CC BY
15
УДК 330.332.336
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ УКРА1НИ В УМОВАХ 1НТЕГРАЦ|Т: ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ
© 2017
ПЕТРЕНКО К. В.
УДК 330.332.336
Петренко К. В. 1нвестицшний клiмат УкраУни в умовах штеграцм: проблеми та напрямки покращення
Метою cmammi е комплекте досл/дження процеав формування нвестиц/йного кл/мату Украни в умовах штеграци та глобал'вациеконом/ки. Роз-глянуто теоретичн/ аспекти понять «Нвестищйний кл/мат крани» та «/нвестицйна приваблив/сть», охарактеризовано стан i динам/ку розвит-ку Ывестицшного кл/мату Украни у в'дпов'дностi до м/жнародних рейтинг/в, визначено основнi проблеми та напрямки покращення швестицшно-го кл/мату в УкраЫ. Наведено основнi фактори впливу на швестицшну приваблив/сть крани. Встановлено, що iснуе ряд проблем, якi негативно впливають на формування привабливого Ывестицшного кл/мату. Досл/джено тенденцИщодо пол/пшення твестицюного клмату Украни. Виявле-но, що задля кращого функц/онування твестицюного ринку потр/бно поглиблювати сп/впрацю з европейськими та м/жнародними орган/зац/ями. Ключов'! слова: швестицшний клмат, швестицшна приваблив/сть, шоземш швестици. Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 10.
Петренко Катерина ВалерИвна - кандидат економнних наук, доцент, доцент кафедри м/жнародноi економ/ки, Нац/ональний техн/чний ун/вер-ситет Украни «Швський полтехн/чний iнститут»iм. Iгоря Окорського (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: pkatya@bigmir.net
УДК 330.332.336 Петренко К. В. Инвестиционный климат Украины в условиях интеграции: проблемы и направления улучшения
Целью статьи является комплексное исследование процессов формирования инвестиционного климата Украины в условиях интеграции и глобализации экономики. Рассмотрены теоретические аспекты понятий «инвестиционный климат страны» и «инвестиционная привлекательность», охарактеризованы состояние и динамика развития инвестиционного климата Украины в соответствии с международными рейтингами, определены основные проблемы и направления улучшения инвестиционного климата в Украине. Приведены основные факторы влияния на инвестиционную привлекательность страны. Установлено, что существует ряд проблем, которые негативно влияют на формирование привлекательного инвестиционного климата. Исследованы тенденции к улучшению инвестиционного климата Украины. Выявлено, что для лучшего функционирования инвестиционного рынка нужно углублять сотрудничество с европейскими и международными организациями.
Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиционная привлекательность, иностранные инвестиции. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 10.
Петренко Екатерина Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» им. Игоря Сикорского (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: pkatya@bigmir.net
UDC 330.332.336 Petrenko K. V. The Investment Climate of Ukraine in the Context of Integration: Problems and Directions for Improvement
The article is aimed at an integrated studying the investment climate in Ukraine in the context of the integration and globalization of economy. The theoretical aspects of the «country's investment climate» and «investment attractiveness» were considered, the status and dynamics of development of Ukraine's investment climate characterized in accordance with international ratings, and the main problems and directions for improving the investment climate in Ukraine were defined. The article provides the main factors influencing the country's investment attractiveness. It has been found that there is a number of problems that adversely impact the formation of an attractive investment climate. The tendencies towards improving the investment climate in Ukraine were researched. It has been found that for a better function of the investment market, cooperation with European and international organizations should be deepened.
Keywords: investment climate, investment attractiveness, foreign investment.
Fig.: 2. Tbl.: 2. Bibl.: 10.
Petrenko Kateryna V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economy, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (37 Peremohy Ave, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: pkatya@bigmir.net
1нвестицшш процеси вщграють ключове значення для економiчного розвитку будь-яко! кра!ни, тери-тори чи регюну. 1нвестицшне середовище е показ-ником, що вцображае загальний стан усередиш краши, обсяг нацюнального доходу, привабливють для шших держав. Аналiз швестицшного ^мату становить ште-рес, осккьки дозволяе отримати уявлення про чинники та фактори, що можуть впливати на потенцшного шве-стора, та дае можливють провести оцшку швестицшно! привабливост кра!ни, окремого регюну або шдприем-ства та, нарешп, дае можливють визначити мотивацш поведшки партнера. Всебiчне переоснащення та модер-шзацш украшсько! виробничо! сфери на основi пере-важно шновацшного розвитку об'ективно вимагае на-явност адекватного швестицшного ^мату, шдвищен-ня мотиваци та защкавленост потенцшних iнвесторiв
у розвитку територш, у створенш умов для залучення швестицш.
