CC BY
8
institutional social forms of economic systems and property relationships functioning in the agricultural sector. University Economic Bulletin]. Ekonomichnij visnik universitetu - University Economic Bulletin, 41. 35-46. https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-41. URL: https://economic-bulletin.com
3. Smaller C., and W. Speller, with H. Mirza, N. Bernasconi-Osterwalder, and G. Dixie. (2015). Investment Contracts for Agriculture: Maximizing Gains and Minimizing Risks. Washington, D.C.: World Bank Group; New York: United Nations; and Winnipeg: International Institute for Sustainable Development (IISD). URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/143361467997246051/pdf/94895-NWP-PUBLIC-Box391483B-Agri-Investment-Contracts-web-06-11-2015-V2.pdf
4. Keating, B., Herrero, M. & Carberry, P. (2014). Food wedges: Framing the global food demand and supply challenge towards 2050. Global Food Security, 3. 125-132.
5. World Investment Report 2018. Investment and New Industrial Policies. URL: https://unctad.org/en/ PublicationsLibrary/wir2018_en. pdf
6. Dynamics overview. LAND MATRIX. URL: http://www.landmatrix.org/en/get-the-idea/dynamics-overview/.
7. Top Ten Agribusiness Companies in the World. URL: https://www.tharawat-magazine.com/facts/top-ten-agribusiness-companies/#gs.sn0k0g
8. Technological Innovation for Agricultural Statistics. - International Rice Research Institute (IRRI). 2013. Rice Almanac. Los Banos. URL: http://books.irri.org/9789712203008_content.pdf.
9. Klasen S. and Reimers M. (2016). The Pros and Cons of Drones in Agriculture. Drone Guru. URL: http://www.droneguru.net/the-pros-and-cons-of-drones-inagriculture
10. Oficijnij sajt Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON. FAO. URL: http://www.fao.org
11. World Trade Statistical Review 2019. Highlights of world trade. URL: https://www.wto.org/english/ res_e/statis_e/wts2019_e/wts2019chapter02_e.pdf
12. Challenges and opportunities of foreign investment in developing country agriculture for sustainable development. URL: http://www.fao.org/3/a-i4074e.pdf
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бта Св^лана Олексмвна, доктор наук з державного управлшня, професор, професор кафедри мiжнародних економiчних вщносин i бiзнесу, заслужений економют Украши.
Факультет мiжнародних вщносин (ФМ1). Нацюнальний авiацiйний ушверситет (НАУ), просп. Любомира Гузара 1 (просп. Космонавта Комарова 1), м. Кив, 03680, Украша. e-mail: svbila_2012@ukr.net orcid.org/0000-0003-3909-5054 Researcher ID: F-7237-2018
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Белая Светлана Алексеевна, доктор наук государственного управления, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений и бизнеса, заслуженный экономист Украины.
Факультет международных отношений (ФМО). Национальный авиационный университет (НАУ), просп. Любомира Гузара 1 (просп. Космонавта Комарова 1), г. Киев, 03680, Украина. e-mail: svbila_2012@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Bila Svitlana, Doctor of Public Administration, Professor, Professor of International Economic Relations and Business Department, Honored economist of Ukraine.
Faculty of International Relations (FIR). National Aviation University (NAU), prosp. Liubomir Guzar 1 (prosp. Kosmonavta Komarova 1), Kyiv, 03680, Ukraine. e-mail: svbila_2012@ukr.net
Подано до редакцп 14.03.2020 Прийнято до друку 28.03.2020
УДК 330.322:331.526:63 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-45-21-32
1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ М1СЦЬ В АГРАРН1Й СФЕР1
Ланченко С. О.
АктуальнСть. В економiчному механiзмi регулювання ринку пращ' в аграрий сфер велике значення мае прогнозування й збалансування пропозицТ / попиту на робочу силу залежно вд обся^в виробництва с'тьськогосподарськоТ продукц/Т та вдповдне формування реальних нвестищй у створення робочих м'юць у галузi. Тому актуальним е напрям дошдження шестищйних процесв i зайнятот населення в аграрий сферI Постановка проблеми. Iнвестицiйнi процеси в сльському господарств/ УкраТни мають забезпечувати в'дтворювальш процеси в галуз'1, полпшення структури засоб/'в виробництва й залучення
© Ланченко С. О., 2020
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 45
21
пра^вниюв у ^дприемства. Нин спостергаеться cmpiMKe скорочення робочоУ сили в aapapHiü сферi, проте альтернативних робочих м'юць на селi замало, що збльшуе MiapauiüHi потоки в краУы. Сучасним актуальним завданням держави е формування умов iнвестування у створення робочих м'юць в aгpapнiй сфер для забезпечення рационально'/ зайнятостi населення й продовольчоУ безпеки краУни тощо.
Предмет досл'дження охоплюе cоuiaльно-mpудовi аспекти iнвестування в сльськогосподарське виробництво. Метою роботи е обфунтування напрям'т, mеpмiнiв, обcягiв i джерел iнвестування у створення робочих м'юць в aгpapнiй сферi. Методи проведення досл'дження: абстрактно-лог'чний, системний п'дх'д, балансовий, моногpaфiчнuй, статистико-економ'чний, економко-математичний, розрахунково-конструктивний методи.
Результати роботи: обфунтовано юльюш показники збльшення формально!' зайнятот населення в аграрному й нших секторах економки i вiдповiднi прогностичн сценари завдяки актив1'зац11' ¡'нвестиц/'йно-вiдmвоpювaльнuх процеав у галуз'г, визначено напрями, обсяги, термни, джерела iнвестування у виробництво продукци в с'тьськогосподарських п!дприемствах i удосконалення механзму Ух державноУ п!дтримки.
Галузь застосування результатie: формування iнвестиц'йно'У полimuкu на макро-, мезо- й м/'крор/'внях економки, процес розробки державних i м'юцевих програм сприяння зайнятостi населення, аграрного й сльського розвитку.
Висновки: aкmuвiзauiя iнвестування в трудом'ютке виробництво агропродовольчоУ продукци при залученнi державних i приватних каптальних вкладень в галузь забезпечить рацюнальну зайнят'ють населення в aгpapнiй сфер!', сприятиме розвитку аграрних со^ально-трудових в'дносин.
Ключовi слова: iнвеcmuuiУ, ринок пра^, зайнят'ють населення, аграрна сфера, сльськогосподарське пдприемство, державна пiдmpuмкa.
ИНВЕСТИЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СОЗДАНИЯ РАБОЧИХ МЕСТ В АГРАРНОЙ СФЕРЕ
Ланченко Е. А.
Актуальность. В экономическом механизме регулирования рынка труда в аграрной сфере большое значение имеет прогнозирование и сбалансирование предложения и спроса на рабочую силу в зависимости от объемов производства сельскохозяйственной продукции и соответствующее формирование реальных инвестиций в создание рабочих мест в отрасли. Поэтому актуальным является направление исследования инвестиционных процессов и занятости населения в аграрной сфере.
Постановка проблемы. Инвестиционные процессы в сельском хозяйстве Украины должны обеспечивать воспроизводственные процессы в отрасли, улучшение структуры средств производства и привлечения работников в предприятия. Сегодня наблюдается стремительное сокращение рабочей силы в аграрной сфере, однако альтернативных рабочих мест на селе недостаточно, что увеличивает миграционные потоки в стране. Современным актуальным заданием государства является формирование условий инвестирования в создание рабочих мест в аграрной сфере для обеспечения рациональной занятости населения и продовольственной безопасности страны и т. п.
