CC BY
11ПИТАЛЬН1 РЕЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОПЗОВАНО! СТРУКТУРИ -МЕТАКОМУН1КАТИВН1 МОВЛЕНН6В1 АКТИ (на матерiалi сучасноТ англшськоТ мови)
Вакуленко Т.О.
Кигвський нацюнальний унгверситет 1мет Тараса Шевченка, кандидат фшологгчних наук, доцент
INTERROGATIVE SENTENCES OF PHRASEOLOGICAL
STRUCTURE - METACOMMUNICATIVE SPEECH ACTS (in modern English language)
Vakulenko T.O.
Kyiv national university named after Taras Shevchenko, Ph.D.in Philology
АНОТАЦ1Я
У статп йдеться про особливосп функцюнування питальних речень фразеолопзовано! структури (ПРФС) в контекст метакомушкативних мовленневих актiв.
ABSTRACT
The article dwells upon the analysis of peculiarities of interrogative sentences of phraseological structure functioning in the context of meta-communicative speech acts.
Ключовi слова: тнгшспчна прагматика, прагматичний синтаксис, теорiя мовленневих акпв, шоку-тивна сила, питальнi речення фразеолопзовано! структури (ПРФС), риторичш питальнi речення, мета-коммунiкативнi мовленневi акти.
Keywords: linguistic pragmatics, pragmatic syntax, speech acts theory, illocutionary force, interrogative sentences of phraseological structure, rhetorical interrogative sentences, metacommunicative speech acts.
Актуальшсть роботи обумовлена загальною направлешстю сучасних лiнгвiстичних дослiджень на вивчення комушкативно-прагматичних аспектiв мови i речення, як його важливо! одиницi, зокрема питальних речень фразеолопзовано! структури, яш залишаються недослiдженими в цьому плаш, а також зв'язком цих речень з такими важливими проблемами мовознавства, у тому числ! i прагматичного синтаксису, як проблема синтаксично! фразеологп, прагматичних транспозицiй, прагматичного варшвання i т.д. Вивчення структурно-семантичних i комунiкативно-прагматичних характеристик питальних речень фразеолопзовано! структури сприяе уточненню особливостей взае-мозв'язку значення i форми в синтаксисi, виявлен-ню спiввiдношення мiж мовними характеристиками речень i актомовленневими контекстами !х ви-користання, що е важливим для уточнення рiзноманiтностi функцш, як! цi речення виконують у процеа комунiкацi!.
Об'ектом цього дослщження е питальнi речення фразеолопзовано! структури, для яких хара-ктерне використання в непитальних функщях, а його предметом - формальш, семантичш i праг-матичнi характеристики питальних речень названого типу.
Матерiалом дослщження послужили прик-лади з художшх твор!в англомовних авторiв ХХ-ХХ1 стор!ччя, а також приклади з лексикографiч-них джерел.
Наукова новизна статп визначаеться тим, що в нш вперше обгрунтовуеться наявнiсть у склащ питальних речень окремо! групи речень певного ступеня усталеносп - питальних речень фразеоло-
пзовано! структури, в яких граматичш риси ви-ступають у нерозривнiй едностi з лексико-фразеологiчними. Вперше виокремленi як об'ект лшгвютичного осмислення, питальнi речення фразеолопзовано! структури описуються з позици прагматичного синтаксису, уточнюються законо-мiрностi взаемодй' i взаемозв'язку структурно-семантично! органiзацi! i комунiкативних особливостей цих речень, визначаеться специфша !х прагматичних функцiй.
Дослiдження мовних одиниць у реальних контекстах !х функцiонування, аналiз мовного стлку-вання в лiнгвiстичному планi пов'язуеться з розви-тком такого напрямку, як лiнгвiстична прагматика. Вивченням прагматичних властивостей речень займаеться прагматичний синтаксис, в завдання якого входить дослщження !х в аспектi актомов-ленневих властивостей, а також сшввщношення !х прагматичних i структурно-семантичних особли-востей.
