CC BY
19
Майборода В.А. Распространение и особенности формирования возрастной структуры насаждений дуба красного бореального в Украине
Осуществлен анализ возрастной структуры и территориального распространения чистых и мешаных древостоев дуба красного бореального в условиях Украины. Установлена неравномерная возрастная структура и территориальное распространение насаждений дуба красного бореального. Оптимизация возрастной структуры и территориального расположения будет способствовать значительному улучшению эколого-лесоводческой ситуации отмеченных регионов Украины.
Ключевые слова: формирование, возрастная структура, насаждение, дуб красный бореальный, территориальное распределение, лесорастительные условия, лесистость.
Majboroda V.A. Abundance and features of formation of age structure of forest stands of the oak red in Ukraine
It is analyzed age structure and territorial diffusion the pure and mixed forest stands of an oak red in conditions of Ukraine. It is established non-uniform age structure and territorial diffusion forest stands of an oak red. Optimization of age structure and territorial accommodation will promote significant improvement ecology-silvicultural to a situation of the specified regions of Ukraine.
Keywords: abundance, age structure, forest stands, oak red, territorial allocating, forest vegetation conditions, amount of forests._
УДК581.18:630*232.11:582.677 Acnip. Ю.А. Шовган;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
АКТИВШСТЬ СТИМУЛЯТОР1В ТА ШГ1БГГОР1В РОСТУ
НАС1ННЯ МАГНОЛ1Й
Методом бютестування визначено стимуляторну та ÍHri6ÍTopHy активнють екстракпв Í3 соковито' (саркотести) та несоковито'' (зародок, склеротеста i ендосперм разом узят!) частин свiжозiбраних насшин шести видiв магнолш. Показано вщмшнос-т вмюту фiзiологiчно активних речовин у рiзних частинах насшня. У насшш виявле-но низьку активнють стимyляторiв росту i вщносно високу шпб^орну активнють.
Ключовi слова: "Магнолiя", насшина, саркотеста, склеротеста, зародок, ендосперм, стимулятори, шпбггори, бютестування.
Магноли належать до фшогенетично найстарших покритонасшних рос-лин [1, 10, 11]. Ц дерева i кушд з ix гарними кштками та великими листками е бажаними декоративними деревними рослинами для використання в озеленен-m мют. Окрем1 види, зокрема Magnolia officinalis Rehd. et Wils. мають також фармацевтичне значення. Проте поширення магнолш в Укра'ш е недостатшм. У бтьшосп мют культивують переважно два види - магнолш кобус (Magnolia kobus DC.) та магнолш Суланжа (Magnolia х soulangiana Soul. - Bod.). Тому головною причиною залишаеться недостатня кшьюсть садивного матерiалy.
У наших попередшх роботах [3, 12] ми виявили та проаналiзyвали можливост заготiвлi насiнного матерiалy восьми видiв роду магнолiя на за-xодi Укра'ни. Постае питання ращонального використання таких широких можливостей для масового вирошування iз насшня садивного матерiалy. Метою ще'' роботи було вивчення активностi стимyляторiв та iнгiбiторiв росту насiння магнолш. Отримаш результати мають бути використаш для уточнен-ня i вщлагодження технологи пiдготовки насiння магнолiй до виЫву.
Об'ектами дослщжень було насiння шести видiв магноли, 3Í6paHe в семи мюцезростаннях з дерев 40-50-pÍ4Horo вшу. Для дослщження використову-вали насiння таких видiв магнолiй: верболисто! (Magnolia salicifolia (Sieb. et Zucc.) Maxim.), Суланжа (Magnolia x soulangiana Soul. - Bod.), кобус (Magnolia kobus DC.) з двох мюцезростань, оберненояйцеподiбно! (M. obovata Thunb.), трипелюстково! (M. tripetala L.), оголено! (M. denudata Desr.). Плоди були зiбранi восени 2010 р. у дендролопчних парках та ботанiчних садах м. Хоростюв Тернопшьсько! обл., Львiвського нащонального унiверситету ím. 1вана Франка, Нащонального люотехшчного унiверситету Укра!ни (м. Львiв). 1з витриманих до повного розкривання листянок вилущували насiнини, а з от-риманих насiнин вiддiляли соковиту зовшшню частину покриву - саркотесту. Для дослщв брали по 30 насшин кожного з видiв, з яких видiляли наважки по 1 г в трьох повтореннях.
