12PEDAGOGY
1НТЕРМЕД1АЛЬНА ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МИСТЕЦТВА: СТРУКТУРНО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНА МОДЕЛЬ
к. фiлолог. н. Лупак Н. М.
Украгна, Тернотль, Тернотльський нацюнальний педагогiчний утверситет iMeHi Володимира Гнатюка, кафедра педагогти i методики початковог та дошктьног освти
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/31012020/6872
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 23 November 2019 Accepted 19 January 2020 Published 31 January 2020
KEYWORDS
artistic education, intermedial technology, polyartistic,
communicative activity, communicative competence, structural-functional model.
The problem of polyartistic thinking of future teachers of Art in the process of intermedial communicative activity has been actualized. It has been emphasized at the integrative approach to studying artistic disciplines; the necessity of using intermedial technology in the process of formation of communicative competence of future teachers of Art has been substantiated. It has been found that intermedial technology is a way of organizing communicative space, which combines different forms of media. It has been established that at concrete-subjective level (the sphere of artistic education) intermedial technology is considered as a procedural component of educational communicative activities. The structural-functional model of the process of formation of communicative competence of future teachers of Art on the basis of intermedial technologies has been developed. Three levels that make up the integrity of the model have been presented: conceptual-semantic, compositional, symbolic.
Citation: .HynaK H. M. (2020) Intermedialna Tekhnolohiia Formuvannia Komunikatyvnoi Kompetentnosti Maibutnikh Uchyteliv Mystetstva: Strukturno-Funktsionalna Model. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 1(22). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/31012020/6872
Copyright: © 2020 ^ynaK H. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. У цариш мистецько! осв^и, в умовах академiчного навчання особливо! актуальност набувае проблема формування полiхудожнього мислення студентiв, що передбачае створення системного уявлення про розвиток, функщонування та взаемодiю мистецьких явищ. Тому переконливо звучить теза про те, що домшантною ознакою оновлення процесу засвоення художнiх знань з усвщомленням !х цiлiсностi мае стати штегративний пiдхiд до вивчення мистецтва. Взявши до уваги сучасш тенденцii (штегративш, технологiчнi, комунiкативнi та iн.) розвитку мистецько! осв^и, вважаемо доцiльним застосування в осв^нш практицi iнновацiйноi комушкативно! технологii - iнтермедiальноi, адже вона в повнш мiрi здатна реалiзувати провiдний принцип Ново! укра!нсько! школи - iнтеграцiю змiсту освiти.
У площит дидактики, на перетинi сучасних тенденцiй теорii комунiкацii, теорii медiа, теорii iнтермедiальностi в просторi мультимедiйноi культури визрiли необхiднi умови для появи окресленоi технологii, яку розглядаемо як процесуальний компонент освiтньоi дiяльностi. Пропонуемо таке визначення: гнтермедгальна технология в мистецькй осв1т1 - це спосгб оргашзацИ' комушкативног д1яльност1 суб'ект1в педагог1чного процесу з метою створення художньочнтегративного середовища для формування пол1художнього мислення особистост1 в
умовах ттерактивного навчання. Методолопчним шдгрунтям iнтеpмедiально! технологи слугуе TeopiH iнтермедiальностi, яка в контекст сучасних гуманiтарних наук с^мко набувае актуальностi.
Мета статп: розробити стpуктуpно-функцiональну модель процесу формування комуткативно! компетентностi майбутнiх учителiв мистецтва на засадах iнтеpмедiально! технологи.
Результати дослщження. Ефективним засобом наукового дослщження процесу формування комуткативно! компетентностi майбутшх учителiв мистецьких спецiальностей е педагопчне моделювання, що виявляеться у структуруванш компонентiв процесу з урахуванням лопки всiх можливих взаемозв'язкiв. Моделювання як науковий метод опосередкованого вивчення об'екпв тзнання, виконуючи описову, пояснювальну та евристичну функци, тiсно пов'язане з поняттям «модель» (вiд лат. modus - мipа), яке у загальному pозумiннi е аналогом (гpафiком, схемою, знаковою системою, структурою) певного об'екта (оригшалу), фрагмента pеальностi, аpтефактiв, витвоpiв культури, концептуально-теоретичних утворень, у фшософському енциклопедичному словнику [4, с. 391] тлумачиться як предметна, знакова чи мислена (уявна) система, що вщтворюе, iмiтуе або вщображае певш характеристики, тобто принципи внутршньо! оргашзаци, або функцiонування певних властивостей чи ознак об'екта тзнання. Модель як маршрутна карта окреслюе напрямок руху педагогiчного процесу вiд постановки мети до !! реатзаци, фiксуючи змют цiлей, засоби i способи !х досягнення (методи, технологи), виконавчi компоненти, результати дiяльностi, що надае моделi ознак динамiчностi, алгоpитмiчностi та процесуальносп.
