CC BY
33
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6920
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 336.763
1нвестування у ринков1 ц1нн1 папери
Л.Г. Михальчишина Mykhalchy shyna.L. G@ukr. net
Втницький нащональний аграрний умверситет, вул. Сонячна, 3, м. Вiнниця, 21008, Украша
В статтi розглянуто суттсть твестицт в цтт папери через до^дження гх твестицтног привабливостi, цыей тве-стування та етатв гх здтснення. Зазначено, що з розвитком фондового ринку у економiчних суб'eктiв збшьшуються мож-ливостi iнвестування коштiв в цтт папери, що пов 'язано з усвiдомленням твесторами iнвестицiйноi привабливостi цтних паперiв. Обгрунтовано, що чим быьш ефективним буде управлтня процесом твестування, тим вищим буде ефект вiд здтснених вкладень, i, вiдповiдно, швидше вiдбудуться позитивн зрушення врозвитку економт.
1нвестицтна привабливкть цтних паперiв до^джена через комбтацт гх твестицтних якостей, ят в сучастй еконо-мiчнiй лiтературi також прийнято називати твестицтними властивостями, характеристиками або споживчими влас-тивостями. Вони визначаються твесторами залежно вiд цыей твестування. Задля аналiзу особливостей твестування було розглянуто види та причини iнвестування в цтш папери. Зазвичай iнвестор самосттно обирае будь—який з доступних шляхiв твестування. При цьому, важливо пам 'ятати основне правило фтанЫв: чим вище доходтсть, тим вище стутнь ризику. 1нвестування в рiзнi цтш папери (акци, облiгацii i т.д.) рiзних компатй дае можливкть встановити прийнятний стутнь ризику для твестора.
Ыституцты твестори, залучаючи кошти iндивiдуальних iнвесторiв, яш потiм вкладають у цтю папери тших емте-нтiв, iстотно впливають на функцюнування ринку цтних паперiв та його активтсть.
Здаттсть тституцтних iнвесторiв до ефективного перерозподыу тимчасово втьних ресурЫв досягаеться шляхом оцтки можливихризиюв i мiнiмiзацii гхтх негативних на^дюв.
Ключовi слова: фондовий ринок, твестування, твестори, твестицтна привабливiсть, фiнансовi тструменти, дивiде-нди, вiдсотки, ризики, цтю папери, акцп.
В статье рассмотрена сущность инвестиций в ценные бумаги через исследование их инвестиционной привлекательности, целей инвестирования и этапов их осуществления. Отмечено, что с развитием фондового рынка у экономических субъектов увеличиваются возможности инвестирования средств в ценные бумаги, что связано с осознанием инвесторами инвестиционной привлекательности ценных бумаг. Обоснованно, что чем эффективнее будет управление процессом инвестирования, тем выше будет эффект от осуществленных вложений, и, соответственно, быстрее состоятся позитивные сдвиги в развитии экономики.
Инвестиционная привлекательность ценных бумаг исследована через комбинацию их инвестиционных качеств, которые в современной экономической литературе также принято называть инвестиционными свойствами, характеристиками или потребительскими свойствами. Они определяются инвесторами в зависимости от целей инвестирования. Для
Citation:
Mykhalchyshyna, L.H. (2016). Investment into market securities. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 102-106.
УДК 336.763
Инвестирование в рыночные ценные бумаги
Л.Г. Михальчишина Mykhalchy shyna.L. G@ukr. net
Винницкий национальный аграрный университет, ул. Солнечная, 3, г. Винница, 21008, Украина
анализа особенностей инвестирования было рассмотрено виды и причины инвестирования в ценные бумаги. Обычно инвестор самостоятельно избирает любой из доступных путей инвестирования. При этом, важно помнить основное правило финансов: чем выше доходность, тем выше степень риска. Инвестирование в разные ценные бумаги (акции, облигации и так далее) разных компаний дает возможность установить приемлемую степень риска для инвестора.
Институционные инвесторы, привлекая средства индивидуальных инвесторов, которые потом вкладывают в ценные бумаги других эмитентов, существенно влияют на функционирование рынка ценных бумаг и его активность. Способность институционных инвесторов к эффективному перераспределению временно свободных ресурсов достигается путем оценки возможных рисков и минимизации их негативных последствий.
