CC BY
18
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК378.14:004 Курсант О.З. Лаврiвська; проф. Ю.1. Грицюк,
д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ЛЬВЮСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ БЕЗПЕКИ ЖИТТСД1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто особливостi використання iнформацiйних технологiй у Львiвському ДУ БЖД при вивченш курсантами i студентами рiзних дисциплш, якi забезпечують !хнш доступ до локально! та глобально! мережа Проект реалiзовано за рахунок використання можливостей мережi 1нтернет, розроблення власних модульних навчальних програм рiзних рiвнiв складностi, впровадження дистанцiйного процесу навчання, ви-пуску електронно! навчально-методично! л^ератури.
Ключов1 слова, iнформацiйнi технологи навчання, внутршня локальна та глобальна навчальна мережа, електронна навчально-методична л^ература.
Протягом останшх декшькох роюв значно пришвидшився процес шфор-матизаци суспшьства, тобто збшьшилося використання комп'ютерно! техшки для продукування, оброблення, збер1гання та розповсюдження шформаци, особливо це стосуеться знань [1]. 1нформатика е одшею з галузей знань, яка пор1вня-но з шшими галузями розвиваеться найдинам1чшше, а нерщко й стрибкопод1бно. Те, що вчора здавалось недосяжним, сьогодш перетворюеться на звичне, повсяк-денне. Програмне забезпечення швидко прогресуе, комп'ютерна техшка, не встигнувши ф1зично спрацюватись, морально стар1е.
1нформацшш технологи пронизують вс сфери людсько! д1яльносп, а система освгги як сощальна структура особливо в1дчувае !хнш вплив. Бурхливий розвиток засоб1в шформатизаци (комп'ютер1в, телекомушкацшних мереж, р1зних електронних пристро!в) породжуе нов1 можливост для застосування !х у нав-чальному процесс На сьогодш вже недостатньо бути об1знаним з можливостями комп'ютерних технологш \ мати певш практичш навички !х використання, хоча \ в цьому плат ми пом1тно вщстаемо вщ потреб сьогодення. Водночас, держава шдтримуе застосування шформацшних технологш до системи ощнювання знань студентов, сприяе забезпеченню навчальних закладов комп'ютерами, проведенню локальних { глобальних шформацшно-осв1тшх мереж.
Прюритетом подальшого розвитку Льв1вського ДУ БЖД е впровадження у навчальний процес сучасних шформацшних технологш, як забезпечують доступ курсанпв { студенпв до мереж високояюсних баз даних, покращать !хш можливосп до вивчення та сприйняття великого обсягу та часто складно! шформаци. Реал1защя такого проекту можлива, насамперед, за рахунок використання можливостей мереж Интернет, розроблення модульних навчальних програм р1з-них р1вшв складности, впровадження дистанцшного процесу навчання, випуску електронно! навчально-методично! лггератури. Основною метою застосування нових шформацшних технологш у навчальному процес е тдготовка курсантов
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
до самостшно! роботи з вдосконалення свое! професшно! компетентности яка в майбутньому позначиться на ефективному виконаннi сво!х службових обов'язюв.
Сучаснi iнформацiйнi технологи, mi ^^^Mip^ впроваджуються у нав-чальний процес, забезпечують як мeтодологiю, так i тeхнологiю навчально-вихов-ного процесу шляхом використання комп'ютерних програм рiзних типiв: вiд найпростших, що контролюють та оцiнюють тiльки знання курсантов i студeнтiв, до навчальних систем, що базуються на штучному штелекп, як планомiрно орга-нiзовують процес навчання й засвоення матeрiалу. У сукупносп це створюе засо-би шформацшно! освiти - бази даних i знань, основними складовими елементами яких е навчально-мeтодичнi, нормативно-довiдковi й оргашзацшно-настановш матeрiалами, як через iнформацiйно-пошуковi системи забезпечують !х доступ-шсть для практичного використання. Саме тому навчальний процес курсантiв i студенпв у Львiвському ДУ БЖД оргашзовано на основi концепцн неперервного навчання, яке грунтуеться на використаннi новгтшх iнформацiйних тeхнологiй.
