CC BY
6
УДК 658:339.137.2 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).127-134
Дiана BaduMieHa Попова
здобувач ORCID 0000-0002-8099-0109
e-mail: dianavpopova 1995@gmail .com,
1нститут мiжнародних eidnocrn Кшвського нацюнального утверситету iменi Тараса Шевченка, м. Кшв
ШТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЮ М1ЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦ1Й
Постановка проблеми. У новггаш економщ знань зростае актуальшсть формування та пiдвищення кон-курентоспроможноси м1жнародних корпорацiй. Адже конкурентоспроможнiсть розглядаеться як ушвер-сальне багаторiвневе поняття, що вiдображае конку-рентоспроможнiсть продукцп, пiдприемства, корпорацп, гапузi та кра!ни в целому. Наразi новгтшми факторами конкурентно! боротьби виступають не тальки ринково-економiчнi, але й геополггачш та вiйськовi, що е викликом сучасностi. Вiдповiдно, для утримання та досягнення конкурентних позицiй на м1жнарод-ному ринку, корпорацiя мае брати активну участь у процеа iнтенсивного зростання —широкому викорис-танш iнновацiйно-iнтелектуального потенцiалу, акти-вiзацn шновацшно! дiяльностi та ефективному вико-ристанш ключових iнновацiйно-iнтелектуальних ком-петенцiй, що в цшому посилюе конкурентнi переваги. Зазначене зумовлюе необхiднiсть створювати корпо-рацiями новi механiзми менеджменту шноващями та iнновацiйно-iнтелектуальними компетенцiями, що в свою чергу вибудовуе загальну концепщю штелек-туального менеджменту конкурентоспроможнiстю на рiвнi окремо! корпорацп.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. У науковш лiтературi найбшьш вагомий внесок в юторда розвитку поняття «конкурентоспроможтсть» внесли вчеш, яю спочатку вивчали поняття «конкуренщя», зокрема П. Друкер, М. Портер, А. Слоун, Р. Солоу, Дж. Шум-петер та ш. Класифiкацiя iснуючих пiдходiв до управ-лiння конкурентоспроможнiстю була запропонована у робота A. Лycce [4]. Питання галузево! конкуренто-спроможностi були висвгллеш у роботах С. Фiшера [12] та Р. Шонберга [8], Р. Фланагана [14] та ш. Тю-ний взаемозв'язок компетенцiй працiвникiв iз конку-рентоспроможнiстю пiдприемств прямо вщображено у роботах таких вчених, як: У. Демшг [11], Ф. Крозбi [10], У. Шухарт [17], К. 1ш^ва [15] та iн. Шдходи до менеджменту конкурентоспроможнiстю продовжують розвиватись, зокрема в новггаш економiцi знань це вщображено у концепцп управлшня знаннями та ком-петенцiями оргашзацшного навчання (П. Друкер [13], П. Сенг [16], Г. Хамел та К. Прахалад [7]).
Серед вгтчизняних науковщв, яю активно вивча-ють питання менеджменту конкурентоспроможнiстю, зокрема на м1жнародному рiвнi, можна визначити таких: I. Кирчата та Г. Поясник [3], В. Павлова [5], Т. Андросова та Л. Чернишова [1], О. Драган [2], I. Пщдубний [6], Ю. Ярошенко [9].
Видыення невир1шени\ ран1ше частин загально! проблеми, котрим присвячуеться стаття. Оскшьки на-разi iснуе гостра необхiднiсть використання штелекту-альних технологiй i систем менеджменту у ветх сферах
дiяльностi м1жнародних корпорацiй, заснованих на використанш свггово! бази знань, то потрiбно сфор-мувати в теорп та практищ управлiння повноцiнну концепцiю штелектуального менеджменту конкурен-тоспроможнiстю м1жнародних корпорацш. Проте ана-лiз iснуючих заруб1жних та вiтчизняних дослiджень з дано! проблематики, показав, що наявш на сьогодш теоретичнi пiдходи до менеджменту конкурентоспро-можнiстю не дозволяють отримати вичерпну шформа-цiю для формування ушверсального управлiнського iнструментарiю заснованого на штелектуальному ме-неджментi знаннями й шноващями та компетенщями м1жнародно! корпорацп для досягнення глобально! конкурентоспроможностi. Тому дослщження у даному напрямку е актуальними та потребують подальших на-укових ршень.
