CC BY
30
1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ У СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ
Сергiй КОСТОГРИЗ, Микола МАЗУР, Олександр МЯС1ЩЕВ, Серий КОВАЛЬЧУК, Олена АЙВАЗЯН
1НФОРМАТИЗАЦ1Я НАВЧАЛБНО1 Й УПРАВЛ1НСБКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ НАЦ1ОНАЛЬНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1
У статтi розглянуто досягнення та перспективы тформатизащх навчальног й управлiнськоi дiя-льностi в Хмельницькому нащональному ушверситет^ показано мкце даног мереж у проектi «ОсвШня мережа Хмельницьког областi».
Сучасне середовище, в якому функщонуе вища школа, характеризуемся новими важли-вими чинниками, якi ще пiвстолiття тому чiтко себе не виявляли i не могли суттево впливати на якiснi та кшьюст показники 11 розвитку. Це, насамперед, ввдноситься до комп'ютерних шфор-мацшних технологiй, якi стршко розвиваються та поширюються як у виробничiй, так i в неви-робничiй сферах дiяльностi, в тому числi й у системi освiти.
Тому заходи, яю здiйснюють вищi заклади освгги для вирiшення головних завдань в уп-равлiннi якiстю пiдготовки фахiвцiв, повиннi бути не тiльки системними за своею iдеологiею, але при цьому вони мають бути чггко орiентованими на застосування комп'ютерних технологш на кожному з головних напрямюв дiяльностi вищого закладу освiти.
З метою оргатзаци системного вирiшення цих проблем колективом керiвних працiвникiв Хмельницького нацiонального унiверситету була розроблена, обговорена та схвалена Вченою радою комплексна програма розвитку унiверситету на 2007-20012 роки. Вона складалась з 13 взаемозв'язаних тдпрограм, кожна з яких вiдносилася до конкретного напрямку дiяльностi унiверситету. Це такi пiдпрограми: структура, обсяги тдготовки фахiвцiв та оргатзацшна структура утверситету; професорсько-викладацькi кадри; комплектування контингенту студе-нтiв, розподiл i працевлаштування випускникiв; навчальний процес; навчально-методична лгге-ратура, бiблiотечна та видавнича справа; матерiально-технiчна база; дистанцiйне навчання; ви-ховний процес; наукова дiяльнiсть; соцiальний розвиток; зарубiжнi зв'язки; фшансово-економiчна дiяльнiсть; комп'ютеризащя дiяльностi утверситету.
Як видно з наведеного перелжу, пiдпрограми перекривали спектр головних напрямк1в дь яльностi утверситету, кожний з яких забезпечуе виршення в тш чи iншiй мiрi проблеми якост пiдготовки фахiвцiв. Кожна з тдпрограм мала свою внутршню структуру, цшьову функцiю, основнi завдання та ввдповвдне органiзацiйне та ресурсне забезпечення. Слвд звернути увагу на те, що мiж пiдпрограмами мають мiсце чгтко вираженi прямi та зворотнi зв'язки. Однак практично жодна з тдпрограм не може досягти свое1 мети без виршення завдань, закладених у тдп-рограмi «Комп'ютеризащя дiяльностi утверситету», тобто без використання в тш чи iншiй мiрi шформацшних комп'ютерних технологiй. Це визначило послвдовтсть формування та наступ-но1 реалiзацil комплексно1 програми в цiлому. Особливктю при цьому е те, що тдпрограма «Комп'ютеризащя дiяльностi утверситету» формувалась на основi попередньо визначених щ-лей i завдань комплексу шших пiдпрограм, кожна з яких, у свою чергу, мае певт позицп, що вимагають застосування комп'ютерних технологш. Так, виршення завдань, що передбачет т-дпрограмою «Навчально-методична лiтература, бiблiотечна та видавнича справа» безпосеред-ньо пов'язане iз завданнями комп'ютеризацп дiяльностi унiверситету. Саме наявнiсть потужно-го комп'ютерного парку, розвинено! комп'ютерно1 мереж^ а також вiдповiдного програмного забезпечення дозволили досягти у бiблiотечнiй справi доволi вагомих результатiв. Сьогоднi в утверситет створений бiблiотечний комплекс, в якому автоматизоват на основi комп'ютер-
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
125
них технологiй yci процеси, що мають стосунок до бiблiотечноl справи, починаючи з прийому, обробки й облшу лiтератури i заюичуючи видачею книг.
Завдяки цьому вдалося досягти нового високого якiсного рiвня бiблiотечного обслугову-вання навчального процесу. Якщо п'ять рокв тому бiблiотека ун1верситету, за оцiнкою проввд-них фахiвцiв бiблiотечноl справи системи вищо1 освiти, вважалась одшею з кращих бiблiотек Захiдного регiону, то сьогодш, завдяки активному розвитку комп'ютерних технологш бiблiоте-чного обслуговування навчального процесу i науково1 дiяльностi, бiблiотека ушверситету ввд-носиться до кращих бiблiотек вищих заклад1в освiти Укра1ни.