Для рeалiзацil цього завдання в Унiвeрситeтi розроблено i впроваджено вiртуальнe навчальне середовище шд назвою мВiртуальний унiвeрситeтм (рис. 1). Передумовою його створення було використання в навчальному процeсi можли-востей використання мереж 1нтернет, створення та розвиток електронно! бiблi-отеки. Оскшьки iнформацiйнi ресурси мереж 1нтернет надзвичайно велию, то курсанти i студенти почерпають з не! значний обсяг рiзноманiтноl шформаци, використовуючи при цьому найефективн^ пошуковi системи - Google, Yandex, Rambler, Yahoo, тощо.
У 2001 р. було впроваджено в навчальний процес ЛДУ БЖД електронну бiблiотeку як перший етап дистанцшного навчання. В нш розмiщeно каталог бiб-лiотeчних рeсурсiв мереж 1нтернет, нормативна лiтeратура, електронна навчаль-но-методична лiтeратура з рiзних дисциплiн, як вивчаються студентами, рiзно-манiтнi дидактичш матeрiали тощо [2]. Курсанти i студенти цi дидактичнi мож-ливостi електронно! бiблiотeки використовують шд час проведення власне занять та при самостшнш роботi, на сомошдготовщ пiсля занять, при шдготовщ до iспитiв чи залiкiв, шд час виконання студентських науково-дослiдних робгт. При цьому за допомогою вiртуального середовища Moodle (рис. 2) кожен курсант i студент мае змогу контролювати власну успiшнiсть, а можливост електронно! б1блютеки допомагають техшчно забезпечити процес шдив1 дуального навчання.
^--—_аш I д •■ _
■ ш
Рис. 1. Навчальне середовище Рис. 2. BipmyanbHe середовище Moodle
"вiртуaльний ушверситет "
Електронна бiблiотeка розроблена на основi Web-технологш, зокрема тeхнологiя мклiент-сeрвeрм, яка використовуеться для обслуговування велико! кiлькостi запипв, мае зручний для користувачiв штерфейс iз використанням ri-
пертекстових посилань. Основою електронно1' бiблiотеки е pi3Ha довiдкова ïh-формацiя, елекгроннi тдручники, bmïct яких наповнено рiзними мультимедшни-ми вставками i системою гшертекстових посилань. За допомогою елекгронних засоб!в навчання i тестових завдань рiзноï складностi курсанти i студенти мають можливiсть контролювати процес своеï тдготовки з рiзних предметiв, спонука-ючи себе до активноï спiвпрацi з викладачами.
Як показуе сучасна навчальна практика [3, 4], курсанти i студенти вико-ристовують комп'ютер переважно як:
• зашб для поглибленого засвоення отриманих на парах теоретичних знань шляхом ознайомлення з р1зною додатковою лгтературою за допомогою довщково-демонстрацшних програм;
• тренажер i зашб контролю знань, на який покладаеться виршення окремих практичних завдань при збережент загально1 структури i мети процесу навчання за допомогою розгалужених дiалогових систем, як моделюють д!яль-нiсть викладача;
• засiб для математичного чи iмiтацiйного моделювання складних процесiв i явищ, за допомогою яких ставляться та вирiшуються новi практичнi завдання, як неможливо реалiзувати традицiйними способами;
• зашб для вивчення вузько-направлених предметов, який дае змогу моделювати змiст об'екпв дослiдження шляхом ïх конструювання. При цьому реал!зують-ся принципово новi сгратегiï навчання, так зват мкомп'ютернi навчальнi сере-довища" чи мкомп'ютернi свiтим.
Використання комп'ютера в навчальному процес сприяе тдвищенню îh-тересу курсанпв i студенпв до засвоення нових форм роботи з р1зними програм-ними середовищами, причетност до прюритетного напрямку науково-техшчно-го прогресу, активiзацiï процесу навчання завдяки використанню привабливих i швидкозмшних форм подання iнформацiï, розширенню шформацшного простору i тестового "репертуару", вшьного доступу до зразкiв написання рефератiв з рiзних предметiв, банюв виконаних лабораторних, курсових i дипломних робiт тощо. Немаловажне значення при цьому мае шдив!дуальний пiдхiд до процесу навчання, тобто кожен курсант працюе в режим!, який його найбшьш влаштовуе чи задовольняе.