Мета статтi полягае у такому: визначити ключовi iнновацiйно-iнтелектуальнi компетенцп корпорацп на м1жнародних ринках, побудувати лопчну систему формування конкурентних переваг корпорацп на ос-новi застосування К11К, розробити модель та механiзм штелектуального менеджменту конкурентоспромож-нiстю корпорацп на основi створення центрiв шнова-цшно-штелектуальних компетенцiй i таким чином за-пропонувати комплексний алгоритм досягнення конкурентного лiдерства мiжнародно! корпорацп за раху-нок використання iнтелектуального менеджменту.
Викладення основного матерiалу дослiдження. Менеджмент конкурентоспроможшстю м1жнародних корпорацiй мае здшснюватись за рахунок побудови та ефективного використання системи iнтелектуалiзацi! вибору оптимальних стратегiй корпорацiй та впро-вадження у практику системи управлiння корпоращею концепцп «Iнтелектуалiзацiя HR-менеджменту». Ц двi важливi складовi (блоки управлшня) мають складати загальну iнтелектуалiзацiю управлшня конкурентоспроможшстю м1жнародних корпорацiй. Отже, створення системи iнтеграцi! досягнень новггаьо! еконо-мiки знань та штелектуального менеджменту при ви-борi оптимальних стратегiй м1жнародних корпорацiй iз використанням, зокрема iнтелектуального HR-менеджменту дозволить генерувати новi штелекту-альш компетенцп та проводити !х систематизащю на основi спецiалiзованих внутрiшньокорпоративних ш-формацiйно-iнтелектуальних платформ для досягнення та утримання конкурентоспроможно! позицi! корпорацп на м1жнародному ринку.
У такому контекси можна визначити, що ключо-вими компетенцiями корпорацп на м1жнародних ринках виступають саме шновацшно-штелектуальш компетенцп, до яких безпосередньо потрiбно включати використання концепцп «1нтелектуального вибору
стратеги» в практищ управлшня корпорацп та впро-вадження у практику тако! системи менеджменту кор-порацieю, яка базуеться на основi концепцп «1нтелек-туапiзацiя ИЯ-менеджменту». Це саме те, — цшне й оригiнапьне, що може створити мГжнародна корпора-цiя в умовах економiки 4.0 та те, що дозволить !й ви-робляти продукщю, яка значно вiдрiзняeться вiд продукцп конкурентiв, забезпечуючи при цьому П конку-рентну перевагу та загалом визначаючи рiвень конку-рентоспроможноси компанп. Тобто саме таке вмшня поеднати знання сучасного економiчного глобального простору разом iз використанням штелектуального пiдходу до всГх процесiв управлшня, дозволять корпорацп запропонувати споживачам фундаментальнi ви-годи, що i е основою устшно! конкуренцп в мГжна-родному ринковому просторi.
Визнання ключовою компетенцieю корпорацп iнтелектуальну, дае змогу корпорацп виршувати уш-кальш завдання на мГжнародному ринку, як не пiд силу iншим, зокрема встановлювати новi стандарти господарювання в галузi i тим самим отримувати конкуренты переваги. При цьому великим мГжнародним корпорацiям доцшьно створювати внутршньокорпо-ративнi iнформацiйно-iнтелектуальнi платформи для досягнення та утримання конкурентоспроможно! по-зицп на мГжнародному ринку. Так! внутршньокорпо-ративнi iнформацiйно-iнтелектуальнi платформи фор-мують мережу центрiв iнтелектуальних компетенцш, що об'еднують данi по всш безлiчi компетенцiй, якими володie корпоращя, i !х доцшьно використовувати та-кож у концепцГ! «1нтелектуального вибору стратегп».
У такому контекстi для тдвищення ефективностi iнтелектуального менеджменту конкурентоспромож-нiстю мГжнародних корпорацiй виникае питання ви-окремлення ключових iнновацiйно-iнтелектуальних компетенцш та !х ранжування за рiвнем значимостi у дiяльностi корпорацп, оскшьки саме ключовi компе-тенцп можуть бути основою проривних iнновацiй та джерелом нових стандартiв як в окремш галузi, так i в цшому на глобальному ринку. Саме вони забезпечують власнику глобальнi переваги або глобальну конкурен-тоспроможнiсть, а також створюють потенцiал збере-ження ринкового лщерства створюваних продукгiв та послуг.
Важливим етапом аналiзу ключових шновацшно-iнтелектуальних компетенцiй корпорацГ! на мГжнарод-них ринках може бути !х дослiдження з погляду галу-зевого позицюнування. Такий аналiз дозволить дати оцшку компетенцп як з погляду цшностних властиво-стей вироблено! продукцп для споживача, так i з погляду пошуку нових можливостей для застосування компетенцiй в шших сферах.
