CC BY
1VOL 1, No 1 (1) (2016) | # SOCIAL SCIENCES #
65
SOCIAL SCIENCES
Горова С.
ст. .ствробтник тформацшно-аналтичного в1дд1лу Фонду Президент1в Украти Нац1онально'1 б1бл1отеки Украти 1мен1 В. I. Вернадського, докторант НБУВ, кандидат наук 1з сощальних комуткацш
1НТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГП ЯК ФАКТОР 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ
INTERNET TECHNOLOGIES AS A FACTOR IN INTELLECTUAL DEVELOPMENT
Gorova S., senior researcher information and analysis department Presidents of Ukraine Foundation Vernadsky, National library of Ukraine, doctoral Vernadsky National Library of Ukraine, PhD in social communication
АНОТАЦ1Я
Розглядаються основш проблеми впливу на сустльство в щлому, сустльш групи чи особу процесу сустльног iнформати-зациу зв'язку i3 активним, на сьогоднштй день, розвитком ттрнет- технологш.
ABSTRACT
The main problem of the influence on society in general, community groups or individual social informatization process due to active, to date, the development intrnet- technology.
Ключовi слова: тформатизащя, ттернет-технологш, тформацшний вплив, творення шформацп, електроннi шфор-мацшш ресурси.
Keywords: informatization, internet tehnolohiyiyi, information influence, creation of information, electronic information resources.
Розвиток комп'ютерних та шформацшних технологш неухильно шдштовхуе людство в сторону нового шформацшного свггоустрою. Сьогодш, процес шформатизацп, що розвиваеться пвд впливом виклишв сучасносп, сприяе рiз-кому росту нового шформацшного виробництва, що, в свою чергу, обумовлюе вдосконалення системи сощальних шформацшних комушкацш, систем структурування збереження i шдготовки до використання шформацшних ресурав, ш-струменпв пошуку i орiентацil серед крупних шформацшних масивiв. З фшософсько! точки зору «поява нових засобiв обробки шформацп, винайдення нових технологш роботи з шформащею - це такий же закономiрний процес самоорга-шзацп матерп, як i поява життя, засобiв використання енер-гп Сонця, появи мозку , iнтелекту i т.д.» [1]. Всi щ засоби i механiзми роботи з шформащею, спрямованi на пiдвищення ефективносп використання iнформацiйних ресурсiв. Акту-алiзацiя 1х прискорено! розробки, з одного боку, пов'язана iз лавиноподiбним ростом шформацшного виробництва, iз реальною загрозою для сучасно! людини «потонути» в ш-формацц", з iншого - вона пов'язана iз «переходом вщ сиро-вини i енергil як основного виробничого ресурсу до шфор-мацil» [2], iз необхiднiстю постшного користування нею як посилом до пращ в и новiй для бiльшостi членiв суспiльства якостi - творчш
Об'ективна потреба рiзкоl активiзацil iнформацiйноl дi-яльностi в суспiльствi пiд впливом нових виклик1в сучасно-го буття обумовила зростаюче шформацшне навантаження на членiв суспiльства, особливо на сощальноактивну його частину. В iндустрiальну епоху за виключенням невеликого числа подвижников науки, провiдних дiячiв культури, твор-чо! частини пращвнишв науково-технiчно сфери та iнших невеликих за чисельшстю категорiй громадян, що постшно
мали справу з новою шформащею, переважна частина на-селення рiзних крахн свiту користувалась необхщною для життедiяльностi iнформацiю протягом тривалого часу без оновлення i затрат нових зусиль для засвоення шновацш Новий ресурс iнформацil у суспшьну свiдомiсть впроваджу-вався поступово, ввдповщно iз темпом суспiльного розвит-ку, в деяких регiонах свiту завмираючи на столiття, i не ви-кликав великого утруднення для засвоення.
При цьому, сьогоднi: по-перше, шформащя використову-еться як важлива складова економiчного ресурсу. Соцiальнi структури використовують шформацш у все бiльших масштабах з метою шдвищити ефектившсть, стимулювати iнно-вацИ, укрiпити конкурентоспроможнють.