Одна з найважливших особливостей сучасних iнформацiйно-пошукових систем - 1'х швидкодiя та висока шформацшна насиченiсть, тобто вони видають рiзноманiтну навчальну iнформацiю великого обсягу за короткий промiжок часу. Це приводить до рацюнального використання як власного, так i навчального часу, шдвищення продуктивностi працi, сприяе формуванню в курсанпв навичок професiйного менеджменту. Окр!м цього, використання в навчальному процес рiзних спецiальних комп'ютерних програм мае ряд переваг перед традицшними засобами навчання [4], а саме:
• широк! можливосп оброблення шформаци - числовой текстовой графiчноï, а також аудю та вiдео, що не потребуе використання !ншо1 побутово1 технiки;
• покращеннi можливост подання навчально1 iнформацiï шляхом використання кольору, графiки, мультиплiкацiï та звуку, як загалом створюють сприятлив! середовища для засвоення складного матер!алу;
• посилення мотивацiï процесу навчання, тобто в!дчуваеться не тшьки заохо-чення до роботи з комп'ютером, що часто тдвищуе штерес до навчання, але й появляеться можлившть регулювати р!вень складност завдань, як пропону-ються для виконання;
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
• збшьшення кiлькоcтi позитивииx pезyльтaтiв, що дae змогу повиicтю лжвщу-вaти одну з нaйвaжливiшиx пpичии иегaтивиого cтaвлення до иaвчaиия - ïx Б^уттоть. Cyчacиi пpогpaмиi cеpедовищa дaють змогу довести пpоцеc pоз-в'язaиия будь-яко! зaдaчi до лопчиого кшця, оcкiльки иa кожиому етaпi y ви-пaдкy потpеби можиa cкоpиcтaтиcя ввдповвдиою допомогою чи пiдкaзкою;
• зaбезпечення можливосп включения в иaвчaльиий пpоцеc чеpез локaльиi чи глобaльиi меpежi зиaчиоï шлькосп оxочиx i зaцiкaвлениx, що дae змогу cnrn-кyвaтиcя ие тiльки з одиодумцями, aле й виклaдaчaми;
• зaбезпечye гиучкють видiв коитpолю зиaиь тa пеpегляд ïx pезyльтaтiв ^отя-гом тpивaлого пеpiодy иaвчaиия, що cпpияe вчacиiй здaчi поточного мaтеpiaлy тa стимулюе до пеpездaчi пpойдеиого;
• cпpияe фоpмyвaиию пpофеciйииx иaвичок i pефлекciï, як дaють змогу иaочио пpедcтaвляти оcобливоcтi cвоeï подaльшоï пpофеciйиоï дiяльиоcтi.
Зpозyмiло тaкож i те, що темпи впpовaдження нaведениx вище мо^иво^ тей iнфоpмaцiйниx теxнологiй будуть визнaчaтиcя, нacaмпеpед, cпецифiкою тав-чaльного пpедметa тa пpофеciйною пiдготовкою виклaдaчa. Ще зовciм недaвно ввaжaлоcь, що cфеpa викоpиcтaння комп,ютеpa обмежyeтьcя мaтемaтикою, ^ог-paмyвaнням, фiзикою, електpонiкою, тобто тaм, де е потpебa пpоводити cклaднi pозpaxyнки. Що ж cтоcyeтьcя циклу диодиплш гyмaнiтapноï тa cоцiaльно-еконо-мiчноï пiдготовки, то тут вiн може викоpиcтовyвaтиcя лише як електpонний бaнк дaниx, a в пpaктицi нaвчaння - пеpевaжио як зaciб точного подaння iнфоpмaцiï. Не cекpет, що m почaтковомy етaпi iнфоpмaтизaцiï шагеми оcвiти тaк i було, are зaвдяки pозшиpенню можливоcтей комп,ютеpноï теxнiки, впpовaдження локaль-ниx i глобaльниx iнфоpмaцiйниx меpеж, a тaкож табуттям доcвiдy cтвоpення вщ-повiдниx нaвчaльниx пpогpaм, cфеpa викоpиcтaння iнфоpмaцiйниx теxнологiй знaчно pозшиpилacя.
Пiд чac вивчення, нaпpиклaд, iноземниx мов вибip нaвчaльниx пpогpaм пpaктично е необмеженим - лекcико-гpaмaтичнi теcти, дiaлоги, пicнi, вщеофшь-ми, можливicть поcлyxaти диктоpa i ^бе тa бaгaто iнше. Bœ це, з одного боку, дae змогу вивчaти iноземнy мову бшьш ефективно, a з iншого - pозвивae вмiння пpaцювaти caмоcтiйно, веде до caмовдоcконaлення, pозкpивaючи cвiй твоpчий потенцiaл, pозшиpюючи влacний кpyгозip, тощо.
