CC BY
107
УДК 332.142.4
1ННОВАЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ РЕГЮНГО УКРА1НИ
М.Й. Гедз, к.е.н., доцент
Черкаський тститут банювськог справи Утверситету бантвськоХ справи Нацiонального банку Украши, Черкаси, Украша
Гедз М.Й. 1нновацтний потенщал регiонiв Украти.
Проведено ан^з шновацшного потенщалу репошв Украши на 0CH0Bi окремих показникiв Регiонального iнновацiйного табло кра1н GC. Встановлено, що iнновацiйна продуктившсть регiонiв в Украш характеризуються переважно низькими показниками та значною теритс^альною диференщащею. Для розвитку шновацшно1 економши регiонiв визначено першо-черговим створення умов для переходу на шновацшний шлях розвитку та мотиваци у ринкових суб'еклв для активiзацil шновацшних процесiв.
Ключовi слова: iнновацiйний потенщал, регiони, модернiзацiя, регiональна iнновацiйна продуктившсть
Гедз М.И. Инновационный потенциал регионов Украины.
Проведен анализ инновационного потенциала регионов Украины на основе отдельных показателей Регионального инновационного табло стран ЕС. Установлено, что инновационная производительность регионов в Украине характеризуются преимущественно низкими показателями и территориальной дифференциацией. Для развития инновационной экономики регионов определено первоочередным создание условий для перехода на инновационный путь развития и мотивации в рыночных субъектов для активизации инновационных процессов.
Ключевые слова: инновационный потенциал, регионы, модернизация, региональная инновационная производительность
Gedz M.Y. Innovative potential regions of Ukraine.
The analysis of the innovation potential of Ukraine's regions has been carried out on the basis of certain parameters of the Regional Innovation Scoreboard. It has been determined that the innovative performance of Ukraine's regions is characterized mainly by low results and large territorial differentiation. To develop innovative regional economies the primary target is to create conditions for transition to an innovative way of development and motivation of market actors to enhance innovation processes.
Keywords: innovation potential, regions, modernization, regional innovative productivity
Загальною думкою в науковш лiтературi сьогодш е те, що рушшною силою довгострокового економiчного зростання е наука, технологи та шновацп, а довгостроковi вщмшносп в економiчному сташ кра1н та репошв пояснюються вщмшностями в знаниях, продуктивносп i технолопях [1]. В економiчнiй лiтературi сформувалася домiнуюча та усталена думка про те, що конкурентоспромо-жшсть та шновацп, в першу чергу, визначаються на регiональному та мюцевому рiвнях [2, 3]. Таким чином, шновацшний потенщал як компонент модершзацшного потенщалу економiки репону мае важливе значення в сучасних умова, що зумовлюе актуальнiсть теми дослщження. Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Визначенню ефективних механiзмiв розвитку шновацшних репональних систем та модершзацп репонально! економiки на iнновацiйнiй основi присвячено науковi працi багатьох вчених-сучасник1в, зокрема Г.О. Андрощука [4], Л.Л. Антонюк [5], В.Г. Бодрова [6], М.В. Га-ман [6], Карлово! О.А. [7], Л.1. Федулово! [8, 9]та iн. Однак у наукових працях недостатньо уваги придшено оцiнцi репонально! шновацшно! продуктивностi репошв в Укра!ш
Метою cmammi е проведення аналiзу репонально! шновацшно! продуктивностi в Укра!ш на основi окремих показник1в, як1 застосовуються £вропейською комiсiею для кра!н £С. Виклад основного мaтерiaлу дослiдження
Iнновацiйний потенщал репону вщображае спроможнiсть i готовшсть регiону здiйснювати ефективну iнновацiйну дiяльнiсть. Пiд спроможнiстю розумiють наявнiсть i збалансо-ванiсть структури потенцiалу, а тд готовнiстю -достатнiсть i збалансованiсть розвитку потенцiалу i наявних ресурав для ефективно! шновацшно! дiяльностi [5].
Для визначення репонально! шновацшно! продуктивносп кра!н £С £вропейська комгая використовуе ряд показник1в, серед яких як1сть людських ресурсiв, витрати на НДДКР в державному та приватному секторах, витрати на iнновацiйну дiяльнiсть, яш вiдмiннi вiд НДДКР, к1льк1сть патентних заявок, шльшсть пiдприемств, що здшснюють випуск iнновацiйно! продукцп, обсяг продажу шновацшно! продукцп [10].
