Научная статья на тему 'Интродукция, размножение, акклиматизация и внедрение магнолий в озеленение // Бюл. Никит. Ботан. Сада'

Интродукция, размножение, акклиматизация и внедрение магнолий в озеленение // Бюл. Никит. Ботан. Сада Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
164
39
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Палагеча Р.Н.

В статье приведены данные о более чем 100-летнем опыте интродукции листопадных магнолий в Ботаническом саду им. акад. А.В. Фомина, коллекция которого наибольшая в Украине и насчитывает 60 таксонов. Представлены оригинальные данные по адаптации, акклиматизации, размножению магнолий разными способами, а также описана агротехника выращивания их в новых климатических условиях. Предложено использовать ценные реликтовые и высокодекоративные магнолии в ландшафтном дизайне и озеленении рекреационных зон как небольших городов, районных центров, так и крупных мегаполисов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ІНТРОДУКЦІЯ, РОЗМНОЖЕННЯ, АКЛІМАТИЗАЦІЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МАГНОЛІЙ В ОЗЕЛЕНЕННЯ

In the article the data of more than 100-years experience of an introduction of deciduous magnolias in the O.V. Fomin Botanical Garden, which collection is the largest in Ukraine and consists of 60 taxona have been given. The original data concerning the adaptation, acclimatization, reproduction of magnolias by different methods, as well as the agrotechnology of their cultivation in new climatic conditions have been presented. The valuable relict and highly ornamental magnolias have been recommended to use in the landscape design and landscape gardening of recreation areas of towns and cities.

Текст научной работы на тему «Интродукция, размножение, акклиматизация и внедрение магнолий в озеленение // Бюл. Никит. Ботан. Сада»

ушкодження тканини однорiчних пагошв за ди низьких температур досить диференцшоваш. Зокрема, ушкодження тканин у Bcix частинах однорiчних пагошв Ae. glabra значно нижчi, шж у Ae. hippocastanum, що е свiдченням його бшьшо! морозостiйкостi.

Список л1тератури

1. Бiологiя кашташв / Григорюк 1.П., Маяковська С.П., Яворiвський П.П., Колеснiченко О.В. - К.: Логос, 2004. - 380 с.

2. Визначення морозостшкост плодових порщ лабораторним методом прямого проморожування / Потанiн Д.В., Горохольський В.В., Китаев О.1., Бублик М.О. // Садiвництво: Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник. - К.: Нора Прiнт, 2005. -№56. - С.170-180.

3. Генкель П.А., Осокина Е. Состояние покоя и морозоустойчивость плодовых растений. - М.: Наука, 1964. - 242 с.

4. Деревья и кустарники СССР дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции: В 6 т. / Под ред. С.Я. Соколова. - М. - Л.: АН СССР, 1949. - Т. 4. -463 с.

5. Еколопчш передумови оптимiзацil вуличних насаджень Киева / Кузнецов С.1., Левон Ф.М., Пилипчик В.Ф., Шумик М.1. // Питання бюшдикаци та екологп. -Запорiжжя: ЗДУ, 1998. - Вип. 3. - С. 57-64.

6. Кохно Н.А., Курдук А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 186 с.

7. Крамер П., Козловский П. Физиология древесных растений. - М.; Л.: Гослесбумиздат, 1963. - 628 с.

8. Кушшренко М.Д., Курчатова Г.П., Крюкова Е.В. Методы оценки засухоустойчивости плодовых растений. - Кишинев: Штиинца, 1975. - 22 с.

9. Машковская С.П. Оптимизация физиологических процессов саженцев конского каштана обыкновенного (Aesculus hippocastanum L.) при пересадке // Регуляция роста, развития и продуктивности растений: Материалы III Междунар. науч. конф., Минск, 8-10 октября 2003. - Минск: ИООО «Право и экономика», 2003. - С. 218-219.

10. Новиков В.А. Физиология растений. - Л.-М.: Сельхозиздат, 1961. - 416 с.

Рекомендовано к печати д.б.н. Захаренко Г.С.