Для визначення й оцшки можливостi розпов-сюдження iнновацiйно-iнтелектуальних компетенцш на рiвень широкого мiжгалузевого позицюнування можна використовувати пiдхiд, суть якого полягае у представлены виробництва на рiвнi вузького галузе-вого позицюнування як бiзнес-процесу. Таким чином, можна умовно сформувати структуру бiзнес-процесiв, що дозволить виявити т з них, яю забезпечують гло-бальну перевагу або глобальну конкурентоспромож-нiсть вироблено! продукцп. Наступним етапом е необ-хiднiсть отримання об'ективного опису ресурав, як1 дозволяють визначити унiкальнi властивосп продукц1! в однiй галузi та яю мають забезпечити глобальну перевагу чи конкурентоспроможшсть на шших рiвнях
галузевого позицiонування. На цьому етат можна провести аналiз шновацшних стратегiчних можливостей, а також створити шформацшно-штелектуальну базу даних ушкальних пiдходiв та методiв, що застосо-вуються в iнших галузях.
Ще одним етапом аналiзу й оцшки ключових шновацшно-штелектуальних компетенцiй (К11К) м1жнародно1 корпорацГ! може бути складання рiзних прогнозiв та припущень щодо !х поширення на рiвнi м1жгалузевого та глобального позицюнування. Ми пропонуемо наочно здшснити демонстращю оцiнки К11К (рис. 1).
Далi за результатами штелектуально! оцiнки ком-петенцiя може бути вщнесена до групи тих, що забезпечують глобальну перевагу (глобальну конкурентоспроможшсть).
Якщо поглиблюватись у даному напрямку досль дження, то можливо також додатково здiйснити реаль зацiю методики оцiнки та ранжування К11К. У загаль-ному виглядi вона передбачатиме Г! впровадження в шформацшно-аналгтчну систему корпорацГ!, в яюй будуть використанi алгоритми оцiнювання еталонних компетенцiй, методи визначення параметрiв регресш-но! моделi, iнструменти пiдтримки прийняття екс-пертних рiшень та вiзуалiзацГl отриманих результатiв. Так! завдання не були визначеш у нашому досль дженнi, але вони можуть бути в перспективi подаль-ших розвщок в даному напрямi.
Наступним етапом у дослщженш iнтелектуаль-ного менеджменту конкурентоспроможшстю мiж-народних корпорацiй е побудова лопчно! системи формування конкурентних переваг на основi застосування К11К, що представлена у виглядi схеми на рис. 2.
Оцшка конкурентоспроможностi корпорацГ! з урахуванням К11К дозволяе змоделювати ланцюжок «iнтелектуально-iнновацiйнi компетенцГ! — економiка 4.0. — конкурентоспроможшсть корпорацГ! на мГж-народних ринках» та потенцшно дае можливiсть для здшснення подальшо! оцiнки результативностi формування нових конкурентних переваг юльюсно.
Пдсумком впровадження всього комплексу про-понованих логiстичних схем для здшснення штелекту-алiзацГl менеджменту конкурентоспроможнiстю кор-порацiй на мГжнародних ринках мае стати штегращя окремих iнновацiйно-iнтелектуальних компетенцш корпорацГ! до единого мГжнародного шформацшного простору економiки 4.0, зокрема для трансферу техно-логiй, зростання технолопчного лiдерства корпорацiй тощо.
Окрiм схеми оцшки ключових шновацшно-ште-лектуальних компетенцш (К11К) корпорацГ! та побу-довано! системи формування конкурентних переваг корпорацш на основi застосування К11К, ми пропонуемо також розробити модель та мехашзм штелектуального менеджменту конкурентоспроможшстю корпорацш на основi створення цен^в шновацшно-штелектуальних компетенцш.
Лопчно визначити, що система управлшня К11К е складовою системи штелектуального менеджменту конкурентоспроможшстю корпорацГ! та мае формува-тися разом iз шшими складовими. На вхiд узагальне-ного процесу iнтелектуалiзацГl управлiння компетен-щями повиннi надходити данi про вже формалiзованi знання. Це наявнi патенти, лiцензГl, технологГ! та iншi об'екти штелектуально! власносп, що належать корпо-
1нтелекгуальне прогнозування та розумне гтоширення КПК на р1вн1 ммгалузевого та глобального позицк>нування
Виявленмя можл и востей ефективного поширенмя КПК на ршень широкого м)жгалузевого
Рис. 1. Схема оцтки ключових тновацшно-ттелектуальних компетенцш (К11К) корпораци
авторська розробка)
Рис. 2. Системи формування конкурентних переваг корпорацш на основi застосування К11К
(авторська розробка)
раци. Ц компетенци вже мають загальноприйняту систему класифiкацil за науковими сферами (система класифжаци патентно! шформаци). Водночас по-трiбно включити неявш компетенци, до яких належать неформалiзованi об'екти штелектуально! власностi, технологiчнi ршення, iнновацiйнi розробки тощо.