Предмет исследования охватывает социально-трудовые аспекты инвестирования в сельскохозяйственное производство. Целью работы является обоснование направлений, сроков, объемов и источников инвестирования в создание рабочих мест в аграрной сфере. Методы проведения исследования: абстрактно-логический, системный подход, балансовый, монографический, статистико-экономический, экономико-математический, расчетно-конструктивный методы.
Результаты работы: обоснованы количественные показатели увеличения формальной занятости населения в аграрном и других секторах экономики и соответствующих прогностических сценариев благодаря активизации инвестиционно-воспроизводственных процессов в отрасли; определены направления, сроки, объемы, источники инвестирования в производство продукции в сельскохозяйственных предприятиях и совершенствования механизма их государственной поддержки.
Область применения результатов: формирование инвестиционной политики на макро-, мезо- и микроуровнях экономики, процесс разработки государственных и местных программ содействия занятости населения, аграрного и сельского развития.
Выводы: активизация инвестирования в трудоемкое производство агропродовольственной продукции при привлечении государственных и частных капитальных вложений в отрасль обеспечит рациональную занятость населения в аграрной сфере, способствует развитию аграрных социально-трудовых отношений.
Ключевые слова: инвестиции, рынок труда, занятость населения, аграрная сфера, сельскохозяйственное предприятие, государственная поддержка.
INVESTMENT PROVIDING OF JOBS CREATION IN AGRARIAN SPHERE
Lanchenko Yevhenii
Topicality. In the economic mechanism of regulation of the labor market in the agrarian sphere is of great importance for forecasting and balancing supply and demand for labor, depending on the volume of agricultural production and the corresponding formation of real investment in job creation in the branch. Therefore, the direction of research of investment processes and employment of the population in the agricultural sphere is relevant.
Formulation of the problem. Investment processes in agriculture of Ukraine should provide reproductive processes in the branch, improve the structure of means of production and attract workers to enterprises. At present, there is a rapid reduction in labor force in the agrarian sphere, but there are not enough alternative jobs in the countryside, which increases migration flows in the country. The current urgent task of the state is to create conditions for investing in the creation of jobs in the agrarian sphere to ensure rational employment of the population and food security of the country, etc.
The subject of research covers the social and labor aspects of investing in agricultural production. The purpose of the work is to substantiate the directions, terms, volumes and sources of investment in creating jobs in the agricultural sector. Methods of conducting research: abstract-logical, systematic approach, balance, monographic, statistical-economic, economic-mathematical, calculation-constructive methods.
Results of the work: quantitative indicators of increase of formal employment of the population in the agrarian and other sectors of the economy and corresponding prognostic scenarios due to activation of investment and reproduction processes in the industry are substantiated; directions, volumes, terms, sources of investment in production of products in agricultural enterprises and improvement of the mechanism of their state support are determined.
Practical implementation: formation of investment policy at state, branch and enterprise levels of economy, process of development of state and local programs of promotion of employment of population, agrarian and rural development.
Conclusions: activation of investment in labor-intensive production of agricultural products while attracting public and private capital investments in the industry will ensure rational employment of the population in the agrarian sphere, will promote the development of agrarian social and labor relations.
Key words: investments, labor market, employment, agrarian sphere, agricultural enterprise, government support.
JEL Classification: L23, J21, J43, J68, Е62
Актуальшсть. Сегмент ринку прац в аграрнш сферi е похщним вщ ринку агропродовольчоТ продукци та ринку капiталiв, тому головне мюце в органiзацiйно-економiчному механiзмi регулювання ринку прац в аграрнш сферi вщведено прогнозуванню й збалансуванню пропозици i попиту на робочу силу залежно вщ обсяпв виробництва продукци та формуванню реальних швестицш у створення робочих мюць. Необхщно спрямовувати зусилля на виконання державних програм розвитку аграрного сектору економки й стьських територш, сприяння зайнятосл населення, соцiально-економiчного розвитку репошв i ш. Так, у 2013 р. розпорядженням уряду УкраТни схвалено вщповщну Стратепю розвитку аграрного сектору економки на перюд до 2020 р. [1], якою сформован вщповщш цтк гарантування продовольчоТ безпеки держави; сприяння розвитку стьських населених пунк^в шляхом забезпечення зайнятосп стьського населення та пщвищення рiвня доходiв; пщвищення рiвня швестицшно'Т привабливост галузей аграрного сектору; рацюнальне використання земель стьськогосподарського призначення тощо.
Стушнь дослщження дано'' проблеми вченими. Обфунтуванням напрямiв i проведенням анал^ичних розрахунш швестицшного забезпечення створення робочих мюць в економiцi й зокрема його аграрному секторi займаються таю вчеш: Л. О. Мармуль (створення спе^альних режимiв швестування i умов централiзованих капггаловкладень на сiльських територiях) [2], Ю. М. Маршавiн (вплив обсягiв швестування на функцюнування ринку працi й формування ктькюно-якюного складу робочих мюць) [3], В. П. Рябоконь, Ю. О. Лупенко i iн. (державна швестицшна полiтика у виробничiй i соцiальнiй сферах на селi; обфунтування нормативiв формування основного капiталу для виробництва агропродукци) [4-5], I. С. Кравченко (пол^ика створення в краТ'ш висококвалiфiкованих i конкурентних робочих мюць) [6], Г. Т. Кулков (науково-практичш засади створення робочих мiсць, узагальнення вартюного пiдходу до Т'х оцшки в рiзних краТ'нах свiту) [7] тощо.
Вони сформували сукупнють стратепчних напрямiв i практичних заходiв щодо швестування й створення робочих мюць в економiцi та 'ТТ' аграрному секторк Проте недостатньо дослiдженими й обфунтованими залишаються часовi перiоди, конкретн об'екти й напрями, ресурсне забезпечення швестування в галузi з урахуванням кон'юнктури ринку працi в аграрнш сферi УкраТни.
Предмет дослiдження охоплюе науково-практичнi засади iнвестування у виробництво агропродовольчоТ продукци в стьськогосподарських пщприемствах у контекстi соцiально-економiчного розвитку стьських територш.
Метою дослщження е обфунтування напрямiв, термiнiв, обсягiв i джерел швестування у створення робочих мюць в аграрнш сферк
Завдання дослщження: 1) проаналiзувати поточний стан на ринку прац в аграрнш сферк 2) визначити напрями швестування у виробництво стьськогосподарсько'Т продукци; 3) установити вартють створення одного робочого мюця, обсяги, термiни й ресурсне забезпечення швестування в галузь.
Методи: абстрактно-лопчний (формулювання умовиводiв, висновкiв, узагальнень), системний пщхщ (об^рунтування iнвестицiйноТ полiтики в аграрнш сферi для забезпечення розвитку стьських територш), балансовий (визначення пропозици робочоТ' сили в аграрному й шших секторах економки), монографiчний (вивчення досвщу iнвестування у створення робочих мюць за кордоном), статистико-економiчний (ряди динамки, шдекси тощо), економiко-математичний (кластерний аналiз iнвестування й розвитку со^ально-трудових вiдносин у галузi), розрахунково-конструктивний (прогнозування швестицшних процесiв, напрямiв, обсяпв i джерел iнвестицiй в аграрному секторi економiки) методи.