Ключевые слова: фондовый рынок, инвестирование, инвесторы, инвестиционная привлекательность, финансовые инструменты, дивиденды, проценты, риски, ценные бумаги, акции.
Investment into market securities
L.H. Mykhalchyshyna Mykhalchy shyna.L. G@ukr. net
Vinnytsia National Agrarian University, Soniachna Str.,3, Vinnytsya, 21008, Ukraine
In the article the essence of investment in securities through the study of their investment attractiveness, investment objectives and stages of implementation is considered. It is noted that economic individuals' possibilities of investing money into securities grow with the development of the stock market which is connected with investors' awareness of investment attractiveness of securities. It is proved that the more effective the management of the investing process, the higher the effect of investments made will be and, accordingly, positive upheaval in the development of the economy will occur faster.
Investment appeal of securities is researched through a combination of their investment qualities which in modern economic literature also may be called investment properties, characteristics or consumer properties. They are determined by investors depending on the investment purposes. For the analysis offeatures of investment types and the reasons of investment into securities were considered. Usually the investor independently chooses any of available ways of investment. At the same time, it is important to remember the basic rule offinance: the higher yield, the higher risk degree. Investment into various securities (shares, bonds, etc.) of the various companies gives the chance to establish acceptable risk degree for the investor.
Institutional investors, raising funds of individual investors who then put in securities of other issuers, significantly influence functioning of the security market and its activity.
The capability of institutional investors to effective redistribution of temporarily free resources is reached by assessment ofpos-sible risks and minimization of their negative consequences.
Key words: stock market, investment, investors, investment appeal, financial instruments, dividends, interest, risks, securities, shares.
Вступ
З розвитком фондового ринку у економiчних суб'екпв збшьшуються можливосп швестування кошпв в щнш папери. На нашу думку, це пов'язано перш за все 3i зниженням порогу входження в процес швестування, у зв'язку з конкуренщею фшансових структур за вклади ктенпв, а також з появою в Укра-ïm штернет-трейдингу й строкового ринку. Головним чинником даних змш е усввдомлення швесторами швестицшно1 привабливосп щнних паперiв.
1нвестицшна привабливють щнних паперiв вияв-ляеться через комбшащю ïx швестицшних якостей, яш в сучаснш економiчнiй лiтературi також прийнято називати швестицшними властивостями, характеристиками або споживчими властивостями, що визнача-ються швесторами залежно ввд щлей швестування.
1нвестицп в цшш папери дослвджували багато на-уковщв, зокрема О.Ф. Балацький, М.М. Будшк, Л.Дж. Гитман, О.К. Гаршина, Ю.М. Коваленко, М.К. Колюник, М.А. Лiмiтовський, О.Г. Мендрул, 1.О. Шконова, В.1. Павлов, А.А. Пересада, С.В. Урва-нцева, У.Ф. Шарп, О.Г. Шевченко, В.М. Шелудько та шшг
Незважаючи на значш науковi наробки, недостат-ньо дослщженим залишаеться процес швестування у щнш папери, а також удосконалення методики ощнки
ефективносп управлшня цим процесом.
Метою статтi е розгляд сутностi цiнних паперiв з боку 1х швестицшно! привабливостi, визначення причин грошових вкладень в щнш папери та етапи здшс-нення iнвестування.
Завдання роботи полягае в узагальненш основних понять та положень щодо здiйснення iнвестування в щнш папери, зокрема визначення суб'екпв, еташв та цiлей такого швестування, залежшсть 1х ввд мети швестування, обгрунтування процесу ухвалення швестицшних рiшень.
Результата та 1х обговорення
За допомогою швестування в фiнансовi шструмен-ти реалiзуються як стратепчш, так i тактичнi цiлi. Шсля визначення мети розробляеться i реалiзуеться фiнансова iнвестицiйна програма, яка передбачае вибiр ефективних iнструментiв фiнансового швестування, формування i шдтримання збалансованого портфеля фiнансових iнструментiв.