Реалiзацiя пiдпрограми «Дистанцшне навчання» базувалась, насамперед, на принципово нових концептуальних засадах, в основi яких закладено розробку та використання новiтнiх комп'ютерних технологш. По-перше, це технологи з оргашзаци навчального процесу на рiвнях: деканат, кафедра, викладач, студент. Цi технологи розроблеш науковцями ун1верситету, мiстять у собi значний елемент «ноу-хау» та захищен авторськими правами. По-друге, це принципово новi технологи методичного забезпечення навчального процесу, в основi яких закладений принцип розробки використання модулiв дистанцшних курс1в навчальних дисциплш, що реалiзуються як на паперових, так i на комп'ютерних носшх, шформащя з яких заноситься у комп'ютерну базу даних для кожно1 зi спецiальностей дистанцiйного навчання. Цi технологи апробоваш в навчаль-ному процес з 13 спецiальностей. До того ж, для кожно! спецiальностi розроблет модулi диста-нщйних курсiв дисциплш, що повнiстю вiдповiдають !х перелшу за навчальним планом. На да-ний час в унiверситетi розроблено та використовуеться у дистанцiйному навчальному процес бь льше 600 модулiв навчальних дисциплiн, якi на електронних носшх передаються студентам i ко-жний з яких повнiстю методично забезпечуе навчальний процес з конкретно! навчально! дисцип-лiни. Цi модулi за своею суттю е не чим iншим, як комплексами методичного забезпечення навчальних дисциплш. 1х наявнiсть i, в тому числ^ на електронних ноСях шформацл, дозволяе не тшьки методично забезпечити дистанцшну форму навчання, але вирiшиги значною мiрою проблему методичного забезпечення самоспйно! роботи студентiв над програмним матерiалом усiх без винятку форм навчання. Практика остантх п'яти роюв показала, що модулi дистанцiйного навчання з рiзних навчальних дисциплш активно використовують студенти денно! та заочно! фо-рми навчання. Високий рiвень комп'ютеризаци навчального процесу дозволив виконувати значний обсяг роботи з розробки альтернативних методiв проведення лабораторного практикуму з природничих i техтчних навчальних дисциплiн для дистанцiйного навчання. Так зват вiртуальнi лабораторнi цикли реалiзуються через застосування комп'ютерно! техтки i вимагають наявностi дорогого та складного лабораторного обладнання.
Здiйснення системних заходiв у рамках пiдпрограми «Навчальний процес» дозволило комп'ютеризувати розробку оптимальних варiантiв робочих навчальних планiв специальностей, розрахунок обсягiв навчального навантаження та штатв професорсько-викладацького складу, запровадити використання комп'ютерно! техтки та шформацшних технологш майже в ум фор-ми оргашзаци навчального процесу. Особливо це стосуеться застосування мультимедшних за-собiв у лекцiйних курсах, комп'ютерних технологш у курсовому та дипломному проектуванш.
Системна робота над шформатизащею навчально! та управлшсько! дiяльностi ХНУ вима-гала вирiшення комплексу питань зi створення мережi навчального закладу, розробки та прид-бання програмних продуклв, пiдготовка та введення методичного забезпечення курив, створення баз даних рiзного призначення. Складовою iнформатизацil ушверситету е проект створення обласно! комп'ютерно! мереж^ яка забезпечувала б виршення питань вiдкритостi доступу до бiблiотечних ресурсiв навчальних закладiв, розвиток i здешевлення системи дистанщйно-го навчання, вирiшення питань комп'ютеризацл управлiнськоl дiяльностi як на рiвнi навчальних закладiв, так i на рiвнi управлiнь освiти районв та областi.
У ходi реалiзацil проекту [1] «Освiтня мережа Хмельницько! областа» на сьогоднi створе-m такi мережi:
1. Мережа Обл.УнЮ — Рай УнiО за допомогою VPN технологи.
2. Мережа вищих навчальних закладiв м. Хмельницького за допомогою оптоволоконних технологiй (Уран).
3. Мережа навчальних закладiв мiст: Хмельницький, Кам'янець-Подiльський, Славута, Шетiшин.
4. Районш мережi: Красилiвський, Полянський, Старосинявський, Волочиський та iншi.