Постановка проблеми. Активiзацiя iнвестицiйноТ дiяльностi в стьському господарствi УкраТни мае неабияке значення для вщтворювальних процесiв у галузк полiпшення структури засобiв
стьськогосподарського виробництва, збiльшення робочих мюць на селi. Незадовiльна ситуа^я склалась зi сферою прикладання прац - спостерiгаeться стрiмке скорочення робочоТ сили в аграрнiй галузi, проте альтернативних робочих мюць на селi не створено, що збтьшуе мiграцiйнi потоки в напрямi iз села в мюто або iншi краТни свiту. Таким чином, актуальним е завдання держави забезпечити умови швестування у створення робочих мiсць у галузi для зменшення трудовоТ емiграцiТ населення УкраТни, доведення до завершення адмiнiстративно-територiальноТ реформи тощо.
Результати дослщження. Для полiпшення кон'юнктури ринку працi й формування соцiального капiталу на селi потрiбно забезпечити зайнятiсть i соцiальний захист сiльського населення чисельнютю 938,7 тис. осiб, а також мюького - 936,3 тис. оаб станом на початок 2020 р., що разом становить 1875 тис. оаб (табл. 1, прогнозован дат сформован на основi середньорiчних темтв змiни показникiв у % за 2014-2018 рр.).
Таблиця 1. Потреба в додатковш зайнятостi населення Укра'ши (незабезпечена пропозицiя робочо! сили на ринку працр, тис. осiб___
Показник Рю Прогноз 2019 р.
20141 2015 2016 2017 2018
Сiльське населення, яке не забезпечене роботою та соцiaльним страхуванням (розрахунково), тис. оаб - усього 1127,5 924,7 941,1 996,0 968,3 938,7
У т.ч. безроб^не альське населення2 293,2 277,7 292,8 298,2 264,5 258,3
самозайнял (СДГ, ОСГ) 797,3 616,2 622,8 672,6 668,2 644,3
безкоштовно прaцюючi члени ам'Т 37,0 30,8 25,5 25,2 35,6 36,1
Мiське населення, яке не забезпечене роботою та со^альним страхуванням (розрахунково), тис. оаб - усього 1174,8 960,8 967,4 1024,8 967,3 936,3
У т.ч. безроб^не мюьке населення2 726,6 624,2 635,6 652,8 569,7 538,0
самозайнял (домогосподарства) 431,0 334,5 324,7 364,9 384,1 376,7
безкоштовно прaцюючi члени ам'Т 17,2 2,1 7,1 7,1 13,5 21,6
Загальна потреба в робочих мюцях в УкраТш, тис. од. 2302,3 1885,5 1908,5 2020,8 1935,6 1875,0
1 Тут i дал/ в таблицях i на рисунках дан за 2014-2018 рр. подан/' без урахування АР Крим i ОРДЛО.
2 Потреба в забезпеченн/ частини безроб'/тного населення, ураховуючи ор1'ентир - нижню межу р'/вня безроб'/ття 4-5 % у високорозвинених кранах Свропи.
Складено й розраховано за даними Держстату УкраУни [8].
Серед стьського населення, яке можна й потрiбно залучити до формально!' трудовоТ або пщприемницькоТ дiяльностi в аграрнш сфер^ розрахунково налiчуеться 938,7 тис. оаб. З них 644,3 тис. оаб (68,6 %) - селяни, як переважно зайнял в ОСГ i ведуть натуральне або малотоварне виробництво продукцп, 258,3 (27,5 %) - безробiтне сiльське населення за методологiею МОП та 36,1 тис. оаб (3,9 %) - безкоштовно прaцюючi члени ам'Т. Поетапнють збiльшення рацiональноТ зайнятостi сiльського населення у формальному секторi аграрноТ економки та iнших галузях економiки полягае в Тх рaнжувaннi за нагальнютю потреби в робочих мiсцях, можливютю формування iнвестицiйного кaпiтaлу, акумулювання фшансових ресурсiв державного бюджету для пщтримки розвитку соцiaльно-трудових вiдносин в аграрному секторi економiки тощо (табл. 2).
Таблиця 2. Поетапне створення робочих мюць в аграрному й шших секторах економжи (черговiсть), тис. оаб
Показник Розрахунково1
Потреба створення додаткових робочих мюць для стьського населення, тис. од. 938,7
У т.ч. у порядку черговосл (нагальноТ потреби) для: зареестрованих безроб^них у службi зайнятосл 122,8
незареестрованих безробпших у службi зайнятосл 135,5
населення, яке працюе в шших краТнах свггу за вахтовим методом (термш роботи до 1 року) 288,2
населення, яке працюе в шших краТнах свггу бтьше 1 року 392,2
Потреба створення робочих мюць для мюького населення, тис. од. 936,3
У т.ч. у порядку черговосл (нагальноТ потреби) для: зареестрованих безроб^них у службi зайнятосл 143,4
незареестрованих безробпших у службi зайнятосл 394,6
населення, яке працюе в шших краТнах свгту за вахтовим методом (короткий термш роботи до 1 року) 50,2
населення, яке працюе в шших краТнах свгту бтьше 1 року 348,1
Потреба створення робочих мюць в УкраТш, тис. од. 1875,0
1 Прогнознi й середньор'/чн/ данi. Складено й розраховано за даними Держстату УкраУни [8].
24 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 45
У короткостроковому перiодi потрiбно залучити до трудовоТ дiяльностi 258,3 тис. безроб^ного сiльського населення; середньостроковому - 288,2 тис. та довгостроковому - 392,2 тис. селян. У регюнальному розрiзi черговють створення робочих мюць необхiдно забезпечити залежно вщ показникiв зареестрованого безробiття сiльського населення i можливостi формування ланцюгiв доданоТ вартостi в iнших галузях, що забезпечить економш бюджетних коштiв на виплату допомоги по безроб^тю та комунальних субсидш. Потрiбно поетапно реалiзувати практичнi заходи збiльшення кiлькостi пра^внимв сiльськогосподарських пiдприемств у трудомiстких видах виробництва, ураховуючи пропозицiю робочоТ сили на ринку прац й економiчний потенцiал сiльських територiй, потенцiйний внутршнш попит на продовольчу продукцiю (яловичина, свинина, молоко, плоди) для забезпечення рацюнального харчування населення УкраТни та формування експортних поставок. Це цтком реально, адже еластичнють попиту на ринку прац в сiльському господарс^ за 2014-2018 рр. становить лише 0,054.
На кшець 2018 р. в УкраТш обсяг капiтального швестування становив 578,7 млрд грн, що у 2,6 раза бтьше, шж 4 роки тому назад. 1з загальноТ суми iнвестицiй у стьське господарство вкладено 65,1 млрд грн, або 11,2 % уах швестицш в економiку. Крiм 2018 р. ця питома вага мала тенденцш до збтьшення, що свщчить про iнвестицiйну привабливiсть галузк У сiльськогосподарських пiдприемствах простежуеться позитивна тенден^я введення в дiю нових основних засобiв i збiльшуеться Тх вартiсть. В аналiзованому перiодi 2014-2018 рр. вона збтьшилася в 2,3 раза, тодi як капiтальнi швестици - 3,5 раза. Питома вага основних засобiв сiльськогосподарських пiдприемств у галузевш структурi мае тенденцiю до збтьшення i на кiнець 2018 р. становила лише 4,2 %. Простежуеться погiршення матерiально-технiчноТ' бази пщприемств унаслiдок малоТ кiлькостi активноТ частини основних засобiв - технiки, енерго- й автоматичних установок тощо. Ще у 2000 р. налiчувалося 318,9 тис. тракторiв i 65,2 тис. зернозбиральних комбайшв, а сьогоднi ^еТ' та шшоТ' технiки залишилося в 2-3 рази менше.