Концептуальною базою лiнгвiстично!' прагматики як антропоцентричного пiдходу багато в чо-му можна вважати теорiю мовленневих акпв, за-родження i розвиток яко! пов'язано з iменами Дж. Остiна [1], Дж. Серля [2]. Аналiз питальних речень з точки зору теори мовленневих актiв вже не раз здшснювався лiнгвiстами. Так, були проведет дослщження в обласп використання питальних висловлювань для передачi iллокутивних сил спо-нукання [3; 4; 5; 6;], твердження (констатаци) i аргументацп [7], пропозицп [8]. Проте, прагматич-нi особливостi питальних речень фразеолопзовано! структури (ПРФС) у вщомих нам дослщжен-нях не розглядалися.
Корпус питальних речень сучасно! англшсь-ко1 мови включае не тшьки вiльно модельованi утворення, але i речення, як1 характеризуються певним ступенем усталеностi, як правомiрно ква-лiфiкувати як "синтаксичш фразеолопзми", "синтаксичш щоматизми", речення фразеолопзовано! структури. Теорiя "синтаксично! зв'язаностГ знайшла вiдображення в роботах Н.Ю. Шведово! [9], О.Есперсена [10]. ПРФС сучасно! антйсько! мови представлеш реченнями рiзного ступеня усталеносп. Максимальним ступенем усталеностi характеризуються так зваш замкнутi ПРФС - при-слiв'я, приказки, клiше. Меншим ступенем усталеносп - незамкнутi ПРФС, яш утворюються в су-часнш англ1йськ1й мовi за обмеженою шльшстю структурних моделей.
Мета статтi полягае в видшенш в корпусi питальних речень окремо! групи речень певного ступеня усталеносп - питальних речень фразеолопзовано! структури i вивченш взаемозв'язку !х структурно-семантично! оргашзацп i особливостей функцiонування в метакомунiкативних мовленне-вих актах.
Як ввдомо, метакомунiкацiя трактуеться як ре-гулювання процесу мовленневого спшкування за допомогою мовних засобiв. Таке розумiння мета-комушкацп зв'язуеться з реал1защею фатично! фу-нкцп мови, як ii розглядае Р. Якобсон. Шд метако-мунiкацiею (або фатичною комунiкацiею) маеться на увазi: а) встановлення б) пiдтримання i в) роз-микання мовленневого контакту. [11, с.51].
Межу мiж метакомунiкацiею i власне комуш-кацiею не завжди легко встановити. У реальному мовному спiлкуваннi протиставлення шформатив-ного i метакоммунiкативного не обов'язково озна-чае автономнють кожного з них, а передбачае !х iнтеграцiю. Подiбна синкретичнють i полiфункцi-ональнiсть висловлювань, що реалiзують фатичну функцiю, становлять складнють для вивчення останньо!. Видiляються двi групи питальних речень фразеолопзовано! структури, як1 функцюну-ють в контексп метакоммунiкативного мовленневого акту, що використовуються з метою: I) встановлення контакту (при зус^щ, на початку розмови), для зосередження уваги адресата на сприйняття повщомлення, 2) тдгримання контакту комунiкантiв в перюд передавання повщомлен-ня. Для розмикання контакту дослвджуваш речен-ня не використовуються.
Питальш речення фразеолопзованоТ структури, яш виконують функщю встановлення мовленневого контакту
До числа питальних речень фразеологiзованоi структури, що виконують функщю встановлення мовленневого контакту, вщносяться привiтання, яш традицiйно розглядаються серед формул мовленневого етикету: How do you do? How are you? How are you getting on? How's it going? How's tricks? How are you doing? How are things? How are you keeping? How's yourself? How goes it? Таю речення називають клшованими, готовими, устале-ними зворотами, яш використовуються в типових ситуащях, i, як правило, допускають лише незнач-
ну варiативнiсть лексичного складу. Призначення цих речень полягае у здшсненш контакту мiж коммунiкантами, а також у створенш атмосфери довiри до передавано! iнформацii' i Г! джерелу, що е необх1дною умовою усшшносп комунiкативного акту. Вибiр тiеi' чи шшо! форми привiтання, встановлення контакту, залежить вiд багатьох чинни-к1в: статi, вiку, службового або суспшьного становища адресата, дистанци мiж комунiкантами, обстановки стлкування та iн. Що можна сказати добре знайомому, молодшому чи рiвному в неви-мушенiй обстановцi, то не пщйде старшому, ма-лознайомому в офiцiйнiй обстановцi. Наступний приклад iлюструе соцiально диференцiйований вибiр потрiбноi форми привiтання з урахуванням зазначених вище ознак: "Hello, George. How's everything? "Good evening, Mrs.Kalvin" [19,c.25] Як бачимо, до рiзних за вжом та соцiальним статусом адресатам в однш i тiй же ситуацп вибираються рiзнi формули привиань.
