CC BY
23
EKOHOMIHHA EŒEKTHBHICTb BHPOBH^TBA TA nEPEPOEKH nPO^YKTIB CLTBCBKOTO TOCnO^APCTBA
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 330.341.1: 338.42
Гладш М.В., професор, академк НААН © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого
1ННОВАЦ1ЙН1СТЬ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО АГРАРНОГО
ВИРОБНИЦТВА
У статт1 дослгджуютъся сучасш тенденцИ тновацтного розвитку аграрного сектора Украши в контекст! перспектив европейсъкоИнтеграцп.
Ключое1 слова: аграрный сектор, модершзащя, розвиток, тноващя, сталийрозвиток, державно-приватне партнерство, консорциум.
Постановка проблеми. Розвиток шновацшно! д1яльносп визначально впливае на досягнення конкурентных переваг галузей национального господарства в умовах сучасно! модел1 економжи знань та розвитку постшдустр1альних економ1чннх систем. Подальша штегращя економ1чних систем в Сврош за умови пщписання Угоди про асощацш м1ж Украшою та £С вщкрие нов1 можливосп для национального АПК \ водночас створить додатков1 ризики для окремих галузей аграрного сектора. На думку асощацп "Украшський клуб аграрного б1знесу", результатом дп економ1чно! частини Угоди про асощацш експорт соняшниково! олп в краши £С може зрости на 40 %. Одночасно сформуеться комплекс ризиюв для бшьшост1 галузей тваринництва, за винятком пщприемств птахопродуктового пщкомплексу Украши, експорт продукци яких перспективно зростатиме. В такому випадку, особливо для регюшв ¿з прикордонним статусом, сформуються можливост1 для окремих галузей аграрного сектора та виникнуть додатков1 загрози з боку виробниюв продукцп з £С. Згщно з статистичними даними, ¿мпорт
©Гладш М.В., 2013
148
сшьськогосподарсько! техшки в Украшу у 2012 рощ оцшюеться на 930 млн. дол. США, в тому числ1 трактор1в i комбайшв на 312 млн. та 153 млн. дол. США вщповщно. При цьому, за ощнкою академжа НААН Украши П. Т. Саблука, лише земельний ресурс в Укра!ш оцшюеться приблизно у 160 млрд. дол. США.
Анашз останн1х дослщжень та публжацш. Проблемним питаниям шновацшного розвитку нащонального госиодарства та пщприемств аграрного сектора зокрема ирисвячено пращ вщомих економют1в, як-от: В.М. Гееця, Л.1. Федулово!, А. С. Гальчинського, Г.М. Калетшка, Ю.О. Луиенка, П.М. Музики, Л.1. Курило та шших. Як слушно зазначае А. С. Гальчинський, ирогресуюча дематер1ал1защя економжи та И встуи у нову фазу системних иеретворень - це не мехашчне заиеречення, а лопчне иродовження економжи шдустр1ально! цившзацп, конструктивний тип И прогресу, шновацшного розвитку [1, с. 161]. На важливост1 розвитку шновацшного потенщалу наголошуе Президент НААН Украши В.Ф. Петриченко акцентуючи увагу на тому, що для вщновлення втраченого потенщалу необхщш значно бшьш1 затрата pecypciB, шж це потр1бно було б для поступового розвитку i формування в1тчизняного наукового потенщалу [2, с. 8]. Проте, як слушно зазначають автори дослщження, якщо немае випереджаючого накопичення в нематер1альнш сфер1, особливо в самш людиш, в И розум1, знаниях, наущ, освт, неможливо розраховувати на зростання ВВП, пщвищення ефективност1 в матер1альному та нематер1альному виробництв1 [3].
Мета дослщження полягае в анал1з1 сучасних тенденцш розвитку аграрного виробництва та вщповщних фактор1в, що сприятливо вплинуть на його модершзащю у контекст! перспектив европейсько! штеграцп.