Чисельнiсть поголiв'я худоби, зокрема ВРХ i свиней, мае ч^ку тенденцiю до зменшення (довiдково: у 2000 р. у пщприемствах було 5 млн гол. ВРХ, з них 1,9 млн гол. корiв). Це свщчить про спецiалiзацiю середньо-й великотоварних пщприемств переважно на виробництвi рослинницькоТ продукци, що зумовлюе сезоннiсть i плиннiсть кадрiв, зменшення працiвникiв. Натомють сiльське населення, яке залишилось без формальних робочих мюць, господарюе на невеликих площах, виробляе продукцш для себе та частково на продаж. У господарствах населення у 2018 р. налiчуеться вже бтьше тракторiв (у 1,9 раза), поголiв'я ВРХ (у 1,9), корiв (у 3,1 раза), шж у стьськогосподарських пщприемствах [8].
У тваринництвi простежуеться звужене вщтворення основних засобiв. Зменшуеться поголiв'я худоби у формальному секторi аграрноТ економiки, що вплинуло на зменшення чисельност працiвникiв у галузi та концентрацш виробництва тваринницькоТ продукцГТ в стьських домогосподарствах. Бiльша частина каттальних iнвестицiй у 2014-2018 рр. була направлена на закушвлю машин i обладнання (бiльше 64-77 %), проте на буфвництво й перебудову буфвель, зокрема тваринницьких комплексiв, питома вага каттальних вкладень становила в останш роки менше 20 % (табл. 3).
Таблиця 3. Каштальш швестици в сiльськогосподарських пiдприeмствах Украши та 1х структура, тис. осiб
Показник Рiк 2018/ 2014, %
2014 2015 2016 2017 2018
Каштальш iнвестицiТ', млн грн - усього1 18582,4 29798,5 50319,6 64084,1 66576,3 358,3
У т.ч.: каштальш швестици в нематерiальнi активи 75,5 179,0 271,4 608,2 1322,9 1752,2
каттальш швестици в матерiальнi активи 18506,9 29619,5 50048,2 63475,9 65253,4 352,6
З них, %: у землю 0,5 0,2 0,2 0,2 0,3 -0,2 в.п.
у машини та обладнання 64,4 67,1 76,4 77,1 69,7 +5,3 в.п.
в iснуючi будiвлi та споруди 1,8 3,3 1,1 0,6 3,3 +1,5 в.п.
у будiвництво та перебудову будiвель 22,3 19,5 15,3 15,6 19,1 -3,2 в.п.
Каштальне будiвництво, млн грн 4460,2 6753,2 8207,9 10283,1 14616,8 527,4
1 Потреба в забезпеченн частини безробтного населення, ураховуючи орiентир - нижню межу рвня безробття 4-5 % у високорозвинених краТнах Свропи. Складено й розраховано за даними Держстату УкраТни [8].
У стьськогосподарських пщприемствах ниш сконцентровано технолопчно складш виробництва, ям вимагають меншоТ участ робочоТ сили й великих поавних площ: вирощування зернових культур, соняшнику, цукрових бурямв, птахiвництво, меншою мiрою - свинарство та скотарство, а господарства населення виробляють бтьш трудомiстку продукцш: молоко, м'ясо, плоди i ягоди, овочк картоплю тощо. Такий стан справ вимагае залучення бюджетних кошлв, в^чизняного та iноземного приватного кашталу в аграрний сектор економiки, застосування прямих i опосередкованих важелiв державного регулювання розвитку сiльського господарства тощо. У загальнш сумi iнвестицiй у галузi у 2018 р. частка кошлв державного й мiсцевого бюджету становила лише 0,2 %, або 116,5 млн грн, приватш швестици - 56438,3 млн грн, або 86,7 %, кредити й позики - 8377,4 млн грн, або 12,9 % [8].
Л.О. Мармуль стверджуе про необхщнють розширення й переорieнтацiï галузевого принципу управлшня сiльськими територiями (аграрна полггика) до iнтегрованого територiально-галузевого, що надае можливють розглядати cinbCbKi територи як просторовi утворення, якi мають великий виробничо-економiчний, трудовий, соцiапьний i еколого-ресурсний потенцiап. Сукупнiсть iнструментiв регулювання розвитку сiпьських територiй мае виходити i3 стратегiчних завдань забезпечення продовольчоГ безпеки, вiдтворення сiпьського населення, ресурав агровиробництва. 1з цiею метою вагоме значення мае регулювання мiжбюджетних вщносин; створення спецiапьних режимiв iнвестування, умов централiзованих капiтаповкпадень; розвиток державно-приватного партнерства [2].
Прямi iноземнi швестици надходять в усi сектори економГки Укра'ни, але ïхнiй розподiп виявився нерiвномiрним у часi й просторк У 2014-2018 р. питома вага шоземних iнвестицiй у сiпьське господарство становила до 2 % [8]. Це свщчить про вщсутнють впливу мiжнародного руху капiтапiв та можливосл ïx залучення у вiтчизняну аграрну економку. Тому потрiбно вiдшукати резерви збтьшення внутрiшнього iнвестування в аграрну економку Укра'ни.
У масштабах кражи про прямо пропорцшний вплив обсяпв iнвестування на рiвень зайнятостi пщтверджуеться результатами дослiджень Ю.М. Маршавiна. Вш обфунтував три рiвнi впливу швестицш на функцiонування ринку працi. На першому рiвнi iнвестицiï формують ктьксний i якiсний склад робочих мюць у будiвництвi, у пiдприемстваx i в галузях, що виробляють засоби виробництва. Другий рiвень взаемодГГ швестицш та зайнятосл полягае у формуванн нових робочих мюць, що створюються на етап iнвестицiйного впливу першого рГвня, та модернiзацiï дГючих. На третьому рГвш швестици, спричиняючи структуры зрушення в складових макроекономГчно1 системи, сприяють розвитку високорентабельних галузей i пщприемств [3].
У сГльському господарствГ простежуеться тенденцiя значноï диференцГацп форм господарювання, а саме вГдбуваеться концентрацГя виробництва у великих агрохолдингових компашях на значних площах сГльськогосподарських угщь, а виробництво трудомiсткоï аграрноГ продукци - у сГльських домогосподарствах, зменшуеться виробництво в середньотоварних пГдприемствах. Проте в статистичному облГку зазначених агрохолдинпв не зафГксовано, оскГльки холдингова (материнська) компашя може володГти вГдповГдною часткою майна в рГзних сГльськогосподарських пГдприемствах, якГ згГдно з облГком можуть потрапляти в рГзнГ категорий велик, середнГ, малГ та мГкропГдприемства.
Так, активнше капГтальне Гнвестування простежуеться в середшх i малих пГдприемствах у 2018 р. (табл. 4).
Таблиця 4. Питома вага економЁчних показнимв сiльськогосподарських пiдприeмств, %
Питома вага
Показник у ВВП у ВДВ у загальнш ктькосл найманих у капггальних
с/г с/г пращвнимв с/г швестищях с/г
Велик пщприемства 10,3 2,8 5,8 11,7
СереднГ пщприемства 50,7 50,7 57,5 50,7
МалГ пщприемства 25,4 29,2 21,7 28,3
МГкропГдприемства 13,6 17,3 15,0 9,3
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0
Складено й розраховано за даними Держстату УкраУни.
