CC BY
13
Onyshko, S. V. "Derzhavne rehuliuvannia klasteryzatsii ekonomiky yak napriamok rozbudovy natsionalnoi innovatsiinoi modeli" [State regulation of clustering of the economy as the development direction of national innovation model]. Aktualni prob-lemy ekonomiky, no. 11 (2010): 55-61.
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2006.
Rayzberg, B. A., Lozovskiy, L. Sh., and Starodubtseva, E. B. Sov-remennyy ekonomicheskiy slovar [Modern economic dictionary]. Moscow: Infra-M, 2011.
Sabluk, P. T., and Kropyvko, M. F. "Klasteryzatsiia yak mekha-nizm pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ta sotsialnoi spri-amovanosti ahrarnoi ekonomiky" [Clustering as a mechanism for enhancing competitiveness and social orientation of agricultural Economics]. Ekonomika APK, no. 1 (2010): 3-12.
Sokolenko, S. I. Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in a global economy]. Kyiv: Lohos, 2004.
"The European Cluster Memorandum. 2008." http://www. corallia.org/images/stories/documents/AboutCorallia/AboutCor-allia-doc-005.pdf
УДК 336
1НВЕСТИЦ1ИНИИ КЛ1МАТ УКРА1НИ ТА ШЛЯХИ ИОГО Ф0РМУВАННЯ
© 2017 ОРИЩИН Т. М., БОБЕРСЬКА Н. В.
УДК 336
Орищин Т. М., Боберська Н. В. 1нвестицшний клiмат УкраУни та шляхи його формування
Метою cmammi е досл/дження чинник/в, як/ визначають позитивный швестицшний кп'шат в УкраМ. Серед них: потенцйно м/сткий ринок, на-явн/сть багатих природних ресурав, достатнш науково-техн/чний потенц/ал, значний сльськогосподарський потенц/ал (виг/дне географ/чне розташування, сприятливий клшат, родюч/(рунти), розвинена /нфраструктура, квал/ф'шоваш трудовiресурси, сформована законодавча база з питань /ноземних нвестицй. Проанал/зовано сучасний стан твестицшного клшату в УкраМ, який характеризуеться високиш р/внеш ризикова-ностi. Об(рунтовано актуальн/сть здшснення таких необх/дних заход/в для пол'тшення твестицтого клшату в УкраМ: боротьба з корупц/ею, реформа судовоi г'шки влади та правоохоронних органв, формування сприятливого мвестицтого ш/джу, сприяння розвитку тестицтно! iнф-раструктури та фондового ринку, тдтримка малого тдприемництва. Ключов'! слова: iнвестицйний кл/мат, швестици, ресурси, iнвестор, тестицйна приваблив/сть. №п.: 10.
Орищин Тетяна Михайтвна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри ф/нанав, 1вано-Франшвський нацюнальний техн/чний унверситет нафти i газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франшвськ, 76018, Украна) E-mail: oryshchyn.t@gmail.com
Боберська Наталiя Володими^вна- кредитний фах/вець, в'ддшення АТ«ОТП Банк» ум. Стрий (вул. Шевченка, 87, Стрий, 82402, Украна) E-mail: natalya-boberska@mail.ru
УДК 336
Орищин Т. М., Боберская Н. В. Инвестиционный климат Украины и пути его формирования
Целью статьи является исследование факторов, определяющих положительный инвестиционный климат в Украине. Среди них: потенциально емкий рынок, наличие богатых природных ресурсов, достаточный научно-технический потенциал, значительный сельскохозяйственный потенциал (выгодное географическое положение, благоприятный климат, плодородные почвы), развитая инфраструктура, квалифицированные трудовые ресурсы, сформированная законодательная база по вопросам иностранных инвестиций. Проанализировано современное состояние инвестиционного климата в Украине, который характеризуется высоким уровнем рискованности. Обоснована актуальность осуществления таких необходимых мер по улучшению инвестиционного климата в Украине: борьба с коррупцией, реформа судебной ветви власти и правоохранительных органов, формирование благоприятного инвестиционного имиджа, содействие развитию инвестиционной инфраструктуры и фондового рынка, поддержка малого предпринимательства.
Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиции, ресурсы, инвестор, инвестиционная привлекательность. Библ.: 10.