Виклад основного матер1алу. Розвиток св1тового господарства вщ початку 2013 р. свщчить про посилення тенденцш турбулентное^ на св1тових фшансових ринках, внаслщок чого посилюеться вплив держави на ix регулювання i ефективний перерозподщ катталу м1ж р1зними галузями. За рахунок програм фшансового стимулювання кшьюсного пом'якшення (Quantitative Easing) розвинут1 краши CBiTy, зокрема США, Япошя, СС, ктотно стимулювали розвиток пщприемництва, зокрема шновацшного б1знесу. Наприклад, статус долара США дозволяе впливати на св1тову економ1ку i И технолопчний розвиток, збшьшивши щомкячну емкш долара США вщ грудня 2012 р. з 40 млрд. до 80 млрд. дол. США у форм1 електронних грошей. Завдяки цьому у США активно фшансуються програми пщтримки малого б1знесу в сшьськш територп, а фшансова система здатна надавати пшьгов1 кредити для технолопчно-техшчно! модершзацп фермерських господарств.
Залежшсть вщ зовшшшх фшансових i технолопчних ризиюв в умовах глобал1заци зумовлюе поступове ослабления влади нащональних держав у випадку певного сшвпадшня економ1чного та поличного цикл1в, знижуе ефектившсть управлшських ршень апарату державного управлшня в Укра!ш, при цьому посилюючи боргову залежшсть нащонального господарства (табл. 1).
149
Таблиця 1
Боргове навантаження в окремих кра'шах СхщноУ Свропи станом на __01.03.2013 р. _
Kpai'rn Державный борг у % до ВВП Обслуговування державного боргу у % до ВВП
Укра!на 31,4 2,55
Чех1я 45,9 1,30
Польща 55,6 2,29
Угорщина 79,0 3,79
Джерело: складено автором на основ! статистичних даних 0£СР, Мшстерства фшанав
Украши
Анал1з даних наведених в табл.1 свщчить, що ситуащя з державним боргом для Украши не е критичною. Проте видатки бюджету на обслуговування державного боргу у вщсотках до ВВП Украши довол1 значш (2,55 %), що значно обмежуе можливост1 поточного розширення шструмент1в фшансово! бюджетно! пщтримки науково-техшчно! д1яльностг
У 2012 р. питома вага виконаних наукових та науково-техшчних po6iT склала лише 0,8% ВВП. Под1бна ситуащя протягом останшх десяти рок1в сприяла повшьному збшьшенню обсяпв експорту високотехнолопчно! продукци. Наприклад, за перюд 2000-2011 pp. експорт високотехнолопчно! продукци з Польщ1 збшьшився з 0,8 млрд. до 8,6 млрд. дол. США, а в Укра1ш за аналопчний пер1од - лише з 0,5 млрд. до 1,9 млрд. дол. США.
1ндикатор технолопчних можливостей Укра!ни, складений на основ! даних ЮНКТАД (KoMicii' ООН з питань торг1вл1 та розвитку), вщ 2000 р. мае стшку негативну динам1ку i його значения зменшилося i3 0,174 до 0,135 у 2010 р. При цьому аналопчний шдекс для Польщ1 у 2010 р. у 2,5 раза вищий i майже наближаеться до оптимального значения у 0,394.
Вщповщно до багатовим1рного 1ндексу 61дност1, що публжуеться ООН, у 2012 р. Украша пос1дае 69-те м1сце 3i 120 кра!н. Однак за вщповщною оц1нкою для кра!н Свропи, Украша опиняеться завжди на передостанн1х позищях серед кра!н i значно поступаеться нав1ть найб1дн1шим державам СС.
В крашах СС застосовуються pi3Hi шструменти стимулювання комерц1ал1зац11 технолог1й, серед яких сл1д вид1лити прям1 програми з комерц1ал1зац11, як1 зд1йснюються як урядовими агенствами, так i спец1ал1зованими фондами за участю державного кап1талу. Важлива увага прид1ляеться ¿нструментам заохочення створення державними орган1зац1ями "start-up" i "spin-off' компанш [5, с. 23] i посилюе стимули через централ1зован1 галузев1 центри трансферу технолог1й на piBHi perioHiB.
Агенство розвитку п1дприемництва Польщ1 (PARP) сприяло орган1зац11 i д1яльност1 51 фонду кредитного поручительства, що дозволило лише в 2011 р. надати 67 венчурним ф1рмам пщтримку з под1бних фонд1в на 688,7 млн. евро.