Актуальним завданням для Укра'ни на сьогодш е створення сприятливих умов для забезпечення зро-стання швестицш та покращення швестицшного кл1-мату, що надають можливють стимулювати розвиток економжи краши за рахунок притоку шоземного каш-талу, створювати нов1 виробнич1 можливост1, шдвищу-вати р1вень продуктивност пращ, збкьшувати доходи та заощадження, шдвищувати показники р1вня та якост людського потенщалу. Отже, для успшного функцюну-вання економ1ки цко! краши та окремих ii регюшв чи шдприемств необх1дно забезпечити безперебшне i ве-лике за обсягом швестування, яке спонукатиме еконо-мжу краши прогресувати.
Проблемам формування сприятливого швести-цiйного ^мату в УкраМ присвячено багато наукових праць таких фахiвцiв, як: Гаврилюк О. В., Гуткевич С. А., Крупка I. М., Лайко Г. П., Малютш О. К., Яблонська А. та шших. Однак в умовах глобалiзащ! сватово! економiки та дефщиту iнвестицiйних ресурсiв загострюються та залишаються невирiшеними чимало проблем i факто-рiв, що впливають на економiчну привабливiсть кра'1ни для швестування.
Метою дано! статтi е розробка практичних реко-мендацiй та науково-методичних пiдходiв щодо покра-щення швестицшного клiмату Укра'1ни в економiчному просторЬ
Теоретичною та методологiчною основою стати е роботи в^чизняних i зарубiжних учених у сферi швес-тування. Стаття Грунтуеться на системному шдход^ за-вдяки чому е можливкть розглядати iнвестицiйний кль мат Украши в економiчному просторi, а також ощнити реалiзацiю iнвестицiйного процесу та виявити причино-наслiдковi зв'язки.
В умовах глобалiзащ! економiки кожна держава на-магаеться швидко реалiзувати запланованi посл-довнi етапи для утвердження та закршлення сво'1х позицiй на свгговому ринку. Не е винятком i Укра'1на, осккьки стратегiя економiчного розвитку та штеграцш у свiтове товариство вцповцае стратеги розвитку дер-жави в цкому.
Вiдповiдно до сучасних тенденцiй руху мiжнарод-ного катталу процес iнвестування за кордон вцбува-еться лише в тому випадку, коли воно е прибутковим. Тому стратегiчним завданням уряду будь-яко'1 кра'1ни е сприяння створенню комфортного швестицшного кль мату i забезпечення додаткових стимулiв тим суб'ектам, що швестують ресурси у прiоритетнi для економжи кра'1ни галузi.
Попри те, що багато наукових праць в^чизняних i зарубiжних авторiв присвячено проблемам формування швестицшного ^мату, деякi чинники, яю впливають на рiзних рiвнях, е недостатньо систематизованими.
Пiд швестицшним клiматом бiльшiсть науковцiв розумiють сукупшсть економiчних, соцiальних, полпич-них i правових факторiв, якi визначають стан швестицшного процесу. Фактори швестицшного ^мату являють собою складну моза'1ку. Однi з них негативно, iншi позитивно впливають на формування швестицшного ^мату, можуть кнувати постiйно або тимчасово [4].
Серед велико! юлькост класифiкацiйних ознак, яю видкяють науковцi для систематизаци впливу на швестицшний клiмат, доцкьно визначити таю: за змС-том (полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, технологiчнi); за рiвнем впливу (мiкрорiвень, макрорiвень, мезорiвень); за характером впливу (шституцюнальш, економiчнi, со-цiальнi); за визначенням середовища (полiтико-правове, економiчне, соцiальне); за природою впливу (матерiальнi та нематерiальнi); за термшом впливу (коротко- та дов-гостроков^ [3; 4].
