CC BY
13
УДК 336.71
JEL Classification: G20, G21 DOI: 10.15587/2312-8372.2019.168431
1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЗАГРОЗ Ф1НАНСОВ1Й БЕЗПЕЦ1 БАНК1В Лелюк Н. е., Родченко С. С.
1. Вступ
Проблема забезпечення високого р1вня фшансово! безпеки банкв е нагальною та актуальною з причин високо! взаемозалежност як Í3 станом фшансово! системи краши, так Í3 р1внем життя кожно! людини. Дослщжуючи проблематику фшансово! безпеки банку доходимо висновку, що першочерговим завданням е вивчення загроз та небезпек. Поняття «безпека», «загроза», «небезпека», «ризик» е шдльно взаемопов'язаними, тими що розкривають змют та сутшстъ одне одного. З метою формування методолопчного шдгрунтя забезпечення фшансово! безпеки важливо не лише визначитись 1з теоретичними аспектами, а й дослдити специфжу практично! дальности господарчих суб'екттв у р1зних галузях, сферах, в тому числ] банквських установ.
Вивчення загроз та небезпек дозволяе визначити ключов1 напрямки та об'екти, що потребують захисту, впровадження превентивних дш, тактичних та стратепчних кроюв стосовно шдвищення р1вня фшансово1' безпеки банку. Важливють та значущють дослщження загроз представлена в робот [1]. Автор ще! роботи наголошуе, що вщновлення та шдтримання надежного р1вня фшансово! безпеки банюв можливо лише за умов вщбудови системи виявлення, класифжацп, локадiзацil загроз та регулювання ризиюв банюв в умовах мшливого зовшшнього середовища. У пращ [2] автори використовують поняття «ризик» i обгрунтовують нагальну необхщтсть управлшня банювськими ризиками задля забезпечення безпеки комерцшного банку. Процес щентифгкаци ризиюв та розробки заход1в щодо 1х обмеження та мш1м1заци е передумовою забезпечення фшансово1' безпеки банювсько! установи. Дослщники роботи [3] наголошують, що сучасш учасники банювського сектору та страхового сегменту фшансового ринку стикнулись 1з такими видами небезпек, що не були характерними для економки Украши з моменту здобуття нею незалежностг Зокрема мова йде про военш дй' на Сход1 кра1ни, полгтичну кризу, небувалу сощальну напругу. Пщсилеш тенденц1ями глобатзаци, щ небезпеки уже чинять руйшвний вплив на фшансову систему держави, а 1х наслщки у перспектив1 важко наыть передбачити. Тому тема щентифгкаци загроз безпещ фшансових установ знову набувае актуальност [3].
Таким чином, розробка i впровадження будь-яких ршень щодо тдвищення та забезпечення високого р1вня фшансово! безпеки банку мае грунтуватися на визначених, проранжованих та усвщомлених загрозах.
2. Об'ект дослiдження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е внутршш та зовшшш загрози фшансово! безпеки банюв Укра1ни. Предметом дослщження е сукупшсть теоретичних i практичних аспеклв виявлення загроз фшансово! безпеки банювських установ. У сучаснш
економiчнiй лiтературi можна знайти рiзнi пщходи до визначення загроз та !х класифiкацii. Iдентифiкацiя загроз та !х ретельний аналiз повинен передувати будь-якому бiзнес-рiшенню. Одшею з найбiльших проблем бiзнесу е наявнiсть загроз, але iх важко вимiряти.
Отже, полшшення пiдходiв до iдентифiкацii загроз в банювських установах залишаються важливими та перспективними.
3. Мета та задачi дослщження.
Метою дано1 роботи е щентифшащя загроз фiнансовоi безпеки банюв та систематизацiя iх в едину класифшацш, яка дозволить банку приймати управлшсью рiшення щодо iх виявлення та мiнiмiзацii негативних наслiдкiв.
Задля досягнення дано!' мети були сформульоваш наступнi задачi:
1. Визначити тдходи до класифшацн загроз фiнансовiй безпещ банкiв -кабiнетне дослiдження.