У 2012 р. в Укра1ш з кра!нами СС дшть численн1 програми обм1ну науковими кадрами, зокрема з Польщею - 50 проект1в, з Угорщиною - 24, 3i Словаччиною - 23, 4exiero - 21 та Румушею - 6 проект1в.
150
Важлива увага для пщвищення шновацшносп розвитку аграрного виробництва, як свщчить досвщ розвинутих кра!н, повинна придшятися реал1заци проект1в АПК на засадах державно-приватного партнерства (ДПП). Професор Л.1. Федулова пропонуе розглядати мехашзм ДПП як складову системи заход1в державного регулювання для реал1заци галузево! пол1тики, стимулювання шновацшно! активное^, залучення швестицш у розвиток шфраструктури та сощально! сфери при збереженш державного контролю над активами [4, с. 86].
Анал1з статистичних даних свщчить, що за пщсумками першого швр1ччя 2013 р. в рамках програм Державно-приватного партнерства в Укра!ш реал1зуеться загалом 160 проекив, з яких 71 проект (44 %) - у сфер1 водопостачання I лише 7 проект1в з переробки вщход1в I 9 - у сфер1 вщпочинку, туризму та рекреацп. Окрем1 проектш ршення для реал1заци на засадах державно-приватного партнерства пропонуе НААН Украши, зокрема з буд1вництва сучасних насшневих завод1в I селекцшно-генетичних центр ¿в. Проте для цього кнують не лише законодавч1, але й шституцшш перешкоди. На думку Едварда Р. Иескомба (м1жнародного консультанта з проектного фшансування 1 ДПП), сьогодш приватний сектор в Укра!ш, сьогодш, як 1 уряд, не знае як правильно виконувати догов1р щодо ДПП, тобто шституцшна система не готова до цього б1знесу [6, с. 19].
При впровадженш мехашзму ДПП в аграрному сектор^ на нашу думку, необхщно дотримуватися таких вимог (рис.2).
Рис. 1. Концептуальш засади державно-приватного партнерства в аграрному
сектор 1
Для просування власно! наукоемно! продукцп на нащональний ринок, корпоративш структури, зокрема й шоземш, створюють власш демонстрацшш центри. Наприклад, демонстрацшш центри "Байер АгроАрена" д1ють в Укра!ш
151
в Полтавськш, Микола!вськш та Тернопшьськш областях. При партнерств1 3i Св1товим банком компашя "Байер Крои Сайен" впроваджуе в Укра!ш консультативний проект "Сприяння розвитку малому i середньому б1знесу в Укрш'ш".
Важлива увага мае придшятися середньо- та довгостроковому стратепчному плануванню розвитку АПК, що, вщповщним чином, впливае на виб1р прюритет1в технолопчно-техшчного розвитку. Показовим у цьому випадку е приклад 1рландп, яка у nporpaMi Food Harvest 2020 передбачае за 2015-2020 pp. збшьшити виробництво молока на 50% теля вщмши режиму квотування виробництва даного виду продукцп в £С. Однак, враховуючи катталомютккть галуз1 молочного скотарства i тривалий вщтворювальний цикл, фермери 1рланди для досягнення запланованих показниюв вже готують вщповщну ресурсну базу для розширення виробництва молочно! сировини.
Важливим для наслщування стратег11 розвитку аграрного сектору е доевщ Польщ1, пов'язаний зокрема i3 кластерною оргашзащею виробництва. В 2012 р. у Польщ1 д1яло 223 кластери i кластерних Ыщатив при тому, що в кожному з воеводств у 2008-2009 pp. щор1чно оргашзовано в середньому по чотири кластера, а в 2010-2011 pp. - по шкть кластер1в. Однак в Укра1ш, незважаючи на численш задекларован1 в р1зних perioHax проекта кластерного розвитку АПК, найбшьш устшно д1ють реально у Запор1зьк1й, Р1вненськш, Черн1вецьк1й та Хмельницьк1й областях.