Bикоpиcтaння нa зaнягтяx з пpофеciйноï тa пpaктичноï пiдготовки комп,ютеpного нaвчaння кypcaнти не пacивно cпpиймaють iнфоpмaцiю, a arcraB-но взaeмодiють з ним y iнтеpaктивномy pежимi, викоpиcтовyючи його як джеpе-ло iнфоpмaцiï тa контpолеp знaнь. Вони отpимyють вiд комп,ютеpa чеpговi зaБ-дaння, cпpямовaнi нa фоpмyвaння теоpетичноï тa пpaктичноï компетенцiï, пicля чого виконують ïx. Bодночac вiдбyвaeтьcя звоpотний зв'язок y фоpмi pеaкцiï нa введене R^carn^ повiдомлення (y вигляд пpaвильноï вiдповiдi нa поcтaвлене зaпитaння, вcтaвленоï познaчки чи опцiï тощо), дaлi йде випpaвлення виявлениx помилок, пеpеxiд до нacтyпного зaвдaння. Bcе це вимaгae вщ кypcaнтiв поcтiйноï aктивноï дiяльноcтi, cпpямовaноï не тшьки m зacвоeння мaтеpiaлy, aле й та фоp-мyвaння комyнiкaтивноcтi, pефлекciï, пpaгнення до caмовдоcконaлення, cпpияe виxовaнню пiзнaвaльноï ïx aктивноcтi [5]. Тaк пеpед виконaнням, нaпpиклaд, тaк-тико-теxнiчного тесту з будови пожежноï мaшини, ^pcam^ пpопонyeтьcя ще pas звеpнyтиcя до теоpетичного мaтеpiaлy, який е y довщнику, a пicля того, як вони пеpевipили повтоpно cвою pоботy тa випpaвили bcí, нa ïxню думку, помил-ки, вони мaють можливicть подивитиcя, як! помилки виявив комп,ютеp. Тaкa pо-
бота розвивае 1'х вмшня саморегулювання та власну самооцшку, змушуе свщомо тдходити до теоретичного осмислення р!зних тактичних ршень, у них форму-ються навички застосовувати отримаш теоретичш знання безпосередньо на практищ. Планомiрна адаптацiя комп'ютерного навчання [6] дае змогу врахову-вати шдив!дуальш особливост курсантiв, таю як здатшсть концентрувати увагу, виявляти швидюсть сприйняття iнформацiï, особливост мислення, пам,ятi, темперамент тощо.
Як вщомо, за останнi роки великий штерес науковцiв прикуто до такого напрямку комп'ютерного навчання, як мережевого навчання. Сюди вщноситься як робота в мережi 1нтернет, World Wide Web (WWW), так i використання елек-тронно!' пошти чи Skype. На сьогодш мережа 1нтернет стае ефективним засобом навчання, позаяк вона дае змогу контактувати з великою кшьюстю людей, чш iH-тереси ствпадають, i таким чином надаеться реальна можливють обм!ну думками, проведення дискусш, розширення кругозору й знань. Завдяки спiлкуванню курсантiв з однодумцями чи опонентами, яких вони не знають i не бачать, у них формуються позитивш особистюш якосп, вмшня творчо та оперативно мислити, виховуеться культура стлкування зокрема, та культура навчання загалом.
Електронш бiблiотеки, якими можуть користуватися курсанти завдяки мережi 1нтернет, пропонують ушкальний, практично, безмежний навчальний ресурс - отримання iнформацiï з будь-якого питання. Можна припустити, що вони е приваблившими для курсантов пор!вняно з традицiйним навчанням завдяки таким сво1м особливостям:
• шформащя актуальна, тобто курсанти можуть отримати найсучаснiшi данi ввдносно питань, як вони вивчають;
• iнформацiя з первинних ресурсiв, тобто у багатьох випадках курсанти вико-ристовують т ж самi данi та шформащйт джерела, що i викладачi;
• шформащя р!зноб!чна, тобто забезпечуеться широта та глибина отримання да-них з багатьох галузей знань, тдпорядкованих тим чи !ншим питанням, що вивчаються. У звичайних бiблiотеках наб!р матерiалу з потр!бного питання зазвичай е обмеженим, тод! як електронш бiблiотеки можуть розширювати ïх дiапазон необмежено, надаючи доступ до потр!бних iнформацiйних джерел;
• iнформацiйнi ресурси представлено в р!зних формах, але в одному формат!. Зокрема, текстова, графiчна, аудiо чи вiдео шформащя доступна в цифровому формат!, що дае змогу легко ïï аналiзувати та виконувати з нею р!зн матпу-ляцп;
• iнформацiя доступна в будь-який час дня i ноч за умови, якщо вона не зберь гаеться на локальних серверах.