2. Провести польове дослщження шляхом опитування та анкетування банювських ствробгтниюв вишщ, середньо1' та операцiйноi ланок, щодо виявлення найбшьш важливих загроз фшансовш безпеки комерцiйних банкiв.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
В данш робот придлимо увагу дослщженню сутносп понять «загроза», «небезпека»», «ризик»». Лише вщзначимо, що фахшщ зауважують на вщсутшсть едносп думок щодо сутносп та взаемозв'язку даних економiчних категорш [4], наявнiстъ рiзних варiантiв того, як одна категор1я стае частиною шшо1' [5]. Зауважимо, що небезпека передуе загрозi, а ризик е результатом впливу або дИ' загрози.
В лiтературi банкiвськi ризики класифшуються за рiзними критерiями. Iерархiя ризиюв за ступенем !х важливостi на той чи шший поточний момент вибудовуеться в залежносл вiд ситуацн, що склалася на вiдповiдний момент в державi пiд впливом як зовшшшх, так i внутрiшнiх факторiв. Незважаючи на велику кiлькiсть робгт вчених у цьому напрямку, единого тдходу до класифiкацii загроз та ризиюв безпеки банювських установ немае. Так, автор роботи [6] наголошуе, що в сучасних умовах для банювського сектору найхарактершшими е таю загрози:
- низька яюсть кашталу банкiв;
- проведення банками ризиковано1' кредитно1' полiтики;
- недостатня ефективнють банкiвського нагляду;
- недостатне покриття депозитiв системою страхування вкладiв;
- низька лшвщнють банкiвських активiв;
- низький р1вень кредитоспроможносп щдприемств реального сектору економжи;
- рiвень шоземних iнвестицiй в банкiвський сектор.
I цей же автор додае, що одшею з основних загроз економiчнiй безпещ банювського сектору е банювська криза, що визначаеться як перюд, протягом якого ютотна частина банювсько1' системи стае нелiквiдною i неплатоспроможною. А до мiкроекономiчних проблем банювського сектору, на думку цього дослщника, слщ вiднести:
- надлишкову диверсифжащю i експансiю банкiв;
- нaдто швидке зpоcтaння зобов'язaнь;
- низьку якicть кpедитiв (нaдлишковy концентpaцiю, кpедити cпоpiдненим компaнiям, невiдповiднicть чacовоï cтpyктypи кpедитiв i зобов'язaнь, вдаотковий i вaлютний pизик, низький piвень повеpнення кpедитiв);
- погaне плaнyвaння.
А оcь оcобливicтю pоботи [V] e те, що aвтоp подiляe зaгpози не зa типaми, a зa джеpелaми поxодження.
Автоp же pоботи [S] клacифiкye бaнкiвcькi pизики нa фiнaнcовi pизики, pизики фiнaнcовиx поcлyг чи pизики pеaлiзaцiï (що вiдповiдae cyтноcтi фyнкцiонaльниx pизикiв) тa iншi по вiдношенню до бaнкy зовнiшнi pизики. У цiломy aвтоpи дaноï pоботи погоджyютьcя з зaзнaченим пiдxодом, який не cyпеpечить пдаоду Haцiонaльного бaнкy Укpaïни (НБУ).
Нэйбшьш змicтовною пpедcтaвляeтьcя клacифiкaцiя бaнкiвcькиx pизикiв, зaпpопоновaнa y pоботi [9], в якш видiлено шicть оcновниx видiв pизикiв комеpцiйного бaнкy i чот^и додaтковиx види. Haйвaжливiшa пеpевaгa дaноï клacифiкaцiï - це те, що в не!' включен як ендогенш, тaк i екзогеннi бaнкiвcькi pизики, що безпоcеpедньо впливaють нa бaнкiвcькy дiяльнicть.
Але тaкa клacифiкaцiя не може бути викоpиcтaнa комеpцiйними бaнкaми для пpaктичного зacтоcyвaння, оcкiльки вонэ e доcить згpyповaною. А в ^оцеш yпpaвлiння чacто необxiднa бшьш доклaднa клacифiкaцiя з видiлення 1руп i пiдгpyп pизикy, в зaлежноcтi вiд cпецифiки пpоведениx бaнком опеpaцiй.
