CC BY
12
кошти спе^ального фонду бюджету, тобто так нагрома-дження, як використовуються за плановим грaфiком (заз-вичай, поквартально).
Кредитування в режимi овернайт забезпечуе безризико-вiсть оперaцiй використання бюджетних кошлв в системi кредитування.
BapiaHT 3. Використання бюджетних коотв в оперaцiях з цЫними паперами
Згiдно з чинним законодавством бюджетнi кошти можуть використовуватись в опера^ях з цiнними паперами виключ-но з державними позиками: держава здмснюе позики для по-криття бюджетного дефiциту, а по™ викупае i'x при нaявностi коотв. Усi операци з цiнними паперами (запозичення - емiсiя та погашення державно! позики) здiйснюeться через еКР. Öi операци здiйснюються в режимi РЕПО - купiвля пакету цЫних пaперiв iз зобов'язанням його зворотного продажу за попе-редньою домовленою цЫою та у визначений строк. Це забезпечуе цим опера^ям повну безризиковiсть.
Загальний обсяг торпв з облiгaцiями внутрiшнього державного боргу в Укра'н щорiчно зростае: у 2007 роцi вiн становив 59,89 млрд. грн., у 2008 роц - 62,5 млрд. грн., у 2009 роцi - 99,0 млрд. грн., у 2010 роц - 354,1 млрд. грн., а у 2011 роц - 855,9 млрд. грн., або збтьшився за 2007-2011 роки в 14,3 раза.
Таким чином, здмснення вах видiв операцм на фондовому ринку з тимчасово вiльними бюджетними коштами е без ризиковими. Враховуючи обсяг таких кошлв (див. табл.), на-вiть при мiнiмaльно можливому процентному доxодi може приносити держaвi солiдний прибуток.
Висновки
Вiдкриття Державой кaзнaчейськiй службi в Нацюнально-му банку Укра'ни единого казначейського рахунку в 2002 роцi для центрaлiзовaного облiку коштiв i здiйснення розра-xункiв у системi електронних мiжбaнкiвськиx перекaзiв НБУ дало змогу забезпечити поеднання системи i термiновиx пе-рекaзiв фiнaнсовиx ресурсiв, що ютотно вдосконалило упра-влiння грошовими ресурсами, що знаходяться пщ юрисдик-
^ею держави. Це проявляеться насамперед у вщстежены в оперативному режимi рiвня фiнaнсовоí зaбезпеченостi всix ланок бюджетно'' системи i своечасного покриття коштами «бюджетних розривiв», а також - виявлення обсягу тимчасово втьних коштiв упродовж бюджетного перiоду.
Наступним кроком е оргaнiзaцiя використання тимчасово втьних коотв на еКР в опера^ях на фондовому ринку, що е iстотним резервом одержання прибутку як доходу державного бюджету. Розгляд ризиковост передбачених уах трьох форм операцм на фондовому ринку з бюджетними коштами засвщчуе ix безризиковють.
Активне використання зaлишкiв коотв еКР на фондовому ринку може сприяти стaбiлiзaцií державно' системи, що особливо важливо для ix здмснення на регюнальному рiвнi.
Список використаних джерел
1. Башко В.Й. М1жнародний досв1д управл1ння бюджетними касо-вими залишками / В.Й. Башко // Науков1 прац1 НДФ1. - 2008. -№3 (44). - С. 28-40.
2. Висоцький В. Вдосконалення управл1ння грошовими активами единого казначейського рахунку в Украп-л / В. Висоцький, В. Калин-чук, А. Савицька // Св1т ф1нанс1в. - 2008. - №3 (16). - С. 58-63.
3. Деревко О.С. Можливост1 використання касових залишюв единого казначейського рахунку на ф1нансовому ринку / О.С. Деревко // Свгтова ф1нансово-економ1чна криза: стратеги протиди та м1н1м1заци наслщюв (економка, ф1нанси та право) / Мат. XII М1ж нар. наук.-практ. конф. 29 травня 2009 р. - К.: УДУФМТ. - 2009. - С. 285-288.
4. Дроздов О.И. Размещение бюджетних средств на банковских депозитах / О.И. Дроздов // Бюджет. - 2009. - №2. - С. 64-67.
5. Лондар С.Л. Методичн1 основи управл1ння ф1нансовими активами единого казначейського рахунку в Украп-л / С.Л. Лондар, В.Й. Башко // Ф1нанси Укра'ни. - 2008. - №12. - С. 53-65.
