CC BY
10
УДК 339.92
1ННОВАЦ1ЙН11НСТРУМЕНТИ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО ФОРМУВАННЯ М1ЖНАРОДНОГО Б1ЗНЕСУ
© 2016 МОСКАЛЕНКО Н. О., САВЕНКО К. С.
УДК 339.92
Москаленко Н. О., Савенко К. С. 1нновацшш шструменти органiзацiйного формування мiжнародного 6i3Hecy
Мета cmammi - надати чтке уявлення та розумння теоретико-практичних засад оргашзацйного формування мжнародного бзнесу, заснова-ного на шновафх, як найефективтшоi моделi ринковоi взаемоди, створення конкурентних переваг та органiзацiйних цнностей ум'жнародно-мусередовищi. Проведенопаралельмiжтеор'кю iнновацiiтарозвитку бiзнесу, якузакладено Й. Шумпетером, iсучасними концеп^ями, зокрема, К. Прахалада та М. Кришнана, Б. Кунна, Р. Пиккель, Х. Уолтерс та Л. КМ. Огляд концепцт доводить, що сучат iнновацii виходять за межi /хнього традицйного розумння та виступають рушшною силою у формуванн нових форм мiжнародного б'знесу. М'жнародт компанИсьогодн представляють бiзнес-мережi, як поеднують максимальне задоволення потребспоживач'ю та наближення до ¡х цнностей, з одного боку, та глобальний доступ до ресурав, з шшого. Досв'д свтових компанш в набутт'1 компетенцт генерування iнновацiй та 1'х ефективноi реал'вацИе вкрай цнним для нацонального б'внесу та формування можливостей щодо спiвпрацi на м'жнародному ринку. Ключов'! слова: мiжнародний б'знес, оргашзацшне формування, б'знес-модель, ннова^я. Рис.: 1. Ббл.: 8.
Москаленко Наталя Олександрiвна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри м'жнародного б'знесу та економ'нного анал'зу, Хармвський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: nata_moskalenko@mail.ru
Савенко Ксешя СергП'вна - кандидат економiчних наук, викладач кафедри мiжнародного б'знесу та економ'нного анал'зу, Хармвський нацональ-ний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Хармв, 61166, Украна) E-mail: kysto78@gmailxom
УДК 339.92
Москаленко Н. А., Савенко К. С. Инновационные инструменты организационного формирования международного бизнеса
Цель статьи - дать четкое представление и понимание теоретических и практических основ организационного формирования международного бизнеса, основанного на инновациях, как наиболее эффективной модели рыночного взаимодействия, создания конкурентных преимуществ и организационных ценностей в международной среде. Проведена параллель между теорией инновации и развития бизнеса, заложенной Й. Шумпетером, и современными концепциями, в частности, К. Прахалада и М. Кришнана, Б. Куинна, Г. Пиккель, Х. Уолтерс и Л. Килли. Обзор концепций доказывает, что современные инновации выходят за пределы их традиционного понимания и выступают движущей силой в формировании новых моделей международного бизнеса. Международные компании сегодня представляют бизнес-сети, которые объединяют максимальное удовлетворение потребностей клиентов и приближение к их ценностям, с одной стороны, и глобальный доступ к ресурсам, с другой. Опыт мировых компаний в приобретении компетенций генерирования инноваций и их эффективной реализации является чрезвычайно ценным для национального бизнеса и формирования возможностей для сотрудничества на международном рынке. Ключевые слова: международный бизнес, организационное формирование, бизнес-модель, инновация. Рис.: 1. Библ.: 8.
Москаленко Наталья Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: nata_moskalenko@mail.ru
Савенко Ксения Сергеевна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: kysto78@gmailxom
UDC 339.92
Moskalenko N. O., Savenko K. S. The Innovative Tools for Organizational Development of International Business
The article is aimed to give a clear view and understanding of the theoretical and practical foundations of organizational development of international business based on innovation, as the most effective model of market interaction, creation of competitive advantage and organizational values in the international environment. The article draws a parallel between theory of innovation and business development, formed by J. Schumpeter and modern concepts, in particular, by C. Prahalad and M. Krishnan, by B. Quinn, R. Pik-kel, H. Walters and L. Keeley. On reviewing concepts it has been proved that modern innovations go beyond their traditional understanding of and are the driving force in the formation of new international business models. International companies nowadays are business networks that combine maximum satisfaction of customers along with approximation of their values, on the one hand, and global access to resources on the other. Experience of the world-wide companies in acquiring competences for generating innovations and their effective implementation is extremely valuable for national business and formation opportunities for cooperation on the international market. Keywords: international business, organizational development, business model, innovation. Fig.: 1. Bibl.: 8.
