CC BY
37
level disparities of socio-economic development and interregional cooperation for the implementation of joint projects and programs within the borders of association. That internal interregional cooperation between the regions of the union at this stage given as much attention on improving integrated EU competitiveness. Outdoor regional policy is implemented, firstly, the transnational level and covers the affiliate interaction with groups of EU countries outside the union, and secondly, to apply to countries which have common borders with it through interregional and cross-border cooperation.
Inter-regional and cross-border cooperation in the European Union is based and governed by a large number of documents, one of the main of which is the European Outline Convention on Transfrontier Cooperation between Territorial Communities or Authorities, signed in 1980 and the Additional Protocols (1995, 1998), which defined the concept "interterritorial cooperation" and "cross-border cooperation": cross-border cooperation mentioned as being carried out between the authorities of neighboring territories interterritorial cooperation involves the implementation of relationship between foreign governments that do not coexist.
Analysis of the implementation of interregional cooperation in the European Union allowed it to define the following forms: free economic zones and special investment regime territories of priority development activities working Commonwealth and inter-regional organizations. The choice of organizational form of implementation of regional cooperation is based on a consideration of features of a region and depends on the selected areas and terms of cooperation.
The main organizational form of cross-border cooperation in the Euroregions EU is perceived as subjects of international activities. At present there are in Europe, according to different sources, between 120 and 183 European regions and more than 30 structures of regional cooperation.
Determined that financial support for interregional and cross-border cooperation in the European Union since the 90s carried out through the use of specific initiatives, programs and projects of the association, which in some years were programs INTERREG, PHARE CBC, TACIS CBC, PHARE CREDO, LEADER, EQUAL, JASPERS.
Today INTERREG is the largest EU program to support and promote inter-regional cooperation association, which provides three areas of cooperation: A - cross-border cooperation; B - transnational cooperation; C - interregional cooperation.
Key words: regional policy, the region, the European Union, interregional cooperation, cross-border cooperation.
УДК 339.92 О.1. Михайлов
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГ1ЧНИХ АЛЬЯНСШ ТНК В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ 1ННОВАЦ1Й
У статтi визначено особливостi формування стратегiчних альянЫв транснацюнальних корпорацт в сучасних умовах розвитку глобального ринку тновацт. Проаналiзовано сучасний стан глобального ринку iнновацiй. Виокремлено основт причини створення стратегiчних альянЫв транснацюнальних корпорацт. Розглянуто чинники та фактори реалiзацli стратегт ТНК. Визначено тенденцп
дгяльностг ТНК на глобальному ринку гнновацгй.
Клю^о^^ слова: ТНК, стратег1чн1 альянси, глобальний ринок ¡нновацт, 1нновац1йн1 стратеги ТНК.
Створення оптимально! оргашзацшно'1 форми, здатно'1 забезпечити максимально швидке й ефективне реагування на змши зовшшнього середовища, е одним iз чинникiв еволюци сучасних транснацiональних корпорацш (ТНК). У зв'язку з значними темпами технолопчного розвитку сучасно! цившзацп, компанп об'еднують зусилля i ресурси для збереження сво!х конкурентних позицш та створення нових можливостей щодо економiчного зростання i адекватного реагування на швидю технологiчнi змiни. В умовах об'ективно! необхiдностi розвитку рiзних форм коопераци, з одного боку, i складностi еволюцп глобальних оргашзацшних структур - з iншого, ТНК дедалi частiше використовують стратегiчнi альянси у формуванш мiжнародних партнерських вщносин.
У свiтовiй та вiтчизнянiй економiчнiй науцi дiяльнiсть ТНК, iнновацiйних стратегий та стратегiчних альянсiв дослiджували таю вчеш як А. Бiлоусов [1], В.Горецький [3], З. Кара [4], О.Рогач [5], А. Томпсон [7], А. Стрикленд [7], Р. Уоллес 8] та шшь
Метою статп е дослщження особливостей формування стратепчних альянав ТНК, функцiонуваннi даних альянав у iнновацiйнiй сферi.