126 Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №8
Рис. 1. Освiтня мережа ХмельницькоК облает
Для вирiшення основних задач освiтня мережа будуеться на 0CH0Bi сучасних технологiй i ввдповвдае певним вимогам, серед яких е таю: структура мережi повинна ввдповвдати структурi та завданням освiтнiх закладш i будуватися за iерархiчним принципом з розподшом вузл1в за ргвнями iерархiчноl структури: перший рiвень — област органи управлiння, другий — районш органи; третiй — освггянсью об'екти (школи, вищi навчальнi заклади, бiблiотеки тощо); при по-будовi мережi повиннi використовуватися iснуючi телекомушкащйш та комп'ютернi мережi рiзноманiтного тдпорядкування; пропускна спроможнiсть мережi повинна забезпечувати роботу користувачiв у реальному масштабi часу; у мережi повинна забезпечуватися конфвденщйшсть шформацл й обмеження доступу до шформацп категорiй користувачiв вiдповiдно з викону-ваними ними обов'язками; мережа повинна надавати доступ до шформацшних ресурСв всес-вггаьо! мережi 1нтернет; повинна забезпечуватися вщкрипсть мережi, тобто вiдповiднiсть техт-чних рiшень, обладнання та програмного забезпечення, що використовуються при ll побудов^ мiжнародним стандартам, що дозволить забезпечити можливкть розвитку мережi, незалежно ввд прийнятого виробника i вже встановлених комплектуючих тощо; повинна забезпечуватися масштабовашсть мережi, тобто можливiсть поетапного розвитку ll шфраструктури, нарощуван-ня пропускно! спроможностi тощо, з максимальним використанням уже встановленого обладнання.
Складовою освiтнього середовища навчального закладу е його комп'ютерна мережа. До комп'ютерно! мережi унiверсигету на сьогоднiшнiй день тдключено бiльше 60 дисплейних клаСв, якi розташованi на рiзних кафедрах i факультетах.
Адмiнiстрування й обслуговування комп'ютерно! мережi унiверситету забезпечуеться такими тдроздшами:
Iнформацiйно-комп'ютерний центр забезпечуе оргашзащю та пiдтримку зовнiшнiх кана-лiв (Internet), обслуговування дисплейних клаСв загального користування, обслуговування ме-режi управлiнського персоналу.
Шауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
127
В iнформацiйно-комп'ютерному центрi розмщено п'ять дисплейних класiв по 14 робо-чих мiсць (рис. 2); двi лабораторiï cepBepiB, де розташовано обладнання для органiзацiï виходу в Internet; одна мультимедшна аудиторiя (рис. 3).
Рис. 2. Панорама дисплейних клаав 1КЦ
У мультимедiйнiй аудиторп, розрахованiй на 90 слухачiв, встановлено тдключений до мережi комп'ютер викладача з мультимедшним проектором. Маючи доступ до будь-якого вну-трiшнього та зовшшнього (1нтернет) iнформацiйного сервера, викладач проводить заняття з максимальним використанням iлюстративного матерiалу. На сьогоднi це найбшьш популярна та завантажена аудитс^я з усiх лекцiйних аудиторiй утверситету.
Складовим елементом органiзацiï навчального процесу е служба ТСО, яка забезпечуе му-льтимедiйним обладнанням усi лекщйш аудиторiï унiверситету.
Наступним елементом адмшстрування та пiдтримка комп'ютерних мереж факультета. Як приклад, розглянемо комп'ютерну мережу шституту економiки й управлiння. Основна мета, яка ставилася перед фахiвцями шституту, — забезпечення навчального процесу, що використо-вуе сучасш шформацшш та комунiкацiйнi технологiï; забезпечення ефективжй спiльноï роботи спiвробiтникiв кафедр i деканату, доступу в Internet i до загальних iнформацiйних ресурсiв утверситету; забезпечення безпеки та висо^ швидкост передачi даних мiж окремими комп'ютерами локальноï мережi.
Специфiка роботи користувачiв полягае в тому, що m спiвробiтники, нi студенти, як правило, не мають постшного закршленого мiсця за одним з персональних комп'ютерiв. Зазвичай користувач займае вiльний комп'ютер на кафедрi або в учбовому класi. Тому для зручжй роботи слiд було створити едине централiзоване сховище даних, а також забезпечити централiзова-ну авторизацiю при входi в локальну мережу. Для проведення науково-дослiд-них робгг, а також викладання дисциплш, пов'язаних з клiент-серверними технологiями, необхвдне видiлення окремого сервера з установкою ввдповвдного програмного забезпечення.
128 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Таким чином, для забезпечення вказаних функцiй слiд було оргашзувати замкнуту до-менну локальну мережу, яка, KpiM призначених для користувача робочих мiсць, повинна була мати ряд високопродуктивних серверiв, а також шлюз, що забезпечуе безпечний вихвд у всесвь тню мережу 1нтернет i у внутрiшню мережу утверситету. Така структура дозволить обмежити мережевий трафж факультету (шституту) тшьки внутршньою локальною мережею. Середньо-добовий трафж, пов'язаний з доступом до внутршшх серверiв унiверситету i мережi 1нтернет, звичайно не перевищуе кiлькох десятюв кiлобайт за секунду, що повинно сприятливо ввдобра-зитися на загальнш продуктивностi внутршньо! ушверситетсько! мережево! «мапстралЬ. Така структура знижуе витрати централiзованого адмiнiстрування ушверситетсько! комп'ютерно! мережi з боку шфформацшно-комп'ютерного центру, а також тдвищуе надiйнiсть локально! мережi факультету (шституту) при ввдмовах устаткування, розташованого iз зовшшньо! сторо-ни шлюзу.
