategic directions of agricultural development of Ukraine for the period up to 2020]. Kyiv : IAE, 182 s.
7. Nikitina, O. M. (2016). PR-marketynh yak odyn z instrumentiv pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [PR-marketing as one of the tools to increase the competitiveness of the enterprise]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva imeni Petra Vasylenka: ekonomichni
nauky - Bulletin of Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture: economic sciences, 177, 160-165.
8. Runcheva, N. V. (2014). Stratehiia upravlinnia korporatyvnym rozvytkom silskoho hospodarstva [Management strategy of corporate development of agriculture]. Visnyk BUMIB - Bulletin BUMIB, 4 (28), 42-47.
9. Ihnatenko, M. M., Marmul, L. O., Levaieva, L. Yu. & Romaniuk, I. A. (2019). Identyfikatsiia silskohospodarskykh obsluhovuiuchykh kooperatyviv u sukupnosti form orhanizatsii diialnosti na seli [Identification of agricultural service cooperatives in the set of forms of organization of activities in the countryside]. Ahrosvit -Agrosvit, 17, 3-7.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Мармуль Лариса Олексан^вна, доктор eKOHOMÍ4HMx наук, професор, професор кафедри економки
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iMeHi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украша
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5589-9338
Researcher ID: F-4924-2019
e-mail: marmul61@ukr.net
Леваева Людмила Юрпвна, кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украша
https://orcid.org/0000-0003-0697-2700
Researcher ID: Y-7228-2018
e-mail: lluda85@i.ua
Рунчева Наталiя Вiкторiвна, доктор економiчних наук, доцент,
Бердянський ушверситет менеджменту i бiзнесу
71118, вул. Свободи 117а, м. Бердянськ, Запорiзька обл., Украша
https://orcid.org/0000-0001-8645-9821
e-mail: runnata@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Мармуль Лариса Александровна, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: marmul61@ukr.net
Леваева Людмила Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: lluda85@i.ua
Рунчева Наталья Викторовна, доктор экономических наук, доцент, Бердянский университет менеджмента и бизнеса 71118, ул. Свободы 117а, г. Бердянск, Запорожская обл., Украина e-mail: runnata@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHORS
Marmul Larisa, Doctor of Economics, Professor, Professor of the department of economics Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: marmul61@ukr.net
Levaieva Liudmyla, Ph.D., Assistant Professor of Economics Department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: lluda85@i.ua
Runcheva Natalya, Doctor of Economics, Assistant Professor Berdyansk University of Management and Business 71118, st. Liberty 117a, Berdyansk, Zaporizhzhya region, Ukraine e-mail: runnata@ukr.net
Подано до редакци 04.06.2020 Прийнято до друку 28.06.2020
