Summary. The characteristic features of models of enterprise management are defined: strategic and crisis management, management of enterprise development. The application of model management of enterprise development is proved as optimal for the effective management of the enterprise at the moment.
Keywords: strategic management, crisis management, strategy, crisis, development, management development.
Рецензент к.э.н., доцент УкрГАЖТЯкименко Н.В.
Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Полякова Е.Н.
УДК658.5
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУТНОСТ1 СТРАТЕГ1ЧНИХ АЛЬЯНС1В ЯК ПЕРСПЕКТИВНО? ФОРМИ КООПЕРАЦП В1ТЧИЗНЯНИХ
шдприемств
Токмакова 1.В., к.е.н., доцент, Cipa В., студенка (УкрДАЗТ)
У cmammi розглянуто характеры риси стратегiчних альянав як форми кооперацИ. Визначено мотиви вступу тдприемств до стратегiчних альянав, внутрiшнi та зовнiшнi передумови формування стратегiчних альянав.
Ключовi слова: коопераця, стapтегiчний альянс, формування стpaтегiчних альянав.
Актуальншть теми. В умовах глобалiзацii економши та конвергенци галузей, прискорення соцiально-економiчних i полггачних процеав перед господарюючими суб'ектами постають яшсно новi завдання, обумовлеш необхвдшстю визначення адекватних шляхiв i способiв набуття конкурентних переваг для забезпечення стшкого функцiонування та розвитку шдприемств. Практична неможливють вирiшення таких завдань власними силами за рахунок внутршшх ресурсiв призводить до розповсюдження рiзноманiтних форм партнерств, зокрема стратегiчних альянав, яш перетворилися на стратегiчний iмператив успiшного довгострокового розвитку сучасного пвдприемства.
Анал1з останнгх до^джень. Теоретичнi засади створення стратегiчних альянсiв як актуальноi' форми спiвробiтництва пiдприемств дослвджують так зарубiжнi та вiтчизнянi дослвдники Гаррет Б., Дюссож П., Каiра З.С., Владимирова 1.Г., Дагаев А.А., Глущенко В.В., Паранiч Ю.В., Пономаренко В.С., Тоцький В.1., Лавриненко В.В. та iншi [1-7].
Видiлення мевир1шеми\ частин загальноТ проблеми. В наш час стратепчш альянси стали вiдомими шструментами, що широко використовуються менеджерами, особливо в м1жнародному дiловому сшвробггництвг Однак, чимало стратегiчних альянсiв не досягають своеi кiнцевоi мети. Це змушуе поставити запитання: як
оцшювати можливi невдачi альянсiв, якi в даний час складають вiд 40% до 50%; що компани повинш робити, щоб створити ефективнi альянсовi можливостi? Виходячи з цього, метою статп е дослвдження сутностi стратепчних альянсiв як форми кооперацй' пвдприемств та аналiз основних причин створення та розпаду стратегiчних альянсiв в сучасних умовах.
Виклад основного Mamepiany досл^ження. Альянси - це довгостроковi корпоративш вщносини мiж двома (або бшьше) фiрмами. Прикладами таких об'еднань можуть бути спiльнi шдприемства, науково-дослщне спiвробiтництво, довгостроковi договори про поставки.
Стратепчш альянси довели свою важливють не тшьки для нацiонального, але i для багатонацiонального бiзнесу, а також i в цiлому для економши залучених до них держав. Розвиток альянав i партнерських вщносин набув в наш час i досягне в майбутньому набагато бшьшого розквiту, чим було в минулому. Багато фiрм, що ранiше рвдко вступали в альянси, тепер створюють !х регулярно. Так, наприклад, американська American Telephone and Telegraph (ATT) i англшська корпоращя British Telecom об'едналися i створили пiдприемство телефонного зв'язку. Територiя, де дiе нове об'еднання, охоплюе Пiвнiчну i значну частину Пiвденноi Америки, Свропи, Азп й Океанп (близько 200 кран i територiй). За оцiнками, рiчний оборот об'еднання
О Токмaковa 1.В., Сiрa В.