Орищин Татьяна Михайловна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (ул. Карпатская, 15, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: oryshchyn.t@gmail.com
Боберская Наталья Владимировна - кредитный специалист, отделение АО «ОТП Банк» в г. Стрый (ул. Шевченко, 87, Стрый, 82402, Украина) E-mail: natalya-boberska@mail.ru
UDC 336
Oryshchyn T. M., Boberska N. V. The Investment Climate of Ukraine and Ways for its Formation
The article is aimed at studying the factors that determine the positive investment climate in Ukraine. These include the potentially inclusive market, the availability of abundant natural resources, the sufficient scientific and technological potential, the significant agricultural potential (advantageous geographical location, favorable climate, fertile soils), the developed infrastructure, the skilled labor resources, and a developed legislative framework for the issues of foreign investment. The current status of the investment climate in Ukraine, which is characterized by a high level of risk, has been analyzed. Relevance of such necessary measures to improve the investment climate in Ukraine has been substantiated: countering the corruption, reform of the judicial branch and the law enforcement bodies, development of a favorable investment image, facilitation to the investment infrastructure and the stock market, and support for small entrepreneurship. Keywords: investment climate, investments, resources, investor, investment attractiveness. Bibl.: 10.
Oryshchyn Tatyana M. - PhD (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (15 Karpatska Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: oryshchyn.t@gmail.com
Boberska Natalya V. - Credit Specialist, Branch of JSC OTP Bank in Stryi (87 Shevchenka Str., Stryi, 82402, Ukraine) E-mail: natalya-boberska@mail.ru
Eкономiчна криза в УкраМ викликана вцсутшстю системних реформ, перш за все, у реальному сек-торi економжи, вiйськовою агресieю Росшсько! Федераци на Донбаа та окупацieю АРК. Реформування нацюнально! економiки потребуе залучення довгостро-кового капiталу стратегiчних вiтчизняних та шоземних iнвесторiв. На сьогоднi для економiчного розвитку на-шо! держави обсяг внутршнк фiнансових ресурсiв е не-достатнiм. У зв'язку з цим привабливими стають кошти шоземних iнвесторiв. Проте ситуацiя ускладнюеться тим, що проблема iнвестування вирiшуеться в умовах свиово! економiчно! кризи, коли попит на швестици значно перевищуе !х пропозицiю.
Iнвестицiйний клiмат безпосередньо впливае на основш показники соцiально-економiчного розвитку кра!ни. Позитивний швестицшний клiмат сприяе вирiшенню соцiальних проблем, забезпечуе високий рiвень зайнятостi населення, дозволяе оновлювати ви-робництво, проводити модершзацш й нарощування основних фондiв пiдприемств, впроваджувати новiтнi технологи тощо. Враховуючи, що швестици виступають дiевим важелем здiйснення структурно! перебудови економжи, розв'язання соцiальних i економiчних проблем, то ключовими завданнями державного управлш-ня у ц1й сферi е: державнi гарант! iноземним швесторам на довгостроковi проекти, надання державних пкьг на розвиток окремих галузей економiки кра'1ни, покращен-ня швестицшного клiмату, активiзацiя швестицшно! активностi, накопичення швестицшних ресурсiв та !х концентрацiя на прiоритетних напрямках розвитку еко-номiки. За оцiнками внутршни та шоземних суб'екпв господарювання iнвестицiйний ^мат в УкраМ зали-шаеться несприятливим для залучення кашталу в еко-номiку кра!ни. Тому пошук шляхiв його полiпшення та активiзацiя швестицшних процейв е найважливiшими завданням для Укра!ни.
О. Герасимчук, Б. Кваснюк, А. Яценко, О. Завго-родня, В. Тарасович, О. Задорожна, О. Лапко та iншi на-уковщ присвятили сво! науковi дослiдження виршенню проблем залучення iноземних iнвестицiй в економжу Укра!ни та розробили низку заходiв, якi, передусiм, по-трiбнi для подолання взаемно! недовiри мiж iноземними iнвесторами, мiсцевими пiдприемцями та урядом.
