CC BY
19
Крiм того, ми доповнили 11 полем, в якому можемо зробити нотатки, що можуть бути ко-рисними на наступних уроках (на зразок: «Герасимов був не готовий», «Пояркову опитати на наступному урощ» тощо). Зручними для виявлення тенденцiй у навчальнiй дiяльностi учшв-можуть стати найрiзноманiтнiшi рейтинги, якими ми доповнили систему (рис. 4).
Бшьш детальний опис роботи програми не можемо провести, через формат статл, але вiн повнiстю ввдповвдае сформульованому вище технiчному завданню.
ТИН1 Д™"
Рис. 4
Висновки. У стати розглянуто тенденци використання ПК в загальноосвпшх закладах та обгрунтовано необхiднiсть появи програмних продуктiв «Електронний журнал»; вивчено наяв-m реал1зацп «електронних журналiв», розглянуто 1х переваги та недолжи i на основi цього сфо-рмульовано технiчне завдання на реалiзацiю власно1 версп «Електронного журналу», яке дозволило реалiзувати власнi верЫю тако1 системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. http://www.net.elnik.kiev.ua/index.php
2. http://www.net-school.ru/index.php
3. Клименко А. О. Створення електронного журналу у MS Excel для оцшювання навчальних досягнень студенпв факультету шоземних мов // Удосконалення змюту й технологш оцшювання якост шдго-товки майбутшх фахiвцiв вiдповiдно до вимог Свропейсько!' Асощаци якостi освiти: Матерiали реп-онального науково-практичного семiнару / За ред. Г. В. Терещука. Терношль: Вид-во ТШПУ iiu. В. Гнатюка. — 2007. — С. 157-158.
Вжтор МАНДЗЮК
1НТЕРНЕТ-ПОРТАЛИ ЯК ЧАСТИНА ЕДИНОГО ОСВ1ТНЬОГО 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ВНЗ
У cmammi висвiтлюються деяк аспекти реалЬзацп профильного ттернет-порталу як частини за-гального освШньо-тформацшного середовища вищого навчального закладу. Описано необхiднi атрибуты та структуру таких порталiв, сформульовано завдання, ят стд вирШити при гхрозробщ.
Останшм часом у глобальнш мереж1 1нтернет спостер1гаеться значне зростання обсягу шформацп, пов'язано1, зокрема, з проблемами науки й освгти. При цьому стандарты сервкт можливост мереж1 вже не дозволяють ефективно використати цю шформащю у практичних щлях. Це особливо помггно, коли виникае необхщшсть пошуку шформацп. У зв'язку з цим з'явилися нов1 конструктивш пропозицп щодо оргашзацп роботи з 1нтернет-ресурсами. Уся ш-формащя групуеться в певш значеннев1 роздши й дал1 11 обробка й, вщповщно, сервк, що нада-
Шауковi записки. Серiя: Педагопка. — 2008. — №8
139
еться користувачам, органiзують уже в межах видшеного iнформацiйного простору. Головне, що при цьому рiзко скорочуеться обсяг шформацп, який безпосередньо перебувае в роботi, при цьому значно зростае ефектившсть пошукових механiзмiв. Реалiзуеться такий пiдхiд за допо-могою порталiв, через якi практично й здшснюеться вихiд на мережевi iнформацiйнi ресурси певного профiлю. 1дея порталу сьогоднi визнаеться й тдтримуеться бiльшiстю фахiвцiв [3], але до детального значенневого визначення порталу й до форм його конкретно! реалiзацп ввдно-шення неоднозначне. Враховуючи це, було проведено аналiз праць Б. I. Покровського, В. Ш. Васильева, С. К. Стафеева, Ю. Ш. Семiна та iн. Метою статл е висвiтлення деяких аспекта реалiзацп iнтернет-порталу як частини загального освгшьо-шформацшного середовища вищого навчального закладу.