За р1внем розвитку людського кап1талу, вщповщно до результат1в досл1джень Всесв1тнього економ1чного форуму (WEF), Укра!на пос1дае лише 63-те мкце 3i 122 кра1н. Сус1дня Польща у даному рейтингу - на 49 мкщ, незважаючи на те, що витрати на науково-дослщш i досл1дно-конструкторськ1 роботи у структур! ВВП приблизно однаков1 [7]. Проте кластерна орган1зац1я виробництва сшьськогосподарсько! продукц11 дозволила Польщ1 ¿стотно збшьшити обсяги експорту продовольчих товар1в не лише на ринки кра1н £С, але i за меж1 внутршнього ринку сп1втовариства.
Досв1д кра!н £С св1дчить, що кластерний п1дх1д до оргашзацп виробництва обов'язково мае супроводжуватися ¿нтеграц1йними процесами в науково-осв1тн1й сфер1, що дозволяе концентрувати матер1альн1 i ф1нансов1 ресурси для вир1шення нагальних та перспективних, пов'язаних i3 глобальними зм1нами кл1мату, проблем технолог1чно! складово! виробництва та переробки с1льськогосподарсько1 продукцп.
Запропонований автором цього досл1дження у пращ [8] навчально-науково-виробничий комплекс, сформований на 6a3i Льв1вського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мен1 С.З. Гжицького, дозволить комплексно розв'язати проблеми, пов'язан1 з науковим забезпеченням галузей тваринництва в Карпатському perioHi Укра!ни i створить передумови для TicHimoi сп1впрац1 з провщними науковими установами СС. Оч1куване полегшення сп1впрац1 в1дбудеться через структурован1сть проблем, необхщну для розв'язання i забезпечення сталого розвитку с1льських територ1й. Основну увагу, на нашу думку, необхщно придшити налагодженню TicHimoro
152
транскордонного ствроб1тництва в межах двох дшчих в Захвднш Укра!т еврорегютв, оскшьки потенщал ствпращ в сфер1 аграрно! науки з £С значно ширший, шж реально використовуеться. Одна i3 можливих форм ствпращ може передбачати створення консорщуму, ор1ентованого на розв'язання проблем розвитку галузей тваринництва та ix впливу на забезпечення сталого розвитку сшьських територш Карпатського perioHy i вщповщних територш сум1жних кра!н £С. Серед численних визначень термша "консорщум" у в1тчизнянш та заруб1жнш л1тератур1, на думку автора, найбшьш вдалим е наведене нижче.
Консорщум (вщ лат. Consortium - ствучасть, ствтовариство) - це одна з форм добровшьного об'еднання незалежних економ1чних агент1в (пщприемств, оргашзацш) на догов1рнш основ! з метою реал1зацп кашталомютких проект1в [9, с. 825]. Досвщ европейських кра!н свщчить, що створення консорциуму на засадах ДПП дозволяе частково усунути перешкоди для розвитку малих та середшх шновацшних пщприемств у високотехнолопчних секторах, що виникають при виробництв1 бютехнолопчно! продукци. Академ1чш установи Украши, за участь в м1жнародних консорщумах з европейськими ушверситетами, за умови участ1 мають можливкть залучати додатков1 фшансов1 ресурси для проведения дослщжень ¿з спшьних проектних фонд1в СС i модершзаци матер1ально-техшчно! бази навчальних заклад1в.
Створення консорщуму, як правило, мае передбачати, що до складу учасниюв входять також пщприемницью структури, яю защкавлеш у розв'язанш виробничо-технолопчних проблем оптим1зацп соб1вартост1 виробництва тваринницько! продукци через впровадження шновацш, створених науковими оргашзащями консорщуму. При цьому обов'язковою умовою е догов1рний характер регулювання вщносин м1ж учасниками консорциуму, в тому числ1 вщносин, пов'язаних з o6iroM об'екив штелектуально! власност1 та наукоемно! продукци.
В галуз1 ветеринарно! науки, на нашу думку, одним ¿з перспективних напрям1в ствпращ в межах консорциуму можна вважати проекти, пов'язаш ¿з профилактикою захворювання свшських тварин, що особливо актуально в умовах ¿ндустр1ал1зованих технологш ix розведення. Водночас слщ враховувати, що в Карпатському perioHi е чимало агроформувань, що займаються др1бнотоварним розведенням або утримують тварин виключно для власних споживчих потреб i не мають змоги використовувати сучасш методи профшактики захворювань шфекцшного характеру. Розв'язання ще! проблеми в межах наукового консорщуму вважаемо особливо актуальним.
