CC BY
15
УДК 330.341.1:658.152:338.432
Чемерис В.А., к.е.н., докторант® 1нститутрегюналъних дослгдженъ HAH Украши, м. Лъвгв
1НВЕСТИЦ1ЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ ТА КРИЗА 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ: ПАРАДОКСИ АГРАРНОГО Б13НЕСУ В УКРА1Н1
У cmammi висвтлюютъся основт проблемш питання та тенденцИ тновацшного розвитку агроб1знесу в Укртт у KonmeKcmi iнвестицтног привабливост1 галузей аграрного сектору для rneecmopie в умовах розе 'язання глоба бальных проблем продоволъчогбезпеки.
Ключое1 слова: аграрный сектор, ¡нвестщп, розвиток, тноващя, тдприемництво, державно-приватне партнерство.
Вступ. Аграрний сектор та пщприемства харчово! промисловост1 вщносяться до швестицшно привабливих з точки зору укладання угод злиття та поглинань. За пщсумками 2011 р. варткть под1бних угод в Укра1ш оцшюеться у 5,5 млрд. дол. США, в тому числ1 в аграрному ceKTopi майже на 1,3 млрд. дол. США [1]. Таким чином в Укра1ш фактично вщбувалося щотижнево двьтри угоди з злиття та поглинання м1ж суб'ектами аграрного б1знесу 2011 рощ. При цьому недосконал1 шституцшш системи дозволяють лобшвати штереси та здшснювати угоди поглинання економ1чних конкур ент1в для зниження характеру конкуренци. Низький р1вень розвитку виробництва, проте суттева пщприемницька ¿шщатива стимулюе малих та середшх агровиробниюв модершзувати виробництва через аспекта креативност1 за умови державно! пщтримки шновацшних проект1в б1знесу протягом останшх двадцяти рок1в виключно в пол1тичних декларащях. Вщсутшсть ефективно! галузево! системи комерщал1заци зумовлюе усшшшсть наукових розробок лише окремих галузевих установ Нацюнально! академи аграрних наук Украши, зокрема 1нституту рослинництва ¿м. В.Я. Юр'ева НААН Украши (Харюв), Державний науково-дослщний контрольний шститут ветеринарних препарат1в та кормових добавок (Льв1в), Технолопчний шститут молока та м'яса НААН Украши (Ки!в), Мирошвського шституту пшенищ ¿м. В. I. Ремесла НААН Украши (Дшпропетровськ) та ряду шших. При цьому бюджетне фшансування установ НААН Украши збшьшилося з 294,5 млн. грн. у 2005 р. до 623,2 млн. грн. згщно бюджетного розпису на 2011 р. [2, с.5]. 1нш1 галузев1 установи НААН Украши практично щороку починаючи з 2005 р. пщдаються реоргашзацп, найбшьш масштабна з яких почалася у 2011 р. вщповщно до розпорядження Кабшету MiHicTpiß Украши [3], з метою мотивованост1 покращання координацп та пщвищення ефективност1 науково! роботи.
Анашз останн1х дослщжень. Змщення акцент1в на шноваци як фактор економ1чного розвитку, в тому числ1 понятшний апарат та класифжацш, висв1тлили у працях заруб1жш науковщ П. Друкер [4], М. Кастельс [5], Й.
® Чемерис В.А., 2012
342
Шумпетер [6], П. Ален [7] та шшг Важливу увагу проблемним напрямам модершзацп на шновацшнш основ! аграрного сектору Украши придшено у "Стратеги шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобал1зацшних виклиюв" [8], враховуючи сощальну важливють та експортний потенщал аграрного сектору в умовах свггово1 продовольчо! проблеми.
Методолопчну основу дослщження шновацшних процеЫв в агропромисловому виробництв1 в ринкових умовах висв1тлено у працях В.М. Гееця [9], П.Т Саблука, М.В. Зубця, М. В.Присяжнюка [10], Л.1. Федулово! [11], О.1. Дащя [12], В.1. Копитка [13], Ю.О. Лупенко [14].
Мета дослщження полягае у визначенш основних тренд1в розвитку аграрного б1знесу в Укра!ш, що стримують шновацшний розвиток национального агропродовольчого комплексу в умовах пщвищено! швестицшно! привабливост1 основних сфер.