Бютестування проводили окремо для соковито! саркотести i для сухо! частини насшин (склеротести, зародка i ендосперму разом узятих). За прийнятою методикою [2, 4, 6, 8] фракци розтирали до стану гомогенно! ма-си, змшували зi спиртом у сшввщношенш (тканина: спирт) - 1:10. Сумш витримували протягом 24 год. Шсля цього кожну витяжку фiльтрували через скляний фiльтр Шота N2 шд вакуумом. 1з отримано! сумiшi у фарфорових чашках досуха випаровували спирт, а осад змивали iз чашки десятьма мш-лiтрами води. Цю водну витяжку використовували у бютестах на ростову ак-тивнiсть.
Як вщомо [8], проростання насiння залежить вiд спiввiдношення сти-муляторiв росту, до яких вщносять гiберелiни, ауксини, цитокшши, та шпбь торiв росту, до яких вщносять низку фенольних сполук, абсцизову кислоту, етилен та шшь Ми не ставили завдання видшити шдивщуальш форми окре-мих регуляторiв росту незалежно вiд характеру !х ди. Завданням роботи було перевiрити у специфiчних ростових тест-системах загальну активнiсть витя-жок порiвняно з тим чи iншим гормоном, який використовувався як певний стандарт ростово! активность
Для виявлення загально! сумарно! активностi стимуляторiв та шпб^о-рiв використовували тест на проростання насшня редису сорту "18 дшв". При цьому редис пророщували в чашках Петрi на фiльтрувальному папер^ змоче-ному витяжками з дослщжуваних насiнин магнолiй протягом семи дiб у темному термостатi за температури 24 °С. На сьому добу замiряли довжину паго-тв i коренiв редису та визначали !х масу. Як контроль стимулятора проростання насшня використовували розчин пберелшу (вир. "Sigma", USA) в кон-центраци 5 мг/л, який виявився оптимальним за ефектом, шсля аналiзу ди рiзних концентрацiй пберелово! кислоти у тестi.
Для визначення пберелшово! активностi використовували бiотест за приростом гшокоташв салату [8]. Для цього насшня салату пророщували протягом доби на свгт за юмнатно! температури, а по^м ще двi доби в темному термостат за температури 24 °С. Далi вiдбирали однаковi за розмiром проростки (5-6 мм довжиною) i по 10 шт. розмщували у чашки Петрi на во-логий фшьтрувальний папiр корiнцями до центру. Дослщжуваний розчин або контрольний розчин пберелшу наносили на точку росту проростюв. Чашки закривали i ставили шд свiтло люмiнесцентних ламп на 48 год за юмнатно!
температури. Про пберелшову актившсть судили за приростом проростюв без впливу стимуляторiв, порiвнюючи його з приростом за дй гiберелiну.
Для визначення цитокшшово! активностi використовували тест на фо-товицвггання хлорофiлiв. Для цього з листюв рослин хлорофiтума пустотiлим свердлом вирiзали диски i розкладали !х в чашки Петр^ куди доливали досль джуванi воднi розчини. В одну з чашок з дисками доливали контрольний роз-чин цитокiнiну - 6-бензиламшопурину (6-БАП) в концентрацй 2 мг/л, яка за даними з лггературних джерел [2, 5, 7, 9], е оптимальною у цьому тесть Чашки закривали i виставляли на безперервне свiтло шд лампи розжарювання на 72 год. У листках, з яких вирiзались диски для дослщу, зразу визначали вмiст пiгментiв фотосинтезу - хлорофшв А i В та суму каротинощв. 1х вмiст приймався як вмют пiгментiв у стартовий нульовий час до процешв фотовиц-вггання хлорофiлiв. Визначення вмiсту пiгментiв проводили в ацетоновш ви-тяжцi спектрофотометричним методом, з використанням для обрахунку формул Веттштейна [2] та розрахунком !х вмюту на 1 г сиро! маси листюв.
