CC BY
19
The research aims to determine the moments of sacralization during entry into the rite, profaning or desacralization - when the exit from it, as well as the establishment of the level of sacral in the implementation of transitions and the acquisition of new social status by the main characters of wedding rituals.
According to the results obtained, the beginning of opening the source of sacralization should be considered the arrival of the marriage brokers to the parents of the girl, the presentation by the girl towels and kerchief is a moment of providing access for the extramundane, after the act of defloration and the provision of evidence of chastity, the source of sacralization begins to overlap, and after the episode of showing respect or neglect by the guests to the parents of the young wife,a final blocking ofthe access of sacral and the elimination of the source of sacralization.
Key words: family rites, Ukrainian wedding, structural research, sacral and profane, reality and the other world.
УДК 021.4:004.77
О. С. Манякша,
М. А. Дьячкова
ШТЕРНЕТ-КОМУШКАЦП ЯК 1НСТРУМЕНТ ПОПУЛЯРИЗАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 НАУКОВИХ Б1БЛ1ОТЕК ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
У статт1 визначено, що с розвитком нов1тн1х ¡нформащйних технологи 1нтернет-комун1кац11 е одним 1з перспективних шлях1в позицюнування б1бл1отек як 1нформац1йно-культурного та освтнього центру. Проанал1зовано ефективтсть 1нтернет-комун1кац11 на приклад1 п'яти наукових б1бл1отек заклад1в вищог освти Украгни, якг були обран для дослгдження за регюнальним принципом. Зазначено, що основним каналом комушкацИ мгж бгблготекою та користувачем в електронному режимI е веб-сайт. Окреслено, що поряд з офщйними веб-стортками в мереж1 1нтернет ствробтниками наукових б1бл1отек для Iнформування користувач1в активно застосовуються стортки в сощальних мережах та Iнтернет-блог. Такий вид комунгкацгйного каналу дозволяе встановити неформальний контакт з користувачами.
Клю^о^^ слова: наукова б1блютека, заклади вищог освти, Ытернет-комуткацИ, веб-ресурси, сощальт мереж1.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-17-45-52
В суспшьста основою комушкативно! дiяльностi е обмш шформащею. 1нформащя, що циркулюе мiж певними суб'ектами, е важливим ресурсом для !х розвитку. 1нформацшш потреби людства здавна задовольняють осв^ш заклади та !х бiблiотечнi тдроздши, оскшьки саме в них збершаються основш документальш масиви, що вщображають розвиток сустльства. Бiблiотеки закладiв вищо! осв^и (далi - ЗВО) е шформацшними центрами для студенпв та викладачiв, важливими джерелами наукових, культурних та сощальних дослщжень уах сфер життедiяльностi сустльства.
Задоволення шформацшних потреб користувачiв бiблiотеки здшснюеться завдяки комушкацшному процесу. Користувач звертаеться до бiблiотеки з проханням надати йому певну шформащю з того чи шшого питання, бiблiотека за отриманим запитом шукае, опрацьовуе та надае вщповщну шформащю користувачу. Тобто здшснюеться
45
комушкацшний процес у виглядi «користувач - бiблiотека - користувач», i це задовольняе iнформацiйнi, науков^ освiтнi, просвiтницькi та iншi потреби користувачiв. Наразi науковi бiблiотеки займають вагоме мiсце у системi комушкацп ЗВО.
На сучасному етапi розвитку суспшьства функцiонування бiблiотек неможливо уявити без використання нов^шх iнформацiйних технологий. Iнтернет-комунiкацiя е одним iз перспективних шляхiв позицiонування бiблiотек як шформацшно-культурного та освiтнього центру. Основним каналом комушкацп мiж бiблiотекою та користувачем в електронному режимi е веб-сайт. Означений ресурс дае можливють бiблiотекам розширювати свою дiяльнiсть, представляти сво'1 iнформацiйно-аналiтичнi продукти, а також надавати доступ до шформацп вiддаленим користувачам.
Отже, мета дано'1 розвiдки визначити ефектившсть застосування штернет-комунiкацiй в контекст популяризацп дiяльностi наукових бiблiотек закладiв вищо'1 освiти Украши.