Варто зупинитися i на iнформацiйно-комп'ютерному комплексi кафедри «1нформацшних технологiй проектування» (1ТП), котрий об'еднуе в собi:
• 3 комп'ютерних класи з 13 комп'ютерами кожен;
• лекщйну аудиторгю на 80 мюць, обладнану стацюнарним мультимедшним проектором;
• примщення для роботи викладачiв (кафедру) iз 7 комп'ютерами;
• клас з 10 комп'ютерiв для самостайно! роботи студентiв, курсового та дипломного проектування, який розмщений у гуртожитку утверситету.
Комп'ютернi класи, мультимедшна лекцшна аудитор1я, кафедра, клас самостшно! роботи об'еднанi в локальну мережу кафедри та утворюють домен в локальнш мережi унiверситету та шд'еднаш через унiверситетськi сервери до Internet. Системним адмiнiструванням локально! мережi кафедри й усього апаратного комплексу, який складаеться з сервера, комп'ютерiв нав-чальних класiв, класу самостшно! роботи, комп'ютерiв кафедри, мережевого обладнання, муль-тимедiйного проектора, займаеться техтчний персонал кафедри. Усi користувачi кафедрального домена (студенти та викладач1), мають шдивщуальний авторизований доступ до мережi кафедри з будь якого мкця локально! мережi утверситету та ввдведене для кожного користувача на серверi кафедри мiсце для збереження необхвдно! шформацп.
Створення шформацшно-комп'ютерного комплексу кафедри дозволяе поеднати в одне цше основнi етапи навчального процесу, а саме:
• методичну та наукову роботу викладач1в кафедри;
• проведення лекцiйних занять з повним використанням iнформацiйних можливостей комп'ютерно! мережi та мультимедiйних технологiй;
• проведення лабораторних i практичних робщ
• самостiйну роботу студештв у позанавчальний час у гуртожитку.
Уи навчальнi та методичнi матерiали для забезпечення курив (електронш варiанти лек-цiй, лабораторних i практичних робгт, курсового та дипломного проектування, самостшно! роботи) збертаються на серверi кафедри з можливiстю отримання шформацп в будь-який час i з будь-якого мкця локально! ушверситетсько! мережг Крiм того, на серверi кафедри розмщена електронна бiблiотека, де знаходяться тдручники, навчальнi посiбники, довiдники, матерiали для поглибленого вивчення тих чи шших дисциплiн, науково! роботи, пов'язаш зi специфiкою науково! та навчально-методично! роботи кафедри.
Використання навчально-методичних шформацшно-комп'ютерних комплексiв дозволяе створювати та всебiчно використовувати електроннi навчально-методичнi посiбники, яю поед-нують кiлька дисциплiн, пов'язаних мiж собою одним комплексним напрямом. Як приклад такого методичного поибника, можна навести електронний методичний посiбник, розроблений доцентом кафедри 1ТП М.С. Свiрневським з дисциплiн, тегрованих за напрямом «Моделю-вання шженерних об'ектiв i систем автоматизованого проектування», де поеднано три окремi дисциплши: «Основи комп'ютерного моделювання зображень», «Геометричне моделювання у конструюваннi iнженерних об'ектв та систем» та «САПР конструкторсько! та технолопчно! пiдготовки виробництва».
Шауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
129
Створення електронних навчально-методичних поСбниюв дозволяе:
• гармонiйно переплiтати й нарощувати iнформацiю при переходi ввд вивчення одте! дисциплiни до шшо! в мiру зростання навичок i знань студентiв;
• швидко адаптувати дисциплiни пiд сучаснi вимоги, з огляду на особливоста кожно1 дисциплши окремо та специфiки комплексного напрямку;
• швидко ввдновлювати потрiбну шформащю для 11 використання при вивченш наступ-них дисциплш, а також виконант курсових або дипломних робгг з даного напрямку;
• забезпечувати доступ студентiв до електронного методичного поабника через лока-льну мережу;
• тдключати учбово-методичну iнформацiю, представлену в 1нтернет.
Складовим комп'ютеризацп навчального процесу е створення електронних бiблiотечних ресурсiв. Як шформацшно-комушкативний центр, бiблiотека ставить за мету:
• представити сво1 шформацшш ресурси в свiтовому iнформацiйному простора
• забезпечити доступ до шформацшних ресурСв;
• надати користувачам документа зi свiтового шформащйного потоку;
• оргатзувати високопрофесiйне шформащйне обслуговування користувачiв.