Мета швестування в щнш папери пов'язана з кон-кретними 1х видами. При купiвлi акцiй це може бути:
- контроль над акщонерним капталом;
- участь в управлiннi акщонерним товарист-вом;
- отримання дивiдендного доходу;
- отримання спекулятивного доходу при пере-продажi акцiй;
- здшснення диверсифГкаци вкладень;
- випдне вкладення тимчасово вiльних коштiв;
- проведения сшльно! полiтики з шшими акцi-онерами;
- участь у пгдприемницькш дiяльностi;
- отримання шформацп про емггента тощо.
При купiвлi облГгацш прiоритетами е: вигiдне
вкладення тимчасово вГльних коштiв; отримання процентного доходу; отримання дисконтного доходу; кредитування позичальника; диверсифiкацiя вкладень тощо. При купiвлi векселiв цiлi можуть бути однаковi для купiвлi будь-яких боргових цшних паперiв, а також скуповування боргiв позичальника з метою його банкрутства; отримання процентного доходу тощо.
Цшш папери купують у випадку:
- формування портфелю цiнних паперiв;
- оновлення портфелю;
- наявностi достовiрних позитивних вiдомостей про емiтентiв, появу у них великих замовлень;
- реальних надiях на виплати дивiдеидiв за ними, а також на прирГст 1х курав;
- наявносп довготривалих господарських зв'язк1в з емггентом;
- коригування курав при загальнш тенденцп до шдвищення;
- виникненш тенденцп до шдвищення цш;
- наявносп значного обсягу даних паперГв у адмшГстрацп емггента.
Кр1м того, цшш папери купують при економГчно-му шдйомГ, вадсутносп випдшших можливостей альтернативного розмщення вшьних фшансових ресур-ав.
Етапи швестування в цшш папери в основному повторюють етапи швестування в цшому. Разом з тим тут е сво! особливостг Так, при вкладеннях в акцп особливе значення мае послщовшсть iнвестувания. Спочатку визначаеться галузь вкладення, потiм емь тент, далi цiннi папери конкретного емiтента. У кож-нiй галузi Гснують сво! рейтинги швестицшно! при-вабливостi, яш змГнюються в часi. Вимоги до галузi як об'екту iнвестуваиня спираються на положення фундаментального (фшансового) аиалiзу. Галузь повинна вiдрiзиятися перспективною, динамiкою виробницт-ва i продаж1в, високою кредитоспроможнiстю тощо. Вибiр емггента багато в чому схожий з вибором галу-зi. При цьому особливо важливо знати рiвень менеджменту на шдприемствГ, квалГфГкаци та моральш якостГ керiвникiв, положення емггента в галузi г на ринку певно! продукци, його конкурентоспромож-шсть та ГншГ вагомГ характеристики.
1нвестицшна привабливГсть цГнних паперГв прояв-ляеться через комбшацш !х ГнвестицГйних якостей, яш в сучаснГй економГчнГй лггературГ також прийнято називати ГнвестицГйними властивостями, характеристиками або споживчими властивостями, що визнача-ються Гнвесторами залежно вгд цГлей iнвестуваиия.
БГльшГсть вчених видГляють чотири ГнвестицГйнГ якостГ, такГ як дохадшсть, зростання капГталу, надш-шсть та лГквгдшсть.
Дохiднiсть характеризуе piBeHb доходу, який гене-руеться фшансовим активом на одиницю швестова-них кошпв у цей актив. В якосп доходiв за фшансо-вим шструментом можуть висгупаги дивiденди, ввд-согки, прирiсг капiгалiзованоï варгосгi. Можна розра-хувати фактичну й очшувану дохiднiсгь шляхом ана-лiзу фшансових iнвесгицiй. Перший показник розра-ховують за фактом здшснення операци, вш мае значення для ретроспективного аналiзу. Для iнвесгора в процеа прийняття рiшення щодо доцiльносгi вкладень важливим е розрахунок саме очiкуваноï дохвдно-сгi на пiдставi прогнозних даних.