Авторська модель розглядаеться як система взаемопов'язаних елементiв: мети, завдань, методолопчних пiдходiв i пpинципiв, засадничих теорш i ключових понять, концептуально! основи, технологи - алгоритму (етапи) формування комуткативно! компетентности структурних i функщональних компонентiв, змiсту, форм, методiв, засобiв, критерив та показникiв piвнiв сформованосп комуткативно! компетентностi, а також результату освггнього процесу.
З метою комплексного розкриття сутностi педагопчно! мистецько! осв^и з урахуванням спpямованостi методологи мистецько! педагопки на забезпечення практичного (методичного) супроводу викладання пpедметiв мистецького спрямування у закладах вищо! освiти, що оновлюеться сучасними пiдходами, технологiями, концепщями, та специфiки синтезу мистецько! освгги, маемо на метi здiйснити спробу моделювання процесу формування комуткативно! компетентност майбутшх учителiв мистецтва, враховуючи концепт iнтеpмедiальностi - pозумiння мистецтва як комушкативного посередника у мiжкультуpнiй комушкаци, а мiжмистецько! взаемоди як онтолопчно! сутностi мистецтва.
Художнi тексти «звертаються» до аудитори завдяки можливостям медiа, тобто в уснiй фоpмi, чи письмовш (друк), по pадiо, телебаченню, у театрах, юно, через мережу штернет тощо. I вибip каналу мае важливе значення. Художня шформащя зазнае змiн пiд час перекодування (перекладу), або через змiну каналу трансляци, або в пpоцесi спшкування, предметом якого е мистецькi явища, а метою - пошуки смиств. Виникае численна кiлькiсть iнтеpмедiальних зв'язюв: мiж суб'ектами художньо! комунiкацi!, мiж художнiми мовами, мiж каналами пеpедачi iнфоpмацi!, виявлення i аналiз яких знаходиться в площинi мистецько! осв^и, засвiдчуючи синтез мiждисциплiнаpних зв'язкiв. Вважаемо, що компетентний фахiвець у галузi мистецько! освiти, здiйснюючи полiхудожню комушкативну дiяльнiсть, тобто застосовуючи iнтеpмедiальну технолопю в оpганiзованому педагогiчному художньо-iнтегpативному середовищ^ мае володiти умiнням фiксувати явища ваpiативностi та демонструвати логiку !хньо! багатозначностi в обгpунтуваннi теоретичних аспектов дидактики, мистецтва, комунiкацi! через осмислення ключових дефiнiцiй, а також тд час викладання пpедметiв iнтегpовано! освтоньо! галузi «Мистецтво», демонструючи вмiння комушкувати iнтеpмедiально.
Акцентуемо на тому, що в запропонованш моделi (Рис. 1) проглядатимуться три piвнi, якi складатимуть !! цiлiснiсть: концептуально-змгстовий, що розкривае лопку процесу формування комунiкативно! компетентносто майбутнiх учителiв мистецьких спецiальностей на засадах iнтеpмедiально! технологи, i виявляеться у змюто всiе! моделi; композицШний, який простежуеться завдяки продуманому розмщенш структурних елементiв моделi за правилами композицшно! оpганiзацi! зображальних елементiв (вщтворення руху: статики, динамiки, золотого перетину); символгчному, який увиразнюе символiку кольору i форми, що асоцiативно пов'язаш з сутнiстю об'екта чи явища, з урахуванням психолопчного впливу форм, ф^ур i кольоpiв на людину (психогеометри). Враховуючи знакову природу мистецтва (художш коди),
застосовуемо мову символiв (умовних знаюв) як специфiчну форму думки, долучаючи надзвичайно iнформативне образне мислення. Звернення до симболарiума (тлумачення украшсько1' психологiчноï системи символiчних образiв) В. Федорова [3, с. 8 - 9] дозволило виокремити ключовi тези: «символ - це набуток мислення, зовшшне втшення почутпв, думок», «ус нашi думки уречевлеш в символах - основi спiлкування людей та пiзнання свгту», «у символi акумулюються асоцiативнi образи, доробки штугтивного бачення, культурний досвщ поколiнь». Звернення до загальномистецьких проблем теорп кольору допомогли виявити закономiрностi прояву об'ективних i суб'ективних чинниюв iснування цього феномена, зокрема Т. Печенюк [2] акцентуе на наданш кольору значення семантичного об'екта, що е самостiйною складовою об'ективноГ реальносп, здатноГ впливати на фiзичний та психолопчний стан людини.