Вщстають у даному випадку мГкропГдприемства, як представленГ переважно фермерськими господарствами, оскГльки наймаючи 15 % робочо!' сили в галузГ тут капГтальне Гнвестування в будГвництво виробничих примщень спрямовуеться лише 9,3 % швестицм в галузГ. Тому для збтьшення ктькосп фермерських господарств i формально зайнятих в аграрному секторГ економГки потрГбно сприяти розвитку кооперативного руху на селк Адже тут простежуються негативнГ настроï в громадах щодо подальшого розвитку великотоварних сГльськогосподарських пщприемств, оскГльки 1'х власники переслГдують досягнення високих економГчних результатГв, зменшення податкового тягаря, а соцГально-трудовГ питання, бтьшою мГрою, залишаються поза увагою.
У сГльському господарствГ Украши протягом останнього десятилгття простежуеться тенденцГя збГльшення швестицш, проте соцГально-трудовГ проблеми розвитку галузГ залишаються не вирГшеними. У зв'язку з штенсифкащею, впровадженням ГнновацГй i полтшенням технГко-технологГчного оснащення буд-якого виробництва постае проблема «замщення працГ капГталом». Однак у силу консервативних i традицшних особливостей розвитку трудомютких видГв стьськогосподарськоГ дГяльностГ - скотарства, свинарства й плодГвництва, де автоматизацГя, електрифГкацГя i механГзацГя технологГчних процеав вже досягли високого рГвня, а багато трудових прийомГв важко пщдаються зазначеним процесам, така проблема е менш загрозливою в забезпеченн рац^нальноГ зайнятостГ в галузГ.
УченГ 1нституту аграрноГ економГки зазначають про так напрями державноï iнвестицiйноï полГтики, як розвиток об'еклв соцГальноГ Гнфраструктури сГльських поселень, створення робочих мюць у виробничш i соцГальнш сферах села. ДержавГ слГд вести активну роботу у сферГ зайнятостГ дГездатного населення, дбати про реалГзацш регГональних програм зайнятостГ стьського населення, заходГв розвитку пщприемництва на селГ, регулювання соцГально-трудових вГдносин.
Важливим перспективним напрямом розвитку сГльських територш мае стати створення агломерацш як об'еднання в одне цте населених пунктГв, пов'язаних мГж собою Гнтенсивними господарськими, трудовими,
органiзацiйно-технологiчними й культурно-побутовими зв'язками. Агропромислово-со^альш агломерацiйнi формування вiдображають територiальну концентрацiю аграрного й промислового виробництва, спрямовану на розташування виробничо-технологiчних, житлово-побутових, адмшютративно-культурних, осв^янсько-оздоровчих секторiв сусптьного життя в межах iснуючих ниш стьських територiй [4, с. 18-35].
Стьсьм домогосподарства не зареeстрованi як платники внесш у позабюджетнi со^альш фонди. А тому не мають право на бiльшiсть видiв со^альних гарантiй i належне пенсiйне забезпечення в майбутньому. Тому позитивним кроком у 2018 р. е нормативне забезпечення створення амейних фермерських господарств, якими переважно мають стати сшьсьм домогосподарства, що господарюють на площi стьськогосподарських угщь до 20 га. Державна пщтримка iнвестування в аграрному секторi економiки мае забезпечити створення робочих мюць i призупинити трудову емiграцiю з Украши.
I. С. Кравченко стверджуе, що найуразлившим мюцем украТ'нського ринку працi е триваючий вiдтiк квалiфiкованоï робочоТ сили. Якщо не вживати певних крокiв, потк висококвалiфiкованих емiгрантiв з УкраТни збтьшиться. Разом з тим, може рiзко збiльшитися потiк менш квалiфiкованих мiгрантiв з Азп' та Африки. З упровадженням новоТ мiграцiйноï полiтики про справедливий розподт бiженцiв по вах краТ'нах бвропи УкраТ'на може отримати свою «частку» мiгрантiв, якщо темпи емiграцiï в кра'нi не будуть iстотно зниженi. З пщписанням Договорiв про асоцiацiю та зону втьно'Т торгiвлi украТ'нське керiвництво мае успадкувати пол^ику створення в кра'н i висококвалiфiкованих i конкурентних робочих мюць. Не потрiбно створювати просп, звичайнi робочi мiсця. Це марна трата ресурав. Створюванi новi робочi мiсця повиннi бути конкурентними порiвняно з европейськими [6].
За шформа^ею Мiнагрополiтики (у вереснi 2019 р. приеднано до Мшекономш), у 2018 р. у регюнах тривала подготовка та впровадження 393 iнвестицiйних проекпв в АПК загальною вартiстю майже 41 млрд грн. Серед усього перелку 89 проекпв (22,6 %) спрямовуеться на розвиток скотарства, 45 (11,5) - свинарства, 26 (6,6) -птахiвництва, 22 проекти (5,6 %) - плодiвництва. Цього, на жаль, недостатньо для наповнення вщповщною агропродовольчою продукцiею внутрiшнього ринку й забезпечення оптимального рацюну харчування населення краТ'ни. Iнвестицiйнi проекти мають шновацшний характер. Основним джерелом фiнансування залишаються власнi кошти пiдприемств - 75,4 %. Соцiальний ефект - створення орiентовно 17-19 тис. робочих мюць. Тобто на створення 1 робочого мюця потрiбно в середньому 2277,8 тис. грн швестицшних ресурсiв.
Г. Т. Кулков, узагальнив вартiсний пщхщ до оцiнки створення нових робочих мюць. Установлено тенденцш збiльшення вартост створення одного робочого мiсця в УкраТш, що свщчить про необхщнють збтьшення обсяпв iнвестицiй. Вона е рiзною залежно вiд краТ'ни, регюну та виду економiчноï дiяльностi. У Великобритани середня вартiсть створення одного робочого мюця становить 33 тис. фунлв (по валютному курсу 2019 р. - 1039,5 тис. грн), у США - 44,3 тис. дол. США (1107,5 тис. грн). Вартють створення робочого мюця в УкраТш, не пов'язаного зi складним технолопчним процесом, оцшюеться близько 200 тис. грн, у аграрнш сферi (за експертною оцшкою) - 170 тис. грн (даш за 2013 р., по валютному курсу 2019 р. - 531,3 тис. грн). Велике значення для створення робочих мюць мае пщвищення сукупного попиту, протекцюнютсью заходи держави, шфраструктурш проекти тощо. Економiчну пол^ику слщ спрямовувати на надання фшансовоТ' допомоги галузям, ям перебувають у сташ занепаду й мають експортне значення [7].
Ми подтяемо думку вченого стосовно необхщносп оцшки вартост робочого мiсця з прийнятними умовами прац й формування сприятливого швестицшного клiмату в аграрному секторi економки, що мае важливе соцiальне значення i формуе експортний потен^ал краТ'ни. Користуючись нормативними матерiалами щодо формування основного капралу для виробництва агропродукци' [5], для додаткового виробництва продукци скотарства, свинарства, плодiвництва й створення робочих мюць у галузк за нашими розрахунками, потрiбно 185,4 млрд грн, або 188 тис. грн на 1 робоче мюце. У 2018 р. вартють основних засобiв на 1 пра^вника в стьськогосподарських пщприемствах становила 850,4 тис. грн [8], що також може слугувати вартюним орiентиром створення 1 робочого мюця в галузк
Ураховуючи вищезазначене, розраховано середню вартють створення 1 робочого мюця в аграрному секторi економки, яка становить 999,1 тис. грн. Тодi для забезпечення додатково'Т рацюнально'Т зайнятост в стьськогосподарських пщприемствах 938,7 тис. оаб потрiбно 937,8 млрд грн швестицшних ресурсiв. Завдяки збтьшенню рацюнально'Т зайнятостi у формальному секторi аграрно'Т економiки держава щороку може додатково отримати фшансових ресурав 160,6 млрд грн (податки й збори, економiя по виплатах допомоги по безроб^тю та комунальних субсидш).