BicuMK екoнoмiки транспррту i прoмиcлoвocтi № 30, 2010
складае 10 млрд. дол., а щорiчний прибуток перевищуе 1 млрд. дол. Конкуруючi американськ1 корпорацп АТТ, IBM, Apple Computer i нiмецька фiрма Siemens створили альянс, у рамках якого буде вироблятися продукщя, "що говорить на однш мовi", i розробляються комп'ютернi стандарта по сушсносп технiки, що випускаеться рiзними конкуруючими фiрмами .
Переваги для фiрм, що вступають в альянс, полягають в економи на багатьох видах виробничих витрат; в ошгашзацп НДДКР; у доступi до матерiальних i нематерiальних активiв партнерiв по стратегiчному альянсу. Усi щ переваги можуть проявитися не тшьки в довгостроковому, але й у короткостроковому перiодi .
Вiдповiдно до вимог економiчноl рацiональностi та конкурентних переваг, а також з огляду на новi фактори розвитку свггового економiчного простору основними напрямами сучасно! трaнснaцiонaлiзaцil е:
1) iнвестицiйнi - засноваш на використаннi матерiальних i фiнансових активiв у виглядi прямих та портфельних iнвестицiй;
2) нешвестицшш - заснованi на трансграничнiй сшльнш дiяльностi, делегуваннi функцiй i партнерству розподiлi та комбшаци дiяльностi, трансграничному спшьному використаннi нематерiальних активiв i отриманнi спiльних трансграничних результатiв та !х розподiлу мiж членами альянсу;
3) комбшоваш - поеднання швестицшних i неiнвестицiйних форм транснацiоналiзацil.
Основш причини формування стратегiчних альянсiв: отримання доступу до ринк1в партнерiв, використання нових технологiй, скорочення часу для нововведень. Одним iз основних економiчних мотивiв створення транснацiональних альянсiв е вщносне скорочення прямих iнвестицiй i досягнення економiчного ефекту за рахунок трансграничного використання нематерiальних активiв, пайово1 участi, партнерства або розподiлу та комбшаци функцiй. Таким чином, для ТНК та шших компанiй, яш ведуть м1жнародний бiзнес, стратегiчне управлшня передбачае вибiр (рацiональну комбiнацiю) швестицшних i неiнвестицiйних форм розвитку i транснацiоналiзацil. Фактори, як1 впливають на вибiр мiж iнвестицiйними та нешвестицшними формами транснацюнал1зацп i створення альянав, хоч i е багатоплановими, однак визначаються економiко-прaвовим середовищем, в якому створюються стратепчшш альянси. З огляду на це !х можна об'еднати у двi групи: юридичнi та економiчнi фактори.
Вибiр iнвестицiйних i нешвестицшних форм мае базуватися на юридичнш можливостi розподiлу функцiй або спшьно1 дiяльностi чи перетворення виключних aктивiв (власних aктивiв
компанп) на активи спшьно1 дiяльностi. Це проблема юридичного врегулювання розподiлу спiльних функцiй спшьного використання активiв, а також використання результата спшьно1 дiяльностi чи партнерства. До останшх вiдносять передусiм режим оподаткування та репа^аци доходiв, умови застосування угод про уникнення подвшного оподаткування, режим спiльного використання активiв, лiзингу, лiцензування та iн.
Найвпливовшими у групi економiчних факторiв е фактори витрат i економи, глобальна конкуренщя, наявнiсть досввду дiяльностi в зарубiжних кранах, ризик та його редукцiя, ефективнiсть менеджменту та контролю, знання мiсцевих умов здiйснення дiяльностi .
З точки зору сфери швестицшно! дiяльностi стратегiчнi альянси умовно можна роздшити на три види:
- альянси по реалiзацil проекпв НДДКР;
- альянси по оргашзацп спiльного виробництва;
- альянси по спшьному освоенню нових ринк1в.
