CC BY
37
УДК 316.354
ОСОБЛИВОСТ! ЗМ1СТУ Й ФОРМ М1ЖНАРОДНОГО Б1ЗНЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦИ
© 2016 ДОВГАЛЬ о. А., ПАНКОВА Ю. М.
УДК 316.354
Довгаль О. А., Панкова Ю. М. Особливостi 3MicTy й форм мiжнародного 6i3Hecy в умовах мобалiзацм
У статт'1 на тдстав'> анал'зу публкацй та укра/нського законодавства уточнено поняття «м'жнародний б'знес» та визначено перел'ш його форм. В/дм/чено, що транснацюнальш корпорацп (ТНК) е найбльш ефективною формою оргатзацИ мжнародного б'знесу та проанал'зовано переп'ж та характеристики найбльших м/жнародних ТНК у св1т1 за 2014 р. Проанал/зовано поняття «глобал/зац/я» та розглянуто рейтинг кра/н за ступенем глобал'заци Globalization Index, що враховуе характеристики краш за чотирма напрямками (економЫна глобал/зац/я, персональнi контакти, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, залучення до мiжнародноi полтики), за якими Укра/на займала у 2015 р. 42 пози^ю з 207, та вiдмiчено, що цей показник мае позитивну динам'шу. Також виявлено та описано вплив глобалiзацiйних процеав на форми м'жнародного б'знесу за такими напрямками: полтична глобалiзацiя; фiнансово-економiчна глобалiзацiя; територ'шльно-демограф'мна глобалiзацiя; iнформацiйно-комушка^йна глобалiзацiя. Перспективами подальших розв'док у цьому напрямку е досл'дження середовища та фактор'в розвитку сучасних форм мiжнародного б'знесу.
Ключов'! слова: мiжнародний б'знес, глобалiзацiя, форми м'жнародного б'внесу. Рис.: 1. Табл.: 4. Шбл.: 14.
Довгаль Олена АндрПвна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри мiжнаpодних економ'мних в'дносин, Хармвський нацональний утверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
Панкова Юл'т Миколавна - астрантка, кафедра м'жнародних економ'нних в'дносин, Хармвський нацональний утверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 316.354
Довгаль Е. А., Панкова Ю. Н. Особенности содержания и форм международного бизнеса в условиях глобализации
В статье на основании анализа публикаций и украинского законодательства уточнено понятие «международный бизнес» и определён перечень его форм. Отмечено, что транснациональные корпорации (ТНК) являются наиболее эффективной формой организации международного бизнеса и проанализированы перечень и характеристики крупнейших международных ТНК в мире за 2014 г. Проанализировано понятие «глобализация» и рассмотрен рейтинг стран по степени глобализации Globalization Index, который учитывает характеристики стран по четырём направлениям (экономическая глобализация, персональные контакты, информационно-коммуникационные технологии, вовлечение в международную политику), по которым Украина занимала в 2015 г. 42 позицию из 207, и отмечено, что этот показатель имеет положительную динамику. Также обнаружено и описано влияние глобализационных процессов на формы международного бизнеса по следующим направлениям: политическая глобализация; финансово-экономическая глобализация; территориально-демографическая глобализация; информационно-коммуникационная глобализация. Перспективой дальнейших исследований в этом направлении является изучение среды и факторов развития современных форм международного бизнеса.
Ключевые слова: международный бизнес, глобализация, формы международного бизнеса. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 14.
Довгаль Елена Андреевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Панкова Юлия Николаевна - аспирантка, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 316.354
Dovhal O. A., Pankova Yu. M. Features of Both the Contents and the Forms of International Business in the Conditions of Globalization
In the article, on the basis of an analysis of publications and the Ukrainian legislation, the concept of «international business» has been clarified and the list of its forms has been defined. It has been specified that transnational corporations (TNCs) are the most effective form of organizing the international business, also the list and characteristics of the major international TNCS in the world in 2014 have been analyzed. The concept of «globalization» has been analyzed and the ranking of countries according to the globalization degree of the Globalization Index has been considered, which takes into account characteristics of the countries by four areas (economic globalization, personal contacts, information-communication technology, involvement in the international politics), where Ukraine in 2015 was placed the 42nd out of 207, it has been noted that this indicator has positive dynamics. The article also discovers and describes the impact of globalization processes on the forms of international business in the following areas: political globalization; financial-economic globalization; territorial-demographic globalization; in-formational-communicational globalization. Prospect for further research in this direction is studying the environment and development factors in terms of the contemporary forms of international business. Keywords: international business, globalization, forms of international business.