Moskalenko Natalia O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economic (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: nata_moskalenko@mail.ru
Savenko Kseniia S. - PhD (Economics), Lecturer of the Department of International Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economic (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kysto78@gmail.com
Miжнародний 6i3Hec, його можливосп, умови поширення та успшшсть перебувають в по-стшнш трансформаци. Як сфера та напрям соцiально-полiтико-економiчноï дiяльностi мiжнарод-ний 6i3MC вцчувае дда Bcix чинниюв на рiвнях мжро-, мезо- та макроекономiчноï взаемоди. Оргашзацшш
форми мiжнародного бiзнесу також постшно змшюють-ся в силу цих самих факторiв.
Всесв^ня оргашзацш бiзнесу визначила ряд по-ложень, яю надають основш визначення мiжнародного бiзнесу [1]. По-перше, це взаемодш оргашзацш рiзних форм власност або шдроздшв одше'1 компани, яю зна-
ходяться в ршних державах, мета яких одержати при-буток саме за рахунок переважно! вигоди м1жнародних операцш у сфер1 дкових в1дносин.
По-друге, м1жнародний б1знес являе собою шд-приемницьку д1яльн1сть, яка пов'язана з тим, що кап1тал використовуеться в р1зних формах, мае переваги висо-ко! дково! активност1, а також кнуе для отримання при-бутку 1 поширюеться на м1жнародну сферу економжи.
По-трете, м1жнародний б1знес включае в себе р1з-н1 господарсью операци, як1 зд1йснюються оргашзац1я-ми двох-трьох 1 бкьше держав. Под1бш дков1 в1дносини можуть в1дбуватися м1ж комерц1йними орган1зац1ями та державними установами.
По-четверте, якщо в м1жнародному б1знес1 бе-руть участь комерцшш оргашзаци, то вся !хня д1яльн1сть спрямована на отримання доходу, на в1дмшу в1д держав-них установ, як1 мають, як правило, зовйм 1нш1 цш.
По-п'яте, якщо розглядати м1жнародний б1знес з позици м1жнародних в1дносин у сфер1 економжи, то це певна конф1гурац1я суб'екйв м1ждержавно! економ1чно! д1яльност1, яка спрямована на отримання взаемовипд-ного сшвроб1тництва.
По-шосте, процес м1жнародного розвитку б1зне-су проявляеться в особлив1й форм1 взаемодИ м1ж суб'ектами. Цей процес мае конкретну структуру, певну техшку, а також регламентуеться положеннями та нормами ведення, шдсумками 1 результатами, що досяга-ються в ход1 тако! взаемодИ.
По-сьоме, суб'ект£уЬ м1жнародного б1знесу висту-пають як окрем1 особи, так 1 окрем1 соц1альн1 структури, як1 волод1ють внутршшми мотивами, 1нтересами, цкя-ми 1 зд1бностями, необх1дними, щоб реал1зовуватися в якш-небудь сфер1 м1жнародно! економ1чно! д1яльность
По-восьме, основн1 ознаки суб'ект1в м1жнародно-го б1знесу - це володшня внутр1шн1ми мотивами, цке-спрямован1стю, волею 1 здатшстю просуватися до сво!х найважлив1ших цкей.
По-дев'яте, п1д таю ознаки суб'ект1в м1жнарод-ного б1знесу п1дходять деяк1 особи, оргашзаци, транс-нац1ональн1 структури, м1жнародн1 компани, спкки, об'еднання, кра!ни.
Сл1д додати ще одне, десяте, 1 полягае воно в тому, що м1жнародний б1знес е найефектившшою формою культурно!, сощально!, штелектуально!, шформацшно! та шновацшно! взаемодп та сшвпращ, завдяки чому в1дбуваеться поширення 1нтернал1зац1! та глибинно! глобал1зац1! сощальних систем встх р1вн1в. М1жнародний б1знес приводить до глобального охоп-лення св1тово! системи обм1ну 1нформац1ею, св1тового ф1нансового ринку, розповсюдження 1нновац1й та фор-мування м1жнародних конструкц1й новаторських техно-лог1й 1 т. ш. В1дбуваеться рух в1д одного р1вня штернацю-нал1заци до 1ншого 1, в1дпов1дно, шляхом глобал1зац1! зростае ефективне ведення б1знесу.
