CC BY
19
УДК582.677.11: 630*181.8 Acnip. Ю.А. Шовган1 -НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
особливост1 сезонного розвитку магнолн оголено! в умовах львова
Проаналiзовано особливост сезонного розвитку дерев магнолп оголено! в умо-вах штродукцп на основi трирiчних спостережень. Дослiджено послiдовнiсть прохо-дження фенолопчних фаз початку та завершення вегетацп магнолп оголено! у Льво-вi. З'ясовано особливостi морфолопчио'' будови зм1шаних бруньокM. denudata Desr.
Ключовi слова: магнолiя, фенологiя, вегетащя, брунька, магнолiя оголена, се-зонний розвиток, фенофази.
Для усшшно'' штродукцп магнолш та вирощування в достатшх кшь-костях ix саджанщв насшного походження необхщно вивчити особливост сезонного розвитку вид1в згаданого роду в умовах штучного ареалу. На баз1 таких знань можуть бути встановлеш оптимальш термши садшня та здшснення заход1в по догляду за рослинами, термши збирання плод1в i нась нин, а також прогнозування врожаю. Щодо рослин, котрi цвiтуть задовго до розпускання листюв, дуже важливо не пропустити початок пробудження ге-неративних бруньок i саме цвтння.
Бшьше чи менше докладно фенолопчт спектри листопадних магно-лiй вивчали рiзнi автори у попереднi роки. Головним 'х завданням було про-аналiзувати зимостiйкiсть та результати штродукцп видiв i форм магнолiй в умовах мют Киева [4-7], Чершвщв [3, 10-12], Львова [8-9], Запорiжжя [2]. Для територп сусiдньоi Польшд подiбнi матерiали знаходимо у роботах В. Бу-гали [13] i Г. Хиларецького [14].
На превеликий жаль, нашi попередники придшили недостатньо уваги перюдам ранньо'' весни i шзньо'' осенi - надзвичайно важливим вiдрiзкам сезонного розвитку рослин з погляду закладання генеративних оргашв та завершення достигання врожаю плодiв i насiнин. Тому метою нашо'' роботи було отримати повну i бiльш докладну шформацш про початок та завершення сезонного розвитку магноли оголено'' (Magnolia denudata Desr.). Таю знання е передумовою устшного насiнного розмноження виду та вирощування дос-татньо'' кiлькостi його садивного матерiалу.
Ряснiсть цвiтiння та урожа'' плодiв i насiнин магнолш в умовах м'якого клiмату захщного регiону Украши i зокрема мюта Львова значною мiрою визначаються вже на початку вегетацп. Тривалi i глибок вiдлиги провокують передчасний вихщ бруньок зi стану спокою, а наступш морози та пiзнi весня-нi приморозки часто пошкоджують вегетативш i генеративнi пагони.
Якщо стосовно шших видiв е деякi матерiали щодо спостережень сезонного розвитку в умовах штродукцп на територп Украши та Польшд, то по магноли оголенш таких даних зовЫм немае. Проте цей вид е яскравим пред-ставником роду Magnolia L. i завдяки сво'м декоративним якостям та високш стшкосл до еколопчних умов заxiдного регiону Украши заслуговуе значно бшьшо'' до себе уваги.
Систематичш фенологiчнi дослiдження за рослинами магноли оголено'' ми проводили протягом 2008-2010 рр. у Боташчному саду НЛТУ Украши
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
(м. Львiв) та на прилеглих територiях мюьких зелених насаджень за методикою М.С. Булигiна [1], фрагментарнi спостереження - з 2007 р. Об'ектом фе-нологiчних спостережень були екземпляри дорослих дерев магноли оголено! (M. denudata Desr.) рiзного вжу.
Встановлено, що у магноли оголено! напередодш зими формуються два типи бруньок: вегетативш i змiшанi вегетативно-генеративнi. Вегетативш бiчнi бруньки вiдносно малi, 6-10 мм завдовжки. Вегетативш верхiвковi трохи бiльшi - до 12 мм завдовжки. Змшаш бруньки - довгасто-яйцеподiбнi, завдовжки 25-35 мм i 10-15 мм у дiаметрi.
У магнолш покриви бруньок утворенi ковпачкоподiбно зрослими ви-дозмiненими лускоподiбними прилистками одного листка. Причому черешок i пластинки у цього покривного листка не розвиваються. Лускоподiбнi при-листки можуть бути зрослими з черешком на всю або не на всю свою довжи-ну. Цю ознаку враховують ботанiки для побудови системи роду Magnolia L.