Наступною iнвесгицiйною яшстю цiнного паперу е надiйнiсгь, яку також називають безпекою вкладень. В.1. Павлов (Pavlov et al., 2009) пвд безпекою вкладень розумiе спроможнють емiтента взяти на себе вщповь дальнiсть перед iнвестором за залучеш кошти та за-безпечити 1'х захист вiд непередбачених насл1дк1в. O.K. Гаршина (Harshyna, 2006) надае наступне визна-чення надiйностi — це максимальне зменшення ризи-ку, якому найкраще вiдповiдають державнi i корпора-тивнi облiгацiï.
Отже, пiд безпекою вкладень в цшш папери варто розумии певним чином визначену захищенють в умо-вах змiн на ринку й стаб№шсть одержання прибутку. Безпека i дохiднiсть вкладень в цшш папери перебу-вають в оберненш залежностi. Вiдповiдно до «золотого правила» швестування: чим бшьша дохщшсть, тим бiльша ризикованiсть та менша надiйнiсть вкладень. Ризик слщ розглядати як одну з умов максимiзацiï доходу, адже дохвд е винагородою за прийняття ризи-ку. Iнвестицiйнi цiлi та вiдповiднi стратеги управлшня iнвестицiями будуть визначати сшввщношення «ризик — дохiднiсть».
Ризик швестування кошпв у цiннi папери — це вь рогiднiсть отримання збитшв або недоотримання очiкуваного доходу. Захвдш економiсти розрiзняють двi категори ризику, що складають у шдсумку сукуп-ний ризик: систематичний i несистематичний.
В захiднiй практицi в основному використовують два показника, що характеризують ризик та надш-шсть iнвестицiй в акцiï — це коефщенти b та а. Кое-фiцiент b показуе мiнливiсть дохвдносп акцiï стосовно дохiдностi ринку загалом (дохiдностi середньоринко-вого портфеля). Коефщент а може бути охарактеризовано як несистематичний ризик активу, що показуе недооцшку або переоцшку ринком систематичного ризику за певним активом.
Незалежну суб'ективну думку щодо ввдносно1' зда-тностi емiтента виконувати сво1' фiнансовi зо-бов'язання, так1 як сплату вщсотшв, дивiдендiв за прившейованими акцiями, погашення основно1' суми боргу, врегулювання страхових збитк1в та виконання контрагентських зобов'язань виражають кредитш рейтинги. Найбiльшими мiжнародними рейтинговими агентствами е Standard&Poor's, Moody's Investors Service та Fitch Ratings.
Кредитш рейтинги можна подiлити на: кредитний рейтинг емггенпв (поточний висновок, що характеризуе рiвень спроможносп позичальника своечасно та в повному обсязi виплачувати ввдсотки та основну суму за борговими зобов'язаннями); кредитний рейтинг
6oproBHx 3o6oB'a3aHb (aBgae co6oo noTOHHe o^ho-BaHHa KpegHTocnpoMo®HocTi 6op®HHKa ctocobho koh-KpeTHoi' eMicii); penTHHru npocTHx aKqin (o^HOBaHHa cnpaMoBaHe Ha BHMipoBaHHa noTeH^agy 3pocraHHa Kypcy ^HHoro nanepa); penTHHru B3aeMHHx iHBecTH-^hhhx; peHTHHrn ^oHgiB a^in; penTHHr $oHgy o6gi-ra^n to^o.
TpeTboo iHBecTH^HHoro aKicro цiннoгo nanepy e giKBigHicTb. Цe noHaTTa He e gucKycinHHM, xona e He-3HanHi BigMiHHocTi b noro TpaKTyBaHHi geaKHMH aBTo-paMH Ta BH3HaneHHi цiнннх nanepiB, aKi BBa®aoTbca Han6igbm Ta HanMeHm giKBigHHMH. TaK, nig giKBigHic-tk aKTHBy 6igbmicTb нayкoвцiв po3yMioTb Mo®gHBicTb noro mBHgKoro nepeTBopeHHa Ha roTiBKy 6e3 3HanHHx BTpaT. Ao $maHcoBux 36htk1b, noB'a3aHHx i3 TpaHC^o-pMaqieo ^maHcoBoro iHCTpyMeHTy b rpomi, Mo®Ha BigHecTH nacrrcoBy BTpaTy nepBHHHoro Kaniragy b pa3i npoga®y цiнннх nanepiB y nepiog 3HH®eHHa puHKoBoro Kypcy ix Ta iH^ga^HHe знeцiнeннa. Ao ^maHcoBux BTpaT, noB'a3aHHx i3 giKBigHicro, Mo®yTb 6yTH BigHe-ceHi cyMH nogarrciB, a TaKo® mhto nig nac peagi3aqii цiнннх nanepiB, cngara KoMicinHHx nocepegHHKaM, onepaqinm BHTpaTH, 3yMoBgeHi npug6aHHaM цiнннх nanepiB (Shevchenko et al., 2010).