П1двалини сталого розвитку сощальних систем, започатковаш м1жнародною спкьнотою в минулому стол1тт1, передбачають поширення мирно! сшвпращ м1жнародних суб'ект1в (оргашзацш та держав) та розповсюдження найлшших практик орган1зац1йного форму-
вання та шновацш для забезпечення безпеки життедь яльност1 св1ту в найдовшш перспектив!.
Науковц1 досл1джують основн1 форми здшснення м1жнародного б1знесу, наприклад, у робот! [2]. Серед розповсюджених практик оргашзацшних форм зд1йснення м1жнародного бизнесу називають так1: ^ експортно-1мпортн1 операци, л1зинг товар1в, р1зн1 посередницьк1, консультацшш та марке-тингов1 послуги; + кооперац1я в галуз1 науково-техн1чно!, вироб-ничо!, збутово! й серв1сно! д1яльност1, тобто д1-яльн1сть у галуз1 науково-досл1дних 1 досл1дно-конструкторських роб1т, виробництва 1 збуту продукцИ та шсляпродажного техн1чного об-слуговування, а також ремонту; ^ розвиток шдприемництва та актив1зац1я 1нве-стицшно! д1яльност1, 1нвестиц1йних проект1в, сп1льне шдприемництво; ^ м1жнародн1 корпорац11.
У цьому перелжу в1дсутн1й ще один пункт - орга-н1зац1йна форма м1жнародного б1знесу та взаемод1!, яка на сучасному еташ розвитку вже набрала бкьшо! попу-лярност1, охоплюе значну частину учасниюв м1жнарод-ного ринку - це глобальш б1знес-мереж1. Б1знес-мережа сучасно! компан11 об'еднуе не ткьки власних сп1вроб1т-ник1в та менеджер1в, але й 11 споживач1в та постачальни-к1в. При цьому меж1 компанй стають прозорими та ди-нам1чними. Споживач1 беруть участь у створенш нових продукт1в разом 1з сп1вроб1тниками. А потр1бн1 матер1-альш та нематер1альн1 ресурси постачаються за м1рою необх1дност1 з глобальних джерел.
Розвиток та поширення сучасних оргашзацшних моделей м1жнародного б1знесу - це результат шнова-ц1йно! активност1, створення та розповсюдження 1нно-вац1й. 1нновацшш продукти сучасних компан1й - це результат шновацш в арх1тектур1 та б1знес-процесах ком-панй. Окрем1 1нновац1йн1 продукти конкуренти коп1ю-ють достатньо швидко, а скоп1ювати оргашзацшш 1нно-вацй практично неможливо, тому що вони нев1д'емш в1д системи управлшня в ц1лому. Тому ефективна модель управлшня стае основною довготривалою конкурентною перевагою. Для того, щоб постшно створювати нов1 продукти, потр1бно навчитися управляти по-новому. Таке гасло та точка зору покладена в сучасну концепщю управл1ння та створення конкурентних переваг.
Взаемини компани з учасниками 1нновац1йного процесу мають персошфжований характер: к1нцевий продукт враховуе смаки та переваги конкретного кл1ен-та, сшвроб1тники компанй можуть постшно в1дстежу-вати результати свое! роботи та обирати види винагоро-ди та пкьг, постачальники беруть спкьну участь у синх-ронних процесах дизайну та виробництва. Врештьрешт цшшсть компанй б1льшою м1рою визначаеться и роллю в глобальн1й б1знес-мереж1, а не власними матер1альни-ми та кадровими ресурсами.
Тема шновацш та змш, до яких вони приводять, як еволюцюнують орган1зац1йн1 форми та модел1 м1ж-народного б1знесу, - достатньо широка. Значущ1сть ш-новац1й не потребуе н1яких доказ1в, це об'ективна та не-
обхгдна умова сталого розвитку. Виграють Ti компанг!, якг прагнуть постiйних змгн. Мiжнародно визнаними та при-бутковими стають лише тi бренди та компанг!, якг еволю-цiонують та впроваджують постiйнi шновацг!. Оскгльки ця тематика достатньо складна як у науковому, так i в практичному контекстах, нею постгйно цГкавляться, про-водять дослгдження. Але водночас можемо спостерггати достатньо обмежену кглькгсть наукових праць, якг пред-ставляють сформован та обгрунтоваш концепцг! управ-лгння гнновацгями, зокрема як гнструментаргй еволюцг! органгзацгйних форм мгжнародного бгзнесу [3; 4].