AHaji3 BnpoBag®eHHa b 2008-2013 pp. nporpe-CHBHHX TexHojoriHHHx пpоцесiв noKa3aB, ^o Tpu perioHH - XapKiBCbKHH, 3anopi3bKHH Ta m. Khib jigupyBaju 3i 3HaHHHM BigpuBoM Big rnmux perioHiB. y 2013 p. jume m. Khib Ta XapKiBcbKuH perioH pa30M BnpoBaguju 55,4% BCboro o6cary nporpecuBHHx TexHojoriHHHx npo^ciB no yKpaiHi. Цe oguH i3 noKa3HHKiB BHpo6HHHo-TexHojoriHHoro noTeH^ajy, aKHH xapaKTeproyeTbca HagBucoKora TepuTopiajbHOM gu^epeH^a^era. y 2013 p. MaKCHMajbHe 3HaneHHa BnpoBag®eHHx nporpecuB-hhx TexH0J0riHHHx пpoцeсiв b 235,7 pa3 nepeBH-^hjo Horo MiHiMajbHe 3HaneHHa.
HigepoM 3a nacrKora iHHoBa^HHoi npogyKqii b 3arajbHoMy o6ca3i peaji3oBaHoi npogy^ii b 2013 p. CTaB nojTaBCbKHH perioH - 14,4%. KpiM 3a3Ha-HeHoro ^e 7 perioHiB Maju piBeHb noKa3HHKa, bh^hh cepegHboro no KpaiHi (4,09%): 3aKap-naTCbKHH (13,4%), lBaHo-®paHKiBcbKHH (7,5%), CyMCbKHH (10,6%), TepHonijbCbKHH (7,4%), XapKiBCbKHH (4,8%), XepcoHCbKHH (5,6%) Ta m. Khib (4,4%) [11].
®iHaHcoBy iHTeHCHBHicTb HayKoBoro 3a6e3ne-neHHH eKoHoMiKH xapaKTeproywTb BHTpaTH Ha H^^KP, Bupa^em b Hacircax BBn. no yKpaiHi b 2013 p. nuTOMa Bara 3arajbHoro o6cary BHTpaT Ha H^^KP y BBn CTaHoBHja 0,8%, y t. h. 3a paxyHoK KomTiB gep^aBHoro 6rag®eTy - 0,3%. nopiBHHHHH cjig BH3HaHHTH, ^o b KpaiHax £C o6car BHTpaT Ha HayKoBi gocjig®eHHa Ta po3po6KH b 2012 p. CTaHoBHB 2,0% Big BBn, HanBH^a Hacirca BHTpaT Ha gocjig^eHHH Ta po3po6KH 6yja y ®iHjHHgii (3,8%), fflBemi (3,4%), AaHii (3,1%), HiMeHHHHi (2,8%), HaHMeHma - y Kinpi, PyMyHii, Eojrapii, CjoBaHHHHi (Big 0,7% go 0,6%) [12]. CBiTOBHH gocBig noKa3ye, ^o npu 3HaneHHi BHTpaT Ha H^^KP, HH^noMy 0,4% BajoBoro perioHajbHoro npogyKTy (BPn), HayKa Mo®e BHKoHyBaTH b gep®aBi jume coцiaJbнo-кyJbтypнy ^yHKqira. TijbKH npu 3HaneHHi, BH^oMy 0,9%, Mo®Ha po3paxoByBaTH Ha BnjHB HayKH Ha eKoHoMiHHHH po3bhtok. B £C KpuTHHHoM BBa^aeTbca HayKoMicTKicTb BBn y po3Mipi 2% [7].