Pi3Hi BHgn ^rnaHcoBHx aKTHBiB MaoTb pi3Hy giKBig-HicTb. IcHyoTb cynepenHocTi ^ogo BH3HaneHHa ^hhhx nanepiB, aKi e Han6igbm Ta HanMemn giKBigHHMH. TaK geaKi HayKoB^ BBa®aoTb, ^o Han6igbm giKBigHHMH e npocTi aкцii (Harshyna, 2006), iHmi gocgigugu, ^o aкцii BBa®aoTbca MeHm giKBigHHMH, Hi® o6giraqii, goBro-CTpoKoBi цiннi nanepu — MeHm giKBigHHMH, Hi® KopoT-KocTpoKoBi, KopnopaTHBHi ^HHi nanepu — MeHm giKBi-gHHMH, Hi® gep®aBHi (Sheludko, 2008).
HiKBigHicTb цiнннх nanepiB 3age®HTb Big piBHa po3-BHTKy iH^pacTpyKTypu ^oHgoBoro puHKy, KigbKocTi iHBecTopiB, eMiTeHTiB Ta rnmux ynacHHKiB puHKy, to6to BH3HanaeTbca Mo®gHBocTaMH iHBecTopa mBugKo npoga-th ^HHi nanepu h oTpuMaru rpomi (Urvantseva and Kosenko, 2011). KpiM Toro, BHBnaoTbca ycTaHoBni Ta 3BiTHi (3a ocTaHHi 5 poKiB) goKyMeHTH eMiTemra, b nep-my nepry CTaryr. Oco6guBe мiсцe 3anMae BHBneHHa KypcoBoi BapTocTi aKqin 3 tohkh 3opy ii cniBBigHomeHHa 3 TaK 3BaHoo BHyTpimHboo BapTicTO aKqin.
Mo®guBi pi3Hi cniBBigHomeHHa phhkoboi BapTocTi aKqii 3 ii BHyTpimHboo BapTicTO. 3 tohkh 3opy iHBecm-^HHoi npuBa6guBocTi b aKqii HanKpa^a cmyaqia, Kogu puHKoBa BapTicTb aKqin MeHma ix BHyTpimHboi BapTocTi. Цe e ogHieo 3 yMoB Mo®gHBoro 3pocTaHHa KypciB a^in b MaH6yTHboMy.
TepMiH oKynHocTi BKgageHb - цe nepiog nacy, npo-TaroM aKoro 3a6e3nenyeTbca noBepHeHHa BKgageHHx b iHBecTH^HHHH npoeKT KomTiB. BiH e ogHHM 3 Han6igbm Ba®gHBHx i nomupeHHx noKa3HHKiB e^eKTHBHocTi iHBe-cth^h. TepMiH oKynHocTi Mo®Ha BH3HanuTH aK BigHo-meHHa cyMH BKgageHb go cyMH piHHoro hhctoto rpomo-Boro noToKy (gucKoHToBaHoro goxogy a6o pinHoi cyMH aMopTH3aqinHHx BigpaxyBaHb i npu6yTKy):
^hm MeHmHH ^h noKa3HHK, thm 6igbmoo Mipoo BiH 6yge BgamToByBaTH iHBecTopa. ^hm BH^e TepMiH oKynHocTi, thm pu3HKoBaHime npoeKT. TepMiH oKynHocTi iHBecTH^H Mo®Ha BH3HanuTH 3i 3BiTy npo pyx rpomo-bhx KomTiB.