1НТРОДУКЦ1Я, РОЗМНОЖЕННЯ, АКЛ1МАТИЗАЦ1Я ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МАГНОЛ1Й В ОЗЕЛЕНЕННЯ

Р.М. ПАЛАГЕЧА, кандидат бюлог1чних наук Боташчний сад ím. акад. О.В. Фомша Кшвського нащонального ушверситету

ÍMeHÍ Тараса Шевченка

Вступ

Магноли - високодекоративш за кв^ками, листям, орипнальшстю плодiв i е щнним матерiалом для садово-паркового мистецтва, займаючи серед красиво^туючих дерев i чагарниюв одне з перших мшць [1,2,4,5,7]. lхнiй зовшшнш вигляд пiдкреслюе екзотичнiсть, що забезпечуе високий естетичний ефект. Вони дуже популярш в садiвництвi кра1'н як i3 субтропiчним, так i з помiрним клiматом [10]. Магнолп широко використовуються в озелененнi у крашах Захщно! Свропи. У Роси 1'хня культура е бiльш рiдкiсною, i тшьки у Калiнiнградi та област i в Сочi можна спостер^ати достатню кiлькiсть магнолiй в озелененш. Хоча вони й тут зустрiчаються одиничними екземплярами i тiльки 3-4 таксони - Magnolia kobus DC., M. x Soulangiana Soul.-Bod., M. grandiflora L., M. delavayi Franch., (Сочi, Чорноморське узбережжя). В Укра1ш магноли

бшьш поширеш i мають вшовий досвщ культивування. 1х iнтродукували переважно в захщш област та на Пiвденний берег Криму. Видовий склад найбiльш поширених магнолш у культурi сягае 8-10 вцщв [4, 5].

Однак магнолп - рослини не масового використання, i для озеленення вулиць застосовуються менш декоративш, але бiльш стiйкi види (M. kobus DC., M. kobus Sarg. var. borealis., M. x loebneri Kache., M. acuminata L., M. salicifolia (Sieb. et Zucc.) Maxim., M. x kewensis Pearce., M. biondii Pamp., M. cylindrica Rehd. et Wils., тощо)

Магноли високодекорaтивнi в присадибних садах, у парках, на фон iнших деревних порiд, у зеленiй зонi мют, пiд пологом природного лiсу. За допомогою магнолш можна створювати оригшальш сaдово-пaрковi композици, прикрашати нaйбiльш парадш мiсця, aрхiтектурнi й iншi пам'ятники. Рaнньоквiтучi види перспективнi для дiжковоl культури i зимових сaдiв (Magnolia stellata (Sieb. et Zucc.) Maxim, M. coco (Lour.)DC.).

Прекрасш магноли i при одиночному розмщенш або невеликими групами (3-5 екземплярiв) на газонах. Оригшальшсть 1'хнього вигляду пщкреслюеться й на фонi хвойних порщ. Листопaднi магноли е прикрасою присадибних дшянок, де вони виконують роль центрального естетичного об'екта за оригшальшстю i красою кв^ок, з огляду на ранне (з юнця кв^ня до початку травня) i тривале цвiтiння (до початку липня), екзотичне сприйняття вае1 рослини. Тут можуть використовуватися усi види iнтродуковaних листопадних мaгнолiй. Однак краще зупинитися на найбшьш зимостiйких (Magnolia salicifolia, M. x loebneri, M. sieboldii K. Koch., M. kobus, M. obovata Thunb., M. officinalis Rehd. et Wils., M. x Soulangiana). Тривале цвтння рiзних видiв, що складае 60-80 днiв, з друго! декади квiтня чи початку травня (M. kobus, M. stellata, M. salicifolia) до кшця червня чи середини липня (M. sieboldii, M. ashei Weatherby, M. grandiflora) вщкривае весняне пробудження природи i змушуе захоплюватися вЫею пишнiстю весни i початку л^а.