Крiм зазначених чинниюв впливу на швестицш-ний ^мат, видкяють ще й такi: оргашзацшно-правове поле держави, нормативно-правова база, статус шозем-
ного 1нвестора, р1вень розвитку продуктивных сил i стан швестицшного ринку, швестицшна активн1сть населен-ня кра!ни.
Виходячи з вищезазначеного, швестицшний кл1-мат являе собою сукупшсть кГльюсних та як1сних ознак, яю можуть бути п1дставою для ухвалення р1шення щодо доцГльностГ залучення швестицш, !х обсяг, джерела, структуру та термш 1нвестування. Дан1 ознаки дшть на нац1ональному, рег1ональному, м1сцевому та галузевому р1внях, а також на р1вш окремого п1дприемства. Узагаль-нивши 1снуюч1 п1дходи до визначення швестицшного кл1мату, можна зазначити, що швестицшним кл1матом вважаеться сукупн1сть фактор1в, а саме: економГчш, со-ц1альн1, полГтичш та правов1 фактор1в, як1 й характеризуют стан 1нвестиц1йного процесу кра!ни. Фактори Гн-вестиц1йного кл1мату являють собою складну систему, деяю з яких негативно, а деяю позитивно впливають на формування швестицшного кл1мату, 1снуючи або по-стшно, або тимчасово [5; 7].
Анал1зуючи фактори, як1 можуть впливати на Гн-вестиц1йний кл1мат, можна узагальнити, що до них належать, передусш: природно-географ1чн1 умови, економ1чна динам1ка кра!ни; стратег1я державно! пол1тики; стан внутршнього ринку кра!ни; виробничий потенц1ал кра!ни. Також мають значення стан фшансо-во! системи кра!ни, податково! системи кра!ни, ринок робочо! сили, розвиток шфраструктури, 1нституц1йна система кра!ни, зовншньоеконом1чш в1дносини з Гн-шими кра!нами, соц1ально-пол1тичний стан у кра!н1, оргашзацшно-правова система.
При прийнятт1 р1шення про швестування швесто-ри передуйм звертають увагу на законодавчу базу, яка забезпечуе, гарантуе та впливае на прибутковкть швес-тиц1йно! д1яльност1 та може сприяти або обмежувати приплив 1нвестор1в на ринок. Кра!ни, яю мають значний прямий вплив держави на економ1чну д1яльн1сть, не приваблюють 1нвестор1в. Стосовно податкового зако-нодавства, сл1д зазначити, що р1вень оподаткування е не найбГльш важливим фактором. У цш площин1 1нвестор1в бГльше ц1кавить передбачуван1сть i як1сть законодавства, оскГльки складнi, неоднозначнi норми i непрозорiсть податкового законодавства призводять до конфлкйв з фiскальною службою, корупцГ! та високих ризикiв у шд-приемницькiй дГяльностГ. ВГдмГтимо, що Укра!на в остан-нГ роки доклала певних зусиль для вдосконалення податково! системи. АналГзуючи змши, якГ вГдбулися в Укра!нГ з 2014 р. в оргашзацшно-правовгй сферГ, нормативно-правовш базГ, податковГй сферГ, слГд зазначити, що по-зицГя Укра!ни в рейтингу СвГтового банку щодо оцшки регулювання бГзнесу «Doing Business» покращуеться (рис. 1). ЛГдером на даний момент е Нова ЗеландГя. Зпд-но з шдрахунками експертГв СвГтового банку, один пункт в рейтингу Doing Business, приносить державГ близько 500-600 млн дол. гнвестицш [6].
За останш роки (з 2013 р. до сьогодш) Укра!на по-кращила сво! позицГ! за загальним рейтингом зГ 137 до 80 мкця (табл. 1).
2010 39,7
2011 44,2
2012 44,4
2013 48,9
2014 58,1
2015 61,8
2016 62,8
2017 63,9 Рейтинг
Рис. 1. Рейтинг УкраТни за Doing Business у 2010-2017 рр.
Таблиця 1
Позищя УкраТни в рейтингу «Doing Business» у 2013-2017 рр.
