CC BY
14
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
conclude, based on retrospective information and existing patterns.
The possibilities and limitations of the ability of the gravity model to adequately describe the processes that are modeling are investigated. The range of problem issues that have to be considered in the construction and evaluation of the gravity model is determined
The paper presents the results of practical testing gravity model to measure the efficiency of Ukraine's foreign trade with the countries of the Customs Union (CU). The basic assumption of the model is that the bilateral interaction of the national economies is a value directly proportional to the objects' significance (the value of gross domestic product) and inversely proportional to the distance between them. Thus, the intensity (volume) of trade between countries is directly proportional to the size of the economies and inversely proportional to the transportation cost that are depended on the distance between countries.
Based on the results of evaluation it was determined that an increase in Ukraine's GDP by 1% result in increase in trade turnover between Ukraine and the CU by 7.94%, increase in the total CU's GDP by 1% leads to trade turnover increase by 9.27%, the increase in the distance between countries by 1% leads to decrease in bilateral trade by 4.32%. Thus, the bilateral trade is more flexible to the dynamics of CU's GDP growth.
Key words: model, modeling, gravity model, trade flows, international trade cooperation, efficiency of foreign trade, integration.
УДК 332.14.(477)(045)
Т. I. Школенко
ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПР1ОРИТЕТ1В РОЗВИТКУ РЕГЮНГВ
У cmammi проведено до^дження регюнальних тновацтних процеЫв. Визначено, що регюнальна тновацтна стратегiя, що базуеться на принципах використання нацюнального потенщалу у сферi науки, технти й виробництва i враховуе сучасн ттернацюналью тенденцп розвитку. Для визначення ймовiрнiсних сценарпв досягнення макроекономiчноi ефективностi регюнального тновацтно-твестицтного процесу запропоновано системно-динамiчну модель тновацтних процесiв та визначено, що найбыьший ефект вiд впровадження тновацт у регюш досягаеться виключно за умов комплексности тобто поеднанш та одночасног' реалiзацli вах напрямiв тновацтного розвитку регюну.
Клю^о^^ слова: тновацп, твестицтна полтика, твестицтно-тновацтний розвиток, регюн, тновацтний процес, тновацтна стратегiя.
Актуальшсть проблеми.
У контекст св^ових науково-техшчних та економiчних процеав i сучасно! стабшзаци украшського суспшьства й економши формування нащонально! шновацшно! стратеги набувае високо! значущосп. З огляду на те, що в Укрш'ш до сьогодш не проводилося цшеспрямовано! державно! науково-техшчно! пол^ики, а радянський досвщ регулювання ще! сфери втратив актуальшсть, перед державою сто!ть найважливше завдання - формування в рамках комплексно! науково-техшчно! стратеги, шновацшних прюршепв розвитку репошв краши., як вщповщають сучасним потребам суспшьства й економши, сучасному етапу НТП, а також св^овим шновацшним прюритетам.
Анал1з основних наукових дослщжень.
Вагомий вклад у дослщження питань шновацш та шноващйно-швестищйно! дiяльностi внесли провщш втизняш вчеш О. Амоша, В. Ам^ан, Л. Антонюк, В. Василенко, А. Гальчинський, В. Геець, С. Кацура, М. Кондратьев, О. Лапко, Т.Медведкш, Б. Патон, А. Поручник, I. Пригожин, Н. Резшкова, В. Савчук, Н.Стукало,
Ю.Чентуков, Д. Черваньов, В. Шматько, а також зарубiжнi вченi-класики шновацшно'1 теори П. Друкер, А. Кляйхнехт, М. Портер, К. Фрiмен, Дж. Хендерсон, Т. Xipoci, Й. Шумпетер та ш.
Метою статт1 е визначення основних напрямюв формування технологiчних та шновацшних прiоритетiв розвитку регiонiв Украши та дослiдити особливостi регулювання регюнальних iнновацiйних процесiв.
Викладення основного матер1алу досл1джень.
Дослiдження регiональних iнновацiйних процеав як складово'1 економiчного зростання та активiзащi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi зумовлене тим, що подальший економiчний розвиток регюшв нашо'1 краши можливий лише на засадах шновацшносп. Це передбачае врахування не тшьки новiтнiх досягнень науково-техшчного прогресу, пiдвищення наукового та технологичного рiвня регiонiв, що е одним iз ключових факторiв успiху, а й розроблення та застосування низки нових шститущональних, органiзацiйних, соцiальних, культурних форм суспшьного розвитку [5].