Fig.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 14.
Dovhal Olena A. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pankova Yuliia M. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Iнтернацiоналiзацiя господарсько'1 дшльност стала важливим фактором, що визначила сучасний стан свитого господарства. Посилюеться eKOHOMi4-на взаемозалежшсть краш, зростае ккьюсть краш, що беруть участь у свитому господарствЬ PÎ3TO зростае
загальна к1льюсть учасниюв мшнародних д1лових опе-рацш. Зараз, бкьш шж коли-небудь, економжа кожно'1 краши, яка б не була полiтична орiентацiя ïï уряду, зна-ходиться у все бкьшш залежност в1д всього оточуючо-го свггу. У наш час глобальних змш у свт, що викликаш
о
ш т
о
о о_
<
со <
иэ о
<
2 ш
активним розвитком 1нтеграц1иних процеав, стрш-ким науково-техн1чним прогресом, розвитком шфор-мац1Ино-комун1кац1Иних технолог1И, практично вс1 шд-приемства, незалежно в1д 1х розм1р1в, власност1 та сфери д1яльност1, усе бкьше залучаються у сферу м1жнародно-го б1знесу. Посилення штеграцшних та глобал1зац1Иних процейв призводить до загострення конкуренци на вск р1внях. Тому досл1дження проблем, пов'язаних з особ-ливостями розвитку м1жнародного б1знесу в умовах глобал1заци, е необх1дним та актуальним.
Досл1дженню теоретико-методолог1чних проблем глобгшзаци та м1жнародного б1знесу присвячен1 науков1 прац1 багатьох досл1дникш, таких як Р. Гр1фф1н, Р. 1нтршгеИтор, Т. Ларссон, О. Лааш, Т. Лев1тт, Р. КонвеИ, М. ПастеИ, Р. Робертсон, Д. Хелд, Т. Л. Фр1дмен та ш. [6, 8-14]. У роботах цих вчених не ткьки досл1джуеться парадигма сучасного св1тогосподарського простору, але И робляться спроби Иого узагальнення та вим1рювання.
Мета статт1 - проанал1зувати особливост1 зм1сту та форм регшзаци м1жнародного б1знесу в умовах гло-бгшзаци.
ПроведениИ анал1з дозволив виявити розходжен-ня в шдходах до визначення поняття «м1жна-родниИ б1знес». Наприклад, за Р. Гр1ффшом та М. ПастеИ, «м1жнародниИ б1знес мае на уваз1 зд1Иснення дкових операц1И партнерами з бкьш, шж одше! кра'1ни» [6]. О. Лааш та Р. КонвеИ вважають, що «м1жнародниИ б1знес складаеться з уси комерц1Иних угод, у тому числ1 продаж, 1нвестиц1И 1 транспорту, з усього, що мае мксце м1ж двома або бкьше крашами» [10].
З урахуванням змкту Закону Украши «Про зов-н1шньоеконом1чну д1яльн1сть» [3] можна запропонувати таке загальне визначення цього поняття: «М1жнародниИ
б1знес - це взаемод1я двох чи бкьше п1дприемств р1з-них форм власност чи 1х шдроздшв, що знаходяться в р1зних кра'1нах, яка базуеться на шдприемницькш д1яль-ност1 з метою отримання прибутку».