Бiльш вдэлою, i тэкою, що нвйбтьш точно вiдповiдae cyчacномy стену yкpaïнcькиx бaнкiв, e клacифiкaцiя proM^ зэ доcлiдженнями [10]. Пеpевaгою дaноï клacифiкaцiï e те, що в нш видiлено чотиpи кaтегоpiï pизикiв: фiнaнcовi, опеpaцiйнi, дiловi тэ нaдзвичaйнi. В cвою чеpгy, вони дтят^я нэ вiдповiднi типи, видтення якиx e вэжливою cклaдовою в ^pa^mm pизикaми кожного комеpцiйного бэнку, тому що ненэлежне yпpaвлiннi ними може ^извести до збитково1' його дiяльноcтi. Ризики, нэ як1 нapaжaютьcя y^arn^m бэнки зБлежэть вiд зaгaльноï дщово1' cтpaтегiï бэнку, його оpгaнiзaцiйноï cipy^yp^ фyнкцiонyвaння внyтpiшнix cиcтем, включэючи ком^юю^^ тэ iншi теxнологiï, yзгодженоcтi полггики бэнку. А тэкож вiд зaxодiв, cпpямовaнмx нэ yпеpедження шaxpaйcтвa тэ помилок в yпpaвлiннi. Kpiм цього, бaнкaм cлiд ввaжaти нэ pизики, пов'язaнi iз зовнiшнiм cеpедовищем бaнкiвcького бiзнеcy, в т. ч. з мaкpоекономiчними й полiтичними фaктоpaми, пpaвовими умовши тэ pежммом pегyлювaння. А тэкож iз зaгaльною iнфpacтpyктypою фiнaнcового cектоpy й cиcтемою плaтежiв. Ha дэний момент в yкpaïнcькiй бaнкiвcькiй cиcтемi пpиcyтнi вci типи pизикiв, що в вмпaдкy pеaлiзaцiï можуть зaгpожyвaти дiяльноcтi бэнку в щлому эбо ж пiдipвaти його фшэшове cтaновище i доcтaтнicть кaпiтaлy. Тому дэнэ клacифiкaцiя доcить точно вiдповiдae cyчacномy cтaнy yкpaïнcькмx бэнюв i може вмкоpиcтовyвaтиcя в пpaктичнiй дiяльноcтi.
Анaлiзyючи види бaнкiвcькиx pизикiв, аид зaзнaчити, що цей cпиcок не буде повним, якщо не оxapaктеpизyвaти клacифiкaцiю pизикiв згiдно з Бэзель^кою угодою пpо кaпiтaл, оcкiльки Укpaïнa вживae зaxоди щодо iнтегpaцiï нaцiонaльноï бaнкiвcькоï cиcтеми y cвiтовий ф^эн^вий пpоcтip [11]:
- кpедитний prom;
- pинковий pизик, що включae пpоцентний pизик тоpговельноï книги;
- пайовий ризик торговельно! книги;
- валютний та товарний ризики;
- операцшний ризик.
Згiдно з угодою Базеля II, кожен банк повинен мати у своему розпорядженш певний розмiр кашталу для покриття сво! основних ризикiв, а саме: кредитного, ринкового, операцшного. Разом з цим кожен окремий банк може розробити власну класифжацш ризиюв, на яю вш наражаеться у сво!й робота Слiд пiдкреслити, що пiд час розробки власно! класифжацн ризикiв банк мае врахувати класифжацш ризикiв, визначену НБУ, та у разi потреби розширити перелiк ризикiв з метою удосконалення практики управлiння ними.
Ще одна iз класифiкацiй, яка може використовуватися банювськими установами, е класифжащя [12]. Перевага ще! класифшацн - це створення визначено! системи ризиюв, що включае в себе окремi рiзновиди, а за основу прийнятий розподш ризикiв на зовнiшнi та внутршш. Це, в свою чергу, дозволяе роздшити ризики на ендогенш та екзогеннi (зовнiшнi та внутршш). Саме такий розподiл дозволяе розробляти ефективш методи контролю та можливост управлiння.
Серед вчених-економiстiв значну увагу до^дженню класифшацп ризикiв комерцiйного банку придшяв автор роботи [13]. Найбшьш важливими елементами, покладеними в основу його класифжацн е:
- тип (вид) комерцшного банку;
- сфера виникнення i впливу банкiвського ризику;
- склад киенлв банку;
- метод розрахунку ризику
- ступiнь банкiвського ризику;
- розподiл ризику в часк
- характер облжу ризику;
- можливiсть керування банювськими ризиками;
- кошти управлiння ризиками.
В залежност вщ кожного елементу здшснюеться подальша класифкащя ризиюв.