У мiжнароднiй корпораци за цей напрямок ро-боти може вiдповiдати внутрiшньокорпоративний ш-формацiйно-iнтелектуальний центр компетенцiй, пра-щвники якого здiйснюватимуть функцiю адмшстру-
вання шформацшних баз, а експерти з предметних га-лузей — надавати консалтинговi послуги пiдроздiлам корпораци з пошуку необхщно! iнформацil. Таким чином, i центр компетенцiй — це шформацшно-штелек-туальна платформа м1ж носiями знань та компетенцiй та споживачами та iншими стейкхолдерами корпораций Схематично така модель штелектуального менеджменту знаннями та шноващями на основi створення центрiв шновацшно-штелектуальних компетенцiй представлена на рис. 3.
Рис. 3. Модель ттелектуального менеджменту знаннями та тновацшми на основi створення центрiв тновацшно-ттелектуальних компетенцш корпораци (авторська розробка)
Загальна мета представлено! моделi полягае у формалiзацil та класифжаци вах наявних у корпораци штелектуально-шновацшних компетенцiй з можли-вютю !х розвитку та ефективного поширення.
Деталiзацiя вищезазначеного процесу штелекту-ального менеджменту компетенцiями представлена на рис. 4.
Таким чином, стае очевидним, що штелектуаль-ний менеджмент конкурентоспроможшстю мiжнарод-них корпорацш через управлiння компетенцiями е основою забезпечення стшких конкурентних переваг корпораци. Для реалiзацil процесу управлшня компе-тенцiями необхiдно розробити алгоритм виявлення основних компетенцш корпораци у виглядi цен^в компетенцiй.
Ми пропонуемо авторський пiдхiд до розгляду внутршньокорпоративного iнформацiйно-iнтелекту-ального центру компетенцш як до особливо! структурно! одинищ корпораци, яка контролюе деюлька напрямiв дiяльностi, прiоритетних для корпораци та саме тих, що забезпечують акумулювання в;цпов;цних iнновацiйно-iнтелектуальних компетенцiй з метою отримання вщ них максимально! корисп та досяг-нення конкурентоспроможность Головним завданням центрiв компетенцiй е функщя iнтегратора знань в но-вiтнiй економiцi. В результатi мiжнародна корпорацiя матиме можливiсть пiдвищити ефектившсть свое!
дiяльностi за допомогою розвитку шформацшно-ште-лектуального обмiну всерединi П структури.
Якщо створення знань, широкий доступ до них як всередиш корпорац1!, так i для споживачiв та iнших стейкхолдерiв, е функщею адмiнiстративного центру iнформацiйних баз даних у контекси мiжнародног дi-яльноси корпорацiй в умовах економiки 4.0, то ефек-тивне використання знань пов'язано переважно з без-посередшм виробництвом, а iншi три процеси можуть бути успiшно централiзованi в рамках створення ш-формацiйно-iнтелектуального центру компетенцш. Процес формалiзацiг iнформацiйно-iнтелектуальних компетенцш може бути реалiзований на основi кшькох послiдовних етапiв:
Перший етап — оцшка додатково! цiнностi для споживача та iнших стейкхолдерiв тих чи шших влас-тивостей продукив та послуг — дозволяе виявити кон-курентоспроможнiсть конкретних продуктiв. Далi в;д-буваеться виявлення приросту конкурентоспромож-ностi;
Другий етап. Для виявлення повного перел^ iн-формацiйно-iнтелектуальних компетенцш та поперед-нього вид1лення у цьому контекси ключових позицiй конкурентоспроможносп можна використовувати екс-пертну оцшку (анкетування, круглий ст1л тощо). Тут буде сформовано перелж усiх виявлених iнформа-цiйно-iнтелектуальних компетенцiй, що стосуються тдвищення конкурентоспроможностi корпорац!!.