Згiдно з вищесказаним, авторська модель побудована за законами композицп (лат. composition - побудова, поеднання, створення) - розмщенш та органiзацiï форм, якi створюються у вiдповiдному знаковому матерiалi в процес матерiалiзацiï творчоГ iдеï з метою розкриття сутi цiеï iдеï [5, с. 60]. Скористаемося рекомендащями Н. Дащенко щодо оформлення й редагування наукового тексту, акцентуючи на важливш ролi науковця - комушканта, який, генеруючи наукову iдею чи концепщю, мае намiр презентувати власний науковий твiр. Авторка радить особливу увагу придшити дуже вiдповiдальному завданш - удосконаленнi композицiï, визначаючи останню як «таку побудову тексту, яка об'еднуе всi його частини в едине цше i сприяе вщтворенню цшсносп..., а редагування композицiï передбачае вичленування окремих фрагментiв iз основного тексту» [1, с. 247], що е необхщною умовою структурування модель
Процес формування комунiкативноï компетентностi майбутшх учителiв мистецьких спецiальностей на засадах iнтермедiальноï технологiï представлений як цшсне, структуроване, полiкомпонентне утворення, що функщонуе як злагоджений механiзм (технологiя), у якому узгоджуються всi окремi компоненти. Щоб привернути увагу до головно1' iдеï дослiдження -формування комуткативног компетентностг майбутшх учителiв мистецтва, ми скористалися композицiйним правилом «золотого перетину» та розмютили модель структури комуткативно1' компетентностi, яка зображена у формi круга, у нижнiй третинi рисунку, сумютивши головний елемент iз зоровим центром (приклад асиметрично1' симетрiï). Приклад такого розташування, як «модель в модет» вiдповiдае принципу iнтертекстуальностi «текст у текст!» та iнтермедiальностi, що об'еднуе змют, форму i колiр.
Основними критерiями сформованостi комунiкативноï компетентносп майбутнiх учителiв мистецьких спецiальностей на засадах iнтермедiальноï технологiï визначено: аксюлоачний, когттивний, дгяльтсний, креативний, яю утворюють структуру комунiкативноï компетентносп, формування яко1' конкретизуеться у метi дослiдження. Аксюлопчний критерiй представлено цiннiсно-мотивацiйним компонентом, показниками якого е: емоцiйне ставлення до комуткацл, до суб'екпв комунiкативноï д!яльностц моделювання власно1' комунiкативноï стратегiï з урахуванням Я - Концепцiï; ощнка власним комунiкативним д!ям, здатнiсть до рефлексп. Когн!тивний критерiй представлений шформащйно-змютовим компонентом з наступними показниками: розумшня сут! понять «комунiкацiя», «компетентнiсть», «комушкативна компетентнiсть», «педагогiчна комунiкацiя», «художня комуткащя», «медiакомунiкацiя», «iнтермедiальнiсть» (як унiверсальний закон комуткацл). Дяльтсний критерiй представлений алгоритшчно^яльтсним компонентом з такими показниками: волод!ння алгоритмом побудови ефективно1' комунiкативноï взаемодп; ум!ння аналiзувати та iнтерпретувати твори мистецтва (медiатексти), ум!ння ставити запитання; ум!ння арнументувати i в1дстоювати власну позиц!ю в мистецьких дискурсах. Креативний критерш представлений художньо-творчим компонентом, показниками якого е: здаттсть до стлкування про мистецтво мовою мистецтва; майстернють презентацiï власних досягнень (вербальний, невербальний, iнтермедiальний формати)); вiзуалiзацiя творчих задумiв (створення власного бренду).
