CC BY
26
6. Мастерство фЫансв УкраТни. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://minfin.gov.ua/control/uk/publish/article
7. Державна Служба статистики УкраТни. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk
8. Ковальчук А., Ормоцадзе М. Во что обойдутся митинги валовому продукту страны / Ковальчук А., Ормоцадзе М. [Електрон. ресурс] //
Forbes Укра'1'на 14 марта 2014. - Режим доступу: http://for-bes.ua/magazine/forbes/1365849-ekonomika-protestov
9. Анализ ¡ндексу конкурентоспроможносп УкраТни в 2013-2014 рр. [Електрон. ресурс] - Режим до CTyny:http://infolight.org.ua/con-tent/analiz-indeksu-konkurentospromozhnosti-ukrayi-ni-v-2013-2014-rr
УДК 339.923:339.14
С.Г. М1КАЕЛЯН,
к.е.н., доцент, докторант кафедри м\жнародного облку i аудиту, Ки1вський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
1нтероперабельшсть i пропр1старшсть стратепчних альянЫв ТНК на ринку високотехнолопчно'1 продукцп
Проаналiзовано тенденцИ' та детерм'шанти розвитку стратепчних альянсв ТНК на ринку високотехнолопчноï продукцН. Визначено особливост iнтероперабельних i пропретарних стратепчних альянсв. Охарактеризовано специфку стратепчних альянсв у високотехнолопчних галузях.
Ключов'1 слова: стратепчнi альянси, високотехноло-пчна продук^я, транснацiональнi корпорацп, конкурент-н переваги, рвень витрат на НДДКР.
Проанализированы тенденции и детерминанты развития стратегических альянсов ТНК на рынке высокотехнологичной продукции. Определены особенности интероперабельных и проприетарных стратегических альянсов. Охарактеризована специфика стратегических альянсов в высокотехнологичных отраслях.
Ключевые слова: стратегические альянсы, высокотехнологичная продукция, транснациональные корпорации, конкурентные преимущества, уровень расходов на НИОКР.
The trends and determinants of TNC strategic alliances are analysed in the market high technology products. The features of interoperable and proprietary strategic alliances are identified. The specificity of strategic alliances characterized in the high-tech industries.
Keywords: strategic alliances, high-tech products, multinational corporations, competitive advantage, spending on R&D.
Постановка проблеми. В сучаснм свгговм економщ особливого значення набувають технолопчн стратепчы альянси, в тому чи^ за участю ТНК. Вони дають додатковi переваги та дозволяють ТНК суттево скоротити термЫ ор-ганлзаци нового виробництва i на 50-70% знизити вартють освоення виробництва. При цьому досягаеться 93-99% рiвня якост продукцп партнера. На частку науково-техыч-
них альянса високотехнолопчних галузей (фармацевтична, бютехнолопчна, виробництво нових матервлв, оборонна, аввкосмнна та ¡нформацмно-комункацмних технолопй) припадало 80% уах створюваних науково-техннних альянса ¡ 20% - на середньотехнолопчн галуз¡ (виробництво ¡н-струментю та медичного обладнання, побутовоТ електронки, автомобтебудування, хмнну).
Анал13 дослщжень та публЫацм з проблеми. ДослН дженню стратег¡чних альянс¡в як конкурентно! стратеги ТНК присвячували своТ роботи таю видатн заруб¡жн¡ досл¡дники, як Б. Гарретт Дж. Данн¡нг, П. Дюссож, Р. Уелборну, В. Кастен, Г. Хеймел, А. 1нкпен ¡ Б. С¡мон¡н, Т. Дас, Б. Тенг, С. Кумар ¡ А. Сетх. Динамка стратепчних альянса детально аналву-еться в роботах П. ВЫдрума, I. Доза, М. де Ронда, А. Пка. Особливост¡ мереж стратепчних альянса виступали як предмет дослдаень Б. Когута, Р. Берта ¡ Дж. Коулмана.
