CC BY
21
торгiвлi послугами з Нiмеччиною (на 30,8 %), тодi як найменше - з Кшром (на 13,3 %) завдяки збереженню, фактично, незмiнними обсягiв iмпорту пос-луг з ще! кра!ни.
За час кризи не вщбулось принципових змiн у галузевiй структурi ек-спорту послуг. Як i ранiше, Укра1на надавала передусiм транспорты послуги, хоча 1х вартiсний обсяг зменшився майже на бiльш шж одну п'яту за рахунок зниження промислового виробництва в регюш й, вщповщно, скорочення об-сягiв перевезень [8, с. 150]. Водночас структура iмпорту дещо змiнилась. По-рiвняно з попереднiм роком iстотно зросла частка фшансових послуг (вiд 30,9 % у 2008 р. до 37,3 % у 2009 р.), тодi як частка транспортних послуг рiз-ко скоротилась (вщ 19,1 % до 12,8 %, вщповщно) за рахунок менших обсягiв торгiвлi товарами.
Основнi параметри торговельного режиму, що дie мiж Укра1ною та СС, за час кризи фактично не змшились. Набуття Укра1ною членства у Свгго-вiй оргашзацп торгiвлi у 2008 р. скасувало квоти на експорт прокату до СС, i на сьогоднi у двостороннш торгiвлi мiж Укра1ною та СС не застосовуються кiлькiснi обмеження торпвль 1ншим важливим наслiдком членства Укра1ни в СОТ у перiод кризи стало зниження ризику встановлення нових торговель-них обмежень з боку СС [9, с. 13]. З боку Укра1ни найважливiшим протекщ-ошстським заходом протягом кризи стало запровадження тимчасово! надбавки до дж>чих ставок ввiзного мита у розмiрi 13 %. Надбавка дiяла протягом березня-вересня 2009 р. i поширювалась на дуже обмежене коло товарiв. Важливою компонентою торговельного режиму мiж Укра!ною та СС залиши-лись антидемтнгсга та спецiальнi заходи, як кра!ни застосовують вiдносно окремих товарних категорш взаемного iмпорту. Вiдзначимо, що протягом кризи тиск заходiв торговельного захисту змшився з боку СС i дещо зрiс з боку Укра!ни [5].
Фiнансова криза призвела до рiзкого зниження притоку шоземного ка-пiталу в кра!ну, тодi як зовнiшнi зобов'язання кра!ни залишились високими, що зумовило вiдтiк катталу. Пiд час кризи важливим джерелом притоку зов-нiшнього капiталу в кра!ну стала мiжнародна фiнансова допомога вщ мiжна-родних органiзацiй, а саме: МВФ, Свиового банку та Свропейського банку реконструкцп та розвитку. Проте СС залишився ключовим шоземним швес-тором в Украш. Його частка в загальному обсязi П11 в Укра!ну залишилась майже незмшною, порiвняно з попереднiми роками, що становить 78,3 %.
Висновки. Криза, безумовно вплинула на короткотермiнове економiч-не спiвробiтництво Укра!ни та СС. Вплив кризи на довготермшове ствроби-ництво, ймовiрно, можна буде побачити як у формулюванш окремих поло-жень угоди про зону вшьно! торгiвлi, так i в постшнш змiнi структури торпв-лi, оскшьки вихiд з певного ринку тд час кризи тдвищуе ризики постшно! втрати ринку.
Свропейська орiентацiя зовнiшньоекономiчноl полiтики Укра!ни - од-не iз джерел модершзацп економiки, залучення iноземних iнвестицiй i новгт-шх технологiй, пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняного виробництва, можливосп виходу на внутршнш ринок СС. Спiвробiтництво з СС
сприятиме наближенню сощальних умов кра!ни до високих европейських стандарпв, пiдвищенню рiвня життя й добробуту населення. Серед проблем, що можуть з'явитись у процеш штеграцп Укра1ни до €С, варто вщзначити фь нансовий тягар внесюв, зростання конкуренцп з боку розвинутих фiрм европейських кра!н, згортання низки галузей вiтчизняного виробництва, лжвща-цiю неконкурентоспроможних тдприемств, соцiальнi наслщки тощо.