Динамiчнiсть процесу формування комунiкативноï компетентностi у моделi зображено за допомогою стр!лок червоного кольору, з вказiвкою напрямiв руху: л!н!йного (вгору, вниз), що засвщчуе iерархiчнiсть, посл!довн!сть, лог!ку процесу та колового (за годинниковою стршкою, проти годинниково1' стр!лки), що символiзуе повороти. У динамщ педагогiчного процесу коловий рух уподiбнюеться руху по спiралi з вказiвкою на часову циктчнють i виходу на новий рiвень знань (комунiкацiï) з опертям на попереднш досв!д.
Puc. 1. CmpvKmypH0-(pyHKi(i0Haji buct Moden b
TpHKyraHK, y 3khh BnncaHHH Kpyr, CHMBom3ye npociip (xygo^Hbo-iHTerparaBHe cepegoBH^e), ^o oxonnroe aKageMiHHy KOMymKa^ro, xygo^Hro KOMymKa^ro Ta MegiaKOMymKa^ro. MaHÖymiH
учитель мистецтв набувае комуткативного досвщу, стлкуючись з одногрупниками, викладачами, студентами шших академiчних груп на теми, пов'язат з мистецтвом, мимоволi починае стлкуватися i з митцями - авторами художтх творiв, вступаючи в дiалог (дiалог Культур), а також маневруе в медiапросторi у пошуку найоптимальтшого зв'язку з цим та iншими (подiбними чи контрастними) творами, або авторами, або iншими учасниками художньо1' комунiкацii. Всi вищеназванi комунiкативнi ресурси «працюють» на формування комунiкативноi компетентност високого рiвня. Термiн «академiчна комуткащя», який розташований у вершинi трикутника, вказуе на домiнантну роль останньо1' у формуваннi лщерських якостей особистосп, адже символiчно трикутник з направленою вершиною вгору означае силу, позитивну енергiю, конструктивну взаемодiю. Художня комуткащя та медiакомунiкацiя (в основi трикутника) е важливими чинниками у формуванн комунiкативноi компетентност майбутнiх учителiв мистецтв, адже саме вони створюють потужну iнформацiйну i технiчну платформу для набуття i вдосконалення навичок стлкування.
Вершина трикутника, як своерiдна стршка, акцентуе на головному i важливому -концептуально-цiльовiй частинi моделi, яка охоплюе мету (формування комунiкативноi компетентносп майбутнiх учителiв мистецьких спецiальностей), завдання (оволодiння комунiкативними знаннями; розвиток комуткативних здiбностей, умiнь, навичок; набуття досвщу комушкативно1' iнтермедiальноi дiяльностi).
При визначенш теоретичних засад побудови структурно-функцiональноi моделi процесу формування комунiкативноi компетентностi майбутшх учителiв мистецтв на засадах iнтермедiальноi технологii ми опиралися на прюритетш та специфiчнi методологiчнi пiдходи, актуальш в умовах сучасно1' педагогiчноi науки: дiалектичний, герменевтичний, синергетичний, системний, компетентнюний, культурологiчний, семiотичний, iнтегративний, iнтермедiальний.
