CC BY
32
Н. В. Мордовченков, П. Г Николенко, Ю. С. Клюева АГРОКЛАСТЕР КАК ИННОВАЦИОННЫЙ ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ...
AGRO CLUSTER AS THE INNOVATIVE ORGANIZATIONAL-ECONOMIC MECHANISM OF MANAGEMENT OF TECHNOLOGICAL PROCESSES IN AGRARIAN AND INDUSTRIAL COMPLEX
© 2015
N. V. Mordovchenkov, the doctor of economic sciences, the professor of the chair «Service and economics of service sphere» P. G. Nikolenko, the associate professor of the chair «Service and economics of service sphere» J. S. Klyeva, the candidate of economic sciences, the associate professor of the chair
«Service and economics of service sphere» Nizhniy Novgorod State Engineering-Economic Institute, Nizhniy Novgorod (Russia)
Abstract. Modern progress of market attitudes in agrarian and industrial complex forces to look for innovative approaches to organizational-economic mechanisms of management of technological processes in agrarian and industrial complex. The effective form in unstable, crisis conditions can become cluster integration structures. Cluster is a network of economically independent industrial or service firms, founders of technologies and a know-how connecting a market infrastructure, the consumers cooperating with each other within the limits of a uniform chain of creation of consumer costs and having geographical proximity. The cluster approach becomes one of base methods of realization of the state economic policy. Cluster in economic systems is the most effective both adequate organizational-economic mechanism and the tool of support of national agro business in a global competition. Cluster strategies have received the big propagation in industrialized countries of the Europe, Asia, and America. Agro cluster not being the organizational-legal form of the enterprise, assumes creation in the limited territory on principles of partnership, cooperation and an area of expertise of the associations which are equal in rights-managing agro firms, agricultural industrial cooperations and other enterprises with conservation of economic and legal independence where as motive power of innovative progress the competition acts. At construction of architecture agro cluster pays attention to principles of its creation. The complex and statistical analysis of facilities of agrarian and industrial complex and economic activities of Pochinkovskiy area has allowed to generate idea about introduction of the innovative form of managing agro cluster in territory of the Nizhniy Novgorod area. Results of the SWOT-analysis have allowed defining strategic directions of clusterization of the rural area providing progress of territory through cooperation, integration on the basis of the scientifically-methodical approach. The major principles which are providing the foundation for innovative cooperation are: division of expenses, reception of technological knowledge, mutual aid in development of a new product, technologies, branch standards, a gain of the additional markets and others. Motivational components clusters consider a survival and stability of progress of small and average agro business through possibilities: receptions of credits under guarantees of the company; uses of objects of an integration infrastructure; participation in investment programs and projects with objective of attraction of investments; achievement of the high quality standards of technological processes and production; savings in purchases due to teamwork with suppliers; a collective brand, joint a distributive network.
Keywords: agro cluster, innovations, cluster, a competition, cooperation, organizational-economic tools, an infrastructure, the approach, signs, system, an area of expertise, territory, administrative technologies, managing.
УДК 330.322: 332.14:001.8
ИНВЕСТИЦИОННО-ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ КАК ОСНОВА РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ РЕГИОНА
© 2015
В.М. Мустяца, преподаватель кафедры бухгалтерского учета и аудита Южный филиал Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет», Симферополь (Крым)
Аннотация: В статье рассмотрены актуальные вопросы инвестиционного обеспечения инновационного развития регионов Украины. Обобщенно сущность понятия инновационного потенциала и определена его роль в обеспечении инновационного развития региона. Предложена структура инновационного потенциала. Определены характеристики организационных форм использования инновационного потенциала. Исследованы формы использования инновационного потенциала.
Ключевые слова: инновации, инфраструктура инноваций, инновационный процесс, инновационный потенциал, инновационный потенциал региона, научный парк, резерв инновационного развития.
Основною рушшною силою швестицшно-шновацшного розвитку регюну протягом останшх рошв залишаються велик компанп, яш мають достатш фiнансовi ресурси для впровадження нових технологш i техшки. Однак, в силу специфiки вироб-ництва, деяш технологи не мають синергетичного або мультиплжативного ефекту.