Поширеною формулою-привiтанням, характерною для офщшно! обстановки спiлкування, при зустрiчi з незнайомими людьми, е How do you do? Порiвн. словниковi тлумачення: "How do you do?" - This is a form of greeting on first meeting a person. It can be used only in the second person, and as a direct question. We cannot ask "How does your wife do?" , "How does your father do? " Nor can we say "He asked me how I did" or in answer to the salutation reply" I do very well". The correct response is to repeat How do you do? to the person we are meeting [15]. Наприклад: "Gavin, this is Sheila Beckwith, our number one editor." "How do you do", said Wilson." I understand you've had to interrupt your holiday on my account ". [20, c.21].
Бшьш невимушеними, а отже, такими, що не в^^зняються надмiрною ввiчливiстю, формами привиання, встановлення контакту е клше: How are you getting on? How are you doing? How are things? How are you keeping? How are you? (По-рiвн. Укр.: Ну як справи? Як живете-можете? Як ся маете? Що новенького чути? Як вам живеться?), яш вживаються м1ж добре знайомими людьми, рiвними за вшзм i сустльним становищем, у не-вимушенш обстановщ. Порiвн. словниковi тлумачення: How are you? - A conventional greeting, often also a definite enquiry about someone's health and welfare.Also: How are you doing? How are / or how's / things? How are you keeping?[16, c.78]. По-рiвн.також наступш словниковi тлумачення: How are you keeping? / Coll. rather old-fashioned / - How are you? - Used when one meets a friend whom one has not seen or met for some time. This idiom can be varied, eg to refer to another person, as in: How is your mother keeping? or in such phrases as: Are you keeping well? [17, c.181].
Отже, привиання являють собою мшмальну дiалогiчну едшсть, що складаеться з двох одноти-пних висловлювань, кожне з яких проговорюеться по черзi обома комушкантами, наприклад: "Elizabeth! How lovely to see you. How are you?" Elizabeth's smile was polite and blank. "We met at the Gholmondeleys" said Morgan hurriedly.
"Yes, of course. How are you? " [19, c.15]. Привь тання у вщповщь може вiдрiзнятися ввд вихвдно! форми: "How are you keeping, love?" "Hello, Mrs. Burnett... Well enough ... " [21, c.15].
В окремих випадках у реплщьвщповщ може прозвучати: I'm fine; Couldn't be better; so-so; та ш, наприклад: "How are you?" he asked, following her into the living room. - Fine, absolutely wonderful. Can I get you a drink? " [19, c.358].
Через регуляршсть вживання в мовленневому спшкуванш, привiтання семантично вихолощу-ються i стають рутинними висловлюваннями сфе-ри мовленневого етикету, взаемообмiн якими не передбачае отримання шформацп про реальний стан справ стврозмовника. Тому питальнi речення фразеолопзовано! структури How are you? How's it going? How do you do? та ш, що виступають у фу-нкцп привiтань, зазвичай не мiстягь запиту шформацп, а е конвенцiональними ритуальними актами, як сприяють здiйсненню соцiального контакта. Якщо так1 висловлювання i мютять запит, то це запит про те, чи бажае адресат вступити в контакт iз сшврозмовником, тобто так1 питальнi речення фразеолопзовано! структури функцюнують ви-ключно як метакоммушкативш мовленневi акти встановлення мовленневого контакта.