У в1дпов1дност1 до Закону Укра'1ни «Про зовнш-ньоеконом1чну д1яльн1сть» до суб'ект1в м1жнародного б1знесу в Укра'1н1 належать:
+ ф1зичн1 особи (громадяни Украши, 1ноземн1 громадяни та особи без громадянства, яю ма-ють громадянську д1е- та правоспроможн1сть); + юридичн1 особи, що зареестрован1 в Укра'1н1 та мають на 11 територп постшне м1сцезнаходження; + об'еднання ф1зичних, юридичних, ф1зичних та юридичних ойбта ос1б, як1 не е юридичними особами, в1дпов1дно до законодавства Укра'1ни, але мають постшне мкцезнаходження на тери-торП Укра'1ни; + структурн1 одинищ суб'ект1в господарсько'1 д1-яльност1 шоземних держав (доч1рн1 ф1рми, ф1-л1али, в1ддкення, представництва); + сум1сн1 шдприемства, що мають пост1Ине м1с-цезнаходження в УкраМ [3].
П1д впливом глобально! конкуренци все бкьш р1з-номан1тними стають форми м1жнародного б1знесу. На наш погляд, можна узагальнити так1 сучасн1 форми м1ж-народного б1знесу (табл. 1).
Бкьшшть вчених в1дм1чае, що транснац1ональн1 компани (ТНК) е наИбкьш ефективною формою орга-н1зацГ1 м1жнародного б1знесу, тому що саме така форма дозволяе долати конкуренцш, отримувати надприбутки, розширяти ринки збуту, а також маневрувати завантаже-н1стю виробничих потужностеИ та оперативно реагувати на змши кон'юнктури ринку з а рахунок в1дмшностеИ у за-конодавств1 та економ1чних ситуац1ях у р1зних рег1онах.
Таблиця 1
Сучаснi форми мiжнародного бiзнесу
Форма Характеристика
1 2
Експортчмпорт товарiв i послуг Найпростша форма мiжнародного бiзнесу, яка являв собою продаж товарiв (сировина, готова продущя) чи послуг (транспортних, фшансових) в iншi краТни. У сучасних умовах вс зовшшньо-торговельн операцп складають понад 80% обсяпв мiжнародного бiзнесу. Експорт в найменш ризи-кованою, але й, поряд з цим, найменш прибутковою формою мiжнародного бiзнесу
Лщензування Механiзм надання шоземним фiрмам певних прав на використання патен^в, ноу-хау, програм, технологiй виробництва, процедур, марок тощо за певну плату. Це зааб оргашзацп виробництва за кордоном, який зводить до мУмуму капггальн витрати i забезпечув в обмiн на лiцензiю використання активiв iнших фiрм або доходiв з деяких ресурсiв, не доступних для експорту або швестицш
Франчайзiнг Форма лщензування, суть якоТ постав в тому, що велике пщпривмство, що знаходиться в однш краТн (франчайзер), видав пiдпривмству з шшоТ краТни (франчайзi) дозвiл на використання свовТ технологи виробництва, а також бренда, торпвельноТ марки та логотипу в обмш на виплату роялт
Управлiнськi контракти Спосiб направлення фiрмою частини свого висококвалiфiкованого управлiнського персоналу до шшоТ краТни свiту для надання пщтримки iноземнiй фiрмi чи виконання спецiалiзованих управлiнських функцiй протягом встановленого перюду i за обов'язкову певну плату. Можуть застосовуватись у випадках реалiзацiТ нового комерцшного проекту, в якому краТна - отримувач iноземних швестицш пропонув продовжити управлiння пiдпривмством для пщготовки кадрiв з мiсцевих менеджерiв або для пiдвищення ефективностi функцюнування пiдпривмства за рахунок залучення управлшського персоналу авторитетноТ шоземноТ фiрми. Ця форма передбачав передачу одним пщпривмцем управлiнських послуг або управлшських технологiй iншому
Зактчення табл. 1
1 2