У дослщних дисках через 72 год безперервного освгглення знову визначали вмют тгмент1в фотосинтезу. Обраховували зменшення вмiсту шгмен-тiв вiд фотовицвггання за дi! 6-БАП i за дй дослщних витяжок, порiвнюючи з вмютом пiгментiв у нульовий час, який приймався за 100 %.
Вмют фенольних сполук у спиртовш витяжщ з фракцiй насiнин маг-нолiй визначали за допомогою реактива Фолша - Денiса [4, 8]. Для прив'язки до певного фенолу було використано хлорогенову кислоту як стандартний калiбрувальний розчин. Готувалась хлорогенова кислота у концентрацй 10мг/100 мл i при додаваннi реактивiв на феноли визначалась на фотометрi оптична густина забарвленого продукту. Далi за пропорцiею визначали вмiст фенолу у пробi i перераховували на 1 г сиро! маси фракцш насшин.
Результати дослiдження. Пiд час визначення сумарно! активностi витяжок з соковито! (саркотеста) i несоковито! (склеротеста, зародок i ендос-перм) фракцш насшин рiзних видiв магнолш у тестi на проростання насшня редису попередньо було визначено вплив рiзних концентрацiй пберелово! кислоти (табл. 1). На цьому базувався вибiр !! оптимально! концентрацi!.
Табл. 1. Вплив гiберелово'i кислоти на морфометричш показники редису
сорту "18 дшв "
Вар1ант дослвду Довжина у % до Маса у % до Довжина у % до Маса у % до
пагона, контро- пагона, контро- кореня, кон- кореня, кон-
мм лю мг лю мм тролю мг тролю
вода 23 100,00 11 100,00 29 100,00 44 100,00
ГК 50 мг/л 23 100,00 12 109,10 24 82,80 33 75,00
ГК 10 мг/л 31 134,80 7 63,60 13 44,80 17 38,60
ГК 5 мг/л 39 325,00 15 136,40 22 75,90 35 79,50
ГК 2.5 мг/л 31 134,80 16 145,50 15 51,70 21 47,70
Як свдаать результати табл. 1, оптимальною за впливом на майже вс показники виявилась концентращя ГК 5 мг/л. Тому з нею було продовжено бютестування витяжок з фракцш насшня магнолш (табл. 2).
Аналiзуючи результати табл. 2, можна виявити певш закономiрностi у змш морфометричних показниюв редису залежно вiд впливу. Вплив витя-
жок 3i capкoтecти зумовлюе збiльшeння тieю чи шшою мipoю (3a винятком мaгнoлiï кoбyc - вapiaнти 6 i V) довжини кopeнiв пpopocткiв у paзi зменшення ïx мacи. Це може cвiдчити aбo пpo нaявнicть ayкcинiв, aбo пpo дiю етилену.
Табл. 2. Вплив витяжок Í3 фракцш настня магнолш на морфометричш
Вapiaнт дocлiдy Довжита rape™, мм у % до кош^о-лю Maca Rop., мг у % до конт^о-лю Довжита тагота, мм у % до коп^о-лю Maca пaгoпa, мг y % до коп^о-лю
ГК 5 мг/л 22 100 35 100 39 100 15 100
Вплив витяжок з capкoтecти таяния мaгнoлiй
1 32 145,5 14 40,0 2V 69,2 41 2V3,3
2 36 163,6 1V 48,8 35 89,V 60 400,0
3 59 268,2 20 5V, 1 35 89,V 50 333,3
4 46 209,1 16 45,V 24 61,5 3V 246,V
5 36 163,6 15 42,9 34 8V,2 51 340,0
6 15 68,2 8 22,9 29 V3,4 61 406,V
V 69 300,0 21 60,0 26 66,V 42 280,0
Вплив витяжок з ядpa шиння мaгнoлiй
1 23 104,5 10 28,6 23 59,0 40 266,V
2 39 1VV,3 1V 48,8 28 V1,8 50 333,3
3 34 154,5 15 42,9 15 38,5 40 266,V
4 23 104,5 11 31,4 21 53,8 33 268,9
5 30 136,4 13 3V,1 16 41,0 24 160,0
6 12 54,5 10 285,V 28 V1,8 36 240,0
V 22 100,0 10 285,V 28 V1,8 50 333,3
*Примггка: 1 - Maгнoлiя оголета, м. Хopocткiв; 2 - M. вepбoлиcтa, м. Xopoc-тк1в; 3 - M. тpипeлюcткoвa, м. Хopocткiв; 4 - M. Сyлaнжa, м. Льв1в; 5 - M. oбepнe-нoяйцeвиднa, м. Льв1в; 6 - M. кобу^ м. Хopocткiв; V - M. кобу^ м. Льв1в.