Вивчення практики стимулювання, заохочення та тдтримання iнновацiй у регiонах краши дае змогу стверджувати, що високий рiвень шновацшносп вимагае стратегiчного бачення, скоординовано'1 дiяльностi урядiв та суб'ектiв господарювання. Регiони повиннi використовувати досвiд економiчно розвинених краш у напрямку реалiзацii шновацшно'1 полiтики та бути експортерами, а не iмпортерами iнновацiй.
Всебiчно вивiрена регiональна iнновацiйна стратегiя, що базуеться на принципах використання нащонального потенщалу у сферi науки, техшки й виробництва i враховуе сучасш iнтернацiональнi тенденцп розвитку свiтового ствтовариства, особливостi сучасного етапу НТП, державш iнтереси й вимоги нащонально'1 безпеки, повинна стати основою швидкого штенсивного зростання регiонiв та економiки в цшому.
Така стратегiя повинна стосуватися вах видiв науково-техшчно'1 дiяльностi: фундаментальних, прикладных дослiджень, науково-технiчних розробок. Вс цi види, розрiзняючись iмовiрнiстю одержання позитивного результату (5-10% у фундаментальних дослщженнях, до 80% - у прикладних) i часовим перюдом мiж виникненням ще'1 i ii реалiзацiею в конкретних розробках, дають значний ефект.
Слщ також зазначити, що найбшьша конкурентоспроможнiсть економiки досягаеться в тих регюнах, де всi гшки влади, навчальнi заклади, промисловiсть i громадянське суспiльство працюють у взаемодп один з одним.
Будова законодавчого шновацшного механiзму мае вiдмiнностi не тшьки в рiзних крашах свггу, але й в окремих регюнах будь-яко'1 кра'1'ни. Це пов'язано, насамперед, iз конкретною циклiчною фазою розвитку, яка детермшуе стан i ступшь ефективностi функцiонування законодавчого iнновацiйного мехашзму тiеi або iншоi територiальноi суспшьно'1 системи. Якщо така система перебувае у сташ кризи, то законодавчий шновацшний механiзм е, як правило, деформованим та дезоргашзованим. Деформацiя та дезоргашзащя е властивiстю територiальних суспшьних систем, яка проявляеться впродовж 1хнього розвитку на початкових фазах циклу i характеризуеться такими явищами, як диспропорцп, нестабiльнiсть, нерiвномiрнiсть та перервшсть розвитку. У такi перiоди в законодавчому шновацшному механiзмi можуть бути навт вiдсутнi важливi ланки (регламентащя зв'язкiв iз зовнiшнiм середовищем або законодавча неврегульовашсть щодо найпростiших шновацш).
Необхiдно чiтко усвiдомити, що лише науково-техшчний прогрес може радикально оздоровити економiчну ситуацiю в регiонах краши. Але власне прогрес, у свою чергу, повинен стати бшьш цшеспрямованим i гнучким, набути чiткоi орiентацii на створення такого типу нововведень, який забезпечуе сталий розвиток та умови для його тривало'1 пщтримки. Це означае, що державну, регюнальну й мюцеву науково-технiчну полiтику треба спрямовувати на вiдбiр таких шновацш, яю здатнi суттево впливати на комплексне виршення економiчних, соцiальних i екологiчних проблем.
Державна регiональна iнновацiйна полiтика спрямована на створення сприятливого економiчного клiмату для здшснення iнновацiйних процесiв в регюнах i е сполучною ланкою мiж сферою академiчноi науки й завданнями виробництва. Вона покликана «забезпечити соцiально-економiчнi, органiзацiйнi, правовi умови для формування й ефективного використання науково-техшчного потенщалу з метою освоення свiтового ринку товарiв i послуг».
Ця пол^ика повинна забезпечувати розвиток науково-технiчного потенщалу, формування сучасних технологичних укладiв у галузях економши, витiснення застарiлих укладiв i пiдвищення регюнально1 конкурентоспроможностi. Сучасна региональна iнвестицiйно-iнновацiйна полiтика Украши, що створюе внутрiшнi умови для здшснення дiяльностi у сферi науки й техшки для нацiональних та шоземних суб'ектiв, об'еднання 1х зусиль для виршення спiльних завдань, включае наступш напрямки:
1. Формування регюнально1 науково-техшчно1 стратеги Украши.