1нвестицшний клiмат - це узагальнена характеристика сукупностi сощальних, економiчних, оргашза-цiйних, правових, пол^ичних, соцiокультурних переду-мов, що зумовлюе привабливiсть i доцiльнiсть швесту-вання в ту або шшу господарську систему. Укра!на мае значний швестицшний потенщал, зокрема: е одним з найбкьших потенцiйно мiстких ринкiв у бврош; володiе багатими природними ресурсами; мае високий рiвень науково-дослiдних розробок у багатьох галузях науки i технiки та достатнiй науково-технiчний потенщал; во-лодiе значним скьськогосподарським потенщалом (ви-гiдне географiчне розташування, сприятливий клiмат, родючi Грунти); мае добре розвинену шфраструктуру. Окрiм того, привабливкть укра!нсько! економiки для iноземних iнвесторiв Грунтуеться на: наявностi квалiфi-кованих трудових ресурсiв; сформованiй законодавчiй базi з вирiшення питань iноземних швестицш, яка, зо-
крема, впроваджуе нацюнальний режим дlяльностi для фiрм з прямими швестицшми; посиленнi зв'язк1в з кронами 6С; членствi в СОТ тощо. Однак, попри щ суттев! переваги, iнвестицiйна привабливiсть Украши сьогодш залишаеться низькою, оск!льки швестицшний ^мат в УкраМ е досить ризикованим. З кожним роком частка Украши у свиових обсягах швестицш скорочуеться. Ре-волюцш Пдност1 суттево попршила нацiональну еконо-м1чну ситуащю та трансформувала зовнiшньоекономiч-ну дшльшсть нашо! держави. Збройний конФл1кт на схо-д1 Укра1ни, скорочення обсяпв роййського ринку мають також негативний вплив на плайжний баланс краши.
Економiка Укра1ни перебувае у складнш еконо-м1чн1й ситуацЦ, яка зберегла тенденци до погiршення у 2016 р. Питання створення сприятливих умов розвитку бiзнес-клiмату в Украlнi залишаеться одним з найак-туальнiших. Обсяг залучених з початку 2016 р. прямих iноземних iнвестицiй (акцiонерного кашталу) в економь ку Укра1ни на юнець 2016 р. становив 42851,3 млн дол. США (без урахування тимчасово окуповано! територП Автономно! Республжи Крим, м. Севастополя та части-ни зони проведення антитерористично! операци) та в розрахунку на одну особу населення - 1000,5 дол.
У2016 р. в економжу Укра!ни шоземними iнвестора-ми вкладено 1042,4 млн дол. i вилучено 351,3 млн дол. прямих швестицш (акцюнерного кашталу). Зменшення вартостi акцiонерного кашталу за рахунок переоцшки, втрат i перекласифiкацi! становило 3604,0 млн дол., у тому числ1 за рахунок курсово! р1зниц1 -3539,3 млн дол.
У 2016 р. швестици надходили з1 133 кра!н свггу. 1з кра!н 6С 1з початку року внесено 33154,9 млн дол. швестицш (77,4% загального обсягу акцюнерного кашталу), з шших кра!н свпу - 9696,4 млн дол. (22,6%).
До десятки основних кра!н-iнвесторiв, на яю при-падае бкьше 83% загального обсягу прямих швестицш, входять: Кшр - 12274,1 млн дол., Шмеччина - 5489,0 млн дол., Шдерланди - 5108,0 млн дол., Росшська Фе-дерацlя - 2685,6 млн дол., Австрш - 2354,3 млн дол., Велика Британш - 1953,9 млн дол., Британсью В1ргшсью Острови - 1872,6 млн дол., Францш - 1539,2 млн дол., Швейцарш - 1371,2 млн дол. та 1талш - 966,6 млн дол.
Прям1 швестици з Укра!ни здiйснювалися до 46 кра!н св1ту, переважна частка яких була спрямована до К1пру (93,0%). Як бачимо, головним швестором Укра!ни е К1пр, що мае викликати у нас занепокоення, адже ця кра!на мае славу офшорно!. За !! допомогою i зд1йсню-ються корупц1йн1 схеми з вiдмивання грошей.
Протягом 2014-2016 рр. урядом Укра!ни вжито комплекс заходiв з1 створення яюсно нових умов веден-ня 61змсу, що мають забезпечити вцбудову економiки Укра!ни та 'й стабкьний розвиток. Проте, на жаль, щ заходи ще не дали бажаного результату, тому що затвер-джеш лише на паперi та не виконуються через високий рiвень корупци.
На сьогодн1 в УкраМ створене правове поле для швестування та розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство Укра!ни визначае гаранти дшль-ност1 для iнвесторiв, економiчнi та оргашзацшш засади реалiзацi! державно-приватного партнерства в УкраМ.