Таким чином, результати аналiзу дозволяють зробити висновок про те, що не юнуе едино! класифшацп загроз та ризиюв безпеки банювських установ. Кожен окремий банк може розробити власну класифшащю ризиюв, на яю вш наражаеться у сво!й роботi. Слщ пiдкреслити, що пiд час розробки класифжацн ризикiв кожен банк мае врахувати класифжащю ризикiв, визначену Нащональним банком Укра!ни, та у разi потреби розширити перелiк ризикiв з метою удосконалення практики управлшня ними.
5. Методи дослщжень
Для досягнення поставлено! мети були використанi наступш методи дослщження:
- абстрактно-логiчний i порiвняльний аналiз - при розкритл сутностi та характеристик загроз банювсько! дiяльностi в Украшц
- монографiчний метод - для поглибленого вивчення окремих видiв загроз у банювських установах;
- експертн оцшки використовували при розробц польового дослiдження для оцiнки ризику фшансово1' безпеки банкiвських установ;
- графiчнi та табличнi методи застосовували при поданнi результатов дослщження;
- дiалектичний метод - для теоретичних узагальнень на визначення проблем i формування висновкiв.
При виборi видiв загроз були проаналiзованi лiтературнi джерела авторства фахiвцiв у банкiвськiй галузi i застосовано до авторських розробок.
Застосування цих авторських пiдходiв вiдрiзняе дослiдження серед iнших.
6. Результати досл1джень
Реалн украшського сьогодення у сферi банкiвськоï дiяльностi - це внутршня неузгодженiсть складових цiлiсноï системи банювсько1' безпеки. Суперечливi тенденцiï породжеш дiею об'ективних та суб'ективних чинниюв. ïх визначення та пошук адекватних заходiв подолання виявляеться надзвичайно важливим для формування практичних крокiв на шляху реформування i тактики забезпечення банювсько1' безпеки [14].
Можна стверджувати, що провiдними дослiдниками сучасностi постшно здiйснюються спроби систематизацiï та класифшацп загроз, якi супроводжують дiяльнiсть украшських фiнансових устанот г3].
Бiльшiсть науковщв дослщжують двД групи загроз - зовшшш та внутрiшнi. Автор пращ [14] вщзначае, що безпека банку, як оргатзаци, пов'язана iз внугршшм i зовншнш середовищем його д1ялъност1. Загрози зовн1шнього середовища - це ди з боку клiентiв, партнерiв, конкурентiв, державних установ i громадян, а також кримшального середовища. У внутршньому середовища найбтьш загрозливими можуть бути некомпетентнi ди персоналу, адмшютраци банку та керiвникiв його шдроздшв щодо управлшня активно-пасивними операц1ями, здшснення банювських операцiй, роботи з ктентами та витоку шформаци.
Забезпечення безпеки банку е важливим та складним завданням у контекстi формування ново!' парадигми розвитку украшсько1' банкiвськоï системи. Це зумовлено впливом зовнiшнього середовища, яке сьогодш характеризуеться елементами посткризового розвитку й формування ново1' свгтово1" фшансово1' архiтектури, i внутрiшнього середовища, зокрема, поглибленням конкуренцп та консолщацп банкiвського бiзнесу, лобiювання iнтересiв конкретних суб'ектiв бiзнесу. Вплив внутрiшнього середовища зумовлюе виникнення загроз, якi перешкоджають процесу реалiзацiï стратегiчних напрямiв розвитку банюв з погляду прибутковостi та мiнiмiзацiï ризиковостi [15].
У робот [16] дослiджено загрози фiнансовiй безпещ банювсько1' системи, якi можна розглядати як зовнiшнi та внутрiшнi для конкретно!' банювсько1' установи.
Автор роботи [17] приводить класифкаидю внутршнк загроз фшансово1' безпеки:
- неправомiрна розтрата коштДв службовцями банкiв;
- незаконне привласнення доходу;
- фальшування витрат;
- зловживання реальними активами банку чи киента;
- перевищення повноважень управлiнським персоналом;
- пiдробка докуменлв або внесення до них недостовiрних даних;
- шахрайство у сферi бухгалтерського облжу.