По-друге, активiзуеться обiг ново1 шформацп, яка стае предметом саме масового використання у населення.
По-трете, в1дбуваеться штенсивне формування iнформа-цiйного сектору економши, який зростае бiльш швидкими темпами, шж iншi галузi. Причому рух до шформацшного суспшьства — загальна тенденцiя для розвинених держав i крахн, що розвиваються [3].
Таким чином, на сьогодшшнш день, одшею з основних проблем в умовах розвитку сучасно1 iнформатизацil для людини е стрiмко зростаючi обсяги шформацп, що потребу-ють обробки, аналiзу. Як зауважуе Г. Почепцов, «слад пам'я-тати про перенасичення шформащею сьогодшшньо1 людини. Адже фiзiологiчно вона та сама, яка була тисячу рок1в тому, обсяги ж шформацп набагато зросли» [4]. Хоча перша половина тези про фiзiологiчну незмшшсть людини впро-довж тисячолптя е дуже дискусiйною, однак, твердження про iнформацiйне перенасичення не викликае заперечень. Бiльше того, вказане дослвдником явище перенасичення свiдомостi людини шформащею насправдi впливае на не1
в бiльшiй мiрi, шж про це уявляе дослiдник. Адже в дано-му випадку мова ведеться про наявшсть в розпорядженш людини рiзних за як1стю i змiстовним, спрямуванням ш-формацiйних продуклв, що повиннi бути усвiдомленi лю-диною, порiвнянi мiж собою. 1з них мають бути вибранi для використання такi, якi найбiльш ввдповщають подальшiй практичнiй дiяльностi. Таким чином, перенасичення шфор-мацieю вимагае значно бшьшого ресурсу розумово! енерги для вщбору i пiдготовки до вико-ристання шформаци, нiж просте освоення змюту ресурсу.
При цьому, з розвитком шформацшного суспiльства зро-стае значення шформаци як все бiльш важливого життеза-безпечуючого фактора, пов'язаного iз необхiднiстю використання iнформацiйних ресурав для оперативного прийняття конкретних ршень, орiентованих на необхвдну дiяльнiсть. Власне, змют прийнятого рiшення не залежно ввд того, за-фiксований вш лише в головi людини чи на будь-яких ма-терiальних ноаях, е новою iнформaцiею для ди. I дана обставина стимулюе збiльшення уваги сучасно! людини до суспшьнозначимих iнформaцiйних ресурсiв. Необхiднiстю прийняття на бaзi ново! шформаци оперативних ршень ще раз пiдкреслюеться зростаюче стимулювання людей до як1сно! роботи з шформащею, до використання такого ро-зумового потенцiaлу, який би забезпечив якомога кращий результат.
Змiни, що вщбуваються в структурi суспiльствa пвд впливом нових шформацшних технологiй, технологiй ш-тернет, сьогоднi викликають чималий штерес в експертному середовищi. Причиною цього е !х неоднозначний вплив на людину i соцiум в цшому, що веде до появи як негативних, так i позитивних наслщшв. Дослiдженням можливо! чи вже наявно! шкоди ввд роботи, використання таких технологш сьогоднi, абсолютно справедливо, придшяеться особлива увага. Розвиток глобальних мереж е причиною виникнен-ня принципово нового свпу з так званою вiртуaльноl дш-снiстю, в якому значно зростае можливiсть мaнiпулювaння суспшьством взaгaлi i окремою особистiстю зокрема. При цьому, наявшсть проблеми зб№шення впливу зростаючих обсягiв шформаци в процеа iнформaцiйного обiгу в су-спiльствi також не викликае заперечення. Однак, привертае до себе увагу й беззаперечна користь активного на сьогодш процесу шформатизаци, розвитку штернет-технологш, як1 позитивно впливають на вдосконалення сощально1 структу-ри, змiцнення внутрюусшльних зв'язк1в, шдвищення якостi й штенсивносп внутрiсуспiльних iнформaцiйних обмiнiв та е посилом до творчо1 прaцi. Крiм того, сьогоднi, величезнi масиви дуже рiзномaнiтноl штернет-шформаци мають мож-ливють задовольнити особистi iнтереси сучасно1 людини i в зaдоволеннi пiзнaвaльних потреб, i побутових, i дозвiльних, ^ових, i всяких iнших.