На територи Укра!ни до iноземних iнвесторiв за-стосовуеться нацiональний режим швестицшно! дшль-ност1, тобто надано р1вш умови д!яльност1 з вичизня-ними швесторами. Iноземнi iнвестицi! в УкраМ не шд-лягають нацiоналiзацi!.
У випадку припинення швестицшно! дшльност шоземному iнвестору гарантуеться повернення його ш-вестици в натуральнiй форм1 або у валю« iнвестування без сплати мита, а також доход1в в1д iнвестицiй у грошо-в1й або товарнш форм1. Держава також гарантуе безпе-решкодний i негайний переказ за кордон прибутюв та шших кошт1в в lноземнiй валютi, одержаних на законних пiдставах унаслiдок здшснення шоземних iнвестицiй.
Bирiшенню проблемних питань iнвесторiв покли-канi сприяти комга! з1 сприяння досудовому вре-гулюванню суперечок з швесторами, яю можуть створюватися органами виконавчо! влади та органами мiсцевого самоврядування як тимчасовi консультацшно-дорадчi органи з метою сприяння досудовому врегулю-ванню суперечок м1ж iнвестором i органом виконавчо! влади (мкцевого самоврядування).
З метою пошуку дiевих механiзмiв залучення шо-земних iнвестицiй в Укра!ну урядом держави на регу-лярн1й основ! проводяться бiзнес-форуми за участю по-тенцшних iноземних iнвесторiв.
Зазначенi заходи покликан сприяти покращенню iнвестицiйного 1м1джу Укра!ни та збкьшенню о6сяг1в залучення шоземних iнвестицiй та капiтальних швестицш в економiку держави.
Ситуацш з досить незначними обсягами надхо-джень шоземних швестицш в Укра!ну продовжуеться. Хоча в УкраМ в середньому третина шоземних швестицш надходить у промисловкть, однак в основному фшансуються низькотехнолопчш гвлуз1 та виробництва (металургlя, загальна хшш, харчова промисловкть). Ще третина iноземних вкладень припадае на фiнансову дЬ-яльн1сть, яка, хоч i е вкрай необх^дною для здiйснення вс!х вид1в господарсько! дшльносй, не може розглядати-ся реальною основою добробуту кра!ни у довгостроковш перспективi [3]. Неоднорiдною е й швестицшна прива-6лив1сть регюнш Укра!ни. Лiдерами в залученнi швестицш багато роюв поспкь е мкто Ки!в, Днiпропетровська та Харювська областi. Таке спрямування прямих шоземних швестицш в регюнальному розр1з1 не сприяе р1вно-м1рному соцiально-економiчному розвитку регiонiв та посилюе подальше збкьшення розриву в !х розвитку.
Незначний обсяг швестицш в Украшу е ключовим показником несприятливого швестицшного клiмату. За результатами дослiджень бвропейсько! бiзнес-асоцiацi!, 85% пiдприемцiв незадоволенi станом швестицшного ^мату в УкраМ [4]. Серед основних негативних рис ш-вестицшного клiмату в УкраМ експерти визначають: по-л1тичну та економiчну нестабlльнiсть, збройний конфл1кт на сход1 Укра'ни, незавершенiсть процесу реформ, висо-кий рiвень корумпованостi та забюрократизовашсть по-л1тично! системи, недосконалiсть та протир1ччя законо-давчо! бази, вцсутшсть едино! стратеги щодо заохочен-ня iнвестицiй, непередбачуванiсть податково! пол1тики, слабку судову систему, слабке валютне регулювання, не-
послцовну полiтику НБУ, неефективну роботу митнищ. Вагомою причиною низько! iнвестицiйноI привабливост для системних iноземних iнвесторiв можна вважати i на-явнiсть величезного тМового сектора в УкраIнi.