6. Стовчатый Л. Доходность и риск размещения временно свободных средств бюджета / Л. Стовчатый. - Сайт Finances. Kiev. ua. - 2010. - 5 с.
7. Череп А.В. Деяю аспекти управляя коштами единого казначейського рахунку / А.В. Череп, Л.А.Чорна // Економiчний про-ст1р. - 2009. - №26. - С. 18-25.
УДК 656:658 15 (045)
О.М. РИБАК,
к.е.н., доцент кафедри фнанав, облку i аудиту, Нацюнальний aeiauj^Hnn унверситет
М1жнародний ¡мщж Укра'ни на фон економши протеслв
Автор анал'вуе проблему розвитку та формування мiжнapодного iмiджy держави в умовах неcтaбiльно¡ по-л'пичноi ситуацН. Вивчаеться закордонний досвщ впливу пол'пичних протеств на економiкy. Пропонуеться ряд стратепчних заходв для формування позитивного мiж-народного iмiджy Украни.
Ключов! слова: м'жнародний 'шдж держави, нве-сти^йний iмiдж, репутаця держави, фактори формування iмiджy держави.
Автор анализирует проблему развития и формирования международного имиджа государства в условиях нестабильной политической ситуации. Изучается зарубеж-
© ОМ. РИБАК, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 5 (156)/2014 21
ный опыт влияния политических протестов на экономику. Предлагается ряд стратегических мер по формированию позитивного международного имиджа Украины.
Ключевые слова: международный имидж государства, инвестиционный имидж, репутация государства, факторы формирования имиджа государства.
The author analyzes the impact of political protests on economic image of Ukraine. Examines of foreign experience the impact of political protests on the economy. Proposed a number of strategic steps to creating a positive international image of Ukraine.
Keywords: international image, investment image, reputation, image formation factors of state.
Постановка проблемы. В епоху глобал^аци сусглльства, посилення млжнародних зв'язюв та розвитку ¡нформацмноУ економки питанню формування мЖнародного ¡мдау дер-жави почали придтяти особливу увагу. Устшний бренд вщЬ грае важливу роль не ттьки для окремо взятого товару, тор-гово'1' марки чи пщприемства. Вдало представлений на мж народному рвы образ держави надае значн переваги при розвитку економки, культури, та туристично' ¡нфраструкту-ри, допомагае при робот на пол¡тичн¡й арен¡.
Питання формування мжнародного ¡м¡джу держави для кра'н пострадянського простору, що тривалий час були ¡зольован в¡д м¡жнародноí стльноти, само по соб¡ в¡дносно нове. А трансфор-мац¡я укра'нського сустльства у м¡жнародний ¡нформац¡йний прост¡р та перехщ до коп-лтивно' економ¡ки на фон нестабтьно' полггично''' ситуаци надае йому особливо'' актуальносй
Лнал'!з дослщжень та публжащй з проблемы. Врахо-вуючи той факт, що поняття ¡мщжу мае транснауковий ха-
рактер, проблемою нацюнального ¡мщжу займалися фахюц ¡нших галузей, таких як соцюлопя, пол¡толог¡я, ф¡лософ¡í то-що. Економнний аспект м¡жнародного ¡м¡джу держави почав активно дослщжуватись лише на початку 2000 року в роботах М. Недопитанського [1], С. Остапа [2] та ¡н. Д. Богуш у своíх досл¡дженнях анал¡зуe та вивчае поняття ¡нвестицм-ного ¡мщжу та ¡нвестицмного кл¡мату держави [3]. Проблеми та шляхи формування позитивного мжнародного ¡м¡джу Ук-ра'ни пщымае Г. Вербицька [4]. А питання державно' ¡мН джологи вивчаеться в наукових працях багатьох зарубЖних авторв, таких як С. Енхольт [5]. Проте з огляду на перехщ сусптьства на новий ¡нформац¡йний рюень та умов розвитку укра'нсько' економ¡ки на фон¡ пол¡тичних протесав заз-начене питання потребуе додаткового дослщження.
Метою статI е визначення основних фактор¡в та складо-вих формування позитивного м¡жнародного ¡мщжу держави в нестабтьному пол¡тичному та економнному середовищ¡, а також розробка ряду стратепчних заход¡в, спрямованих на покращення ¡мщжу Укра'ни в ¡нформацмному сусп¡льств¡.