Пopiвнянo з дieю гiбepeлiнy, шд впливом витяжок у пpopocткiв змен-шyeтьcя дoвжинa пaгoнiв зa oднoчacнoгo збiльшeння мacи пaгoнiв. Це виpaз-но вкaзye нa вiдcyтнicть aбo дуже мaлy кiлькicть у витяжгах з фpaкцiй нaciнин гiбepeлiнiв i oднoчacнo нa пpиcyтнicть етилену. Тpeбa зaзнaчити, що ще в 1901 p. [9] було в^^ито пoтpiйний ефект ди етилену нa opopocTOH гopoxy, a caмe: гopизoнтaльний згин ^opo^r^, зменшення довжини i потовщення та-гoнiв. Тaким чином з тpьox згaдaниx eфeктiв у ташому дocлiдi cпocтepiгaлocь двa: зменшення довжини i потовщення тагошв. Тpeтьoгo ефекту виявити ми не могли, оотшьки opopocTOH в чaшкax знaxoдилиcь у гopизoнтaльнoмy поло-жeннi. До пiдтвepджeння нaявнocтi i дiï етилену можш дoдaти ще виявлeнi змiни пapaмeтpiв кopeня, якi тaкoж дocить xapa^epra для дiï цieï cпoлyки.
Одшею з гpyп iнгiбiтopiв pocтy е фенольш cпoлyки (ФС). Однaк гатего-pичнo твepдити пpo poль фeнoлiв як iнгiбiтopiв pocтy не можш, ocкiльки oднi з них виетутають iнгiбiтopaми, iншi cтимyлятopaми. Пpичoмy xapa^ep впливу фенольних cпoлyк дocить 4acTO зaлeжить вiд кoнцeнтpaцiï cпoлyки у тганитах нaciнини, бpyньки чи шшого opгaнa pocлини [4]. Тому вaжливo було з,яcyвaти вмicт тa cпiввiднoшeння цих cпoлyк у фpaкцiяx нaciння мaгнoлiй (тaбл. 3).
Табл. 3. Влист фенольних сполуку насшшрiзних видiв магнолш
Вар1ант дослвду* Саркотеста, у.о. Ядро насшня, у.о.
1 1,88 0,78
2 2,59 0,76
3 3,92 0,78
4 2,34 0,83
5 2,88 1,07
6 2,10 0,78
7 0,85 0,61
*Примггка: 1 - Магнолiя оголена, м. Хоростюв; 2 - М. верболиста, м. Хорос-тюв; 3 - М. трипелюсткова, м. Хоростюв; 4 - М. Суланжа, м. Львiв; 5 - М. оберне-нояйцеподiбна, м. Львiв; 6 - М. кобус, м. Хоростюв; 7 - М. кобус, м. Львiв.
Як видно з результата табл. 3, вмют фенольних сполук у зовшшньому соковитому шар1 покриву насшини, у саркотесп, значно перевищуе (у 2-3 рази) 1х вмют у шших частинах насшини, а саме у внутршньому твердому шар1 покриву насшини (у склеротест1), у зародку та ендоспермь Таке явище спос-тер1гаеться у вЫх вид1в магнолш.
Враховуючи позитивний вплив витяжок з обох дослщжуваних фракцш на довжину кореня 1 1х негативний вплив на довжину пагона прямого ко-релятивного зв'язку м1ж вмютом фенол1в 1 1х впливом на рют оргашв не спос-тер1галось. Певний виняток становить магнол1я кобус (вар1анти 6 1 7), у кот-ро! фенольш сполуки стримують рют у довжину { пагона, { кореня.