Макроекономiчний аналiз тенденцiй змш у структурi зовшшньо! тор-гiвлi Укра1ни з кра1нами €С також свщчить про небезпеку входження Укра1ни у свiтовий подiл працi як сировинного, так i ресурсного додатку. Поступове наповнення вiтчизняних ринкiв другосортною продукцiею iноземного похо-дження, постачання за кордон за значно заниженою вартютю трудових ресур-шв, водночас розмщення на сво1й територп еколопчно забруднених i небез-печних виробництв. З огляду на негативнi тенденцп у пiдтриманнi та фшансу-ванш вiтчизняних науково-дослiдних робгг, iмпорт наукомютко! продукцп в Укра1ну значно перевищуватиме експорт, що може призвести до перетворен-ня Укра!ни на науково-техшчну периферiю розвинених кра!н. Отже, в сучас-нiй ситуацп необхiдно диверсиф^вати зовнiшнi зв'язки, використовувати можливостi двостороннього i багатостороннього ствробиництва, виходячи насамперед iз необхiдностi забезпечення економiчного зростання в Украш.
Л1тература
1. Ткаченко I. Свропейська перспектива: тернистий шлях Укра!ни до Свропи / I. Ткачен-ко // В1че. - 2011. - № 2. - С. 7-8.
2. икгаше-Еи rekt^ns: Еnlаrgmеnt ап0 Intеgrаtiоn. [Electronic resource]. - Mode of access Шр://^'^'^'.роКсу.Ьи/р1Шшка/Еи-икгате.Ь1т1
3. Три роки розширеного GC: шдсумки для Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.о1d.niss.gоv.uа/Mоnitоr/ju1i/10.htm.
4. Соколов В. Gвроiнтеграцiйнi прагнення Укра!ни: досягнення та перспективи / В. Соколов // В1че. - 2010. - № 22. - С. 25-28.
5. Торпвля товарами та послугами м1ж Укра!ною та GC. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.ukrеxpоrt.gоv.uа/ukr/tоvаrооbig _z_ukr/еu/5219.htm1
6. Осташко Т. Ризики для сшьського господарства вщ встановлення зони вшьно! торпв-л1 з GC / Т. Осташко // Економжа Укра!ни : полггико-економ1чний журнал. - 2011. - № 3. - С. 57-69.
7. Офщшний сайт Державного комггету статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstаtgоv.uа.
8. Гнатюк М. Переваги стратеги приеднання Укра!ни до Gвропейського Союзу: 8'МгОТа-нашз / М. Гнатюк // Полггичний менеджмент. - 2010. - № 3. - С. 147-153.
9. Весела Н. 2010: евроштеграцшний поступ Укра!ни / Н. Весела // Зовшшш справи. -2010. - № 11-12. - С. 12-14.
Михайляк И.В. Влияние мирового экономического кризиса на внешнеторговые отношения Украины и Европейского Союза
Европейская ориентация внешнеэкономической политики Украины - один из источников модернизации экономики, привлечения иностранных инвестиций и новейших технологий. Мировой экономический кризис существенно повлиял на внешнеторговые отношения Украины и ЕС. Проанализировано влияние мирового экономического кризиса на внешнеторговые отношения Украины и ЕС. Особое внимание уделено изменениям в товарной структуре экспорта и импорта.
Ключевые слова: внешняя торговля, экспорт, импорт.
Mykhaylyak I. V. Influence of world economic crisis on foreign trade of Ukraine and European Union
European orientation of foreign policy of Ukraine - one of the sources of economic modernization, attracting foreign investment and advanced technologies. A world economic crisis had a significant impact on foreign trade of Ukraine and EU. This article shows the influence of world economic crisis on trade flows of Ukraine and EU. Special attention is paid to changes in goods structure of export and import.
Keywords: foreign trade, export, import.
УДК338:001.895 Ст. викл. О.Б. ОсМач -
Львiвська державна фтансова академш
СТРАТЕГ1ЧН1 ТЕХНОЛОГ1ЧН1 АЛЬЯНСИ: В1ДОБРАЖЕННЯ ГЛОБАЛЬНО* ШНОВАЩЙНО1 СИСТЕМИ ТА РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто сучасш напрями формування стратепчних альянав в умовах акти-вiзацii глобальних фiнансово-економiчних вщносин. Визначено характерш риси корпоративного технолопчного альянсу, розглянуто процеси ждалу витрат на отриман-ня нового наукового знання i освоення шновацшних технолопчних ршень, що не-минуче приводить компани до використання стратеги мiжнародноi науково-техшч-но! кооперацп на принципах стратепчного партнерства, яка дае змогу кшьгасно та ягасно збшьшити економiчний потенцiал iнтегрованоi структури.