В свою чергу до зовшшшх вiдносить [17]:
- внутрiшня i зовнiшня полiтична i економiчна стабiльнiсть;
- ступiнь залежностi банювсько! системи вщ внутрiшнiх i зовнiшнiх джерел фшансування;
- ступенi конценграци активш банюв в рiзних державах або галузях промисловосп;
- структура власност на банкiвськi установи.
До внутршшх загроз належать фактори, якi або безпосередньо генеруються банком, або е частиною його внутрiшнього середовища. До основних внутршшх загроз можна зарахувати рiвень забезпеченостi фiнансовими ресурсами, незадовшьну структуру активiв i пасивiв, некомпетентшсть вищого керiвництва й персоналу, а також iншi фактори, що безпосередньо належать до внутршньо! дiяльностi банку [18, 19].
До зовшшшх належать загрози, що мютять у собi фактори, якi е результатом впливу зовнiшнього середовища на банк, зокрема дiяльнiсть держави, економiчна кон'юнктура в кра!ш та свiтi, конкуренти тощо. Важливо вiдзначити, що вплив зовншнього середовища може бути охарактеризований, як прямий та непрямий, контрольований та неконтрольований, загального та приватного характеру, реальний та потенцшний, щлеспрямований та стихiйний [20]. Усвщомлення рiзноманiтностi вплив1в зовнiшнього середовища надае точного пщгрунтя для аналiзу зовн1шн1х загроз та небезпек, джерел !х виявлення та процес подальшого управлшня.
Зовшшш загрози виникають за межами банку i не пов'язанi з його безпосередньою дiяльнiстю. Основними суб'ектами зовшшшх загроз е конкуренти, киенти, партнери, друзi та вороги, мiсцевi та державнi шституцн, органи, оргашзацп, установи [19].
Важливо зауважити, що за експертними оцiнками найбшьш важливими зовнiшнiми загрозами безпецi укра!нським суб'ектам господарювання е стан нащонально! валюти, законодавство, полiтичне регулювання та насилля [3]. Особливо! уваги доцшьно придшяти рiвню довiри споживачiв банювських продуклв та послуг.
Проведений аналiз лiтературних джерел показуе, що питанням визначення ключових загроз економiчнiй, в тому чи^ фiнансовiй, безпецi банку придшяеться велика увага. Численнi фамвщ дослiджують дану проблему з рiзних бокiв - дехто виходить iз бiльшого завдання забезпечення фшансово! безпеки банювського сектору i нащонально! економши, а iншi - дослiджуючи банк як окремий суб'ект господарських вщносин.
Для того, щоб проанашзувати загрози, яю впливають на ф1нансову безпеку банк1вських установ Харк1вського регiону (Укра!на), авторами було запропоновано анкету, яка мютила перелiк зовнiшнiх та внутршн1х загроз, як1 мають вплив на фшансову безпеку банкiв. Дослiдження проводилося восени 2018 року.
Питання, що представлеш у сформульованiй анкетi, спирал ся на ретельш досл1дження фахово! лiтератури та практичний досвiд авторiв. П1д час складання анкети та визначення перелжу загроз автори виходили з наступних передумов:
1) проси формулювання, яю були б зрозумш численним спецiалiстам банкiвсько! сфери та виключали декiлька трактувань;
2) включення до списку тих загроз, що найбшьш часто зус^чалися шд час теоретичного дослщження та були найбшьше обгрунтованi провiдними фахiвцями;
3) мiнiмiзацiя прояву позицi! респондента (який у даному дослщженш виступае в якосл експерту), його квалiфiкацi!, професшно! ерудицi!, схильностi до комплексного аналiзу.
Респондентам пропонувалося ознайомитися з перелшом представлених окремо двох груп загроз - зовшшшх та внутршшх. На свш розсуд вони оцiнювали стутнь значущостi загроз шляхом бально! оцшки вiд 1 до 10 за принципом: 1 - найбшьш важлива та значуща загроза, 10 - найменш важлива.