Якщо, наприклад, на паритетних засадах 100 млрд грн каттальних вкладень з трьох джерел: державного бюджету, мюцевих бюджелв об'еднаних терт^альних громад, приватних швестицш щорiчно направляти на реалiзацiю активно'' полiтики зайнятостi у створення робочих мюць у скотарства свинарок й плодiвництвi, то в перспективi гiпотетично можна досягнути рацюнально'Т зайнятостi в аграрному й шших секторах економiки. Таким чином можна забезпечити внутршне виробництво оптимального обсягу й структури агропродовольчоТ' продукци' i/або збiльшити експортнi можливостi галузi. За розрахунками, 937,8 млрд грн швестицш у результат мультиплкативного ефекту забезпечить надходження в зведений бюджет краТ'ни щороку 160,6 млрд грн. Таким чином, ппотетично термш окупност швестицш в аграрний сектор економки держави й громад, не враховуючи змшу вартост грошей у часi, становитиме до 4 рош: ( 937,8 * 2 / 3 ) / 160,6.
Для збтьшення ктькосп фермерських господарств як перспективного напряму виршення со^ально-трудових проблем в аграрнш економiцi й розвитку стьських територш потрiбно через Укрдержфонд Т'х пiдтримки та об'еднаним територiальним громадам збтьшувати пiдтримку на довгостроковий перюд на поворотнiй (частково
поворотнГй) основГ та через апробований ефективний механГзм частковоГ (повноО компенсацГ| вГдсоткГв по довгострокових кредитах банш за таких умов: функцюнування протягом 10 рокГв зГ щорГчним обсягом виробництва продукцГ| - 0,5-2 млн грн на 1 працГвника фермерського господарства у 2020-2029 рр. тощо.
У випадку впровадження даноГ iнвестицiйноï стратеги аграрного сектору економГки у 2020 р. поетапно цей процес може мати там сценари (табл. 5).
Таблиця 5. Сценари реал1заци активно! политики зайнятост1 населення в аграрному œ^opi економiки
Необхщна ктьмсть (черговють) створення робочих м^ць у с/г, тис. од. Сценарш швестування, роки
Категорiя потенцiйних працiвникiв у с/г Необхщна сума швестицшних ресурсiв, млрд грн Оптимiстичний (однаковi частки держави й приватного сектору в швестицшному портфелi) Песимютичний (приватнi швестицп, частка держави мЫмальна в iнвестицiйному портфелО
Безробгтне сГльське
населення,яке зареестроване в службГ 122,81 122,7 2020-2021 2020-2022
зайнятостг
Безробгтне сГльське
населення,яке незареестроване в службГ 135,51 135,4 2021-2022 2022-2025
зайнятостг
СГльське населення,яке
працюе як самозайняте в СДГ, у шших кражах (термш роботи до 1 року) 288,22 287,9 2022-2025 2025-2030
СГльське населення,яке
працюе в шших кражах бтьше 1 року 392,22 391,8 2025-2029 2030-2038
Разом 938,7 937,8 2020-2029 2020-2038
1 Прогнозне значення показника.
2 Середньор'нне значення показника за пер'юд 2015-2017 рр. Розроблено автором.
У такому випадку потрГбно першочергово направляти зусилля вах сторш аграрних соцГально-трудових вщносин уах рГвнГв 1х регулювання на реконструкцш i збГльшення потужностей тваринницьких комплешв, зокрема в скотарствГ й свинарствГ, розширювати площГ сГльськогосподарських угщь для виробництва плодГв i ягщ. У зв'язку з тим, що виробництво вищезазначеноГ продукцп менш рентабельне порГвняно з Гншими напрямами агробГзнесу, то тут варто збГльшувати присутнють державного сектору аграрноï економГки.
За нашими розрахунками, потенцшна можливють збГльшення робочих мюць у сГльському господарствГ становить 986,2 тис. од., що майже тотожно можливому збтьшенню ктькосп працГвниш у галузГ при рГвш безробГття за методологГею МОП 4 %, - 938,7 тис. оаб. Ураховуючи розрахований коефГцГент спГввГдношення кшькосп працГвникГв сГльського господарства до працГвниш шших галузей у 2014-2018 рр. (1,336), прогнозуються наступн сценари забезпечення рацюнально1 зайнятостГ в аграрнш сферГ (табл. 6).
Таблиця 6. Прогнозування додатково! рацюнально! зайнятостi населення Украши за активно! швестицтно! i сощально! полiтик (2020-2029 рр.)__
Вид економiчноï дiяльностi Потенцiйна можливють створення робочих мiсць, тис. од. Сценарш збтьшення зайнятостГ тис. о^б
Оптимь стичний Реаш-стичний Песимь стичний «Аграрна криза»
СГльське господарство 986,2 938,7 258,3 122,8 -113,0
Харчова й переробна промисловють 687,4 654,3 180,0 85,6 -78,8
1ншГ галузГ економГки 630,2 599,8 165,1 78,5 -72,2
Разом 2303,8 2192,8 603,4 286,9 -264,0
Розроблено автором.
У випадку активГзацГГ ГнвестицГйно-вГдтворювальних процеав у галузГ можна досягнути результатГв збГльшення рацюнально1 зайнятостГ населення вщповщно до оптимГстичного сценарГю. ГГпотетично при збтьшенш споживчого попиту з-за кордону на агропродовольчу продукцш (збГльшення експорту) та розширення площ оргашчного землеробства можна вирГшити внутрГшнГ проблеми зайнятостГ як у стьськш
мiсцевостi, так i мюьких поселеннях. Розвиток горизонтально!' i вертикально! агропромислово'Т штеграци в сiльських громадах покликаний забезпечити привабливими робочими мюцями (належн умови й змiстовнiсть працк режими працi й вiдпочинку, зароб^на плата тощо).
При нестачi державних каштальних вкладень i пiдтримки малих i середнiх форм агробiзнесу, але активнш агропромисловiй iнтеграцiТ' бiльш ймовiрним е сценарiй, що забезпечить диверсифкацш стьсько'Т економiки та продовження ланцюпв i збiльшення обсягiв додано' вартост в межах об'еднаних територiальних громад. Робочими мюцями в стьському господарс^ будуть забезпеченi 258,3 тис. оаб, у харчовiй i переробнiй промисловост на селi - 180, шших галузях економiки - 165,1 тис. оаб альського населення тощо. Разом 603,4 тис. оаб, що практично вщповщае таким категорiям сiльського населення, яке в першу чергу потребуе роботи: безроб^не й трудовi мiгранти за кордон до 1 року.