Для залучення репошв до загальнодержавно! програ-ми шдуст^ально-шновацшного розвитку, слщ задгяти повною мiрою внутршш резерви швестицшного та шновацшного потенщалу.
Метою до^дження е дослщження науково-мето-дичного апарату, спрямованого на забезпечення розвитку швестищно-шновацшного процесу на регюнальному рiвнi
Аналiз останнiх публтацш. Проблемам швестування присвятили сво! пращ зарубiжнi науковщ: В. Беренс, Л. Птман, М. Джонк, Дж. Кейнс, Т. Райс, П. Хавранек, Р. Холт. В украшськш економiчнiй науц понят-тя «швестищя» до 1991р. не застосовувалося й ото-
тожнювалося з термшом «каштальш вкладення». Починаючи з 1991 р. украшсьш вчеш-економюти таки як: П. Беленький, Л. Борщ, М. Денисенко, М. Долшнш, М. Крупка, I. Лукшов, Т. Майорова, С. Мочерний, С. Онишко, А. Пересада, В. Федоренко, А. Череп та ш., здшснили теоретичш дослщження в галузi швестування.
Однак питання, пов'язаш iз швестицшним забез-печенням шновацшного розвитку репошв, на сьогодш мало дослщжеш.
Виклад основного матерiалу. Категорш «шновацшний потенщал» можна трактувати також як здатнють системи до трансформаци фактичного порядку речей в новий стан з метою задоволення юнуючих або знову виникаючих потреб (суб'екта-новатора, спожива-ча, ринку i т.п.).
!нновацшний потенщал - це свого роду характеристика здатносл системи до змши, полшшення, прогресу.
Структура шновацшного потенщалу може бути представлена едтстю трьох його складових (ресурсною, шституцшною та результативною), яю сшвюнують
В.М. Мустяца
ИНВЕСТИЦИОННО-ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ...
взаемно, припускають i обумовлюють одна одну i виявля-ються при використанш як його триедина сутшсть (рис. 1.).
Рисунок 1 - Структура шновацшного потенцiалу
Ресурсна складова iнновацiйного потенцiалу е свого роду «плацдармом» для його формування. 1нституцшна складова - так званий «важшь», що забезпечуе дiездатнiсть та ефектившсть функцiонування всiх елементiв.
Таблиця 1 - Характеристики органiзацiйних форм ви-користання шновацшного потенщалу
Тре^м елементом iнновацiйного потенцiалу е результативна складова, яка виступае вдображенням к1нцевого результату реалiзацii наявних можливостей (у виглядi нового продукту, отриманого в ходi здiйснення iнновацiйного процесу). Таким чином, вона - свого роду щльова характеристика iнновацiйного потенщалу.
Сл1д розрiзняти абсолютний i в1дносний потенцiал. Абсолютний потенцiал - сукупшсть наявних у розпорядженнi господарських суб'ектш ресурсiв. Вiдносний - використання цих ресурав в рiзних органiзацiйних формах в умовах шституцшних обме-жень. 1нновацшний потенцiал мiстить два види обме-жень - функцiональнi та шституцшш. Функцiональнi визначають його яккний змiст, iнституцiйнi - межi його юнування та реалiзацii. Значимiсть шновацшного потенщалу визначаеться виконуваними ним функщями: накопичувальною, iнформацiйною, координуючою, роз-виваючою [1].
Наявнiсть iнновацiйного потенцiалу е умовою, за яко'' можливий ефективний розвиток господарського суб'екта. Одна i та ж за сво'м млькюним i як1сним складом сукупшсть накопичених ресурсiв може використо-вуватися з рiзним ступенем ефективностi, залежно в1д тiеi чи iншоi шституцшно" комбiнацii (суспiльноi фор-ми). Сама по собi сукупнiсть ресурсiв не е економiчною категорiею, поки вона не почне використовуватися
Форми Критерц
ТП
1ТЦ
ЦТТ
Переваги
Створ ення критично* маси фaxiвцiБ 1 розвиненою телекоыушкацшно! шфр а структура, а також наявшсть спещального режиму оподаткування
Низьн ставки орендно1Плати,налагоджена шфр а структур а
Скорочуетьсяшлях погоджень при передач! штелекту ально! ел а сност!