Cepeg perioHiB yKpaiHu b 2013 p. jume 4
perioHH (^bBiBCbKHH, MHKojaiBcbKHH, XapKiBCbKHH Ta m. khib) Maju piBeHb HayKoMicTKocri BPn BH^e cepegнb0нaцioнaJbнoгo i TijbKH b XapKiBCbKoMy perioHi 6yjo nepeBH^eHo kphthhhhh piBeHb HayKoMicTKocTi - 2,4% [13]. ^ CBigHHTb npo HegocTaTHe BugijeHHa KomTiB Ha HayKy b perioHax i KpaiHi b ^joMy. Cjig Big3HaHHTH, ^o nepeBa®Ha HacTHHa ^rnaHcyeTbca 3a paxyHoK KomTiB
gep^aBHoro i мicцeвнx 6rag®eriB - 95% (2013 p.) [12]. nignpueMHH^KHH ceKTop b yKpaiHi, Ha BigMiHy Big KpaiH 3 po3BHHeHora phhkobom eKoHoMiKoM, ge 60-75% BHTpaT Ha HayKy ^rnaHcye 6i3Hec, He 3a^KaBjeHHH y npoBegeHHi HayKoBux gocjig^eHb. BHTpaTH Ha BHKoHaHHa npuKjagHHx gocjig^eHb acurHyBajuca Ha Tpu HeTBepTi TaKo® 3a paxyHoK KomTiB gep®aBHoro i Mic^BHx 6rag®eriB i jume 6jH3bKo 15% 6yjo npo^rnaHcoBaHo npuBaT-hhm. I3 3arajbHoi cyMH BHTpaTH Ha
BHKoHaHHa HayKoBo-TexHiHHux po3po6oK cKjaju 46%, aKi Ha 38,1% npo^maHcoBam iHo3eMHHMH ^ipMaMH, 28,1% - opram3a^HMH nignpueMHH^Ko-ro ceKTopy Ta Ha 13,7% - 3a paxyHoK 6rag®eTHHx KomTiB [12].
y 2013 p. ochobhhm g®epejoM ^rnahcybahha iHHoBa^HHoi giajbHocri 6yju BjacHi KomTH nignpueMcTB - 63,9% Big 3arajbHoro o6cary BHTpaT cnpaMoBaHHx Ha iHHoBa^HHy giajbHicTb (52,9% y
2012 p.). ®rnaHcoBy nigTpuMKy gep®aBH Bcboro no yKpaiHi oTpuMaju 27 nignpueMcTB i3 gep®6rag®eTy i 28 - 3 Mic^BHx 6rag®eriB. 36ijbmujacb Hacirca KomTiB iHo3eMHHx iHBecTopiB - 3 0,4% go 8,7% , BignoBigHo, Ta KijbKicTb iHBecToBaHHx nignpueMcTB - 3 11 go 14. ^acTKa ^rnaHcyBaHHa iннoвaцiннoi giajbHocTi 3 6oKy BiTHH3HaHHx iHBecTopiB 36ijb-mujacb 3 0,3% go 1,3%, KijbKicTb npo^rnaH-coBaHHx cy6'eKTiB rocnogapcbKoi giajbHocTi - 3 15 go 19 nignpueMcTB [12].
3arajoM, b 2013 poцi 6ijbme nojoBHHH BHTpaT Ha iннoвaцiннy giajbHicTb yKpaiHu (54,64%) 6yjo 3giHcHeHo jume 4 perioHaMu: OgecbKHM (15,51%), ,3,oHe^KHM (14,99%), ^,HinponeTpoBcbKHM (11,6%) Ta m. KueBoM (12,54%). HaHMeHma HacTKa $rnahcy-BaHHa xapaKTepHa gja 3aKapnaTcbKoro perioHy (0,34%) [11].
3 2008 p. no 2013 p. cnocTepiraeTbca 3HaHHe 3HH®eHHa кoe$iцieнтy TepuTopiajbHoi gu^epeH-^a^i': 3 156,01 go 45,7 (Ta6j. 1).
B po3pi3i gocjig®eHHa gaHoro noтeнцiaJy, noMiTHHM e BigcyTHicTb perioHiB 3 bhcokhm piBHeM, 6ijbmicTb craHoBjaTb perioHH 3 piBHeM iHHoBa-^HHoro noтeнцiaJy hh®hhm 3a cepegHiH. OgHaK, cjig BigMiTHTH no3HTHBHHH MoMeHT - b 2013 poцi KijbKicTb TaKHx perioHiB cKopoTHjacb MaH®e BgBini b nopiBHaHHi 3 nonepegHiM nepiogoM, BogHonac b 3,5 pa3 nigBH^Hjacb KijbKicTb perioHiB 3 cepegHiM piBHeM iHHoBa^HHoro noтeнцiaJy Ta b 1,3 pa3H -perioHiB 3 piBHeM bh^hm 3a cepegHiH. TaKHM hhhom, b 2013 po^ b 3arajbHiH crpyKTypi perioHiB KpaiHu 16% cTaHoBHjH perioHH 3 piBHeM bh^hm 3a cepegHiH (,n,oHe^KHH, OgecbKuH, XapKiBcbKuH perioHH Ta m. KuiB), 28% - perioHH 3 cepegHiM piBHeM iHHoBa^HHoro noTeH^ajy (^.HinponeT-poBcbKHH, 3aKapnaTcbKHH, 3anopi3bKHH, iBaHo-OpaHKiBcbKHH, MuKojaiBcbKHH, nojTaBcbKuH Ta CyMcbKHH perioHH), 24% - цe perioHH 3 HH3bKHMH iннoвaцiнннмн Mo®jHBocTaMH 3giHcHeHHa мogepнiзaцii (BojuHcbKHH, KHiBcbKHH, PiBHeH-cbKHH, ^epKacbKHH, ^epнiвeцbкнн Ta ^epHiriBcbKHH perioHH) Ta 32% - ^ perioHH 3 piBHeM hh®hhm 3a cepegHiH (BiHHH^KHH, ^HToMupcbKuH, KipoBo-rpagcbKHH, HyraHcbKuH, HbBiBcbKHH, TepHo-nijbcbKHH, XepcoHcbKHH Ta XMejbHH^KHH perioHH).
