CC BY
23
БОТ: 10.15587/2312-8372.2018.134905
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗАРУБЕЖНОГО ДОСВ1ДУ АНТИКРИЗОВО1 ПОЛ1ТИКИ УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Васильчишин О. Б.
1. Вступ
Перманентш кризовi явища в украшськш економiцi та банкiвськiй системi зумовленi структурними, правовими, управлiнськими дисбалансами, а також зовшшшми шоками, вимагають змiни пiдходiв до антикризово1' полгтики як на макроекономiчному, так i на мiкроекономiчному рiвнях. В першу чергу, це стосуеться антикризових заходiв в сферi банкiвськоi дiяльностi. Адже банювська система, в силу свое! специфши, е однiею iз ключових галузей економiки, яка завдяки трансформацп строкiв фiнансових активiв здiйснюе перерозподш грошових потокiв в краiнi. При цьому вона виконуе швестицшну функцш - стимулюе розвиток виробництва та е фундаментом економiчного зростання. З цих позицш, в умовах кризових явищ в економiцi досить актуальним е питання забезпечення фiнансовоi безпеки банювсько! системи, яка е основою фiнансово-економiчноi безпеки держави в цшому.
Вектори змiн у антикризовiй полггищ Украши повиннi грунтуватися на досвщ провiдних краш свiту. Данi краши шляхом складного поеднання управлiнських ршень та всупереч рекомендацiй сучасних економiчних теорiй i мiжнародних кредитно-фiнансових шституцш зумiли подолати найбiльшi свiтовi кризи: Велику Депресш 1929-1933 рр. та фiнансово-економiчну кризу 2008-2009 рокiв. При цьому вони базувалися на юторичному досвiдi макроекономiчноi полiтики. При чому антикризова полггика Украши повинна враховувати нащональш iнтереси, бути комплексною, спрямованою на зниження загроз фiнансовiй безпещ банкiвськоi системи як внутрiшнього, так i зовнiшнього середовища, оптимiзацii законодавства, шфраструктури, узгодженостi монетарно1' та фюкально1' полiтики.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е процеси формування антикризово1' полггики розвинутих краш свiту та Украши в контекстi реалiзацii заходiв щодо пiдвищення рiвня фiнансовоi безпеки банювсько1' системи. Адже фiнансова безпека банювсько1' системи прямопропорцiйно залежить вiд ефективност антикризово1' полiтики, що вимагае пошуку шляхiв и оптимiзацii в Укра1ш з врахуванням свiтового досвiду в цш сферi
Одним з найбшьш проблемних мiсць в даному дослщженш е те, що досвiд зарубiжних краш не завжди буде дiевий для Украши в залежностi вщ специфiки економiки, полiтики, ментальностi наци тощо. Тому при дослiдженнi даного об'екту, а особливу в частиш iмплементацii та розробки векторiв антикризово1'
пол^ики Украши слiд враховувати специфiку держав щодо забезпечення високого рiвня фшансово!' безпеки вiтчизняноi банкiвськоi системи.
3. Мета та задачi дослiдження
Мета дослгдження - дослщження та розробка методичних рекомендаций щодо формування мехашзму антикризовоi полiтики та пiдвищення рiвня фiнансовоi безпеки банкiвськоi системи Украши.
Для досягнення поставленоi мети необхщно виконати такi задачi:
1. Дослщити досвiд формування механiзму антикризово!' полггики президента Сполучених Штатiв Америки Франклша Делано Рузвельта, як дieвий приклад.
2. Проанаизувати вектори антикризово1' пол^ики Сполучених Штатiв Америки, Свропейського Союзу та Великобританп в перiод свггово1' фшансово-економiчноi кризи 2008-2009 рр.
3. Порiвняти антикризову полiтику Украши в 2008-2009 роках iз векторами антикризово1' полiтики Сполучених Штатiв Америки, Свропейського Союзу та Великобританii в перюд свiтовоi фiнансово-економiчноi кризи 2008-2009 рр.
4. Окреслити вектори подолання кризових явищ в Укра1ш, iмплементувавши досвiд проаналiзованих зарубiжних краш задля забезпечення високого рiвня фiнансовоi безпеки вггчизняно1' банкiвськоi системи.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Свiтова економiчна думка впродовж столiть виробила велику кшьюсть рекомендацiй щодо подолання кризових явищ та формування ефективно1' антикризово1' полiтики, якi можна об'еднати в три найбшьш виражених напрями макроекономiчних iндикаторiв (процентна ставка, рiвень безробптя, ВВП, грошова маса):
1) кейншанство (1936) [1];
2) монетаризм (1968) [2];
3) шститущонашзм (1990) [3].
Однак менша увага придтялася забезпеченню фшансово1' безпеки банк1вських систем, яю, як правило, були середовищем виникнення кризових явищ.
Пiд впливом свггово1' фiнансово-економiчноi кризи 2008-2009 рр. у науковш лiтературi появилися дослiдження щодо подолання кризових явищ в банювськш системi [4-6]. Нова хвиля розробок i рекомендацiй щодо антикризово1' пол^ики Украши, зокрема в банкiвськiй сферi була опублiкована в 2014-2017 роках, в тому чи^ i зарубiжними вченими-економiстами. Бiльшiсть iноземних вчених-експертiв в той час виголошували сво! рекомендацп щодо пiдвищення ефективностi антикризово1' пол^ики в Украiнi, впро^адження нових стратегш монетарно1' полiтики та розробки шляхiв пiдвищення рiвня фiнансовоi безпеки банювсько1' системи. Проте це було об'ективно в цiлому без усвiдомлення сутност украшсько1' економiки i фiлософii нащонального буття украiнцiв. А також без врахування нащональних iнтересiв та ушх полiтичних, економiчних, правових дисбалансiв, яю впливають на основнi тенденцii розвитку банювсько1' системи i держави в цшому.
Наприклад, при вивченнг досвiду iнфляцiйного таргетування та урокгв для Украши [7] автор повнгстю опустив дослiдження структури економгки тих краш, якi впровадили iнфляцiйне таргетування. А це значно спотворюе висновки, адже вiд структури зовнгшньоторговельного обороту залежить стабiльнiсть курсу нащонально1' грошово!' одиницi, а вгд обсягiв внутрiшнього ринку - наповненгсть державного бюджету та немонетарнi чинники шфляци. Це робить неможливим використання шфляцшного таргетування в якостi антикризового заходу в Украшг. Це ж саме стосуеться дослiдження про шфляцшш дослiдження в Украïнi [8]. Пращ багатьох вчених присвячено проблемам монетарноï i фiскальноï складовоï антикризовоï полггики, а також зарубiжному досвгду ïx реалгзацп, проблемам забезпечення фгнансово!' безпеки банкгвсько!' системи [9-11]. Однак бшьшгсть з тих рекомендацгй оргентуються на стратепчш аспекти управлгння i розвитку, нехтуючи аналгзом реальних причин кризи та вгдсутшстю пропозицгй щодо комплексностг антикризово!' полгтики, побудовано1' на симбгозг мгжнародного досвгду та украшських реалгй.
Таким чином, результати аналгзу дозволяють зробити висновок про те, що антикризова полгтика, яка забезпечить фгнансову безпеку банкгвсько1' систем саме для Украши, повиннг враховувати специфгку украшського менталгтету, полгтики, економгки, банкгвсько1' системи, монетарно1' та фюкально1' полгтики тощо.
5. Методи дослiдження
Дослгдження грунтуеться на емпгричному та поргвняльному аналгзг практики антикризово1' полгтики Сполучених Штатгв Америки (США) часгв правлгння президента Ф. Рузвельта. А також антикризово1' полгтики США, Свропейського Союзу та Великобританп в контекст подолання наслгдкгв фшансово-економгчно1' кризи 2008-2009 рокгв, а також забезпечення високого ргвня фшансово1' безпеки банкгвських систем. На основг проведеного аналгзу зроблено синтез практичних аспектгв антикризово1' полгтики розвинутих краш свгту та заходгв щодо виргшення проблем фшансово1' безпеки банкгвських систем. Методом узагальнення сформовано методичнг рекомендацп щодо побудови механгзму антикризово1' полгтики в Украшг та комплексного виргшення проблеми фшансово1' безпеки вгтчизняно1' банкгвсько1' системи.