Призначення
Наданняна шльгових умовах територи, консалтингових посяуг, комерщал1защя наукових р озр об ок; р озр обка та р е алйзащя пр огр ам прюритетногорозвитку репошв
Наданнявиробничихта офкних приз-шцень в шльгову оренду;
конеультащйш посяугн в облэспбЬнес-планування;
подготовка 1 переподготовка кадр1в длянауково-технолопчного шдприемництва; оргатзащясемшар1в, виставок, конференций та шших заходов; ощнка 1 правовий захист штелекту ально! вл а сно ей; допомога в пошуку швестицш та отриманш кредитов; сприяння зовшшньоеконошчнш д1яльност1створ ення центр1в колективного користування обладнанням
Поширення шноЕацшних техно л о гш; шформацшш по слуги малнм тдприемствам; сприяння виконанню НДДКР таре алкэцй 5х р езультатгв
Результат
Кшыасгь стБоренихф1рм 1 робочихьпсць
Кдльысть фарм: що користуються по слугами
Кдлыасть патентов, товарних знаков. моделей
Функцюнування компанш з довгим перюдом виробництва 1 високою питомою вагою заробшго! плати
Структура шдтримки сформувалисямалих шновацшних тдприемств, що вже прошили найбоыдважкий етап створ ення, становления та выживания в початковий перюд свое! дгяльност!_
Формування шфр а структуришновацшно! дояльно ст!
Трансфер шновацшних технологий, розроока мехашзму доведения шновацш вчених до споживача, заб езпечення науково! б ази для навч ання за новим прюритетним специальностями
Зв'язок малого бизнесу та промисловост!
Заб езпечення зв'языв дослщних оргашзацш з розр о бниками продуктов! технологий
Основш завдання
Створ ення умов 1 можливостей проведения в Ушверситета прикладних науково-досл1дних1 дослздно-конструкторських робгт, робгг з шдготовки вир обництва високотехно л опчних вир о 51в, а також для над ання на селению! оргашзащям високояысних науково-техшчних по слуг; створ ення умов для органЬаци малих тдприемств, тимчасових творчих колективш та ведения ними самостойно^шновацшно! дояльносп; створ ення умов, у тому числа в сфер1 социального заб езпечення, для високопродуктивно1 пращвузхвськнх вчених, для закршл ення талановито! молодо у сфер1 науки та наукоемного виробництва, оргашзаци нових роб очих м1сць; створ ення на б аз! власно1Шдприемницько1 дояльносп венчурного фонду для шдтримки шновацшних робп вчених
3дача примщень в ор енду, над ання техшчного, шформацшного та консультацйного заб езпечення, а також формальш 1 неформальш гаранта при пошуку малими шдприемствами коштов для свого розвитку
Консалтингзргзних питаньшновацшно1 д1яльносп; навч ання, участь у р озр общ докуменпв, що регламентуютъ дц сторш в шновацшному процесц створеннябазданихз перспективних розробок1 високотехно л опчним продуктам; сприяння швестищям та гф о сування продуктов на ринок; сприяння створенню отпочковавшихсяМ1П; пошук потенцшних швесторгв
Проблеми
Немаютьрозвинено! шфраструктури, нерухомосто, шдготовлених команд менеджер1в, створювалисяяк структурного шдроздолу вузу, не внконують функцш шкубатора, а служать в першу чергу своерщними "майданчнкамибезпеки", держава не контролюе розрахунококупносппроекпв, шд яи видшяються гропл.