Найбiльшого розповсюдження набули альянси, що створювались з метою сшвпращ у сферi НДДКР. На сьогодшшнш день до ще1 групи належить бiльше половини всiх стратегiчних союзiв.
Деяк1 види стратепчних альянсiв розрахованi на розширення асортименту продукци i кола споживачiв. До таких видiв вiдносяться альянси по проведенню спiльних маркетингових дослвджень, використанню загальних збутових каналiв, джерел шформаци i проведення спiльних рекламних кампанш. В умовах загострення конкурентно1 боротьби спшьш зусилля в областi НДДКР, виробництва i збуту продукцil зменшують витрати i розширюють збут, ввдкриваючи новi ринки.
Останнiм часом зросло число стратепчних альянав, зв'язаних iз придбанням частини акцiй компанiй. Прикладами таких угод можуть служити угоди "Дженерал Моторз" з японськими фiрмами. "Дженерал Моторз" придбала 20% катталу "Фудж1 Хевi Iндастрiз" за 1,4 млрд. дол., уклавши угоду про широкомасштабне спiвробiтництво в областi розробки i виробництва легкових i вантажних автомобiлiв, !х комплектуючих i вщповвдних технологiй. Ця угода повинна привести до посилення позицiй обох сторш на свiтовому ринку. "Дженерал Моторз" також бере участь у капиат "Сузуш" i "Тойота".
Слiд видiлити так1 особливостi стратегiчних альянсiв:
- це угоди про ствпрацю м1ж фiрмами, що йдуть далi звичайних торговельних операцiй, але не приводять до злиття компанiй. 1снують значш вiдмiнностi м1ж стратегiчними союзами, заснованими на довгострокових вiдносинах
В1сник економши транспорту i промисловост1 № 30, 2010
партнерiв, i партнерськими ввдносинами контрактного типу, оск1льки останнiй вид сшвпращ iснуе обмежений термiн i використовуеться для конкретних проектiв або цшей. Звичайнi контрактнi ввдносини, як правило, не передбачають подальшого розвитку вщносин;
- цей тип господарського об'еднання заснований на укладаннi середньо- або довгострокових, дво- або багатостороншх угод;
- до стратегiчного альянсу можуть вступати не тiльки постачальники i клiенти, а й конкурента;
- у рамках стратепчних союзiв здшснюеться сумiсна координацiя стратегiчного планування й управлiння учасниками дiяльностi, що дае 'м змогу погоджувати 'х довгостроковi партнерсьш вiдносини з вигодою для кожного учасника;
- стратепчш альянси створюються на основi горизонтальноi мiжфiрмовоi' кооперацii, а також мiж компашями, зайнятими в сум1жних сферах дiяльностi, з метою обмiну технологiями i досввдом, що можуть взаемодоповнювати одне одного;
- альянс, як правило, не е самостшною юридичною особою;
- компани можуть бути учасниками безлiчi стратепчних альянав;
- стратепчш альянси досить рухом^ вшьш для партнерiв, бiльш орiентованi на майбутне, зменшують неяснiсть i невизначенiсть у вiдносинах партнерiв, збшьшують стабiльнiсть у забезпеченнi ресурсами i розподiлi продукцii i послуг;
- альянси створюються на певний термш, вони розпадаються, коли необхiднiсть в об'еднанш зникае;
- альянси справляють вплив на конкуренщю: компанii, якi об'едналися, спрямовують зусилля бiльшою мiрою проти загальних конкурентiв, нiж проти один одного.
За тюнотою iнтеграцiйних зв'язкiв видшяють чотири рiзновиди стратегiчних альянсiв:
- альянси з акцюнерною участю в юнуючих щдприемствах;
- стратегiчнi альянси зi створенням нових компанiй (спшьних пвдприемств);
- консорцiуми для реалiзацii iнвестицiйних проектiв;
- альянси iз слабкою кооперацiею.