Перелш загроз представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Загрози, що представлен в анкет_
Зовшшт загрози Внутр1шт загрози
змша податюв (збшьшення) неузгодження дш засновниюв
змша закошв дп персоналу
змша умов д1яльносп банкiв (з боку НБУ) низька компетенщя операцшного персоналу
змша тендерних умов низька компетенщя управлшського персоналу
змша курсу валюти вщсутшсть стратегИ
квотування (обмеження) експорту/1 мпорту низький р1вень маркетингу
обмеження вид1в д1яльносп виведення (недостатшсть) фшансових кошт1в
дп виконавчих оргашв влади застарш засоби пращ
дп силових структур вщсутшсть матер1альних запаав
дп конкуренпв розм1р доход1в, що зменшуеться
дп небанювських фшансових устано" витрати, що зростають
дп партнер1в невиконання технологий
дп вкладниюв низький правовий захист
дп позичальниюв захист шформаци
дп «хакер1в» та викрадач1в зниження конкурентоспроможносп послуг
надання пшьг окремим ф1рмам втрата ринюв збуту
розвиток технологш (техшк) -
Всього було опитано 88 респонденлв, яю е сшвробггниками 9 комерцiйних банкiв, якi працюють у мют Харковi (Укра!на). На рис. 1 представлено розподш опитаних респондентiв у залежностi вiд !х мiсця роботи.
14 %
■ TacкомБaнк ■ПpивaтБaнк ■ ПpaвекcБaнк
■ АльфaБaнк ■ OTПБaнк ■ Укpекciмбaнк
■ Укpciббaнк ■Укpгaзбaнк ■ Укpcоцбaнк
Рис. 1. Pозподiл опитaнмx pеcпондентiв зэ кpитеpieм бэику, в якому вони пpaцюють
Haйбiльшою гpyпою pеcпондентiв, якэ cтaновить понэд 22 % вщ вcix опитaниx, e ^э^вники «Укpcоцбaнкy».
Пpиблизно однэковэ кiлькicть pеcпондентiв, що пpийняли yчacть y дооидженш, пpaцюe y «ПpивaтБaнкy», «У^эи^кому Екcпоpтно-Iмпоpтномy Бэнку», «Укpгaзбaнкy» - вiдповiдно бшя 15 % опитaниx pеcпондентiв y кожному з вкaзaниx бaнкiв.
Для зэбезпечення бiльшоï вiдкpитоcтi pеcпондентiв энкетувэння було aнонiмним. У той же чэ^ одне з питэнь энкети cпpямовaне та визнэчення pолi, позицп, поcaди pеcпондентa. Ha pиc. 2 пpедcтaвлено pозподiл yчacникiв доcлiдження зэ piвнем yпpaвлiння.
11 %
■ O^pa^™™ ■ Вищий ■ Сеpеднiй
Рис. 2. Pозподiл опитaниx pеcпондентiв зэ piвнем yпpaвлiння
92 % pеcпондентiв вкaзaли та вaжливicть тэко!' зовнiшньоï зaгpози економiчнiй безпецi комеpцiйномy бэнку як «змшэ зэкошв» (мшливють,
неcтaбiльнicть тэ невизнaченicть зэконодэвчого поля дiяльноcтi, якэ вiдбyвaлacя та фонi вiдcyтноcтi пpизнaченого Голови НБУ) (pиc. 3).
92.0 85.2
8б.4
81.8 73 9 83.0
Ж Л* 4
if . w Ж <г
? J?
" ^ ^ S Г S *
jf sf
¿г г ^
J # * J?
& ¿y
Г
&
Рис. 3. Зовнiшнi зaгpози, якi нaйбiльш чacто згaдyвaлиcя pеcпондентaми
До нaйбiльш чacто згaдyвaниx зэ^оз тэкож yвiйшли: ди конкypентiв (понэд 86 % pеcпондентiв вкaзaли та не1); змiнa умов дiяльноcтi бэнюв, якэ iнiцiюeтьcя НБУ; дiï «xaкеpiв», вклaдникiв, позичaльникiв.
У той же чэ^ cеpеднiй бэл, який виcтaвили pеcпонденти piзниx бaнкiв однэковим зэ^озэм cyттeво piзнитьcя. Тэк, нaйбiльш згадувэта зовнiшня зaгpозa «Змiнa зaконiв» cпiвpобiтникaми «ПpивaтБaнкy», «Укpекciмбaнкy», «Укpгaзбaнкy», «Укpcоцбaнкy» оцшета в cеpедньомy та 3 бэли - доcтaтньо cyттeвa i вэгомэ, мae cильний вплив та piвень економiчноï безпеки бэнку (pиc. 3). Шйбшьш виcокий cеpеднiй бэл дэнэ зaгpозa отpимaлa вiд фaxiвцiв «Пpaвекcбaнкy» - 1 бэл. Спецiaлicти з iншиx чотиpьоx бaнкiв оцiнили зэ^озу змiни зaконiв в cеpедньомy та 7 бaлiв.