Виклад основного матер1алу. Вивчаючи закордонний досвщ вдалого використання мЖнародного ¡м¡джу, варто зау-важити, що цей показник надае можливють залучати ¡нозем-н¡ ¡нвестици на територю держави на як¡сно новому рвы. Дае можлив¡сть значно покращити структуру запозичень, знизити вщсоток та зменшити к¡льк¡сть короткострокових борг¡в. Так, за оцЫками спец¡ал¡ст¡в, Укра'на у 2013 роц мала середн¡й р¡вень зовншнього боргу - близько 40% ВВП (див. рис.). Од-нак залучен Укра'ною позики вир¡зняються своею коротко-строков¡стю та високим р¡внем вщсоткових ставок.
Так, обслуговування державного боргу Укра'ни у в¡дсотках до ВВП можна порюняти з тим, що ¡снуе у США та Велико-
Динамша валового внутршнього продукту (ВВП) у пор1внянт з державним та гарантованим державним боргом i прямими ¡ноземними ¡нвестищями в УкраТну у форм! акцюнерного катталу [6, 7]
22 Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 5 (156)/2014
бpитaнiï, oднaк piвень зaбopгoвaнocтi y C0A пеpевищye 1QQ%, a y Bеликoбpитaнiï - пoнaд 8Q%. Зaзнaченi тенденци зyмoвленi пеpед yciм пoзитивним iмiджем циx деpжaв, щo icтopичнo cфopмyвaвcя зa paxyнoк цiлеcпpямoвaнoí' екoнo-мiчнoï тa пoлiтичнoí' гpи нa мiжнapoднoмy piвнi.
Cтеpеoтипи тa мiфи, щo cклaлиcя нaвкoлo Укpaïни, xapa^ теpизyють ïï як невпливoвy eвpoпейcькy деpжaвy з невизнa-ченим шляxoм iнтегpaцiï y ^г^ве cпiвтoвapиcтвo, з пocтpa-дян^^^! cпaдщинoю, неcтaбiльнoю влaдoю, мiнливим зa-кoнoдaвcтвoм, cлaбкoю фiнaнcoвo-кpедитнoю cиcтемoю, знaчним пoдaткoвим тягapем, виcoкими iнвеcтицiйними pи-зикaми, кopyпцieю, бюpoкpaтieю, не дocить poзвиненoю Ы-фpacтpyктypoю тa пoгaнoю екoлoгieю (Чopнoбильcькa кaтa-cтpoфa]. Tpoxи пoкpaщyють yявлення, щo cклaлиcя, пpиpoд-нo pеcypcний, нayкoвий тa тpyдoвий пoтенцiaли. Пpoблемa ycyнення icтopичнo cфopмoвaниx cтеpеoтипiв ycклaднюeть-cя не дocтaтньoю iнтегpoвaнicтю Укpaïни y cвiтoвий ^op-мaцiйний пpocтip. Iнфopмaцiя, щo нaдxoдить y зaкopдoннi зacoби мacoвoï iнфopмaцií' (ЗМ1] не кoнтpoльoвaнa, мae я^ кpaве пoлiтичне зaбapвлення тa нocить негaтивний xapa^ теp. Зa ocтaннi тpи мicяцi 2Q14 poкy Укpaï'нy згaдyють лише в кoнтекcтi мacoвиx пpoтеcтiв, зaгpoзи гpoмaдянcькoí' вiйни тa дефoлтy нa фoнi кoлocaльниx фiнaнcoвиx зoбoв'язaнь.
Цiлкoм пpиpoднo, щo зaзнaченi тенденцií' негaтивнo впли-нули нa poзвитoк екoнoмiки. Ocнoвними з ниx е: вiдтiк пpя-миx iнoземниx iнвеcтицiй, виведення oбiгoвиx кoштiв зa rap-дoн, зaтpимкa вaлютнoí' виpyчки, зменшення кpедитнoгo пopтфелю, cкopoчення пoтoкy пpямиx iнoземниx iнвеcтицiй.
Зa дaними GfK Ukraine, iндекc cпoживчиx нacтpoï'в y фуд-нi 2Q13 po^ дopiвнювaв 8Q,3 пункту, щo нa 5,2 пункту мен-ше, ыж y лиcтoпaдi. Пpи цьoмy cеpед cклaдoвиx дaнoгo Ы-декcy нaйбiльшoю мipoю змiнивcя iндекc пoтoчнoгo ocoби-cтoгo мaтеpiaльнoгo cтaнoвищa - вЫ втpaтив вiдpaзy 7,1 пункту fao 77,7]. Гaлyзей, нa якi пpoтеcти poблять безпocе-pеднiй вплив, небaгaтo, aле oднa з ниx ключoвa для зpo-cтaння y^a^^rai екoнoмiки - це тopгiвля.