За сферою дiяльностi стратегiчнi альянси умовно можна подшита на три види:
1) з реалiзацii' проектiв НДДКР;
2) з оргашзаци спiльного виробництва;
3) з сумюного освоення нових ринк1в.
Найбшьшого поширення набули альянси,
що створюються з метою сшвпращ у сферi НДДКР. На сьогодш до цiеi' групи входить бiльше шж половина вах стратегiчних союзiв.
Мотивами, вщповвдно до яких компанii вступають до альянав, е:
- досягнення економи за рахунок масштабу виробництва;
- сумюне використання виробничих потужностей;
- об'еднання зусиль у виробництвi компонентiв або збиранш кiнцевоi продукцii;
- зниження невизначеносл та посилення стабiльностi розвитку, оскшьки в довгострокових вiдносинах з критичним партнером об'еднуються 'х досввд i ресурси;
- зменшення ризику в дiяльностi;
- отримання доступу на ринок, де вже iснують ринковi структури, що склалися, i певний менталiтет, просування на ринок продукцii' один одного;
- передача технологш, знань i ноу-хау проведення спiльних дослвджень, навчання персоналу;
- сумюна розробка i виробництво техшчно складних виробiв (засобiв комушкаци, комп'ютерiв, лiтакiв тощо). Цiлi, заради яких компани вступають до стратепчних альянав, ютотно рiзняться.
Багато альянсiв розпадаються або л^вдуються, якщо один iз партнерiв приймае рiшення про придбання iншого. Проведений у 2004 р. аналiз 150 компанiй, як1 е членами стратепчних альянав, що згодом розпалися, показав, що у 75% вах альянав партнери були поглинуп одним з учасник1в альянсу. У цшому наголошуеться, що японськ1 фiрми, порiвняно з европейськими i американськими, активнiше дшть, упроваджують досввд, придбаний у рамках стратегiчного альянсу.
Часто учасники альянсу навмисно (зсередини знаючи його сильнi i слабкi сторони) ставлять партнера в безвихвдне становище, коли вш не здатний протистояти поглинанню своеi компанii' партнером по альянсу.
У багатьох альянсах найбшьша небезпека полягае в тому, що компани, яш беруть участь у них, можуть досить добре вивчити операци шших партнерiв, скопiювати порядок 'х дiй i стати усшшними конкурентами.
Кажучи про недолiки стратепчних альянав, слад зазначити, що ефективна координащя дiяльностi самостiйних компанiй е складним завданням (враховуючи рiзну 'х мотивац1ю й iнколи цiлi, що суперечать).
1снуючи значною мiрою незалежно, партнери можуть приймати рiшення, неоптимальш в планi iнтересiв стратегiчного альянсу в цшому. Його учасники постшно вимушеш знаходити форми вирiшення суперечностей мiж завданнями, що стоять перед стратепчним альянсом у цiлому й окремими його партнерами. Доводиться долати також мовш i культурнi бар'ери. Результати
В1смик економiки транспорту i промисловостi № 30, 2010
аналiзу функцiонування стратегiчних альянав показують, що близько половини з них не дае очiкуваноï вщдач^ а ïx учасники часто опиняються в складному становищi, часом жертвуючи своïми перевагами .
Для того, щоб позитивний ефект вступу компанп до стратепчного альянсу превалював над негативним, необхвдно враховувати так1 моменти:
- партнер по стратепчному альянсу повинен бути сумюним з даною компашею;
- найбiльш успiшнi альянси характеризуются тим, що товари i позици на ринку партнера доповнюють товари i позицiï конкретноï' компанп, а не конкурують з ними;
- в рамках стратепчного альянсу небезпечно передавати партнеровi iнформацiю, яка може позначитися на конкурентнш ситуацп;
- не слiд чекати вщ альянсу негайноï вiддачi, багато в чому результат залежить ввд довiри, що iснуе мiж компанiями;
- при укладанш стратегiчного альянсу рекомендуеться швидко i детально ознайомитися з основними щеями i практикою партнера в галузi теxнологiï й управлiння та упровадити у свою дiяльнiсть найбшьш рацiональне з цього;
- стратепчний альянс необxiдно розглядати як тимчасову угоду мiж партнерами, якщо вш стае невигiдним, його доцiльно вщразу ж лiквiдувати.