Основою сучасного освгшього середовища е високоякiснi й високотехнолопчт програм-но-iнформацiйнi технологи й апаратна платформа. ЦЫ створення единого освггнього шформа-щйного середовища утверситету (СОСУ) можна сформулювати так:
1. Забезпечення максимальних можливостей iндивiдуалiзацп, вiдповiдно до освгтшх потреб, послуг рiзних рiвнiв i форм навчання.
2. Шдвищення ефективностi та якостi навчання завдяки методично обгрунтованому за-стосуванню iнформацiйних технологiй у навчальному процеи.
3. Пiдвищення ефективностi комплексного управлшня навчальним процесом у межах утверситету, а також ефективне використання кадрових i матерiальних ресурсiв.
4. Забезпечення можливост комплексно! взаемодп унiверситету зi школами, лiцеями, ш-шими навчальними закладами, закордонними навчальними центрами, окремими особами, якi зацiкавленi в отриманн освiтнiх послуг.
Сьогоднiшнiй рiвень осв^и повинен вiдповiдати потребам iнформацiйного суспшьства, тобто тако! ситуацп, коли вм основнi аспекти дiяльностi свiтового ствтовариства орiентованi головним чином на наукомктю iнформацiйнi технологи. Система освiти повинна адекватно забезпечувати тдготовку фахiвцiв для роботи в умовах шформацшного суспшьства ^ як на-слiдок, у системi освiти природно повиннi ввдбуватися змiни, що вiдповiдають цим цшям.
Якщо в основi моделi класично! освiти лежав принцип разового одержання фундамента-льних базових знань, на основi яких планувалася багаторiчна професшна дiяльнiсть студента, то сьогоднi цього вже явно мало. У нових умовах вихвдного запасу знань, одержаних у перiод шкiльного й вузiвського навчання, як показуе практика, на тривалий перюд професiйноl дiяльностi вже недостатньо. Ця обставина повинна бути врахована в створюванш моделi освь ти iнформацiйного суспiльства. У нш повинна бути передбачена можливiсть перманентного вдосконалювання освiтнього рiвня за рахунок продовження навчання одночасно iз профе-сiйною дiяльнiстю. Сучаснi iнформацiйнi технологи здатш задовольнити потребу в постш-ному пiдвищеннi рiвня освiченостi за рахунок створення в сферi освгга принципово нового структурного компонента, а саме, профшьних освiтнiх порталiв.
Профтьний освопнт портал — це WWW-сайт (або група сайтiв) на якому в системати-зованiй формi сконцентроваш ресурси з одно! освiтньоl дисциплши, звертання до яких може бути корисним з метою вдосконалення наявних знань або одержання нових.
Розглянемо компоненти единого навчального середовища, для того щоб вщокремити серед них власне практичне поняття «портал».
Сдине освiтне середовище унiверситету складаеться з таких ткно взаемодiючих компо-нештв:
• програмно-технiчних засобiв обчислювально!, оргатзащйно! технiки, засоб1в теле-комунiкацil (комп'ютерних класiв, локальних обчислювальних мереж, що мають ви-хiд у глобальт мережi, мультимедiйне й мережне устаткування), системного й мере-жного програмного забезпечення;
• програмно-iнформацiйних засобiв тдтримки iнформацiйноl iнфраструктури, якi включають системи електронно! пошти, iнформацiйнi сервери й 1нтернет/1шранет сервери, гнтегрован! iнформацiйнi аналгшчт системи органiзацil навчального процесу;
• засоби тдтримки навчального процесу, а саме, програмне забезпечення (ПО) навчального призначення, бiблiотечна комп'ютерна система з електронним каталогом, по-внотекстовi бази даних навчального призначення, електронш навчально-методичнi
140
Шауков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №8
комплекси дистанщйного призначення, адаптивна система тестування й контролю якоста навчання тощо.
На нашу думку, практичну оргашзащю останнього елементу СОСУ забезпечуе профшь-ний штернет-портал, а точшше, сукупшсть таких порталГв ввдповвдно до спецiалiзацiï навчаль-ного закладу.