6. Результати досл1дження
Банкгвська система, виконуючи роль кровоносно1' системи економгки, тгсно взаемодге гз ргзними видами пгдприемств та галузей виробництва, фгнансовими установами на нацгональних i мгжнародних фгнансових ринках. Отже, шддаеться впливу тим негативним факторам, якг виникають в процесг дгяльностг реального сектору економгки, фшансово1' системи i держави в цглому.
Прояви негативних тенденцш в економiцi держави, що зумовленг дiею полгтичних, вгйськових, правових та гншими чинникгв, в першу чергу, вгдбиваються на фiнансовiй стшкостг та фiнансовiй безпецi банкгвсько1' системи. Остання в свою чергу, перебуваючи в тюнш взаемодп гз усгма сферами економгчних вгдносин, акумулюе в собг структурнг дисбаланси, що в перспективг посилюють дгю кумулятивного ефекту кризових явищ. Поггршення
фшансово1' безпеки банювсько1' системи, як динамiчного стану, при якому банкiвська система здатна виконувати сво! функцii, тдтримувати збалансованiсть ключових показникiв банкiвськоi дiяльностi досить часто призводить до системних економiчних криз. При цьому, вона повинна протистояти зовшшшм та внутршшм загрозам без зниження рiвня захищеност фiнансових iнтересiв зацiкавлених сторiн (власниюв, клiентiв, працiвникiв, керiвництва, держави). Адже наслщками зниження рiвня капiталiзацii та лшвщносл банкiвськоi системи е обмеження кредитування реального сектору економши, валютна та цiнова нестабiльнiсть. В тдсумку, суттевi втрати власникiв та кменпв банкiвських установ, зумовлених банкрутством банюв, девальвацiйними й iнфляцiйними ризиками.
Яскравим прикладом такого розвитку подш е Украша, де впродовж економiчноi кризи 2014-2016 рр. збанкрутувало 90 банюв, а втрати клiентiв, власникiв i держави оцiнюються в 38 % ВВП [11]. Варто зауважити, що одшею iз причин тако1' масштабно1' банкiвськоi кризи в Украiнi була вщсутшсть комплексно1' антикризово1' полiтики i системних реформ нащонально1' економiки. Осюльки прослiдковувалося неузгоджене (низький рiвень узгодженост монетарно1' i фiскальноi полiтики, що призвiв до зростання державного боргу та вартост державних запозичень), несвоечасне та непрозоре (немае жодно! офщшно1' iнформацii про критерii виведення банюв з ринку та критерп визнання !х неплатоспроможними) прийняття рiшень щодо антикризових заходiв. Подiбний стан був i у проведеннi полiтики так званого «очищення» банкiвськоi системи, надання кредитiв рефiнансування, валютно1' та грошово-кредитно1' полiтики в цiлому призвели до колосальних збиткiв не лише банюв, а й вшх суб'ектiв економжи (в т. ч. фiзичних ошб).
Таким чином, фiнансова безпека банювсько1' системи прямопропорцiйно залежить вiд ефективност антикризово1' полiтики, що вимагае пошуку шляхiв и оптимiзацii в Укра1ш з врахуванням свiтового досвiду в цш сферi.
Так, в свгговш практицi антикризово1' полiтики однiею iз перших i водночас найвiдомiших державних антикризових полгшк е «Новий курс» президента Сполучених Штатiв Америки Франклша Делано Рузвельта. Попри критику полггаки «Нового курсу» деякими вченими, президенту Ф. Рузвельту i його адмшютрацп вдалося побудувати достатньо хороший мехашзм антикризово1' полiтики, який допомiг подолати «Велику депресiю» 1929-1933 рр. в США. А також ставши основою для формування «кейнсiанськоi революцii» в економiчнiй науцi, призвiв до вдаоду вiд панiвноi думки про саморегулювання економiки. В цьому контекстi справедливо зауважив автор роботи [12]: «Якщо в теорii Кейнса i е щось воютину нове, так це саме продумана критика ще1' вiри у внутрiшнi вiдновлювальнi сили ринкового мехашзму».
Власне самий механiзм антикризово1' полiтики адмiнiстрацii Ф. Рузвельта грунтувався на таких трьох елементах державно1' влади: Президент-Уряд-Конгрес. Ефективнiсть реформ Рузвельта залежала вщ едностi трьох гшок влади США, якi доповнювали одна одну, що сприяло прийняттю багатьох ефективних управлшських рiшень (рис. 1).
Найважж швшп закони
^ Надзвичайний закон про банки;
^ Про золотий резерв; ^ Закон Гласса-Стiгала; ^ Про торпвлю цiнними паперами; ^ Про економш; ^ Про регулювання 1 перебудову в сшьському господарствi; ^ Про ввдновлення нацюнально! промисловостi; ^ Про справедливi трудов1 стандарти
^ Баншвсьш канiкули; ^ Ввдновлення кредитування банков Федерально! резервно' системи;
^ Ввдмова ввд золотого стандарту i вилучення з об^ золота;
^ Полiтика бюджетного дефщиту i фiскального стимулювання; ^ Кредитна шдтримка фермерiв та пряме погашения !'хшх боргiв з державного бюджету; ^ Фшансування через державнi програми будiвництва житла, дорiг i зал!зниць
^ Корпоращя страхування банкiвських вкладiв; ^ Адмшстращя регулювання сiльського господарства; ^ Товарно-кредитна корпоращя; ^ Лдмiнiстрацiя нацiонального ввдновлення; ^ Нацiональне управлiння у справах вщбудови промисловостi; ^ Лдмiнiстрацiя громадських робщ ^ Управлiння долини рiки Теннесц
^ Упрaвлiння цивiльного будiвництвa
Результат антикризово! пол1тики адмшютрацп Ф. Рузвельта
1933 р. Стабшзащя баншвсько! системи Зниження безробiтгя (з 24, 9% до 14,6 %) 1940 р
Рiст промислового виробництва (+60 %) Рют ВВП (+63 %)
Рис. 1. Мехашзм антикризово! полггики адмшютрацп Ф. Рузвельта у 19331940 рр.
Сама ж антикризова пол1тика адмшютрацп Ф. Рузвельта розпочалася з реформування банювсько! системи. Так, у перш1 дш президентства Рузвельта був прийнятий «Надзвичайний закон про банки», що оголошував «банювсью кашкули» [13]. Закон тимчасово припиняв вс операцп банюв, що входили у Федеральну резервну систему США (ФРС). Вагоме мюце у антикризовш полггищ Ф. Рузвельта займала шформацшно-комушкативна полггика з населенням та б1знесом. Так, наприклад, у радюзверненш в1д 12 березня 1933 р. Рузвельт заявив, що: «банювсью кашкули в багатьох випадках створюють велик незручност1, але разом з тим дають можливють поповнити запаси
готгвки, як того вимагае ситуацгя. Пам'ятайте, що жоден платоспроможний банк не став нг на долар бгднгшими з тих пгр, як минулого тижня були закритг його дверг» [14]. Як повгдомляють Фргдман i Шварц, понад 5000 банкгв, якг працювали на момент оголошення кангкул, не вгдкрили сво1' дверг пгсля 1'х закгнчення, а 2000 з них закрилися назавжди [15].
16 червня 1933 р. Рузвельтом був тдписаний Закон Гласса-Олгалла, яким вводилося страхування банкгвських вкладгв - обов'язкове для нацгональних банкгв i добровгльне для банкгв штатгв. Для здшснення реформи була створена Федеральна корпорацгя страхування депозитгв. Вгдповгдно до закону вклади розмгром до 5000 доларгв тдлягали обов'язковому страхуванню. Вже до початку 1934 р. 80 % банкгв застрахували сво1' депозити. Банкгвськг закони 1933 р. виявилися настгльки ефективш, що прогснували без змгн i доповнень аж до 1956 р. Про змщнення надгйностг банкгв свгдчать наступи цифри: в пергод з 1921 по 1933 рр. втрати вкладникгв становили 45 центгв на кожнг 100 доларгв, а в наступи тридцять рокгв вони скоротилися до 0,2 цента для тге1' ж суми [16].