У сучасый економ¡чн¡й л¡тератур¡ тема стратег¡чних альян-с¡в уже отримала певний розвиток ¡ традиц¡йно розглядалася в контекст розвитку м¡жф¡рмових виробничих кооперац¡й. Проте недостатньо уваги придтено особливостям розвитку стратепчних альянса на ринку високотехнолопчноТ продукцп.
Метою статт! е виявлення тенденцм та особливостей розвитку стратепчних альянса ТНК на ринку високотехнолопчноТ продукцп та уточнення методв п¡двищення ефективност¡ Тх застосування для полтшення конкурентних позиц¡й ТНК.
Виклад основного матер!алу. Стратепчн альянси яв-ляють собою гнучк мехаызми сп¡впрац¡ м¡ж ф¡рмами, що дозволяють бтьш ефективно використовувати сильн¡ сто-рони учасник¡в, вир¡шувати стратег¡чн¡ завдання, змщнюю-чи конкурентн¡ переваги кожноТ ¡з стор¡н за рахунок сильного управл¡ння ресурсами. За допомогою альянса велик¡ та середн¡ ф^ми швидко адаптуються до зм¡н у технолопях, зд¡йснюють технолог¡чн¡ прориви на стиках галузей, дола-ють кордони краТн ¡ економ¡чних союз¡в, освоюють закор-донн¡ ринки збуту, роздтяючи з партнерами ризики ¡ вигоди.
© С.Г. М1КАЕЛЯН, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 5 (156)/2014 25
На глдстав1 дослщження ¡дентифковано основы детермЬ нанти стратeг¡чниx альянса, що гов'язан з:
- укладанням гисьмового договору, який гередбачае двос-торонн¡ взаeмов¡дносини, що базуються на сг¡льному створены ¡ розгод¡л¡ знань для таких цтей, як розвиток нових тех-нолог¡й, виробничих гроцес¡в, маркетингових стратепй;
- альянс, як гравило, не е самост¡йною юридичною особою;
- комганп зд¡йснюють сг¡льну координац¡ю гроцесю стратег¡чного гланування та угравл¡ння, що дозволяе б¡льш ефективно узгоджувати довгостроков¡ в¡дносини з метою отримання вигоди.
Мета стратепчних альянс¡в може бути також р^ною: гро-никнення на нов¡ ринки, зниження ризику за рахунок його розгодту, об'еднання взаемодоговнюючих знань та акти-в¡в, як жодна ¡з комган¡й не може самослйно розвинути, одержання економ¡í на масштабах, зменшення витрат, го-долання торгових та ¡нвестицмних бар|eр¡в, сгтьы науков¡ досл¡дження й обм¡н технологами, розробка загальних тех-н¡чниx стандарта, розширення асортименту гродукц¡í тощо.
Особливо динамнне зростання к¡лькост¡ стратег¡чниx гартнерств сгостер^аеться в галуз¡ НДДКР (зокрема, в га-луз¡ ¡нформац¡йниx технолопй ¡ б¡отеxнолог¡í).
Cтратег¡чн¡ альянси стали необхщним заходом у зв'язку з тим, що комгани з¡ткнулися з глобальною конкуренцию, що
госилюеться, зростаючими витратами на НДДКР, на розвиток ¡ вигуск гродукци, а також на маркетинг. Основними цтями стратепчних альянса е:
- швидке входження на ринок ¡ загуск товару;
- отримання достугу до нових гродуктв, теxнолог¡й ¡ ринюв;
- год¡л витрат, ризик¡в ¡ ресурс¡в.
Загалом реал¡зац¡я стратег¡чниx альянса на ринку висо-котеxнолог¡чноí гродукци може бути охарактеризована за догомогою модел¡ (див. рис.).
На основ¡ дослщження гриходимо до висновк¡в гро аде-кватн¡сть застосування окремих гонять, що використову-ються у сфер¡ грограмного забезгечення, в економ¡чниx вщносинах, що виникають у сфер¡ виробництва високотех-нолопчно''' гродукци, загрогонован¡ К.1. Tрубн¡ковою [1].