2. Формування сут^ змiсту й напрямкiв науково-техшчно1 пол^ики. Законодавчi основи реалiзащi цього напрямку вщбито в Законi Украши «Про основи державно'1 полiтики у сферi науки й науково-техшчно1 дiяльностi», що визначае мехашзми й напрямки державного впливу на сферу науки й техшки, в Закош Украши «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоемних технологий», Указi Президента «Про негайш заходи для виведення iз кризового стану науково-техшчно1 сфери Украши й створення реальних умов для переходу економши на шновацшну модель», Постановi Верховно'1 Ради Украши «Про стан фшансування науково-техшчно1 сфери в крш'ш» тощо.
3. Розробка i формування системи регiональних прiоритетних напрямкiв розвитку науки, технiки, iнновацiй. На основi Конституци Украши, Закону Украши «Про науку й науково-техшчну дiяльнiсть», Закону Украши «Про державне прогнозування та розроблення програм економiчного й сощального розвитку Украши» та ш. Кабiнетом Мiнiстрiв кожнi п'ять роюв розробляеться перелiк прiоритетних напрямкiв розвитку науки, техшки, шновацш (Закон Украши «Про прюритетш напрями розвитку науки й техшки», Закон Украши «Про прюритетш напрями шновацшно1 дiяльностi в Укршш»), якi е основним елементом державно1 науково-технiчноi полiтики, що визначае п основнi напрямки. [3]
4. Реашзащя державних заходiв, спрямованих на тдвищення ролi регiонiв у реатзаци державно1 науково-технiчноi полiтики. 1х компетенщя в зазначенiй сферi визначена Законом Украши «Про наукову й науково-техшчну дiяльнiсть».
Для тдвищення ефективносги функцюнування регiональних науково-технiчних сфер розробляються спещальш заходи. Так, для активiзацii науково-технiчноi дiяльностi в Донецькому регiонi прийнято Указ Президента «Про заходи щодо стимулювання науково-технiчного розвитку Донецького регюну».
5. Формування умов забезпечення охорони iнтелектуальноi власностi й захисту iнформацiйноi сфери.
Основу правового поля з питань охорони iнтелектуальноi власносп становлять: Закон Укра1ни «Про охорону прав на винаходи й корисш моделЬ», Закон Укра1ни «Про охорону прав на промисловi зразки», Закон Украши «Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг», Закон Укра1ни «Про охорону прав на вказiвку походження товарiв», Закон Украши «Про авторське право й сумiжнi права», Указ Президента Украши «Про заходи щодо охорони iнтелектуальноi власносп» та iншi документи.
6. Надання регiональноi пiдтримки рiзного роду науково-техшчним й iнновацiйним структурам. Така пщтримка здiйснюеться вiдповiдно до Закону Украши «Про спещальний режим iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi технологiчних парив», Розпорядження Президента «Питання створення технопарюв та iнновацiйних структур iнших тишв», Постанови Кабiнету Мiнiстрiв «Про затвердження Положення про порядок створення й функцюнування технопарюв й шновацшних структур шших типiв», Закону Украгни «Про
спещальний режим швестицшно' й шновацшно' дiяльностi технологiчних паркiв «Наmвпровiдниковi технологи й матерiали, оптоелектронiка та сенсорна техшка», «1нститут електрозварювання iменi СО. Патона», «1нститут монокристалiв», «Вуглемаш» та ш
7. Розробка й реалiзацiя заходiв щодо створення умов функцiонування регионально' шновацшно' сфери. Правовi основи з питань регионально' шновацшно' дiяльностi становлять наступш законодавчi акти: Закон Украши «Про iнновацiйну дiяльнiсть», Укази Президента Украши «Про негайш заходи для виходу iз кризового стану науково-техшчно' сфери Украiни й створенню реальних умов для переходу економши на iнновацiйну модель розвитку», «Про деяю питання iнновацiйного iнвестування, що мають стратегiчне значення для економши й безпеки держави» та iншi документи. [2]
На сучасному етат науково-технiчна сфера проходить четвертий етап свого становлення в рамках незалежно' держави, що характеризуемся ослабленням негативних тенденцш. У той же час, для подальшо' стабшзаци й розвитку украшсько'1 науки й технiки потрiбним е вироблення державно' регионально' стратеги, що дозволяе найбшьш ефективно використовувати нацюнальш й зовнiшнi фактори.