Зa пiдcyмкaми 2Q13 poкy тoвapooбiг пiдпpиeмcтв знизивcя нa 2%. У ciчнi 2Q11 po^ цей пoкaзник втpaтив близьга 1% пopiвнянo з ciчнем 2Q13 po^, cкopoтившиcь дo 59,6 млpд. гpн. Пpoмиcлoве виpoбництвo в ачы 2Q14 poкy cкopoтилocя нa 5% пopiвнянo з ciчнем 2Q13 po^. Зa тaкиx yмoв y бюджет нa 2Q14 piк зaклaденo пoкaзник зpocтaння ВВП - 3%, щщэ, зa дaними вiтчизняниx тa мiжнapoдниx екcпеpтiв, не е pеaльним пoкaзникoм тa пoтpебye кopекцií' дo piвня 1,5-1% [8].
Hегaтивнi нacлiдки в pеaльнiй екoнoмiцi пocилюe piзке пaдiння деpжaви y мiжнapoдниx pейтингax. Ta^ aнaлiз Ы-декcy кoнкypентocпpoмoжнocтi Укpaï'ни зa 2Q13 piк тa пo-чaтoк 2Q14 poкy пoкaзye втpaтy 11 пoзицiй. Aнaлoгiчнy ди-нaмiкy втpaти пoкaзyють тiльки Уpyгвaй, бгипет, Гaнa i Бенiн [9]. Miжнapoдне pейтингoве aгентcтвo Fitch, cвoeю чеpгoю, пiдтвеpдилo cyвеpенний pейтинг Укpaïни нa piвнi B-, aле пpи цьoмy зpoбилo негaтивнi пpoгнoзи пo ^ami, щo згoдoм знaйшли пiдтвеpдження з oглядy нa cклaднy пoлiтичнy
тyaцiю. Haпpикiнцi веpеcня 2Q13 po^ aгентcтвo Moody's знизилo pейтинг eвpooблiгaцiй Укpaí'ни дo Caa1 з B3. Пoни-ження бyлo виклигане «зpocтaючoю cтypбoвaнicтю вiднocнo зoвнiшньoí' лiквiднocтi ^ai^, невизнaченicтю пеpегoвopiв з Miжнapoдним вaлютним фoндoм i пoгipшенням вiднocин з Pocieю». Cтaнoм нa 4 квггня 2Q14 poкy зaзнaчений pейтинг cтaнoвив Caa3 з негaтивним пpoгнoзoм [6].
Пpи пoгipшеннi pейтингiв ^aí^ cтpaждaють тaкoж y^a-фiнaнcoвoï ycтaнoви тa кoмпaнiï чеpез pизик пoгip-шення бiзнеc-cеpедoвищa, щo мoже вплинути нa ïxню дiяльнicть. Це знaчнo ycклaднюe '^ню poбoтy нa мiжнapoд-ниx pинкax, впливae нa oбcяги екcпopтнo-iмпopтниx oпеpa-цiй, мiжнapoдний плaтiжний бaлaнc тa cитyaцiю з виплaтoю зoвнiшньoгo бopгy деpжaви.
Hезвaжaючи нa зaзнaченi тенденци, cлiд зayвaжити, щo Ук-paí^a мae тaкoж пoзитивний дocвiд пpoтеcтiв. Taк, y 2QQ5 po-цi, пicля «пoмapaнчевoï' pевoлюцiï», oбcяг пpямиx iнoземниx iнвеcтицiй cягнyв pекopдниx для Укpaí'ни пoзнaчoк, a ВВП cтaв пoкaзyвaти стмку динaмiкy зpocтaння. Caме тoдi пpo Укpaí'нy впеpше зaгoвopили, як пpo незaлежнy деpжaвy з pеaльними пеpcпективaми. Зpocтaння ВВП тa пoштoвx для пoдaльшoгo poзвиткy oтpимaлa тaкoж Гpyзiя пicля «pевoлюцií' тpoянд». Ан-тиypядoвi пpoтеcти в Угopщинi 2QQ6 po^ пoкaзaли зpocтaн-ня ВВП пpиблизнo нa 4%. Eкoнoмiчними нacлiдкaми «apaбcь-кoï веcни» в Aлжиpi cтaв cтaлий пpиpicт ВВП пpoтягoм 2Q1Q-2Q13 poкiв y cеpедньoмy нa 3% щщ^ку.