CTyniHb ycnimHocri iннoвaцiннoi npogyKTHB-HocTi 6e3nocepegHbo 3aje®HTb Big piBHa po3BHTKy coцiaJbнoгo cepegoBH^a, Horo cnpuHHaTjuBocTi go npoцeciв ygocKoHajeHHa icHyMHHx a6o Bnpo-Bag®eHHa hobhx TexHojoriH, npogyKTiB i nocjyr. y
2013 p. b cepegHboMy no yKpaiHi Ha perioH HajinyBajocb 3997 ^axiB^B BH^oi квaJi$iкaцii.
Найбшьша чисельшсть даних фахiвцiв зосе-реджена в Дшпропетровському perioHi - 6289, Донецькому - 6408, Львiвському - 7467, Одесько-му - 5660, Харшвському - 14409 i м. КиевГ -29487 фахiвцiв. Найменша шльшсть спостерГга-лася в Кiровоградському репош - 841 фахь
*Складено та розраховано автором за [14, 15, 16]
За рГвнем економiчноï активносп в 2008-2013 рр. спостерiгаeться вщносно незначна дифе-ренцiацiя регiонiв Украши. Протягом всього дослiджуваного перiоду питома вага економiчно активного населення в середньому по Украш становила вщ 62,5% в 2008 р. (мшмальне значения) до 64,3% 2013 р. (максимальне значения). У 2013 р. 16 репошв мали частку економiчно активного населення вище середньонацюнально-го, найвищим показником характеризувався м. Киïв (68,2%). В iнших 9 репонах (Закарпатський, 1вано-Франк1вський, Киïвський, Юровоградський, Луганський, Львiвський, Одеський, Терно-пшьський та Чернiвецький) питома вага еконо-мiчно активного населення складала нижче середнього значення, мiнiмальне з яких визначено в 1вано-Франк1вському регiонi (58,7%) [17].
Свгговий досвiд показуе, що найбiльш стiйкими е економiки тих краш, в яких вищий рiвень освiти населення. В усiх поспндустрГаль-них краïнах спостерiгаеться стiйке зростання частки працiвникiв з вищою освггою в загальнiй кiлькостi зайнятого населення.
Частка зайнятих з вищою освггою служить одним Гз iнструментiв регулюючого впливу на соцiально-економiчнi процеси, пов'язаш з полш-шенням якосп життя населення Украïни. ПГдви-щення чисельносп студенпв освишх установ ВНЗ як головно!' складово!' розвитку людського кА-
вець [11]. Зпдно коефщГента диференщацп, максимальне значення показника перевищуе мь шмальне в середньому за перюд в 38 раз, що також говорить про гетерогеншсть розвитку територш.
тталу може забезпечити прискорене зростання економГки репошв. В 2013 рощ 42,6% вах студенпв ВНЗ було зосереджено в 6 репонах Украши: в м. КиевГ (15,63%), Харк1вському репош (7,61%), Одеському (5,02%), ЛьвГвському (5,41%), ЗапорГзькому (4,56%), Дшпропетровсько-му (4,39%). Найменшим показником характери-зуеться Закарпатський репон, де на 10000 оаб населення приходиться 207 студенпв ВНЗ [14].