Вiдповiдно, у даному контекстi представляе iнтерес розгляд особистюно1 та сусшльно1 користi, яку несе в собi процес шформатизаци, розвиток iнтернет-технологiй. При цьому, слщ звернути увагу на наступне: по-перше, - у про-цесi розвитку штернет-технологш, введення в систему ш-тернет-ресурсiв науково1, науково-прикладно1, управлш-сько1, навчально1, розважально1 та шшо1 шформаци, вони в кращих сво1х зразках поступово набувають значення, не лише спiвзмiрного, але й бiльшого за ефектившстю в порiв-няннi з шформащею на паперових та шших трaдицiйних уже нос1ях. При цьому електронш iнформaцiйнi ресурси ме-реж1 iнтернет перед усiмa iншими мають суш^ переваги в зручностi використання. Так, доступ до них не регламен-тований у чaсi, у вщсташ до !х розмiщення, в обсягах вико-
ристовувано1 шформаци. Електронш шформацшш ресурси мереж1, що торкаються важливих, сус-пiльно значущих тем, у бшьшосп сво1й оснащаються гiперпосилaннями на до-ступнi за допомогою електронних технологiй мaтерiaли, що сприяють зануренню на будь-яку потрiбну глибину в досль джувану тему. Удосконаленню даного процесу сприяе також розвиток навтацшних iнструментiв по системi електронних шформацшних ресурав iнтернет. Сaмi тексти в системi iн-тернет-ресурсiв доступнi для обробки, трансформацп в iн-тересах користувача й використання в межах, передбачених законодавством, у чому ще одна !х суттева перевага перед надрукованими на паперг Гнучк1 у використaннi, електронш шформацшш ресурси можуть вдало доповнювати, пред-ставляти iнформaцiйно-aнaлiтичнi видання на всiх iнших носiях ^ таким чином, успiшно проникають сьогодш в уа склaдовi частини сучасно1 iнформaцiйноl сфери, поступово створюючи, по суп, И електронну матрицю. [5].
По-друге, - оргaнiзaцiя доступу до шформацшних ресурав передбачае також можливють !х бiльш активного використання в практичнш дiяльностi. При цьому слад зауважи-ти, що в порiвняннi з недaвнiм минулим, коли iнформaцiя найвищо1 якостi, насамперед наукова, науково-практична, крaщi зразки творiв мистецтва та iн. була доступною фак-тично лише колу спешалюпв, що повiльно розширювалось iз розвитком суспшьного прогресу, сучaснi iнформaцiйнi технологи рiзко розширили цей доступ i можливостi твор-чого використання наявних шформацшних ресурав. Слад зазначити також, що доступ до шформаци i можливостей И використання е важливим стимулом aктивiзaцil творчого потенцiaлу людей. I, таким чином, можемо говорити про створення умов для рiзкого росту творчого потеншалу су-спшьства, як важливого аргументу у взаемоввдносинах з навколишньою дiйснiстю.
По-трете, - взаемовщносини людства з нaвколишнiм се-редовищем вимагають активних дiй, адекватних вiдповiдей на посилення негативних впливiв. Активнi дЦ у вiдповiдь на новi виклики дiйсностi мають базуватися на твореннi ново1 iнформaцil. I сучасна шформатизашя розкривае новi можливосп в цьому процесi для зростаючого числа творчих за складом штелектуального потенцiaлу людей, створюючи умови для нового шфотворення.