Ключовг слова: стратепчний технологiчний альянс, нацюнальне господарство, науково-технiчна кооперацiя, ефективнiсть, шноващя, iнформацiйнi технологii, нова технологiя, глобальна шновацшна система.
Постановка проблеми На початок XXI ст. св1това економжа вступила в яюсно нову фазу штернацюнатзацп ф1нансово-економ1чного життя, наз-вану глобал1зац1ею свггово! економжи, що виявляеться у зменшенш або знят-т1 р1зних бар'ер1в м1ж кра!нами для актив1зац1! транскордонного руху товар1в, послуг, кап1тал1в, робочо! сили ^ ще бшьшою м1рою, науково-техшчного знання. Тому найважлившим фактором конкурентоспроможностi нацюналь-но! економiки стае ефективнiсть входження в систему глобальних фшансово-економ!чних зв'язюв на основ1 створення шновацш загальносвiтового засто-сування, яю мають перспективнi мiжнароднi ринки збуту.
Сьогодш найбiльш актуальна тематика представлена розробленнями в галуз! iнформацiйних технологiй та захисту навколишнього середовища. Найважливiше мюце вiдведено дослiдженням у сферi живо! матери, медицини, технологш розробки альтернативних джерел енергп та енергозбереження. Тематика, що одержала ранг найбшьшо! прюритетносл, останнiм часом пов'яза-на з проблемами штучного штелекту, надпровщносп, нанотехнологiй i мжро-машин, використання сонячно! енергп, глибокого перероблення в1дход1в.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Виходячи з перспектив-ност стратепчних технолопчних альяншв у формуваннi ново! моделi еконо-м1чного середовища, !хш особливосп та переваги перебувають в пол1 науко-вих iнтересiв дослщниюв, зокрема вiдзначимо працi [1-7].
Характерною особливютю цих наукових дослiджень стало намагання видшити переваги вщповщних оргашзацшних структур у поширеннi шнова-
цшного продукту в глобалiзованому просторi. Водночас, питання взаемодп глобально! шновацшно! системи з конкретним нацюнальним господарством, особливо в частит ощнювання та порiвняння, залишаються вiдкритими.
Постановка завдання. Метою дослщження е розгляд особливостей формування стратепчних технологiчних альянсiв у глобальнiй економiчнiй системi з метою визначення !хнього мiсця у розвитку нацiонального госпо-дарства за умови впливу змшних процесiв.
Виклад основного матер1алу. Глобальна шновацшна система поед-нуе в собi три елементи: глобальну генеращю технологш, глобальне техноло-гiчне сшвробггаицтво i глобальне використання технологiй. Глобалiзацiя ш-новацшно! сфери проявляеться у злитл нововведень i нових технологш, що виникають в окремих кра!нах, в единий загальносвiтовий комплекс техшчних знань. Функцiональне ядро глобально! шновацшно! системи - це мiжнародна мережа державних i корпоративних наукових i технологiчних цен^в, якi за-безпечують основну частину потоку нових технологш i високотехнологiчних продуктiв [2].
Розроблення високих технологш, виробництво на !х основi високотех-нологiчних товарiв i послуг та вихiд з ними на свiтовi ринки, розширення мiжнародноl штеграцп в галузi iнновацiй стали для бшьшосп розвинених кра!н Захщно! Свропи, США, Японп та кра!н Двденно-Схщно! Азп найваж-ливiшими компонентами економiчного зростання. Водночас глобалiзацiя тех-нологiчного розвитку призвела до посилення мiжфiрмовоl конкуренцп в мiж-народному масштабi. Стратегiя завоювання та утримання техшчного лщер-ства у свгговш економiцi вимагае високих витрат на науковi розробки, здiйснити якi можливо лише за умови концентрацп та штеграцп науково-тех-нiчних ресурсiв. Зростання конкуренцп неминуче приводить компанп до використання стратеги мiжнародноl науково-техшчно! кооперацп на принципах стратегiчного партнерства.