За результатами дослщження рейтингу вищих навчальних закладГв, складеного URAP, мето-долопя якого полягае в оцшщ академГчних здобутк1в вищих навчальних заклащв усього свиу шляхом аналГзу обсяпв та якосп наукових публшацш сшвробггаишв ушверситепв, у 2013 рощ шГсть украшських вузГв потрапили до цього рейтингу. На першому мющ у свт за вама показниками стоиъ Гарвардський ушверситет. Серед украшських найкращГ результати показав Харк1вський нащональний ушверситет Гмеш В.Н. Каразша, що поав 1373 мГсце у свт. ОкрГм нього, у рейтинговш таблиц представлен ЛьвГвський нащональний ушверситет Гмеш 1вана Франка (1722 мГсце у свт), Одеський нащональний ушверситет Гмеш 1.1.Мечникова (1875 мГсце у свт), Нащональний техшчний ушверситет Украши «Кшвський полггехшчний шститут» (1931 мГсце), Нащональний ушверситет «ЛьвГвсь-
Таблиця 1. Показники шновацшного потенщалу
Показник 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Юльюсть шноващйно-активних тдприемств у промисловосл, одиниць
1. Середне значення по Украш 57,3 54,1 54,8 56,6 64,8 67,6
2. Максимальне значення 180 155 136 161 146 168
3. Мшмальне значення 14 16 21 22 22 18
4. Розмах варГаци, од. 166 139 115 139 124 150
5. Середне квадратичне вГдхилення 40,1 31,4 31,3 32,0 32,3 35,8
6. Коефкцент диференщацп, раз 12,9 9,7 6,5 7,3 6,6 9,3
Фшансування шновацшно1 дГяльносп, млн. грн.
1 Середне значення по Украш 425,4 470,7 312,6 315,8 393,2 386,2
2. Максимальне значення 2639,9 2740,4 1212,9 2090,5 2391,3 1497,4
3. Мшмальне значення 16,9 14,0 21,2 8,1 31,3 32,8
4. Розмах варГаци, од. 2623,0 2726,3 1191,7 2082,4 2359,9 1464,6
5. Середне квадратичне вГдхилення 621,3 712,8 342,5 460,3 512,2 438,6
6. Коефкцент диференщацп, раз 156,0 195,5 57,3 258,1 76,3 45,7
Частка шноващйно1 продукцп в загальному обсязГ реалГзовано1 промислово1 продукцп, %
1 Середне значення по Украш 7,3 6,0 5,0 4,9 4,8 4,1
2. Максимальне значення 38,3 24,7 13,2 14,4 24,3 14,4
3. Мшмальне значення 0,6 0,6 0,5 0,3 0,5 0,6
4. Розмах варГаци, од. 37,7 24,1 12,7 14,1 23,8 13,8
5. Середне квадратичне вГдхилення 7,4 5,6 3,3 3,7 4,9 3,7
6. Коефкцент диференщацп, раз 63,8 41,2 26,4 48,0 48,6 24,0
Ka nojirexHiKa» (1950 мicцe), ,3,oHe^KHH Ha^oHa-jbHHH yHiBepcuTeT (1999 мicцe) [18].
OgHHM 3 BupimajbHHx hhhhhkib gja iHHoBa-^HHoro po3BHTKy Ta imeHcHBHoro 3pocraHHH TepuTopiH craMTb gocarHeHHa HayKH, TexHiKH i bhcokhx TexHojoriH. AHaji3 giajbHocTi HayKoBHx opram3a^H yKpaiHu b 2013 poцi noKa3aB, ^o 1208
opram3a^H B3aju aKTHBHy ynacrb y BHKoHaHHi HayKoBHx Ta HayKoBo-TexHiHHHx po6iT, b t.h. 44,3 % - opram3a^i nignpнeмннцbкoгo ceKTopy eKoHo-MiKH, 41,1% - gep®aBHoro i 14,6% - BH^i HaB-HajbHi 3aKjagu. HaH6ijbma KijbKicTb opram3a^H nignopagKoBaHa Ha^oHajbHiH aKageMii HayK yKpaiHH - 199, Ha^oHajbHin aKageMii arpapHux HayK - 93, AKageMii MeguHHHx HayK - 35, AKageMii negaroriHHHx HayK - 16, AKageMii npaBoBHx HayK -6, Ta AKageMii мнcтeцтв - 2 opram3a^i [12]. npoBegeHHH aHaji3 npogeMoHcTpyBaB TepuTo-piajbHy HeogHopigHicTb po3BHTKy HayKoBo-gocjigHoro noтeнцiaJy. Eijbme nojoBHHH (59,5%) HayKoBoro nepcoHajy 3ocepeg®eHo jume b gBox perioHax yKpaiHu: b m. Khib - 42,6% Bcix ^axiB^B, 3anHaTHx HayKoBHMH gocjig^eHHHMH Ta po3po6-KaMH Ta b XapKiBcbKoMy perioHi - 16,9%. KpiM 3a3HaneHHx, ^e rpu perioHH HapaxoByMTb KijbKicTb ^axiB^B BH^e cepegнb0нaцioнaJbнoгo 3HaneHHa: ^.HinponeTpoBcbKHH - 7194, ,3,oHe^KHH - 5595 Ta ^bBiBcbKHH - 3627 ^axiB^B. HanMeHmoM KijbKi-ctm $axiB^B, 3anHaTHx HayKoBHMH gocjig®eHHaMH i po3po6KaMH xapaKTepu3yeTbca XMejbHH^KHH perioH (112 oci6) [11]. B ^joMy no yKpaiHi HucejbHicTb nepcoHajy, 3aHHaToro gocjig^eHHHMH i po3po6KaMH 3 2008 no 2013 pp. 3MeHmujacb b 1,2 pa3H. y crpyKTypi 3aHHaToro HacejeHHa y 2013 p. nHToMa Bara внкoнaвцiв HayKoBHx gocjig®eHb i po3po6oK cTaHoBHja 0,5%, 3 aKux 19,3% - goKiopu i KaHgugaTH HayK [12].