У магноли оголено! змшаш бруньки вкрит одним або двома ковпач-коподiбними покривами, зовнi кожний ковпачок повстисто опушений довги-ми темно-Ырими волосками. Спiввiдношення кiлькостi бруньок з одним пок-ривом до кшькосп бруньок з двома покривами приблизно 1 : 1. Материнська змшана брунька ховае у собi одну дочiрню верхiвкову квiткову бруньку, од-не або два мiжвузля стебла i, вщповщно, одну або двi бiчнi дочiрнi листковi бруньки, як розвиваються у пазусi кожного ковпачкоподiбного покриву (рис.). Материнських квгг-кових бруньок, якi б у ^6í мiстили лише зачаток квггки, магнолiя оголена не формуе.
Листковий слiд вiд покривного листка (це слщи черешка i двох лускатих прилистюв) мае вигляд юльця нав-коло стебла. I на слад черешка, i на слщах лу-сок дуже виразно видно слщи судинно-волок-нистих пучюв. Межи-вузля, що вийшли з-пiд покриву, шовковисто Рис. Розкрит1 змшаш бруньки Magnolia denúdate Desr. опушеш.
Найбшьш верхня бiчна материнська вегетативна брунька, що була закладена з осеш, виразно вiдрiзняеться вщ описуваних дочiрнiх вегетатив-них бруньок, що вийшли з-шд покриву, сво!ми удвiчi-утричi меншими розмь рами. Розмщена вона у пазусi листка, що складався iз добре розвинених черешка i пластинки та недорозвинених прилистюв, яю не мають розмiрiв i консистенци лусок. Вiдповiдно, на слад вщ черешка добре видно судинно-
волокнистi пучки, а на слщах вiд недорозвинених прилистюв, що не були лусками, судинно-волокнист пучки практично не проглядаються.
Меживузля, розташоване нижче верхньо! материнсько! вегетативно! бруньки, сiро-коричневе, без опушення, на сво!й поверхнi мае чггко видимi великi бiлi сочевички. Меживузля, розташоване мiж верхньою вегетативною та нижньою дочiрньою вегетативною бруньками е зеленувато-коричневим, опушеним коротенькими волосками. Сочевички на його поверхш малi i слабо помiтнi. Два меживузля, як щойно вийшли iз розкрито! змшано! бруньки, ще вкритi живою етдермою (перидерма там ще не утворилася), вони зелеш i досить густо опушеш (але менше нiж луски) досить довгими срiблясто - сь рими волосками (рис.).
Друга (верхня) дочiрня брунька е значно бшьшою вiд усiх шших веге-тативних бруньок. Практично вона стае верхiвковою i пiсля завершення цвь тiння формуе верхiвку пагона. Ця друга (верхня) дочiрня брунька вщразу шс-ля опадання ковпачюв лусок мае довжину 10-15 мм. К розмiри та штенсив-шсть росту, як це властиво верхiвковiй бруньцi, значно переважають розмiри уЫх iнших бiчних бруньок.
Часто можна спостер^ати, що при одному ковпачкоподiбному покри-вi утворилися два меживузля i лише одна бiчна листкова брунька. Так могло статися тому, що другий покривний листок не розвинувся, не дав лускоподiб-них прилистюв i в його пазус не закладалася брунька. Якщо з якихось причин не сформувалися дочiрнi листковi бруньки, тодi верхiвку формуе найви-ще розмiщена бiчна вегетативна материнська брунька.
В умовах Львова у рослин магнолп оголено! практично щороку у лип-т спостерiгаеться аномальне повторне цвiтiння. Шсля нього дочiрнi листковi бруньки залишаються у станi спокою до весни наступного року. Тшьки у нас-тупному роцi вони сформують вершину пагона.
Таким чином, у рослин магноли оголено! можна виокремити як окремi фенолопчш фази описанi вище етапи розвитку змiшано!' верхiвково!' вегетативно-генеративно! бруньки. 1х пропонуемо позначити так:
• ПГ1зм - бубнявшня змшано! вегетативно-генеративно! бруньки;
• ПГ2зм - розкривання змшано! вегетативно-генеративно! бруньки.