Таким чином, для досягнення успiхiв на шляху формування регионально!' шновацшно'' стратеги Украши необхщним е виконання наступних умов:
- усвщомлення переваг шновацшно'' моделi економiчного розвитку, розвиток систем «знання - виробництво - знання» (знання - нове або доповнене новими щеями знання, отримане шляхом апробаци в реальних умовах);
- формування нового св^огляду, розвиток шновацшно'' культури на всiх рiвнях управлшня (як на рiвнi наци, кожного шдивща, так i на рiвнi персоналу пiдприемств);
- захист втизняного виробника i впровадження принципово ново'' практики до визначення сутi «укра'нського продукту», «укра'нсько'' технологи»;
- удосконалення нормативно-правово'' бази, що регулюе здшснення регюнально'' шновацшно-швестицшно'' дiяльностi;
- стратегичний пiдхiд до планування методiв досягнення проектних показниюв на макро- i мiкрорiвнi, визначення конкретних часових промiжкiв.
Формування та впровадження стратеги шновацшного розвитку регiонiвтакож зумовлюеться рядом факторiв:
- низькою ефективнiстю реалiзацii розроблених стратегш iхсоцiально-економiчного розвитку,
- неефективнiстю використання наявних ресурав територiй, а такожштелектуального капiталу;
- поглибленням диспропорцiй регионального розвитку. [4]
На сучасному етат економiчне зростання можливе лише в умовахшновацшних перетворень. Стратегiя iнновацiйного розвитку регюшв за своею сутнiстю е стратегиею мезорiвня, будучи своерiдною сполучною ланкою мiж макроекономiчною стратегiею на региональному рiвнi i державною пол^икою розвитку регiонiв.
Отже, перехiд до шновацшного типу розвитку та утвердження економши знань у розрiзi реалiзацii реформ поступового виходу з кризи (пол^ично'', фшансово'', економiчноi) е закономiрним. Такий курс лише сприятиме утвердженню нацюнального штелектуального потенцiалу на пдному рiвнi та отриманню стартових умов для яюсно нового розвитку регюшв Украши у соцiально-економiчному аспектi.
Економша знань в межах даного загальносв^ового процесу повинна стати своерiдним ядром економiчноi системи, оптимiзуючи всi економiчнi процеси, а також пiдвищуючи ефектившсть нацюнально'' системи господарювання. Саме так можна визначити новий вектор господарсько'' динамши. При цьому важливим питанням в умовах економiчноi i пол^ично'' ситуаци, що склалася, е питання про творчу спрямовашсть економiки знань. Це об'ективiзуе думку про розширене вiдтворення саме новiтнiх iнтелектуальних знань i про видiлення iнтелектуального катталу як визначального
чинника в розвитку економiки Украши.
Для визначення ймовiрнiсних сценарпв досягнення MaKp0eK0H0Mi4H0i ефективностi регiонального iнновацiйно-iнвестицiйного процесу у po6oTi запропоновано системно-динамiчну модель, для реалiзащi яко'1 обрано середовище iмiтацiйного моделювання Vensim.PLE, що грунтуеться на системно-динамiчнiй парадигмi Дж. Форрестера.
Рекомендуеться розробка шдивщуально'1 моделi шновацшних процесiв, оскiльки неможливо створити ушверсальну модель, що враховуе всi особливости. Основнi перспективи, якi можуть очшувати регiон в результатi проведено'1 шновацшно'1 дiяльностi можна звести до таких основних факторiв:
- з6iльшення зайнятости населення в регiонi;
- зростання доходiв населення регiону, зниження кордону бщности;
- з6iльшення додаткових надходжень до мюцевих 6юджетiв, соцiальних фондiв.
costs/research and rate of manufacture
Рис. 1. Д1аграма потоков модел11нновац1йни\ процес1в в економЩ регюшв краУни (привабливкть рег1он1в).
Одним з основних блоюв моделi iнновацiйних процеав у регiонi е прива6ливiсть региону. (рис. 1) Слiд зазначити, що на привабливють регiону впливають:
- грошовий дохiд на душу населення (Per capita income);
- рiвень життя населення, життевi стандарти (Living standarts);
- рiвень зайнятостi населення (Employment level);
- операцшний прибуток (Index of growth);
- шдекс шновацшно'1 активностi (Innovation index).
Саме привабливють регiону дозволяе залучати додаткову робочу силу та швестицп в регион. Крiм того, на региональну прива6ливiсть Донецького регiону i краши в цiлому роблять негативний вплив:
- неконкурентна середа для iнвесторiв та пiдприемств-одержувачiв iнвестицiй;
- висок ставки оподаткування су6'ектiв тдприемницько'1 дiяльностi в регiонi;
- ставки по банювських кредитах;
- високий рiвень ризику по пропонованих до реалiзацii в регiонi проектам;
- вщсутшсть надшно'1 системи страхування iнвестицiй.