Як правило, за привгганням iдуть iншi пита-льнi речення фразеологiзовано! структури мета-коммунiкативного призначення, як1 поеднуючись, утворюють щлий комплекс метакомунiкативних сигналiв, що передують переходу до власне коммушкацп. Так, висловлювання типу How are you? How are things? можуть конкретизуватися, поширюючись на справи сiмейнi, службов^ наприклад: How is your wife /family, mother? How are the children? How's your mother keeping? How are things at home / in your department ? How are you getting on with / your thesis /? та ш. Питальш речення фразеолопзовано! структури такого типу е своерщною зачшкою для подальшо! розмови на так1 теми як "Ом'я", "Робота" та ш., яш сприяють встановленню контакту мгж комушкантами. Часто таке стлкування набувае затяжно! форми свiтсько! балаканини (small talk), едине призначення яко! -коммушкативна сшвпраця, коли важливо не те, про що йдеться, а що взагалi ведеться розмова. Наприклад: "Mr.Kosak" , I said, "How are you anyway? " "I'm fine, Johnny, " said Mr.Kosak. "How are you? " "Couldn't be better, Mr.Kosak" I said. "How are the children? " "Fine", said Mr.Kosak. "Stepan is beginning to walk now. " "That's great", I said. "How is Angela? " "Angela is beginning to sing", said Mr.Kosak. "How is your grandmother? " "She's feeling fine", I said. "She's beginning to sing too. She says she would rather be an opera star than queen". "How's Marta, your wife, Mr.Kosak? " "Oh, swell", said Mr. Kosak "[20, c.76].
Головним для small talks е не передавання ш-формаци (якою все-таки обмiнюються комушкан-ти в ходi спшкування), а здшснення сощального контакту, що е частиною сощально! дiяльностi.
Розмова на теми, що сприяють встановленню контакту, називають спiлкуванням на нешформа-
тивному рiвнi. Пiд спшкуванням на нешформати-вному рiвнi маеться на увазi не вiдсутнiсть шфор-мацi! як тако!, а ввдсутшсть шформативно-важливих для комунiкантiв факпв, здатних привести до перегляду коммушкантом його ставлення до дшсносп.
П1д час встановлення контакту зi спiврозмов-ником крiм привiтань використовуються таш пи-тальнi речення фразеолопзовано! структури (яш також належать до мовного етикету), метою яких е привернення уваги адресата. Для привернення уваги адресата i спонукання його до сприйняття пов1домлення використовуються питальш речення фразеолопзоровано! структури, як1 утворюються за моделями: Would you +Inf.? Would you mind + Ger ...? Would you mind if + Pr + Inf..? Would you be so good as + Inf.? Can / Could + Pr + Inf.?
Щ речення, як правило, використовуються для встановлення мовленневого контакту в нейт-рально-офщшнш та побутово-дшовш сферах, де спшкуються незнайомi i малознайомi люди. У по-дiбних ситуащях потрiбна особлива увага до правил ввiчливостi, до мовного етикету, щоб стлкування як дiяльнiсть, вписуючись в трудову дiяль-нiсть, полегшувало останню. Так, загальноприйнятими формулами привертання ува-ги незнайомо! людини е питальш речення фразеолопзовано! структури, яш утворюються за мо-деллю Can / Could + Pr + Inf.?, Наприклад: Missis Horowitz, could I please speak to you for a moment ? Мовленневi акти такого типу називають складе-ними. Першим компонентом такого складеного мовленневого акту е звернення Missis Horowitz, що сполучае три функцп - залучення уваги адресата (перлокутивна функщя), шдикащя рiвня м1жосо-бистiсних вiдносин комушканпв, зокрема, ставлення адресанта до адресата (сощальна функцiя) i вдикащя адресата мовленневого акту (адресато-диференщальна функцiя) [13, с.241]. Тут звернен-ня Missis Horowitz одночасно привертае увагу адресата, вказуе адресата спонукального мовленне-вого акту, шдкреслюе офiцiйнi стосунки комунi-кантiв i шанобливе ставлення адресанта до адресата. Мовленневий акт, виражений реченням Could I please speak to you for a moment? виконуе не тшьки метакомушкативну функц1ю, а й вислов-люе запитання про дозвiл поговорити з адресатом.
Питальш речення фразеолопзованоТ структури, яш виконують ф\мкц1ш тдтримання мовленневого контакту
Фаза тдтримання мовного контакту в акп комушкацп характеризуеться взаемоспрямовашс-тю метакоммунiкативних сигналiв учаснишв мовного спiлкування, яку можна пояснити, перш за все, !х прагненням до активно! взаемодi!.