Однак сьогоднi магноли у невеликому асортимент (3-4 таксони) та незначнш кiлькостi предстaвленi в украшських розсадниках, де е змога вирощувати районований мaтерiaл, стiйкий проти ^матичних умов Украши, а також проти шкiдникiв i хвороб. Значна кшьюсть сaджaнцiв мaгнолiй надходить на украшський ринок iз таких европейських кра!н, як: Польща, Нiмеччинa, Угорщина, Нщерланди, Iтaлiя тощо. Тобто садивний мaтерiaл надходить iз кра!н дещо теплшого клiмaту, вiдповiдно не пристосований до наших, школи суворих, зимових погодних умов iз рiзкими перепадами температур у лютому-березш (aмплiтудa за добу - 20-250С), коли рослини виходять iз стану спокою. Щороку з iмпортовaними у нашу кра!ну рослинами надходять i новi види шкiдникiв та захворювань (трипси, попелиця, мiкроскопiчнi клiщi, новi прояви борошнисто! роси на Magnolia liliflora Desr. тощо), яю устшно адаптуються, паразитують та поширюються на рашше нетипових для них рослинах i в шшому клiмaтi. Саджанщ декоративних рослин, серед яких i магнолп, реaлiзують у наших садових центрах iз перенасиченням у 1хнш кореневiй системi стимуляторiв зростання та розвитку, гормошв тощо, яке неминуче призводить до aнaтомо-морфологiчних та бiохiмiчних змiн усерединi рослинного оргaнiзму. Таким чином, рослина або й нaдaлi мусить отримувати регулярш дози певних хiмiчних доповнень для нормально! життедiяльностi, або ж гине.

У розсадниках Боташчного саду iм. акад. О.В. Фомша вже понад 100 роюв (з 1905 року) вирощують магноли [9]. Вирощуемо зимо-, морозостiйкi саджанщ 15 таксошв листопадних мaгнолiй переважно насшням, отриманим iз рослин нашо! репродукц^' протягом багатьох поколiнь. Тому магнолп адаптоваш, а деякi види (Magnolia kobus, M. tripetala L.) а^матизоваш, здатш до сaмовiдтворення без допомоги людини. Колекщя листопадних магнолш нашого Ботaнiчного саду е найбшьшою в Укрalнi (60 тaксонiв), а також слугуе цiнним генофондом для збереження, розмноження та поширення магнолш по боташчних установах Укра1'ни, Росп, Бiлорусil, кра1'н Свропи, Аз^' та обох Америк. Насшнева лaборaторiя Боташчного саду здшнюе обмiн нaсiнням iз 300 ботaнiчними установами 50 кра!н Свiту.

Декоратившсть рослин тд час цвтння, незвичайний зовшшнш вигляд, здатшсть зростати в умовах мюьких ландшафтiв створюють перспективнi можливостi для культивування i впровадження магнолiй у практику ф^одизайну i садово-парково! культури [3]. У передмiстях таких мют, як Ки!в, магнолп можуть бути використаш при упорядкуваннi ландшафтiв зелено! зони. Обнадiйливi передумови для устшного введення магнолiй у культуру пщтверджеш експериментальними дослiдженнями, проведеними в Боташчному саду iм. О.В. Фомiна Кшвського нацiонального унiверситету iм. Т. Шевченка.

Об'екти i методи дослщжень

Дослщження проведено протягом 2000 - 2010 рр. на рослинах листопадних магнолш, що зростають у природних умовах на територи Ботанiчного саду iм. акад. О.В. Фомiна Кшвського нащонального дослiдного унiверситету iм. Т. Шевченка. Дослщжували 60 таксонiв листопадних магнолш: пбриди M. x soulangiana Soul-Bod.'Alexandrina', M. x loebneri Kache., M. x kewensis Pearce., M. x watsonii Hook; секщя Buergeria (Sieb. et Zucc.) Dandy: M. kobus Sarg. var. borealis, M. salicifolia (Sieb. et Zucc.) Maxim., M. stellata (Sieb. et Zucc.) Maxim.; секщя Tulipastrum (Spach) Dandy: M. acuminata L., M. liliflora Desr.; секщя Rytidospermum Spach: M. obovata Thunb., M. officinalis Rehd. et Wils., M. tripetala L.; секщя Yulania (Spach) Dandy: M. denudata Desr.; секщя Oyama Nakai: M. sieboldii K. Koch. та шшь

Для морфометричних, фенолопчних, анатомiчних, бiофiзичних, бiохiмiчних, власне фiзiологiчних дослщжень органiв i тканин зазначених рослин використовували сучаснi методи бiологiчних дослщжень [6].