Висновки. Результати проведеного дослщження свщчать, що в умовах зростаючо! конкуренци на ринку наукоемно! продукци конкурентш переваги для оргашзацш та вищих осв!тн!х навчальних заклад1в державно! форми власност1 можна забезпечити лише через консорщумну форму взаемоди м1ж академ1чними установами. Науков1 консорщуми дозволять реал1зувати штелектуальний потенщал аграрно! науки i дозволять вийти на св1товий ринок
153
наукоемно! продукцп, використовуючи переваги системи трансферу технологш в крашах £С.
Перевага пщприемницьких структур вщ участ1 у консорщум1 полягае у 3Mrni юнуючих б1знес-моделей i наближенш ix до зразка розвинутих кра1н, що дозволяе максимально скоротити шновацшний лаг при впровадженш нововведень в аграрному ceKTopi, сприяючи таким чином практичному впровадженню ефективно! економ1чно! стратеги розвитку АПК Украши. В такому випадку не лише пщприемщ одержать переваги в результат! розвитку штелектуального потенщалу суспшьства, але i суспшьство одержить HOBi ¿мпульси для розвитку внаслщок економ1чних ycnixiB пщприемщв. Таким чином поступово зруйнуеться практика, при якш конкурентш переваги б1знесу формуються внаслщок впливу адммстративного ресурсу чи рейдерських захоплень, а не ресурсу знань та швестицш у розвиток людського катталу.
Л1тература
1. Гальчинський А. Пол1тична нооекономша: начала оновлено! парадигми економ1чних знань: монограф1я / А. Гальчинський. - К.: Либщь, 2013. - 472 с.
2. Петриченко В.Ф. Про концептуальш засади реформування НААН Укра!ни / В.Ф. Петриченко // Економка АПК. - 2013. - № 8. - С. 5-11.
3. Организационно-экономический механизм развития сотрудничества Украины и Республики Беларусь на инновационной основе: [монография] / [Федулова Л.И., Шовкун И.А., Хаустов В. К. и др.] ; под ред. д.э.н. проф. Л. И. Федуловой ; HAH Украины ; Ин-т эконом. и прогнозиров. HAH Украины. - К., 2013. - 348 с.
4. Федулова Л.1. Фшансовий аспект державно-приватного партнерства / Л.1. Федулова // Фшансп Украши. - 2012. - № 12. - С. 79-92.
5. 1нновацшна пол1тика европейський досвщ та рекомендац11 для Укра!ни. - Том 2. - Анал1з законодавства Укра!ни у сфер1 досл1джень, розробок та ¿нновац1йно1 д1яльност1 та пропозицш щодо доповнень до законодавства. - К. Фешкс, 2011. - 352 с. (Проект £С Вдосконалення стратегш, пол1тики та регулювання ¿нновац1йно1 д1яльност1 в Укра!н1).
6. Иескомб Э.Р. Дело в форму / Э.Р. Иескомб // Инвестгазета. - 2013. -№ 5. - С. 18-19.
7. The Human Capital Report : Insight report; World Economic Forum. -Geneva: World Economic Forum, 2013. - 549 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_HumanCapitalReport_2013.pdf.
8. Гладш М.В. Напрями осв1тньо-виробничо1 технолопчно-техшчно! модершзацп агропромислового виробництва / М. В. Гладш // Науковий вкник Льв1вського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мен1 С.З. Гжицького. - 2013. - Т.15. - № 2 (56). - С. 3-12. (Сер1я "Економ1чш науки").
9. Економ1чна енциклопед1я / [за заг. ред. С. В. Мочерного]. - К.: ВД "Академ1я", 2000. - Т. 1. - С. 825.
154
Summary Gladiy M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj INNOVATIVANESS OF MODERN AGRICULTURAL PRODUCTION
DEVELOPMENT
In the article revealed modern tendencies of innovative development of agricultural production in Ukraine in the context of European integration perspectives.
Key words: agriculture, modernization, development, innovation, sustainable development, public-private partnership, consortium.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
155