Шаукова бiблiотека ХНУ росла та розвивалась разом з унiверситетом. Заснована у 1962 рощ,
11 площа становить понад 4600 м2. У структурi бiблiотеки 10 вiддiлiв, 3 фшп, 12 кафедральних бiблiотек. До послуг читачiв 7 галузевих читальних залiв, 3 абонементи, спецiалiзованi сектори: науково-техшчно! документацп, лiтератури iноземними мовами, зал каталопв та електронно1 шформацп. Ушверсальш фонди складають близько 600 тис. документа. Щороку надходить понад 300 назв перюдичних видань. Обслуговуеться близько 50 тис. користувачiв, яким вида-еться 1,2 млн документа.
На сьогоднi автоматизована бiблiотечно-iнформацiйна система (АБ1С) складаеться з ло-кально1 мережi бiблiотеки, яка мае вихвд у мережу 1нтернет; 2 серверiв та 62 ПК, веб-сайт кни-гозбiрнi; автоматизовану систему бiблiотечно-iнформацiйного обслуговування користувачiв. Роботу системи пiдтримуе ввддш iнформацiйного та комп'ютерного забезпечення, в структурi якого 3 сектори. Функцюнування системи забезпечуе укра1нський програмний продукт «УФД. Бiблiотека», призначений для комплексно! автоматизаци дiяльностi бiблiотеки. Успiшно вико-ристовуються власнi програмнi продукти, розроблеш iнженерами-програмiстами бiблiотеки.
У рамках наповнення електронно! бiблiотеки унiверситету i для розширення доступу ко-ристувачiв до електронних ресурСв розпочато корпоративну дiяльнiсть з бiблiотеками Подшь-ського регюну по створенню об'еднаного електронного каталогу та обм1ну повнотекстовими базами даних (БД).
Система обслуговування користувачiв НБ ХНУ орiентована як на внутршнього, так i на зовшшнього користувача. Зовнiшнiй користувач одержуе цшодобовий доступ до БД через вебсайт бiблiотеки, який мае розгалужену структуру, а шформацшш ресурси згруповаш за видами дiяльностi. Сьогодш сайт розмiщено на окремому серверi з реальною адресою в мережi 1нтер-нет — http://library.tup.km.ua/. Перш за все, тут максимально повно представлет власш iнфор-мацiйнi продукти: ЕК, повнотекстовi документи, новi надходження, матерiали конференцiй i семiнарiв, проведених бiблiотекою, науковi публiкацil спiвробiтникiв та шша бiблiографiчна iнформацiя; також шформащя про бiблiотеку та послуги читачам, наукова дiяльнiсть, методич-не об'еднання, просвiтницька робота, корпоративна дiяльнiсть тощо.
Для зручноста доступу користувачiв не тшьки до власних, а й до 1нтернет-ресурмв, в ок-ремих роздiлах сайту створенi точки доступу для оперативного пошуку iнформацil. Наприклад, в роздiлi «Iнформацiйнi ресурси» зiбрано адреси iнших бiблiотек та шформацшних центрiв, ад-реси сайтiв про освпу в 1нтернет тощо.
130
Шауковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — №8
методичн пос1бники 32%
науково-методична шформащя для ^йлютекарт електронний каталог 21%
б1блюграф1чн1 бази даних 0,27%
навчальна 1 наукова л1тература 39%
□ електронний каталог
□ б1блюграф1чш бази даних
□ навчальна 1 наукова л1тература
□ методичт поабники
И В1сник ХНУ
□ в1ртуальн1 виставки
□ науково-методична 1нформац1я для б1бл1отекар1в
Рис. 3. Наповнення веб-сайта б1блттеки власними ресурсами
Для забезпечення читач1в сучасними сервкними послугами ми надаемо доступ до шших джерел шформацп, як маемо в електронному формата Вони мктять: каталоги б1блютек, навь гатор штернет-ресурс1в за профшем ушверситету, повнотекстов1 верси наукових журнал1в шо-земними мовами, посилання на шш1 тематичт сайти.
З метою модифжацл структури веб-сайта 1 редагування зм1сту проводиться мониторинг використання його ресурс1в. Так, за 2006 рж сайт вщвщали понад 185 тисяч користувач1в з 85 кра1н свггу. Середня вщвщувашсть сайту становить близько 15 тис. за мгсяць. За рж на сайт на-дшшло понад 2,8 млн запитш.
( 8%)
Рис. 4. Тематика звернень до б1блютечного веб-сайта
До розробки та поновлення дизайну сайту залучаються студенти ушверситету. Сучасний веб-сайт б1блютеки ХНУ ввдповвдае потребам ушверситетсько1 б1блютеки, оскшьки мае просту навтащю, стабшьшсть шформацшних ресурив, оператившсть поновлення шформацп, щлодо-бову доступшсть.