При здшсненш комплексно! оцiнки швестищй-ного ^мату краIни-iнвестори орieнтуються також на висновки мiжнародних рейтингових агенцiй. Так, зпд-но з оцiнкою Всесвптого економiчного форуму, Укра!-на поска 85 мiсце 3i 138 у рейтингу 1ндексу глобально! конкурентоспроможностi-2016, втративши за рiк шiсть позицiй (у попередньому рейтингу вона займала 79 по-зицiю) [9]. Негативними факторами для ведення бiзнесу в нашш краIнi визначено: корупцiю, полiтичну неста-бiльнiсть, iнфляцiю, неефективну державну бюрокра-тiю, ускладнений доступ до фшанйв, часту змiну урядiв, високi податковi ставки, складнiсть податкового зако-нодавства, регулювання валютного ринку, невiдповiд-ну яюсть iнфраструктури, обмежувальне регулювання ринку пращ, недостатню здатнiсть до шноващй, зло-чиннiсть та крадiжки, погану етику робочо! сили, низь-ку яюсть охорони здоров'я та недостатню освiченiсть пращвниюв. Серед основних проблем автори рейтингу називають перебудову шститущонально! структури (130 мiсце), скорочення домшування великих компанiй на внутршни ринках (129 мiсце) та шдвищення кон-курентностi ринкiв (125 мкце) i, отже, !х ефективностi (112 мкце) [1].
За результатами дослiдження Свiтового банку Doing Business 2016, за легюстю ведення бiзнесу Укра!на увiйшла в ТОП-100, пiднявшись за рж на 1 пози-щю i зайнявши 80 мiсце [6]. Укладачi рейтингу вiдзначи-ли ряд покращень у бiзнес-клiматi Укра!ни: спрощення процесу сплати податкiв для компанш завдяки введен-ню електронно! системи подання декларащй та сплати единого сощального податку; зменшення кiлькостi цен-тральних органiв виконавчо! влади, що здiйснюють на-гляд (контроль) у сферi господарсько! дiяльностi; адап-тацiя укра!нських стандартiв до европейських. Разом з тим, бкьшкть цих заходiв лише незначно полiпшили iснуючу систему, Укра!на в рейтингу поступаеться як державам - членам 6С, так i сво!м найближчим сусiдам, включно з РФ [2].
За результатами дослцжень бвропейсько! бiзнес-асоцiацiI (6БА), показник iндексу iнвестицiйноI при-вабливосп за 4 квартал 2016 р. склав 2,51 i так i не перевищив докризовий рiвень 2011 р., залишаючись у негативнiй площиш (е нижчим за 3 бали). Згiдно з опи-туваннями 89% керiвникiв не бачать жодних передумов для стабшзащ! фiнансового ринку, 80% - не задоволеш ефективнiстю боротьби з корупщею, 77% респондентiв не пометили реформ судово! системи, 55% шдприемщв не задоволенi митними процедурами, сткьки ж не бачать прогресу з вцшкодуванням ПДВ. Лише 17% опи-таних помiтили незначне спрощення митного оформ-лення, 11% вцзначили покращення у судовiй сфер^ 8% вважають, що торгiвля стала простшою [5]. Окрiм того, на 7 пункйв погiршився рейтинг шдексу економiчноI свободи Укра!ни, у 2016 р. вона пойдала 162 мкце зi 178 кра!н. Дослiдники вцзначають, що Укра!на погiршила
сво"1 позици за BicbMOMa з 10 показникгв, найгiрша ситу-ацiя з гарантгями прав BAacHOCTi, iнвестицiями, управ-лгнням державними витратами. Серед кра"1н бвропи Укра'1на перебувае на останньому мгсцг та належить до списку кра"1н з «репресивною економiкою» [8].
За результатами 1ндексу сприйняття корупцГ1-2016 вiд Transparency International Укра'1на лишаеться однгею з найбгльш корумпованих краш свгту i найкорумпованг-шою крашою бвропи, займае 131 мгсце зг 176 позицгй. Нещодавно прийнятг закони поки не дали вгдчутних ре-зультатгв у антикорупцшнш боротьбг [10].
Оцгнюючи незадовгльний стан процесу гноземно-го гнвестування, експерти вважають головною причиною цього недосконалу полгтику уряду. Збгльшення обсяггв гноземного гнвестування в Укра1нг можливе лише за умов пгдвищення 11 гнвестицгйно1 при-вабливостг та створення механгзму взаемодг" гноземно-го гнвестора й органгв державно1 влади.
Полгпшення гнвестищйного клгмату потребуе пгд-вищення стабгльностг та прозоростг полгтично1 системи Укра1ни, зменшення ргвня 11 корумпованостг, подолання тенденцгй кримгналгзацг1 суспгльства, прискорення про-цесгв дерегуляцг1 пгдприемницько1 дгяльностг в цглому, завершення судово'1 реформи.