Важливою особливютю мереж! 1нтернет як засобу навчання е й те, що завдяки ш стають доступними св!тов! осв!тш ресурси, тобто, володшчи т!ею чи шшою мовою, можна знайти потр!бну шформацш в р!зних крашах, яка сто-суеться певноï област знань. Тому ця робота е також частиною самоосв!ти та са-мотзнання.
Однак, при вивченш р!зних дисциплш слщ пам'ятати, що будь-як техшч-Hi засоби навчання мають важливе, але все ж таки допом!жне значення: вони значно розширюють можливост! викладача, але в шякому раз! не шдмшюють його. Викладач завжди залишатиметься центральною ланкою системи навчання, джерела знань, генератора щей та дискусш, критика подш.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Л1тература
1. Веб-сайт Кшвського нацiонального лiнгвiстичного ушверситету. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uniling.kiev.ua/Chairs/k_inform_ua - Назва з екрану.
2. В1ртуальний ун1верситет : навч.-метод. посiбник / М.М. Козяр, О.Б. Зачко, Т.С. Рак. -Львiв : Вид-во ЛДУ БЖД, 2009. - 168 с.
3. Науково-методичний збiрник / кол. авторiв. - К. : Наук.-метод. центр вищо'1 освiти, 2004. - Вип. 35. - 245 с.
4. Енциклопед1я осв1ти / Акад. пед. наук Украши; головний ред. В.Г. Кремень. - К. : Вид-во "Хршком 1нтер", 2008. - 1040 с.
5. Корсунська Н.О. Технологп дистанцiйного навчання // Сучаснi шформацшш техноло-riï та iнновацiйнi методики навчання у пщготовщ фахiвцiв: методология, досвiд, проблеми : зб. наук. праць. - Кшв-Вшниця : ДОВ Вшниця, 2002. - 571 с. - С. 45-51.
6. Кухаренко В.М. Дистанцшне навчання: умови застосування : навч. поабник. - Харюв : Вид-во НТУ "ХП1"; Торсшг, 2001. - 320 с.
Лавривская О.З., Грыцюк Ю.И. Использование информационных технологий в учебном процессе Львовского государственного университета безопасности жизнедеятельности
Рассмотрены особенности использования информационных технологий во Львовском ГУ БЖД при изучении курсантами и студентами разных дисциплин, которые обеспечивают их доступ к локальной и глобальной сети. Проект реализован за счет использования возможностей сети Интернет, разработки собственных модульных учебных программ разных уровней сложности, внедрения дистанционного процесса учебы, выпуска электронной учебно-методической литературы.
Ключевые слова: информационные технологии учебы, внутренняя локальная и глобальная учебная сеть, электронная учебно-методическая литература.
Lavrivska O.Z., Grycyuk Yu.I. The use of information technologies in the educational process of the Lviv state university of vital activity safety
The features of the use of information technologies are considered in Lviv SU VAS at a study students and students of different disciplines which provide their access to the local and global network. A project is realized due to the use of possibilities of network the Internet, own module educational program of different levels of complication, introduction of the controlled from distance process of studies, issue of electronic educational and methodical literature developments.
Keywords: information technologies of studies, local and global educational intranet, electronic educational and methodical literature.
УДК 631.524+712.41 Асист. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПАРК-ПАМ'ЯТКА САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА В СМТ. ВЕЛИКИЙ ЛЮБ1НЬ - МИНУЛЕ I СЬОГОДЕННЯ
Дослщжено ютор^ створення та сучасний стан пам'ятки садово-паркового мис-тецтва мюцевого значення, яка розташована на територп школи-штернату у Великому Любшь Розглянуто основш етапи розвитку, юнуючий стан насаджень та сучасш проблеми юнування парку.
Ключов1 слова: парк, палац, насадження, консерващя, реставращя, реконструкщя. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва мюцевого значення в смт. Великий Любшь, як св1дчать юторичш джерела, юнуе на цш територп з юиця XVII ст. [36]. Площа парку - 5,4 га. Нит щею пам'яткою откуеться Великолюбшська спещ-альна загальноосвггая школа-1нтернат, корпуси яко! розташоваш на територп парку.