ТНК мають можливiсть використовувати таке перспективне шновацшне джерело, як науково-технiчний i кадровий потенщал сво!х закордонних фiлiй, стимулюючи iнновацiйнi процеси у фiлiях ТНК у крашах-рецитентах iнвестицiй, створюючи стратепчш альянси, закордоннi «шкубатори знань» i одночасно iз цим - глобальш iнновацiйнi мережь Сьогоднi на глобальному ринку шновацш ТНК функцiонують у динамiчному, агресивному i багатоаспектному конкурентному середовищi.
Наразi на глобальному ринку шновацш юнують три основш суб'екти, що здiйснюють фiнансування НДДКР: держави, ТНК i венчурнi компанп. ТНК мають iстотнi переваги на глобальному ринку нововведень, оскшьки, по-перше, у порiвняннi з державними структурами для ТНК доступ до фшансових ресурав набагато простiший, i, по-друге, для ТНК НДДКР е важливою, проте не головною i не единою сферою дiяльностi, тому фiнансовi ризики для ТНК значно нижч^ нiж для венчурних фондiв. У результат частка ТНК на глобальному ринку шновацш у окремi роки складала: у 1990 -х рр. - 23 % вщ загальносв^ового рiвня, у 2001 - 28-30 %, у 2014 р. - наблизилася до 40-50 % вщ загальносв^ового рiвня [3].
Виходячи на глобальний ринок шновацш, ТНК здшснюють штегращю шновацшно'1 дiяльностi у рамках уае! структури головно! корпорацп, при цьому фшп ТНК спецiалiзуються на тих iнновацiях, де вони найбшьш конкурентоспроможнi, при цьому активно вщбуваеться процес iнтернацiоналiзацii шновацшно'1 дiяльностi через створення мiжнародних стратегiчних альянав.
Основне завдання стратегiчного партнерства - досягнення синергетичного ефекту, який проявляеться при об'еднанш компетенцш i ресурав учасникiв партнерського проекту. Завдяки зовшшшм партнерським вiдносинам компанiя здобувае щнш ресурси i можливостi, яких не могла б отримати в шшому раз^ а найважливiшою умовою об'еднання зусиль е усунення суперечностей i побудова глибоких, довгострокових вщносин.
Створення альянав наближае фiрми до споживачiв, полегшуе доступ до ринкiв, допомагае уважно вщстежувати всi ринковi та технолопчш тенденцп, творчо реагувати на т можливостi й загрози, як цi тенденцп несуть у соб^ постiйно генерувати новi ще'1 i продукти, швидко й ефективно використовувати !х з урахуванням глобального
масштабу.
Науково-техшчш альянси бувають горизонтальними ^рми одше'1 галузi) i вертикальними ^рми рiзних галузей). Управлiння науково-тезшчним альнсом здiйснюeться або одним i3 провiдних членiв, або спецiально створеним координацшним комiтетом.
Велика кiлькiсть альянав, яка формуеться сьогоднi, призводить до того, що топ-менеджменту стае досить важко проводити переговори щодо 1хнього створення i контролювати 1хне функцiонування. При цьому виникае необхщшсть розглядати альянси з позицiй бiзнес-стратеrii, а не загальнокорпоративно'1 стратеги, як це вщбувалося ранiше.
Традицiйна дилема для ТНК мiж вертикальною штегращею при створеннi i розмiщеннiна ринку нововведення i контрактацiею для цих цшей iз стороннiми постачальниками i пiдрядниками постае сьогоднi у цшком iншому ракурсi, тобто у новому вимiрi третьо'1 промiжноi альтернативи - стратепчного партнерства. Обмiн теxнологiями у межах стратепчних альянсiв ТНК бшьш мобiльний, нiж при злиттях/поглинаннях, а оперативне створення альянав, спрямованих на виршення конкретних науково-теxнiчниx проблем, дозволяе швидко здiйснити обмiн iнтелектуальними ресурсами мiж учасниками, роздiлити всi вигоди юнування альянсу i розподiлити права на створеш шновацп. Завдяки альянсам ТНК мають можливiсть скорочувати строк оргашзацп нового виробництва приблизно на 14-20 мюящв i на 5070% зменшують загальну вартiсть освоення виробництва, при цьому рiвень якост продукцп досягае 93-99% [5, 258 с.].