Дiалектичний пiдхiд направлений на вивчення взаемодп протилежностей, акцентуе на протирiччях, яю виступають джерелом iстинного знання. Герменевтичний пщхщ акцентуе на необхiдностi тлумачення подiй i явищ з позицп логiки науки, полягае в розумiннi та iнтерпретацii педагогiчних знань. Синергетичний пщхщ виявляе нелiнiйний стиль мислення, узгоджуе неоднозначнiсть теоретичних побудов системи освiти, пов'язуе елементи структури в системi навчання, впорядковуе дiяльнiсть пщсистем, створюючи умови для самоорганiзацii. Системний пщхщ направлений на позитивн змши освiтнього процесу, зокрема на побудову структурованих дидактичних ситуацiй, надае численн можливостi для встановлення рiзноманiтних зв'язюв мiж компонентами i суб'ектами навчання за законами цшсносп. Компетентнiсний пщхщ спрямований для створення необхщних умов задля розвитку здатностi суб'екта навчання застосовувати набуп знання, умiння й навички в життi та професшнш дiяльностi, направлений на формування загальних, професiйних i предметних компетентностей майбутнього фах1вця в академiчному середовищi та поза ним упродовж життя. Культуролопчний пщхщ надае педагогiчним феноменам загальнонаукового сенсу, адже культурно-iнновацiйнi механiзми ддать в усiх сферах людсько! дiяльностi, в освiтнiй зокрема. Взаемодiя систем «Людина - Людина», «Людина - Техтка», «Людина - Художнiй образ», «Людина - Знакова система» дослщжуються як культурнi явища, що у мистецькш освiтi виявляеться у специфiчних формах комунiкацii. Семiотичний пiдхiд пов'язаний iз аспектами продукування та штегрування знакiв у процесi комунiкацii, орiентований на пошук унiверсальних структур (кодiв) та !х iнтерпретацiю в будь-якому осмисленому текстi (повiдомленнi). 1нтегративний пщхщ полягае у спрямованосп навчального процесу на створення принципово нового освгтнього середовища, в якому здiйснюватиметься синтез знань i вищий рiвень !хньо! взаемодii, що забезпечуватиме цiлiснiсть знань, умшь i навичок, а прюритетними е рiзноманiтнi способи структурування змюту дисциплiн з урахуванням поеднання i взаемодii елементiв цiлiсних систем. Iнтермедiальний п1дх1д надае педагогiчному процесу iнновацiйностi, iнформативностi, полiсемантичностi; насичуе освiтню дiяльнiсть новим змiстом шляхом залучення двох або бшьше рiзноформатних каналiв зв'язку (медiа) до комунiкативноi дiяльностi; активiзуе iнтелектуально-творчий процес опрацювання iнформацii, зокрема художньо1'.
Концептуальною основою iнтермедiальноi технологи в галузi мистецько1' освiти слугують теоретичш й методологiчнi положення про сутшсть iнтермедiальностi як особливо1' форми взаемодп: суб'екпв художньо1' комунiкацii, семютичних кодiв знакових систем i комуткативних каналiв (медiа).
Процес формування комушкативно1' компетентностi майбутнiх учителiв мистецтва на засадах iнтермедiальноi технологii на ушх ступенях вищо! освiти базуеться на врахуванш
принцитв: взаемоди, гумашзацп, цiлiсностi, творчо! активносп, емоцiйностi, наочностi, рефлексивностi.
Змiст концептуально-цшьового блоку в рисунку моделi шдсилений блакитним кольором, семантика якого детально проанашзована В. Федоровим [3, с. 134 - 135]. Блакитний колiр, зазначае автор, асоцiативно пов'язаний з кольором неба, чисто! води, свiжого повггря, тому вважаеться кольором нади, мрi!, правди (iстини), перспективи. Основт концептуальнi положення дослiдження викладенi у блоках квадратно! форми з вказiвкою на оргашзованють i порядок.
У технолопчному блоцi представленi наступнi структуры елементи: педагогiчнi умови, етапи, змют, форми, методи, засоби формування комуткативно! компетентносп майбутнiх учителiв мистецьких спещальностей на засадах iнтермедiально! технологi!.
Ефектившсть функцiонування моделi забезпечуватиметься завдяки дотриманш педагогiчних умов, з-помiж яких визначено наступи: спонукання до творчого самовираження шляхом створення художньо-iнтегративного освiтнього середовища; залучення майбутнiх учителiв мистецьких спещальностей до iнтермедiально! комунiкативно! дiяльностi; оптимальне поеднання теоретичного i практичного (комушкативного) чинникiв в опануваннi мистецьких дисциплш; апробацiя i створення нових педагопчних практик.
Логiка формування комунiкативно! компетентносп майбутнiх учителiв мистецтва на засадах iнтермедiально! технологi! дозволила спроектувати таю етапи: дiагностичний, формувальний, оцiнювальний, шдсумковий.
На першому етапi передбачено дiагностику вихiдного рiвня сформованостi кожного компонента комуткативно! компетентносп майбутнiх учителiв мистецьких спещальностей за визначеними критерiями й показниками, здшснення комплексних дiагностичних процедур за допомогою вiдповiдних методiв (опитування, тестування, анкетування).