СпшьН пiдпри£мства Мiжнароднi пщпривмства, якi мають двох або бтьше засновникiв, якi в юридичними особами з рiзних краТн. Це форма ствробггництва партнерiв рiзних краТн стосовно швестування, управ-лiння, виробництва продукцп, реалiзацiТ товарiв та послуг, розподту прибуткiв та ризикiв. За видом дiяльностi прийнято розрiзняти спiльнi пщпривмства: iнновацiйнi, виробничi, закупiвельно-збутовi, комплекснi. Найпоширешшими в двостороннi спiльнi пiдпривмства з однаковими частками капралу (50 на 50)
Закордоннi швестицп Передача капралу суб'вктами одывТ краТни для майбутнього використання суб'вктами iнших краТн свiту. Цi швестицп можуть бути як прямими шоземними iнвестицiями, так i портфельними. Прямi iнвестицГ'' вносять у капiтал, щоб у подальшому контролювати та здшснювати управлiння об'вктами iнвестування в шших краТнах. Портфельнi iнвестицí'' - швестицп в цiннi папери (акцГТ, обл^ацп), якi формують у виглядi портфеля цшних паперiв та управляють як фшансовим iнструментом
Мiжнародна корпорацiя Форма структурно' оргаызацп велико' корпорацГТ, яка здiйснюв прямi iнвестицГ'' в рiзнi краТни свпу. Мiжнароднi корпорацГТ бувають двох видiв: транснацiональнi та багатонацiональнi. Транснацю-нальна корпора^я (ТНК) - головна компашя, якiй належить капiтал одшв'Т краТни, а ф^али розмн щенi в багатьох краТнах свггу. Багатонацiональна корпора^я (БНК) - головна компанiя, якш належить капiтал двох i бiльше краТн, а фiлiали розмщеш в багатьох краТнах свiту
За мiжнародним рейтингом The World's Largest Companies 2016 у сучасному свт найбкьшу юльюсть ТНК створено у таких крашах базування, як США, Япо-нш, Китай, Канада та Iндiя (рис. 1).
У табл. 2 наведено перелж та характеристики най-бкьших ТНК у свiтi на 2015 р., що дае можливiсть склас-ти уявлення про фiнансовi результати дшльносп ТНК, якi можуть бути порiвнянi з результатами деяких краш.
Miжнародний бiзнес та його форми розвивають-ся пiд впливом часу. Р. Робшсон виокремлюе п'ять еташв iсторичного розвитку мiжнарод-ного бiзнесу. Останнiй - п'ятий етап - етап глобалшаци, який почався у 1970-т рр. i продовжуеться дотепер. Цей перюд передбачае перехiд вц технологiчних до еконо-мiчних, полпичних та соцiальних змiн. Саме швидкий розвиток комп'ютерних, iнформацiйних технологiй та шновацш у сферi телекомушкаци були поштовхом до кардинальних змiн у технолотх мiжнародного бiзнесу.
У наш час практично вй кра'1ни свггу залученi до процесу глобалшаци. Сучасш реали розвитку свпюво-го господарства демонструють, що економiки окремих
краш стають все бкьш глобалiзованими, однак фор-мальне вимiрювання цього процесу е досить складним та суперечливим.
Поняття «глобалiзащl» досить багатогранне. У широкому розумшш глобалiзацiю розглядають як процес виходу iнтересiв нацiональних господарюючих суб'екпв за рамки територiальних кордонiв окремих держав од-ночасно з формуванням i розширенням сфери дiяль-ност транснацiональних економiчних та фiнансових структур, а також виходу приватних нацюнальних еко-номiчних проблем на глобальний свiтовий рiвень з метою 1х вирiшення з урахуванням свиових господарських iнтересiв та мобшзаци свиових ресурсiв.
Узагальненi нами визначення сутност глобалiзащl наведено в табл. 3.
Визначення Р. Робертсона вважаеться базовим. Це пов'язано з тим, що воно охоплюе рiзнi сфери: еконо-мiчну, полiтичну, соцiальну, iнформацiйну та е найбкьш раннiм та повним визначенням цього поняття.
Ступшь глобалiзащl посилюеться. Цей процес може бути ощнений за допомогою 1ндексу рiвня глобалiзацil краш свiту (Globalization Index), який розра-
KmbKiCTb, од.