Анaлiзyючи внyтpiшнi зaгpози, якi мэють вплив та фiнaнcовy безпеку бaнкiв, зэ pезyльтaтaми aнкетyвaння, можнэ зpобити виcновок, що нвйбтьш згaдyвaною зaгpозою (95,5 %) e «Компетенцп yпpaвлiнcького пеpcонaлy». Сэме ця зaгpозa, та думку pеcпондентiв, e нэйбтьш вэжливою cеpед iншмx. «Ди пеpcонaлy» тэ «Компетенцп опеpaцiйного пеpcонaлy» - доcтaтньо cyттeвi i вaгомi i мэють 88,6 % згaдyвaнь. Пpиблизно однэкову кiлькicть вiдcоткiв pеcпонденти pозподiлмли мiж тэкими зaгpозaми, як «Вдеутшеть cтpaтегiï», «Виведення фiнaнcовмx коштш» тэ «Зaxиcт iнфоpмaцiï» (79,5 %, 78,4 % тэ 79,5 %, вiдповiдно). Незтачною, та думку pеcпондентiв, e «Неузгодження дiй зacновникiв» (69,3 %). Orpy^ypa впливу внyтpiшнix зэ^оз пpоiлюcтpовaно та pиc. 4.
Рис. 4. Внутршш загрози, якi найбшьш часто згадувалися респондентами
Можна зробити висновок, що в залежностi вщ pi3HOi квалiфiкащi банкiвського спiвробiтника та рiзного рiвня його управлiння, стушнь значущостi загроз, якi впливають на фшансову безпеку банкiвських установ суттево рiзниться.
Системнiсть всiеi сукупностi загроз об'ективно потребуе комплексного, системного шдходу до виршення питань забезпечення безпеки банюв.
7. SWOT-аналiз результатiв дослщжень
Strengths. Проведення авторського польового дослщження в банкiвських установах полягае в тому, що за кшьюстю опитаних респондентiв за рiвнем управлiння можна зробити висновки щодо важливостi загроз, як впливають на фiнансову безпеку банюв.
У порiвняннi з шшими пiдходами, це може бути здшснено шляхом комплексного пiдходу до ощнки всiх видiв ризикiв, якi мають найбiльший вплив на фiнансову безпеку банювських установ.
Weaknesses. Для аналiзу ризикiв iснуе багато методiв. Найчастше використовуеться метод експертних оцiнок, який мае своi недолiки. На думку авторiв, треба використовувати декiлька рiзноманiтних методiв. Бальна оцiнка впливу певних видiв загроз вимагае повторноi перевiрки.
Opportunities. У данiй роботi представлена вершя оцiнки опитаних респондентiв впливу зовшшшх i внутрiшнiх загроз на фшансову безпеку банювських установ. Перелш внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз, що аналiзуються,
автори планують в подальшому удосконалити за допомогою розробки бально!' шкали ощнки загроз.
Threats. Управлшня загрозами в банювськш yстaновi вкдючае той факт, що запропонована оцiнкa загроз не е алгоритмом i уникнути втрат через вплив рiзних загроз неможливе. Це ускладнюеться ще i тим фактом, що не вс загрози можуть бути попередньо iдентифiковaнi та мiнiмiзовaнi. Запропонована класифшац1я загроз е ушверсальною для всiх бaнкiвських установ рiзних регiонiв.
S. Висновки
1. Визначено шдходи до клaсифiкaцiï загроз фшансовш безпецi бaнкiв. Дослiдження показали, що на фшансову безпеку банювських установ значною мiрою впливають зовшшш та внyтрiшнi загрози. Оскiльки неможливо повнiстю уникнути загроз, необхiдно навчитися керувати ними. Одним з основних етатв yпрaвлiння загрозами е ïx своечасне виявлення та ïx щентифжащя. Запропоновано авторський пiдxiд до щентифжацн зовнiшнix i внyтрiшнix загроз в банювських установах.