По-четверте, - швидкий зв'язок iнтернет вкрай зручний зааб спiлкувaння. Новi iнновaцil з кожним днем роблять його ще бшьш швидким та нaдiйним. За допомогою таких послуг, окремi представники або !х групи геогрaфiчно роз-дроблених кра1н можуть «збиратися» разом, щоб сформу-вати спiвтовaриство, яке здатне подiлитися сво1ми думками щодо глобальних питань, яш зaчiпaють уах i кожного. 1нтернет дае загальну платформу та середовище, через яш можна вивчати iншi культури й вдеологи.
При цьому iнтернет-технологil просувають розвиток ро-зумiння i усввдомлення того, що життевий iнтерес людини не обмежуеться будинком, роботою, ам'ею, розвивають глобальне мислення.
П'яте, - слщ зазначити, що суттевим фактором видозмши сучасних iнформaцiйних обмiнiв став розвиток сощальних мереж - горизонтальних комушкацш в мiжособистiсному спiлкувaннi з допомогою штернет-технологш [6]. Розвиток цього виду спшкування сприяе об'еднанню громадян за ш-тересами i цим самим сприяе розвитку сошально1 структу-ри суспiльствa, у зaгaльносуспiльному мaсштaбi - розвитку громадянського суспiльствa, загальносусшльно1 едностi, допомагае поширенню соцiaльного досвщу, у тому числi й у сферi освоення нових iнформaцiйних технологш. Форму-
вання стабiльних соцiальних структур i найбiльш ефектив-них способiв капiталiзацil ресурсiв обумовлено можливос-тями мережевих взаемодш: соцiальний капiтал визначаеться не так обсягом наявних ресурав, як можливостями !х мо-бi-лiзацil в мереж1 i е особливим ресурсом, що впливае на динашчшсть i широту мереж1, служить джерелом И розвит-ку та одночасно виробляеться в нiй.
На цш основi розвиваються можливостi для розвитку нових форм спiлкування i нових форм сусшльно! оргашза-ци, ускладнюеться вiдповiдно до нових виклик1в сучасносп сама соцiальна структура суспiльства [7].
З точки зору вдосконалення сощально! структури су-спiльства цей вид спшкування мае так1 позитивнi моменти:
- вони дають змогу громадянам ефективно реалiзувати свое право на участь в управлшш державними справами (ст. 38 Конституци Украши);
- здатш формувати громадянську позицш з тих чи шших суспiльно значущих питань;
- можуть оперативно реагувати на змiну полiтико-пра-вових умов;
- самi собою не потребують фшансово! тдтримки;
- iснують без утворення власно! адмшютративно! верти-калi [8].
Шосте, - крiм того, iнтернет е додатковим середовищем для роботи бiзнесу. Вiн дозволяе фiрмам працювати швидко, без посередникiв, без використання дорогих шформацшних каналiв, а також забезпечуе для всiх рiвнi можливостi по всьому свiту, встановлюе сво! економiчнi меж1, забезпечуе безпечний обмiн шформащею як мiж вiддiленнями одного тдприемства, так i мiж рiзними фiрмами та органiзацiями, географiчно вiддаленими одна ввд одно!. Розширення кола споживачiв i мобiльнiсть, як1 дае мережа, дозволяють по-ш-шому поглянути на надаш види послуг i товарiв.
Сьоме, - до позитивних властивостей впровадження комп'ютера та мереж1 в освиу можна вiднести посилення iнтелекту студента за рахунок залучення його до ршення бiльш складних завдань, розвиток лопчного й оперативного мислення, шдвищення самооцiнки студента, його впевне-шсть в здатностi вирiшувати складнi професшш завдання. Все це надае додатковi можливостi до формування позитив-них особистюних рис, таких, наприклад, як дшова спрямо-ванiсть, точнiсть, акуратшсть, впевненiсть в собi, як1 пере-носяться i в iншi обласп життедiяльностi [9].