600
500 --
400 -■
200
100
515
210
113
62 56
США
Японт
Китай
Канада
1ндт КраГна
Рис. 1. Кражи - лдери за кiлькiстю ТНК, 2016 р. [5]
0
Таблиця 2
Рейтинг найбшьших ТНК у свт, 2015 р. [5]
Ранг KoMnarnn КраТна Обсяг продаж, млрд дол. США Прибуток, млрд дол. США Активи, млрд дол. США Капп^защя, млрд дол. США
1 ICBC КНР 148,7 42,7 3124,9 215,6
2 China Construction Bank КНР 121,3 34,2 2449,5 174,4
3 Agricultural Bank of China КНР 136,4 27,0 2405,4 141,1
4 GPMorgan Chase США 105,7 17,3 2435,3 229,7
5 Berkshire Hathaway США 178,8 19,5 493,4 309,1
6 ExxonMobil США 394,0 32,6 346,8 422,3
7 General Electric США 143,3 14,8 656,6 259,6
8 Wells Fargo США 88,7 21,9 1543,0 261,4
9 Bank of China КНР 105,1 25,5 2291,8 124,2
10 Petro China КНР 328,5 21,1 386,9 202,0
Таблиця 3
Пщходи до визначення термiна «глобалiзацiя»
Визначення Автор
Процес зростаючого впливу pi3HMX фактсрв мнжнародного значення (наприклад, ткних економыних та полггичних зв'язюв, культурного та шформацшного обмшу) на со^альну дшснкть в окремих кражах Р. Робертсон [13]
Феномен злиття ринш окремих продукив, що виробляються великими багатонацюнальними корпора-^ями Т. Левпт [12]
Величезне збiльшення масштабiв свтово''' торгiвлi та iнших процеав мiжнaродногообмiну в умовах все бтьш вщкрито''', штегровано''' свггово''' економiки, яка не визнас кордонiв. При цьому йдеться не лише про традицшну зовншню торгiвлю товарами та послугами, а й про валюты потоки, рух капралу, обмш технолопями, перемщення людей, а також мiжнaродний рух Ыформацп М. lнтрiлiгейтор [9]
Процес «зменшення» свiту, коли вщстаы стають коротшими, все ближчими. Це стосусться i зростаючо''' легкосп, з якою хтось на однш сторонi свiту може взa£модiяти iз взасмною вигодою з кимось на шшш сторонi свiту Т. Ларссон [11]
Трaнсформaцiя в простср суспiльних вiдносин i угод, що можуть бути описан у термшах чотирьох елемен-тiв (екстенсившсть, iнтенсивнiсть, швидкiсть та вплив) Д. Хелд [8]
Сталий процес штеграци ринш, суверенних держав i технологш, що безперервно продовжусться..., який дозволяс окремим особам, корпора^ям та суверенним державам скорiше, ыж будь коли, з мiнiмaльними витратами встановлювати бiльш глибокi контакти з партнерами, що розосереджен по всьому свггу Т. Фрщмен [6]
О
ш m
о
о
Q_
<
СО <
LQ
О
< £
ш
ховуеться за методикою консалтингово! компани Фонда Карнеп спкьно з полiтологiчним журналом Foreign Policy. 1ндекс глобалшаци розраховуеться як комплекс-ний багатовимiрний показник, що дозволяе оцiнити масштаб штеграци певно! краши у свiтову систему i ви-конати порiвняння рiзних краш за його компонентами. Дослцники акцентують увагу на тому, що цей показник дозволяе виявити рiвень економiчноí, полггично!, технологам: та особисткно! штеграци населення держав у глобалiзований свiт [7].
Усi краши, охопленi дослiдженням, оцiнювалися за 12 показниками, об'еднаними в чотири групи ключо-вих компонентiв глобально! штеграци:
1. EK0H0Mi4Ha ттегращя - обсяг мшнародно! торгiвлi, рiвень мiжнародноl дково! активностi, торго-вельнi потоки, мiжнароднi швестицп та рiзного роду ви-плати (у тому числi й рiвень оплати працi), що здшсню-ються з перетинанням державних кордошв.
2. Персональт контакты - мiжнароднi дiловi по-!здки та туризм, обсяг комушкацшного (телефонного)
трафiку, поштових вiдправлень, транскордонних гро-шових переказiв, iншi особистi контакти.