Питанням застосування штернет-комушкацп в бiблiотечних установах ^ зокрема, веб-сайтами займаються О. Грогуль [1], М. Дьячкова [2-3], В. Копанева [4], О. Манякша [5], О. Мар'ша [6], Л. Фшпова [12] та ш.
Так Л. Фшпова виокремлюе наступнi ключовi показники якостi веб-сервера: глибина змюту, простота нав^ацп, стабiльнiсть iнформацiйних ресурав, оперативнiсть оновлення шформацп, доступнiсть для користувачiв, еднiсть дизайну всiх роздшв [12].
Крiм загальних вимог до створення веб-сайтiв е i специфiчнi, якi постають перед сайтами саме бiблiотечних установ. Основними завданнями, яю повинен виконувати веб-сайт бiблiотеки, на думку О. Грогуля, е безпроблемне та швидке входження на вебсайт бiблiотеки з будь-яко'1 пошуково'1 системи, створення позитивного iмiджу бiблiотеки, а також популяризацiя шформацп про юнування та дiяльнiсть бiблiотеки; шформування користувачiв про iнформацiйну дiяльнiсть бiблiотек, а саме про створення та функщонування шформацшно-анал^ично'1, бiблiографiчноi та довщково'1 продукцп, тобто вае'1 вторинно'1 шформацп, яка виробляеться в процес шформацшно-анал^ично'1 дiяльностi; забезпечення належних умов для швидкого i якiсного пошуку шформацп на сайтi. Актуальним для користувачiв е пошук та пiдбiр необхщно'1 л^е-ратури за допомогою «Иртуально'1 довiдки». Важливим е й шформування про поди (науковi конференцп, презентацп, виставки, днi вiдкритих дверей та ш.), запланованi в бiблiотецi. Постановка цього завдання вкрай важлива i для користувачiв, i для бiблiотеки, адже саме таким чином вщбуваеться двостороння спiвпраця бiблiотеки з користувачами. З одного боку, бiблiотека тдвищуе свiй рейтинг, поширюе шформащю про свою дiяльнiсть, а з шшого - у вiдвiдувачiв виникае ушкальна можливiсть взяти участь у наукових конференщях, вiдвiдати iнформативнi виставки, розширити коло захоплень. Також велике значення мае надання доступу до бiблiотечних продукпв (електронних каталогiв, бiблiографiчних матерiалiв, iнформацiйно-аналiтичноi продукцii) та забезпечення доступу до повнотекстово'1 нормативно-правово'1, методично'1, науково'1 та iншоi лiтератури [1].
Питання комушкативно'1 дiяльностi наукових бiблiотек (далi - НБ) ЗВО нами вивчалося спшьно з молодою дослщницею М. Дьячковою (магiстр iнформацiйноi, бiблiотечноi та архiвноi справи). Наразi здшснено аналiз iнтернет-комунiкацii п'яти НБ ЗВО Украши (Марiупольського державного унiверситету, далi - МДУ; Нацiонального унiверситету «Киево-Могилянська академiя», далi - НаУКМА; Львiвського нацiонального унiверситету iм. I. Франка, далi - ЛНУ; Одеського нащонального унiверситету iм. I. Мечникова, далi - ОНУ; Харкiвського нацiонального ушверситету iм. В. Каразiна, далi - ХНУ). Кожна з дослщжуваних бiблiотек мае власний веб-сайт.
Сьогоднi це е вимогою часу. Вказанi НБ у всесв^нш мережi можна знайти за наступними адресами:
- НБ МДУ - http://slibr.mdu.in.ua/ [8];
- НБ НаУКМА - http://www.library.ukma.edu.ua [9];
- НБ ЛНУ - http://library.lnu.edu.ua [7];
- НБ ОНУ - http://lib.onu.edu.ua [10];
- ЦНБ ХНУ - http://www-library.univer.kharkov.ua/ukr/ [13].
Для визначення критерпв оцiнки веб-сайпв як засобу комунiкативноi дiяльностi наукових бiблiотек було використано Постанову КМУ «Про порядок оприлюднення у мережi 1нтернет шформацп про дiяльнiсть оргашв виконавчо'1 влади» [11] вiд 4 ачня 2002 р. № 3 з певними авторськими змшами та доповненнями.