Протягом усього часу запровадження нових технологш у систему роботи б1блютеки ут-верситету нас щкавила думка читача, його сприйняття нововведень й умшня ними користува-тися. Тому ряд дослвджень було присвячено вивченню думки користувача щодо запровадження шформацшних технологш: «Комп'ютеризащя в б1блютещ: думка читач1в та б1блютекар1в», «Використання шформацшних електронних ресурив б1блютеки». Лопчним продовженням стало дослвдження шформацшних потреб молод1 «нформацшш запити користувач1в в систем1 ОЗО», «Система цшшсних ор1ентир1в студенлв», «Використання б1блютечних ресурЫв та за-доволення попиту читач1в» тощо. Результати дослвджень дають ввдповвдь на таю важлив1 запи-тання, як канали надходження шформацп до студенлв у сучасному шформацшному середови-щц роль б1блютеки в наданш шформацп студентам, яюсть ще1 шформацп та 11 вплив на розви-
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
131
ток окремо! людини. Використовуючи результати дослiджень, бiблiотека намагаеться не тшьки забезпечити навчальний процес, а й допомогти студентовi розвинути творчi та комунiкативнi здiбностi, знайти свое мкце у житгi.
Розвиток шформацшних технологш, мережевого забезпечення унiверситету, шдвищення шформацшно! культури викладач1в дозволив в ушверситета реалiзувати проект створення системи дистанцшного навчання. Враховуючи оргашзацшно-техтчну складнiсть реалiзацil системи ДН, в унiверситетi було заплановано здшснити пiдготовку за такими напрямками:
1. Довузiвська пiдготовка — пiдготовчi курси для вступу до вищого навчального закладу з математики, фiзики хiмil, укра1нсько! мови i лiтератури, екож^чно! географп.
2. Пiслявузiвська пiдготовка для отримання друго! спецiальностi з обтку й аудиту, фь нансiв, екологл, менеджменту, екож^чно! кiбернетики, маркетингу, швейних виробiв.
3. Переквалiфiкацiя.
4. Отримання вищо! освiти (за ОКР бакалавр, спещалкт) за такими напрямками: комп'ютерш науки, економiка i пiдприемництво, менеджмент, еколопя, легка промисловiсть.
Таким чином, в ушверситет здiйснюеться пiдготовка спещалктав за 13 спецiальностями з повним (6 роюв) i скороченим (3,5-4,5 роюв) термiнами навчання, залежно вщ узгодженостi навчальних планiв для оСб, що мають середню спецiальну освпу за вибраним профiлем навчання.
Форми реал1заци дистанцшно!' осв1ти. З уСх форм навчання найбiльш оптимальними виявились двi форми: заочно- дистанцшна й екстернатно-дистанцiйна форми.
Заочно-дистанцшна форма навчання — це поеднання способiв донесення шформацш-них матерiалiв до слухача за дистанцшною формою зi способами одержання практичних нави-чок за традицшною заочною формою.
Екстернатно-дистанцшна форма передбачае вступ до ушверситету та виконання шди-вiдуального навчального плану в найбшьш вигiднi для студента термши, можливiсть навчання з випередженням i вiдставанням вiд графша навчального процесу.
Пiсля аналiзу кнуючих дистанцiйних систем (НУТУ «КПЗ», НТУ «ХП1», Сумського, За-порiзького та шших унiверситетiв та зарубiжного досввду) та особливостей подготовки для них дистанцшних курсiв, стала очевидною перевага орiентацil на власнi розробки, яю б давали мо-жливiсть роздшити цю роботу на двi складов^ що виконувалися б двома виконавцями:
Розробник дистанцiйного курсу готував би методичш матерiали в чiтко обумовленому та структурованому виглядi, а квалiфiкований програмiст переводив би !х у форму, яка вбудову-еться у програмну платформу системи дистанц1йного навчання.
На наш погляд, лише таким чином можна розгорнути систему, орiентовану не на створення окремих, не зв'язаний мiж собою дистанщйних курсiв, а на пгдготовку студенпв за широким комплексом спещальностей.
Система, розгорнута в ХНУ, складаеться з п'яти, на наш погляд, обов'язкових частин:
1. Запит на навчання передбачае можливкть будь-кому, з будь-яко! точки свпу через 1нтернет записатися на одержання бажано! спещальноста або вивчення окремого курсу, одер-жати електронною поштою договiр з умовами навчання, його пiдписати i, одержавши парольну картку, мати доступ до необхвдних iнформацiйних матерiалiв.
2. База знань, яка в першу чергу складаеться з шформацшних матерiалiв, яю представле-нi у виглядi чiтко визначено! програми дiй студента, по виконанню яко! вiн гарантовано освоюе цей курс.