Назва Doing Business 2013 Doing Business 2014 Doing Business 2015 Doing Business 2016 Doing Business 2017
Загальний рейтинг 137 112 96 81 80
Ревстра^я тдпривмства (Starting a business) 50 47 76 24 20
Отримання дозволiв на будiвництво (Dealing with construction permits) 183 41 70 137 140
Наймам пра^вники (Employing workers) - - - - -
Пiдключення до системи електропостачання (Getting electricity) 166 172 185 140 130
Ревстра^я власностi (Registering property) 149 97 59 62 63
Отримання кредипв (Getting credit) 23 13 17 19 20
Захист мшоритарних iнвесторiв (Protecting minority investors) 117 128 109 101 70
Оподаткування (Paying taxes) 165 164 108 83 84
Мiжнародна торпвля (Trading across borders) 145 148 154 110 115
Забезпечення виконан-ня контракт (Enforcing contracts) 42 45 43 93 81
Вирiшення неплато-спроможностi (процедура банкрутства) (Resolving insolvency) 157 162 142 148 150
Зщно зГ звГтом Doing Business-2017 Укра!на провела глобальнГ реформи у двох сферах: захист мшори-тарних ГнвесторГв та забезпечення виконання контр-актГв. Але е сфери, в яких показники погГршилися або залишилися на тому самому рГвнГ в порГвнянш з 2016 р.
Даний звГт показуе, що Укра!нГ необхГдно бГльш рГшуче впроваджувати реформи з дерегуляци, оскГльки ми значно поступаемося сусГднГм кра!нам: ГрузГя знахо-диться на 16 мкщ, Польща - на 24 мкщ, РумунГя - на
36, БГлорусь - на 37, Угорщина - на 41, Молдова - на 44, Туреччина - на 69.
За показником «Оподаткування» (Paying Taxes), що оцшюе середне податкове навантаження на шд-приемство при адмшктруванш податкГв та шших обо-в'язкових платежГв, яю мае сплачувати бГзнес, Укра!на знаходиться на 84 мкщ. У цьому рейтингу аналГзуеться ГнформацГя щодо затрат часу, необхГдного бГзнесу для виконання свого податкового обов'язку, а також перю-дичшсть подання податково! звГтностЬ
<
О ш
Порiвняння показниюв Украши з показниками ш-ших кра!н та груп кра!н (табл. 2) показуе, що Украша мае сприятливi умови за такими показниками, як «ильюсть податкових платежiв» та «iндекс процедур пiсля подачi звiтностi», але завеликий час на розрахунок та сплату податкiв i порiвняно високу загальну податкову ставку. Серед кра!н Сх1дно! бвропи та Центрально! Ази Украша мае найнижчу кiлькiсть податкових платежiв (разом iз Грузiею) - 5 (в шших кра'1нах передбачено вiд 6 (Азербайджан) до 51 (Киргизш) платежiв). Однак загальна подат-кова ставка в УкраМ е однiею з найвищих - 51,9% (вища ставка лише в Бкоруа - 54,8% та Таджикистан - 65,2%). Стосовно показника розрахунку часу на сплату податюв, то в УкраМ вш залишаеться дуже високим - 355,5 годин (вище лише в Боснн та Герцеговинi - 411 год.). За индексом процедур тсля подачi звiтностi Укра'1на знаходиться всередиш даного мiнiрейтингу. Для порiвняння показ-ники за индикатором «Оподаткування» краш 6С такi: + загальна податкова ставка: вк 20,8% (Люксембург) до 62,8% (Францш);
f час на розрахунок та сплату податтв: вк 52 год. (Сан-Маршо) до 453 (Болгарiя) (Болгарiя значно випереджае iншi кра'ни 6С, перед нею Угорщина з показником в 277 год.); f киьккть платежiв: вк 4 (Норвегiя) до 31 (Хорват);
f тдекс процедур тсля подачi звтности вГд 48,4 (1талш) до 98,6 (Сан-Марiно).
Згiдно з висновками експертiв, якщо оцiнка еко-номiки кра'ни за iндикатором Paying Taxes змшююеться на 2% i бкьше , то такi змГни вiдносять до реформ, якi можуть спрощувати чи ускладнювати ведення бiзнесу.
У 2016 р. Украша в рейтингу за шдексом глобально'' конкурентоспроможност погiршила сво'1 позицн на 6 пункпв вГдносно 2015 р., отримавши 85 мiсце, що, своею чергою, впливае на рiвень швестицшно! привабли-востГ кра'1ни (рис. 2).
