CC BY
29
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*232.311:582.677.1/(477.8) Проф. М.М. Гузь, д-р с-г. наук;
acnip. Ю.А. Шовган - НЛТУ Украти, м. Льв1в
НАС1ННИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ MAGNOLIA L. НА ЗАХОД1 УКРА1НИ
Розглянуто питания штродукцп представникiв роду Magnolia L. на територи Ук-раши. Обстежеио колекцп ботаиiчиих садiв, у паркових насадженнях та зелеиих зонах великих мют та мiст вiдомих сво'1ми давиiми традицiями паркобудiвиицтва. Проведено обл1к иаявиих екземплярiв магиолiй та проаналiзовано аиалiз плодоношения !х на Заходi Укра'1'ии. З'ясоваио перспективи заготiвлi иасiииого матерiалу вiсьмох видiв магиолш.
Ключовi слова: магиолiя, iитродукцiя, плодоношения, иасшиий матерiал.
Родов1 магнол1я належить особливе мюце серед декоративних рослин. Дерева та кушд магнолш вщзначаються особливо гарними, великими i яскраво забарвлеиими квiтками та рiзними термшами цвiтiния. Частина рослин зацвгае у ранньовесняний перюд, до розпускания листюв. Iншi цвiтуть пiсля повного 1'х розпускания. Третi, вiчнозеленi види, можуть цвiсти протягом всього вегета-цшного перюду.
Завдяки високiй декоративности листюв, кв^ок та плодiв види роду Magnolia L. заслуговують на широке використання в озелененнi населених пунктiв Укра'ни. Магноли належать до древньо! родини магнолiевих. Вони були поши-ренi у далекому минулому. Починаючи з крейдяного перiоду, рщ Magnolia широко розповсюдився до найвищих широт швшчно! пiвкулi - Греиланди i Аляски [7, 8]. Для мюценових флор Захiдного Сибiру i Свропи за знайденими насшина-ми було встановлено юлька видiв типу сучасно'' М. kobus, тобто листопадних магнолш. Зовшм поруч, на територи Польшд знайдено насiнини викопного виду Magnolia cor. [8]. На теренах Укра'ни магноли знайдеш в палеоценових вщкла-дах м. Путивля (Сумська обл.).
Пюля льодовикового перюду ареал роду скоротився до двох географiчних областей земно'' кулi - Схiдноl Ази та Пмалш'в (50 видiв) i Швтчно! та Центрально'' Америки (27 видiв) [3-5]. 1нтродукщя магнолiй в Укра'ш тривае з XVIII ст. 1н-тродуковано 1'х було головним чином в захiдних адмiнiстративних областях та на Швденному узбережж Криму. Видовий склад найпоширешших магнолiй у рiз-них регiонах кра'ни не перевищував 7-9 видiв. Хоча у колекцп Боташчного саду iм. О.В. Фомша (м. Ки1'в) зростають 55 штродукованих видiв, гiбридiв та форм магнолш. За час штродукцп вже вщбулася натуралiзацiя окремих видав магнолiй.
Особливо активно магноли стали культивувати в центральних областях в 1960-1970 pp. У боташчних садах, дендрарiях, дендролопчних та ландшафтних парках Укра'ни у цей час вирощували до 25 видiв, гiбридiв та форм листопадних магнолш схщно-азшського та пiвнiчноамериканського походжения. Однак у зеленому будiвництвi в мiстах Укра'ни широко використовують лише 3-5 най-бiльш морозостшких видiв.
8
Зб1|)ник науково-технiчних праць
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.13
За перюд штродукування pi3Hi дослiдники довели, що листопаднi види магнолiй, якi ростуть у ripcbKMx лiсах Япони, Китаю, Коре!, Швтчно! та Центрально! Америки, перспективы для штродукцп в умовах ^Mip^m та субтро-тчного клiмату Укра1ни [3-5]. Проте на завадi цьому стала вiдсутнiсть дос-татньо! кiлькостi та асортименту садивного матерiалу. Певну його кшьюсть заво-зять з-за кордону, але попит залишаеться незабезпеченим. Для забезпечення ви-рощування садивного матерiалу магнолiй рiзних видiв i вiку, як i iнших деревних видiв, необхiдно мати достатню кiлькiсть доброякiсного насiння. Насшний по-тенцiал роду магнолiя у Захiдному регiонi Украши сьогоднi не вщомий. Тому метою нашо! роботи було встановлення насiнного потенцiалу найпоширешших видiв магнолiй, як ростуть в вдаритому Грунт!.
Для попередньо! ощнки насiнного потенцiалу ми було обстежили екзем-пляри представниюв роду, вщомих з лiтературних джерел, та виявлеш нами ек-земпляри, якi зростають в ботанiчних садах, паркових насадженнях колишнiх панських маетюв. У бтьшосп випадюв це дерева висотою до 10-15 м i дiамет-ром на висот грудей 12-28 см та кушд. В окремих випадках екземпляри магнолп загострено! або опркового дерева (Magnolia acuminata L.) досягають висоти бiльше 20 м та дiаметра 36 см. на рiвнi грудей. Також досить часто траплялися багатостовбуровi екземпляри рiзних видiв магнолш.