Крiм того, студент мае виконати шдиввдуальне завдання у виглядi контрольно! чи курсо-во! роботи (проекту) i надклати його викладачу на перевiрку, а попм захистити перед виклада-чем, працюючи в режимi on-line.
Деяю дисциплiни передбачають виконання лабораторних робгт для одержання навичок i вмшь у певнiй областi дiяльностi. Для цього передбачаються вiртуальнi лабораторнi роботи, що iмiтують усi дil студента, яю б вiн виконував на реальнш лабораторнiй установцi. Робота в цьому напрямку в ушверситета розпочалася, i е уже певнi напрацювання.
Очевидно, що система дистанцiйного навчання лише тсда буде конкурентноздатною з шшими системами, коли забезпечуватиме необхвдну якiсть знань. Для цього в нш мае функцiо-нувати розвинута система контролю якостi засвоення знань.
132
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
Вона передбачае:
• тематичт (модульн) контроле яю студент здае тсля вивчення вiдповiдних тем або модулш. Результати цих контрол1в (тестувань) записуються в iндивiдуальну карт-ку студента i дають iнформацiю викладачу про хiд освоення навчального процесу конкретним студентом, а також використовуються ним для рейтингово! системи ощ-нки знань. Дозвiл на проходження тематичного контролю дае методист локального центру за мюцем проживання, який забезпечуе iдентифiкацiю особи студента, а також слщкуе за об'ективнiстю його проведення. Така органiзанiя навчального процесу за дистанцшною формою дозволяе повною мiрою реалiзувати основнi принципи креди-тно-трансферно! системи, що закладенi в Болонськш деклараци;
• п^сумковий контроль (заллк чи екзамен), що проводиться специально уповноваже-ним представником (викладачем) ушверситету, який мае заздалепдь шдготовлену комп'ютерну тестувальну програму. Результати тестування в електронному виглядi розгорнутого протоколу записуються у комп'ютерну базу даних i вiдмiчаються у персональна електроннiй залiковiй книжцi студента.
3. Третьою складовою системи е база даних системи дистанцшного навчання, що ткно пов'язана з внутршньою системою електронного документообщ (електронний деканат), яка включае в себе взаемопов'язану шформащю персонально! сторшки студента, викладача-консультанта, який веде всiх студенлв даного предмету; робочих середовищ методиста деканату, адмшстратора мережi, адмшстратора системи, керiвника факультету й системи електронного деканату, де фжсуються ва етапи навчання студента, мютяться навчальнi й iндивiдуальнi плани студенлв, системи електронно! пошти, запис результата стлкування в on-line тощо. Крiм цьо-го, в робочому середовищi методист i керiвник факультету мають змогу тдготувати рiзноманi-тт форми, звiти, екзаменацшт вiдомостi, а також вести статистику навчального процесу.
4. Дистанщйне навчання е найбшьш ефективним, коли освiтнi послуги надаються за мiсцем проживання студента. Враховуючи реалй розвитку 1нтернету в нашш краiнi, обов'язковим е розго-ртання мережi техтчних локальних центрiв системи дистанцшного навчання (ЛЦ СДН) — п'ято! складово! системи, iз постшно дгючим 1нтернетом i квалiфiкованими методистами для надання допомоги по робота з системою та гарантування об'ективносп проведення тематичних контрол1в i роботи в on-line.
Щ технiчнi центри створюються на базi навчальних закладiв, що знаходяться в данiй мк-цевостi. Це школи, ПТУ, коледш, технiкуми. Таким чином, через деякий час може утворитися стрункий ланцюжок: навчальний заклад ^ локальний центр системи дистанцшного навчання ХНУ ^ центр надання освггшх послуг в репош.
Цiлеспрямована робота всього колективу утверситету протягом 8-х рокiв дозволила тдготувати понад 700 дистанщйних курив i понад 2000 тестових блокiв, що дало змогу проводи-ти навчання за 13 специальностями повного, скороченого термiну навчання та одержання друго! спещальностг За цими специальностями навчаються близько 2500 студента 1-5 курив у 20 локальних центрах дистанщйного навчання.
1нформацшна система дистанцшного навчання захищена свiдоцтвом про реестращю автор-ського права. Одержаний досвiд свiдчить про велику перспектившсть тако! форми навчання.