На частку науково-техшчних альянав високотеxнологiчниx галузей, таких як шформацшно-комушкацшш технологи (1КТ), фармацевтична, бiотеxнологiчна, виробництво нових матерiалiв, оборонна i авiакосмiчна промисловiсть, припадае 80 % уах створюваних науково-теxнiчниx альянсiв i 20% - на средньотехнолопчш галузi (виробництво шструмешив i медичного обладнання, побутово'1 електронiки, автомобiлебудування, xiмiчна промисловiсть) [7].
Для японських ТНК прюритетним е «технолопчний мотив» створення транснацiональниx альянав (освоення нiш ринкiв високотехнолопчно'1 продукцп), а для американських ТНК «конкурентний мотив» (узгодження напрямiв збутово'1 дiяльностi), спiльним для них е використання можливостей взаемовпливу конкурентних переваг кластерiв спорiднениx галузей та трансгранично'1 iнтерналiзацii конкурентних переваг у рамках стратепчного альянсу. За даними ОЕСР, у 1994-2014 рр. було створено приблизно 180 тис. стратепчних альянав, бшьш 62 % з яких -мiжнароднi стратепчш альянси. Ствробпництво у формi стратепчних альянав активно розвиваеться, i загальносвiтовий оборот товарiв i послуг у рамках альянсiв досяг у 2010-2014 рр. 45 трлн. дол. США.
Значний штерес до зазначено'1 форми кооперацшного спiвробiтництва з боку найбшьших ТНК, дозволяе вщнести стратегiчнi альянси до однiеi з форм прямого шоземного iнвестування. Головними умовами устху дiяльностi стратегiчниx альянав ТНК е сумiснiсть глобальних бiзнес-концепцiй розвитку партнерiв (включаючи експортну стратегию, податковi питання, розподiл прибутку та здшснення iнвестицiй, рiзнi масштаби бiзнесу i т. д.), врегульованiсть прав власносп i контролю, ефективна автономнють, (вiдсутнiсть домiнування одного партнера над шшим з часом), спiльнiсть i взаемопроникнення дiловиx традицiй i поеднання культур.
Управлiння альянсом потребуе виршення задач, якi не зустрiчаються у звичайних iерарxiчниx структурах, тому кожен вид дшового стратегiчного альянсу мае власну модель координацп та контролю взаемозв'язюв та iнформацiйного обмiну мiж учасниками, обумовлену специфiкою сфери дiяльностi, цiлей спiвпрацi, термiну дii,
забезпеченосп ресурсами та BapTOCTi. Сьогодш найбiльш ефективно використовуеться модель «6araTopiBHeBoro прийняття ршень», що передбачае диференшашю, aдaптaцiю та узгодження iнтеpесiв учасниюв i базуеться на pозгaлуженiй децентpaлiзовaнiй системi пеpедaчi повноважень спецiaлiзовaним групам координацп [2].
ТНК при створенш стpaтегiчного альянсу використовують особливi оpгaнiзaцiйно-економiчнi мехaнiзми нарощування «aльянсоздaтностi сторш» i «синеpгiзму взаемодп», якi передбачають, по-перше, розробку та pеaлiзaцiю перспективно! програми спiвpобiтництвa у межах уае'1 сукупносп пpоектiв (освiтнiх, iнновaцiйних, навчально-виробничих, сощокультурних), по-друге, узгодження стpaтегiй (стpaтегiчних плашв) дiяльностi, «прейскуранта цш» на послуги i роботи, використання цiльових стимулiв pезультaтивностi стльно'1 дiяльностi, pеглaментaцiю завдань, функцш, прав i вiдповiдaльностi персоналу. Зусилля ТНК спрямоваш, перш за все, на подолання «невизначеносп знань» для pозумiння, що саме компетенцп та iнтеpнaлiзaцiя знань е джерелом конкурентних переваг у рамках стратепчного альянсу.
Впродовж першого десятилiття ХХ1 столiття кiлькiсть створених стpaтегiчних альянав, у тому числi за участю ТНК, збiльшувaлaсь у геометpичнiй прогресп (нaвiть пiд час свггово'1 фшансово'1 кризи 2007-2009 pp.) завдяки прискоренню пpоцесiв тpaнснaцiонaлiзaцii бiзнесу, збiльшенню потреб для фшансування НДДКР, пошуку бшьш ефективних форм корпоративно'1 взаемоди через ствроб^ництво з компaнiями гaлузi, яю досягли вiдповiдного досвiду та можливостей.