В даний час потрiбно не тшьки пiдвищити ефективнiсть використання дефiцитних бюджетних коштiв, а й посилити роль шших джерел фiнансування iнновацiйного процесу:
кредитних ресурав комерцiйних банкiв, страхових органiзацiй, страхових фондiв, а також зарубiжних кредитив та iнвестицiй. Здiйснити це можна тшьки при змiнi практики господарювання. Щоб залучити комерцiйнi банки i страховi оргашзацп до кредитування шновацш, доцiльно, наприклад, зменшити ставку податку на прибуток, одержуваний вщ реалiзацii проектiв.
Таким чином, одним з основних завдань держави е створення сприятливих економiчних умов в регюнах для iнвесторiв.
На наш погляд, проведене дослщження, спрямоване на виршення проблем залучення та пiдвищення ефективности використання iнвестицiйних ресурсiв в регюнах, дозволяе виршити деякi проблеми полшшення регiонального iнвестицiйного клiмату. Це означае, що регiональнi пiдприемства мають запас «мщности» для полiпшення iснуючого виробництва, однак без потужних шновацшних потоюв, у т.ч. спрямованих на виробництво шновацшно' або ново' продукцп в регюш, ще'1 проблеми не виршити.
Слiд зазначити, що основною метою впровадження шновацшно' продукцп найчастiше е комерцшний результат. Виробник прагнути збшьшити обсяг продажiв, так як частка цього фактора в економiчному результат^ як правило, основна. Однак сам факт збшьшення обсягiв виробництва, у тому чист i за рахунок шновацшних заходiв, мае ряд економiчних наслiдкiв, що виявляються за межами промислового регюну.
Рис. 2. Д1аграма поток1в модел1 рег1ональних 1нновац1йни\ процеав УкраУни
(соц1ально-економ1чний блок)
Трансформацiя зростання обсягiв виробництва в конкретнi показники полшшення життевих умов населення та розвитку регионально'! економiки значною мiрою йде через такий канал, як зростання маси i середньо'! величини зароб^но'! плати в сферi виробництва. Спостершаеться зростання обсягiв бюджетних i соцiальних виплат. Саме зростання грошових доходiв у результатi додаткового випуску продукци забезпечуе розширення споживчого попиту на товари i послуги, що стимулюе збiльшення регiонального виробництва в наступному цикль (рис. 2)
При розрахунках економiчноi' ефективностi, зокрема - додаткового продукту, слщ враховувати, що тдприемства одночасно знiмають з виробництва застарш вироби, що до податкового законодавства вносяться змши, що не ва пiдприемства здатнi дати стшке
cost of average salary in
living the region
rate
fractional birth rate
зростання обсяпв, так як займають шш^ де темпи зростання споживання невелик^ але саме споживання все ще нео6хiдно.
Слiд зазначити, що метою шновацш може бути не тшьки зростання о6сягiв виробництва, а й зниження витрат, оновлення асортименту з метою утримання займаного сектора ринку.
Таким чином, економiчнi результати вщ здiйснення шновацш в значно бшьшому ступенi проявляються поза рамками пiдприемства, регiону, задовольняючи iнтереси суспiльства i держави.
Висновок.Отже, пiдводячи пiдсумок потрi6но зазначити, що найбшьший ефект вiд впровадження шновацш у репош досягаеться виключно за умов комплексности, тобто поеднаннi та одночасно'1 реалiзацii всiх напрямiв шновацшного розвитку регiону. При цьому принципами, покладеними в основу стратеги регионального шновацшного розвитку повинш бути:
- узгоджешсть при визначенш державних та региональних iнновацiйних прiоритетiв;
- комплексний тдхщ до формування шновацшно'1 пол^ики регiону;
- прiоритетнiсть розвитку науково-осв^нього потенцiалу;
- формування конкурентоспроможного шновацшного середовища з розвинутою iнфраструктурою;
- цшьова мо6iлiзацiя наявних ресурсiв (людських, природних, фiзичних, органiзацiйних, фiнансових) на прюритетних напрямках та проектах. [5]
Перспективами подальших дослiджень за проблемою повинна бути можливють вивчення переваг та недолтв рiзних iнструментiв стимулювання та заохочення шновацш в репони вщносно умов украшсько'1 економiки, дослщження можливостi використання подi6них iнструментiв для заохочення шновацшности серед пiдприемств региошв, а також вивчення iнструментiв, яю використовуються украшською владою на цьому етат для стимулювання iнновацiйностi.