При формуваннi стратепчного альянсу необхщною умовою його економiчного майбутнього е поява синергетичного ефекту. Очiкуване iснування синергiтичниx вигод дае компашям змогу нести витрати по процесу поглинання i при цьому виплачувати акцiонерам компанiï-мети премш за ïx акцiï.
Безлiч шляxiв досягнення синергiï, що щдвищують доходи, не тддаеться короткому опису. Наприклад, синерпя може виникати при використаннi репутаци однiеï компанiï з ведомою торговельною маркою для просування ново1' продукцп партнера по злиттю. В шшому випадку синергiя виявляеться, коли компашя з розвинутою мережею розповсюдження товарiв об'еднуеться з компанiею, продукти яко1' володшть величезним потенцiалом, але е сумшвними ïï можливостi оперативно просунути ïx на ринок швидше, шж конкуренти встигнуть ввдреагувати. Хоча джерела можуть бути багатообiцяючими, синергй' зб№шення доxодiв iнодi бувають важкодосяжними. Так якiснi змiни складнiше вимiряти та вбудувати в моделi оцiнювання. Саме тому при плануванш злиття синергй', що вщносяться до витрат, видшяються часто, водночас потенцiйне збiльшення доxодiв може згадуватися, але визначаеться нечтко. Легко показати, що наявнi певш виробничi потужностi, як1 дублюють одна одну, яких можна позбутися в процес злиття, нiж конкретно пояснити, як можуть бути збшъшет доходи в результат
об'еднання двох компанш. Потенцiйне збiльшення доxодiв нерiдко розпливчато називаеться вигодами вщ злиття, але чико цi вигоди вимiряти неможливо..
Висновки. Таким чином, можна зробити висновки про те, що формування стратепчних альянав у масштабах мiжнародноï економши - це неминучий процес штеграцп активiв. При цьому вiдбуваеться утворення особливого економiчного ефекту, який називають синергiею. Саме вона дае учасникам альянсу змогу скоротити операцшш (виробнич^ i фiнансовi витрати, формуючи тим самим досить конкурентоспроможного гравця в середовищi мiжнародного бiзнесу.
Разом з тим, залишаються недостатньо дослвдженими та потребують системного вирiшення проблемнi питання визначення теоретико-методичних засад формування та функцiонування стратегiчниx альянсiв
шдприемств як форми мiжфiрмовоï кооперацiï, спрямованоï на задоволення потреб вiтчизняниx щдприемств у набутгi конкурентних переваг, ïx подальшого розвитку на основi спiльноï' дiяльностi в умовах зовнiшнього середовища, що швидко змiнюеться. Наукове пвдгрунтя створення та ефективного функцiонування стратепчних альянав пвдприемств неможливе без застосування аналiтичного iнструментарiю економiчноï' теорп, економши та управлiння пiдприемством, стратегiчного менеджменту, а також без дослвдження нових тенденцш у економiцi та ïx впливу на ефективнють функцiонування суб'еклв господарювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Владимирова И.Г. Организационные формы интеграции компаний // Менеджмент в России и за рубежом. - 1999.- №2.
2.Глущенко В.В., Паранч Ю.В. 1нтегроваш структури суб'еклв господарювання: ïx визначення, сучасний стан функцюнування та розвиток. - Х.: Лiбуркiна, 2005. -63с.
3.Пономаренко В.С., Горбатов В.М. Корпораци та штегроваш структури: проблеми науки та практики: монографiя. - Х.: 1НЖЕК, 2007. -344 с.