Сьогодш спостершаеться значне збiльшення числа стратепчних aльянсiв ТНК у фармацевтичнш та бiотехнологiчнiй галузях при сталих темпах зростання ix кiлькостi у секторах aвтомобiлебудувaння, xiмiчноi пpомисловостi, а також 1КТ i одночасному уповшьненш темпiв у «старих» галузях промисловосп.
Якщо протягом 1995- 2005 pp. 31 % стратепчних альянав було створено з метою спшьно'1 виробничо'1 дiяльностi, 27 % для стльно'1 дiяльностi у сфеpi маркетингу i збуту та 13 % для здшснення спiльниx НДДКР, то у наступному десятилiттi ситуaцiя змiнилaся з точшстю до навпаки: темпи зростання i стpaтегiчне значення aльянсiв у сегмент спiльниx НДДКР i маркетингу значно збшьшилися [3].
Успiшнi альянси у сфеpi НДДКР дозволяють ТНК досягти синергетичного ефекту, поеднуючи сво'1 кaдpовi й iнновaцiйнi потенцiaли, знизити фiнaнсовi видатки i ризики кожного з учасниюв, одержати виграш у час i т.д. У сучасному висококонкурентному зовшшньому сеpедовищi aльянсовi меpежi поступово перетворюються у значний чинник конкурентних переваг, а також завоювання i утримання провщними ТНК лiдуючиx позицш на свiтовому ринку.
За умов створення меpежi aльянсiв досягаеться ефект масштабу дiяльностi, завдяки якому багатопрофшьш ТНК здaтнi швидко адаптуватися до мшливих умов зовнiшнього середовища з меншими витратами за рахунок використання систем знань i компетенцiй, що доповнюють один одного. Згiдно з даними, кожна iз пpовiдниx мiжнapодниx ТНК зi списку «Fortune Global 500» бере участь у середньому у 3-5 альянсових мережах.
У цшому, вам закордонним «шкубаторам знань» ТНК властива одна головна риса: вони е у значнш мipi сaмостiйними на першш стaдii свого розвитку, а згодом, скорегувавши всю систему вщносин з iншими пiдpоздiлaми «свое'1» ТНК у ефективно функщонуючу структуру, штегруються до загальнокорпоративно'1 iнновaцiйноi стpaтегii. У остаточному тдсумку «iнкубaтоpи знань» перетворюються у повнiстю iнтегpовaнi в систему ТНК закордонш НДДКР-пiдpоздiли i е складовими штегровано'1 глобально'1 меpежi НДДКР - прямий i звоpотнiй трансфер знань i теxнологiй вдовж лши «материнська компaнiя-зaкоpдоннi фiлii». Тобто, саме створення глобальних шновацшних мереж е ключовим завданням, ршення якого дозволяе ТНК максимально
використовувати потенщал сво!х закордонних НДДКР-фшш, якi, у свою чергу, «пщживлюються» новими iдеями з «зовшшшх» джерел шформаци.
Паралельно вiдбуваеться структуризацiя «нового» типу дшово! оргашзацп, що сфокусована на поеднанш i координацп дшових процесiв у масштабах цiлих галузей i ринкiв, розвитку нових оргашзацшних компонентiв, у тому числi квалiфiкованого персоналу, систем оцiнки результатiв, систем винагород, тощо. Фактично, глобальнi конкуренты стратеги ТНК заснованi на знаннях та шформацп е фундаментом дшового успiху ХХ1 столiття, що буде безпосередньо залежати вщ конкурентоспроможностi штелектуального капiталу i активiв та !х ефективного використання.
Отже, сьогоднi можна згрупувати наступнi чинники, що дозволяють ТНК реалiзовувати iнвестицiйнi стратеги при входженш на глобальнi ринки шновацш:
а) глобальна поведiнка споживача - пошук товару кращо! якостi по бшьш низькiй
цiнi;
б) технолопчш змiни як найважливiший iнструмент входження на новi глобальнi ринки;
в) виникнення нового типу так званих «фшансово забезпечених» конкурентiв, тобто ТНК, що мають державне субсидування та можливють використовувати щ фiнансовi ресурси як «стратепчний бюджет» у конкурентнiй боротьбц
г) iснування державно! полiтики, спрямовано! на подолання нацiональних бар'ерiв, яка сприяе проникненню гшерконкуруючих глобальних ТНК на внутршнш ринок.