Окргм реформування банкгвсько1' системи було прийнято цглу низку законгв, якг регулювали всг найважливгшг сфери економгки та сприяли розбудовг економгчно1' гнфраструктури. Важливе мгсце в антикризовш полгтицг Ф. Рузвельта займали фюкально-монетарш заходи, в основу яких було покладене бюджетне фгнансування («заправка насоса») державних проектгв. А також птьгове кредитування комерцшних банкгв з метою забезпечення належного ргвня 1'х фгнансово1' стгйкостг та фшансовох' безпеки. Практична реалгзацгя фгскального стимулювання характеризуеться наступними даними: з 1932 по 1940 рр. федеральш державнг витрати зросли з 4266 до 10061 млн. доларгв США. За цей же пергод промислове виробництво зросло на 60 %, що тдкреслюе важливу роль фгскального стимулювання економгчного розвитку [17].
Окргм цього, варто вгдмгтити створення низки гнфраструктурних та адмшютративних оргашзацш, зокрема таких як:
- корпорацгя страхування банкгвських вкладгв;
- адмшютращя регулювання сгльського господарства;
- товарно-кредитна корпорацгя;
- адмшютращя нацгонального вгдновлення тощо.
Такг оргашзаци сприяли реалгзацП' антикризовох' полгтики в конкретних галузях економгки i разом гз комунгкативною полгтикою формували суспгльну довгри до влади.
Особливоï уваги, в антикризовш полгтицг адмшГстраци Ф. Рузвельта, заслуговуе те, що Рузвельт був i залишаеться чи не единим президентом, який об'еднав провгдних американських вчених у «Мозковий трест», метою якого була розробка гдеологи, стратеги i програм державноï полгтики [15].
Таким чином, антикризова полггака адмшютраци Ф. Рузвельта передбачала застосування першочергових заходГв щодо тдвищення фiнансовоï стшкост та фiнансовоï безпеки банювських установ. Даш заходи через мехашзм пшьгового кредитування та цшеспрямованого фшансування державних шфраструктурних проеклв мали стати одним Гз рушив подолання «Вели^' депреси». ОкрГм цього, основну роль в ефективност антикризовоï
пол^ики вщграла чггка узгодженiсть дiй Bcix трьох гiлок влади (Президент-Конгрес-Уряд), що дозволило:
- оперативно прийняти необхщш aнтикризовi закони;
- створити вщповщш розвитковi iнституцii (Адмiнiстрaцiя нащонального вiдновлення, Нaцiонaльне упрaвлiння у справах вщбудови промисловостi, Адмiнiстрaцiя цивiльного будiвництвa тощо);
- розробити i реаизувати на прaктицi цiлий ряд державних програм розвитку економiки.
Подолання проблем в найчутлившому до ризикiв секторi економiки -бaнкiвськiй системi, розвиток шфраструктури та iнститутiв дозволило сформувати тдгрунтя для фiнaнсовоi стaбiльностi i високих темпiв розвитку економiки Сполучених Шталв Америки до початку Другоi Свiтовоi вiйни.
Антикризова полiтикa Ф. Рузвельта, стала, свого роду, еталоном aнтикризовоi полiтики для мaйбутнiх поколшь США та iнших розвинутих краш. Так, якщо aнaлiзувaти aнтикризовi заходи таких краш, як США та Свропейського Союзу, в контекстi подолання наслщюв свiтовоi фшансово-економiчноi кризи 2008-2009 роюв, то мехaнiзм антикризово!' полггики багато в чому е подiбним до антикризово1' полгтки aдмiнiстрaцii Ф. Рузвельта. Проте, варто зазначити, що едина i нaйбiльшa вщмшнють полягае в зростaннi ролi банювсько1' та фiнaнсовоi системи краши в забезпеченш економiчного розвитку. А тому акцент антикризових зaходiв зводиться до монетарного регулювання економжи та забезпечення високого рiвня фiнaнсовоi безпеки банювсько1' системи, фiскaльнi ж заходи мають допомiжний характер.
Проaнaлiзуемо вектори антикризово1' полiтики Сполучених Штaтiв Америки, Свропейського Союзу та Великобританп в перюд свiтовоi фшансово-економiчноi кризи 2008-2009 рр.
Так, основш aнтикризовi заходи США у 2008-2009 рр. були спрямоваш на забезпечення фшансово1' стабшьност i, в першу чергу, застосовувалися в бaнкiвськiй системi шляхом пониження процентно1' ставки ФРС США. Однак, в перюд, коли процентна ставка наблизилася до нуля (0,25 %) ФРС США разом iз Мшютерством фшаншв ухвалили рiшення про запуск декшькох цiльових програм з викупу aктивiв (LSAP), розширюючи активи балансу через збшьшення надлишкових резервiв у фшансовш системi. Рiшення про прийняття таких зaходiв означало змiну стратеги, а сaмi заходи згодом стали програмою, яка отримала назву «кшькюне пом'якшення» (Quantitative easing, QE).
В рамках проведення кшькюного пом'якшення ФРС США застосувала ряд спецiaльних програм шдтримки бaнкiвського сектору, зокрема:
- надання кредипв пайовим iнвестицiйним фондам тд заставу цiнних пaперiв (AMLF);
- додaтковi можливостi кредитування тд заставу цiнних пaперiв (CPFF); програма викупу iпотечних облiгaцiй або гарантованих державними
шотечними агентствами (MBSPP) тощо.
В контекст aнaлiзу програм кшькюного пом'якшення варто виокремити програму з викупу у банюв та шших фiнaнсових iнститутiв проблемних aктивiв (TARP). Реаизащя TARP почалася з жовтня 2008 р., загальний лiмiт кошпв
програми склав 700 млрд. дол. Для здшснення поточного контролю Конгресу США за витрачанням коштГв був створений пост Спещального генерального шспектора програми (SIGTARP), який до тепершнього часу надае щоквартальш звгга Конгресу.
Важливо зауважити, що для ефективносп монетарноï полгтики та програм кшьюсного пом'якшення ФРС США особливу роль вгдГграло фюкальне стимулювання економГки. Суть його полягало у стимулюванш Гпотечного ринку, ринку автомобтебудування, а також шдтримщ американськоï промисловосп в рамках Закону «Про економГчне вщновленш i реГнвестування» (ARRA).
Вщповщно до цього закону, на пщтримку економжи США видлялося 787 млрд. дол., яю повинт були витрачеш протягом трьох роюв за наступною структурою [4]:
- податков! пшьги (288 млрд. дол.);
- збгльшення допомоги по безробгттю та шших сощальних виплат (81 млрд. дол.);
- додатков! витрати на охорону здоров'я, освпу i науку (120 млрд. дол.);
- швестици в шфраструктуру та енергетику (298 млрд. дол.).
Результат програм кшьюсного пом'якшення (TARP) та фюкального
стимулювання економжи (ARRA) е досить вражаючим, адже ïx дГя призвела до зростання ВВП з -4,2 % у першому квартал! 2009 р. до 5 % у 4 квартал! 2009 р. Зауважимо, що аналгтики не анашзують юльюсний ефект впливу програм TARP на динамжу ВВП, а зосереджують свою увагу тшьки на програм! фюкального стимулювання ARRA [18]. Проте саме щ програми забезпечення фiнансовоï стабшьност! та съ. ул ання економжи е ключовими в антикризовш полгтищ США у 2008-2010 рр.
ОкрГм цього, не менш важливе мюце в антикризовш полчищ США зайняли реформи у регулюванш фшансового сектору. Вони грунтувалися на впровадженш розширеноï державноï шдтримки найбшьших фшансових корпорацш (докашталГзащя i нащоналГзащя шотечних агенств Fannie Mae i Freddy Мас, а також страxовоï корпорацп AIG). А також створенш нових фшансових шфраструктурних шституцш, таких як Рада з нагляду за фшансовою стабшьнютю та Бюро з фшансового захисту споживачГв в склад! ФРС, що фактично надали ФРС функци мегарегулятора.
Що ж стосуеться антикризовоï полгтики Свропейського Союзу, то вона за аналопею США в першу чергу була спрямована на забезпечення високого рГвня фiнансовоï стшкосл та фiнансовоï безпеки банювських систем краïн-членiв СС.