Не пропонують серв1ст по слути, тому низький попит на продукщю, що не розширюються
Складшстьюаемовщносинз приватним кашталом через жор сткого контролюз боку р1зних державних структур, що пр изводить до ослабления опер ативност1 та само стшно сп центру 1 знижуейого продуктивтсть; в!д сутшсть ушфгкованих пр а вил вза емовщно син у систем! «розробник-шститут-виробнию> з штел екту а льно1 вл а сно сп та р оздшу доходов, психолопчна та професшна нешдготовлешсть багатьохсшвроблншав академ1чних шститупв до занятая шноващями, недостатняоргашзацшна, ментальна й економ1чна защкавлешсть сшвробпниыв вшноващйнш д1яльносп; слабвасть шновацшних шфр а структур РАН, 1хрозр1знешсть 1 безсистемтсть, слабка Бзаемодгя академ1чннх дослздницьких оргашзацшв питанияхшновацшно! дояльносп
Шляхи подолання
Адапшстр ативно-го спо д ар ська шдтримка, безкоштовш консалтингов1 по слути, просування проекпв, вивчення м1жнар одного досвщу, створ ення техшчно! та сощально! 1гфраструктури
Розвиток гасляпродажного обслуговування, сшмулюваннявн\'тршшього попитуна шновацшну продукщю
Оптимальним е створ ення ЦТТ при наукових центрах та вщдшеннях НАНУ
Правова форма
Структурнийшдроздш вузу, ВАТ
Некомерцшне партнерство
Некомерцшне партнерство
В.М. Мустяца
ИНВЕСТИЦИОННО-ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ...
людьми в рамках певних виробничих вщносин мгж ними. 1ншими словами, шновацшний потенцiал може залиши-тися незатребуваним, якщо не будуть знайденi соцiальнi форми, в яких вiн зможе реалiзуватися. Найбiльш поши-реною в даний час е така соцiальна форма, як науковий парк в його рiзних проявах.
Науковий парк - це саморозвинена форма викори-стання iнновацiйного потенцiалу, що представляе собою полiфункцiональний науково-технологiчний комплекс, що створюе умови для розвитку наукових дослщжень i розробок в областях передових технологш, що включае в себе основш та iнфраструктурнi шдприемства, що за-безпечують технологiчний процес зародження науково! Где! та використання iнновацiйного продукту, i надае стимулюючу дiю на розвиток соцiально-економiчних процеав на територп. Рiзновидами наукового парку, в яких знаходять ввдображення специфiчнi умови реалiзацil iнновацiйного потенщалу, е iнновацiйнi цен-три, технопарки, технополюи, технорегiони та iн. 1х розвиток в регiонах стае умовою економiчного зростання територп на шновацшнш основi [2].
В даний час в Укра!ш використовуеться система зонтич-них структур (технопарки - ТП, iнновацiйно-технологiчнi центри - ГГЦ, центри трансферу технологий - ЦТТ), як1 призначенi полiпшити умови створення i функцiонування малих високотехнологiчних фiрм. Аналiз характеристик форм реалiзацil шновацшного потенцiалу дозволяе вияви-ти так! особливосп: в iнновацiйно-технологiчних центрах вщбуваеться визначення технолопчних меж використання нововведення в результат створення дослвдного зразка; в центрах трансферу технологий - визначення комерцшних меж використання нововведення у процеа дифузи шнова-цш; в технопарках - кластеризацiя нововведень в результата формування взаемопов'язаних щдприемств, вщтворення в яких базуеться на цих iнновацiях.
Основна суть при формуванш поняття «шновацшний потенцiал» регiону полягае у визначенш та взаемозв'язку його основних ресурсних складових, а також показник1в, що характеризують його рiвень. У зв'язку з цим, поняття «шновацшний потенщал репону» може розглядатися як сукупнiсть наукового, кадрового, техшчного, фiнансово-економiчного потенцiалiв та ш-формацшно-комушкацшнох складово!, що забезпечуе iнновацiйну дiяльнiсть i визначальну конкурентоспро-можнiсть економiки регiону.
Показниками оцшки шновацшно! активностi е: частка шновацшних товарiв (робiт i послуг) у за-
- ввдношення числа створених передових виробничих технологш до чисельносп зайнятих в економщц
- вщношення кшькосп виданих патенпв i свщоцтв до чисельностi зайнятих в економщц
- частка органiзацiй, що здшснювали технологiчнi ш-новаци, у загальнш кiлькостi органiзацiй.