Список використаноУ лiтератури
1. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Електрон. текстовi даннi - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
2. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» вiд 04.07.02 №40-IV
3. Закон Укра'1'ни «Про прюритетш напрями iнновацiйноi дiяльностi в Укрш'ш» вiд 16.07.1999 року №991 - XIV
4. Манцевич Ю.М. Стратепчний iнструментарiй iнновацiйного розвитку репошв Украши / Ю.М. Манцевич, А.М.Рубцов. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2013-38.pdf
5. Осипов В.М. 1нновацшш фактори розвитку репону: проблеми та перспективи / В.М.Осипов, А.М. Грезша. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2011/No1/165-169.pdf
Стаття надшшла до редакцп 20.10.2014.
T. Nikolenko
INNOVATION PRIORITIES FORMATION OF TNE REGIONS DEVELOPMENT
This article presents the study of regional innovation processes; it is determinedthat further economic development of Ukrainianregions is possible only on the basis of innovations. It is proved that the regions should benefit from the experience of developed countries towards the implementation of innovation policies and be exporters rather than importers of innovation. It is determined that the regional innovation strategy, based on the principles of the use of national capacities in science, technology and manufacturing and taking into account current international trends, national interests and national security requirements, should be the basis of rapid and intense growth of the regional economy.
ВГСНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНГВЕРСИТЕТУ _СЕРГЯ: ЕКОНОМГКА, 2014, ВИП. 8
It is stated that the greatest economic competitiveness is achieved in regions where all branches of government, educational institutions, industry and civil society work in synergy with each other. The results of the analysis show that the regional innovation policy is aimed at creating a favorable economic climate for innovation processes in the region and is the link between the sphere of academic science and production tasks. It is designed to ensure social, economic, organizational and legal conditions for the formation and effective use of scientific and technological potential to provide entrance to the global market for goods and services.
The analysis allowed to define a number of conditions that must be met in order to achieve success in the formation of the regional innovation strategy of Ukraine; it is stated that the transition to an innovative type of development and strengthening of the knowledge economy in the context of reforms implementation directed on gradualcrisisovercoming is logical. This course will promote consolidation of national intellectual capacity at anappropriate level and obtaining starting points for a brandnew development of Ukrainianregions in the social and economic aspects.
To determine theprobabilityscenarios of regional innovation and investment process macroeconomic efficiency achievement the systemic and dynamic model of innovation processes is proposed, as far as it is impossible to create a universal model that takes into account all peculiarities. On the basis of modeling, it was determined that the main perspectives that the region can expect as a result of innovative activity can be summarized as such basic factors as increased employment in the region, income growth in the region, reducing the border of poverty, increasing the additional revenues to local budgets and social funds.
As a result of this research, it was determined that the greatest effect of innovation implementation in the region is achieved only in terms ofcomprehensive approach that consists in combining and simultaneous implementation of all directions of region's innovative development;principles underlying the strategy of regional innovation development are highlighted.
УДК 339.922
Н. В. Балабанова
ОЦ1НКА Р1ВНЯ РЕГЮНАЛЬНО1 ТОРГОВЕЛЬНО1 ШТЕГРАЦП
Стаття присвячена до^дженню особливостей розвитку ттеграцтних процеЫв на регюнальному рiвнi та оцтщ рiвня торговельно'i взаемоди крат в межах окремих ттеграцтних об 'еднань свту.
Ключовi слова: торговельна ттегращя, НАФТА, АСЕАН, €С, експорт, iмпорт, ВВП, внутршньо регюнальна торгiвля, тдекс симетричноi торговельно'i ттроверсИ, тдекс диверсифтаци експорту.
Основними тенденщями, що характеризують розвиток св^ово!' економши, е глобалiзацiя та регiоналiзацiя, що охоплюють вс !'!' сфери: мiжнародну торпвлю, рух катталу, робочо!' сили, знань та шформацп. Об'ективним змютом зазначених тенденцш виступае економiчна штегращя, що передбачаезростання цшсностисв^ово!' економши. На региональному рiвнi штегращя здшснюетьсяу формi господарсько-пол^ичного об'еднання економш краш-учасниюв штеграцшних угод, на глобальному - за допомогоюстворення систем багатостороннього регулювання, спрямованого на лiбералiзацiю мiжнародних економiчних вщносин.
Розвиток регионально!' економiчноi' штеграцп, що набув значно!' активiзацii' в сучасних умовах, виступае одним з факторiв, що визначають характер торговельно-економiчноi' ствпращ в свт.