Характерною особлив¡стю ¡нтерогерабельного стратепч-ного альянсу е розширення гитомо''' ваги ринку шляхом ство-рення конкурентних гереваг та удосконалення ¡ гол¡гшення ¡снуючих товар¡в ¡ гослуг. При цьому забезгечуються можли-вост¡ взаемоди гродукт¡в ¡з рвних економ¡чниx систем; вза-емна сумюнють обладнання р¡зниx виробник¡в; можливост¡ використання устаткування для сгоживання товарв (гослуг) на ринках; об'еднання гостачальник¡в товарв (гослуг) сгоживання яких ¡нщйовано обладнанням; розширення функцю-нальних можливостей, встановлених на обладнаннк
^ V Л
НДДКР
Вщкриття нових можливостей економжи завдяки об'еднанню фшансових ресурмв, масштаб1в, доступу до нових джерел фшансування, розподшу ризиюв Консорщуми з наукових розробок, Мереж1 споживавдв та постачальниюв, М1жф1рмова технолопчна сшвпраця, Партнерства утверситеттв та ф!рм
Иг
Пщвшцення ефектившеп виготовлення юнцевих продуюпв завдяки знижвнню витрат Спшьне виробництво, Використання спшьних компонентов, Виробництво спшьних модушв
>
Д1СТР1Б-ЮЦИЯ
Сприяння зростанню ефективностт внаслщок економи масштаб1в, зменшення витрат у зв'язку ¡з взаемним використанням дистрибущйних мереж та торгових пунктов, сшльними рекламними компашями Сшльний маркетинг, Стандартизащя зовшшнього
у А У
Модель реал1зацм стратепчних альянЫв на ринку високотехнолопчноТ продукцм
Розробка автора.
У той час коли пропр1етарний стратепчний альянс приводить до створення принципово нових ринюв та галузей, що характеризуеться високою монопольного нормою прибутку i створенням нових товарiв i послуг, формування нових потреб.
Слщ пiдкреслити вiдмiнностi у ступенi значимост страте-гiчних альянсiв для окремих галузей промисловостк Значення стратепчних альянав як фактора розвитку зростае залежно вiд рiвня розвитку кооперацмних вiдносин та тех-нологiй в галузк Як свiдчать данi, альянси мають найбтьше значення в середньотехнолопчних галузях iз високим рiв-нем предметно! спецiалiзацií (автомобiлебудування, хiмiчна галузь) i високотехнологiчних галузях (IKT, фармацевтика, бютехнологи, авiабудування).
Головна особливiсть таких стратепчних сою^в - формування зовам нового типу та рiвня внутршньокорпорацмних, мiжкорпорацiйних i глобальних зв'язюв. Саме через систему звlязкiв THK отримують особливi можливостi виходити на свiтовi ринки не тiльки через традицмну, а й через внутрш-ньокорпоративну торгiвлю i займати потрiбнi ¿'м нiшi. Але до-сить часто THK можуть не шукати, а створювати для себе нЫ, оскiльки дiюча система звlязкiв забезпечуе ¿'м гаранто-ваний доступ на ринки товарiв i послуг, вихщ на який можли-вий лише за умови наближення до кшетчв, розширення ринкiв товарiв та послуг, як важко або дорого обслуговува-ти на вiдстанi i оперативно реагувати на виникнення нових споживачiв та ринкових умов або ¿х змiн.