Другий етап - формувальний - ставить на мет створити художньо-iнтегративне освiтне середовище, в якому реалiзуватиметься авторська концепцiя iнтермедiально! комунiкативно! дiяльностi, тобто впровацжуватиметься iнтермедiальна технологiя формування комунiкативно! компетентносп майбутшх учитетв мистецьких спецiальностей, особливiсть яко! полягатиме в опануваннi студентами комуткативних знань на основi художньо! шформаци з урахуванням мiжмистецько!, мiжсуб'ектно! та мгжсемютично! взаемодi!, що вiдбуваеться в медiапросторi культури. Процес формування комуткативно! компетентносп передбачено здiйснювати, враховуючи екстракомпозищйну та iнтракомпозицiйну види iнтермедiальностi, що увиразнюють мiжмистецьку та мiждисциплiнарну взаемодда. Поеднання трацицiйних наочних навчальних засобiв iз мультимедiйними забезпечуватиме комплексний естетичний вплив на свiдомiсть особистостi.
Третш етап - оцiнювальний, передбачае анашз результатiв упровадження iнтермедiально! технологi!: здатшсть до професiйно! комунiкативно! дiяльностi, ушння коректувати художньо-педагогiчну мотивацiю, виявлення сформованих комунiкативних знань, умiнь i навичок на практицi, демонстрацiя полiхудожнього мислення, прояв творчо! iнiцiативи в комушкаци, створення i презентацiя власних творчих продуктiв i художньо-естетичного досвщу.
На четвертому - тдсумковому етат - пiдсумовуемо отриманий позитивний досвщ формування комунiкативно! компетентностi майбутнiх учитетв мистецьких спецiальностей на засадах iнтермедiально! технологi!, вказуемо на проблеми та ризики, яю виникали на кожному з етатв формування зазначено! компетентносп, що вимагало прийняття мобiльних альтернативних рiшень, окреслюемо коло питань, яю потребують детальнiшого розгляду i вивчення, з метою вдосконалення всiе! системи мистецько! освiти.
Дiагностично-результативний блок моделi фiксуе чотири рiвнi сформованостi комуткативно! компетентности продуктивний (високий), усвiдомлений (достатнш), зацiкавлений (середнiй), пасивний (низький), першi три з яких засвiдчуе позитивний результат: сформовану комунiкативну компетентнiсть майбутнього вчителя мистецьких спецiальностей, а пасивний (низький) рiвень змушуе повторно звернутися до усвiдомлення мети й вщповщних завдань, яю потрiбно вирiшити, шляхом переощнки мотивацi! до навчання та активiзацi! внутрiшнiх i зовнiшнiх ресурав. Цей блок у композицiйнiй структурi моделi е вiдображенням третьо! (завершально!) частини процесу, в якiй тдсумовуеться теоретичний, методологiчний, технологiчний досвiд, висвплений у попереднiх двох частинах. Дiагностично-результативний блок на рисунку моделi вщтшено зеленим кольором, що вказуе на сумарний результат: при змiшуваннi блакитного i жовтого кольорiв утворюеться свпло-зелений, що символiзуе впевненiсть i гармоншшсть.
Висновки. Вважаемо, що розроблена модель в умовах художньо-штегративного освгтнього середовища закладiв вищо! педагопчно1' освiти забезпечуватиме ефективнiсть процесу формування комунiкативноi компетентностi майбутнiх учителiв мистецтва, що здiйснюеться на засадах iнтермедiальноi технологii. У запропонованiй структурно-функцiональнiй моделi проглядаються три рiвнi, що забезпечують 11 цiлiснiсть: концептуально-змiстовий, композицiйний, символiчний.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дащенко Н. Л. Науковий текст: оформления й редагування: навчальний поабник / Н. Л. Дащенко. -Тернотль: ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2015. - 432 с.
2. Печенюк Т. Кольорознавство: тдручник / Т. Печенюк. - К.: Грат-Т, 2010. - 192 с.
3. Федоров А. В. Символ: образ 1 знак: 8утЪо1агшт/ В. Федоров. - Тернотль: Шдручники 1 поабники, 2009. - 256 с.
4. Фшософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. I. Шинкарук. - К.: Абрис. 2002. - 750 с.
5. Шмагало Р., Гнатишин I. Словник педагопки художньо1 культури та менеджменту мистецтва: термши, поняття, дефiнiцil. - Л.: ЛНАМ, 2012. - 160 с.