yxBageHHa (Bu6ip) iHBecm^HHHx pimeHb ogHa 3 HaHCKgagHimux npo6geM Ha nignpueMCTBi. Bu6ip noB'a3aHHH 3 BeguKHMH ^iHaHcoBHMH pimeHHaMH, CTpa-TerinHHM ngaHyBaHHaM $ipMH, ^iHaHcoBHM aHagi3oM, iHHoBaqinHHMH gocgig®eHHaMH. yxBageHHa iHBecTH-цiнннx pimeHb 3gincHoeTbca b KigbKa eTaniB, a caMe:
- nomyK npoeKTiB;
- Bu6ip MeToguKH Big6opy npoeKTy;
- Big6ip noтeнцiннo npuBa6guBux npoeKTiB;
- aHagi3 Bigi6paHux npoeKTiB;
- ocTaronHHH Bu6ip iнвeстнцiннoгo npoeKTy;
- 3giHCHeHHa npoeKTy;
- MoHiTopuHr npoeKTy Ta nicgaiHBecTH^HHHH KoHTpogb (Yablukova, 2006).
HoBi тeнgeнцii po3BHTKy CBiToBoi eKoHoMiKH po3-mupugu Mo®guBocTi iнстнтyцiнннx iHBecTopiB po3BH-HeHux KpaiH HagaBaTH HoBi nocgyru i BHKopucToByBaTH cynacHi ^iHaHcoBi iHCTpyMeHTH. nomupeHHa Ha6yBaoTb 3pyHHi gga iHguBigyagbHoro iHBecTopa цiннi nanepu. Iнстнтyцiннi iHBecTopu CTaoTb rogoBHHMH BgacHHKaMH aKqioHepHoro Kaniragy i BupimyoTb nuTaHHa Horo bh-KopucTaHHa, a TaKo® noB'a3aHi 3 цнм npaBa ynpaBgiHHa. Bohh MaKCHMi3yoTb npu6yToK gga iHBecTopiB i KoHKy-pyoTb 3a $oHgu Ha ocHoBi BucoKonpo^ecinHoro $op-MyBaHHa nopT^egiB ^hhhx nanepiB.
Cy6'eKTH iHBecTyBaHHa b ^HHi nanepu (iнстнтyцiн-Hi iHBecTopu) — ^ ynacHHKH ^iHaHcoBoro puHKy, aKi BigirpaoTb npoBigHy pogb y npo^ci тpaнс$opмaцii 3ao^ag®eHb b iнвeстнцii, aKyMygoonu KomTH iHguBi-gyagbHux no3HHagbHHKiB (aK npaBugo, mgaxoM BunycKy BgacHux 6oproBux 3o6oB'a3aHb a6o Ha goBipnin ocHoBi), ^o BHKopucToByoTbca gga iHBecTyBaHHa y ^rnaHcoBi Ta MaTepiagbHi aKTHBu (HannacTime b цiннi nanepu), guBe-pcH^iKyoHH iнвeстнцiннi BKgageHHa, thm caMHM 3Me-HmywHH pu3HKH, i oTpuMyoTb iHBecTH^HHHH goxig.
Iнстнтyцiннi iHBecTopu, 3agynaoHH KomTH iHguBi-gyagbHux iHBecTopiB, aKi noTiM BKgagaoTb y цiннi nanepu iHmux eMiTeHTiB, icToTHo BngHBaoTb Ha $yHKqio-HyBaHHa puHKy цiнннx nanepiB Ta noro aKTHBHicTb, ^o 3yMoBgeHo, 3oKpeMa, TaKHMH o6cTaBHHaMu:
1. iHCTHTy^HHi iHBecTopu MaoTb 6igbme KomTiB, Hi® oKpeMo B3aTi $i3HHHi oco6u;
2. iHguBigyagbHi iHBecTopu KynyoTb цiннi nanepu 3 BgacHoro iHTepecy, a iHCTHTy^HHi HaMaraoTbca noeg-HaTH noro 3i cnpaBaMH eMiTeHTa;