Рiзниця значень шновацшного потенщалу та шновацшно! активностi являе собою резерв шновацшного розвитку. Високий iнновацiйний резерв сввдчить про малоефективне використання iнновацiйного потеншалу. Низький iнновацiйний резерв вказуе на можливi труд-нощi, як1 можуть виникнути в регiонi, в результат^ в на-вколишньому iнновацiйному середовищг
Висновок. Порiвняльний аналiз наявностi шновацшного потеншалу та стану шновацшно! активносп дозволяе зробити наступш висновки:
1) бiльш сприйнятливi до шновацшних перетворень вiдстаючi регiони за станом економiки;
2) регiони, що володшть найбiльшим iнновацiйним по-тенщалом, мають меншу iнновацiйну активнiсть в порiв-няннi з регионами, шновацшний потенщал яких незначний.
Державна шдтримка швестицшно-шновацшно! да-яльностi в умовах ринково! економiки виражаеться в бшьшш мiрi не в прямому фшансуванш з державного бюджету, а в створенш умов для переорiентацi! приватного капггалу в прiоритетнi напрямки розвитку (система податкових пiльг, державного замовлення, державних гарантiй). Очевидно, що вмша реалiзацiя державно! ш-вестицшно! та шновацшно! полiтики повинна створюва-ти iнвестицiйнi ресурси не пльки для фiнансування бю-джетно! частини соцiально-економiчно! програми, але й додатковi фiнансовi кошти для наповнення бюджету. Таким чином, з'являеться необхщшсть у розробщ спещ-ально! стратеги залучення iнвестицiйних ресурсiв в реп-он для фшансування iнновацiйних проектiв. [3]
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Колодiзев О.М. Методолопчш засади фiнансового забезпечення управлшня iнновацiйним розвитком еко-номiки: (Монографiя). - Х.: ФОП Лiбуркiна Л.М.; ВД «1НЖЕК», 2009. - 240 с.
2. Бородина А.Ю. Инновационный процесс: анализ в рамках информационной теории экономики [Электронный ресурс] / А.Ю. Бородина. - Режим доступу: http://www.econ.asu/ru
3. Бланк I. О., Гуляева Н. М. 1нвестицшний менеджмент: Подручник / За заг. ред. А.А. Мазараш. - К., 2003. - 397с.
гальному обсязi ввдвантажених товарiв (робгг, послуг);
1НВЕСТИЦШНО-ШНОВАЦШНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОНУ
© 2015
В.М. Мустяца, викладач кафедри бухгалтерского обл1ку та аудиту Швденний фмал Нащонального утверситету бюресурыв i природокористування Украгни «Кримський агротехнологiчний утверситет», амферополь (Крим)
Анотащя: У статп розглянуто актуальш питання iнвестицiйного забезпечення шновацшного розвитку репошв Украши. Узагальнено сутшсть поняття iнновацiйного потенцiалу та визначена його роль у забезпеченш шновацшного розвитку репону. Запропоновано структура шновацшного потенщалу. Визначеш характеристики оргашза-цiйних форм використання iнновацiйного потенщалу. Дослщжеш форми використання iнновацiйного потенщалу.
Ключовi слова: шновацп, iнфраструктура шновацш, iнновацiйний процес, iнновацiйний потенцiал, шновацшний потенщал репону, науковий парк, резерв шновацшного розвитку.
INVESTMENT AND INNOVATIVE POTENTIAL AS THE BASIS OF ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE REGION
© 2015
V.M. Mustiatsa, lecturer of accounting and audit department
The southern branch of the National University of life and environmental Sciences of Ukraine "Crimean agrotechnological University ", Simferopol (Crimean)
Abstract. The article deals with topical issues of investment provision of innovative development of Ukrainian regions. The essence of the concept of innovative potential is generalized, and its role in the provision of innovative development of the region is defined. The structure of the innovation potential is proposed. The characteristics of organizational forms of innovation potential are highlighted. The forms of innovative potential use are investigated.
Keywords: innovation, infrastructure, innovation, innovation process, innovation potential, innovation potential of the region, the science Park, the provision of innovative development.