Фенофазу ПГ1зм вiдзначаемо тодi, коли двi луски, що створюють ков-пачок (або чотири луски, що створюють два ковпачки) над верхiвковою змь шаною брунькою, починають розходитися. Спочатку утворюеться розрив на верхiвцi, а далi вш тривае вздовж черевного шва у напрямку до основи бруньки. Фенофазу розкривання змшано! вегетативно-генеративно! бруньки (ПГ2зм) констатуемо тод^ коли луски вщриваються вiд основи i опадають.
Ця особливють початку вегетацi! магнолi! оголено!, яку ми виявили, допоможе уникнути помилок шд час визначення роюв рясного цвтння цього виду за морфолопчними ознаками пагона i слщами квiток та плодiв. До одного вегетацшного сезону належать i слiд вiд квiтки (плода), i рiчний прирiст пагона у довжину разом узять 1х не варто роздшяти на окремi роки.
У разi вiдсутностi глибоких вiдлиг протягом зими ус бруньки, i веге-тативнi i змiшанi, залишаються у сташ спокою. Проте глибокi вщлиги, влас-тивi м'якому клiмату Львова, часто зумовлюють передчасний вихщ змшаних
Науковий вкиик НЛТУ Укра1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
бруньок зi стану спокою. Протягом сiчня-березня роюв спостережень вегета-тивнi материнськi бруньки залишалися у станi спокою.
Сезонний розвиток Magnolia denudata Desr. у 2008 р. розпочався шсля тривалих Ычневих вiдлиг. Вiдлиги стимулювали вихщ рослин зi стану спокою. Додатковим фактором, який активiзував процес бубнявшня i розкриван-ня бруньок послужило нетривале похолодання 14-17 лютого 2008 р. з наступ-ним потеплшням 18-28 лютого 2008 р. Шд час цього чотирьохдобового похолодання температура повпря опустилася вночi на позначку 6° С нижче нуля. На п'яту добу, 18 лютого, ще падав сшг, проте на рослинах магноли оголено! почалося розкривання окремих бруньок. У вiвторок 19 лютого розпочалося, а в середу 20 лютого вщбулося масове розкривання бруньок. На суботу 23 лютого процес ще повшстю не завершився, але приблизно 80 % бруньок були розкритими, а у 20 % бруньок зовтшт луски ще не опали.
Станом на 23.02.08 р. на деревi магноли оголено! були цшком розви-неш набубнявш квiтковi бруньки, але луски, що !х вкривали, були ще цiлком зрослi. Фаза розкривання квггкових бруньок стартувала 7 квггня, а фаза початку цвтння - 9 квiтня. Завершилося цвтння 30 квiтня 2008 р. Фенолопчш 1 2
фази ПГ зм та ПГ зм у 2008 р. вщбулися з 18 по 24 лютого, у 2009 р. з 24 по 27 Ычня, а у 2010 р. - з 28 лютого по 2 березня.
У 2008 р. першi квiтковi бруньки у цього виду магноли розкрилися 6 квггня. Початок цвтння спостережено 9 квггня, а закшчення його вщбуло-ся 30 кштня. Також варто зазначити, що внаслщок аномально високо! темпе-ратури восени та раншх приморозив 8-14 жовтня 2010 р. фази бубнявшня та розкриття змшаних бруньок настали в перюд з 16 по 22 листопада 2010 р.
Магноли належать до рослин з шзшм завершенням вегетацп [10, 11]. Визначальним моментом, свого роду Тмпульсом до осшнього забарвлення i листопаду стають ^ршГ приморозки на поверхш грунту. В умовах Львова вони бувають у другш декадi жовтня. Обмерзлi листки протягом наступних двох тижшв жовтдать та опадають.
Дуже негативно позначаеться на магнолiях явище випадання першого сшгу до настання приморозюв, на ще зелеш листки. Таке спостерiгалося восени 2009 р. Сшгопади у перюд з 13-15 жовтня спричинили у ЛьвовГ та його околицях штенсивне обламування гшок. Внаслiдок снiголаму багато дерев магнолш загинули або були пошкодженш у той чи шший спосГ6н.