Стратепчш партнерськi мiжфiрмовi вiдносини такого роду спирають-ся на довготермiновi iнтереси учасникiв й iстотно впливають на конкурентос-проможнiсть партнерiв. Стратепчш альянси в останнi роки опинилися в цен-трi уваги керiвникiв мiжнародного бiзнесу. Двi третини з опитаних 377 президента найбшьших компанiй свiту (iз загальним обсягом продажiв понад 2,2 трлн дол. США) вказали на успiшне використання стратепчних альяншв як iнструментiв глобального корпоративного зростання. Практика показуе, що в багатьох випадках альянси дали змогу ютотно посилити конкурентос-проможнють компанiй, пiдвищити ефективнiсть виробництва, захопити важ-ливi технологи i прорватися на новi ринки [6].
Стратепчш альянси - це рiзного роду гнучю мiжфiрмовi спiлки, що створюються для спiльного вирiшення орiентованих на глобальний ринок конкурентних завдань у тш чи iншiй сфер^ але дають змогу продовжувати суперництво в шших сферах. Стратегiчнi альянси е узагальнювальною формою ведення шдприемницько! дiяльностi фiрм, якi не конкурують одна з одною, мають взаемодоповнювальну стратегiю, залежать одна вщ одно! в про-цес досягнення успiху на ринку [1].
Головна конкурентна перевага мiжнародного CTpaTeri4Horo альянсу як оргашзацшно! форми бiзнесу - подш витрат i ризиюв, пов'язаних з освоен-ням нових видiв продукцп, технологiй i ринкiв. Окрiм цього, скорочуеться тривалiсть науково-виробничого та маркетингового циктв, полегшуеться доступ до нових ринюв i каналiв збуту продукцп. Стосовно цього варто навести точку зору гарвардського економюта Б. Гомеш-Кассереса: "Зростаюча значимiсть глобалiзацп створюе потужнi стимули для створення альяншв. Транснацiональнi мережi компанш, перетинаючи державш кордони, перено-сять витрати на велию обсяги продукцп, що випускаеться, створюють канали доступу до знань i ресурсiв у рiзних кра1нах. Бiльш того, створення мереж часто виявляеться кращим при перетинi кордошв порiвняно 3i створенням за-рубiжних фiлiй внаслiдок нацiональних законодавчих обмежень" [7].
Стратегiчнi альянси як форма штеграцп компанш i корпоративного зростання почали активно розвиватися з 80-х роюв ХХ ст. Широку популяр-нiсть у 1980-1990-х роках отримали партнерства великих корпорацш General Motors i Toyota в автомобшебудуванш, America Online i Time Warner в засо-бах масово! шформацп, IBM i Dell у виробницв комп'ютерiв, Canon i Kodak у створенш котювально! технiки, Thompson i JVC в освоенш ринку вщеоза-писувально! апаратури, Delta та Air France в авiаперевезеннях, Merk i Pasteur Merieux Connaght у виробництвi бактершних препаратiв.
Першi стратегiчнi альянси утворювалися у формi консорцiумiв, якi об'еднували ресурси компанiй для вирiшення конкретних швестицшних зав-дань у визначеш термiни. 1х поява була пов'язана з необхвдшстю координува-ти зусилля шдприемщв для реалiзацil великих швестицшних та шновацшних проектiв, для надання масштабних кредитiв тощо. Сьогоднi стратепчний альянс е угодою щодо кооперацп двох або бшьше незалежних фiрм з метою отримання синергil об'еднаних i взаемодоповнювальних стратегiчних ресур-шв компанiй. Багато органiзацiй, малi та велию, використовують альянси з конкурентами, ктентами, постачальниками i державними структурами i створюють велику транснацiональну мережу, що об'еднуе безлiч органiзацiй у всьому свiтi. Вони, укладаючи мiжнароднi угоди щодо спiвпрацi, шукають можливосп для отримання нового знання, необхщного для того, щоб за-войовувати новi ринки, освоювати i впроваджувати нову продукцiю.