Беззаперечно, дослвдження штернету, штернет-техноло-гiй як ново! форми сощальносл (деяк1 дослiдники припус-кають: вiртуальнi спiльноти можуть замiнити собою держа-ви [10]) вимагають глибокого аналiтичного вивчення. При цьому, слад зазначити, що глибинна сутшсть шформатизацп суспiльства не обмежуеться лише и впливом на життедiяль-нiсть людини. Як вiдзначають дослiдники, за допомогою шформацшних процеав може змiнитися фундаментальне сшвввдношення сусшльно! свiдомостi i буття. У дискуаях навколо впливу штернет на суспiльнi ввдносини дослвдники виокремлюють двi провiднi теми: тезу про те, що штернет уможливлюе iндивiдуальнi впливи на владу та здшснюва-ну нею полiтику, та тезу про здатшсть iнтернет спричинити сутт^ соцiокультурнi трансформаций змiнити саму природу сощальних спiльнот i основи сусшльного устрою.
При цьому, помггаим виглядае те, що використання ш-тернет-технологiй надало додаткову можливiсть для колек-тивного обговорення суспiльно значимих подш, новин та iн. [11]. Як слушно зауважуе Г. Почепцов, на певному етапi свого розвитку мас-медiа «витiсняють дискусiйнi гуртки i бесвди, залишаючи людину наодинцi з газетою або телеба-
ченням. Влаштувати овацiю, обсвистати, спростувати або виправити, дати реплiку на газетну колонку, на зображення, яке з'являеться на екраш, або голос по радю - все це стае неможливим. Вщтепер ми перебуваемо пасивно в 1х владi. Ми - в !х розпорядженнi, пiдпорядкованi владi друкованого слова або екранного зображення. Тим паче, що iзоляцiя чи-тача, слухача або телеглядача не дозволяе йому дiзнатись, як багато людей подме або нi його думки» [12]. Таким чином, на сьогодшшнш день, штернет-технологи здатнi закласти фундамент для поглиблення демократичних засад сусшль-ства:
- внаслвдок отримання техшчно! можливосп «донести» свою думку до влади активiзуеться полiтична участь;
- лептимшсть влади зростатиме завдяки врахуванню шд час ухвалення рiшень громадських потреб i громадсько! думки.
У пiдсумку, даш фактори можуть дiево сприятиме бшьш стабiльному функцiонуванню полiтичноl системи держави.
Нинiшнiй процес iнформатизацil укра!нського сусшль-ства - в1добра-ження соцiальних перетворень, пов'язаних iз активним зростанням нового шформацшного етапу розвитку цившзаци, i здiйснюеться на якiсно вищш, у порiвняннi з традицiйною, техшко- технологiчнiй базi, заснованiй на впровадженш електронних iнформацiйних технологiй, тех-нологш iнтернет. Хоча, при цьому I. Мелюхш справедливо зазначае, що «формування основ нового типу суспшьства лише до певно! мiри визначаеться техшчними факторами. Набагато бiльший вплив на цей процес надають перетво-рення в економщ, соцiальнiй структурi суспшьства, поль тичному процесi, суспiльнiй свщомосп тощо [13]. Однак, беззаперечно, можна погодитись iз твердження про те, що, долаючи бар'ери органiзацiйно-технiчного, фшансового, адмiнiстративного i навiть мiждержавного порядку, штер-нет-технологil сприяють реалiзацil одного з ключових прин-ципiв сучасно! демократil - рiвностi можливостей конвенць онально! полiтичноl участi iндивiдiв - причому не тiльки на мюцевому, регiональному або загальнонацiональному, але також i на м1жнародному рiвнi [14].
При цьому, звертае на себе увагу й ще одна актуальна й обговорювана в експертних кругах на сьогодш тема: вплив нових шформацшних технологш, технологiй iнтернет на здоров'я i, як результат, - життед1яльшсть людини. В даному контекстi, помггаими й важливими е так1 точки зору, досль дження:
1. Користь для розвитку i формування дитини. Результата досльдження Оксфордського унiверситету стверджують, що користь вiд використання штернету i мобiльних при-стро!в перевищуе будь-якi передбачуванi батьками ризики. Висновки досл1дник1в з Оксфорда заснованi на масштабному дослвдженш бiльш н1ж 1 тис. випадково вiдiбраних домо-господарств у Великобританil, регулярними особистими ш-терв'ю з понад 200 гадликами та членами !х амей у перiод мiж 2008 i 2011 рр.