3a KijbKicTM BHgaHHx naTeHTiB Ha o6'eKTH npoMucjoBoi BjacHocTi jigupye m. Khib, Hacirca aKoro cKjagae 30%. 6 npoMucjoBo po3BHHeHHx perioHiB MajH 3HaneHHa noKa3HHKa BH^e cepegHboro no yKpaiHi (335 naTemiB): XapKiBcb-khh (1158), ^HinponeipoBcbKHH (585), ,3,oHe^-khh (582), HyraHcbKHH (502), BiHHH^KHH (455) Ta ^bBiBcbKHH (367) perioHH. HanMeHmy KijbKicTb BHgaHHx naTemiB 6yjo 3gincHeHo b ^HToMupcbKoMy perioHi (18) [12]. 3a TepuTopiajb-hom gu^epeH^a^eM MaKcuMajbHe 3HaneHHa noKa3HHKa (m. khib) nepeBH^ye MiHiMajbHe 3HaneHHa (^HTOMHpcbKHH perioH) b 139 pa3.
Ba®jHBoM xapaKTepucTHKoM iHHoBa^HHoro noтeнцiaJy e cnpHHHHTjHBicrb внpo6ннцтвa go iHHoBa^H i piBeHb Horo iHHoBa^HHoi aKTHBHocri. y 2013 p. cnociepiraeTbca aктнвiзaцia iHHoBa^HHoi giajbHocTi, KijbKicTb iHHoBa^HHo aKTHBHHx npoMucjoBHx nignpueMcTB 36ijbmujaca Ha 4,7% (y 2012 p. - Ha 14,8%) i cKjaja 1758 nignpueMcrB. HaH6ijbmuM no^BaBjeHHHM y 2013 po^ iHHoBa-^hhoi giajbHocTi Big3HaHHjuca MuKojaiBcbKHH Ta ^.HinponeipoBcbKHH perioHH, ge KijbKicTb iHHoBa^HHo aKTHBHHx nignpueMcTB 3pocja BignoBigHo Ha 23,9% Ta 23,8%. 3MeHmeHHa KijbKocii npoMucjoBHx nignpueMcTB, ^o 3aHMajuca
iHHoBa^HHoM giajbHicTM, BuaBjeHo b 10 perioHax, 3 aKux HaH6ijbme y 3aKapnaicbKoMy (Ha 18,2%) Ta XepcoHcbKoMy (Ha 8,6%) perioHax [11].
HaH6ijbma KijbKicTb iHHoBa^HHo aKTHBHHx npoMucjoBHx nignpueMcTB cкoнцeнтpoвaнa b XapKiBcbKoMy perioHi (9,6% 3arajbHoi KijbKocri no yKpaiHi), m. KueBi (7,4%), 3anopi3bKoMy (6,5%), MuKojaiBcbKoMy (6,5%) Ta HbBiBcbKoMy (5,7%) perioHax.