У корпуа питальних речень фразеологiзова-но! структури, що виконують функцiю тдтримання мовленневого контакту, дощльно розрiзняти висловлювання мовця i адресата. Питальш речен-ня такого типу, що використовуються мовцем, за-звичай сприяють активiзацi! сприйняття передава-но! iнформацi! адресатом, забезпеченню прийому пов1домлення протягом усього часу його передач^
контролю розумшня шформаци адресатом з боку мовця.
Питальш речення фразеологiзованоi' структу-ри, використовуванi адресатом з метою тдтри-мання мовленневого контакту, як правило, сприя-ють встановленню зворотного зв'язку з мовцем. За допомогою таких речень адресат може висловлю-вати свою згоду / незгоду з висловленою мовцем шформащею, виявляти зацiкавленiсть у розмов^ спонукати мовця до продовження бесiди, уточню-вати незрозумiлу або непочуту iнформацiю.
Взаемоспрямованiсть метакоммунiкативних питальних речень фразеологiзованоi структури, вимовлених мовцем i адресатом, стимулюе процес розгортання мовленнево! комунiкацii, що виклика-еться необхщшстю дотримання етикетно! вимоги безперервностi мовлення, уникнення незручних моментiв мовчання, заповнення мовленнево! по-рожнечi.
Питальнi речення фразеолопзованоТ структури, використовуванi мовцем з метою пщт-римання мовленневого контакту
З метою тдтримання мовленневого контакту мовець може використовувати pumopu4Hi питальт речення, як сприяють активiзацii' уваги, шдви-щенню сприйнятливостi адресата i тому широко використовуються в дiалогiчному мовленнi. На-приклад: "What's the use of asking anything?" - The boy broke out against his mother, ignoring his father. [23, c.31] Виступаючи в якостi актуалiзаторiв уваги, що створюють ефект оч^вання продовження мовлення мовцем i налаштовують на прийом ново! iнформацii, риторичнi питальш речення носять штродуктивний характер. Як уа iнтродуктивнi речення, вони вимагають продовження, ввдсут-нiсть подальшо! конкретизаци повiдомлення за-лишило б у адресата почуття iнформативного нев-доволення [12, с.223].
Риторичнi питальнi речення можуть розчле-новувати реплiку мовця на смисловi вiдрiзки, зру-чш для сприйняття, пiдкреслювати головну думку i викликати у адресата потрiбну мовцем оцiнку шформаци. Таку функцш виконують розмовнi формули So what? i What do you know ? Див. слов-никовi тлумачення: So what? What does that matter? What difference does that make? / Used when one accepts that a fact, statement, etc. is true, but doubts or questions its suggested meaning or importance (Порiвн. укр.: Ну i що з того? Рос.: Ну и что с этого?). Наприклад: You say his father's very rich. So what? He wouldn't accept any help from his father, even if it were offered. [16] He doesn't know the language, and what do you know ? He has the nerve to translate.[16]. (Порiвн. укр.: Як це вам подобаеть-ся? Можете собi уявити щось подiбне? Рос.: Как вам это нравится? Можете себе представить что-либо подобное?).
До числа питальних речень фразеолопзовано! структури, що використовуються з метакоммуш-кативною метою активiзацi! уваги адресата до ш-формаци, яка повщомляеться, ввдносяться так зва-m рефлексивнi питання, тобто питання мовця до самого себе, або таш, на яш вш збираеться тут же
ввдповюти [14,с.81]. До них можуть бути вщнесет питальш речення фразеолопзовано! структури, пов'язаш з д1яльшстю пам'яп мовця, наприклад, забудькувапстю: Where were we? What else was there? Див. словниковi тлумачення: Where were we? What were we talking about before our thoughts were interrupted? Наприклад: Where were we? Oh, yes, we were discussing the arrangements for the party next month [16, c.170]. (Порiвн.yкp.: На чому ми зупинилися? Рос.: На чем мы остановились?).