Виклад основного матер1алу. Защкавлешсть економ1чно! теорп шновацшними процесами та 1х вплив на економ1чну кон'юнктуру висв1тлено в першш половин! XX стол1ття у дослщженш Й. Шумпетера [6], який запропонував класифжацш п'яти тишв шновацш: продуктову, процесну, ринкову, сировинну, оргашзацшно -економ1чну. При цьому Г. Мшцберг [15] пропонуе виокремлювати пщприемства, яю винаходять нов1 товари або продукти I пщприемства, розвиток яких залежить вщ ресурсно! експлуатаци, що загалом характерно для економж кра!н, що розвиваються, де домшуе друга група пщприемств.
У тзшших дослщженнях розвиток розглядаеться з позици неокласично! модел1 Р. Солоу [16]. У дослщженш Д. Шмуклера [17] увагу придшено концепцп попиту на шновацп. Загалом одним з провщних напрям1в дослщжень заруб1жних науковщв у другш половин! XX стол1ття (П. Ромер, Р. Лукас, Г. Гроссман, К. Ерроу) придшено пояснению характеру впливу техшчного розвитку окремого пщприемства на динам1ку науково-техшчно! д1яльносп I розвиток людського катталу в окремих галузях чи нацюнальнш економщ загалом. Проте в окремих галузях аграрного сектору в умовах неповноти шститут1в розвитку та обмеженост1 послуг для б1знесу, шдивщуальний ефект вщ впровадження шновацп не впливае на загальну динамшу розвитку галуз1 у регюш.
Економ1чш цикли в промисловому та агарному секторах економки не сшвпадають, що зумовило прирют у 2009-2010 рр. вищш пор1вняно з динамжою галузей промислового сектора. Посилення ефекту вщповщност1 та вар1ант пщтримки ефективно! системи виробництва та характер залучення в умовах вщповщност1 висв1тленого анал1зу швестицш в розширенш корпоратизаци аграрного сектору. Очевидно, що забезпечити погектарш показники фшансово! пщтримки аграрного сектору на р1вш середшх по £С (350-500 евро/га) в Укра!ш (0,2 грн/гау 2010 р.) у найближч1 як мш1муму 15 роюв неможливо.
В результат! цшьов1 ор1ентири розвитку закршлеш у Державнш цшьовш програм1 розвитку украшського села на перюд до 2015 року [18] 1 ряду галузевих програм систематично не виконуються через хрошчне недофшансування або вщсутшсть мультиплжативного ефекту поширення вщповщно! практики на
343
шших суб'екпв аграрного б1знесу у вщповщному продовольчому пщкомплекЫ регюну.
Державна пщтримка у межах законодавчо затверджених проект1в \ програм розвитку пщприемств АПК фактично не д1е \ стосуеться переважно проект1в прюритетного розвитку сшьськогосподарського машинобудування в Украшг Проте у 2011 р. вщбувалися численш диску сшш конфлжти, оскшьки державш корпоративш пщприемства аграрно! сфери, наприклад ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпоращя Украши", ор1ентувалися на ¿мпорт заруб1жно! сшьськогосподарсько! техшки. Дшч1 державш програми пщтримки буд1вництва або реконструкци окремих товарних молочних комплекав через бюджетну компенсацш 50 % вартост1 буд1вництва лише точково розв'язують проблеми окремих суб'екив пщприемництва наближених до розпод1лу фшансових ресурав.
При цьому втрачаеться сощальний змкт реформування аграрного сектору через актив1зацш шновацшно! складово! розвитку. Характерна шституцшна невизначешсть дозволяе в багатьох випадках "пщлаштувати" правила гри пщ наявш у 1х розпорядженш економ1чш та пол1тичш можливост1 ол1гарх1чно! системи. Вивчення ефекту одночасного впливу фактор1в та концепти подолання розрив1в зумовлюе в загальному випадку розширення шструмент1в, що вдаграють визначальне значения у формуванш та функцюнуванш бюджетних програм модершзаци аграрного сектору.