Отже, мета дано! статтг - надати чгтке уявлення та розумгння теоретико-практичних засад органгзацгй-ного формування мгжнародного бгзнесу, заснованого на шновацгях, як найефективнгшо! моделг ринково! вза-емодг!, створення конкурентних переваг та органгзацгй-них цгнностей в мгжнародному середовищг.
1нновацгя як категоргя економгчно! науки, вважаеть-ся, введена Й. Шумпетером в його славнозвгснгй робот «Теоргя економгчного розвитку» (1911 р.) [5]. Економгчний розвиток вгн визначив як появу чогось нового, невгдомого рангше (наприклад, залгзниць), або, гнакше кажучи, шновацг! (нововведення). А саму гннова-цгю Шумпетер визначив через п'ять випадкгв:
1. Створення нового товару, абсолютно нового або ново! якостг гснуючого товару.
2. Створення нового методу виробництва, такого, який ще не набув випробування в гснуючгй галузг, не обов'язково може бути заснований на новому науковому вгдкриттг або може полягати в новгй формг комерцгй-ного обггу товару.
3. Вгдкриття нового ринку, тобто такого ринку, який е новим сегментом для дано! галузг, незалежно вгд того, гснував цей ринок рангше, або зовсгм ново! сфери реалгзацг! та застосування товару.
4. Вгдкриття нового джерела факторгв виробни-цтва, незалежно вгд того, чи гснувало це джерело рангше або його довелося створити заново.
5. Створення ново! оргашзацг! галузг, наприклад, досягнення монополг! або лгквгдацгя монопольно! по-зицг!.
Економгчний розвиток за часгв Шумпетера пору-шуе хгд циркулярного потоку, викликае до життя новг галузг промисловостг та припиняе гснування застарг-лих. Наприклад, винахгд автомобгля привгв не тгльки до створення автомобгльно! промисловостг, але г до дуже значних змгн у виробництвг сталг, гуми г скла. Людей, якг задумують г здгйснюють шновацг!, Шумпетер називав пгдприемцями. Беручи шновацгйш ргшення, пгдприем-цг створюють новг, рангше невгдомг комбшацг! факторгв виробництва.
У теорг! економгчного розвитку Шумпетера шновацг! ототожнюються гз винахгдництвом та розробкою нового продукту. Бгльшгсть компангй, започаткованих за часгв Шумпетера, а це компангя BMW, Ford Motor Company та гншг мгжнароднг корпорацг! з понад сторгч-ною гсторгею, й досг побудованг за концепцгею Шумпетера, а технологгчнг !х ргшення формують ринок дано! галузг у свгтг.
З часгв Шумпетера економгка свгту подолала ряд етапгв економгчного розвитку: вгд суспгльства гндустрг-ального до шформацшного, вгд науково-технгчно! рево-люцг! до «економгки знань». На кожному з них шновацг! вгдггравали ключову роль г реалгзовувалися традицгйно як науково-технологгчнг ргшення та технологи, новг про-дукти, винаходи, знання та «ноу-хау», патенти на гнно-вацгйнг види дгяльностг тощо.
Традицгйно шновацг! - це створення та впрова-дження нових продуктгв г нових виробничих про-цесгв, а також г комерцгалгзацгя ново! технологг!, товаргв, послуг, що приводить до покращення якостг та ефективностг виробничого, управлгнського, комерцгй-ного або будь-якого гншого процесу, а також до роз-витку економгки. А самг шновацг! подгляють на ново-введення-продукти г нововведення-процеси.
Вгдомг вченг у сво!х працях [6] акцентують ува-гу на технологгчних гнновацгях - кардинальних змгнах у технологгях, що забезпечують економгю витрат, як, наприклад, паровий двигун, ткацькг та прядильнг вер-стати. Водночас, ряд гнших авторгв [7, 8], розглядають такг нетехнологгчнг гнновацг!, як гнституцгйнг, соцгальнг та освгтнг, а також оргашзацгйш змгни. Оргашзацгйш пов'язують з освгтою, пгдготовкою та використанням робочо! сили.