З метою активiзацii уваги до майбутнього по-ввдомлення можуть також використовуватися питальш речення фразеолопзовано! структури What do you think? Do you know what + N +V ...?, що апелюють до щкавосп адресата, покликаш зашт-ригувати його. Порiвн. словниковi тлумачення моделi Do you know what + N + V. ..? - A comment, or exclamation, introducing a statement, especially one which may cause some surprise [18, c.151]. Наприклад: "Do you know what my mother said? " Ken asked, sounding quite pleased. "She said when we're married she's going to give us a set of dishes exactly like hers" [20, c.149] Речення What do you think? також фшсуеться словниками: What do you think?-Used to introduce something surprising. Наприклад: What do you think? I've been promoted! [16, c.167]. (Ввдповще укр.: I що б ви думали?). У наведених вище прикладах питальш речення, фразеолопзовано! структури виконують immpodyKmuemy функцш, не спльки служачи для запиту шформаци про обiзнанiсть сшврозмовника, сшльки передуючи новш шформаци, яку хоче повщомити мовець. Рефлексивш питальш речення фразеолопзовано! структури можуть також подшяти реплшу мовця на зручш для сприйняття смисловi в^^зки, забез-печуючи таким чином неослабну увагу адресата протягом усього перюду передачi шформаци: I come down the stairs, and what do you think I see?- A huge mess all over the place, the phones off the hooks and clothes are scattered all over ...[19, c.56]. Орга-шзуюча роль таких питань полягае в тому, що вони активiзують увагу, створюють ефект причетно-стi адресата до думок i мiркувань мовця.
Функщя питальних речень фразеологiзованоi структури, що сприяють шдтриманню мовленне-вого контакту може зводитися до стимулювання рецептивно! i розумово! дiяльностi адресата. До ще! групи ПРФС належать так1: Can't you guess / realize /? Can / will /you remember that? Won't you forget? Would you believe / it /? How about that? Can you imagine that? Реалiзуючи метакоммушкативну функцш пвдтримання мовленневого контакту, яка проявляеться у стимулюванш розумово! д1яльносп адресата, щ речення супроводжуються виражен-ням ряду додаткових прагматичних значень - по-диву, привiтання, похвали, що шдтверджують сло-вниковi тлумачення, зокрема: Can you imagine- An exclamation expressing one's own, or inviting another's astonishment. Наприклад: I went to Portugal. My sister was living there and she wanted me to come. I was able to fix up some lectures down there. Portugal! Can you imagine? [18]. Порiвн. також наступш словниковi тлумачення: What / how
about that?- An expression of surprise, congratulation, or praise. Наприклад: Bill won the shcholarship! What about that? [17] (Вщповвдае укр.: "Подумати тшьки!") They are going to publish my novel. How about that? [18].
Питальш речення фразеолопзованоТ стру-ктури, використовуваш адресатом з метою пд-тримання мовленневого контакту
Використання адресатом питальних речень фразеологiзовано! структури з метою тдтримання мовленневого контакту, як правило, не призводить до обмiну комунiкативними ролями (тобто пере-дачi адресату комунiкативно! ролi мовця). Адресат, який використовуе питальш речення такого типу, набувае статусу "активного адресата", спри-яючи продовженню мовленневого ходу мовця. В устах адресата питальш речення фразеолопзовано! структури виконують суто реагуючу функцш, вка-зуючи на те, що повщомлення отримане, е зрозу-мiлим, викликае у адресата певнi емоцп i бажання щдтримувати мовленневий контакт. З щею метою найчастiше використовуються емотивн речення What do you know? How about that? (Ввдповщають укр.: "I не кажиъ! " "Подумати тiльки!"). Порiвн. словниковi тлумачення речення: What do you know? - How surprising! I didn't know that [17, c.185].
Питальнi речення фразеологiзовано! структу-ри What do you know? How about that? будучи сте-реотипними, десемантизованими висловлювання-ми, крiм пiдтвердження збiгу настанов стврозмо-вник1в, висловлюють багату гаму емоцш i почуттiв: здивування, схвалення, ствчуття. Однак прагматичний ефект таких висловлювань полягае в тому, що вони виходять за меж1 вираження iнди-вiдуальних емоцiй слухача i виступають як етике-тнi формули, що регулюють мовну поведiнку ко-мушканпв.