2. Завдяки проведеному польовому дослiдженню оцiнено знaчyщiсть та важливють внyтрiшнix i зовнiшнix загроз серед банювських спiвробiтникiв рiзниx ланок управлшня. Це дае можливють проводити своечасш заходи з приводу запоб^ання загроз або 1'х мiнiмiзaцiï та попередження негативного впливу на фшансову безпеку банюв.
Лггература
1. Гребенюк Н. О. Фiнaнсовa безпека банюв: система розтзнавання загроз та усунення ризикiв // Вiсник Xaркiвського национального yнiверситетy iменi В. Н. Каразша Економжа. 2016. № 91. С. 53-64.
2. Квасницька Р. С. Hейтрaлiзaцiя фшансових ризикiв як безпосередньо1' загрози фiнaнсовiй безпецi банку // Вюник Хмельницького нaцiонaльного yнiверситетy. Економiчнi науки. 2010. № 5, Т. 4. С. 203-207.
3. Фурман В. М., Зачосова Н. В. Сучасш загрози економiчнiй безпецi вггчизняних фiнaнсовиx установ (на приклaдi банювських установ i страхових компaнiй) // 1нвестицн: практика та досвiд. 2015. № 16. С. 7-11.
4. Рудшченко G. М. Загроза, ризик, небезпека: сутнють i взаемозв'язок iз системою економiчноï безпеки пiдприeмствa // Економжа. Менеджмент. ПiдприeмництFо. 2015. № 5 (1). С. 188-195.
5. Костюк Ж. С. Поняття ризику, небезпеки та загрози як базових категорш розкриття сyтностi економiчноï безпеки шдприемства // Вiсник економiки транспорту i промисловостг 2013. № 43. С. 142-149.
6. Бриштелев А. Теоретико-методологические основы экономической безопасности банковской системы // Банковский вестник. 2009. № 4. С. 23-30.
7. Москвин В. А. Управление рисками при реализации инвестиционных проектов. Москва, 2004. 352 с.
8. Osius M. E., Putnam B. H., Faruqi S. Banking and financial risk management. Washington: World Bank, 1992. 266 p.
9. Rose P. S., Hudgins S. C. Bank Management & Financial >rvices. McGrawHill Higher Education, 2009. 761 p.
10. van Greuning H., Bratanovic S. B. Analyz bankovskykh ryskov. Systema otsenky korporatyvnoho upravlenyia y upravlenyia fynansovym ryskom. Moscow: Ves myr, 2007. 304 p.
11. Щодо оргашзаци та функцюнування систем ризик-менеджменту в банках Украши: методичнi рекомендацiï, схваленi Постановою Правлшня НБУ вщ 02 серпня 2004 № 361. URL: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.5945.1&nobreak=1
12. Козьменко С. М., Шпиг Ф. I., Волошко I. В. Стратепчний менеджмент банку: навч. пошб. Суми, 2003. 734 с.
13. Кириченко О., Пленко I., Роголь С., Сиротян С., Немой О. Банювський менеджмент: навч. пошб. Кшв: Знання-Прес, 2002. 438 с.
14. Варналiя З. С. Економiчна безпека: навч. пошб. Киïв: Знання, 2009. 647 с.
15. Коваленко В. В. Концептуальш основи формування системи безпеки банювсько!' дiяльностi // Економiчний часопис-XXI. 2013. № 1-2 (1). С. 56-59.
16. Коваленко В. В. Структуры елементи й ощнювання рiвня фшансово!' безпеки банкiвськоï системи // Актуальш проблеми розвитку економiки регiону.
2013. № 9 (1). С. 191-199.
17. Фадеев Д. А. Фшансова безпека банювсько!' дiяльностi в Украшг URL: http://www.rusnauka.com/5_NITSB_2009/Economics/40908.doc.htm
18. Якуб'як I. М. Сучасш загрози фшансово!' безпеки комерцшних банкiв Украши та методи ïx управлшня // Науковий огляд. 2014. Том 7, № 6. URL: http : //naukaj ournal. org/index. php/naukaj ournal/articl e/view/257/420
19. Вареник В. А. Проблеми формування фшансово!' безпеки в банках Украши // Вюник Микола1'вського ушверситету iменi В. О. Сухомлинського.
2014. № 2. С. 1030-1033.
20. Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М. Економiчнi безпека шдприемства: сутшсть та мехашзм забезпечення: монографiя. Кшв, 2003. 280 с.