Офщшш веб-сторiнки НБ репрезентують бiблiотеку у всесвiтнiй мережi та надають користувачам шформащю про юторш бiблiотеки, склад 11 фондiв, останш новини, послуги та сервiси. Кожна з дослщжуваних бiблiотек пропонуе користувачам доступ до електронних ресурав бiблiотеки, а саме: електронного каталогу, електронно! бiблiотеки, електронного репозитарiю. Також бiблiотеки надають тестовий доступ до повнотекстових свггових iнформацiйних ресурсiв. Веб-сайти мають зручний штерфейс, стриману кольорову гаму, адекватно вщображають iнформацiю.
Оскiльки НБ НаУКМА мае в своему пщпорядкуванш структуры пiдроздiли, то iснують i 1х вiдповiднi веб-сайти. Окрiм офiцiйного веб-сайту спiвробiтники ща бiблiотеки також пщтримують та наповнюють iнформацiею веб-сайти Американсько'].' бiблiотеки НаУКМА, Американських куточюв в Укршш, ElibUkr, «Науковi записки НаУКМА», «Маriстерiум». Бiльшiсть сайтiв розглянутих НБ мають таку зручну функщю, як карта сайту, що полегшуе навiгацiю. Багатомовну версiю (англiйську та росшську) пiдтримують сайти НБ НаУКМА i ОНУ, ЦНБ ХНУ.
Здшснивши аналiз веб-сайтiв НБ ЗВО, можна стверджувати, що цей зааб комушкацп е ефективним та необхiдним. Сайт НБ - це шформативний, оперативний та зручний комушкацшний канал. До основних позитивних моментiв дiяльностi дослщжуваних офщшних веб-сторiнок НБ вiднести таю: подання вичерпноi шформацп про ютор^ та структуру бiблiотечноi установи, про послуги та сервюи бiблiотеки; можливють доступу до електронних ресурсiв бiблiотеки (каталогу, репозитарiю) та свiтових баз даних.
Однак е i недолши в дослiджуваних веб-сайтах. Зокрема, некоректне вщображення веб-сторiнки ЦНБ ХНУ, що свщчить про необхiднiсть модершзаци сайту; лише 2 з 5 веб-сайпв пропонують анонси запланованих подш та послугу ОпНпе-консультацii; нормативно-правовi акти щодо дiяльностi бiблiотек та зв^ш матерiали представленi частково або ж розмщеш на сайтi унiверситету (див. таблицю 1).
Для шформування користувачiв окрiм офiцiйних веб-сторiнок в мережi 1нтернет спiвробiтникам НБ активно застосовуються сторшки в соцiальних мережах. Сьогодш, за викликом часу, кожна оргашзащя мае свою офiцiйну сторiнку у певнш соцiальнiй мережi. Такий вид комушкацшного каналу дозволяе встановити неформальний контакт з користувачами. Сощальш сервюи розширюють професiйнi контакти, заохочують пошук нового стилю й прiоритетiв, творчо! волi, iдей спiвробiтництва та '1хньо'1 реалiзацii у бiблiотечнiй галузi, формують позитивний iмiдж книгозбiрень, допомагають закршити кредит довiри до них у користувачiв та iнших учасникiв шформацшного суспiльства, стимулюють останнiх стати партнерами у розвитку бiблiотек.