Кр1м цього, стимулящя росту кореня може вказувати на певну наяв-шсть ауксишв або на стимуляторну дда окремих фенольних сполук. Для бшьш ч1ткого виявлення наявност пберелш1в було проведено так тести. Спочатку з'ясували (табл. 4) стушнь впливу р1зних концентрацш пберелово! кислоти (ГК) на прирют гшокотилю (шдЫм'ядольного колша зародкового стебельця) салату { вибрали як найкращу концентрацш ГК 5 мг/л.
Табл. 4. Вплив рiзних концентрацШ гiберелово'i кислоти у тестi
на прир'1ст гiпокотилiв салату
Вар1ант дослвду Приршт гшокотил1в салату, мм % до контролю
Вода 14 100,0
ГК 5 мг/л 25 178,6
ГК 10 мг/л 24 171,4
ГК 20 мг/л 21 150,6
Результати впливу витяжок 1з дослщжуваних фракцш насшня на рют гшокотшв салату представлено у табл. 5. Нумеращя вар1анта досл1ду така як в попередшх таблицях.
Як бачимо з результата табл. 5, жодна з витяжок 1з фракцш насшин не проявила стимулятивно! дй, шд 1х впливом прирости гшокотшв салату були у два-три рази меншими пор1вняно з контрольним вар1антом. Це е тд-твердженням попередшх висновюв про вщсутшсть у насшш магнолш вшь-них пберелш1в або 1х дуже малу кшьюсть та низьку актившсть.
Наступним етапом було визначення цитокшшово! активност в тест на фотовицвггання хлорофшу. Оскшьки аналопчний ефект проявили витяж-ки { соковито!, { несоковито! фракцш, у табл. 6 наведено даш лише щодо впливу саркотести.
Табл. 5. Аналiз гiберелiновоi активностi витяжок саркотести iядра настня
Вар1ант дослвду* Приршт гшокотил1в салату, мм % до приросту за ди пберелово! кислоти
ГК 5 мг/л 25 178,6
Екстракти з саркотести
1 12 48,2
2 15 60,6
3 16 64,2
4 16 64,2
5 18 72,3
6 18 72,3
7 14 56,5
Екстракти з ядра насшня
1 16 64,2
2 18 72,3
3 14 56,5
4 15 60,6
5 13 52,7
6 13 52,7
7 14 56,5
*Примггка: 1 - Магнолiя оголена, м. Хоростюв; 2 - М. верболиста, м. Хорос-ткiв; 3 - М. трипелюсткова, м. Хоросткiв; 4 - М. Суланжа, м. Львiв; 5 - М. оберне-нояйцеподiбна, м. Львiв; 6 - М. кобус, м. Хоростюв; 7 - М. кобус, м. Львiв.
Табл. 6. Аналiз цитокттово'1 активностi витяжок саркотести настня _рiзних видiв магнолш у тестi на фютовицвтгання хлорофШв_
Вар1аит дослвду* Вм1ст тгмепив ( эотосинтезу, мг/г сиро! маси*
Са % Св % Са+в % Скар %
1 0,44 91.7 0,32 50.8 0,77 69.4 0,32 86.9
2 0,34 70.8 0,34 53.9 0,67 60.4 0,24 64.9
3 0,35 72.9 0,35 55.6 0,69 62.2 0,24 64.9
4 0,27 56.3 0,24 38.1 0,51 45.9 0,26 70.3
5 0,34 70.8 0,33 52.4 0,67 60.4 0,32 86.5
6 0,31 64.6 0,33 52.4 0,64 57.7 0,19 51.6
7 0,21 43.8 0,21 33.3 0,42 37.8 0,17 45.9
6-БАП 0,40 83.3 0,33 52.4 0,73 65.8 0,27 73
0 годин 0,48 100 0,63 100 1,11 100 0,37 100
*Примггка: 1 - Магнолiя оголена, м. Хоростюв; 2 - М. верболиста, м. Хорос-тюв; 3 - М. трипелюсткова, м. Хоростюв; 4 - М. Суланжа, м. Львiв; 5 - М. оберне-нояйцеподiбна, м. Львiв; 6 - М. кобус, м. Хоростюв; 7 - М. кобус, м. Львiв; Са - хло-рофш А; Св - хлорофiл В; Скар - сума каротиновдв.