З погляду сфери дгяльносп, стратегiчнi альянси умовно можна роздь лити на три види: альянси з реалiзацil проектiв науково-дослщних та дослiд-но-конструкторських робiт (НДДКР), альянси з оргашзацп спiльного вироб-ництва, альянси зi спiльного освоення нових ринюв. Найбшьшого поширення набули альянси, що створюються з метою сшвробггництва у сферi НДДКР, яю можна назвати стратегiчними технологiчними альянсами. До ще! групи вiдноситься бшьше половини вих стратегiчних союзiв [2].
У теоретичному плат тд мiжнародними стратегiчними технологiч-ними альянсами розумтоться форми органiзацil науково-технiчноl кооперацil мiж компанiями рiзних кра!н, за яких вш партнери вiдповiдають таким основ-ним вимогам:
• роблять свш внесок в отримання нових наукових i технологiчних знань у рамках обранл для спiвробiтництва област або здшсиюють обмiн уже наяв-ними в них технологами;
• розподшяють мiж собою всi вигоди вiд подiбноï спiвпрацi та користуються правом контролю за ïï здшсиеииям;
• збершають при цьому свою повну самостштсть i иезалежшсть, отримуючи вiд партнерш i3 стратегiчних технолопчних альянсiв тшьки те, в чому вiдчу-вають актуальну потребу [4].
Стратепчш технологiчнi альянси дають змогу компанiям швидко вихо-дити на нега ще^ Однак освоення компетенцп партнера Водночас передбачае захист власних комерцшних i технологiчних секретiв або, принаймш, iстотне обмеження доступу до них. У цих випадках доступ до ноу-хау оформляеться вiдповiдними контрактами. Устшна дiяльнiсть компанiй в альянсах передбачае не тшьки вихщ на збутовi мережi партнера чи зниження витрат виробниц-тва, а й освоення знань партнера i захоплення його ключово1 компетенцiï.
З огляду на наведенi вище найважлив^ чинники утворення техноло-гiчного стратепчного альянсу е налагодженi зв'язки з партнерами i наявнють оригiнальних ноу-хау. У сучасному свiтi витрати на НДДКР постшно збшь-шуються. Це стае серйозним фшансовим навантаженням навпъ для найбшь-ших транснацiональних корпорацш. Тим бiльше, що подiбнi дослщження е надто ризикованими внаслiдок неможливосл точно передбачити комерцiйнi результати НДДКР. Водночас компанп не можуть вщмовитися вiд проведен-ня наукових дослщжень, оскшьки це загрожуе втратою конкурентоспромож-ностi. Внаслiдок того дедалi часпше виникае потреба в подiлi витрат на отримання нового наукового знання i освоення нових передових технологш.
До середини 90-х роюв минулого столтя налiчувалося понад 10000 мiжнародних стратегiчних технологiчних альянсiв. Бшьше чвертi з них було пов'язано з мжроелектрошкою, обчислювальною технiкою, автоматиза-цiею промислового виробництва та технолопями телекомунiкацiï. Альянси активно використовуються також у галузi бiотехнологiï i нових матерiалiв. У контекстi держав переважають стратепчш альянси мiж партнерами зi США i краïн Захiдноï Свропи. Серед великих мiжнародних партнерств, яю довели свою ефективнiсть, можна вщзначити такi:
• у сферi шформацшних технелегiй - альянси, стверенi провщними виробни-ками кемп'ютернеï технжи, програмного забезпечення, телекемунiкацiï та ш-формацшних послуг (Microsoft, Scala Business Solutions, Cisco Systems, Motorola, PeopleSoft та ш.);
• в автомобшьнш промисловоста - альянси з участю таких великих фiрм, як: Volvo, Renault, Honda, Rover, Pirelli Tyres, Cooper Tire та шших виробниюв;
• у сферi авiаперевезень - альянси за участю SAS, Lufthansa, Air France, Delta й шших авiакемпанiй.
Стратепчш технолопчш альянси охоплюють величезну кiлькiсть дос-лiдних альяншв мiж органiзацiями в рiзних крашах, основним спонукальним мотивом пiд час створення яких, зазвичай, е потреба в доступ до знань. Альянси такого роду спрямоваш на те, щоб розподшяти мiж собою висок дослiднi витрати, особливо на стадп, що передуе комерцiалiзацiï.