Незгода з мовцем може виражатися за допо-могою речень What do you mean + adj ...? What are you talking about? (Порiвн. словникове тлумачення: What do you mean + adj? -1 don't understand; I question, or contradict your statement. Наприклад: "Get up, you lazy thing. " "What do you mean , lazy? I've done a lot more work today than she has" [18, c.582]. "Any of you boys got a hot car?" Hymie jumped to his feet, his face yellow, his skimpy moustache twitching. "What are you talking about?" he croaked. "I've got a car. But it's strictly on the level" [24, c.86]. У наведених вище прикладах не-згода слухача супроводжуеться вираженням обу-рення.
Своерщними спонуканнями до продовження мовленневого ходу можуть бути клше Come again? How's that?, використовуваш адресатом у випадках, коли вш не розчув або не зрозумiв ви-словлювання мовця. Див словниковi дефшщи: Come again? - I didn't hear what you said, or I didn't understand what you said; could you say it again, please. Наприклад: "I hope this diagram is clear". -"Come again?" "Isaid, I hope this diagram is clear" [16, c.28]. Порiвн. також: How's that? - Please,
repeat what you said. Наприклад: "I'm going to be an astronaut when I grow up! "How's that? " - "I said I'm going to be an astronaut when I grow up". [16, c.79]. Як бачимо, в наведених вище прикладах тдтримання мовленневого контакту м1ж сшврозмовни-ками досягаеться за рахунок самого мовця при мiнiмумi мовленневих дш з боку адресата.
Висновки. Особливють комушкативно! семантики питальних речень фразеолопзовано! структури полягае в спецiалiзацi!' на реалiзацi!' непита-льш значень. Вивчення цих речень дозволило встановити, що вони можуть реалiзуватися в кон-текстi власне комушкативних (спонукального, констативного) i метакоммушкативних мовленневих актiв.
У контекст метакомунiкативного мовленневого акту функцюнують питальнi речення фразео-логiзовано! структури, як сприяють встановленню i шдтриманню мовленневого контакту. Питальнi речення фразеолопзовано! структури, яш реалiзу-ють функцш встановлення контакту, включають привiтання, а також речення, яш сприяють привер-танню уваги адресата.
У корпус питальних речень фразеолопзова-но! структури, що виконують функцш тдтримання мовленневого контакту, вирiзняють речення, використовуваш мовцем i адресатом. Так, з метою тдтриманя мовленневого контакту мовець може використовувати так зваш рефлексивш питальш речення, функщя яких зводиться до активь зацп уваги адресата до передавано! шформацп, до стимулювання його рецептивно! i розумово! дiяль-ностi.
У вустах адресата питальш речення фразеолопзовано! структури, що виконують функцш тдтримання мовленневого контакта, як правило, вказують на те, що поввдомлення отримано, викликае у адресата певш емоцп i бажання щдтри-мувати мовленнеий контакт. О^м цього, питальш речення фразеолопзовано! структури, що сприяють шдтриманню мовленневого контакта, можуть спонукати стврозмовника до продовження мовленневого контакта, до уточнення попереднього висловлювання.
Проведений аналiз ПРФС, представлених у цьому дослiдженнi, переконуе в тому, що щ речення займають важливе мiсце в мовнш практицi англiйсько! мови. Практичне оволодшня ними як мовними формулами встановлення i п1дтримання мовленневого контакта е одним з необхщних за-вдань вивчення i викладання англiйсько! мови.
Перспектившсть подальшого досл1дження ПРФС бачиться у вивченш !х дискурсних характеристик, у поглибленому дослiдженнi проблеми спiввiдношення структурно! органiзацi! речення та його прагматичних особливостей. Безсумнiвний лшгвютичний iнтерес може представити також вивчення структури, семантики i прагматики ПРФС в дiахронiчному i контрастивному плат.
Лггература
1. Austin J. L. How to Do Things with Words. -Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1962. -166 p.
2. Searl J. R. Speech Acts. - London: Cambridge University Press, 1969. - 171 p.
3. Вежбицка А. Речевые акты.//Новое в заруб. лингвистике. - Москва: Прогресс, 1985. - Вып. -С. 251-275.
4. Серль Дж. Р. Что такое речевой акт?//Новое в заруб. лингвистике. - Москва: Прогресс, 1986. -Вып. XVII. - С. 151-169.