Таблиця 1
Критерп порiвняльноí оцiнки веб-сайтiв наукових бiблiотек ЗВО_
'———______Бiблiотека НБ НБ НБ НБ ЦНБ
Критерiй ———_ -МДУ НаУКМА ЛНУ ОНУ ХНУ
Наявшсть карти сайту + + - - -
Вiдсутнiсть «порожшх сторшок» + + + + +
Своечаснiсть оновлення iнформацiя + + + + +
Наявнiсть багатомовно'1' версп сайту - + - + +
1сторична довiдка та шформащя про бiблiотеку + + + + +
Перелiк послуг, що надаються + + + + -
Контактна iнформацiя та режим роботи + + + + +
Новини + + + + +
Зворотнш зв'язок + + - - -
Нормативно-правовi акти, що + + + - -
регулюють дiяльнiсть
Звiтна документацiя + + + + +
Електронний каталог + + + + +
Електронний репозитарiй + + + + +
Вiртуальна довiдка + + - + +
Online-консультацiя + - - + -
Анонси запланованих подiй + + - - -
Посилання на повнотекстовi БД + + + + +
Посилання на сторiнки у сощальних + + - + +
мережах
Посилання на головну сторшку + + - - +
ушверситету
Пщ час дослiдження кожно'1' з цих форм О. Мар'шою було запропоновано перелiк основних сощальних сервiсiв, що можуть бути корисними для бiблiотек: професiйнi спiвтовариства у межах сощальних медiа для обмшу досвiдом; спiвтовариства для виявлення споживчого шсайту: сервiси, у межах яких кожен вщвщувач може висловити свою щею, а iншi - проголосувати за не'1'; wiki-портали: сайти, штерфейс яких побудований за принципами, що максимально спрощують можливiсть спiльного створення i редагування единого контенту; user generated-конкурси, у межах яких користувачам пропонуеться розробити дизайн сайту, продукту, новий вид послуги тощо, яю дають змогу не лише отримувати значну кшькють нових iдей, а й створювати потужнi iнформацiйнi приводи, демонструють готовнiсть до спiвпрацi; тегування: сервюи зберiгання, публшацп та упорядкування закладок у сощальних медiа; тдкасти в медiа-хостингах, що уможливлюють розмщення фото-, вiдео- та аудiоматерiалiв; сервюи для зберiгання, обмiну та спшьно'1' роботи над iнформацiйними об'ектами в режимi он-лайн; feed-агрегатори: програми для читання RSS-стрiчок; рекомендацiйнi системи, яю надають можливiсть демонструвати користувачам сощальних медiа думку iнших вiдвiдувачiв, враховуючи соцiальний граф, автоматично збирати найщкавший контент на сайтi та персоналiзувати його; соцiальнi share-сервiси: ресурси для збершання та транслювання iнформацiйних об'ек^в у рiзних форматах; соцiальнi медiа сховища: сервiси для спiльного збер^ання мультимедiйних файлiв; mashup-додатки:
портальш технологи, що уможливлюють створення «пбридних» форм сайтiв, порталiв, та iншi технологiчнi рiшення; сервюи вiдео конференцiй [6].
Hapa3Í кожна з дослщжуваних НБ ЗВО для презентацп та популяризаци свое! дiяльностi мае власну офiцiйну сторiнку у сощальнш мережi Facebook. Зазначена сощальна мережа надае можливiсть створювати профшь установи, спiлкуватися з iншими окремими користувачами чи установами, обмшюватися даними (фотографiями, документами, аудiо-, вiдео-файлами та ш.). Доступ до вщповщно'1 сощально'1' мереж е безкоштовним. Сторiнки НБ шформацшно наповненi новинами про дiяльнiсть бiблiотек; мiстять ii контактнi даш, геолокацiю, фото та вiдео матерiали; анонсують найближчi подп. Для анонсування подiй Facebook мае зручну функщю - можливiсть створювати профiлi заходiв з розмiщенням там уае'1 необхщно! шформацп та запрошувати вiдповiдних користувачiв. На сьогоднi вiдповiдна функцiя не використовуеться бiблiотеками МДУ та ХНУ. Також сощальна мережа надае змогу користувачам залишити вщгук щодо дiяльностi установи, що е ефективним засобом налаштування зворотного зв'язку. 1ншими популярними сощальними мережами, що використовуються НБ ЗВО для здшснення комушкацшно'1 дiяльностi, е Twitter, Instagram.
За даними, розмщеними на офiцiйних веб-сайтах НБ, та зв^ними матерiалами, найбiльш активно можливостями сощальних мереж користуються НБ НаУКМА та НБ МДУ. Бiблiотекою НаУКМА, включаючи ii структурнi тдроздши, ведеться 4 сторiнки у Facebook, 3 сторшки у Twitter (сощальна мережа для ведення мiкроблогiв), 2 сторшки у YouTube (вiдеохостинг), а також сторшки у Flickr (фотохостинг), LinkedIn (соцiальна мережа для пошуку та встановлення дiлових контактiв), SlideShare (соцiальний сервiс для розмiщення та обмшу презентацiй), Instagram (соцiальна мережа для обмшу фото-та вiдеоматерiалами). Бiблiотекою МДУ, окрiм офщшно'1 сторшки у Facebook, ведеться спецiалiзована сторшка «Жблютека - науковцю», сторiнка центру «Вшно в Америку» Window on America Mariupol; також функщонують сторшки в Instagram, SlideShare, Flickr, Pinterest (фотохостинг). Цими ж НБ використовуеться шший популярний комушкацшний канал - штернет-блог. НБ МДУ пропонуе до уваги авторсью блоги ствробггниюв Суб'ективно про книги, бiблiотеки та бiблiотекарiв»,
«БiблiоОпус: Про лiтературу, лiтераторiв i не тшьки», лiтературна платформа «Догори сторшками». НБ НаУКМА ведеться блог «Могилянська Бiблiотекарка».