Традицiйна модель поведшки ТНК (диверсифiкацiя та постiйне стратепчне планування «революцiйних» вдосконалень) реалiзуеться паралельно iз рацiональним територiальним розмiщенням НДДКР та перенесенням частини великих «шституцшних модулiв» у кра!ни з кращими умовами для !х здiйснення або з дешевими i досить квалiфiкованими кадрами.
У зв'язку з штенсивною дiяльнiстю ТНК на глобальному ринку шновацш ч^ко простежуються наступнi тенденцп:
- по-перше, ТНК та !х стратегiчний менеджмент зосереджують сво! зусилля одночасно на всiх конкурентних параметрах: витрати виробництва, якють продукцп, строки поставок, створення «ноу-хау», ринковi бар'ери, стабiлiзацiя фiнансового становища;
- по-друге, ТНК реалiзують глобальнi iнновацiйнi стратеги завдяки багатьом аспектам i на рiзних рiвнях: у сферi ресурав, на ринках товарiв i послуг, у складi об'еднаних компанiй i т.п. Це вiдбуваеться в умовах, коли позицп конкурентiв ТНК динамiчно змiнюються, ситуацii на глобальних ринках стають мало прогнозованими, строки прогнозiв рiзко скорочуються, а в основш сфери iнновацiйних розробок перетворюються: бютехнолопя, наноматерiали, освiта, соцiологiя, медицина, комп'ютерш технологii;
- по-трете, технологiя перетворюеться у фшьтр, що дозволяе систематизувати неструктуроваш рiшення, якi потребують шту!ци, а роль «сценарного планування» багаторазово збшьшуеться на противагу методам стратепчного планування, що базувались на аналiзi минулих даних i !х екстраполяци у майбутне. Темпи прискорення змш дiлового середовища вiдбуваються настiльки швидко, що синергетичний ефект «технологiзацii» фактично знецшюе минулий досвiд i осв^у у галузi управлiння;
- по-четверте, особливосп класифiкацii стратегiчних союзiв, об'ективш умови стадiй !х становленням i розвитку залишають дискусiйним серед науковщв питання спiввiдношення альянсiв та спшьних пiдприемств (однак спостерiгаеться тяжiння до розрiзнення цих двох понять), а життевий цикл стратег1чних альянсiв визначае ключове
значення ïx yспiшностi, оскiльки паралельно змiнам y життeдiяльностi союзу змiнюeться вибiр напрямy, що впливаe на резyльтативнiсть союзу;
- по-п'яте, найефектившшою на сьогоднi e модель багаторiвневого прийняття рiшень, яка передбачаe особливий органiзацiйно-економiчний меxанiзм нарощyвання «альянсоздатносп» сторш i синергiзмy взаeмодiï. Biдповiдно до сyчасниx тенденцiй, за якими значиною частиною оргашзацшно1 культури стало отримання оргашзацшного знання, а стратегiчнi альянси стали шновацшним способом отримання знань, важливим показником ефективносп ïx дiяльностi e iнтернацiоналiзацiя знань та компетенцш.
Поeднання глобального пiдxодy з задоволенням локальних штереав (yправлiнськi технологи) визначаe модель вибору ТНК мiсць розмщення та альтернативних шляxiв теxнологiчного розвитку, методи планування i фшансування мiжнародниx НДДКР, а також пiдxоди до управлшня персоналом у мiжнародномy середовищь
Список використаноУ лiтератури
1. Белоусов A. С. Международный менеджмент и американские ТНК / A. С. Белоусов // OTA: Экономика. Политика. Идеология. - 2008. - N 3. - С. 89-101; Belousov A. S. Mezhdunarodnyy menedzhment i amerikanskie TNK / A. S. Belousov // SShA: Ekonomika. Politika. Ideologiya. - 2008. - N 3. - S. 89-101
2. Бобина М. A. Стратегические альянсы в глобальной экономике / М. A. Бобина // Мировая экономика и международные отношения. - 2011. - N 11. - С. 106-109; Bobina M. A. Strategicheskie alyansy v globalnoy ekonomike / M. A. Bobina // Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya. - 2011. - N 11. - S. 106-109
3. Горецкий В. В. Основные принципы инвестиционной стратегии ТНК на глобальном рынке инноваций рлектронний ресурс] / В. В. Горецкий. — Режим доступа : http://uecs.ru/index.php?option=comflexicontent&view=items&id=2176; Goretskiy V. V. Osnovnye printsipy investitsionnoy strategii TNK na globalnom rynke innovatsiy [Yelektronniy resurs] / V. V. Goretskiy. -- Rezhim dostupa: http://uecs.ru/index.php?option=comflexicontent&view=items&id=2176
4. Ка'1'ра З. С. Стратепчш альянси : навч. поаб. / З. С. Ка'1'ра, A. I. Омельянчук, О. В. Панова. - Донецьк : Юго-Восток Лтд, 2012. - 204 с.; Kaïra Z. S. Strategichni alyansi : navch. posib. / Z. S. Kaïra, A. I. Omelyanchuk, O. V. Ivanova. - Donetsk : Yugo-Vostok Ltd, 2012. - 204 s.