Так, в умовах жорст^' залежност комерцшних банюв вгд кредитування центрального банку Радою керуючих Свропейського центрального банку (СЦБ) було прийнято ршення про надання банювському сектору необмеженого обсягу лшвщностГ. З щею метою з 15 жовтня 2008 р. СЦБ перейшов до розподшу коштГв на аукщонах з фшсованою ставкою i задоволенням ушх заявок. Так! дп СЦБ разом Гз зниженням ключовоï процентноï ставки практично до нуля означали перехгд до полгтики кшьюсного пом'якшення, яка реалГзовувалися через основш фшансов! шституци Свропейського союзу та мала суттеву фюкальну шдтримку. Серед основних заходГв антикризовоï полгтики у 2008-2010 рр. у Свропейському союз! варто виокремити наступш:
- нaдaння Gвpопейcьким iнвеcтицiйним бaнком (GIB), який cтaв оcновним контpaгентом G^, додaтковиx кpедитiв мaломy i cеpедньомy бiзнеcy в обcязi 30 млрд. евро через комерцшш бaнки;
- прдокорення фiнaнcyвaння GIБ пpоектiв, cпpямовaниx нa 6ороть6у з глобaльними змшши клiмaтy, енергетичну безпеку, розбудову iнфpacтpyктypи, зокpемa y тpaнcкоpдонномy вимipi. Цьому cпpияло доcтpокове пiдcилення cтaтyтного тапиру бaнкy y 2010 р. та 60 млрд. евро;
- змщнення pолi Gвpопейcького бaнкy pеконcтpyкцiï тa розвитку (GБPP) y pефоpмyвaннi ф^н^вого cектоpy i пpивaтного пiдпpиeмництвa y новиx деpжaвax-членax GС шляxом збшьшення щоpiчниx обcягiв фiнaнcyвaння ним проеклв нa 800 млн. евро;
- тдодлення iнвеcтицiйного cпpямyвaння пpоектiв в paмкax полiтики згypтyвaння тa pеcтpyктypизaцiя cxем ïx фiнaнcyвaння шляxом перене^ння виплaт з бюджету GС та бшьш paннiй пеpiод. Зокpемa, y 2009 i 2010 pp. через структуры фонди GС було позaплaново нaпеpед пpофiнaнcовaно пpоектiв i зaxодiв нa cyмy близько 11 млрд. евро. У цшому зa перюд 2007-2013 pp. та pеaлiзaцiю тaкиx пpоектiв було зaплaновaно 350 млрд. евро [5].
Помггау роль y aнтикpизовiй полчищ GС вiдiгpaв утворений y 2010 р. Gвpопейcький Стaбiлiзaцiйний Меxaнiзм (дaлi - GСМ) як фiнaнcово-cтaбiлiзaцiйний фонд, дiяльнicть якого cпpямовaнa нa доcягнення фiнaнcовоï cтaбiльноcтi шляxом нaдaння фiнaнcовоï допомоги кpaïнaм, якi пеpеживaють фiнaнcовy cкpyтy. Фонд cфоpмовaно зa paxyнок випycкy фiнaнcовиx iнcтpyментiв тa боpговиx цiнниx пaпеpiв теpмiном до 30 pокiв. Мaкcимaльний обcяг кредиту, який може нaдaвaтиcя деpжaвi-yчacницi - 500 млрд. евро [18].
О^м цього було пошлено бюджетну диcциплiнy. У paмкax Пaктy про cтaбiльнicть тa зpоcтaння Gвpокомiciя yxвaлилa низку зaxодiв, головним ^ред якиx е cкоpочення деpжaвниx видaткiв тa обcягy деpжaвного боргу. Кожнш з кpaïн з огляду та ïï економiчнy cитyaцiю нaдaeтьcя певний термш для покpaщення мaкpоекономiчниx покaзникiв (нaпpиклaд, для Ipлaндiï - до 2015 р., для Поpтyгaлiï - до 2014 р., для fr'ann - до кшця 2012 р.) [5].
Oflpa^ звaжaючи нa велику кiлькicть кpaïн тa piзний piвень розвитку ïxнix економiк, aнтикpизовi зaxоди Gвpопейcького Союзу мaють довгоcтpоковy дою. Тaк, з 2014 p. G^ розробив низку новиx зaxодiв, cеpед якиx зaпycк новиx пpогpaм цшьового довгоcтpокового pефiнaнcyвaння (TLTRO). Кредити G^ cтpоком до чотиpьоx pокiв i зa нижними cтaвкaми, нiж ринков^ можуть нaдaвaтиcя бaнкaм кpaïн Gвpозони. Якщо цi позики вiдповiдaють вcтaновленим кpитеpiям, то кiнцевий теpмiн ди пpогpaм - веpеcень 2018 р. cyмa пеpшиx двоx опеpaцiй проведенж в 2014 р. в paмкax TLTRO, cклaлa 212,8 млрд. евро (в нж взяли yчacть бшьше 1200 бaнкiв eвpопейcькиx кpaïн). 1нший нaпpямок пiдгpимки бaнкiв Gвpозони - прогр^и покупки aктивiв пpивaтниx шдприемств. Однa з ниx (ABSPP) мae нa метi нaбyгтя для портфеля G^ якicниx ABS, iншa (CBPP3) продовжуе cеpiю зaxодiв щодо кyпiвлi облiгaцiй з покриттям.
Доcить ефективний доcвiд aнтикpизовоï полiтики мae Bеликобpитaнiя, де aнтикpизовi зaxоди, як i в США тa GС, в першу чергу, тaкож були cпpямовaнi нa бaнкiвcький cектоp. Зокpемa Бaнк Англп в квiтнi 2008 р. ввiв в дiю пpогpaмy
тдтримки лквадност (Special Liquidity Scheme, SLS), зпдно з якою банки могли тимчасово обмшяти нелшвщш зобов'язання з! свого портфеля на казначейсью векселе Банк Англп використовував в якост основного «нестандартного» засобу боротьби з кризою програму «кшьюсного пом'якшення», розпочату в березш 2009 р. i яка полягала в регулярны покупщ великих партш щнних паперГв (в основному казначейських облпацш). До сГчня 2010 р. було придбано паперГв на 200 млрд. ф. ст., що еквГвалентно 14 % рГчного ВВП Великобританп. За ощнками експертГв, програма QE сприяла тдвищенню курсГв державних облпацш та дозволила знизити збитки фшансового i реального секторГв економжи.
ВажливГ ршення були прийнят у частиш координацп антикризовоï, монетарноï i фiскальноï полггаки Великобританп, базов! аспекти якоï були прописан! в Банювському Акт! 2009 р. :
- Мшютерство фшаншв вщповщае за структуру фшансового регулювання i вщповщне законодавство i шдзвггаий уряду в частиш виршення проблем фiнансовоï системи i конкретного перелшу заходГв, що вживаються;
- Банк Англп надае додаткову лшвщшсть банювського сектору. Головна мета Банку - вносити свш вклад в ощнку ризиюв i сприяти шдтримщ стабшьност! фiнансовоï системи;
- Агентство з фшансових послуг (FSA) регулюе велику частину ринюв фшансових послуг, компанш i обмшних операцш.
ОкрГм монетарних заходГв у Великобританп було застосовано значну фюкальну шдтримку промисловостГ, зокрема з 13 жовтня 2008 р. Мшютерство фшаншв запровадило «Схему кредитних гарантш». Дана схема передбачала надання Мшютерством фшаншв коштГв загальним обсягом до 250 млрд. фунлв для замщення зобов'язань банюв з термшом виконання через мехашзм викупу емгтованих ними щнних паперГв з термшом обГгу до трьох роюв. Також Мшютерство фшаншв Англп застосувало заходи щодо зниження податюв на доходи фГзичних i юридичних ошб, а також розвернуло програму компенсацп податкових платежГв з державного бюджету [4].
АналГзуючи шдходи до антикризовоï полГтики розвинутих краш свГту можна зробити висновок про наступну схему взаемозв'язку антикризово]1, монетарноï та фiскальноï полГтики (рис. 2). Антикризова полгтика США, СС та Великобританп переслгдувала три чГтю, взаемозалежш та взаемопов'язаш цш:
- перша i найважливша цшь - фшансова стабшьнють та високий рГвень фiнансовоï безпеки банкiвськоï системи;
- друга цшь - економГчний рют;
- третя цшь - зниження рГвня безробптя.