Рис. 4. Процес штелектуального менеджменту компетенцшми мiжнародноi корпорацн для досягнення конкурентосnроможностi (авторська розробка)
ДалГ пропонуеться наступний алгоритм досягнення конкурентного лщерства за рахунок викорис-тання штелектуального менеджменту, що представлений на рис. 5.
Таким чином, кожен iз етатв досягнення лщиру-ючих конкурентних позицш на мГжнародному ринку за рахунок використання штелектуального менеджменту мае сво! завдання i кiнцевi результати.
Формування шформацшних баз, органiзацiя трансферу технологш та iнтелектуальних компетенцiй на рiвнi структурних пiдроздiлiв корпорацГ!. На цьому етапi необхiдно вирiшити питання створення таких баз всередиш структур мГжнародно! корпорацГ!, що дозволить здшснювати трансфер технологiй та компетенцш усерединi пiдроздiлiв корпорацГ!. Цей етап у загальнш системi досягнення лщируючих конкурентних позицiй е основним, оскГльки е базовим для подальшого формування галузевих центрiв iнтелектуальних компетен-цГ!. Важливо, що стосовно корпорацГ! на даному рiвнi управлiння трансфер технологш та компетенцш може бути: внутршшм — мГж пiдроздiлами корпорацп; квазiвнутрiшнiм — рух технологiй усередиш корпорацГ!; зовнiшнiм — стосовно тдприемств корпорацГ!.
Формування шформацшно! бази, яка дозволить забезпечити систематизащю, ранжування та пошук потрiбних технологiй та компетенцш для застосування у тому чи шшому пщроздМ корпорацГ! та поширення !х на всю корпоращю, мае велике значення для уст-шного трансферу технологiй та компетенцш.
Формування внутршньокорпоративно! шформа-цшно-штелектуально! платформи. Довгостроковою метою передачi знань е пщтримка економiчного зрос-тання в найближчому майбутньому за допомогою розробки та комерщалГзацГ! нових технологiй. У гло-бальнiй економiцi багатство нацГ! безпосередньо зале-жить вiд його конкурентно! позицГ! на свiтовому ринку високих технологiй, що не може бути досягнуто перевагою у вузькому ринковому сегмени, але потребуе розвитку потенцiалу для всiх галузей. Саме тому проблема трансферу знань не може обмежуватись вщом-чими межами одше! галузi, але мае включати зов-нiшню складову з метою досягнення лщируючих конкурентних позицш на мГжнародному ринку. У зв'язку з цим необхщно створювати внутрiшньокорпоративнi iнформацiйно-iнтелектуальнi платформи (бази знань, технологш та компетенцш) у всГх високотехнолопчних галузях з метою оргашзацГ! мГжгалузевого трансферу технологiй та компетенцш г !х акумулювання всередиш корпорацГ!, що забезпечуе скорочення обсяпв ре-сурсГв, потрГбних на виробництво шновацшно! про-дукцГ! та пщвищення !! конкурентоспроможностГ.
Формування галузевого центру штелектуальних компетенцГй. ОстаннГ десятилГття показали, що юнуе нагальна необхГднГсть ширшого використання мГжна-родного досвГду та, зокрема, максимально широкого поширення досягнень науки, техшки, технологш, а та-кож !х трансфер. Отримання дозволу на трансфер знань дозволяе оптимГзувати процес передачГ знань,
Формування внутр1шньокорпоративно'|' ¡нформацТйно-штелектуально? платформи (бази знзнь, технолопй тоща)
•етии \ обьл'т знаниями.
технологиям и, , компетенциями
1нтегроц!яу 'I м/жнородний | ¡нформацййно-• цифровой лрост(р
Формування ¡нформац!йннх баз, оргвнЬац1я трансферу технрлогт \ гнтелектуальних компетенц]и на рЗвн! структур ник тдрозд!лш норпорацн
Формування галузевого центру ¡нтелектуальних компетенфй
Формування галузевоТ ¡нформац1Йно-жтел е кту а л ьн оТ платформ» [базн знань, технологш тощо)
ОрганЬащя трансферу телнологгй, знань та аиробництво высоко конкурентно? продукцп
Досягнення лТдируючих позиций на кнжнародному ринку
Рис. 5. Етапи досягнення лiдируючих конкурентных позицш корпорацш мiжнародному ринку за рахунок використання ттелектуального менеджменту (авторська розробка)
обирати зручну форму з урахуванням усГх супутшх ви-трат. На цьому етат корпорацiя вирiшуe питання про перевагу отримання знань ззовнi над активiзацieю сво!х зусиль. Для цього юнують галузевi центри ште-лектуальних компетенцiй, у вiданнi яких мають бути так питання: правова допомога пщприемствам при здiйсненнi трансферу будь-яких знань; оцiнка статусу переданих знань з точки зору державно! таемнищ, формування перел^ подвiйних технологiй, що до-пускають цившьне вшьне використання; формування технолопчних та компетентнiсних баз даних; прове-дення експертиз, оцшка значимостi та перспектив використання компетенцш та видача рекомендацiй щодо !х поширення на тих чи шших пiдприeмствах; прове-дення економiчних розрахунюв щодо вибору найбiльш ефективного способу передачi компетенцiй мГж кон-кретними пiдприeмствами.