3. Ыформацшно-комуткацшт технологи - рiвень розвитку шформацшно-комушкацшно! шфраструк-тури, кiлькiсть користувачiв 1нтернету та безпечних iнтернет-серверiв, необхiдних для проведення онлайн-транзакцiй, та ш.
4. Залучення до мiжнародноi полтики - членство держав у мiжнародних органiзацiях, участь у мiжнарод-них мiсiях (включаючи мiсil ООН), ратифжащя певних багатостороннк договорiв, кiлькiсть державних транскордонних фшансових операцiй, юльюсть посольств та iнших iноземних представництв в краМ.
1ндекс рiвня глобалшаци обчислюеться як сума вка-заних складових iз рiвними ваговими коефщента-ми. Для вси кра'1н, охоплених даним дослiдженням, складаеться рейтинг за 1ндексом глобалшаци, який вка-зуе 1х мiсце серед iнших дотджуваних держав. Джере-лами шформаци при побудовi 1ндексу служать спеща-
лiзованi бази даних Свiтового банку, МВФ, ООН, МЬж-народного телекомунiкацiйного союзу, Ушверситету Карлтона, а також ЬнформацЬя статистичних iнститутiв кра!н, дослiджуваних в рамках 1ндексу.
Дослiдження проводиться з 2003 р. Останне до-слЬдження проводилося у 2015 р., у нього було включено 207 держав (табл. 4).
За останнЬ роки перелЬк найбкьш глобалiзованих держав свЬту практично не зазнав змЬн. Найбкьш глоба-лiзованою кра!ною, як i в минулi роки, стала 1рлан-д1я. На другому мЬсцЬ - НЬдерланди, на третьому - Бель-г1я (держави, що нЬколи не випадали з першо! п'ятЬрки). КрЬм них, у числi 20 найбкьш глобалiзованих краш (у порядку займаного мiсця): 1рланд1я, Нiдерланди, Бель-г1я, Австр1я, СЬнгапур, Швецiя, ДанЬя, Португалiя, Швей-цар1я, Фiнляндiя, Угорщина. У порiвняннi з результатами рейтингу 2013 р. змщнили сво! позицп Укра!на та Польща.
Як вЬдомо, глобалiзацiйнi процеси проявляються у таких напрямках:
+ полiтична глобалiзацiя; + фiнансово-економiчна глобалiзацiя; + територiально-демографiчна глобалiзацiя; + шформацшно-комушкацшна глобалiзацiя. Кожен з цих напрямкЬв глобалЬзацЬ! надае особли-вий вплив на мiжнародний бiзнес та його форми. Так, полтична глобалiзацiя знижуе жорсткЬсть державних кордонiв, що полегшуе пересування капiталiв, товарiв та послуг, робочо! сили, перетворюе мультинацiональнi та iншi оргашзаци, як приватнi, так i державнi, в основ-них гравцiв глобально! економiки, посилюе роль ТНК на мiжнародних ринках.
Фiнансово-економiчна глобалiзацiя лiбералiзуе торгiвлю товарами та послугами, ринки капЬталЬв та
додае новi форми економiчно! лiбералiзацi!, що полегшуе вихЬд нацiональних компанш на мiжнароднi ринки, сприяе концентраци та централiзацi! капiталу, поши-ренню похiдних фiнансово-економiчних iнструментiв, рiзкому скороченню часу виконання мiжвалютних угод, унЬфЬкуе вимоги до податково!, регiонально!, аграрно!, антимонопольно! полiтики, до полiтики у сферi зайня-тостi, вимагае застосування единих для усЬх кра!н тех-нологiчних, екологiчних стандартiв, стандартизуе дЬ-яльнiсть фiнансових органiзацiй, бухгалтерську та ста-тистичну звЬтшсть, сприяе зростанню продуктивность працi в умовах загострення конкуренци, збкьшуе темпи зростання прямих швестицш, якЬ на сьогоднЬ набагато перевершують темпи зростання свЬтово! торгЬвлЬ, що е найважливЬшим фактором у трансферт промислових технологЬй, утвореннЬ транснацюнальних компанЬй, сприяе збкьшенню мЬжнародного трансферту ризикЬв в умовах рЬзкого зростання масштабЬв виробництва.