Питома вага пщприемств Украши, що впроваджують шновацп у 20072010 рр. становила на р1вш 11,5 % пор1вняно з значениям аналопчного показника у Шмеччиш на р1вш 82,3 %. Питома вага шновацшно! продукцп в загальному обсяз1 промислово! продукцп в Укра!ш зменшилася з 6,7 % у 2007 р. до 3,8 % у 2010 р., що свщчить про суттеву деградацш технолопчно! структури виробництва [19]. Порогове критичне значения частки шновацшно! продукцп у загальному обсяз1 виробництва промислово! продукцп не повинно бути меншим за 5 %. Вщповщне зменшення значения даного показника нижче порогового р1вня свщчить про неефектившсть Нацюнально! шновацшно! системи в продукуванш нововведень та трансферу технологш.
Формування пол1тики штеграцшно! взаемодп в систем! АПК регюну мае вщбуватися з метою взаемодп потенщалу розвитку бютехнолопчних уклад1в та розвитку економжи регюну загалом. Автори погоджуються з позищею 1.3. Сторонянсько!, що в останш роки "... можна констатувати повну вщсутшсть залежност1 м1ж приростом валового регюнального продукту (ВРП) та збшьшенням фшансування шновацшно! д1яльност1" [20, с.161].
Кореляцшна залежшсть регюнального розвитку вщ ефективност1 взаемодп тр1адного ланцюга "тдприемництво-наука-осв1та" зумовлюе шновацшний характер розвитку суб'екпв аграрного б1знесу. У вщповщност1 з змютовним вар1антом центр1в трансферу технологи, яю дшть при ушверситетах Льв1всько! облает^ фактична актившсть лише 3-4 установ. Незважаючи надосвщ реал1заци програм регюнального розвитку аграрного сектору на засадах державно-приватного партнерства (ДПП) поширеного у розвинутих кра!нах,
344
реальна система узгоджених стимул1в в Укра!ш недостатня для формування ефекту "тригера" розвитку. Середш параметри сутшсного вираження потенщалу технологш та шновацш ускладнюеться створенням малих шновацшних галузевих пщприемств. Слщ зазначити, що за умови шформацшно! обмеженост1 офщшних статистичних даних, найвища шновацшна актившсть суб'ект1в пщприемництва у галузях ветеринарно! медицини, насшництва, виробництва засоб1в захисту рослин, кормових добавок i префжшв, а також адаптивних агротехнологш для р1зних природно-кл1матичних зон Украши. Практика сприйнятливого розподшу зумовлена початковими етапами штегрованост1 процеЫв комерщал1зацп передбачае новизну споживчих властивостей науково-техшчних розробок та вщповщно! апробацп потенщалу новизни спрямованост1 життевого циклу
Потенщал галузевого практичного впровадження з вщповщними результатами вщповщност1 проектних результат злагодженост1 б1знес-процеЫв ресурсного потенщалу умов оновлення конкурентного ринку пщприемницько! активности Обгрунтовашсть компетенцп вщносно непрозорих мехашзм1в власност1 окремих агрохолдинпв, як1 концентрують земельний банк в Укра!ш площею в 50 тис га в основному у Кшвськш облает^ тобто майже у 2,5 разу бшьше шж аналопчний у Cep6ii, де знаходиться юридична адреса агрохолдингу "МК Group". Дифуз1я результат шновацшно! д1яльносп цшком можлива у випадку позитивного впливу на нащональний шновацшний потенщал та його розвиток. Однак допомога холдинговим компашям для комерщал1зацп заруб1жних нововведень за умови фактичного знищення пщприемницького середовища в Укра!ш, на думку автор1в, може розглядатися як технолопчна диверая проти нащонально! економжи i аграрного сектору у майбутньому.
Пор1вняння та вар1анти розширення прибутковост1 аграрного б1знесу та через впровадження технологш з метою уникнення галузевого ефекту "футорошоку", тобто ситуацп, коли пщприемство через вщеутшеть фшансових можливостей та пщготовки людського потенщалу для модершзацп фактично пропускав окрем1 етапи еволюцшно! модершзацп. Внаслщок цього велик! та середш виробники (наприклад "Агрохолдинг Мр1я" (Тернопшьська область) за умови заохочення загалом зд1бних, проте обмежених практичною пщготовкою кадр1в в Укра!ш, вимушеш проводити вщповщш галузев1 треншги, в тому числ1 з залученням заруб1жних консультант та фермер1в.