Дослiдники дiйшли висновку, що iнтернет надае освiтнi переваги гадликам й не виявили жодних доказiв на пiдтрим-ку твердження про негативний вплив на усшшшсть школя-рiв вiд користування штернетом. Батьки, як правило, зверта-ють увагу тiльки на негативнi ефекти i не бачать позитивних сторш для сво!х дiтей, вважають дослвдники [15].
Тако! ж точки зору дотримуються й iзраlльськi вченi. На !х думку, iнтернет зовсiм не е великою небезпекою для дней, яку варто всiма силами уникати. У сучасному свiтi iнтернет абсолютно необхвдний для !х нормального психолопчного розвитку. 1зра1льськ1 експерти вважають, що, багато юнашв
68
VOL 1, No 1 (1) (2016) I # SOCIAL SCIENCES #
i дiвчат використовують штернет як шструмент для самош-знання i джерело шформаци, необхшно1 для устшного icHy-вання в соцiyмi [16].
2. Як повшомляли ЗМ1, вчеш з'ясували, що регулярне вiдвiдyвання штернету не тiльки цiкаве, а й корисне для здоров'я лигах людей. Воно уповшьнюе старiння i зменшуе ризик iнсyльтy. Пошук потр!бно1 i важливо! шформаци в мереж! штернет стимулюе активнiсть головного мозку. Вченi використовували р!зш прилади, в тому числ! магшгао-резо-нанснi сканери, для вим!рювання функцюнальних параме-тр!в мозку. Обстеження показало, що пошук i читання ш-формацй' в штернет надавав бшьшою м!рою стимулюючий вплив на головний мозок, шж читання газет i книг, i ефект збертався на б!льш довгий час. Така ситуащя пов'язана з тим, що при робот! з штернетом користувач одночасно ви-конуе калька завдань. Йому доводиться запам'ятовувати важливу шформацш, концентруватися на моштор!, а також сприймати граф!ку й текст [17].
3. Використання штернету та штернет-технологш стимулюе до повноцшного i яшсного завершення поставлених особою чи групою завдань. Так, як приклад: вчеш з ушверси-тету М!чиган провели дослщження i з'ясували, що ri люди, як стали учасниками клубу любител!в ходьби з 16-тижне-вих програм i користувалися послугами штернет-форуму, досягали кращих результапв i ршше кидали заняття, шж ri, кого за допомогою форуму не шдтримували шш1 учасники програми [18].
Вчеш вважають, що штеграц1я форум!в в оздоровч! онлайн-програми, спрямоваш на схуднення, саморозвиток, боротьбу з безсонням, шшдливими звичками i т. д., може стати вшмшним методом шдвищення !х ефективностг
4. В даному контекст!, безперечно, правом!рним е й твер-дження М. Кастельса про те, що: штернет не сприяе сощаль-тй !золяцп та особистому вщчуженню. Насправд! вш сприяе внутрюощальнш взаемодп i побудов! м!жособиспсних мереж. Вш сприяе збшьшенню й^комушкаци (face-to-face, лицем до лиця), а не позбавляе вш не1. Самокерована на основ! особистого вибору мережева (онлайнова i оффлайновая) комушкащя е такою, що розвиваеться формою сощаль-но! взаемодп в шформацшну епоху. Використання штернету виключно для онлайнових чапв i рольових йор дуже обме-жене, перш за все кругом тшейджер!в i молодих користува-ч!в. 1нтернет мае вшношення до реального життя людей. У нашому суспшьств! формують реальшсть i ф!зичний, i в!р-туальний свгга [19].
При всьому при цьому, можна сказати, були видшеш далеко не ва, але, найбшьш помиш позитивш тенденцй' впли-ву процесу шформатизаци на суспшьство. I, можна частково погодитися з твердженням [20]: юнування проблеми негативного впливу шформацшних технологш на особиспсть говорить про те, що суспшьство поки не вм!е використо-вувати потенцшш можливосл шформацшних технологш з максимальною користю.