Зпдно з рейтингом International Business Compass (IBC) рiвень швестицшно! привабливостi Укра!ни за 2016 р. попршився на 41 сходинку в порГвнянш з 2015 р., Украша поска лише 130-те мiсце зГ 174 кра'1н.
Таблиця 2
Порiвняння показникiв УкраУни за iндикатором «Оподаткування» i3 iншими кражами та групами краУн
Показник УкраУна (рейтинг - 20) Свропа та Центральна Азiя ОЕСР Нова Зеландiя (рейтинг - 2) Польща (рейтинг - 47) Грузiя (рейтинг - 22)
Кшьюсть податкових платежiв 5,0 17,6 10,9 7,0 7,0 5,0
Час на розрахунок i сплату податкiв 355,5 221,5 163,4 152,0 271,0 270,0
Загальна податкова ставка (% вщ прибутку до оподаткування) 51,9 33,8 40,9 34,3 40,4 16,4
1ндекс процедур тсля подачi звiтностi та сплати податш (0 -100) 79,3 71,9 85,1 96,9 92,2 87,2
Джерело: складено за [1].
1ндекс
100
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
69
73
72
82
89
82
73
84
76
79
85
67 00 00 22
8 0 0 2
9 0 0 2
0 2
0 2
0 2
0 2
0 2
PiK
Рис. 2. Рейтинг УкраУни за шдексом глобальноУ конкурентоспроможност у 2006-2016 рр. Джерело: складено за [1; 2; 9].
Pi3Ka та суттева 3MÍHa iндексу швестицшно! при-Ba6AMB0CTÍ спричинена складною та нестабгльною военно-полiтичною ситуацiею в УкраМ в 30HÍ АТО, не-проведенням реформ у судовiй системi та високим piB-нем корупцГ! та бюрократа, комбшащею легально! та тшьово! економiки, недовipою мiж бiзнесом i владою, несприятливими умови iнвестування, нерозвинешс-тю iнвестицiйного ринку та швестицшно! шфраструк-тури й вiдсутнiстю правових засад i дiевих механiзмiв державного-приватного партнерства в швестуванш [8].
На сьогодш малий обсяг iнвестицiй в Укра!ну е ключовим показником несприятливого iнвестицiйного клiмату. Посилення рейтингу нашо! кра!ни у свiтовому економiчному пpостоpi в цглому та piзних сферах зо-крема (тоpгiвельнiй, фiнансовiй, сощальнш тощо) е не-можливим без формування мщно! внутpiшньо! основи для розвитку. Незважаючи на деякi позитивш зрушен-ня, Укра!на мае потенщал для вдосконалення шститу-цiональних, адмшстративних та економiчних важелiв покращення швестицшного клiмату.
Мiсце кра!ни в мiжнаpодних iнвестицiйних рейтингах е своергдною першою «вiзитною карткою» для потенцшного iнвестоpа пiд час його пошуку нових мож-ливостей для вкладення капгталу. При здiйсненнi комплексно! оцшки iнвестицiйного клiмату кра!ни швестори оpiентуються також на висновки мiжнаpодних рейтин-гових агенцiй [10].
ВИСНОВКИ
Отже, на формування швестицшного клГмату Укра!-ни впливае цгла низка чинниюв, серед яких на перший план виходять iнвестицiйнi ризики, зумовлеш складною полiтичною ситуацiею, що склалися в кpа!нi через вш-ськовi дГ! на Донбасi та анексш Криму. Розв'язання цих проблем на сьогодш е першочерговим завданням. Для стимулювання швестицшно! дгяльностг та покращення швестицшного клгмату в УкраМ необхгдно також сфор-мувати стабгльну довгострокову державну полГтику у сферг гноземного гнвестування.
Таким чином, реформування державного апарату та зменшення роздуто! бюрократ!! стоять на передньому планг. Необхгдним е також зняття обмежень для бгзнесу (дерегуляц1я) i створення рГвних умов для всгх вгтчизня-них i заpубiжних економiчних суб'ектiв. Спрощення процедур для оpганiзацi! бГзнесу е дуже важливим елементом полшшення iнвестицiйного клiмату, адже, як це уже було показано, даний чинник сильно погipшуе позицГ! Укра!ни в глобальнш конкуренцГ!. Держава повинна вгдходити вГд полГтики безкомпромкного фккального навантаження на бГзнес заради додаткових надходжень у бюджет.