Формування галузево! шформацшно-штелекту-ально! платформи. При здiйсненнi процеав виявлення компетенцiй Центр компетенцiй на основi застосу-вання 1КТ мае формувати вщповщну шформацшно-iнтелектуальну платформу, що мютить повну шформа-щю про iснуючi досягнення рiзних корпорацш. Бази даних технологш вже давно застосовуються у свгговш практицi. Вщтак, вважаемо логiчним створити анало-пчш основи з подiбним функцiоналом. Водночас на цих платформах можна пов'язати технологи з ключо-вими штелектуальними компетенцiями, необхiдними для !х створення та застосування. Це дасть змогу тд-вищити ефективнiсть трансферу технологш. Лопчно, що потенцiйним споживачем технологш повинш ста-вати корпорацГ!, яю мають необхiднi компетенцГ!. Тодi процес впровадження iнновацiй буде значно ефектив-нiшим. КомпетенцГ! визначають сприйнятливiсть до
нововведень, використання ще! здатностi дозволяе швидко переймати мГжнародний досвiд, котювати перспективнi свiтовi розробки, що бачиться вкрай важливим в умовах економiки 4.0.
КомпетенцГ!, в свою чергу, не можна розглядати у вiдривi вiд загально! системи управлiння знаннями. КомпетенцГ! завжди пов'язанi iз ресурсами, об'ектами штелектуально! власностi та шшими знаннями. Звiдси у системi управлшня знаннями компетенцi! складають одну з категорш iнформацiйних ресурсiв. Виявленi знання е шформацшним ресурсом, !х можна подшити на три види: дат, шформащя, компетенцi! (знання, здiбностi).
Оргашзащя трансферу технологiй, знань та ви-робництво висококонкурентно! продукци. З метою використання результата свггового досвщу найбшьш ефективним чином необхщно вдосконалювати поль тику iнформацiйного обмiну за такими напрямами: 1) трансфер технологш з урахуванням диверсиф^цГ! дiяльностi; 2) оптимiзацiя ресурсiв через центри компетенцш як галузевих iнтеграторiв; 3) пщвищення ефективностi через створення системи лщензування; 4) систематизацiя, контроль та управлшня через формування шформацшних баз даних.
Висновки. Реалiзацiя заходiв iз зазначених вище основних напрямiв вдосконалення полiтики шформа-цiйного обмшу у системi iнтелектуального менеджменту конкурентоспроможшстю мiжнародно! корпорацГ! сприятиме потенцшному скороченню витрат на виробництво шновацшно! продукцГ! або створенню шновацшних технологiй на базi вже юнуючих, що до-зволяють нарощувати конкуренты переваги тим самим досягаючи лщерства на мiжнародному ринку. Таким чином, галузевий центр компетенцш корпорацш
виявляеться штегрованим у свiтовий iнформацiйний проспр, що дозволяе органiзувати обмш компетен-цiями та технологiями м1ж ключовими гравцями м1ж-народних ринюв. У контексп реалiзащí штелектуаль-ного менеджменту буде забезпечуватись, в юнцевому випадку, пiдвищення конкурентоспроможносп м1ж-народно'1 корпорацш.
Список використаних джерел
1. Андросова Т. В., Чернишова Л. О. Управлшня м1жнародною конкурентоспроможнiстю: навчальний поетбник у структурно-логiчних схемах. Харюв: ХДУХТ, 2019. 202 с.
2. Драган О. I. Управлшня конкурентоспромож-шстю пiдприемств: теоретичнi аспекти: монографiя. Киш, 2006. 160 с.
3. Кирчата I. М., Поясник Г. В. Управлшня кон-курентоспроможнiстю пiдприемства в глобальному се-редовищi: монографiя. Харюв: Вид-во ХНАДУ, 2009. 160 с.
4. Луссе А. В. Макроэкономика. 2-е изд. СПб.: Питер, 2002. 240 с.