¡ ЛнтикDизовa полiтикa ' !"
Рeгyлятивнi зaходи (зaкони) ¡^
__________________________j I
-------------------- i
КооDДинaцiя монeтaDноï j^l i фicкaльноï полиики '
Фiнaнcовa cтaбiльнicть тa Фiнaнcовa бeзпeкa бaнкiвcькоï cиcтeми
Низький piвeнь бeзDобiтгя
____i
МонeтaDнa подвига
Нaдaння нeобмeжeноï дiквiдноcтi
О
Економiчнe ЗDOCтaнн (cтaдий розвиток)
Фicкaдьнa пол^ита 1-----
Подaтковi пiдьги
ВИКУП пDобдeмних aктивiв
Знижeння про^шних cтaвок j
ВИКУП пDобдeмних aктивiв Нaцiонaдiзaцiя бaнкiв ■______1_______________________i i________________________!
Г----------------------------------------------1 I-----------------------------------j
и^ Поcилeння peгyлювaння бaнкiвcькоï дiядьноcтi j Cтимyдювaння вaжливих гaдyзeй ¡4
Рис. 2. Структурно-лопчта cхeмa взaeмозв'язкy aнтикDизовоï, монeтaDноï тa фicкaдьноï полiтики у контeкcтi зaбeзпeчeння eкономiчноï бeзпeки бaнкiвcькоï cиcтeми, фiнaнcовоï cтaбiльноcтi тa eкономiчного ЗDOCтaння
Для зaбeзпeчeння фiнaнcовоï cтaбiльноcтi тa втеокого Diвня ф^н^во!' бeзпeки бaнкiвcькоï cиcтeми aнтикDизовa полiтикa бyлa cпDямовaнa те тiльки нa бaнкiвcький чи ф^теовий ceктоD. Л DOзyмiючи тe, що фaктоDи ф^н^во!' cтaбiльноcтi тa cиcтeмнi ризики зaDOджyютьcя тaкож i у peaльномy ceктоDi eкономiки, було eфeктивно поeднaно монeтaDнy i фicкaдьнy полггаку у контeкcтi cтвоDeння дDaйвeDiв росту як ф^н^вого, тaк i peaльного ceктоDy.
BDaховyючи доcвiд aнтикDизовоï полпики aдмiнicтDaцiï Ф. Рyзвeльтa в жрюд 1933-1940 рр. тa цeнтDaдьних бaнкiв i yDядiв Cполyчeних Штaтiв Лмтерики, GвDOпeйcького Cоюзy тa BeликобDитaнiï тд чac подолaння нacлiдкiв фiнaнcово-eкономiчноï кризи 2008-2009 рр. DOзглянeмо ошовш, вeктоDи подолaння кризових явищ в y^arni. При цьому бyдeмо aкцeнтyвaти нa зaбeзпeчeннi виcокого Diвня фiнaнcовоï бeзпeки вiтчизняноï бaнкiвcькоï cиcтeми.
1. Законодавчий вектор:
1) 3aKoHodae4e врегулювання функцioналънoï crnadoeoï дiялънoстi НБУ. Доcягнeння meï цш e вкDaй теобхщним для ycyнeння cпeкyляцiй тa фоpмyвaння чiтких кDитeDiïв роботи Нaцiонaдьного бaнкy УкDaïни в чacтинi гDOшово-кDeдитноï тa вaдютно-кyDCовоï полiтики, aджe нa ^огодш е cyттeвi DOзбiжноcтi у тpaктyвaннi фyнкцiонaдьноï дiяльноcтi НБУ. Тaк, вщповщно до
стати 99 Конституцп Украïни «забезпечення стабшьносп грошовоï одинищ е основною функщею центрального банку держави - Нацюнального банку Украïни». А вгдповгдно до статп 6 Закону Украïни «Про нацюнальний банк Украïни» зазначаеться, що основною функщею НБУ е забезпечення стабшьносп грошовоï одинищ Украïни. Однак доповнено, що при виконанш своеï основноï функцп Нацюнальний банк мае виходити Гз прюритетност досягнення та тдтримки цiновоï стабшьност! в держав!. На практищ досягнення та тдтримка цiновоï стабшьност! в держав! здшснюеться за допомогою шфляцшного таргетування i викликае гостр! дискусп щодо виконання чи невиконання НБУ Конституцп Украши. Зауважимо, що за допомогою шфляцшного таргетування впродовж останшх трьох роюв так i не було досягнуто iнфляцiйноï цш;
2) створення законодавчого тдгрунтя для формування механгзму управлгння фтансовою безпекою банкгвськоХ системи. В першу чергу, це стосуеться законодавчих змш щодо лщензування бан^сь^' дГяльностГ, зокрема порядку видач! лщензш банкам з шоземним катталом, де ютотна участь належить держав! або пов'язаним з урядом ошб. Присутнють державних банюв Росйсь^' Федерацп, як краши агресора, на ринку банювських послуг е одшею Гз основних полГтичних (полгтичний шантаж) та економГчних (спекуляцп на валютному ринку) загроз. ОкрГм цього, необхгдно в Закон Украши «Про банювську дГяльнють» внести змши в категоршний апарат банкiвськоï дГяльност та запропонувати визначення фiнансовоï безпеки бан^сь^' системи, фiнансовоï стшкост! з метою визначення критерпв ïx попршення та загроз, що призводять до такого попршення;
3) законодавче врегулювання валютного, фондового та кредитного ринкгв. З метою забезпечення високого рГвня фiнансовоï безпеки бан^сь^' системи Украши, а також для реалГзацп стратеги ïï розвитку, необхгдним е врегулювання функцюнування трьох основних ринюв на яких свою дГяльнють здшснюють комерцшш банки:
- на валютному ринку необхгдно знизити валютш обмеження та лГбералГзувати рух каштаив шляхом прийняття закону «Про валютш операцп»;
- для ефективного функцюнування фондового ринку потрГбно через внесення змш до Закону Украши «Про цшш папери та фондовий ринок»:
S врегулювати питання вщповщальностГ за операцй' з пов'язаними особами;
S пгдвищити стандарти розкриття шформаци про швесторГв та споживачГв;
S пгдвищити рГвень захисту прав споживачГв та швесторГв;
- кредитний ринок вимагае упорядкування споживчого, корпоративного та шотечного кредитування з позицш доларизацп кредшгв, оцшки застави, забезпечення лГквгдност! застави, захисту прав кредиторГв, що вимагае прийняття вгдповгдного закону Украïни «Про кредитування в Украш»;
4) законодавче забезпечення банкгвськоХ Ыфраструктури. Законодавче забезпечення бан^сь^' шфраструктури як сукупност взаемопов'язаних елеменлв i функцш, що мають допомГжний характер i створюють умови для забезпечення функцюнування бан^сь^' системи. А також вимагае упорядкування дГяльност таких шститулв, як бюро кредитних юторш,
колекторських компанш, компанш з управлiння активами, банку «токсичних» активiв тощо.
Сьогодш на часi е необхiднiсть прийняття Законiв Укра!ни «Про дiяльнiсть колекторських агентств в Укра!'ш», «Про приватних виконавщв», «Про банк «токсичних» активiв», «Про органiзацiю формування та об^у кредитних iсторiй» тощо.
2. 1нфраструктурний вектор. 1нфраструктурний вектор реашзацп антикризово! полiтики в контекстi створення умов для забезпечення високого рiвня фшансово! безпеки банкiвськоi системи Укра!ни передбачае створення нових елеменлв iнфраструктури не тшьки банкiвськоi системи, але й державно! антикризово! полiтики.
Так, на державному рiвнi, з метою забезпечення ефективно! антикризово! полiтики в Укра!'ш необхiдним е створення спецiального антикризового центру у якостi колегiального органу прийняття ршень, до якого повинш входити:
- Президент;
- Прем'ер-мшютр та мiнiстр фiнансiв;
- Голова Правлшня НБУ та Голова Ради НБУ;
- Голова Ради нацюнально! безпеки та оборони.