Неодмiнними атрибутами таких порталiв е [3]:
• наявшсть безпосередньо на порталi або в розподшеному видi на сайтах-сателггах, що входять у його структуру, комплексу яюсних освiтнiх i навчально-методичних матерiалiв з профiлю порталу;
• ефективний механiзм пошуку iнформацiï у власних i зовнiшнiх 1нтернет-ресурсах з основного профшю порталу;
• можливкть iнтерактивноï взаемодiï в режимi реального часу учасниюв рiзних коле-ктивiв, що працюють над виконанням загального освггнього проекту (електроннi конференцiï, семшари, дискусiï, заняття у вiртуальному клаи, написання й редагу-вання спшьних текстiв тощо);
• система дистанщйного навчання роботи з порталом (на початковому етат знайомс-тва користувача з порталом необхiдна наявтсть розвинежй help-системи, що у простому, дружньому режим знайомила б користувача з можливостями порталу й методами роботи з новим типом подачГ шформацп).
Портали дозволяють забезпечити умови для серйозного вдосконалення системи освгти, причому тут можливГ результати, на яю рашше, до появи сучасних шформацшних технологш, не можна було орГентуватися.
Треба, однак, дуже акуратно використовувати можливоста, що з'являються. У змкт пор-талГв немае необхадност включати всю можливу шформащю, яку можна штерпретувати як на-вчальну. Це зажадало б невиправдано великих зусиль, ефект ввд яких може бути значно мен-ший очжуваного. Не можна заразом поввдомити студентам увесь величезний обсяг знань, яю ввдомГ людству.
Освгшш портал повинен ввдображати в першу чергу фундаментальш знання. ПотрГбна шформащя, яка дозволяе тзнати закони природи, закони розвитку суспшьства. Завдяки цим знанням людина здатна далГ самостшно працювати, учитися й переучуватися. Вона умГе лопч-но мГркувати, аналГзувати й зв'язувати факти, приймати ршення й вивчати явища з наукового погляду.
З шшого боку, показати знання — мало. Через технологи, закладет в портали, варто на-вчити студенпв самостшнш робот з шформащею з метою одержання й освоення нових знань i наступного ефективного використання в практичнш дГяльностг На це й орГентовано портали.
Профшьт освит портали розглядаються як ефективний заЫб удосконалення вiтчизняноï оргашзащйно-навчальжй структури. Вони покликан забезпечити на сучасному технолопчно-му рГвт ефективну шформацшну тдтримку освiтньоï дГяльностг Для реалiзацiï цих цшей не-обхвдно виршити принципово новГ завдання:
1. Створити й послвдовно вдосконалювати форми доступу через портали студенпв i ви-кладачГв до найактуальшших освишх матерГалГв (включаючи результати новгтшх наукових до-сягнень), а також до матерГалГв, що ввдображають сучасний свиовий досввд викладання й освоення природничих i гумаштарних дисциплш.
2. Налагодити мехашзм виявлення й прогнозування штереЫв аудиторп, забезпечивши цим розвиток порталу у актуальному напрямку. Це дозволить ефективно використати штелек-туальн й фшансовГ ресурси розроблювачГв.
3. Виршити фшансовГ й правовГ питання, пов'язат з наповненням порталу шформащею. Повинен бути розроблений такий мехашзм наповнення порталу, що, при дотриманш закону про авторське право, робив би для автор1в випдним (у тому числГ й у фшансовому плат) пуб-лжащю на порталГ своïх матерГалГв.
4. Розробити й реалГзувати для украшських освишх портал1в методолопю:
• аналГзу, прогнозування шформацшних потреб аудиторп порталу з метою наступжй реалГзацп на порталГ ввдповвдних освишх роздЫв. 1ншими словами необхвдно ство-рювати методолопю маркетингу порталу;
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №8 141
• вiдбору й створення iнформацiйних pecypciB з урахуванням застосування 1нтернет-технологiй i ïx використання в умовах дистанцшного доступу;
• систематичного поповнення й актуалiзацiï шформацшних фондiв на сайтах, що вхо-дять у систему профiльниx порталiв, матерiалами, орiентованими на широке використання в навчальнш практицi;
• навчання студенпв i викладачiв робот з великими обсягами електронжй ш-формацiï, навичкам ефективного пошуку необхвдних вiдомостей, а також узагаль-нення й аналiзу матерiалiв;
• колективжй роботи — iнтерактивного спiлкування користувачш порталу мiж собою з метою ефективноï реалiзацiï навчально-освiтнix заxодiв.