Отже, сощальш мережi е важливою складовою забезпечення ефективно'1' комушкацп НБ з користувачами. Вони дозволяють оперативно та у зручнш формi iнформувати значний пласт аудитора про подп та послуги бiблiотеки.
Таким чином, в сучасних умовах комушкативна дiяльнiсть НБ ЗВО здшснюеться не лише у традицшнш формi (довiдково-бiблiографiчне обслуговування, виставкова робота), а й за допомогою новiтнiх iнформацiйно-телекомунiкацiйних методiв, що надае змогу бiльш яюсно та оперативно здiйснювати обмiн шформащею та задовольняти потреби користувачiв.
Список використано1 л1тература
1. Грогуль О. Аналiз веб-сайтiв Обласних бiблiотек (на прикладi Рiвненськоi державно'1' обласно'1' бiблiотеки та Юровоградсько'1' обласно'1' ушверсально'1' науково'1' бiблiотеки iменi Д. I. Чижевського) / О. Грогуль // Вюник Львiвського унiверситету. Сер. : Книгознавство, бiблiотекознавство та iнформацiйнi технологи. - 2012. - Вип. 7. -С. 172-181 ; Hrohul O. Analiz veb-saitiv Oblasnykh bibliotek (na prykladi Rivnenskoi derzhavnoi oblasnoi biblioteky ta Kirovohradskoi oblasnoi universalnoi naukovoi biblioteky imeni D. I. Chyzhevskoho) / O. Hrohul // Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. : Knyhoznavstvo, bibliotekoznavstvo ta informatsiini tekhnolohii. - 2012. - Vyp. 7. - S. 17249
181.
2. Дьячкова М. А. Веб-сайти як 3aci6 здшснення комушкативно'1 дiяльностi бiблiотек ВНЗ / М. А. Дьячкова // Дебют : зб. тез допов. студенев юторичного факультету МДУ за результатами участ у Декадi студентсько'1 науки 2017 / за заг. ред. К. В. Балабанова, О. В. Булатово'1. - Марiуполь, 2017. - С. 105-106 ; Diachkova M. A. Veb-saity yak zasib zdiisnennia komunikatyvnoi diialnosti bibliotek VNZ / M. A. Diachkova // Debiut : zb. tez dopov. studentiv istorychnoho fakultetu MDU za rezultatamy uchasti u Dekadi studentskoi nauky 2017 / za zah. red. K. V. Balabanova, O. V. Bulatovoi. - Mariupol, 2017. - S. 105-106.
3. Дьячкова М. А. Формування комушкативно'1 пол^ики наукових бiблiотек ВНЗ у забезпеченш сталого розвитку Украши / М. А. Дьячкова // 1нформащя та культура в забезпеченш сталого розвитку людства : зб. матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., м. Марiуполь, 15 листопада 2017 р. - Марiуполь : МДУ, 2018. - C. 84-85 ; Diachkova M. A. Formuvannia komunikatyvnoi polityky naukovykh bibliotek VNZ u zabezpechenni staloho rozvytku Ukrainy / M. A. Diachkova // Informatsiia ta kultura v zabezpechenni staloho rozvytku liudstva : zb. mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf., m. Mariupol, 15 lystopada 2017 r.
- Mariupol : MDU, 2018. - C. 84-85.
4. Копанева В. Бiблiотека в системi науково'1 електронно'1 комушкацп / В. Копанева // Бiблiотечний вiсник. - 2007. - № 5. - С. 3-9 ; Kopanieva V. Biblioteka v systemi naukovoi elektronnoi komunikatsii / V. Kopanieva // Bibliotechnyi visnyk. - 2007. -№ 5. - S. 3-9.