В автомобiлебудуваннi альянси полягають у жорстких формах i носять складний, комплексний i комплементарний характер. Партнерськi THK широко використовують меха-нiзм взаемно'!' участi в капiталi. В автомобтьнм промисло-востi, за даними ОЕСР [2], в перiод з 1998 по 2008 рк бу-ло створено близько 3,2 тис. стратепчних альянав. При-близно 75% стратепчних альянав в автомобiльнiй проми-словост - виробничi спiльнi пiдприeмства. Основними цтя-ми створення стратегiчних альянав е: досягнення глобального охоплення ринюв, проведення сптьно'!' розробки авто-мобiльних платформ, унiфiкацiя вузлiв i деталей, проведення спiльних НДДКР, здiйснення спiльних закупiвель, а також сптьне використання збутово'!' мережi. Найбтьш яскравим прикладом у цiй сферi е заснований в 1999 роц альянс Renault-Nissan, що став найдовшим мiцним крос-культур-ним поеднанням серед великих автовиробниюв. Це ункаль-не партнерство е практичним, гнучким Ытероперабельним бiзнес-iнструментом, який може розширюватися, щоб вмЬ стити новi проекти i партнерiв по всьому свiту.
В останн сiм рокiв альянс перетворився на буфер для за-хисту партнерiв пiд час регiональних спадiв, i це прискорило Renault i iмпульс Nissan у деяких iз найбiльш швидкозрос-таючих економiк у свт.
Альянс допомiг Renault i Nissan перевершити iсторичних регiональних суперниюв, пiднявши компанп в елiтний статус. Разом Renault i Nissan ввмшли у трiйку автомобiльних груп в усьому свт.
На 0CH0Bi перехресного володЫня ащями та взаемноУ зацкавленосп альянс платформа забезпечуе максимальну синерпю, не руйнуючи бренда. Для того щоб досягнути конкурентно! економп вiд масштабу, багато автовиробникiв приступають на ствпрацю за аналогieю новаторського партнерства, що створено Renault i Nissan 14 роюв тому [3].
При аналiзi сформованих альянсiв в автомобтьнм галузi виявлено, що розгалужена система взаeмовiдносин мiж партнерами в рамках альянсу зачтае рiзнi господарськ одиницi i напрями дiяльностi. В сучасних альянсах взаeмодiя компанiй переходить у складний процес «конкурен^я -ствпраця». При подальшому розвитку вщбуваеться скоро-чення конкурентного простору. Конкурен^я ведеться мiж глобальними альянсовими мережами, що складаються з дектькох автомобтьних ТНК i основними стратегiчними постачальниками комплектуючих.
1нформафйы та комунiкацiйнi технологi!' (1КТ) е сучасною галуззю економiки i такою, що динамiчно розвиваеться. У 1997-2002 роках частка стратепчних альянав у секторi 1КТ становила приблизно 15-17% вщ загальноУ кiлькостi всiх створюваних стратепчних альянав. У 2003-2006 роках частка стратепчних альянав сектору 1КТ скоротилася до 7-8%. У 2003-2006 роках було створено близько 900 альянав за участю 1,8 тис. фiрм.
У сеюгр 1КТ, що характеризуеться динамiчним i пперкон-курентним середовищем, альянси ТНК створюються в основному з метою адаптаци до зовншнього середовища. Завдяки розвитковi значних альянсових мереж найбтыхл ТНК мають можливiсть вибудовувати гнучю стратег^'' середньострокового i довгострокового розвитку, а також оперативно реагувати на мiнливi умови зовншнього середовища.
Основними секторами для формування стратепчних аль-янав в 1КТ е: програмне забезпечення та системи обробки Ыформаци, телефоны комункацп, комунiкацiйне обладнан-ня, електроны компоненти та приналежностi, комп'ютерне та офiсне обладнання.
Однieю з найбтьш яскравих та динамiчних компаый да-ного сектору останнiх роюв е Google Inc. За останы десять рокiв компанiя взяла участь у цтому рядi альянсiв з найрiз-номанiтнiшими гравцями дано!' галуз^ крiм того, поглинула безлiч дрiбнiших учасникiв, що володiють популярним на ринку активом (наприклад, YouTube) або необхщними патентами, технологiями та виробничими потужностями (так було з Motorola Mobility).