Результати дослщжень та 'ix обговорення

Результативнiсть штродукцп i перспективнiсть поширення культури значною мiрою визначаеться вибором оптимальних прийомiв розмноження i вирощування [1-3]. Магнолп зазвичай розмножуються двома шляхами: статевим (насшням) i вегетативним (частинами рослинно! тканини - живцями, вiдсадками, щепленням). У природних умовах магноли розмножуються головним чином насшням. У цьому випадку, поруч з великими екземплярами, виростае невелика кшьюсть молодих сiянцiв рiзного вшу. Крiм того, кущовi магнолп розмножуються й вщсадками. З часом гики таких магнолш поступово прикриваються опалим листям й шшими органiчними залишками рослин, пригинаються до землi i, нарештi, укорiнюються. При штродукцп рослин, коли ми хочемо культивувати 1'х у новому географiчному районi, важливо мати рiзноманiтний матерiал, з якого можна вибрати найбшьш стiйкi екземпляри. Вщ посiву насiння ми завжди одержуемо генетичне рiзноманiття, що дозволяе вибрати найбшьше пристосованi екземпляри для нового мшця культивування.

Вегетативне розмноження (живцювання, вщсадки, щеплення) дозволяе одержати «аналоги», спадково щентичш материнськiй (тш рослинi, з яко1' взятi живщ чи iншi частини рослини), тому найбшьш декоративш та зимостiйкi рослини або перспективний сорт садiвнику потрiбно розмножувати вегетативно.

Важливою ланкою в процес штродукцп е одержання рослин з насшня мiсцевоl репродукц^'. При цьому активiзуеться адаптацiйний процес, насшневе розмноження пiдсилюе стiйкiсть наступного поколшня проти несприятливих факторiв середовища [6, 8], що для теплолюбних магнолш особливо важливо. Без сумшву, рослини, вирощеш з насшня мшцево! репродукци, дозволяють виявити найбiльш перспективнi зразки для культури в мющ штродукци. Оптимальнi прийоми розмноження рослин в умовах нового мшцезростання визначають устх iнтродукцil. У результатi багаторiчних дослщжень проведет експерименти з передпосiвною пщготовкою насiння, рiзними термiнами висiвання, швидюстю росту сiянцiв рiзних видiв магнолш, впливу саркотести на схожiсть насшня i швидкiсть росту сiянцiв тощо.

У науковiй лiтературi з штродукцп деревних рослин вiдзначаеться, що !хня стiйкiсть проти несприятливих факторiв середовища в нових умовах культивування

пщвищуеться в поколшнях при насшневому розмноженш [6]. Тому з метою пщвищення стiйкостi деревних рослин, !х варто постiйно поновлювати за рахунок рослин мю^во! репродукци. Природно, що вiд термiну вступу рослин у генеративну фазу i переходу до плодоношення залежить час одержання ^сшно! репродукцп. Насiння магнолш спочатку витягаються iз суплiдь. Як тшьки саркотеста буде вилучена, насшня може бути промите у водi з невеликою кiлькiстю мила, щоб видалити ефiроолiйний шар. Пiсля цього насшня добре прополюкують чистою водою. Необхщно дбати про те, щоб насшня збер^алося у вологому середовищ^ наприклад у вологому моху-сфагнумi (4-5 частин сфагнуму на 1 частину насшня); у полiетиленовому мiшку його можна помштити у побутовий холодильник на середню полицю. Не можна збер^ати насшня в сухому сташ, тому що воно швидко втрачае схожшть. Його можна зберiгати до весняного поЫву в холодильнику або в шшому субстратi (пiсок, торф), але мох-сфагнум е кращим варiантом.