Сьогоднг розумгння гнновацгй та пгдходи до !х вгд-творення змгнилися, розширилася сфера !х впливу. Роз-галужена структура споживчого ринку, розвиток науки та технологгй, розширення шформацшного простору, безмежнг можливостг 1нтернет, змгна системи цгнно-стей споживачгв - усе це привело до нового тлумачення та ново! сутностг гнновацгй.
1нновацг! поеднують не тгльки гз самими винахо-дами, але й з успгшним поеднанням того, що найчас-тгше не е чимось, що не гснувало досг у свгтг. Цгннгсть вгд таких гнновацгй сьогоднг для бгзнесу найбгльша та найтривалгша. Так, якщо гнновацг! стосуються виключ-но продуктгв, !х легко скопгювати, але вони приносять найменший прибуток й швидко втрачають свою гнно-вацгйну цгннгсть. 1нновацг! як управлгнськг ргшення, якг приводять до появи нових бгзнес-моделей та платформ взаемодг! з покупцями та партнерами, найефективнгшг та найприбутковгшг. Саме такг гнновацг! набувають по-ширення, а !х результатом е бгзнес-моделг, сфокусованг на джерелах та процесг гнновацгй, створеннг цгнностг. А завдяки вгдкритому та безоплатному доступу до гн-формацг!, соцгальних мереж, пгд впливом цифрових та комунгкацгйних технологгй, широко! бази гнформова-них та активних споживачгв компанг! прагнуть до пошу-ку нових г нових органгзацгйних можливостей.
Концептуальна основа сфокусованостг на джерелах гнновацгй К. К. Прахалада (C. K. Prahalad), М. С. Криш-нана (M. S. Krishnan) побудована на двох «стовпах» [3]:
1. Створення продукту разом i3 споживачем та nid його потреби. Буквально, це означае створення платформи, використовуючи яку, клгент отримуе те, що йому потргбно. Прикладом тако! бгзнес-моделг, побудо-вано! на спгвучастг в створеннг цгнностг та гндивгдуалгза-цг! продукту, можна назвати iGoogle. Потргбну платформу надае Google, а окремг споживачг сами виргшують,
як Ii використовувати (персоналiзують) в урахуванням сво!х наявних потреб. 1де дано! шновацГ! в тому, що ком-панiя надае загальну платформу, яку споживачi викори-стовують по-рiзному, як, наприклад, найбГльший у свiтi провайдер така (Uber), який, до того ж, не мае власного парку автомобшв; найбГльший орендодавець (Airbnb) -i вiн не мае свое! нерухомостц такi найбiльшi оператори зв'язку, як Skype, який не забезпечений власною телеко-мунiкацiйною iнфраструктурою; найбГльший ритейлер (Alibaba), який не мае сво!х запасiв продукцГ!; найпопу-лярнший медiа-ресурс (Facebook).
2. Глобальный доступ до ресурав та талантiв. БГльшкть мГжнародних корпорацiй перейшли до гло-бальних мереж постачання та взаемоди 3i спещалГзова-ними виробниками з невеликими витратами. Завдяки такш оргашзацГ! бiзнес-мережi доступ до ресурсiв стае все бГльш глобальним, а компанГ! орiентуються на безлiч постачальникiв. Основна перевага полягае в тому, що постачання продуктГв, послуг та компетенцш стае муль-тинацiональним. А для того, щоб створювати цГнностГ, орiентованi на споживачiв, компанГ! мають створювати можливосп, якГ дозволяють !м отримувати доступ до глобально! мережi ресурав. За такою бiзнес-моделлю працюють сьогодш Apple, Samsung та бГльшкть компа-нГй сфери технiки, iнформацiйних пристро!в та комуш-кацiй, автомобГлебудування тощо.
У результатГ Грунтовного дослГдження шновацш та !х ринково! цГнностГ, можливостей оргашзацшно-го розвитку та управлшня конкурентними перевагами компанГй з'явилася книга авторГв «10 типГв ГнновацГй» [4]. Завдяки впровадженню рГзних типГв ГнновацГй ком-
пани отримують бкьше шанйв видкитися в конкурентному середовищЬ Такими 1нновац1ями е: модель прибут-ку, мережа партнерських в1дносин, структура ресурйв та б1знес-процеси, пропозиц1я продукту, екосистема продукту, сервк, канали продажу, бренд, залучення спо-живач1в (рис. 1).