Найбтьш важливим стратепчним альянсом, в який вступила компаыя Google з метою виходу на ринок смартфоыв i планшетв, е альянс iз Sony, укладений у травнi 2010 року [4]. Метою дано!' угоди було поширення мобтьно! платформи Android вщ Google у всiй лiнiйцi юнуючих i майбутнiх продуктiв в обласп мобiльних пристро'в вiд Sony. Компани в рамках дано-го альянсу без учасп в капiталi зобов'язалися проводити сптьы дослiдження та розробки з метою оптимiзацi! мобiльно-го софта вщ Google в пристроях Sony. ^м того, в рамках аль-
янсу велася i все ще ведеться сглльна дослщницька та ¡ннова-цмна дiяльнiсть з розробки та застосування нових технолопй в мобiльниx гристроях. Варто вiдзначити далекосяжнi глани обох комгаый - гоеднати грограмне забезгечення та ¡нший софт вiд Google з технолопями i гристроями Sony, реалiзацiю ряду гроектiв з адагтацп даноУ огерацiйноí системи i сугутнix грограм до використання в ¡нших гриладах, нагриклад, теле-вiзораx нового гоколЫня, цифрових рамках тощо. Kрiм того, комгаыя Sony отримала можливiсть надати своУм користува-чам достуг до тисяч додатюв i грограм, використовуючи хмар-нi сервiси Google. Коли був укладений даний альянс, глатфор-ма Android була встановлена на останн мобiльнi гристроУ гiд маркою сильного гiдгриeмства Sony Ericsson (ще один сьо-годнi вже не ¡снуючий стратегiчний альянс двох великих ком-ганiй у секторi IKT). На сьогоднi свiдченням усгiшностi даного альянсу е стрiмке розширення лУйки смартфонiв вiд Sony (гiд однойменним брендом), що завойовуе все б^ьшу частку на ринку, i лУйки високотеxнологiчниx гланшетiв, що складують солщну конкуренцiю гродуктам Apple i Samsung.
У xодi гроведеного дослiдження встановлено, що альянсам за участю ТНК у секторi IKT у бтыхлй мiрi властива гро-блема розмивання кордоыв окремоУ комганп внаслщок активного розвитку альянсових мереж, а також безгерервно-го i динамiчного iнновацiйного гроцесу. Розмит кордони комгаый у герсгективi гризводять до складнощ!в у грогно-зуваннi результативност д!яльносп альянсу. Також гри розвитку альянсових мереж у ТНК у секторi IKT виникають гроблеми з необхщнютю врахування виникаючих ризиюв гриймаючих краУн. При участi в значному числ! альянсових мереж у ТНК сектору IKT неминуче виникнуть гроблеми оцЫки найбтьш ефективних нагрямiв розвитку, а також вибору найкращих технолопчних рiшень.
Aналiз грактики створення стратепчних альянав м!ж фармацевтичними та бютехнолопчними комганiями нацЬ ленi на огтимiзацiю витрат го HflflKP i виявлення найбiльш герсгективних грегаратiв i гродукт!в, що мають готенцiал розвитку гри гроведенн клУчних вигробувань. Особливу геревагу мають грегарати, що вже знаходяться на другий i тре™ фазах клУчних вигробувань або л, що гоказали значний готенцiал у ход! досл!джень на етагi гредклУчних вигробувань. Tакi грегарати завдяки створенню стратепчних альянав можуть бути набагато швидше виведенi на ри-нок i гринести грибуток. Завдяки розвитку стратепчних альянав ¡з бютехнолопчними фiрмами на раннix етагах розробки, а також з фармацевтичними комгаыями або мережами фармацевтичних i бютехнолопчних ф!рм на тзых етагах розробки грегара^в окремо взята фармацевтична THK здатна гнучко контролювати весь виробничий i гов'язаний з нею ¡нформацмний ланцюжок.
Дослiдження у фармацевтичному секторi у краУнах ОС дае гiдстави констатувати, що серед гровщних фармацевтичних THK склалися дв! груги ф!рм. До груги особливо великих THK входять: Bayer SE (Bayer Health Care AG), GSK, Astra
Zeneca, Sanofi-Aventis. Ui комганп сформували значне число альянсiв у р!зних сферах i формах. У 2000-2008 роках ц комганп сформували гонад 300 стратепчних альянав.