Система оподаткування для платника податюв повинна бути простою i зрозумглою, такою, щоб вона вгд-повгдала очжуванням платниюв, а також штересам дер-жави. Ще одною проблемою державного регулювання е постшш та хаотичш змши в законодавств! Вони завжди повинш бути реалГзоваш систематично, щоби уникати довгльного трактування д1й посадових ойб. На додаток, потрГбно розробити спещальш законодавч! норми, що дозволяють стимулювати довгостроков! швестищ! та знизити ризики для них. НаслГдуючи приклад багатьох европейських кра!н, оподаткування та регулювання шд-
приемницько! дiяльностi повиннi бути максимально ав-томатизованими, щоб уникнути можливих незаконних д1й з боку посадових оаб.
Такi реформи були б можливими в тому чит при поглибленш спiвпрацi з европейськими та мiжнародни-ми органiзацiями. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Doing Business. URL: http://www.doingbusiness.org/ data/exploreeconomies/ukraine
2. Global competitiveness report 2016-2017 // World Economic Forum, 2016. URL: http://www3.weforum.org/docs/ GCR2016-2017/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessRe-port2016-2017_ FINAL.pdf
3. Пересада А. А. 1нвестування: навч. noci6. Кив: КНЕУ, 2004. 250 с.
4. Крамаренко К. М. Формування швестицшного шмату Украши в сучасних умовах. Глобальн та нацюнальН пробле-ми eKOHOMÎKU. 2015. Вип. 8. С. 188-191.
5. Третяк Н. М. Фактори формування швестицшного шмату в УкраМ Фнансовий прост'р. 2013. № 3. С. 165-170.
6. World Bank. URL: http://www.worldbank.org/
7. Ковтун Н. В. Факторний аналiз ефективносп швестицшного процесу та дiяльностi. Облк i фiнанси АПК. 2014. № 7. С. 27-31.
8. Левшовська О. М. Особливосп залучення прямих шоземних швестицш в економку Украши // Актуальш про-блеми крашознавчо! науки: матерiали мiжнародноï науково-практично! iнтернет-конференцiï. URL: https://internationalcon-ference2014.wordpress.com/2016/11/page/9/
9. Офiцiйний сайт ёвропейсько! Бiзнес-Асоцiацiï. URL: http://www.eba.com.ua
10. Яблонська А. 1нвестицшний та економiчний шмат Украши в умовах росмсько! агресп. URL: http://iac.org.ua/ investitsiyniy-taekonomichniy-klimat/
REFERENCES
"Doing Business". http://www.doingbusiness.org/data/ex-ploreeconomies/ukraine
"Global competitiveness report 2016-2017". World Economic Forum, 2016. http://www3.weforum.org/docs/GCR2016-2017 /05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2016-2017_FI-NAL.pdf
Kramarenko, K. M. "Formuvannia investytsiinoho klimatu Ukrainy v suchasnykh umovakh" [Formation of the investment climate of Ukraine in modern conditions]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 8 (2015): 188-191.
Kovtun, N. V. "Faktornyi analiz efektyvnosti investytsiinoho protsesu ta diialnosti" [Factor analysis of the effectiveness of the investment process and activities]. Obliki finansyAPK, no. 7 (2014): 27-31.
Levinovska, O. M. "Osoblyvosti zaluchennia priamykh in-ozemnykh investytsii v ekonomiku Ukrainy" [Features of attraction of direct foreign investments into the economy of Ukraine]. Aktu-alni problemy krainoznavchoi nauky. https://internationalconfer-ence2014.wordpress.com/2016/11/page/9/
Ofitsiinyi sait Yevropeiskoi Biznes-Asotsiatsii. http://www. eba.com.ua
Peresada, A. A. Investuvannia [Investment]. Kyiv: KNEU,
2004.
Tretiak, N. M. "Faktory formuvannia investytsiinoho klimatu v Ukraini" [The factors of investment climate formation in Ukraine]. Finansovyi prostir, no. 3 (2013): 165-170.
"World Bank". http://www.worldbank.org/
Yablonska, A. "Investytsiinyi ta ekonomichnyi klimat Ukrainy v umovakh rosiiskoi ahresii" [Investment and economic climate of Ukraine in conditions of Russian aggression]. http://iac.org.ua/ investitsiyniy-taekonomichniy-klimat/