4.Тоцький В.1., Лавриненко В.В. Органiзацiйний розвиток пiдприемства: Навч. Поаб. - К.: КНЕУ, 2005. - 247 с.
5.Гаррет Б, Дюссож П. Стратегические альянсы: Пер. с англ. - М.: Инфра-М, 2002. -332 с.
6.Каïра З.С. 1нновацшш стратегiï управлiння пiдприемствами: ефективнють стратегiчниx альянсiв // Науковi пращ ДонНТУ. -Вип. 89-2. - С. 194-201.
7.Дагаев А.А. Экономический рост и глобализация технологического развития //
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 30, 2010
Менеджмент в России и за рубежом. - 1999. - №1 - С. 89-104.
Аннотация. В статье рассмотрены характерные черты стратегических альянсов как формы кооперации предприятий. Определены мотивы вступления предприятий в стратегические альянсы, внутренние и внешние предпосылки формирования стратегических альянсов.
Ключевые слова: кооперация, стартегический альянс, формирование стратегических альянсов
Summary. In the article the personal touches of strategic alliances are considered as forms of cooperation of enterprises. The reasons of entry of enterprises in strategic alliances are definite, internal and external pre-conditions of forming of strategic alliances.
Keywords: co-operation, startegicheskiy alliance, forming of strategic alliances
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
УДК 658.821
АНАЛ1З ТА СИСТЕМАТИЗАЦ1Я ФАКТОР1В, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ Р1ЗНИХ Р1ВН1В ГОСПОДАРЮВАННЯ
Толстова А.В., асшрант (Укр.ДАЗТ)
В cmammi проаналгзоват та систематизованi фактори, що впливають на конкурентоспроможшсть економiчних систем р1знихрiвнiв господарювання.
Ключовi слова: конкурентоспроможшсть, економiчнi системи, фактори.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. В остант роки перед кратною постала проблема реально! втрати значно! частки транзитних потоюв. Це пов'язано з проектами транспортних маршрута, яш складатимуть конкуренщю вичизнямим МТК. Саме тому найважлившим питанням, ввд якого залежать ефектившсть функцюнування вичизняних МТК, що проходять територieю Укра!ни е конкурентоспроможшсть !х нацюнально! мережт
Анал1з останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. Питанню конкурентних ввдносин, конкурентоспроможносп присвяченi роботи таких визначних вичизняних та зарубiжних вчених як: В.Л. Дикань, В.А. Павлова, В.е. Реутов, Н.З. Вельгош , Л.1 Щддубна, В.В. Чернега, М.Г. Миронов, О.А Швиданенко, М. Портер, Ф. Фатхутдинов, В.Г. Шинкаренко, та iншi [1-10]. В роботах вчеш з рiзних сторiн дослвджують фактори, що впливають на
конкурентоспроможнiсть суб'ектiв
господарювання рiзних рiвнiв. Проте, виникае необхiднiсть систематизувати запропоноваш
фактори з метою подальшого використання в дослiдженнi конкурентоспроможностi
нацiональноi мережi МТК.
Метою статтi е дослщження та систематизация факторiв, що впливають на конкурентоспроможшсть субьекпв
господарювання рiзних рiвнiв господарювання.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш не iснуе единого визначення поняття «конкурентоспроможшсть». Основним чинником, який призводить до велико! кiлькостi трактувань цього поняття е рiзнi позицii' вчених, економюпв, а також те, що розглядаються лише окреме шдприемства, галузь або економжа в цiлому. Саме тому було прийнято, що [11] вс конкурентнi вiдносини здiйснюються на трьох рiвнях:
- мiкрорiвень - конкретш види продукцi!, виробництва, пвдприемства;
- мезорiвень - рiвень галузi, корпоративного об'еднання пвдприемств та фiрм горизонтального типу штеграцп;
- макрорiвень - рiвень господарських комплексiв м!жгалузевого типу штеграцп i т.п.[11].
© Толстова А.В.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 30, 2010