Насiння магноли вкрите твердою оболонкою, складаеться з товстого ендосперму, недорозвиненого зародка i характеризуеться типом складного глибокого спокою, внаслщок чого воно не проростае вщразу пiсля збору. Досягнення зародком максимального розвитку може вщбуватися тiльки на деревi. Невизрше насiння залишаеться несхожим при будь-якш стратифжацп. Визначальною умовою схожостi е недопущення пересихання насiння. Насiння переглядають щотижня i, якщо з'являються грибковi хвороби, обробляють фунгiцидами.

Насiння збер^али у вогкому сфагновому моху у холодильнику, де воно перебувало 2 мюящ. Потiм його перемiстили з холодильника i тримали в лаборатори при додатнiй температурi +20-(+25)оС. Через 20-30 дшв воно дружно проростало.

Вегетативно отриманi рослини бажанiшi для садiвникiв, оскiльки вони зазвичай вступають у фазу цвiтiння ранiше, шж сiянцi.

При штродукци добирають форми, як найбiльш пристосованi до мюцевих умов (за зимостiйкiстю, продуктивнiстю, декоратившстю та iншими якостями). Вегетативне розмноження дозволяе зберегти цшш ознаки i властивостi вiдiбраних форм. Окремi частини рослин можуть утворювати нову кореневу систему або надземну частину, чи те й шше. Невiдокремленi частини (наприклад пагони, кореневища) також здатнi вiдтворити нову рослину. Вегетативне розмноження дерев i чагарникiв у природi може здшснюватися за рахунок спецiалiзованих (вiдсадки, кореневища, коренева поросль) або неспецiалiзованих (невщокремлеш пагони, гiлки або !хш окремi частини) органiв. Вегетативне розмноження мае велике значення, насамперед тому, що воно дае можлившть точного вщтворення в новiй особинi всiх ознак материнсько! рослини. Рослини, що вегетативно розмножуються, у першi роки свого життя вiдрiзняються бiльш швидким зростанням у порiвняннi з сiянцями, вони швидше досягають розмiрiв, необхiдних для висадження на площ^ що озеленюються. Вегетативно розмножувати мае сенс навт и рослини, що порiвняно легко розмножуються насшням. У природних мшцезростаннях магнолiям властиве укорiнення нижнiх гшок, що стикаються з грунтом. У наших умовах ми спостер^аемо укоршення нижнiх гiлок у магнолiй: M. liliflora, M. stellata, M. x Soulangiana.

При укоршенш вiдсадок кореш утворюються на пагонах, що ще не вщдшеш вщ материнсько! рослини. Однак, шляхом вщсадок одержують досить велию рослини за бiльш короткий час, шж при насiнневому розмноженш чи при розмноженш живцюванням. Навесш низьку гику, розпростерту над землею, пригинають до грунту i пришпилюють дерев'яними чи металевими шпильками. Для утворення досить сильних коренiв потрiбно 2-3 роки. П1сля цього вщсадок вщокремлюеться вiд материнсько! рослини i помiщаеться у розсадник на дорощування.

Розмноження магнолш зеленими живцями застосовуеться рщко через ¡(хне низьке укоршення, а також через значний випад укоршених черенюв у першу зиму i другий перiод вегетацi!. Пюля укорiнення рекомендуеться витримувати живцi на мшщ живцювання до весни наступного року.

Загальним правилом при живцюванш е те, що живщ потрiбно брати з молодих екземплярiв чи вегетативних пагонiв, оминаючи т гiлки, де багато генеративних бруньок. При живцюванш надавати перевагу молодим, штенсивно зростаючим рослинам. Кращим перюдом для заготiвлi живцiв i самого живцювання е кiнець червня -початок липня, на початку здерев'яншня нижньо! частини однорiчного пагона. Для стимулювання укорiнення, збiльшення поглинання води та стимулятора коренеутворення (якщо вш використовуеться) на нижнiй частинi живця наносяться 2-4 надрiзи з рiзних бокiв. Зрiзуеться верхня частина камбш, але без ушкодження деревини. Шсля нанесення надрiзiв живцi обробляються стимуляторами коренеутворення i вмiщуються у таю субстрати: тсок, пiсок: торф, тсок : перлiт, торф: перлiт, перл^ та iн. Не можна забувати про обробку фунгщидами з метою запобшання прояву грибкових хвороб. Живщ магнолш починають укорiнятися через 5-8 тижшв за умов туманно-вологого середовища. Живцi залишаються в теплищ до наступного року, коли вони переносяться у вщкритий грунт на дорощування. Якщо живцювання проводилося у вщкритому грунтi, то потрiбно дуже гарне укриття, щоб зберегти живщ в зимовий перюд.