Одночасно слвд вiдмiтити ряд питань, якi створюють певнi проблеми в подальшому розвитку ще! форми навчання, як то:
• необхщна офiцiйна легалiзацiя екстернатно-дистанщйно! форми навчання, яка дае можливкть кожному студенту навчатися за своею шдивщуальною програмою;
• дистанцшна форма навчання на початку розвитку потребуе значних катталовкла-день. При вщсутност програми центрального цшьового фшансування щ витрати змушений на себе брати ВНЗ — iнiпiатор програми. Створення спецiальних програм сприяння змогло б значно прискорити цю роботу, особливо в частит розробки яюсних модул1в дистанцiйного навчання;
• дистанцшна форма висувае новi вимоги i дещо змiнюе функци сучасного викладача. Вiн стае координатором, консультантом, що визначае iндивiдуальну траекторiю навчання для кожного студента. у той же час вщсутш нормативи щодо нормування та врахування всiх вид1в навчально! роботи викладача-тьютора студента дистанцшного
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8 133
навчання. Iснуючi нормативи не повною мiрою враховують специфiку роботи такого викладача;
• правового виршення потребують питання авторського права на розроблен дистан-цiйнi курси, авторсь^ винагороди за ïx розробку, використання та модертзащю;
• вiдсутнi нормативы документа, щодо фiнансовиx взаемоввдносин репонального центру дистанщйного навчання з техтчними локальними центрами.
Висновки. У статп вiдображенi результати виконання тдпрограми «Комп'ютеризащя дiя-льностi ушверситету» ХНУ за окремими ïï роздiлами. Якщо звернутись до виконання комплек-сжй програми розвитку унiверситету, в щлому, то слiд зазначити, що вона в основному вико-нана. Однак у процем ïï виконання не вдалося уникнути певних ïï доповнень, доробок i переро-бок, пов'язаних з тим, що завдання, яю ставить життя перед вищою школою, постшно змшю-ються. Прикладом цьому е комплекс нових завдань для вищоï школи, якi вiдносяться до переходу оргашзацп навчального процесу за кредитно-модульною системою. У зв'язку з цим як по-точш, так i перспективнi програми д1яльност вищих закладiв освiти потребують серйозних ко-ректив та доповнень. Така робота ниш активно провадиться в уншерситет з використанням вь тчизняного та свiтового досвiду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ковальчук С., Баневич Я. Зв1т з науково-техшчноУ роботи «1нформатизащя осв1ти ХмельницькоУ об-ласт Розробка проекту мереж1 осв1тшх заклад1в ХмельницькоУ област (етап 1)». — Хмельницький ХНУ
2. Айвазян О. Б. Практичний менеджмент б1блютеки Технолопчного Ушверситету Подшля // Сучаст шформащйт технологи для б1блютек та менеджмент науково-осв1тшх мереж: Матер1али I-V М1ж-народних шюл-семшар1в. Проект Tempus-Tacis CP-20552-99. — К.: НТБ НТУУ «КП1». — 2002. — С. 14-21.
3. Айвазян О. Б. Електронш ресурси б1блютеки Технолопчного ушверситету Подшля та шформацшна культура молод1 // Чверть столтя в свт юност i книги: Матер1али наук.-практ. конф., присвяч. 25-р1ччю обл. б1блютеки для юнацтва. 1-2 жовтня 2002 року. Ч. 2. — Хмельницький, 2002. — С. 10-14.
Петро МАЛАНЮК, Намя МАЛАНЮК
РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО ЖУРНАЛУ ШКОЛИ НА ОСНОВ1 ВИКОРИСТАННЯ КЛ16НТ-СЕРВЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
У cmammi до^джуеться можливкть побудови автоматизованог системи «Електронний журнал школи» для ефективного управлтня сучасним загальноосвШнш закладом, ефективтсть використання таких електронних засобiв, розробляються сервки, що гх може надавати подiбна система.
Проникнення сучасних технологш у вм сфери життя людини можна легко спостертати на прикладi сучасно! школи. 1КТ не лише впевнено використовують при викладанш широкого спектру навчальних дисциплш, але й все часлше ПК використовують з метою керування шю-льним навчальним процесом. Не рвдко за допомогою ПК розробляють розклад шюльних занять. Усе частiше оргашзовують Web-сайти та портали, метою яких е забезпечення пост1йних двос-тороншх зв'язюв виду «школа — учень», «школа — батьки», «учень — учень» тощо. На порядок денний виходить потреба перевести до електронного виду значну частину документообиу, i, в першу чергу, розробити можливють постiйного доступу до результата навчально! дiяльнос-тi батьюв, учнiв, усiх учите лiв. Забезпечити ждабний доступ можливо, якщо використовувати автоматизовану систему «Електронний журнал школи».
Мета статп полягае у розглядi кнуючих способiв оргашзацп шкiльних електронних жу-рналiв i на основi проведеного аналiзу розробити пiдходи до побудови власно! автоматизовано! системи.
Очевидним для реалiзацil системи «Електронний журнал» е використання технологи баз даних. Проте невелика кшьюсть учителiв впевнено оперуе такими продуктами, а тому шукають iншi шляхи. Значно впевнешше володiючи електронними таблицями Microsoft Excel, багато з них починають застосовувати !х з указаною метою.
134 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