5. Манякша О.С. Застосування штернет-комушкацп в бiблiотечних установах / О.С. Манякiна // Актуальш проблеми науки та осв^и : зб. матер. XXI шдсумк. наук.-практ. конф. викладачiв, м. Марiуполь, 1 лютого 2019 р. / за заг. ред. К. В. Балабанова.
- Марiуполь : МДУ, 2019. - С. 129-131 ; Maniakina O.S. Zastosuvannia internet-komunikatsii v bibliotechnykh ustanovakh / O.S. Maniakina // Aktualni problemy nauky ta osvity : zb. mater. XXI pidsumk. nauk.-prakt. konf. vykladachiv, m. Mariupol, 1 liutoho 2019 r. / za zah. red. K. V. Balabanova. - Mariupol : MDU, 2019. - S. 129-131.
6. Мар'ша О. Бiблiотеки та сощальш медiа: технология взаемодп / О. Мар'ша // Вюник Книжково'1 палати. - 2012. - № 8. - С. 19-21 ; Marina O. Biblioteky ta sotsialni media: tekhnolohiia vzaiemodii / O. Marina // Visnyk Knyzhkovoi palaty. - 2012. - № 8. -S. 19-21.
7. Наукова бiблiотека Львiвського нащонального унiверситету iм. I. Франка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://library.lnu.edu.ua/bibl/ ; Naukova biblioteka Lvivskoho natsionalnoho universytetu im. I. Franka [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu : http://library.lnu.edu.ua/bibl/
8. Наукова бiблiотека Марiупольського державного унiверситету [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://slibr.mdu.in.ua/ ; Naukova biblioteka Mariupolskoho derzhavnoho universytetu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://slibr.mdu.in.ua/
9. Наукова бiблiотека Нащонального ушверситету «Киево-Могилянська академiя» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.library.ukma.edu.ua/ ; Naukova biblioteka Natsionalnoho universytetu «Kyievo-Mohylianska akademiia» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.library.ukma.edu.ua/
10. Наукова бiблiотека Одеського нащонального ушверситету iм. I. Мечникова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.onu.edu.ua/ua/ ; Naukova biblioteka Odeskoho natsionalnoho universytetu im. I. Mechnykova [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://lib.onu.edu.ua/ua/
11. Про порядок оприлюднення у мереж 1нтернет шформацп про дiяльнiсть оргашв виконавчо'1 влади : постанова Кабшету МЫс^в Украши вiд 04.01.2002 № 3
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3-2002-%D0%BF ; Pro poriadok opryliudnennia u merezhi Internet informatsii pro diialnist orhaniv vykonavchoi vlady : postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 04.01.2002 № 3 [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3-2002-%D0%BF
12. Фшпова Л. Питання змюту бiблiотечних Web-сайтiв в 1нтернет / Фiлiпова Л. // Бiблiотечна планета. - 2001. - № 3. - С. 12-15 ; Filipova L. Pytannia zmistu bibliotechnykh Web-saitiv v Interneti / Filipova L. // Bibliotechna planeta. - 2001. - № 3. -S. 12-15.
13. Центральна наукова бiблiотека Харювського нацюнального унiверситету iменi В. Н. Каразша [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www-library.univer.kharkov.ua/ukr/ ; Tsentralna naukova biblioteka Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www-library.univer.kharkov.ua/ukr/
Стаття надiйшла до редакцп 10.02.2019
E. Manyakina,
M. Dyachkova
INTERNET COMMUNICATION AS A TOOL PROMOTE THE ACTIVITIES OF SCIENTIFIC LIBRARIES HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE
The publication identifies that with the development of the latest information technology of Internet communication is one of the promising ways of positioning libraries as an information, cultural and educational center. The efficiency of Internet communication is analyzed for example five scientific libraries of higher education institutions of Ukraine (Mariupol state University, National University «Kyiv-Mohyla Academy», Lviv national University. I. Franko, Odessa national University. I. Mechnikov, Kharkiv national University V. Karazina), which were selected for the study on a regional basis.