Помiтне мшце серед рiзних способiв вегетативного розмноження посiдають щеплення брунькою (окулiрування) чи живцем [1]. Цей споаб розмноження прискорюе зростання i досягнення бшьш раннього плодоношення, а також пщвищення витривалостi i стiйкостi рослин завдяки використанню спещальних пiдщеп. Ti види магнолiй, що в умовах штродукцп не плодоносять i важко розмножуються живцями, дощльно розмножувати щепленням. Щеплення проводяться ранньою весною в теплищ чи у вщкритому грунт методами полшшеного копулювання, наприклад у бiчний зрiз. Щеплення рiзних видiв, що належать до одного роду, вимагають уважного вивчення i добору сумшних видiв [3]. Розмноження щепленням перспективне для посилення бiологiчних властивостей, що пщвищують життедiяльнiсть рослини в умовах штродукцп. Як пщщепа в наших умовах найбшьше придатнi саджанцi магноли кобус (M. kobus). Американськi садiвники зазвичай використовують як пiдщепу магноли кобус i загострену (M. kobus, M. acuminata).

За умови правильно! агротехшки i вдалого вибору мшця розташування листопаднi магнолi! можуть устшно вирощуватися в центральних та швшчних областях Укра!ни. У природних мшцезростаннях магнолi! надають перевагу вологим прським лiсам [4, 7]. При виборi мiсця бажано зупинитися на захищеному вiд вiтру, особливо вiд зимових холодних вiтрiв. Магнолiям необхiднi добре дреноваш, пухкi грунти, багатi на оргашчш речовини, з середньою кислотшстю (pH - 5,0-5,5). Вони повинш бути досить вологими, однак магнолп не переносять застшних вод. Особливо устшно зростае на кислих грунтах магнолiя вiргiнська (M. virginiana L.). Таким чином, потрiбно уникати мшць iз застiйною вологою, карбонатних i засолених грунтiв.

При виборi мшця для посадки будь-якого дерева чи куща потрiбно виходити з його росту i габiтусу в зршому вiцi. При цьому не потрiбно забувати, що магнолi! е «аристократами» саду i !хня краса повинна проглядатись з рiзних експозицiй. Крiм того, потрiбно пам'ятати, що магнолп не люблять пересадження i мюце повинне бути обране на все життя рослини. Вщстань мiж великими рослинами типу магнолп оберненояйцеподiбно! (M. obovata) повинна бути не менше вщ 6 м. Магнолi! не дуже люблять вщкрип сонячнi мюця. Вони вiддають перевагу розсiяному св^лу i легкому затiнку. Природно, що при виборi мiсця садiння потрiбно враховувати мiкроклiмат, варiабельнiсть навколишнiх умов у межах мало! площi вашого саду i вiдводити захищенi мшця для менш стiйких у наших умовах магнолш.

Магноли кобус, верболиста, зiрчаста, Лебнера можуть зростати на вщкритих дшянках, а декоративнi форми Суланжа, лЫекв^кова, Зiбольда, Вiльсона, Ватсона краще садити на дiлянках, захищених вiд прямих сонячних променiв. Магноли оберненояйцевидна, лiкарська, трипелюсткова з високою штенсившстю транспiрацi! [7, 8] i великими листками добре висаджувати бшя дерев з глибокою кореневою системою

(сосна, дуб, береза). Однак для закладки кв^кових бруньок i рясного цвтння !м необхщне осв^лення хоча б у другш половинi дня.