Значну роль у створеннг сприятливого гнвестицгйного клгмату вгдгграе стабгльнгсть законодавчо'1 системи, держава мае надгйно забезпечувати захист прав гнозем-них гнвесторгв г розробити систему "1х страхування вгд можливих ризикгв здгйснення гнвестицгйно1 дгяльностг на територг1 Укра1ни.
Особливу увагу необхгдно придглити гнформа-цгйному забезпеченню залучення гноземних гнвестицгй. Доцгльним, на нашу думку, е розробка чгтко! державно'1 стратегг1 залучення гноземних гнвестицгй, визначення пргоритетних галузей економгки, ефективне функцго-нування яких зумовить подальше пожвавлення в гнших секторах. Сьогоднг серед них в Украшг можна видглити аграрний сектор, сферу високих технологгй, 1Т-гндустргю, машинобудування, нафтогазову та енергетичну галузг.
При розробцг гнвестицшно! стратеги слгд врахо-вувати географгчнг та соцгально-економгчнг вгдмгнно-стг реггонгв Укра1ни. Одним з альтернативних джерел фгнансування реггональних гнвестицгйних програм г проектгв можуть стати заощадження мггрантгв г нацго-нально1 дгаспори Тому уряду доцгльно було б розроби-ти стратеггю залучення грошових переказгв мггрантгв з урахуванням 1х гнтересгв г потреб. У перспективг, заро-бивши економгчну й фгнансову довгру мггрантгв, Украша може розраховувати й на гншг складовг мгжнародного ринку капгталу [7]. Для стимулювання швестицшно! дг-яльностг та покращення гнвестицгйного клгмату в Укра-1нг необхгдно сформувати стабгльну державну полгтику у сферг гноземного гнвестування, розраховану на дов-гострокову перспективу, та розробити обгрунтовану державну стратеггю залучення гноземних гнвестицгй, з урахуванням нацгональних цглей та пргоритетгв. Це сприятиме пгдвищенню швестицшно! привабливостг вг-тчизняно1 економгки на мгжнародному ринку капгталу та прискорить процес вгдтворення ii потенцгалу в склад-
них полiтико-економiчних умовах. Перспективами по-дальших дослiджень у цьому напрямку е питання шдви-щення швестицшно1 привабливостi регiонiв Укра1ни.
Щоб мати серйознiшу основу для економiчного зростання, Укра1на повинна звернутися до виршення головних проблем. Можливо, найголовншою проблемою кра1ни е необхцшсть перебудови свое! шститу-цюнально1 структури. Також варто зважати на перелж проблем, що не дозволяють ефективно розвиватися, а саме: нецкьове використання бюджетних коштiв, низька довiра громадськостi до полiтикiв, хабарi та не-формальнi платежi, залежнiсть судово'1 системи, слабка ефектившсть правово'1 системи у врегулюванш супер-ечок, непрозорксть роботи держорганiв, ненадiйнiсть роботи правоохоронних органiв, поганий стан дорiг, ефективност системи охорони здоров'я, початково'1 та вищо'1 освiти i професiйного навчання та ш.
Важливим кроком у цьому напрямку е шдписан-ня та ратифжацш Угоди про асощацш та поглиблену i всеосяжну зону вкьно1 торгiвлi мiж Укра'1ною та 6С, що вiдкривае новi можливост для укра1нсько1 економiки, але водночас вимагае здшснення докорiнних реформ у соцiально-економiчнiй сферi та всеохоплюючо'1 модерш-зацГ1 виробництва. Реалiзацiя евроiнтеграцiйних намiрiв Укра'1ни стане можливою лише за умови мобшзаци та ефективного спрямування значних iнвестицiйних ресур-сiв у розбудову промислового комплексу, який мае стати рушшною силою економiчного зростання в УкраМ.