iH^pacrpyKTypHHH noтeнцiaJ xapaKTeproye Mo®jHBocii i yMoBH eKoHoMiHHoi giajbHocTi Ha TepuTopii perioHiB. HaH6ijbm br^jhbom Horo cKjagoBoM Bucrynae TpaHcnopTHe 3a6e3neneHHa. B3aeMo3B'a3oK Bcix BugiB rpaHcnopiy go3Bojae roBopuTH npo egHHy TpaHcnopTHy cucieMy yKpaiHu, aKa o6'egHye Bci eKoHoMiHHi panoHH KpaiHu b egHHHH rocnogapcbKuH KoMnjeKc i cnpuae kom-njeKcHoMy po3BHTKy Ko®Horo perioHy. E^eKTHBHe ^yH^ioHyBaHHa rpaHcnopiy e Heo6xigHoM yMoBoM cra6iji3a^i, nigHeceHHa Ta crpyKTypHHx nepeTBo-peHb eKoHoMiKH, po3BHTKy 3oBHimHboeKoHoMiHHoi giajbHocTi, nigBH^eHHa ^nrreBoro piBHa HacejeHHa Ta 3a6e3neneHHH нaцioнaJbнoi 6e3neKH KpaiHu.
CiyniHb po3BHTKy TpaHcnopTHoi cucreMH gн$epeнцiнoвaннн no perioHax. HaH6ijbm BHcoKi noKa3HHKH ^ijbHocii 3aji3HHHHHx KojiH 3arajbHoro KopuciyBaHHa Ha 1000 kb.km. TepuTopii - b ^,oHe-цbкoмy (60 km. mjaxiB) Ta HbBiBcbKoMy (58 km.) perioHax. [19]. BHcoKi noKa3HHKH ^ijbHocii cnociepiraMTbca b XapKiBcbKoMy, ^eprnBe^KoMy, ^.HinponeipoBcbKoMy, HyraHcbKoMy, TepHo-nijbcbKoMy, BiHHH^KoMy Ta 3aKapnaicbKoMy perioHax. Cjig 3a3HaHHTH, ^o b ^,oнeцbкoмy, XapKiBcbKoMy, HbBiBcbKoMy Ta ^epнiвeцbкoмy perioHax bh^hh piBeHb po3BHTKy 3aji3HHHHoro TpaHcnopiy noacHMeTbca thm, ^o ^ijbHicTb TpaHcnopTHHx MaricipajeH TyT cKjajaca iciopuHHo H o6yMoBjeHa gieM pi3HHx 3a cBoeM npupogoM ^aKTopiB: Heo6xigHicTM TpaHcnopTHoro o6cjyroBy-BaHHa BHpo6HH^rBa, ^o gocarjo BucoKoro piBHa po3BHTKy, npuKopgoHHHM po3Mi^eHHHM i cnopyg-®eHoi y goBoeHHHH nepiog rycioi Mepe®i зaJiзннцb.
y nepiog 3 2008 no 2013 pp. cryniHb po3BHTKy 3aji3HHHHoi iH^pacipyKTypu b cepegHboMy no yKpaiHi 3ajumaBca Ha ogHoMy H ToMy ® piBHi.
Ba®jHBe Mi^e b TpaHcnopTHin cucieMi perioHiB 3anMae aBTogopo®He rocnogapcTBo. npo Horo 3HaneHHa cBigHHTb toh $aKT, ^o 68% BaHTa®one-peBe3eHb b yKpaiHi 3giHcHMeTbca aBToMo6ijbHHM TpaHcnopioM. npoie aBTogopo®He rocnogapcTBo npu цb0мy xapaKTepu3yeTbca HH3bKHM piBHeM po3BHTKy. y nepiog 3 2008 no 2013 pp. ^ijbHicrb aBToMo6ijbHHx gopir 3 TBepgHM noKpurraM y cepegHboMy no yKpaiHi MaH®e He 3MiHHjacb, 36ijbmeHHa noKa3HHKa 3a aHaji3oBaHHH nepiog ciaHoBHTb jume 0,5%. Po3bhtok gopo®Hboi iH^pacipyKTypu e HeogHopigHHM, MaKcuMajbHa ^ijbHicTb aBToMo6ijbHHx gopir nepeBH^ye MiHiMajbHy b 2,16 pa3. HaH6ijbme 3HaneHHa noKa3HHKa xapaKTepHe gja HbBiBcbKoro perioHy (376 km. Ha 1000 kb.km.), HanHH^ne - gja XepcoHcbKoro perioHy (174 KM. Ha 1000 KB.KM.) [19].
Висновки
З проведеного дослiдження можна зробити висновки, що шновацшна продуктивнiсть репошв в Укрш'ш характеризуються переважно низькими показниками та значною територiальною диференщащею, що свiдчить про гетерогеннiсть
розвитку територш Для розвитку шновацшно1 економiки регiонiв першочергово необхiдне створення умов для переходу на шновацшний шлях розвитку й мотивацп у ринкових суб'екпв для активiзацiï iнновацiйних процеав.