5. Рогач О. I. Miжнароднi швестицп: теорiя та практика бiзнесy транснащональних корпорацш / О. I. Рогач. - Кшв : Либщь, 2005. - 356 с. ; Rohach O. I. Mizhnarodni investytsii: teoriia ta praktyka biznesu transnatsionalnykh korporatsii / O. I. Rohach. - Kyiv : Lybid, 2005. - 356 s.
6. Рябцев A. Ю. Формирование стратегических альянсов промышленных корпорацш : дис. ... канд. эконом. наук : 08.00.05 / Aлексей Юрьевич Рябцев; Уральский государственный университет. - Eкатеринбyрг, 2004. - 182 с. ; Ryabtsev A. Yu. Formirovanie strategicheskikh alyansov promyshlennykh korporatsiy: dis. ... kand. ekonom. nauk : 08.00.05 / Aleksey Yurevich Ryabtsev; Uralskiy gosudarstvennyy universitet. - Yekaterinburg, 2004. - 182 s.
7. Томпсон A. A. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / A. A. Томпсон, A. Дж. Стрикленд. - 12-е изд. - Москва : Вильямс, 2009. - 928 с.; Tompson A. A. Strategicheskiy menedzhment: kontseptsii i situatsii dlya analiza / A. A. Tompson, A. Dzh. Striklend. - 12-e izd. - Moskva : Vilyams, 2009. - 928 s.
8. Уоллес Р. Стратегические альянсы в бизнесе / Р. Уоллес. - Москва : Добрая Книга, 2011. -288 c. ; Uolles R. Strategicheskie alyansy v biznese / R. Uolles. - Moskva: Dobraya Kniga, 2011. -288 c.
Стаття надшшла до редакцп 02.11.2015.
Mikhaylov O.
FORMATION STRATEGIC ALLIANCE TNC IN MODERN CONDITIONS OF THE GLOBAL MARKET INNOVATIONS
In the article the features of the formation of strategic alliances of transnational corporations in the current conditions of the global market innovation. Based on the global market innovation, TNCs carry out the integration of innovation within all structures of the corporation, with branches of multinationals specializing in innovation, where they are most competitive. The main objective of the strategic partnership - to achieve a synergistic effect, which manifests itself when combining competences and resources partnership project participants. Successful R & D alliances allow TNCs to achieve synergies by combining their human and innovation potential, reduce financial costs and risks of each participant. Today you can group the following factors that allow TNCs to implement investment strategies when entering into global markets innovations: global consumer behavior - search for better quality product at a lower price; technological change as an essential tool for entering new global markets; the emergence of a new type of so-called "financially secured competitors, is multinationals with state subsidy and the ability to use these financial resources as" strategic budget " in the competition; the existence of public policies to overcome national barriers which immerses hiper competitive global TNCs in the domestic market. Traditional patterns of TNCs (diversification and continuous strategic planning "revolutionary" improvements) is implemented in parallel with rational territorial distribution of R & D and transfer of large "institutional modules" in the countries with the best conditions for their implementation or with cheap and relatively skilled labor. The combination of a global approach gladly local interests (management technology) determines the model of choice TNC placements and alternative ways of technological development, methods of planning and financing international research and development, as well as approaches to human resource management in an international environment.
Key words: transnational corporations, strategic alliances, global market innovation, innovation strategies of TNCs.