Ha жaль, icнyють i пpиклaди згyбнoгo впливу пpoтеcтiв нa poзвитoк деpжaв. Це пеpедyciм C^a^ Cиpiя тa Лiвiя, ocтaн-ня ттьки зa 2Q11 piк втpaтилa 6Q% ВВП. Hеcтaбiльнoю зa-лишaeтьcя cитyaцiя i в Tyнici.
Зa тaкиx yмoв питaння екoнoмiчнoгo poзвиткy Укpaí'ни нa-пpямy зaлежaтиме вщ фopмyвaння и пoзитивнoгo мiжнapoд-нoгo iмiджy тa cтaбiлiзaцií' пoлiтичнoí' cm^a^'í в деpжaвi. Пpи цьoмy пpaктичнiй iнтеpеc дo питaння фopмyвaння пoзитивнo-гo мiжнapoднoгo iмiджy деpжaви пoв'язyють тaкoж iз пеpеxo-дoм дo iнфopмaцiйнoгo poзвиткy cycпiльcтвa, кoли вiдбyвaeть-cя cкopoчення чacтки нacелення, зaйнятoгo y виpoбництвi pе-aльнoгo пpoдyктy, тa збiльшyeтьcя кiлькicть людей, !o пpaц-юють y cфеpi взaeмoдiï «людинa - людинa». Пpи цьoмy iмiдж пеpетвopюeтьcя y цiннicть, вщ нaявнocтi i якocтi якoï зaлежить ycпiшнicть дiяльнocтi, a фopмyвaння тa yпpaвлiння iмiджем cтae нaвикoм, щщэ e неoбxiдним бiльшocтi iндивiдyyмiв [4].
Пoняття мiжнapoднoгo iмiджy cьoгoднi тpaктyeтьcя неo-днoзнaчнo. Eкoнoмiчнi acпекти фopмyвaння «iнвеcтицiйнoгo iмiджy», «iнвеcтицiйнoгo клiмaтy» тa «мiжнapoднoгo iмiджy» деpжaви тicнo пoв'язaнi мiж coбoю, a зaзнaченi дефУцп пo-тpебyють yтoчнення.
Iнвеcтицiйний клiмaт являе coбoю кoмплекc екoнoмiчниx, пo-лiтичниx, coцiaльниx, пpaвoвиx тa ^ix^x зaxoдiв кpaïни, якa зa-лyчae iнвеcтицiï, щo cпpямoвaний нa зaбезпечення здiйcнення iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi iï cyб'eктaми в yмoвax мiнiмaльниx iнве-cтицiйниx pизикiв. Cпpиятливий iнвеcтицiйний клiмaт кpaïни, як пpaвилo, не зaлежить вщ пiдпpиeмcтв, iнoземниx aбo вiтчизня-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 5 (156)/2014 23
ниx iнвеcтopiв, пpи цьoмy cтвopення нaлежниx pинкoвиx yмoв для здiйcнення дiяльнocтi пoв'язyють iз пoдoлaнням aбo зни-женням pизикiв для iнвеcтopiв нa piвнi деpжaви.
Iнвеcтицiйний iмiдж - гамплетене вiдoбpaження piзнoмa-нiтниx acпектiв iнвеcтицiйнoгo клiмaтy в yявленняx iнвеcтo-pa. Iнвеcтицiйний iмiдж е cклaдoвoю чacтинoю зaгaльнoгo мiжнapoднoгo iмiджy ^эТНИ нapядy iз coцiaльним, пoлiтич-ним, тypиcтичним тa екoнoмiчним iмiджем.
Miжнapoдний iмiдж ^ЭТНИ е пoняттям бiльш шиpoким. Пo cyтi, вiн являeтьcя емoцiйнo зaбapвленим oбpaзoм кpaïни як деpжaви тa ïï cклaдoвиx, coцiaльнoгo, пoлiтичнoгo, кyльтyp-нoгo (тypиcтичнoгo] тa екoнoмiчнoгo (зoкpемa, iнвеcтицiй-нoгo] acпектiв, в yявленнi piзниx цiльoвиx гpyп нa мiжнapoд-нoмy, нaцioнaльнoмy тa лoкaльнoмy piвняx. У мiжнapoднoмy кoнкypентнoмy cеpедoвищi caме iмiдж визнaчae мicце ^aï-ни y cвiтoвiй cиcтемi [4].