Висаджувати магнолi! краще навесш (квiтень), тому що у них соковип, ламкi коренi, яю при ушкодженнях часто загнивають, а навесш регенеращя вiдбуваеться досить швидко. Однак досить гарнi результати дають i осiннi посадки в жовтш. Саджанцi з закритою кореневою системою (у контейнерах) усшшно висаджуються протягом усього вегетацiйного перiоду. Саджанцi перед тим, як бути висадженими на постшне мiсце, 5-8 рокiв вирощуються в розсаднику. Молодi рослини чутливi до прямих сонячних променiв i для них бажане притiнення. 1м необхщний i регулярний полив. Магнолп вимогливi до родючостi i вологост грунту, добре зростають на пухкому грунтi з рН 5,5-7,0 з достатшм зволоженням. Яма для садшня готуеться заздалегiдь (для весняно! посадки - восени) i повинна перевищувати (в два рази) розмiр коренево! системи рослини у вiцi 8 роюв. При цьому оптимальним розмiром ями е 1х1х1х1 м. На дно помщають дренаж (15 см), поим шар тску (10 см), на нього оргашчне добриво, можна перегнш (15 см), потiм знову шар тску (15 см). Яму заправляють перепршим торфом, дерновою землею i пiском (2:1:0,5). Рослину помщають на горбок грунту, у центрi ями, розправляеться коренева система i засипаеться грунтом. Пюля ущiльнення грунту потрiбно перевiрити, щоб коренева шийка була на рiвнi грунту чи заглибленою не бшьше, нiж на 2,5 см. Заглиблення, як i мшка посадка, не рекомендуеться. Шсля посадки необхiдний полив для кращого контакту корешв iз грунтом (не менше, шж 25 л на рослину). Пристовбурне коло потрiбно замульчувати. Для цiе! мети добре використовувати опале листя, опалу хвою, щепу з деревних вiдходiв. При посадщ не можна пщсушувати кореневу систему. Саджанщ листопадних магнолiй мiсцево! репродукци, як правило, задовiльно переносять зиму у вщкритому грунтi без укриття. Вважаеться, що магнолi! погано переносять обрiзку i пересадку. Багаторiчний досвщ культивування магнолiй у Киевi заперечуе це твердження, а також стверджуе, що магнолi! добре реагують на обрiзку. При вирощуваннi в екстремальних умовах крони у саджанцiв формуються загущеними через весняш чи зимовi ушкодження та пробудження сплячих бруньок. Тому рекомендуеться з п'ятирiчного в^ проводити формувальну обрiзку шляхом видалення зайвого загущення гiлок. При обрiзцi видаляються також сухi, вигнутi, схрещеш усерединi крони гiлки, вирiзують мехашчно ушкодженi. Зрiзи замазуються садовим варом. Вони швидко затягуються i заростають. Першi 3 роки пiсля посадки обов'язково тримати пристовбурне коло в чистому i пухкому сташ. Надалi замульчованi органiчним матерiалом (торфом, листям, подрiбненою корою або деревиною) пристовбурш кола можна не рихлити. Мульчування утеплюе коренi, служить додатковим джерелом поживних речовин, запобiгае порушенню структури грунту i значно зменшуе його пересихання [1-3]. Вносити добрива тсля пересадки рекомендуеться не ранiше шж через 2 роки. Принципи пщкормки такi ж, як i для шших культур (фосфорнi i калшш добрива вносять пiд зиму, азотш у весняний перiод). Позакореневi пщкормки завжди сприятливi. Вiд правильностi i своечасностi агрозаходiв залежить стан i декоративнiсть рослин.

При використаннi шших деревних порщ як фону дощльшше висаджувати магнолi! з пiвденно! сторони ще! групи i враховувати напрямок вiтрiв так, щоб фонова група була захистом вiд них для магнолш. У мiсцях, де зазвичай сильш вiтри, при садiннi магнолш потрiбно добирати захищенi вiд вiтрiв мiсця. Найбiльш широко в озелененш може бути використано гiбрид магноли Суланжа (М Soulangiana). Розмiщуючи цей вид на газош групою, дощльно висаджувати 3-5 рослин (у залежност вiд площi газону) з вщстанню мiж рослинами в 3 м. Магнолiя Зiбольда, Суланжа, лiлiеквiткова прекрасно розвиваеться i пiд притiненням великих дерев. Це потрiбно враховувати при упорядкуванш зелених зон мiст i використовувати щ види для прикраси мшць вiдпочинку. При реконструкцi! лiсопаркiв пщ !хнi посадки можуть бути використаш невеликi галявини i прорубанi вшна розмiром 25 х 25 м, 20 х 20 м, 20 х 30 м. У вжш 5 х 5 м можна розмштити 3 рослини. При посадщ в природних лшах пщ прикриттям високих дерев готуеться площадка для садшня для одше! рослини площею