3 метою надання фахово! пщтримки фермерам розвинутих кра!н для диверсифжацп б1знесу сформовано мережу консультативно-дорадчих служб в склад1 Нащональних шновацшних систем в АПК. В 1рландп д1е Нащональна система сшьськогосподарських дослщжень, осв1ти та шновацшного партнерства 1рландп (Teagasc National Agricultural Research, Education and Innovation Partnership). Для узгодженост1 позицш формуються галузев1 дискусшш групи, наприклад з питань молочного скотарства, з метою поширення сучасно! практики та технологш фермерства. Водночас консультативна допомога надаеться з питань розведення, системи оргашзащю год1вл1 кормових стол1в, розведення та фшансового менеджменту.
345
Розумшня визначального вплив формальних шститупв розвитку зумовлюе пр1оритетн1 напрям науково-технолопчно! пол1тики та програм у США для пщтримки пщприемництва (Advanced Technology Program). Реал1защя програм особливо важлива для загалом традицшних галузей сшьського господарства, оскшьки ефект наближеност! до дослщниюв у низькотехнолопчних галузях загалом вщдалений. На думку автор1в, щкавим е досвщ Шмеччиш при коопераци державно-приватного характеру для здшснення науково-дослщних i дослщно-конструкторських роб1т (НДДКР) Федеральним урядом Шмеччини надаеться спещальний бонус, який становить до 25 % вартост1 дослщжень на суму, що не перевищуе 100 тис евро, заохочуючи партнерство малих та середшх фермер1в.
Важливу увагу на сучасному eTani шновацшного розвитку сшьських територш прид1ляеться диверсиф1кац1! напрям1в агроб1знесу. Украшський фонд п1дтримки п1дприемництва сприяв до 2007 року розвитку програм сшьського зеленого туризму шляхом надання пшьгових кредит1в. Проте з 2007 року в бюджет! Украши фактично не передбачаеться для дано! структури джерел для п1льгового кредитування б1знесу, що зумовлюе надання в останш п'ять рок1в техн1чно1, ф1нансово! або юридично! допомоги п1дприемцям.
Диверсиф1кац1я п1дприемницько! д1яльност1 через розвиток мереж1 с1льського туризму у Льв1вськш облает! дозволило створити "Громадську орган1зац1ю Товариство власник1в осель "Галицьк1 осел1" в рамках реал1заци проекту Свропейсько! KoMicii' "Молодь в дп"'. За 2003-2009 pp. функц1онування орган1зац11 суттево вплинуло на представления штереЫв п1дприемництва у с1льськ1й мюцевостг
Ф1нансов1 стимули та альтру!стичн1 мотиви окремих галузевих асоц1ац1й в Укра1ш, наприклад М1жнародно! благод1йно! фундац1! "Хайфер 1нтернейшнл", передбачають в1дпов!дний мотивац1йний мехашзм розвитку галузей скотарства у сшьських громадах. В1дпов1дно програми асоц1ац11 ор1ентоваш на надання допомоги особистим селянським господарствах в депресивних perioHax продуктивно! худоби та в!дпов!дно! консультативно! пщтримки системи розведення та год!вл! з метою подальшо! орган!зац!! виробничих кооператив!в. В!дпов!дн! програми зд!йснювалися у захщних perioHax Укра!ни, а тепер усшшно реал!зуються у Дн!пропетровськ!й облает! при створенш демонстрац!йних тваринницьких комплекс!в.
Висновки. Наведен! результати досл!дження дають змогу констатувати, що недостатн!й потенц!ал шновацшного розвитку аграрного сектору Укра!ни зумовлений низькою ¿нновац!йною активн!стю п!дприемств галузевих пщприемств в умовах, коли зовшшш фактори нав!ть в умовах фшансово! кризи в окремих розвинутих крашах загалом сприятлив! для залучення швестицш в аграрний сектор..