Обстеження проводили у 2 етапи. Перший етап проводився весною в перюд цвтння магнолiй. За результатами обстеження цього етапу був сформова-ний попереднiй прогноз врожайност поточного року. Другий етап охоплював безпосереднiй збiр насiнного матерiалу в кшщ вересня та на початку жовтня. Об-лiк здiйснювали залежно вiд кiлькостi зiбраних плодiв. У випадку масового пло-доношення облш здiйснювали зважуванням всiх зiбраних плодiв. Пiсля чого зва-жували 1 кг, тдраховуючи !х кшьюсть, i встановлювали загальну кiлькiсть плодов. У разi значного врожаю i неможливостi зiбрати всi плоди у повному обсяз^ використовували метод пробних гiлок. Оскшьки урожайнiсть магнолiй мае перь одичний характер, дослiдження проводилися протягом чотирьох рокiв.
Проведенi до^дження дали змогу встановити, що основш осередки зростання магнолiй знаходяться, зазвичай у колекцiях ботанiчних садiв, паркових насадженнях та зелених зонах великих мют (Львiв, Ужгород, Чертвщ) та мiст, вiдомих сво1ми давшми традицiями паркобудавництва (Хоросткiв Терно-пшьсько! обл., Козова Тернопшьсько! обл., Мукачеве Закарпатсько! обл. та iн.). У перерахованих населених пунктах зростае загалом по кiлька, чи навiть по кшь-канадцять дерев рiзних магнолш. Вш виявлених екземплярiв змiнюеться вщ 20 до 55 роюв. Дiапазон висот дерев - 5,5-25,0 м, а дiаметрiв на висот грудей -вщ 8,0 до 38,0 см. На жаль, нам не всюди вдалося виявити представникiв роду у чисельних старовинних парках колишшх панських садиб, невеликих мiст, мюте-чок i сiл, хоча згадки про щ екземпляри трапляються в бiблiографiчних джере-лах. Вiдсутнiсть представниюв роду в цих мiсцезнаходженнях можна пояснити випадiнням !х зi складу насадження через вщсутшсть догляду та чутливютю маг-нолiй до температурних коливань.
Узагальненi результати виконаних дослщжень насiнного потенцiалу маг-нолiй наведено у таблищ.
У таблицi представлено дат лише з тих мюць зростання дерев виду, де було проведено юльюсну оцшку плодоношення. Таким чином, ми вважаемо, що
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
данi таблиц репрезентують показники урожайностi бiльшостi вщомих на сьогоднi насшненосних дерев Заходу Укра1ни.
Табл. Сучасний насшний потенщал магнолш на Заходi Украхни
№ Вид Мiсце Встанов-лена кшь-шсть Прогнозована уро-жайтсть, кг Орiентовна заготь вельна к-ть нась нин, тис. шт.
зростання дерев, якi плодоно-сять, шт. плодiв насшин з сарко-тестою насшин в т.ч. схожих
м. Козова, Терн. обл 2 7,0-15,0 4,8-8,0 9,2-11,8 3,6-4,8
м. Львiв 4 3,8-11,1 2,6-7,7 2,8-14,2 1,4-5,2
1. Магнолiя кобус смт. Любшь Великий, Львiв. обл. 3 2,5-4,8 1,7-3,3 1,8-5,8 0,4-1,8
м. Хоростшв, Терн. обл. 2 5,0-8,4 3,5-5,8 1,4-4,2 0,3-1,2
с. Рудки, Львiв. обл. 2 0,8-3,5 0,5-2,4 0,6-0,9 0,2-0,4
2. М. Суланжа м. Мукачево, Закарп. обл. 2 11,0-65,8 3,8-8,0 4,0-4,9 1,8-2,3
с. Березинка, Закарп. обл. 1 0,2-0,8 0,1-0,3 0,02-0,04 -
3. М. Обернено- м. Хоростшв, Терн. обл. 3 10,4-45,0 1,3-3,4 0,8-1,8 0,3-0,8
яйцевидна с. Страдч, Львiв. обл. 2 22,8-43,1 1,8-2,8 1,4-2,2 0,4-0,6
с. Рудки, Львiв. обл. 1 0,8-1,6 0,1-0,3 0,2-0,8 0,08-0,2
4. М. трипелюс- с. Страдч, Львiв. обл. 1 20,0-42,3 2,0-3,2 1,6-2,8 0,08-0,8
ткова м. Хоростав, Терн. обл. 2 21,0-42,0 2,8-3,4 2,0-3,2 0,7-1,6
с. Березинка, Закарп. обл. 3 0,2-0,5 0,1-0,2 0,05-0,15 0,010,04
м. Чертвщ 2 0,8-1,2 0,2-0,6 0,4-0,6 0,2-0,3
5. М. лшарська м. Хоростав, Терн. обл. 1 5,8-28,4 0,8-2,4 0,6-2,0 0,2-1,2
6. М. загострена м. Львiв 1 0,1-0,2 0-<0.1 0,03-0,06 0,010,02
7. М. оголена м. Хоросткiв, Терн. обл. 1 5,6-38,6 3.2-24.6 2,5-10,4 1,8-7,3
8. М. верболиста м. Львiв 1 0,1-0,3 0-<0.1 0,04-0,05 0,010,02
Всього 34 18,0352,7 29,373,3 33,365,48 11,4928,58
Аиашз прогнозовано! врожайностi та орiентовноl заго^вельно! кiлькостi насiння магнолiй свiдчить, що наявна кiлькiсть насшненосних дерев дае змогу щорiчно заготовляти значну юльюсть насiнного матерiалу та вирощувати з нього десятки тисяч штук шянщв та саджанщв. Така кiлькiсть вирощуваного садивного
10
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13
MaTepiany робить можливим масове використання магнолiй для озеленення насе-лених пyнктiв Захщного peгiонy Украши.