5. Павлова В. А. Конкурентоспроможшсть тд-приемства: ощнка та стратепя забезпечення : моно-графiя. Дншропетровськ: Видавництво ДУЕП, 2006. 276 с.
6. Пщдубний I. О. Управлшня м1жнародною кон-курентоспроможнiстю пiдприемства : навч. поаб. Харюв, 2004. 264 с.
7. Прахалад К. К., Хамел Г. Стержневые компетенции корпорации. Стратегический процесс / пер. с англ.; под ред. Ю. Н. Каптуревского. СПб: Питер, 2001. С. 101-120.
8. Шонберг Р. Японские методы управления предприятием. Москва: Экономика, 1988.
9. Ярошенко Ю. Ф. Формування оргашзацшно-економiчного мехашзму пщвищення конкурентоспро-можностi пiдприемства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01. Харюв: Харювський державний економiчний ушверситет, 2001. 19 с.
10. Crosby P. B. Quality Is Free: The Art of Making Quality Certain: How to Manage Quality — So That It Becomes A Source of Profit for Your Business. N. Y.: McGraw-Hill Companies, 1979.
11. Deming W. E. Quality Productivity and Competitive Position. Massachusetts: Massachusetts Inst Technology, 1982.
12. Dornbusch R., Fischer S., Startz R. Macroeconomics. N. Y.: McGraw-Hill Education, 2013.
13. Drucker P. The Age of Discontinuity. Piscataway; New Jersey: Transaction Publishers, 1969.
14. Flanagan R. J. Globalization and Labor Conditions: Working Conditions and Worker Rights in a Global Economy. Oxford: Oxford University Press, 2006.
15. Ishikawa K. What is Total Quality Control? The Japanese Way Hardcover / translated by D.J. Lu. Prentice Hall, 1988.
16. Senge P. M. The Fifth Discipline Fieldbook: Strategies and Tools for Building a Learning Organization Paperback. N. Y.: Doubleday, 1994.
17. Shewhart W. A. Economic control of quality of manufactured product. N. Y.: D. Van Nostrand Company, 1931.
1S. Гуцалюк О. M., Череватенко В. А. Розвиток мiжнaродного бiзнесy в контексп мiжнaродного менеджменту. Держава та регюни. Серя : Економка та nid-приемництво. 2015. № 6 (S7). С. S-13.
19. Гуцалюк О. М. Сучасний букгалтер: його роль та мюце в свт. [Електронний ресурс]. URL: http:||intkonf.org|gutsalyukom-suchasniy-buhgalter-yogo-rol-ta-mistse-v-sviti|.
20. Бриль I. В., Бркжовецький Я. С. Сучасш на-прями i рiвнi дослщження iнтелектyaлiзaцiï економiки та п^дпр^мс^. Вкник економiчноï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 172-179. DOI: https:||doi.org|l0.37405| 1729-7206.2020.2(39).172-179.
21. Пушак В. Я., Горбаль H. I. ШновацИ як чин-ник пщвищення конкурентоспроможносп Украши. Вкник економiчноï науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 131-137. DOI: https:||doi.org|l0.37405|l729-7206. 2020.1(38).131-137.
22. Русетян О. А. Вплив розвитку 'Чндустрп 4.0" на людський каттал промислового п^дпр^м^-ва: за-рyбiжний досвщ. Економжа промисловость 2021. № 4 (96). С. 93-117. DOI: http:||doi.org|l0.15407/ econindustry202l.04.093.
References
1. Androsova, T. V., Chernyshova, L. O. (2019). Upravlinnia mizhnarodnoiu konkurentospromozhnistiu: navchal'nyj posibnyk u strukturno-lohichnykh skhemakh [Management of international competitiveness: a textbook in structural and logical schemes]. Kharkiv, KhDUKhT. 202 p. [in Ukrainian].
2. Drahan, O. I. (2006). Upravlinnia konkurento-spromozhnistiu pidpryiemstv: teoretychni aspekty [Management of enterprise competitiveness: theoretical aspects]. Kyiv. 160 p. [in Ukrainian].
3. Kyrchata, I. M., Poiasnyk, H. V. (2009). Uprav-linnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva v hlobal-nomu seredovyschi [Management of enterprise competitiveness in the global environment]. Kharkiv, KhNADU Publishing House. 160 p. [in Ukrainian].