Дiяльнiсть антикризового центру повинна грунтуватися на аналiзi економiчноi, соцiальноi та вiйськово-полiтичноi ситуацп в краiнi i за кордоном. На цш основi слiд розробляти пропозицп' та законодавчi iнiцiативи для законодавчого органу щодо прийняття законопроекта, якi оптимiзують монетарну та фюкальну полiтику або iншi сфери економжи.
Особливу роль в дiяльностi антикризового центру доцшьно вiдвести мозковому центру (на зразок мозкового тресту Ф. Рузвельта), основними завданнями якого повинш стати:
- анаиз i дослщження економiки, соцiальноi сфери, полiтики та мiжнародноi ситуацiй;
- розробка прогнозних сценарiiв та аналтичних звiтiв для антикризового центру.
На основi опрацювання аналiтичних звiтiв i рекомендацiй мозкового центру
антикризовий центр повинен розробляти пропозицп щодо удосконалення монетарно! i фiскальноi полiтики в частинi антикризово!' полгтики.
Щодо iнфраструктури банкiвсько!' системи, то необхщним е створення або оптимiзацiя дiяльностi наступних iнституцiй:
1) кредитний реестр НБУ. Створення кредитного реестру Нащонального банку Укра!ни дозволить полшшити монiторинг концентрацii кредитного ризику, у тому чи^ посилити мошторинг великих бiзнес-груп, зокрема пов'язаних iз власниками банкiв. А також зменшити частку проблемних кредитiв, що матиме позитивний вплив на фшансову безпеку банювсько! системи Укра!ни;
2) оптимгзацгя дгялъностг Бюро кредитних ¡сторгй. Одшею з основних проблем функцюнування бюро кредитних юторш в Украiнi е вщсутшсть можливостей отримувати достатнiй обсяг шформацп про клiентiв банкiв у зв'язку iз вiдсутнiстю доступу до державних оргашв контролю, зокрема:
- Державно! фюкально! служби;
- Податково! мшцп;
- Мiнiстерства внутршшх справ.
Це не дае можливост сформувати цiлiсну кредитну iсторiю кменлв банкiв, а отже визначити загрози для фiнансовоi безпеки банкiвськоi системи з боку кредитного ринку. У такому випадку необхщною е оргашзащя Сдино! державно! системи бюро кредитних юторш з повним доступом до баз даних Державно! фюкально! служби, Податково! мшцп, Мшютерства внутршшх справ. Це дасть змогу вщбрати достатнш обсяг iнформацii про клiентiв банюв i сформувати кредитнi iсторii, яю будуть достатнiми для адекватно! оцшки кредитоспроможностi позичальникiв;
3) створення Департаменту нагляду за порушенням банками законодавства у сферI вгдмивання грошей. Нацюнальний банк Укра!ни, виходячи iз анаизу його прес-релiзiв, здiйснюе ефективний нагляд за порушенням банками законодавства у сферi вщмивання грошей. Однак для бшьш концентрованого нагляду доцшьним е створення окремого Департаменту нагляду за порушенням банками законодавства у сферi вщмивання грошей;
4) створення банку «токсичних» активгв;
5) переформатування дгялъностг державних банюв. Практично протягом всього часу функцюнування державних банюв ведеться дискурс щодо доцшьност та ефективност !х функцюнування. Основними напрямками переформатування дiяльностi державних банюв повинш стати наступш:
- надання державним банкам швестицшних функцш (на зразок Свропейського iнвестицiйного банку) завдяки чому Нацiональному банку Укра!ни можна буде впливати на розвиток економши шляхом надання пiльгових кредита рефiнансування i забезпечення !х цшьового використання для фiнансування державних програм розвитку;
- розширення операцiй державних банюв на мiжбанкiвському кредитному ринку з метою шдтримки його обсяпв в перiод кризових явищ, що, в свою чергу, дозволить тдтримувати лiквiднiсть банкiвськоi системи на належному рiвнi;
- створення на основi Укргазбанку спецiалiзованого державного банку розвитку, який повинен оперувати коштами рефшансування НБУ та коштами Уряду для фшансування розвитку малого i середнього бiзнесу, а також державних шфраструктурних проектiв.
3. Монетарний вектор:
1) створення ¡нституцтних, правовых, економгчних умов для ефективного функцюнування ¡нфляцтного таргетування, що вимагае виконання наступних умов:
- шституцюнальна незалежнiсть центрального (нацюнального) банку;
- високий рiвень кваифшацп аналiтикiв та надiйна статистична база, осюльки для використання режиму таргетування шфляцп необхiдно мати можливiсть достовiрно !! прогнозувати;
- досконала структура економши в краiнi, яка використовуе полгтику таргетування iнфляцii: цiни мають бути вiльними, економiка мае бути вшьною вiд коливань цiн на експорт сировини та валютного курсу, а також мшмальний р1веш оларизацп;
- розвинена фшансова система, для забезпечення стабшьност! я^' необхгдно мати стшку банювську систему i розвинений фшансовий ринок.
Як бачимо, на сьогодш, жодноï з умов необхгдних для ефективного функцюнування шфляцшного таргетування, не виконано, що несе вагом! загрози стабшьност! i фшансовш безпец бан^сь^' системи.
Тому варто зауважити, що Нацюнальному банку Украïни без вiдповiдноï тдтримки Уряду не тд силу досягти зазначених умов, що викликае необхгднють формування новоï концепци узгодженост дш Уряду та НБУ. Особливо це стосуеться зниження монопольноï та адмiнiстративноï складовоï цшоутворення на споживч! товари, паливо, електроенергш та шш! товари, вагов! коефщГенти яких е найбшьшими при розрахунку рГвня шфляци. КрГм цього, необхгдно забезпечити ефективний i достовГрний збГр статистичних даних по регюнах краïни, в т. ч. i на стихшних ринках, щни на яких мають суттевий вплив на добробут украïнцiв;
2) забезпечення плаваючого валютного курсу та зростання офщтних резервних активгв. Забезпечення плаваючого валютного курсу та зростання офщшних резервних активГв вимагае радикальноï змши не самоï валютноï полггаки, а умов i факторГв впливу на валютний курс. Головною серед них е структура нацюнального експорту, яка мае сировинне спрямування i, як наслгдок, е надзвичайно вразливою до коливання щн на сировину на свгтових товарних ринках. Змша структури експорту потребуе деюлькох роюв зусиль за умови проведення ефективних реформ, як! без тдтримки Уряду не можуть бути здшсненг Тому у цьому аспект! дуже важливою е тдтримка Уряду. Роль Нацюнального банку Украши в контекст! створення умов для забезпечення плаваючого валютного курсу зводиться до впровадження ефективного валютного контролю на вшх етапах руху валюти i валютних щнностей. А також формування збалансованоï полгтики валютних штервенцш, що повинна грунтуватися на засадах своечасностГ, рацюнальностГ, нацюнальних штерешв;
3) тдвищення ефективностг процентно'1 полтики i мехатзму рефтансування. Необхщнють тдвищення ефективност процентноï полгтики полягае в тому, що в умовах плаваючого валютного курсу процентна полгшка е найважлившою сферою дГяльност Нацюнального банку Украши. Адже шляхом змши ключових процентних ставок вщбуваеться корекшя обсяпв лшвгдностГ банкiвськоï системи та грошовоï маси, динашка яких впливае на шфляцш i валютний курс. Основним завданням Нацюнального банку за умови реалГзацп шфляцшного таргетування е збалансування процентних ставок за активними та пасивними операщями з метою недопущення надмiрноï вартост кредитГв рефшансування та надмiрноï вигоди вгд вкладення банюв у депозиты сертифжати. Це може призвести до накопичення надмГрного профщиту лшвгдностГ i суттевого зниження обсяпв кредитування реального сектору. Такий сценарш i був реалГзований в Украïнi впродовж 2014-2017 рр. Тому з метою тдвищення ефективност процентноï полгтики i мехатзму рефшансування необхгдно:
- вдосконалити методику розробки i реалГзаци процентноï полГтики за умов режиму плаваючого курсу нацiональноï валюти;