5. Виршити теxнiчнi питання, пов'язанi з вибором програмних засобiв для створення i тдтримки бази даних, та штерфейсу користувача для роботи з порталом. Очевидно, що для збернання rieï великоï кiлькостi iнформацiï, яку природньо буде мктити портал, по^бно виб-рати достатньо потужну i надшну в експлуатацiï базу даних. Видшимо деякi особливостi та те-xнiчнi можливостi, якi мае тдтримувати така база даних:
• забезпечувати доступ до даних за технолопею клiент-сервер;
• тдтримувати мову SQL-запипв;
• тдтримувати повнотекстовий пошук та шдексащю по текстових полях;
• реалiзувати технолопю транзакций для виконання пакетних операцiй редагування да-них;
• забезпечувати мехашзми пiдтримки пiлiсностi даних, так як в базi даних буде щонай-менше калька десяткв таблиць, мiж якими можуть бути достатньо склады реляцiйнi вiдношення;
• повинна бути загальнодоступною, так як платт сервери баз даних е досить дорогими програмними продуктами;
• бажано кнування рiзниx варiантiв реалiзацiï такого сервера баз даних для рiзниx опе-ращйних систем (Windows, Linux, FreeBSD).
Пiдсумовуючи усе вищесказане коротко сформулюемо остаточний висновок. За задумом таю портали повинт утворити в мережi 1нтернет спецiалiзовану сервiсну службу, що орiенто-вана на iнформацiйне обслуговування навчально-освiтньоï дiяльностi з рiзниx наукових або те-xнiчниx дисциплiн ^зика, xiмiя, бiологiя, соцюлопя, арxiтектура, а також iншi природничi або гуматтарш роздiли науки й теxнiки). Профшьш портали у цьому проектi розглядаються як компоненти единого вггчизняного освггнього iнформацiйного середовища (навчальнi заклади, тдручники, iнформацiйнi ресурси 1нтернет тощо). Особливкть порталiв у тому, що вони до-зволяють в iнтерактивному режим охопити велике коло студентiв i викладачiв, та створити не-обхвдш умови для оперативного поширення знань. При цьому реалiзуеться ситуацiя, коли рь вень освiтньоï iнформацiï вирiвнюеться по всix освiтнix центрах, де е вхщ в 1нтернет. В юнце-вому результатi, це необхвдно, щоб забезпечити у всix репонах Украïни рiвнi можливостi для одержання повноцiнноï стацiонарноï або дистанцiйноï освгти для всix категорiй студентiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильев В. Н. Стафеев С. К. Технология работы распределенной экспертной группы над содержательным наполнением образовательного портала //Компьютерные инструменты в образовании. — СПб.: Изд-во ЦПО «Информатизация образования». — 2002. — №5. — С. 21-26.
2. Комаревцев Е. М. Образовательные порталы как средство систематизации и структурирования информации. Дис. канд. пед. наук. — Ставрополь, 2004. — 207 с.
3. Лунин В. В., Мельников М. Я., Миняйлов В. В., Покровский Б. И. Разработка организационно-методических основ коллективного формирования информационных ресурсов профильных образовательных порталов. / Сб. научн. ст. «Интернет-порталы: содержание и технологии». Вып. 1. ПНИИ ИТТ «Информика». — М.: Просвещение, 2003. — С. 635-666.
4. Семин Ю. Н. Интегративный подход к проектированию содержания общеинженерной подготовки в техническом вузе // Образование и наука. Известия Уральского научно-образовательного центра РАО, 2000. — №3(5). — С. 48-58.
5. Околелов О. П. Дистанционное обучение: сущность, дидактические особенности, технологии. //Дистанционное образование. — 1999. — №3. — С. 56-60.
142
Науковi записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