3. Iнстнтyцiннi iHBecTopu зaцiкaвgeнi b ToMy, ^o6h 6paTH ynacTb y noBcaKgeHHoMy ynpaBgiHHi cnpa-BaMH eMiTeHTa.
AiagbHicTb iнстнтyцiнннx iHBecTopiB 3HH®ye pu3H-KoBicTb iнвeстнцiн i Ha BHyTpimHboMy, i Ha Mi®Hapog-HoMy ^oHgoBoMy puHKy. AKyMygoonu KomTH 3ao^ag-HHKiB, bohh gHBepcH^iKyoTb nopT^egb ^iHaHcoBHx iHCTpyMeHTiB, e^eKTHBHo po3B'a3yonu 3aBgaHHa CTa6i-gi3aqii CniBBigHomeHHa pu3HKy h goxigHocTi. CaMe ToMy ogHieo 3 Ba®guBHx oco6guBocTen po3BHTKy HaHcoBoro puHKy e Te, ^o iHgHBigyagbHi iHBecTopu nepegaoTb ynpaBgiHHa cboimh nopT^egaMH npo^ecio-HagbHHM ^iHaHcoBHM nocepegHHKaM (Vatamaniuk and Kushnir, 2007).
Висновки
Отже, в результата дослiдження було виявлено, що мета швестування в цшш папери пов'язана з конкрет-ними 1х видами. Прюритетами такоï дiяльностi е: випдне вкладення тимчасово вiльниx коштiв; отри-мання процентного доходу; отримання дисконтного доходу тощо. Етапи iнвестування в цшш папери в основному повторюють етапи швестування в цшому. Бшьшгсть вчених видшяють чотири iнвестицiйнi якосп, яш впливають на прийняття ними ршень щодо iнвестування, таю як дохвдшсть, зростання капiталу, надшшсть та лiквiднiсть.
Перспективи подальших дослгджень. 1нвестори при виборi об'екта для швестування враховують ri характеристики, як вони для себе визначили як голо-внi, оск1льки не юнуе жодного iнструмента, який би мп- забезпечити найкращi показники за вама швести-цiйними якостями разом. В подальшому необxiдно визначити критерiï та характеристики, яш б максимально об'еднували у собi найкращi показники за вама швестицшними якостями i давали можливють забезпечити оптимальний вибiр об'екта iнвестування.
Також необхвдно забезпечити належний захист i шдтримку iнвесторiв шляхом створення обов'язкових страхових гарантiй i спецiальниx структур для захис-ту прав iнвесторiв.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lamm
Pavlov, V.I. Pylypenko, I.I., Kryvoviaziuk, I.V. (2009). Tsinni papery v Ukraini [Tekst]: navch. Posibnyk. 2-e vyd., dop. K.: Kondor (in Ukrainian).
Harshyna, O.K. (2006). Tsinni papery [Tekst]: navch. Posibnyk. Donbaska derzh. mashynobudivna akad. K.: Tsentr navchalnoi literatury (in Ukrainian).
Shevchenko, O.H., Maiorova, T.V., Yurkevych, O.M., Urvantseva, S.V. (2010). Portfelne investuvannia: pidruchnyk. K.: KNEU (in Ukrainian).
Sheludko, V.M. (2008). Finansovyi rynok [Tekst]: pidruchnyk. 2-he vyd., ster. K.: Znannia (in Ukrainian).
Urvantseva, S., Kosenko, O. (2011). Investytsiini yakosti tsinnykh paperiv. Rynok tsinnykh paperiv Ukrainy. Visnyk Derzhavnoi komisii z tsinnykh paperiv ta fondovoho rynku. 11-12, 51-58 (in Ukrainian).
Yablukova, R.Z. (2006). Fynansovyi menedzhment v voprosakh y otvetakh: Uchebnoe posobye. M.: Lyha (in Ukrainian).
Vatamaniuk, Z.H., Kushnir, T.M. (2007). Rozvytok instytutsiinoho investuvannia v Ukraini. Finansy Ukrainy. 2007. 3, 124-131 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 10.10.2016