Цей тест було розроблено для анашзу процесу фотовицвггання хлорофшв. Однак ми визначили одночасно 1 концентращю каротиноадв, бо, як вь домо, захист хлорофшв вщ фотовицв1тання е одшею з функцш каротинощв. Як виявилось у вар1антах дослщу, шд впливом витяжок 1з насшня спостер1га-лось зменшення вмюту обох хлорофшв та суми каротинощв. Таке приско-рення фотовицв1тання хлорофшв свщчить про вщсутшсть у насшт магнолш речовин цитокшшового типу [6].
Резюмуючи виконану роботу, можна констатувати наявшсть у насшш ycix дослiджуваних видiв магнолш iнгiбiторiв росту - етилену i фенольних сполук - та вщсутшсть або дуже малу кiлькiсть вшьних форм стимуляторiв росту. При цьому у соковитш частинi насiнного покриву, у саркотесп, вмiст iнгiбiторiв набагато вищий, нiж в iнших частинах насшини.
Таким чином, видалення саркотести соковитого шару насшного покриву, котрий мютить велику кiлькiсть iнгiбiторiв росту рослин, повинен бути обов'язковим елементом технологи пiдготовки насiння магнолш до вишван-ня. Звiльнення насшня дослщжуваних видiв деревних рослин вщ саркотести е запорукою високих поЫвних його якостей.
Л1тература
1. Баранова М.А. Строение устьиц и эпидермальных клеток листа у магнолий в связи с систематикой рода Magnolia L. / М.А. Баранова // Ботанический журнал. - 1962. - Т. 47. - С. 1108-1115.
2. Гавриленко В.Ф. Большой практикум по физиологии растений / В.Ф. Гавриленко, М.Е. Ладыгина, Л.М. Хандобина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1975. - 391 с.
3. Гузь М.М. Насшний потенщал представниюв роду Magnolia L. на заходi Украши / М.М. Гузь, Ю.А. Шовган // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 8-11.
4. Запрометов М.Н. Биохимические методы в физиологии растений / М.Н. Запрометов.
- М. : Изд-во "Наука", 1971. - 191 с.
5. Кефели В.И. Рост растений / В.И. Кефели. - М. : Изд-во "Колос", 1984. - 175 с.
6. Кулаева О.Н. Цитокинины, их структура и функции / О.Н. Кулаева. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 263 с.
7. Лир Х. Физиология древесных растений / Х. Лир, Г. Польстер, Г. Фидлер. - М. : Изд-во "Мир", 1974. - 424 с.
8. Николаева М.Г. Методы определения фитогормонов и фенолов в семенах / М.Г. Николаева. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. - 78 с.
9. Полевой В.В. Физиология растений / В.В. Полевой. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1989.
- 464 с.
10. Тахтаджян А.Л. Система и филогения цветковых растений / А. Л. Тахтаджян. - МЛ. : Изд-во "Наука", 1966. - 611 с.
11. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
12. Шовган Ю.А. Особенности интродукции магнолий на западе Украины // Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений : матер. ХШ Междунар. научн. конф. / Ю.А. Шовган. - Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2010. - С. 161-164.
Шовган Ю.А., Гузь Н.М. Активность стимуляторов и ингибиторов роста семян магнолий
Методом биотестирования определена стимуляторная и ингибиторная активность экстрактов из внешней мясистой оболочки (саркотесты) и внутреннего содержимого (зародыш, склеротеста и эндосперм вместе) свежесобранных семян шести видов магнолий. Показаны отличия содержания физиологически активных веществ в различных частях семян. В семенах выявлена низкая активность стимуляторов роста и относительно высокая ингибиторная активность.
Ключевые слова: магнолия, семена, саркотеста, склеротеста, зародыш, эндосперм, стимуляторы, ингибиторы, биотестирование.