У перюд 2020-2029 рр. реалютичний сценарiй iнвестування (рис. 1) можна формалiзувати таким чином:
усг=549,7+1,001х, (1)
уе=14908,3+1,001х+0,698х+0,640х, (2)
де усг, уе - кiлькiсть працiвникiв i пщприем^в (платникiв 6СВ), вiдповiдно, у стьському господарс^ й економiцi в цтому, тис. осiб; х- капггальш iнвестицiТ' в трудомiстке виробництво агропродовольчо'Т продукцГТ, млн грн; 1,001, 0,698, 0,640 - розрахунковi коефiцiенти збтьшення кiлькостi робочих мiсць, вiдповiдно, у стьському господарствк харчовiй i переробнш промисловостях, iнших галузях;
у=549,7+258; (3)
де у1 - ктькють пра^внимв i пiдприемцiв (платникiв 6СВ) у стьському господарствк тис. осiб; t - 1, 2, ..., 10 рк у перiод 2020-2029 рр., рк.
Песимiстичний сценарiй передбачае забезпечення офщшною роботою в сiльському господарс^ додатково 122,8 тис. осiб альського населення (вщповщае показнику зареестрованого безроб^тя), а також у харчовш i переробнiй промисловостях - 85,6 тис. осiб. Якщо не проводити заходiв активно' полiтики зайнятостi сiльського населення, то матимемо сценарш «аграрна криза». Ураховуючи темп зменшення кiлькостi пращвниш i пiдприемцiв у сiльському господарс^ (у %) за 2014-2018 рр., то до мнця 2029 р. Т'х чисельнiсть становитиме 436,7 тис. оаб.
140
я
a -
ч
120 &
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029
-О- Сшьське населення, яке не забезпечене роботою та сощальним страхуванням (при piBHi безробптя 4 %), тис. oci6 -О-У т.ч. безробiтне сшьське населення (за методолопею МОП), тис. омб -•—Пращвники й пiдприемцi в с/г, тис. оиб
-О- Додаткова формальна зайнятють сiльського населення в харчовш i переробнiй промисловостях на сел^ тис. осiб
-Д- 1нвестици, млрд грн
100 80 60 40 20 0
PiK
Рисунок 1. Реалютичний сценарш швестування у створення робочих мюць в аграрному ceKTopi економiки
Розроблено автором.
Проведений кластерний аналiз iнвестування й показниш розвитку соцiально-трудових вiдносин в аграрному ceKTopi економiки в областях УкраТни дозволив обфунтувати напрями репональноТ' та швестицшноТ' пoлiтик УкраТни. Так, у результат iepаpхiчнoгo кластерного аналiзу та за допомогою iнcтpумeнта К-cepeднiх у пpoгpамi StatSoft Statistica 12 визначено 2 кластери (рис. 2):
- кластер 1 (15 областей): Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запopiзька, Юровоградська, Луганська, МиколаТвська, Одеська, Полтавська, Рiвнeнcька, Сумська, Хармвська, Херсонська, Чepнiвeцька, Чepнiгiвcька областк
- кластер 2 (9 областей): Вшницька, Волинська, Днiпpoпeтpoвcька, l.-Фpанкiвcька, КиТвська, Львiвcька, Тepнoпiльcька, Хмельницька, Черкаська областк
Plot of Means for Each Cluster
100
...........................................
90
80
70 д /4
60 N f ^^ I
50 / \ / ^^SfV
40 / \ ^ч
30 \f/N/V
20 10
-
0
-10
Var2 Var4 Var6 Var8 Var10
Var3 Var5 Var7 Var9 NewVar -e- Cluster 1
Variables -в- Cluster 2
YMoeHi позначення стандартизованих (нормованих) показниюв: Var2 - iнвестицií, грн/га;
Var3 - % тваринницько!' продукци у валовому виробництвi; Var4 - внесено мндобрив на 1 га, кг; Var5 - % пра^вниюв серед зайнятих у с/г; Var6 - заробтна плата, грн;
Var7 - продуктивнсть прац 1 пра^вника с/г, тис. грн;
Var8 - виробництво продукцина 100 га с.-г. уг'дь, тис. грн;
Var9 - споживання м'яса на 1 особу в р/'к, кг;
Var10 - споживання плод'т на 1 особу в р/'к, кг;
NewVar - природний прирст сльського населення на 1000 осб, осб.
Рисунок 2. Кластери швестування й розвитку сощально-трудових вщносин в аграрному ceKTopi економши
Розроблено автором за допомогою програми Statistica 12.
До кластеру 2 увшшли регюни з кращими показниками швестування й розвитку со^ально-трудових вщносин в аграрному секторi економки. Особливо слщ вщм^ити про позитивний вплив швестування на розвиток трудомюткого виробництва продукци (тваринництво), штенсифкацш землеробства й показники ефективност використання трудових (продуктивнють прац^ i земельних ресурав (виробництво продукци на 100 га) у стьськогосподарських пщприемствах, оплату прац й полтшення харчового рацюну населення у вщповщних областях.
В областях кластеру 2 варто поширювати передовий та шновацшний досвщ ведення агробiзнесу на трудомюткш основi, розробляти та впроваджувати соцiальнi програми для молодих пра^внимв i Тх сiмей, щоб полтшити показники природного руху стьського населення й забезпечити завершення адмшютративно-територiальноТ' реформи, пов'язаноТ з розвитком об'еднаних територiальних громад.
Таким чином, в областях, що увшшли до кластеру 1, потрiбно змщувати акцент в регюнальшй i iнвестицiйнiй полп"и^ на стимулювання розвитку тваринницьких комплешв у сiльськогосподарських пiдприeмствах, зокрема у фермерських господарствах. У рослинниф^ очевидним е напрям штенсифкацп плодiвництва й виноградарства, розвиток овочiвництва закритого фунту в твденних областях краТ'ни та Закарпатсьш областi, збiльшення площ багаторiчних насаджень тощо. Такi практичнi заходи, у свою чергу, зумовлять додаткове залучення робочо''' сили в галузь, активiзацiю агропiдприемництва в регiонах i розвиток сiльських громад тощо.
Висновки. Пропозицп полiпшення соцiально-трудових засад швестицшно-вщтворювальних процесiв в аграрному секторi економки цiлком вiдповiдають основним цiлям державно'' пщтримки галузi, що задекларованi в законопроект «Про стимулювання розвитку АПК Укра'ни» [1]: забезпечення продовольчо''
безпеки та створення умов для конкурентоспроможност в^чизняноТ' пpoдукцiТ на внутршньому ринку; забезпечення пpoгнoзoванocтi розвитку аграрного сектору економки; пpiopитeтний розвиток виробництва та peалiзацiя експортного потен^алу продукци з високою доданою вартютю; пpiopитeтний доступ малих ciльcькoгocпoдаpcьких виробниш до державноТ пiдтpимки; pацioнальнe використання земель стьськогосподарського призначення тощо.
У даний законопроект та ^i нормативы акти пропонуеться внести доповнення щодо прюритетного надання державноТ пiдтpимки виробникам стьськогосподарськоТ' продукци з урахуванням ктькосп бeзpoбiтних по областях, нopмативiв землезабезпеченосп, пoгoлiв'я худоби, плoщi багатopiчних плодових насаджень, а також каттального швестування у фермерськ господарства i державы стьськогосподарськ пiдпpиемcтва тощо.
Список використаних джерел
1. Законодавство УкраТни. Вебсторнка. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws.
2. Мармуль Л. О. Методичн пдходи до розвитку сльських територй на засадах деценmралiзацi'T. Економка АПК. 2018. № 4. С. 80-86.
3. Маршавн Ю. М. Економiчнi та нституц^йы засади регулювання ринку пращ' УкраТни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.е.н. К., 2013. 39 с.