1нновацИ е як багатор1вневим явищем. Вибравши 1 впровадивши р1зш типи 1нновац1й, компанИ отримують бкьше можливостей видкитися на фош конку-рент1в. До того ж, кожен з тишв 1нновац1й може створювати цейну основу оргашзацшно! модел1 б1знесу:
1. Модель прибутку - як компан1я заробляе грош1, 1нновац1йн1 способи зароб1тку - це нов1 способи кон-вертувати пропозицИ компанИ у грошов1 знаки.
2. Мережа партнерських вiдносин - як компан1я сшвпрацюе з 1ншими, щоб створити щось ц1нне. 1ннова-ц1я у сфер1 сп1вроб1тництва з шшими дозволить отрима-ти вигоду не ткьки в1д власних сильних сторш, а також в1д сил та засоб1в 1нших партнер1в.
3. Структура ресурав - шноващею в структур! може бути нова ушкальна щншсть в ланцюжку «таланти + ресурси + активи».
4. Ызнес-процеси - розроблення та впровадження ушкальних та бкьш просунутих метод1в роботи.
5. Пропозищя продукту - його характеристики, розробка вцмшних особливостей ! функщональность
6. Екосистема продукту - створення додаткових продукт1в ! послуг, шноващею е те, як окрем1 продукти ! послуги можуть бути об'еднаш для створення нових або полшшених можливостей масштабованостЬ
1. Створення нового товару або ново! якост товару
2. Створення нового методу виробництва або ново! форми комерцмного об^у товару
3. Вщкриття нового ринку, незалежно в1д того, чи ¡снував цей ринок рашше
4. Вщкриття нового джерела фактор1в виробництва
5. Створення ново! оргашзаци галуз1
1. Модель прибутку В який споаб компашя заробляе грош1
2. Мережа партнерських ' вщносин Л 3. Структура i ресурав Як компашя працюе з партнерами для створення сптьно! додатково! вартост
Як оргашзувати та поеднати ушкальним чином людський ресурс та активи
-—- 4. Бвнес-процеси Як компани слщ використовувати ушкальш та конкурентш методи i процеси
5. Пропози^я 1 продукту Ушкальш риси i функцюнал продукту
\ 6. Екосистема продукту Як створюються додатковi цшност через продукти та послуги
7. Сервк Як саме обслуговуеться продукт i створюеться додаткова послуга
| 8. Канали / продажу Як продукт чи послуга доставляеться споживачу
1 9. Бренд Як розтзнати продукт, запам'ятати його та надавати йому перевагу
10. Залучення споживач1в Як сприяти взаемоди з Тентом та вгадати його приховаш оч^вання та емоци
Рис. 1. Трансформащя iнновацiйних iнструментiв розвитку бiзнесу: вiд Шумпетера до сьогодення Джерело: складено авторами за даними [4; 5].
7. Сервк - шдтримка i шдвищення BapTocTi за ра-хунок полшшення дизайну, 3py4HOCTi користування продуктом та надання б!льш якicнoгo cepBicy.
8. Канали продажу - споаб, яким кoмпaнiя заявляв про себе цкьовш аудитор!!.
9. Бренд - це шноваци в тому, що цкьова аудито-р!я може д!знатися, з якими асощац!ями пор!вняти про бренд, це репутац!я компан!!.
10. Залучення споживачiв - шноваци в тому, щоб допомагати кл!ентам зробити життя бкьш яскравим, повним i таким, що запам'ятовуеться.
Найефективншою оргашзацшною моделлю м!ж-народного бiзнecy е створення екосистем, шдтвер-дженням е компани Apple, Amazon, Google. А General Electric протягом багатьох роюв залишаеться одним з нaйпoпyляpнiших бiзнec-кeйciв для вивчення стратеги та управлшня в бiзнec-шкoлaх по всьому св!ту, бачить свое майбутне в мoдeлi екосистеми — «Iндycтpiaльний 1нтернет». Компани Uber i Airbnb е яскравими прикладами сучасних цифрових екосистем. 1дея створення екосистем та ïx ефективна peaлiзaцiя приводять до поя-ви нових iннoвaцiй на основ! коопераци, cпiвпpaцi та партнерства м!ж компан!ями.