Список лггератури
1. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. - М.: Мол. Гвардия, 1990. - С.198.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования.Перевод с англ.. - М. : Akademia, 1999. - С. 27.
3. Контури розвитку основ шформацшного суспшьства в Укрш'ш [Електронний ресурс] // Pravo. - Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1189_page_11.html. - Наз-ва з екрану.
4. Почепцов Г. Вш Facebuk'y i гламуру до Wikiliaks : Ме-дiакомyнiкацiï. - К.: Спадщина, 2012 . - С.179.
5. Горова С. В. 1нтернет-ЗМ1 як об'ект бiблiотечноï iH-формацшно1 дiяльностi : монографiя / С. В. Горова ; НАН Украши, Нац. б-ка Украïни iM. В. I. Вернадського. - К., 2013.
- С. 10-11
6. Сощальш мереж як чинник розвитку громадянського сyспiльства / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В.1.Попик та iH.] / НАН Украши, Нац. б-ка Украши iM. В. I. Вернадського.
- К., 2013 - С.16 - 25.
7. Сощальш мереж як чинник розвитку громадянського суспшьства : [монографiя] / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та iH.] ; НАН Укра- ши, Нац. б-ка Украши !м. В. I. Вернадського. - К., 2013. - С. 5-6.
8. Сощальш мереж1 як чинник розвитку громадянського суспшьства / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та iH.] / НАН Украши, Нац. б-ка Украши !м. В. I. Вернадського.
- К., 2013. - С. 32.
9. Шпицберг А. И. Влияние информационных технологий на деятель-ность современного общества // Молодой ученый. — 2014. — №6.2. — С. 81-83.
10. Fillias E., Villeneuve A. E-réputation. Stratégies d'influence sur Internet. 2e éd. (Actu Gestion) . Paris, Ellipses, 2013. Р. 11.
11. Розвиток ресyрсноï бази вичизняного шформацшного середовища / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровша та iH.] / НАН Украши, Нац. б-ка Украши !м. В. I. Вернадського. - К., 2012. - С. 48-56.
12. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации [Электронный ресурс]. - М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2001. - 656 с. - Режим доступа: http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00--001
ucheb-00-0-0-0 prompt-10--4-0-1 l-1-ru-50--20-
help--00031-001-1-0windowsZz- 1251-10&a=d&c=01
ucheb&cl=CL1&d=HASH 985 d 0 f32510 fa760864349.4. -Загл. с экрана.
13. Мелюхин И. С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. - М.: Изд-во МГУ - 1999.
- С. 43.
14. Розвиток ресyрсноï бази вичизняного шформацшного середовища / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровша та iH.] / НАН Украши, Нац. б-ка Украши !м. В. I. Вернадського. - К., 2012. - С. 48-56.
15. Штернет корисний для шдлггшв. Учш, яш користу-ються Нетом отримують вищ! оцшки [Електронний ресурс] // Тексти. . - Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/news/ jesfor/read/42939/Internet_korysnyj_dla_pidlitkiv_Uchni_jaki_ korystujutsa. - Назва з екрану.
16. Интернет полезен для развития детей? [Электронный ресурс] // Портал вашего здоровья. Режим доступа: Http:// zdravoe.com/101/p8921/index.html. - Название с экрана.
17. Интернет полезен для здоровья пожилых людей [Электронный ресурс] // MedLinks.Ru. Режим доступа: Http://www.medlinks.ru/article.php?sid=49434. - Название с экрана.
18. Интернет полезен для здоровья? [Электронный ресурс] // Медпульс. Режим доступа: Http://www.medpulse.ru/ health/9653.html. - Название с экрана.
19. Мануэль Кастельс. Галактика Интернет [Электронный ресурс] // mreadz.com. Режим доступа: http://mreadz. com/new/index.php?id=272157&pages=1. - Название с экра-
20. Бабаева Ю. Д., Войскунский А. Е., Смыслова О. В. Интернет: воз-действие на личность. - С. 27.