Shovhan Yu.A., Guz M.M. Activity of the growth stimulators and inhibitors of the Magnolia seeds
The stimulatory and inhibitory activity of extracts from the outer seed coat (sarkotes-ta) and internal seed content (embryo, endosperm and sklerotesta combined) of fresh collected seeds of different Magnolias species were defined by using by biotests. The follo-
wing difference of content of physiologically active substances in different parts of the seed has been discovered. Low activity of the stimulators of growth and relatively high activity of the inhibitors of growth in the seeds was studied.
Keywords: Magnolia, seed, sarkotesta, sklerotesta, embryo, endosperm, stimulators, inhibitors, biotesting. _
УДК 630*232.3 Acnip. Ю.М. Юсипович; ст. наук. ствроб. В.А. Ковальова, канд. бюл. наук; проф. Р. Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ОРГАНОСПЕЦИФ1ЧНА ЕКСПРЕС1Я ДЕФЕНЗИНУ 1 (PSDEF1)
У PINUS SYLVESTRIS L.
Наведено даш про експреаю дефензину PsDefl у вегетативних i генеративних органах 15^чно'1 сосни звичайно!, а також у насшш та рiзних частинах проростюв (коршщ, гiпокотилi i ам'ядол^. Виявлено продукти транскрипцп PsDefl у пилку та макростробшах поточного року, зршому насшш, хво!, коршш та корi сосни. Отрима-нi результати свiдчать про конститутивну експресш цього бiлка в бшьшосп органiв сосни, що е пiдтвердженням його захисно! ролi на вах етапах онтогенетичного роз-витку сосни звичайно!.
Ключов1 слова: дефензин 1, органоспецифiчна експреая, сосна звичайна.
Вступ. У систем! рослинного свггу юнуе чимало мехашзм1в 1мунного захисту рослинних оргашзм1в проти патогенного впливу. Провщна роль в цьому процес належить антимжробним бшкам (PR). Дефензини рослин е представниками ще! групи бюлопчно активних сполук за назвою PR-12. Дефензини присутш в насшш, вегетативних та генеративних органах покритона-сшних рослин. Рослинним дефензинам властивий широкий спектр бюлопчно! активност - антифунгальна, антибактер1альна, шпбування проте!наз та а-амь лаз, блокування юнних канал1в плазматично! мембрани патогена [15]. Експре-Ыя рослинних дефензишв може вщбуватися конститутивно або шдуковано шд впливом грибюв, гормошв, холоду, посухи, поранення та юнного наванта-ження [2, 10]. Рашше ми виявили дефензин 1 (PsDef1) у сосни звичайно! - по-лшептид з молекулярною масою 5,6 кДа, який належить до морфогенно! групи дефензишв i проявляе антигрибкову активнють проти Fusarium solani, F. oxysporum, Heterobasidion annosum, Botritis cinerea та Pythium dimorphum [3, 4, 9]. Молекулярне клонування та розроблення методики отримання рекомбь нантного й ендогенного PsDef1 були здшснеш у лаборатори молекулярно-ге-нетичних маркер1в рослин кафедри лшвництва НЛТУ Укра!ни (Acc. No. EF455616). Первинна структура молекули PsDef1 збершае консервативш пос-лщовносп, характерш для рослинних дефензишв. кДНК PsDef1 кодуе бшок, який складаеться з 83 амшокислотних залишюв (а.з.), з них - 50 а.з. утворю-ють основний домен дефензину, а 33 а.з. - № -кшцевий сигнальний пептид, який внаслщок процесингу вщокремлюеться вщ структурного бшка [2, 10]. У голонасшних конститутивна експреЫя характерна для дефензину PgD1 Ыян-щв ялини блакитно! - Picea glauca, SPI1 i SPI1B у Picea abies - ялини евро-пейсько! та для дефензину GbD1 Ginkgo biloba [1, 7, 12]. Вивчення експреси дефензишв необхщне для розумшня мехашзм1в природного захисту деревних рослин проти патогенного впливу, зокрема для шдвищення продуктивност та збереженост шянщв хвойних. Метою цього дослщження було визначення