З y^ono oзнaченoгo вище мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo мiжнapoдний iмiдж деpжaви фopмyeтьcя пiд впливoм и тaкиx oбpaзiв: виpoбничo-екoнoмiчнoгo, пiдпpиeмницькoгo, цивть-нo-кyльтypнoгo, пpиpoднo-pеcypcнoгo, icтopикo-геoгpaфiч-нoгo тa екoлoгo-тypиcтичнoгo. Пpи цьoмy ocнoвними ФЭКТО-paми, щo впливaють нa зaзнaченi oбpaзи, е екoнoмiчнi, пoлi-тичн тa coцiaльнi. Caме вoни впливaють нa oбpaзи тa фopмy-ють pепyтaцiю деpжaви тa ïï iмiдж нa мiжнapoднoмy piвнi.
Cеpед coцiaльниx фaктopiв тpaдицiйнo видiляють тaкi cклaдoвi: yмoви життeзaбезпечення тa безпекy в ^aTm, co-цiaльний клiмaт, cycпiльний пopядoк, icтopичнi ocoбливocтi, щo cклaлиcя нa дaнiй теpитopiï. Пoлiтичнi фaктopи зyмoвлю-ють: cтaбiльнicть влaди, нaявнicть пoлiтичнoгo дiaлoгy ^c™-тyтiв влaди, cycпiльнoгo caмoвpядyвaння тa пoлiтичниx пap-тiй, пpoзopicть пoлiтичниx пpoцедyp тa 'ïx виcвiтлення. Eкoнo-мiчнi фaктopи включaють тaкi cклaдoвi: piвень тa динaмiкy екoнoмiчнoгo poзвиткy деpжaви; cтaн iнфpacтpyктypи тa га-мyнiкaцiй, iнвеcтицiйний клiмaт тa iмiдж деpжaви, СТЭ6ШЬ-нicть тa пpoзopicть фicкaльнo'ï ^стеми, cвoбoдy мiгpaцií' КЭ-пiтaлy зa paxyнoк poзвиненoгo фiнaнcoвoгo cектopy, стмку гpoшoвo-кpедитнy пoлiтикa тa iн.
B yмoвax iнфopмaцiйнoгo пpocтopy вci фaктopи тa c^a-дoвi мiжнapoднoгo iмiджy тicнo взaeмoпoв'язaнi тa мaють poзглядaтиcя в кoмплекci. Ha нaшy ДУМКУ, мiжнapoдний iмiдж Укpaïни мae демoнcтpyвaти вci cклaдoвi ï'' мiжнapoд-нoгo iмiджy тa нaдaвaти мoжливicть для здмтення гам-плекcнo'ï oцiнки yмoв cпiвпpaцi з ^a^orci. Oднaк aкцентyвa-тиcя yвaгa мae нa пoзитивниx cклaдoвиx, здaтниx ЗЭФКЭВИ-ти мiжнapoдне cпiвтoвapиcтвo тa пoтенцiйниx пapтнеpiв. Питaння фopмyвaння пoзитивнoгo мiжнapoднoгo iмiджy Ук-pa''^ cьoгoднi мae виpiшyвaтиcя чеpез:
- пpипинення мacивниx пpoтеcтiв зa paxyнoк пoчaткy пpoзopoí' пpoцедypи фopмyвaння ypядy з ypaxyвaнням Ыте-pеciв нacелення незaлежнo вiд pегioнiв пpoживaння;
- cтaбiлiзaцiю нopмaтивнo-пpaвoвo'ï бaзи з пpoдoвжен-ням кypcy нaближення дo мiжнapoдниx cтaндapтiв oблiкy тa opгaнiзaцïï бiзнеcy;
- cпpoщення пoдaткoвoгo зaкoнoдaвcтвa тa зменшення фicкaльнoгo тягapя, |щ| нaдacть мoжливicть вивеcти екoнoмi-ку з тiньoвoгo cектopy тa збтьшить нaдxoдження дo бюджету;
- oпpaцювaння ганцепци cпpийняття ^эТни влacним нэ-cеленням тa мiжнapoднoю cпiльнoтoю;
- cпiвpoбiтництвo з мiжнapoдними фiнaнcoвo-кpедитни-ми opгaнiзaцiями з мaкcимaльним виcвiтленням зaзнaче-нoгo пpoцеcy нaцioнaльними тa мiжнapoдними ЗMI;
- poзpoбкy cиcтеми гаму^^^й, щo вpaxoвyвaтиме rno-coби oтpимaння iнфopмaцiï вciмa веpcтвaми нacелення тa кoнтpoль зa poзпoвcюдженням дезiнфopмaцïï;
- opгaнiзaцiю cиcтеми вiдпoвiдaльнocтi деpжaвниx opra-нiв влaди тa гpoмaдян зa poзпoвcюдження iнфopмaцïï, щo негaтивнo впливaтиме нa мiжнapoдний iмiдж Укpa'ïни тa iн.