4. Lusse, A. V. (2002). Makroekonomika [Macroeconomics]. 2nd ed. SPb., Piter, 240 p. [in Russian].
5. Pavlova, V. A. (2006). Konkurentospromozhnist pidpryiemstva: otsinka ta stratehiia zabezpechennia [Competitiveness of the enterprise: assessment and support strategy]. Dnipropetrovsk, DUEP Publishing House. 276 p. [in Ukrainian].
6. Piddubnyi, I. O. (2004). Upravlinnia mizhnarod-noiu konku-rentospromozhnistiu pidpryiemstva [Management of international competitiveness of the enterprise]. Kharkiv. 264 p. [in Ukrainian].
7. Prakhalad, K. K., Khamel, H. (2001). Sterzhnevye kompetentsyy korporatsyy [The core competencies of the corporation]. (pp. 101 — 120). Stratehycheskyjprotsess [Strategic process]. Trans. from English. SPb., Piter [in Ukrainian].
S. Shonberg, R. (1988). Yaponskiye metody uprav-leniya predpriyatiyem [Japanese methods of enterprise management]. Moscow, Economy. 251 p. [in Russian].
9. Yaroshenko, Yu. F. (2001). Formuvannia orhani-zatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [Formation of the organizational and economic mechanism of increase of competitiveness of the enterprise:]. Extended abstract of
candidate's thesis. Kharkiv, Kharkiv State University of Economics [in Ukrainian].
10. Crosby, P. B. (1979). Quality Is Free: The Art of Making Quality Certain: How to Manage Quality — So That It Becomes A Source of Profit for Your Business. N. Y., McGraw-Hill Companies.
11. Deming, W. E. (1982). Quality Productivity and Competitive Position. Massachusetts, Massachusetts Inst Technology.
12. Dornbusch, R., Fischer, S., Startz, R. (2013). Macroeconomics. N. Y., McGraw-Hill Education.
13. Drucker, P. (1969). The Age of Discontinuity. Piscataway; New Jersey, Transaction Publishers.
14. Flanagan, R. J. (2006). Globalization and Labor Conditions: Working Conditions and Worker Rights in a Global Economy. Oxford, Oxford University Press.
15. Ishikawa, K. (1988). What is Total Quality Control? The Japanese Way Hardcover (D.J. Lu, Trans). Prentice Hall.
16. Senge, P. M. (1994). The Fifth Discipline Fieldbook: Strategies and Tools for Building a Learning Organization Paperback. N. Y., Doubleday.
17. Shewhart, W. A. (1931). Economic control of quality of manufactured product. N. Y., D. Van Nostrand Company.
18. Hutsaliuk, O. M., Cherevatenko, V. A. (2015). Rozvytok mizhnarodnoho biznesu v konteksti mizhnarodnoho menedzhmentu [Development of international business in the context of international
management]. Derzhava ta rehiony. Seriia : Ekonomika ta pidpryiemnytstvo — State and regions. Series: Economics and Entrepreneurship, 6 (87), pp. 8-13 [in Ukrainian].
19. Hutsaliuk, O. M. Suchasnyi bukhhalter: yoho rol ta mistse v sviti [Modern accountant: his role and place in the world]. Retrieved from http://intkonf.org/gutsalyu kom-suchasniy-buhgalter-yogo-rol-ta-mistse-v-sviti/ [in Ukrainian].
20. Bryl, I. V., Briukhovetskyi, Ya. S. (2020). Suchasni napriamy i rivni doslidzhennia intelektualizatsii ekonomiky ta pidpryiemstv [Modern directions and levels of research of intellectualization of economy and enterprises.]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), pp. 172-179. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2020.2(39).172-179 [in Ukrainian].
21. Pushak, V. Ya., Horbal, N. I. (2020). Innovatsii yak chynnyk pidvyshchennia konkurentospromozhnosti Ukrainy [Innovation as a factor in increasing Ukraine's competitiveness]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), pp. 131-137. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).131-137 [in Ukrainian].
22. Russiian, O. A. (2021). Vplyv rozvytku "Industrii 4.0" na liudskyi kapital promyslovoho pidpryiemstva: za-rubizhnyi dosvid [The influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise: foreign experience]. Econ. promisl., 4 (96), pp. 93117. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04. 093 [in Ukrainian].
Crarra Hagiâmna go pega^ïi 17.11.2021
Формат цитування:
Попова Д. В. !нтелектуальний менеджмент конкурентоспроможтстю м1жнароднж корпорацш. Всник еко-номiчноï науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 127-134. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).127-134
Popova, D. V. (2021). Intelligent Management of the International Corporation Competitiveness. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 127-134. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).127-134