- процентна пол^ика повинна бути спрямована на оптимальне управлшня лiквiднiстю банювсько1' системи i вiдновлення повноцiнноi роботи мiжбанкiвського ринку;
- розглянути можливють оптимiзацii меж коридору процентних ставок i його розширення за рахунок зниження ставок за депозитними сертифжатами НБУ;
- переглянути визначення ключовоi ставки i вiдiйти вiд практики, коли ключова ставка (key policy rate) е ставкою за пасивними операцiями Нацiонального банку (за двотижневими депозитними сертифiкатами НБУ);
- в умовах критичного стиснення кредитування у реальному секторi як ключову ставку доцшьно обрати цiльову ставку мiжбанкiвського ринку або ставку за певними активними операщями НБУ;
- розглянути можливють запровадження iнструментiв i операцш монетарноi полiтики для стимулювання банювського кредитування реального сектору економiки;
- з шею метою доцiльно розробити середньостроковi iнструменти та моделi рефшансування прозорих i стiйких украiнських банюв для збшьшення iхнiх портфелiв кредита, наданих тдприемствам реального сектору, зокрема високотехнолопчним, а також малому i середньому бiзнесу (funding for lending scheme). Розробити чггю iндикатори ефективност та механiзми контролю реалiзацii цих схем [19];
- розглянути можливост повнощнного та оперативного виконання Нацюнальним банком функцii банку банкiв, як кредитора останньо!' iнстанцii з метою забезпечення стабшьност банкiвськоi системи;
4) удосконалення операцгй Нацгоналъного банку Украти з облггацгями внутршнъо'1 державно'1 позики (ОВДП). Мехашзм операцш Нацюнального банку Украши з облiгацiями внутрiшньоi державно!' позики скорше вимагае удосконалення не у сферi впровадження нових шструмента чи видiв державних паперiв, а в оптимiзацii обсягiв використання ОВДП. Адже через кушвлю ОВДП на первинному ринку фактично здiйснюеться фшансування центральним банком витрат державного бюджету, що суттево обмежуе його незалежнють та можливостi оперативно впливати на параметри грошово1' пропозицii. Тому одним iз можливих заходiв зниження обсяпв операцiй Нацiонального банку Украши е встановлення «стелп> обсягiв ОВДП в баланс НБУ. Це з одного боку сприятиме пошуку Урядом альтернативних джерел фiнансування Державного бюджету, а з шшого - дозволить НБУ ефектившше управляти грошовою пропозицiею та лшвщнютю банкiвськоi системи. Це в свою чергу, стане одшею з умов забезпечення низьких темшв шфляцп в краiнi.
4. Фiскальний вектор. В умовах шфляцшного таргетування фюкальна полiтика повинна мати узгодженi цш i заходи з монетарною, зокрема в частиш зниження немонетарно1' шфляцп, а також забезпечення фшансово1' безпеки банювсько1' системи шляхом своечасно1' докаштаизацп або рекапiталiзацii системноважливих банкiвських установ. Таким чином основними заходами в сферi фюкально1' полiтики повиннi стати наступш:
- демонополiзацiя економiки;
- обмеження практики адмшютративного регулювання цш;
- вгдмова вгд оподаткування банювських депозилв, що дозволить збшьшити ïx обсяги;
- створення умов для формування позитивного бГзнес-кшмату тощо.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiджень
Strengths. До сильних сторш дослщження вгдносяться:
1. Присутшсть банюв з шоземним кашталом банювських груп Свропи, якг
- тдвищують рГвень фiнансовоï стшкосл бан^сь^' системи;
- шдвищують рГвень конкуренцп;
- сприяють Гмплементацп та адаптацп мiжнародноï практики ведення банювського бГзнесу до вiтчизняноï практики.
2. Наявнють чотирьох великих банюв з державною участю (за правильноï оргашзацп ïx роботи можуть стати опорами фiнансовоï стшкост! бан^сь^' системи та кредитування економши).
3. ПГдвищення прозоросп банкГвсько]' дяльност ±ерез оприлюднення шформаци про власникГв i контролерГв банювських установ (знижуе рГвень зловживань у банювськш систем!, зокрема понижуе обсяги пов'язаного кредитування).
4. Реаизащя проекту СавЫеББ economy, спрямованого на просування безготГвкових розрахунюв в Украïнi (збшьшення частки безготГвкових розрахунюв збшьшуе обсяги банювських ресуршв).
Weaknesses. До слабких сторш дослщження вгдносяться:
1. Низький р1веиь фiнансовоï безпеки, фiнансовоï спйкосп, кашташзацц i лжидносп.
2. Високий рГвень концентрацп банювських активГв у 5 найбшьших банках, з них 3 - з державним кашталом (внаслщок неефективноï полггаки НБУ в частиш розвитку бан^сь^' шфраструктури та безсистемност шд час подолання кризових явищ i виведення банюв з ринку).
3. Висока частка концентрацп катталу i активГв у банюв з росшським кашталом (внаслщок неефективност! законодавства та банювського нагляду).
4. Нездатнють комерцшних банюв самостшно, без участ держави акумулювати необхгдний обсяг ресурсГв для фшансування масштабних швестицшних проекпв (внаслщок високих економГчних i полггачних ризиюв, а також низькоï довГри до банюв).
5. Високий рГвень доларизацп активГв i пасивГв банювських установ (внаслгдок неефективного законодавства та банювського нагляду).
6. Високий рГвень простроченоï заборгованост за кредитами, що призводить до суттевих збитюв (внаслщок девальвацп, шфляцп, зниження кредитоспроможност позичальниюв).
7. Вкрай низька ефектившсть банювського нагляду (внаслгдок неефективност! банювського законодавства та низь^' транспарентност НБУ).
8. Низький рГвень законодавчого забезпечення бан^сь^' дГяльност! (в частиш визначення цшей та функцш НБУ, лщензування бан^сь^' дГяльностГ, регулювання дГяльност! банюв з шоземним кашталом).
Opportunities. К можливостям для розвитку вщносяться:
1. Шдвищення ефективност грошово-кредитно1' i валютно1' полiтики (сприятиме зниженню вартостi банювських ресурсiв, процентних ставок, стабiлiзацii валютного курсу тощо).
2. Пщвищення ефективносп банювського нагляду (сприятиме зниженню ризикв банювсько1' дяльносп та щдвищить ефеюивтсть банкiвського менеджменту).
3. Оптимiзацiя банювського законодавства (е запорукою пiдвишення ефективносп банювського нагляду та банювського менеджменту).
4. Впровадження принцишв Базель III (пiдвишить ефективнiсть управлiння банкiвськими ризиками та загальний рiвень фiнансовоi безпеки банювсько1' системи).
5. Посилення системи банювського менеджменту i управлiння ризиками (шдвищить рiвень фiнансовоi безпеки банювсько1' системи Украши).
6. Посилення конкуренцп (сприятиме диверсифiкацii банкiвських послуг та зниженню !х вартостi для киеилв).
7. Створення банку «токсичних» активiв (дозволить «звiльнити» баланси банкiв вщ проблемних кредитiв, тим самим шдвищить рiвень !х прибутковостi та фшансово1' безпеки).
8. Зниження частки росшського капiталу у банкiвськiй системi Украши (шдвищить рiвень фiнансовоi безпеки банювсько1' системи та Украши в цтому).
Threats. До загроз дослiдження вщносяться:
1. Низький рiвень незалежностi Нацюнального банку Украши на внутршнш i зовнiшнiй аренах (негативно позначаеться на ефективносп монетарно1' полiтики i банювського нагляду).
2. Вщсутнють гнучкостi в грошово-кредитнш полiтицi (призводить до зашзншо1' реакцii на загрози).
3. Низький рiвень узгодженостi грошово-кредитно1' i фюкально1' полiтики (гальмуе прийняття ефективних ршень щодо подолання дисбалансiв у розвитку банювсько1' системи).
4. Високий рiвень залежностi вiд зовнiшнiх шокiв (призводить до часто1' змiни кон'юнктури фшансово1' безпеки банкiвськоi системи Украши).
5. Вщсутнють довiри вкладникiв до банювсько1' системи Украши (призводить до формування короткостроково1' ресурсно1' бази вiтчизняних банюв).