Л1тература
1. Боярунець А. Зливай i поглинай! / А. Боярунець. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.Ua/ua/~/2/0/all/2011/12/08/261761.
346
2. Азаров Н.Я. Что нужно менять в аграрной науке?/ Н.Я. Азаров // BicHHK arpapHOÏ науки. - 2011. - №10. -С. 5-6.
3. Про схвалення Концепци реформування та розвитку аграрно! ocbîth i науки: Розпорядження Кабшету мш!стр1в Украши вщ 06.04.2011 р. № 279-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua.
4. Друкер П. Энциклопедия менеджмента / П. Друкер. - М. : Вильяме, 2004. - 432 с.
5. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / М.Кастельс: [пер. с англ.]. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 468 с.
6. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Исследования предпринимательской прибыли, капитала и цикла конъюнктуры / Й. Шумпетер.
- М.: Прогресс, 1982. - 436 с.
7. Allen P.M. Modelling Evolution and Creativity in Complex Systems / P. M. Allen // World Futures. - 1992. - Vol. 34. - P. 105-123.
8. Стратепя шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобал1зацшних вплив1в / [авт. упоряд. Г. О. Андрощук, 1.Б. Жиля ев, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко]. - К.: Парламентське вид-во, 2009, - 623 с.
9. Украша у вим!р! економши знань / [за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця]. - К.:Основи, 2006. - 592 с.
10. Аграрний сектор економши Украши (стан i перспективи розвитку) / [за ред. М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, ММ. Федорова]. - К.: ННЦ1АЕ, 2011. - 331 с.
11. Федулова Л. 'Тнновацшна пауза" та "шновацшний парадокс" Украши / Л. Федулова // Економкт. - 2011. - № 9. - С.46-52.
12. Дацш O.I. Розвиток шновацшно1 д1яльност1 в агропромисловому комплекс! Украши: [монограф1я] /О.1. Дац1й. - К.: ННЦIAE УААН, 2004. - 428c.
13. Копитко B.I. Вплив шновацш на вщтворення АПК perioHy / B.I. Копитко // Соц1ально-економ1чн1 дослщження в перех1дний пер1од Щор1чник наукових праць. - Вип. 17. Рег1ональна науково-техшчна пол1тика та 1нформац1йний npocTip / НАЛ Украши. 1н-т рег1ональних дослщжень. - Льв1в, 2000. - С. 195-202.
14. Лупенко Ю.О. До питания актив1зацп 1нновац1йно1 д1яльност1 в Украм на рег1ональному piBHi / Ю.О. Лупенко // Регюнальна економка. - 1998.
- №4. - С.155-158.
15. Mintzberg H. Fix The Enterprises, Fix The Economy / H.Mintzberg. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economywatch.com/economy-business-and-finance-news/fix-the-entreprises-fix-the-economy.28-12.html.
16. Solow R. Technical Change and the Aggregate Production Function / R. Solow // Review of Economic and Statistics. - No 30. - 1957. - P. 14-36.
17. Schmookler J. Technological Change and the Aggregate Production Function / J. Schmookler // American Economic Review. - 1965. - No. 2. - P.18-36.
347
18. Державна цшьова програма розвитку украшського села на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету МЫстр1в Украши № 1158 вщ 19.09.2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua.
19. Наукова та шновацшна д1яльшсть в Укра!ш. Статистичний зб1рник / [вщп. за вип. I.B. Калачова]. - Кшв: ДП "1нформацшно-видавничий центр Держстату Украши", 2011 .- 282 с.
20.Сторонянська I. Регюнальний розвиток Укра!ни: проблеми ¿нтеграц11 та конвергенц1!:[монограф1я] / I. Сторонянська. - Льв1в: 1РД НАЛ Украши, 2010 -324 с.
Summary Chemerys V.A., Ph.D.
Institute of Regional Science NAS of Ukraine
INVESTMENT ATTRACTIVENESS AND CRISIS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT: PARADOXES OF AGRIBUSINESS IN UKRAINE
In the article main tendencies of innovative development of agribusiness in Ukraine thorough the investment boom are considered.
Key words: agrarian sector, investments, development, entrepreneur ship, public-private partnership.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
348