ВИСНОВКИ
Отже, основними напрямками полшшення шве-стицiйного ^мату Укра1ни повиннi стати:
+ припинення вшськових дiй на сходi Украши; + боротьба з корупцiею;
+ реформа судово1 гкки влади та правоохоронних оргашв;
+ формування сприятливого швестицшного iмi-джу через оргашзацш та участь у мiжнародних виставках, ярмарках, iнвестицiйних проектах, публжаци в мiжнародних друкованих виданнях вцповцного профкю; + сприяння розвитку швестицшно! шфраструк-тури (iнвестицiйних фондiв, аудиторських i страхових компанiй); + полшшення шформацшного забезпечення шо-земних iнвесторiв щодо потенцiйних можли-востей швестування; + розробка та подання пропозицш у вищi органи державно! влади Укра1ни щодо вдосконалення державного регулювання сфери iноземного ш-вестування;
+ пiдтримка малого пiдприемництва, осккьки малий i середнiй бiзнес дозволяе використо-вувати iнвестицiйний потенцiал територiй, створювати конкурентне ринкове середови-ще, швидко реагувати на споживчi потреби та кон'юнктуру ринку, розширювати мережу видiв дiяльностi, орiентуватися на регюнальну i мк-цеву специфiку;
+ сприяння розвитку фондового ринку з метою активiзащI участi iноземних iнвесторiв у про-цесах приватизаци, зокрема шляхом здшснен-ня портфельних швестицш.
Hеобхiдними завданнями державно! полiтики е яюсна ревiзiя iснуючоI системи формування та шдтримання iнвестицiйного клiмату Укра!ни, стратегiчний аналiз прiоритетiв розвитку нацюнально! економiки, а також iдентифiкацiя чинниюв, якi обумов-люють неефективнiсть нормативно-правових актiв, що приймаються з метою шдтримання сприятливого шве-стицiйного ^мату Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1ндекс Глобально! конкурентоспроможностi 2012-2016 // УкраТнський нацiональний гiд. URL: http://ung.in.ua/ua
2. Аналiз iндексу конкурентоспроможностi УкраТни в 2013-2016 рр. // Infolight - iнформацiйно-аналiтичний центр. URL: http://infolight.org.ua/
3. Гайдуцький А. Не за крихти. УкраТн потрiбна якiсно нова стратепя залучення iH03eMHoro капiталу. URL: https://dt.ua/ finances/ne-za-krihti-ukrayini-potribna-yakisno-nova-strategiya-zaluchennya-inozemnogo-kapitalu-_.html
4. Офiцiйний сайт Державного комитету статистики УкраТ-ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
5. Офщшний сайт ёвропейськоТ Бiзнес-АсоцiацiТ. URL: http://www.eba.com.ua
6. Офщшний сайт проекту Doing Business. URL: http:// russian.doingbusiness.org
7. Третяк Н. М. Фактори формування швестицшного шмату в УкраМ Фнансовий прост'р. 2013. № 3 (11). С. 165-170.
8. Index of economic freedom 2015. Heritage Foundation. URL: http://www.heritage.org/index
9. The Global Competitiveness Report 2014-2016. URL: http://www.weforum.org/reports
10. 3bît Transparency International Corruption Perceptions Index. URL: http://www.transparency.org/country/tUKR
REFERENCES
"Analiz indeksu konkurentospromozhnosti Ukrainy v 20132016 rr." [Analysis of competitiveness index of Ukraine in 20132016. ]. Infolight - informatsiino-analitychnyi tsentr. http://infoli-ght.org.ua/
Haidutskyi, A. "Ne za krykhty. Ukraini potribna yakisno nova stratehiia zaluchennia inozemnoho kapitalu" [Not for the crumbs. Ukraine needs a qualitatively new strategy of attracting foreign capital]. https://dt.ua/finances/ne-za-krihti-ukrayini-potribna-yak-isno-nova-strategiya-zaluchennya-inozemnogo-kapitalu-_.html
"Indeks Hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2012-2016" [The Global competitiveness index 2012-2016]. Ukrainskyi nat-sionalnyi hid. http://ung.in.ua/ua
"Index of economic freedom 2015. Heritage Foundation". http://www.heritage.org/index
Ofitsiinyi sait IEvropeiskoi Biznes-Asotsiatsii. http://www. eba.com.ua
Ofitsiinyi sait proektu Doing Business. http://russian.doing-business.org
Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
Tretiak, N. M. "Faktory formuvannia investytsiinoho klimatu v Ukraini" [Factors of formation of investment climate in Ukraine]. Finansovyiprostir, no. 3 (11) (2013): 165-170.
"The Global Competitiveness Report 2014-2016" http:// www.weforum.org/reports
"Zvit Transparency International Corruption Perceptions Index" [The Report of Transparency International Corruption Perceptions Index]. http://www.transparency.org/country/tUKR
<
Si
Ш