3 х 3 м, викопуеться яма 1х1 м, що заповнюеться грунтовою сумшшю з додаванням добрив (кращим варiантом садшня е контейнерна рослина). У першi три роки пiсля садiння необхщний звичайний догляд (видалення бур'янiв, корешв лiсових рослин Í3 пристовбурного кола та його розпушування й поливання). Природно, що мшця вiдкритi для вiтрiв, не пiдходять для культури магнолiй, проте затишнi житловi масиви досить придатш для цiлого ряду видiв магнолiй, у першу чергу для кольорових гiбридiв магнолп: M. Soulangiana, великолисткових - M. obovata, tripetala, officinalis, ashei та M. sieboldii, watsonii, liliflora тощо.

Висновки

Таким чином, незважаючи на невелику кшьюсть видiв магнолiй (3 -4 таксони), що культивують у помiрному клiматi Укра!ни, екологiчний потенцiал роду набагато ширший. Як показуе 100-л^нш досвiд штродукцп та розмноження листопадних магнолiй, вони здатнi до тдвищення стiйкостi у нових умовах, а в окремих випадках (M. kobus, M. tripetala) i до повно! а^матизацп. Магнолп - високодекоративнi рослини, якими варто полшшувати асортимент рослин, що використовуються для озеленення рекреацшних зон як невеликих мют, районних центрiв, так i крупних мегаполiсiв.

Список л1тератури

1. Коршук Т. П. Магнолп. - К.: Кв^и Укра!ни. - 1999. - С. 64.

2. Коршук Т.П., Палагеча Р.М. Магнолп (Magnolia L.): Монографiя - К.: Видавничо-полiграфiчний центр „Кшвський ушверситет", 2007. - 207 с.

3. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений // Опыт интродукции древесных растений.

- М.: Наука, 1973. - С. 7-68.

4. Минченко Н.Ф. Род Магнолия // Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР. - К.: Наукова думка, 1980. - С. 94-95.

5. Минченко Н.Ф., Коршук Т. П. Магнолии на Украине. - К.: Наук. думка, 1987.

- 184 с.

6. Палагеча Р.М., Таран Н.Ю., Бацманова Л.М. Фiзiологiя зимостшкост та штродукцп деяких видiв роду магнолш (JHagnolia L.) в умовах Кшвського Полшся: Монографiя - К.: Ф^осоцюцентр, 2009. - 167 с.

7. Петухова И.П. Магнолии в условиях юга российского Дальнего Востока. -Владивосток: Дальнаука, 2003. - 103 с.

8. Петухова И.П. Эколого-физиологические основы интродукции древесных растений. - М.: Наука, 1981. - 124 с.

9. Фомш О.В. Наслщки а^матизацшних спроб у Кшвському Боташчному саду // Вкник Кшвського Боташчного саду. - К., 1925. - Вип.11.

10. Gcuzza D., Newton A., Oldfield S. The Red List of Magnoliaceae. - Cambridge, UK, 2007. - 56 p.

Рекомендовано к печати д.б.н. Коба В.П.

ИНВЕНТАРИЗАЦИЯ ДЕНДРОФЛОРЫ ПАРКА ИМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКО В

ГОРОДЕ СИМФЕРОПОЛЕ

Н.В. ПОТЕМКИНА, кандидат биологических наук; Н.П. РОМАНЕНКО Южный филиал «Крымский агротехнологический университет» НУБиП

Введение

Плановые обследования парковых насаждений, проводимые с интервалом в десять лет, позволяют выявить динамику разнообразия дендрологического состава,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.