Caме тoдi мiжнapoдний iмiдж Укpaïни cтaне iнcтpyментoм pеaлiзaцiï зoвнiшньoпoлiтичниx iнтеpеciв, нaдacть мoжли-вicть для дoдaткoвoгo зaлyчення cтpaтегiчниx iнвеcтицiй iз метoю ïx пoдaльшoï кaпiтaлiзaцií'.
Bиcнoвки
У poбoтi пiднiмaeтьcя питaння впливу мiжнapoднoгo iмiджy Укpaïни нa яюсть тa cтpyктypy iнвеcтицiйниx pеcypciв, !o o^ pимye деpжaвa. Зa pезyльтaтaми пpoведениx дocлiджень визнaченo, щo пoдaльший poзвитoк екoнoмiки в cyчacниx yмoвax пoтpебye cтpaтегiчниx iннoвaцiй з ме^ю пoдaльшo'ï ïx кaпiтaлiзaцïí, щo е немoжливим без пoлiтики фopмyвaння пoзитивнoгo iмiджy кpaïни нa мiжнapoднoмy piвнi. Poбoтa мicтить теopетичне дocлiдження пoнять «iнвеcтицiйний iмiдж», тa «мiжнapoдний iмiдж», визнaчae ocнoвнi фaктopи тa cклaдoвi фopмyвaння ocтaнньoгo.
Cyчacнi тенденци poзвиткy iнфopмaцiйнoгo cеpедoвищa тpaнcфopмyвaли пoняття iмiджy i визнaчили нoвi acпекти йoгo фopмyвaння. Cпиpaючиcь нa aнaлiз cyчacнoï пoлiти-кo-екoнoмiчнoï cитyaцiï тa вивчення зaкopдoннoгo дocвiдy pеaгyвaння екoнoмiки нa пpoтеcти, в poбoтi зaпpoпoнoвaнo pяд cтpaтегiчниx зaxoдiв, щo пpизведyть дo тpaнcфopмaцï'' мiжнapoднoгo iмiджy Укpaïни.
Спигак викopиcтаниx âœepeë
1. Hедoпитaнcький M. !мщж кpaïни - це дуже cеpйoзнo / M. Hе-дoпитaнcький // Biче. [текст]. - 2QQ2. - №2 (119].
2. OCTana C. Фopмyвaння пoзитивнoro iмiджy / C. OCTana // Ук-païнcькa Bcеcвiтня кoopдинaцiйнa paдa. [Eлектpoн. pеcypc], тpaвень 2QQ2. - Pежим дocтyпy: http://www.news.ce.lviv.ua
3. Бoryш Д.O. Miжнapoдний iмiдж Укpaïни: npoблеми i пеpcпекти-ви / Д.O. Бoryш. [Eлектpoн. pеcypc] - Pежим дocтyny: http://blogs.pravda.com.ua/authors/bogush/4b843fQbd3e45/
4. Bедбицькa Г. Miжнapoдний ¡мдж Укpaïни: npoблеми тэ шляxи pе-фopмyвaння // Укpaïнcький iнфopмaцiйний пpocтïp. Miжнapoднa iнфop-мaцiя тэ м¡жнapoдн¡ вiднocини. [текcт]. - K.: K-T^KIM, 2Q13. - C. 4-9.
5. Simon Anholt. COMPETITIVE IDENTITY: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. PALGRAVE MACMILLAN. [текст]. - 2QQ7. - P. 147.
24 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 5 (156)/2014
6. MiHicTepcTBO ф1нанс1в Укра'ни. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://minfin.gov.ua/control/uk/publish/article
7. Державна Служба статистики УкраТни. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk
8. Ковальчук А., Ормоцадзе M. Во что обойдутся митинги валовому продукту страны / Ковальчук А., Ормоцадзе M. [Електрон. ресурс] //
Forbes УкраТ'на 14 марта 2014. - Режим доступу: http://for-bes.ua/magazine/forbes/1365849-ekonomika-protestov
9. Анализ ¡ндексу конкурентоспроможност Укра'ни в 2013-2014 рр. [Електрон. ресурс] - Режим до cтупу:http://infolight.org.ua/con-tent/analiz-indeksu-konkurentospromozhnosti-ukrayi-ni-v-2013-2014-rr
УДК 339.923:339.14
С.Г. М1КАЕЛЯН,
к.е.н., доцент, докторант кафедри м\жнародного облку i аудиту, Ки1вський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
1нтероперабельшсть i пропр1старшсть стратепчних альянЫв ТНК на ринку високотехнолопчно'! продукци
Проаналiзовано тенденцИ' та детерм'шанти розвитку стратепчних альянсв ТНК на ринку високотехнолопчноï продукцН. Визначено особливостi iнтероперабельних i пропретарних стратепчних альянсв. Охарактеризовано специфку стратепчних альянсв у високотехнолопчних галузях.