Територiально-демографiчна глобалiзацiя забез-печуе зняття мЬграцшних бар'ерЬв мЬж кра!нами, за-мЬщення дорого! робочо! сили бкьш дешевою, що не вимагае суттевих соцЬальних витрат; формування ба-гатонацюнально! дЬлово! культури, яке сприяе зростанню культурно! та нацюнально! диференщаци в умовах прагнення окремих народЬв та етнЬчних груп зберегти сво! культурнЬ та нацюнальш щнностЬ, що призводить до виникнення заборон та обмежень на мЬжнародну економЬчну дЬяльнЬсть у тЬй чи шшш краМ.
¡нформацшно-комутшцшна глобалiзацiя надае можливостЬ комп'ютеризаци, шформатизаци та телеко-мушкаци, якЬ зробили мЬжнародний бЬзнес таким, що легко вткюеться, прискорюеться та стае бкьш прибут-ковим; забезпечуе скорочення вЬддаленостЬ партнерЬв один вЬд одного, що ранЬше було вирЬшальною перепоною
Таблиця 4
1ндекс рiвня глобалiзацii' краТн свiту [7]
КраТна 2013 р. 2014 р. 2015 р.
Рейтинг 1ндекс рiвня глобалiзацii' Рейтинг 1ндекс рiвня мобалiзацм Рейтинг 1ндекс рiвня глобалiзацii'
lрландiя 2 91,79 1 92,17 1 91,30
Ыдерланди 3 91,33 3 91,33 2 91,24
Бельгiя 1 92,30 2 91,61 3 91,00
Австрiя 4 89,48 4 90,48 4 90,24
Снгапур 5 88,89 5 88,63 5 87,49
Швецiя 7 87,63 7 87,39 6 86,59
Данiя 6 88,12 6 87,43 7 86,30
Португалiя 8 87,07 8 87,01 8 86,29
Швейцарiя 10 86,26 11 85,74 9 86,04
Фiнляндiя 16 84,85 10 85,87 10 85,64
Угорщина 9 86,85 9 85,91 11 85,49
Польща 26 79,10 25 79,52 23 79,43
США 34 74,76 32 74,94 34 74,81
УкраТна 47 67,78 44 68,85 42 69,50
Росмська Федерацiя 48 67,78 56 65,42 53 65,90
О ^
ш СП
о
о
<
со <
о
<
О ш
щодо !х виробничого спiвробiтництва; сприяе швидкому розповсюдженню знань у результатi наукового чи шшого iнтелектуального взаемообмiну, скороченню транспортних, телекомунiкацiйних витрат, суттевому зниженню витрат на обробку, збериання, пiдтримання в актуальному сташ та використання шформаци, вирiвнюванню умов ведення бiзнесу для великих i малих компаний, осюльки вихiд на мiжнародний ринок уже може не вима-гати великих iнвестицiйних вкладень, а також посилюе конкуренцiю, стимулюе розвиток iнновацiй i технологiй та розповсюдження '1х серед краш свггу.
ВИСНОВКИ
Таким чином, кожен з напрямюв глобалiзацil по-своему впливае на сутшсть мiжнародного бiзнесу та його форми, лiбералiзуе пересування товарiв та послуг, капiталiв, робочо1 сили, полегшуе вихiд нацiональних компанiй на мiжнароднi ринки, сприяе швидкому роз-повсюдженню знань, скороченню транспортних, теле-комушкацшних витрат, суттевому зниженню витрат на обробку, збериання, пiдтримання в актуальному сташ та використання шформаци, вирiвнюванню умов ведення бiзнесу для великих та малих компанш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Вести. Экономика. Мир в цифрах [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.vestifinance.ru/infografhics/
2. Гриффин Р. Международный бизнес / Рикки У. Гриф-фин, Майкл У. Пастей / Пер. с англ. под ред. А. Г. Медведева. - 4-е изд. - СПб. : Питер, 2006. - 1088 с.