It is noted that the main channel of communication between the library and the user in electronic mode is a website. By analyzing the websites of the scientific library higher education institutions, it can be argued that this means of communication is effective and necessary. The website of the NB is an informative, operative and convenient communication channel.
It is emphasized that along with the official web pages on the Internet, the staff of scientific libraries actively use pages in social networks to inform users. Each of the investigated scientific library call for the presentation and promotion of its activities has its own official page in social networks Facebook, Twitter, Instagram etc.
According to the data posted on the official websites of the scientific library and reporting materials, the most active social networking opportunities are used by the scientific library of NaUKMA and scientific library MSU. Instagram (Facebook, 3 pages on Twitter (social network for microblogging), 2 pages on YouTube (video hosting), as well as pages in Flickr (photo hosting), LinkedIn (social network for finding and establishing business contacts), SlideShare (social service for posting and sharing presentations), Instagram (social network for sharing photos and videos). Also designated scientific libraries to support communication with users actively using the Internet blog. This type of communication channel allows you to establish informal contact with users.
Therefore, in modern conditions, the communication activity of the scientific library higher education institutions is carried out not only in the traditional form, but also with the
help of the latest information and telecommunication methods, which allows more efficiently and quickly to exchange information and meet the needs of users.
Key words: scientific library, higher education institutions, Internet communications, web resources, social networks.
УДК:130.2:7.01
Ю. С. Сабадаш
КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦ1АЛ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
Анал1зуеться проблема, яка несе в соб1 значний теоретичний потенщал задля подальшого розвитку сучасног культурологи. Наголошено, що матергал статт1 в1дтворюе етапи становлення й розвитку мистецтвознавства, як у певн1 Iсторико-культурн перюди перехрещувалися з гсторгею культури, оскшьки ц1 дв1 гтки гумантарного знання - в якост1 об'екту теоретичного анал1зу - «опрацьовували» мистецтво, з одного боку, як Iсторико-культурний феномен, а, з Iншого, - як заЫб естетико-художнього в1дтворення д1йсност1. Показано, що заявлена проблема, яка повинна враховуватися культурологами, розкривае культуротворчу суттсть мистецтвознавства, яке - хронолог1чно - значно випереджаючи культурологт -розвивалося паралельно з ¡стор1ею культури, маючи власн цш й завдання. В1дтворено - у стислому вигляд1 - Iсторт становлення та розвитку мистецтвознавства з акцентуванням на опануваннг ним поняттевою системою й виробленням наргжних культуротворчих щнностей, серед яких - гуматзм.
Ключовi слова: мистецтвознавство, культуролог1я, культуротворчий потенциал, мистецтво, «ремгсник - майстер - митець», гуматзм.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-17-52-61
Оскшьки за останш три десятил^я культуролопя займае все бшьш помине мюце в лопщ розвитку украшсько! гумашстики, стае зрозумшим й виправданим штерес науковщв до щло! низки теоретичних проблем, дотичних до культуролопчного знання. В лопщ цих мiркувань дослщження ютори становлення та розвитку мистецтвознавства з акцентуванням на опануванш ним поняттевою системою й виробленням нарiжних культуротворчих щнностей, серед яких - гумашзм - е, безсумшвно, щкавим та актуальним.
Метою дослщження е виокремити феномен «мистецтвознавство» в якост тсе! гумаштарно! науки, що, з одного боку, формуе структуру культурологи, а з другого, -володiе власним «культуротворчим потенщалом», який в лопщ европейських цившзащйних процеав «перехрещувався» й «взаемодiяв» з iсторiею культури.
Розширення дослщницького простору культурологи спираеться на т проблеми, яю вже знайшли вщповщне теоретичне осмислення. Так, украшсью культурологи -Ю. Афанасьев, М. Бровко, Л. Губерський, Ю. Легенький, Н. Павлiченко, В. Тузов, В. Чернець достатньо повно «вщпрацювали» проблему структурних елемешив культурологи, яка формуеться завдяки взаемоди низки гумаштарних наук, серед яких вщповщне мюце займае мистецтвознавство. О^м цього, на теренах сучасно! украшсько! гумашстики переконливо зафшсована специфша взаемоди культурологи та мистецтвознавства. Нам видаються слушними аргументи Т. Кохана, котрий вважае, що