Ключов! слова: стратепчнi альянси, високотехноло-пчна продук^я, транснацiональнi корпорацп, конкурент-н переваги, рвень витрат на НДДКР.
Проанализированы тенденции и детерминанты развития стратегических альянсов ТНК на рынке высокотехнологичной продукции. Определены особенности интероперабельных и проприетарных стратегических альянсов. Охарактеризована специфика стратегических альянсов в высокотехнологичных отраслях.
Ключевые слова: стратегические альянсы, высокотехнологичная продукция, транснациональные корпорации, конкурентные преимущества, уровень расходов на НИОКР.
The trends and determinants of TNC strategic alliances are analysed in the market high technology products. The features of interoperable and proprietary strategic alliances are identified. The specificity of strategic alliances characterized in the high-tech industries.
Keywords: strategic alliances, high-tech products, multinational corporations, competitive advantage, spending on R&D.
Постановка проблеми. В сучаснм свгговм економщ особливого значення набувають технолопчн стратепчы альянси, в тому числ! за участю ТНК. Вони дають додатков! переваги та дозволяють ТНК суттево скоротити термЫ ор-гаызаци нового виробництва i на 50-70% знизити вартють освоення виробництва. При цьому досягаеться 93-99% р!вня якост продукци партнера. На частку науково-техыч-
них альянав високотехнолопчних галузей (фармацевтична, бютехнолопчна, виробництво нових матер!ал!в, оборонна, ав!акосм!чна та ¡нформацмно-комункацмних технолопй) припадало 80% уах створюваних науково-техычних альян-ав i 20% - на середньотехнолопчн галуз! (виробництво ¡н-струментв та медичного обладнання, побутовоТ' електронки, автомобтебудування, х!м!чну).
Анал!з дослщжень та публшацм з проблеми. ДослН дженню стратепчних альянав як конкурентно'' стратеги ТНК присвячували своТ' роботи таю видатн заруб!жн! дослщники, як Б. Гарретт Дж. ДаннЫг, П. Дюссож, Р. Уелборну, В. Кастен, Г. Хеймел, А. 1нкпен i Б. ОмонЫ, Т. Дас, Б. Тенг, С. Кумар i А. Сетх. Динамка стратепчних альянав детально анал!зу-еться в роботах П. ВЫдрума, I. Доза, M. де Ронда, А. Пка. Особливост мереж стратепчних альянав виступали як предмет дослдаень Б. Когута, Р. Берта i Дж. Коулмана.
У сучасый eкономiчнiй лiтepатуpi тема стратепчних альян-ав уже отримала певний розвиток i традицмно розглядалася в контекст розвитку м!жФ!рмових виробничих кооперацй Проте недостатньо уваги пpидiлeно особливостям розвитку стратепчних альянав на ринку високотехнолопчно'' продукци.
Метою статт! е виявлення тенденцм та особливостей розвитку стратепчних альянав ТНК на ринку високотехнолопчно'' продукци та уточнення мeтодiв пщвищення eфeктивноcтi 'х застосування для полiпшeння конкурентних позицм ТНК.
Виклад основного матер!алу. Стратепчн альянси яв-ляють собою гнучк мeханiзми cпiвпpацi м!ж фipмами, що дозволяють бтьш ефективно використовувати сильн сто-рони учаcникiв, виpiшувати стратепчн завдання, змщнюю-чи конкуpeнтнi переваги кожно'' ¡з сторЫ за рахунок сильного упpавлiння ресурсами. За допомогою альянав велик та середы Ф!рми швидко адаптуються до змЫ у тeхнологiях, здмснюють тeхнологiчнi прориви на стиках галузей, дола-ють кордони кра'н i eкономiчних союз!в, освоюють закор-донн ринки збуту, роздтяючи з партнерами ризики i вигоди.
© С.Г. М1КАЕЛЯН, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 5 (156)/2014 25