Нaвeдeнi у таблиц результати середньо1" та максимально: урожайност мaгнолiй з дев'яти мiсць зростання за роки спостережень (2005-2009) дають змо-гу видiлити три основш осередки, якi вiдpiзняються нaйбiльшою насшною про-дyктивнiстю. До них належать дерева вщносно молодого вiкy, що зростають по-одиноко чи у бюгрупах зелених насаджень м. Мукачево, екземпляри колeкцiï в м. Хоростюв, колeкцiï арборетуму Ботсаду НЛТУ Украши у с. Страдч. Дерева цих осepeдкiв забезпечують 93 % маси бiологiчноï ypожaйностi та 59,7 % оpiентовноï зaготiвeльноï кiлькостi нaсiння, зокрема 67,9 % схожого нaсiння.
Великою мipою бiологiчнa ypожaйнiсть мае значну вapiaцiю стосовно виду магнолш i значною мipою залежить вщ клiмaтичних покaзникiв мюцезростан-ня eкзeмпляpiв. Привертае увагу значна ypожaйнiсть дерев у м. Мукачеве. Попе-реднш aнaлiз вiковоï динaмiки дерев дае змогу прогнозувати, що у нaйближчi де-сятилiття основними нaсiнними осередками магнолш в захщному peгiонi Украши залишаться дерева ботaнiчних сaдiв, пapкiв та зелених насаджень.
Лггература
1. Булыгин Н.Е. Дендрология / Н.Е. Булыгин. - М. : Агропромиздат, 1985. - 280 с.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта: (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1979. - 416 с.
3. Коршук Т.П. Листопадт магноли / Т.П. Коршук. - К. : Вид-во ДСГ ЛТД, 2004. -
108 с.
4. Минченко Н.Ф. Магнолии на Украине / Н.Ф. Минченко, Т.П. Коршук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 177 с.
5. Палагеча Р.М. Фiзiологiя зимостшкосп та штродукцп деяких видiв роду мaгнолiя (Magnolia L.) в умовах Кшвського Полюся : моногpaфiя / Р.М. Палагеча, Н.Ю. Таран, Л.М. Бацманова. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2009. - 167 с.
6. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи ïï використання та збагачення / В.М. Черняк. - Тернопшь : Вид-во ТНПУ, 2004. - 264 с.
7. Rehder A. Manuel of trees and shrubs hardy in North America / 2 ed. / A. Rehder. - New-York : McMillan Company, 1949. - 995 p.
8. Seneta W. Dendrologia / W. Seneta, cz. 1,2. - Warszawa : Wyd. Naukowe PWN, 1987. - 270 s.
Гузь Н.М., Шовган Ю.А. Семенной потенциал представителей рода Magnolia L. на Западе Украины
Рассмотрены вопросы интродукции представителей рода Magnolia L. на территории Украины. Обследовано коллекции ботанических садов, в парковых насаждениях и зеленых зонах крупных городов и городов, известных своими древними традициями паркостроительства. Проведен учет имеющихся экземпляров магнолий и проанализировано их плодоношения на Западе Украины. Выяснены перспективы заготовки семенного материала 8 видов магнолий.
Ключевые слова: магнолия, интродукция, плодоношение, семенной материал.
Guz M.M., Shovhan Yu.A. The seed potential of the genus Magnolia L. representatives in Western Ukraine
The question of the introduction of the genus Magnolia L. representatives in Ukraine has been studied. The collections of botanical gardens, parklands and green areas of major cities and towns known for their park construction traditions were examined. An accounting of available Magnolia plants and their fructification in the Western Ukraine has been analyzed. Perspectives of harvesting seed Magnolia were noticed
Keywords: Magnolia, introduction, fructification, seed material.