Таким чином, феноритми дерев магноли оголено! залежать вГд перепа-дГв мГнливого клiмату регiону. Погодш умови Гстотно впливають на прохо-дження конкретно! фенофази у магноли оголено!, !! початок i завершення. Протягом дослщжуваного перiоду фенодати одше! i тiе! ж фенофази можуть вщрГзнятися на 10-15 днГв. Часто спостерiгаються аномальнi вiдхилення, особливо початку вегетацп, натомють осГннГ ритми характеризуються бшь-шою стабiльнiстю та рш^чшстю. Останне свГдчить про життеву адаптащю дерев магнолi! оголено! до умов м. Львова.
Лггература
1. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями / Н.Е. Булы-гин. - Л. : Изд-во ЛЛТА, 1979. - 96 с.
2. Григоренко 1.В. Еколого-бiологiчнi дослiдження деяких представниюв родини Magnolia L. в умовах швденного сходу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. 6i-ол. наук: спец. 03.00.05: "Боташка" / 1.В. Григоренко. - К. : 2001. - 22 с. - Бiблiогр.: С. 20 (13 назв).
3. Костевич З.К. Магнолии в зеленых насаждениях Северной Буковины / З.К. Костевич // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1968. - Вып. 68. - С. 41-44.
4. Мшченко Н.Ф. 1нтродукщя магнолш в Центральному республшанському боташчно-му саду АН УРСР / Н.Ф. Мшченко // 1нтродукщя та а^матизащя рослин на УкраЫ. - 1970.
- Вип. 4. - С. 55-63.
5. Минченко Н.Ф. Ритм цветения магнолии звездчатой в Киеве / Н.Ф. Минченко // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1970. - Вып. 76. - С. 51-55.
6. Минченко Н.Ф. Перспективы интродукции магнолии обратнояйцевидной на Украине / Н.Ф. Минченко // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1984. -Вып. 131. - С. 18-22.
7. Минченко Н.Ф. Магнолии на Украине / Н.Ф. Минченко, Т.П. Коршук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 177 с.
8. Слшушенко К.П. Магнолieвi у Боташчному саду / К.П. Сшпушенко // Пращ Боташч-ного саду Львiвського ушверситету. - Львiв, 1963. - С. 85-92.
9. Шовган Ю.А. Особливосп цвтння i плодоношения видiв роду Magnolia L. в умовах Львiвщини / Ю.А. Шовган // Сучасш проблеми природничих наук : матер. II Всеукрашсько! наук. конф. - Кжин, 2007. - С. 36-37.
10. Термена Б.К. О цветении и плодоношении магнолии Суланжа на Буковине / Б.К. Термена // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1972. - Вып. 84. - С. 82-86.
11. Термена Б.К. 1нтродукщя видiв роду Magnolia L. в боташчному саду Чершвецького державного ушверситету / Б.К. Термена, O.I. Турлай // Охорона, вивчення i збагачення рос-линного свггу. - 1990. - Вип. 17. - С. 38-42.
12. Турлай О.1. 1нтродукщя листопадних магнолш в Швшчнш Буковиш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05: "Боташка" / O.I. Турлай. - К., 1993.
- 25 с. - Бiблiогр.: С. 24 (7 назв).
13. Bugala W. Magnolie w Arboretum Kornickim i mozliwosci rozszerzenia ich uprawy w Polsce / W. Bugala // Arboretum Kornicki. - 1956. - Rocz. 2 - S. 45-77.
14. Chylarecki H. Magnolie w Polsce i wyniki ich uprawy / H. Chylarecki // Arboretum Kornickie. - 1982. - Rocz. 27. - S. 133-167.
Шовган Ю.А. Особенности вегетации магнолии оголенной в условиях Львова
Проанализированы особенности сезонного развития магнолии оголенной в условиях искусственного ареала на основе трехгодичных наблюдений. Исследована очередность прохождения фенологических фаз начала и конца вегетации деревьев магнолии оголенной во Львове. Выяснены особенности морфологического строения почек M. denudata Desr.
Ключевые слова: магнолия, фенология, вегетация, почка, магнолия оголенная, сезонное развитие, фенофазы.
Shovhan Yu.A. The vegetation particularities of Magnolia denudata in the conditions of L'viv
The peculiarity of season evolution of Magnolia denudate in the conditions of artificial geographical range, based on three years observations were defined. The order of priority of the passing of the phonological phases of starting and ending of the vegetation of Magnolia denudata trees in L'viv were discovered. The morphological structure of M. denudata Desr. bud was studied.
Keywords: Magnolia, phenology, vegetation, bud, Magnolia denudata, seasonal development, phenophases.