ВИСНОВКИ
Автори статт спробували провести паралель м!ж теор!ею шноваци та розвитку б!знесу, яку закладено Й. Шумпетером, i сучасними концепц!ями, зокрема, К. Прахалада та М. Кришнана, Б. Ку!нна, Р. Пиккель, Х. Уолтерс та Л. KlaaL Огляд концепцш доводить, що сучасш шноваци виходять за меж! !х традицшного ро-зумшня та виступають рушшною силою у формуванш нових форм м!жнародного б!знесу. М!жнародш компани сьогодш представляють б!знес-мереж!, як! поедну-ють максимальне задоволення потреб споживач!в та на-ближення до !х цшностей, з одного боку, та глобальний доступ до ресурав, з шшого. 1нновацшний шструмен-тарш в!д чаав Й. Шумпетера розширився вдв!ч!, акцент перемщуеться в!д шновацш технолопчних до шновацш управлшських та б!знесових. 1нновац!! мають бути б!ль-шими, шж товари. Вони включають нов! способи веден-ня б!знесу i отримання прибутку, нових систем, продук-т!в та послуг, i нашть нов! взаемод!! та форми взаемоди м!ж компан!ями та кл!ентами.
Досв!д св!тових компанш у набутт компетен-цш генерування шновацш та !х ефективно! реал!заци е вкрай цшним для нацюнального б!знесу та формування !х можливостей щодо сшвпращ на м!жнародному ринку. Не маючи уявлення щодо концептуально! бази створення шновацш, важко створити шдвалини для такого розвитку та запровадити !х. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Укра'шський нацiональний KOMiTeT Мiжнародноï торговой' палати. Офiцiйний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iccua.org/
2. Сазонець О. М. Дошдження основних форм здш-снення мiжнародного бiзнeсу / О. М. Сазонець, О. I. Качан // Вк-ник ЖДТУ. - 2014. - № 4 (70). - С. 79-85.
3. Прахалад К. Пространство бизнес-инноваций. Создание ценности совместно с потребителем / К. К. Прахалад, М. С. Кришнан ; пер. с англ. - М. : Альпина Паблишер: Издательство Юрайт, 2011. - 258 с.
4. Ten Types of Innovation: The Discipline of Building Breakthroughs / By Larry Keeley, Helen Walters, Ryan Pikkel, Brian Quinn. -Publisher : John Wiley & Sons, 2013. - 276 p.
5. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Й. А. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1982. - 355 с.
6. Lundvall B. Asia's Innovation System in Transition / B. Lun-dvall, P. Intaracumnerd, J. Vang. - USA: Edward Elgar, 2006. - 120 p.
7. Swann G. M. P. The Economics of Innovation: An Introduction / G. M. P. Swann. - USA : Edward Elgar Publishing, 2014. -301 р.
8. Freeman С. The National System of Innovation in Historical Perspective / C. Freeman // Cambridge Journal of Economics. -1995. - Vol. 19, No. 1. - P. 117-123.
REFERENCES
Freeman, C. "The National System of Innovation in Historical Perspective". Cambridge Journal of Economics, vol. 19, no. 1 (1995): 117-123.
Lundvall, B., Intaracumnerd, P., and Vang, J. Asia's Innovation System in Transition. USA: Edward Elgar, 2006.
Prakhalad, K. K., and Krishnan, M. S. Prostranstvo biznes-in-novatsiy. Sozdaniye tsennosti sovmestno s potrebitelem [The space business innovation. Creating value together with consumers]. Moscow: Alpina Pablisher; Yurayt, 2011.
Shumpeter, Y. A. Teoriyaekonomicheskogorazvitiya [The theory of economic development]. Moscow: Progress, 1982.
Sazonets, O. M., and Kachan, O. I. "Doslidzhennia osnovnykh form zdiisnennia mizhnarodnoho biznesu" [Study of the basic forms of conducting international business]. Visnyk ZhDTU, no. 4 (70) (2014): 79-85.
Swann, G. M. P. The Economics of Innovation: An Introduction. USA: Edward Elgar Publishing, 2014.
Ten Types of Innovation: The Discipline of Building Breakthroughs. / By Larry Keeley, Helen Walters, Ryan Pikkel, Brian Quinn: John Wiley & Sons, 2013.
Ukrainskyi natsionalnyi komitet Mizhnarodnoi torhovoi pa-laty. Ofitsiinyi sait. http://iccua.org/
О О =П
E?
OQ
О
О Q_
<c
<
О
Ш