Список лiтератури:
1. Soete L. (2011), Regions and innovation policies: the way forward, in Regions and Innovation Policy, OECD Reviews of Regional Innovation, OECD Publishing.
2. OECD (2007), Globalisation and Regional Patterns of innovation in EU-25 regions: a typology and policy recommendations Economies. Paris: OECD.
3. Magro E., Wilson J.R. (2013), Complex innovation policy systems: Towards an evaluation mix, Research Policy, Vol 42, issue 9, pp. 1647-1656.
4. Стратепя шновацшного розвитку в Украш на 2010-2020 в умовах глобалiзацiй них виклиюв // Автори: Андрощук Г.О., Жиляев 1.Б., Чижевський Б.Г., Шевченко M.M. Парламентське видавництво, 2009. - 632 с. - с. 151 - 202.
5. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. 1нновацп: теорiя, мехатзм розробки та комерцiалiзацii : Монографiя. - К.: КНЕУ, 2003. - 394 с.
6. Державне регулювання шновацшжй модершзацй промислового комплексу Украши : наук. розробка / авт. кол. : В.Г. Бодров, М.В. Гаман, В.О. Гусев. - К. : НАДУ, 2010. - 72 с.
7. Карлова О.А. Обгрунтування концепцп регулювання розвитку сощально-екожмчжй системи мюта. Використання iнструментiв стратепчного i бюджетного планування програмних заходiв регiону та мiста з цшьовими стратегiчними орiентирами: теорiя, методологiя, практика: монографiя/ За заг. ред. Дорофiенко В. В. - Донецьк : «ВПК», 2012. - С. 219-250.
8. Федулова Л.1. Органiзацiйнi мехашзми формування результативноi регiональноi iнновацiйноi системи / Л.1. Федулова // Стратепчт прiоритети, №4 (13), 2009. - С. 157-165.
9. Федулова Л.1. 1нститути iнновацiйного розвитку регiонiв [Електронний ресурс] / Л.1. Федулова // Економiчнi iнновацii. - 2013. - Вип. 43. - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/-Fedulova.pdf?sequence=1
10. Regional Innovation Scoreboard 2014, European Commission [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://ec.europa.eu/news/pdf/2014_regional_union_scoreboard_en.pdf
11. Стратегiчний монiторинг розвитку регiонiв №1-2014 (спещальний випуск). - Киiв, 2014. - 16 с.
12. Статистичний збiрник «Регiони Украiни 2012». Частина 1. / За редакцiею О.Г. Осауленка. Вiдповiдальний за випуск Н.С. Власенко. Ктв 2013. 322 с.
13. Бобрышев А,Н, К вопросу о детерминантах и поиске новых форм регионального развития [Электронный ресурс] / А.Н. Бобрышев, М.Ю. Казаков. - Режим доступа: http://www.beintrend.ru /2011-09-14-06-32-30
14. Статистичний збiрник «Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украш у 2012 рощ» / за ред. О.Г. Осауленка. Ктв - 2013. - 322 с.
15. Статистичний збiрник «Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украш у 2010 рощ» / за ред. О.Г. Осауленка. Ктв - 2011. - 334 с.
16. Статистичний збiрник «Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украш у 2009 рощ» / за ред. О.Г. Осауленка. Ктв - 2010. - 317 с.
17. Стратегический выбор города: научное обоснование и механизм реализации (на примере г. Тольятти Самарской области) [Текст]: монография / В.Е. Рохчина, С.Ф. Жилкина. - СПб.: ИСЭП РАН, 1999 -183 с.
18. 1ндекс розвитку людського потенщалу 2013 (рейтинг Украши) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://infolight.org.ua/content/indeks-rozvitku-lyudskogo-potencialu-2013-reyting-ukrayini
19. Статистичний щорiчник Украши за 2012 рш / за редакщею О.Г. Осауленка, вдаов. за випуск О.Е. Остапчук. - Ктв - 2013 р. - 552 с.
Надано до редакцп 07.02.2014
Гедз Михайло Йосипович / Mychaylo Y. Gedz
gedz_ck@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
¡нновацшний потенц1ал регютв Украгни [Електронний ресурс] /М.Й.Гедз //Економжа: реалИ часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2 (12). — С. 208-212. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n2.html