6. Висока концентращя полiтичних та економiчних ризикiв (породжуе негативнi дiловi очiкування i е однiею iз причин вiдтоку коштiв вкладникiв з банку).
7. Низький рiвень дшово1' активностi (знижуе можливостi банкiв щодо залучення коштiв корпоративних клiентiв).
8. Високий рiвень тiньовоi економiки (знижуе можливост банкiв щодо залучення додаткових грошових коштiв на поточнi i депозитнi рахунки).
8. Висновки
1. При дослщженш досвiду формування мехашзму антикризово1' полiтики президента Сполучених Шталв Америки Франклiна Делано Рузвельта, як дiевого прикладу в даному дослщженш було зроблено наступний висновок. Перш за все, ефективнють антикризово1' полггики залежить вiд рiвня координацii основних гшок влади держави: президента - законодавчого
органу - уряду. Тшьки завдяки координацп зусиль, своечасност i прозорост прийняття ршень всГма гшками влади розвинутим крашам свгту вдалося подолати наймасштабшш! в юторп людства кризи i ïx наслгдки: Велику Депресш 1929-1933 рр. та свгтову фшансово-економГчну кризу 2008-2009 рр. По друге, крГм забезпечення високого рГвня фiнансовоï безпеки банювських систем зарубГжним краïнами вдалося досягнути економГчного зростання в цшому. Так! результати антикризовоï полгтики були зумовлеш ïï комплекснютю та послщовнютю застосування антикризових заходГв, як! передбачали:
- прийняття нових закошв (наприклад, Додда-Франка);
- створення нових шституцш фiнансовоï шфраструктури (мозковий трест, Адмшютращя нацюнального вгдновлення);
- впроваджеиия нетрадищйних заходв монегарноï полпики (кшькюне пом'якшення);
- полегшення умов для ведення бГзнесу разом Гз паралельним дотриманням фiскальноï дисциплши.
2. ПроаналГзувавши вектори антикризовоï полгтики Сполучених Шталв Америки, Свропейського Союзу та Великобританп в перюд свiтовоï фшансово-економiчноï кризи 2008-2009 рр. було зроблено такий висновок. Антикризова полГтика розвинутих краш свГту, в першу ергу, була спрямована на виршення проблем найважлившого i, водночас, найвразлившого сектору економжи -банювську систему, при чому основним завданням було:
- збереження банювських установ на ринку та очищення ïxrnx балансГв вгд «токсичних» активГв;
- створення довгостроковоï ресурсноï бази шляхом надання довгострокових кредилв рефшансування;
- формування основ для вгдновлення кредитування реального сектору економши шляхом як зниження вартост ресурсГв (зниження ключових процентних ставок), так i розширення обсяпв надання лшвгдностГ тощо.
В результат! було досягнуто тдвищення рГвня прибутковост банюв, зниження обсяпв проблемних активГв, розширення кредитування реального сектору, вгдновлення довГри до банюв збоку суб'еклв ринку. Це в юнцевому тдсумку призвело до тдвищення рГвня фiнансовоï безпеки банювських систем.
3. ПроаналГзувавши антикризов! дп в Украïнi 2008-2009 рр. з'ясовано, що украïнська антикризова полггаки мютила кардинально протилежш заходи:
- непрозоре виведення банюв з ринку;
- тдвищення вгдсоткових ставок;
- створення умов для припинення кредитування реального сектору;
- вщсутнють законодавчих змш;
- зростання монополГзацп економжи тощо.
Така антикризова полгтика призвела до попршення фiнансовоï безпеки бан^сь^' системи та колосальних збитюв для економши в цшому
4. Окресливши вектори подолання кризових явищ в УкрашГ було Гмплементовано досвгд проаналГзованих зарубГжних краïн задля забезпечення високого рГвня фiнансовоï безпеки вiтчизняноï банкiвськоï системи запропоновано ряд дш. Перш за все ефективнють антикризовоï политики в Украт, а також управлшня фшансовою безпекою банкiвськоï системи
залежатиме вщ ïï комплексностi, узгодженостi дш Президента, Верховно!' ради, Кабтету MÎHÏCTpiB та Нацiонального банку Украши. Реаизащя антикризово! полiтики за чотирма напрямами законодавчим, iнфрaстрyктyрним, монетарним та фюкальним дозволить:
- упорядкувати бaнкiвське законодавство (в сферi лiцензyвaння, кредитування, системноважливих бaнкiв тощо);
- створити новi елементи бaнкiвськоï' iнфрaстрyктyри (банк «токсичних» aктивiв, банки розвитку);
- оптимiзyвaти монетарну полiтикy в сферi рефшансування, yпрaвлiння процентними ставками та валютним курсом;
- створити позитивний бiзнес-клiмaт.
Всi цi заходи дадуть змогу тдвищити рiвень фiнaнсовоï' безпеки банювсько! системи Украши та дозволять банкам ефективно виконувати своï' фyнкцiï' в процес формування економiки сталого розвитку.
Лггература
1. Keynes J. M. The General Theory of Employment, Interest, and Money. New Delhi: Atlantic Publishers, 2008. 357 p.
2. Friedman M. The Role of Monetary Policy // The American Economic Review. 1968. Vol. 58, No. 1. P. 1-17.
3. North D. C. Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge university press, 1990. 153 p. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9780511808678
4. Opyt drugikh stran: est' chemu pouchit'sya. Chast' 1 / Aleksashenko S. V. et al. // Ekonomicheskaya politika. 2011. No. 1. P. 23-54.
5. Boiar A. O. Antykryzova polityka Yevropeiskoho Soiuzu u period 20082010 rr.: vysnovky dlia Ukrainy // Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy. 2011. No. 1. P. 77-92.
6. Podkolzina I. A. Antikrizisnaya politika monetarnykh vlastey zony evro // Den'gi i kredit. 2010. No. 10. P. 51-60.
7. Vavra D. Inflation Targeting Experience: Lessons for Ukraine // Visnyk of the National Bank of Ukraine. 2015. Vol. 2015, No. 233. P. 39-53. doi: http://doi.org/10.26531/vnbu2015.233.039
8. Coibion O., Gorodnichenko Y. Inflation Expectations in Ukraine: A Long Path to Anchoring? // Visnyk of the National Bank of Ukraine. 2015. Vol. 2015, No. 233. P. 6-23. doi: http://doi.org/10.26531/vnbu2015.233.006
9. Bukovynskyi S. A., Unkovska T. Ye., Dzhus M. O. Do pytannia rozrobky Stratehii monetarnoi polityky Natsionalnoho banku Ukrainy // Ekonomika Ukrainy. 2015. No. 8. P. 4-30.
10. Mishchenko S. V., Mishchenko V. I. Poiednannia funktsii stratehichnoho rozvytku ta antykryzovoho upravlinnia v diialnosti tsentralnykh bankiv // Aktualni problemy ekonomiky. 2016. No. 2. P. 266-272.
11. Dziubliuk O. Aktualni problemy rozvytku bankivskoi systemy // Bankivska sprava. 2016. No. 1. P. 3-32.
12. Zvit pro finansovu stabilnist // Natsionalnyi bank Ukrainy. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=50604904
13. Blaug M. Ekonomicheskaya mysl' v retrospektive. Moscow: Delo Ltd, 1994. 688 p.
14. Ruzvelt F. D. Besedy u kamina. O krizise, oligarkhakh i voyne. Moscow: Algoritm, 2012. 350 p.
15. Gus'kov D. N. Politika «Novogo kursa» Franklina Delano Ruzvel'ta v nachale Velikoy depressii. Tambov: Gramota, 2015. No. 3 (53), Part 3. P. 43-46.
16. Sogrin V. V. Istoricheskiy opyt SSHA. Moscow: Nauka, 2010. 581 p.
17. Sogrin V. V. Novyy kurs: F. D. Ruzvelta: edinstvo slova i dela // Obshhestvennye nauki i sovremennost'. 1991. No. 3. P. 146-156.
18. European Financial Stabilisation Mechanism (EFSM). URL: http://ec.europa.eu/economy finance/eu borrower/efsm/index en.htm
URL: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/FEA0 Monetary-Pollicy-Effectiveness_A5_03.pdf