Другу гругу гредставляють велик фармацевтичнi комганп, як! можна вщнести до невеликих THK. Ui комганп в 2000-2008 роках сформували близько 150 стратепчних альянав. Сформован! альянси в бшьшост своУй е вузькос-гефал!зованими, основними гартнерами гри Ух формуванн вистугають мал! та середн бютехнолопчы комганп [5].
В останне десятилггтя сгостер!гаеться стирання кордоыв м!ж фармацевтичною та бютехнолопчною галузями. В цей герюд вщзначено р!зке зростання числа стратепчних альянав в галуз! гри збтьшены середньоУ вартост угоди з формування альянсу.
В умовах кризи, коли комганп нацтеы гереважно на вирЬ шення короткострокових завдань щодо забезгечення готоч-ноУ д!яльносп, згортання чи врятування б!знесу, стратепчн альянси як масовий ¡нструмент стратепчного розвитку ф!рм тимчасово втрачають свою актуальнють. В умовах невизначе-ност дтового середовища для багатьох комганм змЫюються звичн ор!ентири i оцЫочы гоказники. Це гризводить до гри-гинення д!яльност в рамках альянсу або вщмови вщ його го-дальшоУ реал!зацп. Стратепчний альянс е в бтыхий чинни-ком середньострокового стратепчного розвитку комганп i в кризових умовах не говинен розглядатися як мехаызм огера-тивного реагування. ^иза може гщштовхнути i грискорити формування альянав у тих галузях, де вщкриються нов! мо-жливостк Формування альянав буде ще бтьш гродуктивним за грямоУ або огосередкованоУ державноУ гщтримки.
Висновки
Hа основ! дослщження доведено, що гщ ¡нтерогерабельним стратепчним альянсом слщ розум!ти об'еднання, що дае змо-гу розширити гитому вагу ринку шляхом створення конкурент-них гереваг та удосконалення i голтшення ¡снуючих товар!в i гослуг. У той час коли грогр!етарний стратепчний альянс гри-водить до створення гринцигово нових ринюв та галузей. У будь-якому раз! ефективне угравлЫня стратепчним альянсом THK гередбачае врахування взаемного вгливу гартнер!в THK один на одного, що створюе умови для максим!заци гози-тивних синергетичних ефект!в, що виражаються у гщвищены ефективност взаемодп з р!зними гартнерами. Анал!з грактики створення стратепчних альянав THK на ринку високотех-нолопчно'У гродукцп дозволяе зробити висновок гро те, що ос-новним завданням створених стратепчних альянав е огтимЬ зац!я витрат го стльним HДДKP i мУм!зац!я гов'язаних з ними тимчасових, технолопчних та фЫансових ризиюв.
Список використаних джерел
1. Tрубникова Е.И. Методологические гроблемы формирования стратегий экономических субъектов: институциональный асгект [Гекст]: монография / Е.И. Tрубникова. - Самара: Изд-во Сам HU PAH, 2009. - С. 150.
2. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2013. - URL: http://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/oecd-scien-ce-technology-and-industry-scoreboard-2013_sti_scorebo-ard-2013-en
3. Alliance facts & figures 2012-2013 - Retrieved from: http://www.renault.com/en/lists/archivesdocuments/allian-ce-facts-and-figures-2012.pdf
4. Sony and Google Establish Strategic Alliance to Deliver Compelling New Cloud-based Products and Services with the Android Platform. -Retrieved from: http://googlepress.blogspot.ru/2010/05/so-ny-and-google-establish-strategic.html
5. Васильев A.C. Альянсы европейских ТНК в фармацевтической промышленности. - URL: http://ecsocman.hse.ru/data/2011/ 08/11/1267431676/92.pdf
УДК 336.02:338.242
Р.М. МАГУТА,
здобувач, 1нститут законодавства Верховноí Ради Украни
Безпека у фшансовш сфер1 та критерп и оцшки
У статт розглянуто критерп безпеки у бюджетнй сфе-pi, управлннi державним боргом, гарантованим державою боргом та боргом корпоративного сектору; подат-ковiй системi, сфеpi фнанав реального сектору еконо-мки, що визначен в КонцепцИ'забезпечення нацюналь-но'1' безпеки у фiнансовiй сфер, затверджено'1' розпоря-дженням Кабнету МЫстр^в Украни в'!д 15 серпня 2012 року №569-р. Здйснено порвняння критерИв концепцИ' з Методикою розрахунку рвня економiчноí безпеки, за-твердженою наказом Мiнiстеpства економiки Украни вщ 29 жовтня 2013 року №1277. Виявлено, що визна-чен в концепцп критерп недостатньо повно iдентифiку-ють чинники криз, що унеможливлюе здйснення комплексного пpичинно-наслiдкового аналiзу факторв кризового стану фiнансовоí сфери, розроблення пред-метних заходв íx попередження та нейтpалiзацií. Визна-но за необюдне суттево розширити критерп оцнки кризового стану вах складових фiнансовоí системи та до-цльност ¡'х побудови на принципах системного п '!дходу.
Ключов! слова: фнансова, бюджетна, податкова, боргова безпека; безпека фнанав реального сектору економiки; ндикатор, пpичинно-наслiдковi зв'язки, контрольна функ^я держави.
В статье рассмотрены критерии безопасности в бюджетной сфере, управлении государственным долгом, гарантированным государством долгом и долгом корпоративного сектора, налоговой системе, сфере финансов реального сектора экономики, которые определены в Концепции обеспечения национальной безопасности в финансовой сфере, утвержденной распоряжением Кабинета Министров Украины от 15 августа 2012 года №569-р. Осуществлено сравнение критериев концепции с Методикой расчета уровня экономической безопасности, утвержденной приказом Министерства экономики Украины от 29 октября 2013 года №1277. Выяснено, что определенные в концепции критерии недостаточно полно идентифицируют причины кризисов, что делает проблематичным осуществление комплексного причинно-следственного анализа факторов кризисного состояния фи© Р.М. МАГУТА, 2014
нансовой сферы, разработку предметных мер их предупреждения и нейтрализации. Предложено существенно расширить критерии оценки кризисного состояния всех составляющих финансовой системы и целесообразности их построения на принципах системного подхода.
Ключевые слова: финансовая, бюджетная, налоговая, долговая безопасность; безопасность финансов реального сектора экономики, индикатор, причинно-следственные связи, контрольная функция государства.
The article covered criteria in the sphere of finance, public debt management, state credit bonding and the debt of corporate sector; in the fiscal system, sphere of finance of the real sector of economy, determined in the 569-p Concept of National Security in the financial sector, adopted by the Cabinet of Ministers of Ukraine on August 15,2012. It was made the comparison between the criteria of the Concept and the Pay Methodology of the level of economic security, approved by the Ministry of Economy of Ukraine on October 29, 2013. It was found that the criteria, defined in the Concept, does not sufficiently identify factors of crisis, making it impossible to implement the comprehensive cause-and-effect relation analysis of crisis factors in the financial sphere, to develop subject measures of its prevention and neutralization. Find it necessary to extend the criteria for assessment of the depressed conditions of all aspects of financial system and to prepare them on the principles of systematic approach.
Keywords: financial, national, fiscal and debt security; financial security of the real sector of economy; indicator, cause-and-effect relation, control function of the state.
Постановка проблеми. Нацюнальна безпека у фЫансо-Bié сфер1 з погляду теоретико-методолопчного трактування означае такий стан бюджетноУ, грошово-кредитноУ, банюв-ськоУ, валютноУ систем та фЫансових ринюв, який характеризуеться досягненням збалансованост, стйкост нацю-нальноУ економки до внутршых i зовншых загроз, спро-можнютю забезпечити ефективне функцюнування нацю-