5. Davison A. Indirect Speech Acts and What to Do with them. // Syntax and Semantics. - N. Y.: Acad. Press, 1975. Vol. 3. - P. 143-185.
6. Green G. M. How to Get People to Do Things with Words. The Whimperative Questions. // Syntax and Semantics. - N. Y.: Acad. Press, 1975. Vol. 3: Speech Acts - P. 107-141.
7. Walton D. N. Topical Relevance in Argumentation. - Amsterdam: Benjamins, 1982. - 81 p.
8. Никифорова Р. В. Коммуникативно -семантическая группа высказываний, реализующих интенцию «предлагания»: дис. канд. филол. наук. - Киев, 1987. - 202 с.
9. Шведова Н. Ю. О некоторых типах фразео-логизированных конструкций в структуре русской разговорной речи// Вопросы языкознания. - 1958. № 2. - С. 92-100.
10. Есперсен О. Философия грамматики / О. Есперсен - Москва: Изд-во иностр. лит-ры, 1958. -404 с.
11. Почепцов Г.Г. Фатическая метакомму-никация// Семантика и прагматика синтаксических
единств/Межвуз. темат. сб. - Калинин: Изд-во Ка-лининск. ун-та, 1981. - С. 52-59.
12. Арутюнова Н.Д.Предложение и его смысл.
- М.:Наука 1976.- 383 с.
13. Карабан В.И. Сложные речевые акты как речевые еденицы: дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 - К., 1989. - 465 с.
14. Падучева Е.В. Вопросительные местоимения и семантика вопроса // Разработка формальной модели естественного языка. - Новосибирск. 1981.
- С. 80-105.
15. Wood F.T. Dictionary of English Collogial Idioms. - Wheaton and Co. Ltd., 1979. - 354 p.
16. Manser M.H. A Dictionary of Contemporary Idioms. - London and Sydney: Pan Books, 1983. -219 p.
17. Longman Dictionary of English Idioms. -Harlow and London: Longman Group Ltd, 1984. -386 p.
18. Oxford Dictionary of Current Idiomatic English. - Oxford University Press, 1984. - V. 2. - 685 p.
19. Parker U.-M. Riches. - USA: New American Library,1987.- 463 p.
20. Segal E. Man, Woman and Child. - Great Britain: Granada Publishing Ltd, 1981. - 221 p.
21. Storey D.Plays. - Harmondswort: Penguin Books Ltd, 1982.-359 p.
22. Hunter E. Far from the Sea. - N.Y.: Stein and Day Publishers, 1986. - 248 p.
23. Pearl S.Buck. The time is Noon. - N.Y.: John Day Company, 1976. - 359 p.
24. Dickens M. Flowers on the Grass. - Har-mondsworth: Penguin Books Ltd, 1977. - 255 p.
REZEPTION DES SPRACHLICHEN MERKMALS „MERKWÜRDIGKEIT" DES RELIGIÖSEN DISKURSES IN DEUTSCHEN BIBELIDIOMEN
Manerova K. V.
Staatliche Universität Sankt Petersburg, Doz.
RECEPTION OF LANGUAGE FEATURES "ODDNESS" OF RELIGIOUS DISCOURSE IN GERMAN BIBLE IDIOMS
Manerova K. V.
University Saint Petersburg, Ass. Prof.
ABSTRACT
Die im Beitrag als empirische Basis genannten deutschen Bibelidiome als bedeutungstragende Einheiten übernehmen und vermitteln die sprachlichen Merkmale des religiösen Diskurses und dessen wichtigsten Elements, der Sprache, solche wie Merkwürdigkeit oder Wesenszüge des Paradoxons. Folglich vollzieht sich die Rezeption der diskursiven Charakteristiken des religiösen Diskurses in den ausgewählten Bibelidiomen, was die Deutung deren Semantik zeigen kann.
ABSTRACT
The German Bible idioms, meaningful units, as empirical basis in the paper, take over and convey the linguistic features of religious discourse and its most important element, language, such as oddness. Consequently reception of the discourse characteristics takes place in the idioms of the mentioned theme what the interpretation of these semantics shows.