4. Рябоконь В. П., РарокЛ. М. ТенденцИ розвитку соц'ально'Т нфраструктури сшьських територiй: монографя. КиТв: ННЦ «1АЕ», 2018. 216 с.
5. Лупенко Ю. О., Захарчук О. В., Пугачов М. I. та \н. Дов'дник економюта стьськогосподарського пдприсмства. КиТв: ННЦ «1АЕ», 2018. 600 с.
6. Кравченко I. С. Ринки прац €С та УкраТни: особливост'! взасмод'ТТу свimлi пдписання договору про асоц^ац^ю. Соцiально-mрудовi в 'дносини: теор'я та практика. 2015. № 2. С. 43-51.
7. Кулiков Г. Т. Створення високопродуктивних робочих мсць як чинник економ'чного зростання. Економiчний вюник ун'верситету. 2013. Вип. 21/1. С. 116-123.
8. Статистична iнформацiя, експрес-випуски, оф1'ц1йн1' публ'кацТТ. Вебсторнка Держстату УкраТни. URL: http://ukrstat.gov.ua.
References
1. Zakonodavstvo Ukrainy [legislation of Ukraine] URL: http://ukrstat.gov.ua.
2. Marmul, L. O. (2018). Metodychni pidkhody do rozvytku silskykh terytorii na zasadakh detsentralizatsii [Methodical approaches to rural development based on decentralization principles]. Ekonomika APK, 4. 80-86.
3. Marshavin, Yu. M. (2013). Economic and institutional principles of labor market regulation in Ukraine [Dissertation abstracts]. URL: http://nbuv.gov.ua.
4. Riabokon, V. P. & Rarok, L. M. (2018). Tendentsii rozvytku sotsialnoi infrastruktury silskykh terytorii: monohrafiia [Trends in the development of social infrastructure in rural areas]. Kyiv: NNTs «IAE», 216 p.
5. Lupenko, Yu. O., Zakharchuk, O. V., Puhachov, M. I. ta in. (2018). Dovidnyk ekonomista silskohospodarskoho pidpryiemstva [Directory of an economist of an agricultural enterprise]. Kyiv: NNTs «IAE», 600 p.
6. Kravchenko, I. S. (2015). Rynky pratsi YeS ta Ukrainy: osoblyvosti vzaiemodii u svitli pidpysannia dohovoru pro asotsiatsiiu [EU and Ukraine labor markets: the features of interaction in the context of the association agreement]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, 2. 43-51.
7. Kulikov, H. T. (2013). Stvorennia vysokoproduktyvnykh robochykh mists yak chynnyk ekonomichnoho zrostannia [Creating high-performing jobs as a driver of economic growth]. Ekonomichnyi visnyk universytetu, 21/1. 116-123.
8. Statystychna informatsiia, ekspres-vypusky, ofitsiini publikatsii [Statistical information, express releases, official publications]. URL: http://ukrstat.gov.ua.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Ланченко Свгенш Олександрович, кандидат eкoнoмiчних наук, доцент, доцент кафедри економки прац та со^ального розвитку
Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування УкраТни вул. ГероТв Оборони, 15, м. КиТв, 03041, УкраТна e-mail: lanchenko@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Ланченко Евгений Александрович, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики труда и социального развития
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина e-mail: lanchenko@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Lanchenko Yevhenii, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor, Associate Professor of Department of Labour Economics and Social Development
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
15, Heroyiv Oborony street, Kyiv, 03041, Ukraine e-mail: lanchenko@ukr.net
Рецензент:
Свиноус 1ван Вiкторович, завщувач кафедри облiку i оподаткування, д.е.н., професор, Бiлоцеркiвський нацiональний аграрний ушверситет
Подано до редакци 02.03.2020 Прийнято до друку 20.03.2020
УДК 331.101.26 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2020-45-32-39
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В АГРАРН1Й СФЕР1
Тетеринець Т. А.
Актуальнсть теми досл'дження полягае у вивченн особливостей та фактор'т формування людського капiталу в аграрнiй сфер/'.
Мета: формування та управлння людським капталом в аграрнiй сфер!', що обумовлюють ефективнсть д'яльност'! п/'дприемств агропромислового комплексу Республки Блорусь.
Результати роботи: розвиток людського капталу, п'двищення його якост'! дозволяе виршувати численнi соцiально-економiчнi проблеми, прискорюе ¡'нновац'йний розвиток аграрного сектора. Людський каптал стае основним джерелом численних /нновац/'й / зм/'н в суспльств'¡, фактором його вдосконалення переходу до ново)'якост'!. В АПК найбльш гостро сто'Уть проблема нестач /нновац/'йних особистостей, здатних до генерування / реалiзацiУ нововведень, з високим рiвнем професiоналiзму, обумовленим унiкальнiстю / ефективнстю поеднання знань, умнь, навичок / особистсних якостей. Обмежен/' можливост'! використання / розвитку iнновацiйного трудового потен^алу, ефективного залучення /нновац/'йних особистостей в трудову д'яльн'ють.
Висновки: вивчено особливост'! формування людського капталу в аграрнiй сфер!', представлено еволюцю )х розвитку. Систематизовано фактори, що визначають накопичення людського капталу в агропромисловому комплека. Виявлено основн проблеми кадрового забезпечення сльського господарства, основн з яких полягають у зниженнi професiйно-квалiфiкацiйного р'тня прац'внию'в, низького р'вня штатно'У укомплектованост'!, в'дтоку трудових ресурав '¡з с'льсько'У м'юцевост'!, низьке повернення випускниюв на роботу псля здобуття освти та падiння престижностi аграрних профеай.
Ключов'1 слова: людський каптал, зайнятсть населення, фактори, ¡'нновац'йний розвиток, агропромисловий комплекс, сльське господарство.
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА
В АГРАРНОЙ СФЕРЕ
Тетеринец Т. А.
Актуальность темы исследования заключается в изучении особенностей и факторов формирования человеческого капитала в аграрной сфере.
Цель: формирования и управления человеческим капиталом в аграрной сфере, обуславливающих эффективность деятельности предприятий агропромышленного комплекса Республики Беларусь.
Методы - анализ, синтез, сравнения, табличный и др.
Результаты работы: развитие человеческого капитала, повышение его качества позволяет решать многочисленные социально-экономические проблемы, ускоряет инновационное развитие аграрного сектора. Человеческий капитал становится основным источником многочисленных новаций и перемен в обществе, фактором его совершенствования перехода к новому качеству. В АПК наиболее остро стоит проблема нехватки инновационных личностей, способных к генерированию и реализации нововведений, с высоким уровнем профессионализма, обусловленным уникальностью и эффективностью сочетания знаний, умений, навыков и личностных качеств. Ограничены возможности использования и развития инновационного трудового потенциала, эффективного вовлечения инновационных личностей в трудовую деятельность.
Выводы: изучены особенности формирования человеческого капитала в аграрной сфере, представлена эволюция их развития. Систематизированы факторы, определяющие накопление человеческого капитала в агропромышленном комплексе. Выявлены основные проблемы кадрового обеспечения сельского хозяйства, основные из которых заключаются в снижении профессионально-квалификационного уровня работников, низкого уровня штатной укомплектованности, оттоке трудовых ресурсов из сельской местности, низкий возврат выпускников на работу после получения образования и падение престижности аграрных профессий.
Ключевые слова: человеческий капитал, занятость населения, факторы, инновационное развитие, агропромышленный комплекс, сельское хозяйство.
32
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 45
© Тетеринець Т. А., 2020