3. Закон Укра'ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» // Вщомосп Верховно'' Ради УРСР (ВВР), 1991, № 29, ст. 377 (у редак-цп № 905-VIII (905-19) вщ 01.01.2016 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12
4. Трансформа^я мiжнaродних економiчних вщносин в епоху глобaлiзaцN : колективна моногрaфiя / За рeд. А. П. Го-лкова, O. А. Довгаль, М. Воробйова. - Х. : ХНУ iм. В. Н. Каразша, 2015. - 316 с.
5. Forbes [Electronic recourse]. - Mode of access : http:// www.forbes.com/global2000
6. Friedman, T. L. The Lexus and the Olive Tree / Thomas L. Friedman. - New York : Anchor Books, 2000. - 190 р.
7. Globalization Index [Electronic recourse]. - Mode of access : httр://globalization.kof.ethz.ch/media/filer_рublic/2015/03/04/ rankings_2015.рdf
8. Held, D. Global Transformation / D. Held. - Cambridge : PolityPress, 1999. - 360 р.
9. Intriligator, M. Globalization of the World Economy: Potential Benefits and Costs and a Net Assessment [Electronic recourse] / Michael D. Intriligator // Journal of Policy Modelling. -June 2004. - Vol. 26, Issue 4. - P. 485-498. - Mode of access : http:// www.sciencedirect.com/science/article/pii/S016189380400050X
10. Laasch, O. Glocal Sustainability, Responsibility and Ethic / O. Laasch, R. N. Conaway. - 1st Edition. - Cengage Learning, USA, Copyright, 2015. - 576 р.
11. Larsson, T. The Race to the Top: The Real Story of Globalization / T. Larsson. -Washington D. C. : Cato Institute, 2001. -Р. 9-25.
12. Levitt, T. The Globalization of Markets [Electronic recourse] / Theodore Levitt // Harvard Business Review. - May 1983.165 р. - Mode of access : https://hbr.org/1983/05/the-globaliza-tion-of-markets
13. Robertson, R. Globalization Theory and Civilization Analysis / R. Robertson // Comparative Civilizations Review. - 1987. -Vol. 17.- P. 20-35.
14. Robertson, R. Modernization, Globalization and the Problem of Culture in the World-Systems Theory / R. Robertson, F. Lechner // Theory, Culture&Society. - 1985. - Vol. 2. - No. 3. -P. 103-117.
REFERENCES
Forbes. http://www.forbes.com/global2000
Friedman, T. L. The Lexus and the Olive Tree. New York: Anchor Books, 2000.
Griffin, R. U., and Pastey, M. U. Mezhdunarodnyy biznes [International business]. St. Petersburg: Piter, 2006.
"Globalization Index". http://globalization.kof.ethz.ch/me-dia/filer_public/2015/03/04/rankings_2015.pdf
Held, D. Global Transformation Cambridge: Polity Press, 1999.
Intriligator, M. D. "Globalization of the World Economy: Potential Benefits and Costs and a Net Assessment". http://www.milk-eninstitute.com/pdf/globalization_pb.pdf
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://www.ukrexport.gov.ua/ ukr/zakon_v_sferi_zed/ukr/3201.html
Laasch, O., and Conaway, R. N. Glocal Sustainability, Responsibility and Ethic. Cengage Learning, USA: Copyright, 2015.
Larsson, T. The Race to the Top: The Real Story of Globalization. Washington, D. C. : Cato Institute, 2001.
Levtt, T. "The Globalization of Markets". Harvard Business Review (1983).
Robertson, R. "Globalization Theory and Civilization Analysis". Comparative Civilizations Review, vol. 17 (1987): 20-35.
Robertson, R., and Lechner, F. "Modernization, Globalization and the Problem of Culture in the World-Systems Theory". Theory, Culture&Society, no. 3 (1985): 35-50.
Transformatsiia mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn v epokhu hlobalizatsii [Transformation of international economic relations in the era of globalization]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Ka-razina, 2015.
"Vesti. Ekonomika. Mir v tsifrakh" [News. Economy. The world in figures]. www.vestifinance.ru/infografhics
