CC BY
41НТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ШРАТСТВО: ЕКОНОМ1ЧН1 ВИГОДИ ТА ВТРАТИ НА ПРИКЛАД1
КШОЩДУСТРП
Бондарь А.В.
студентка 4 курса специальности «Экономика» Экономико-правовой факультет ОНУ им. Мечникова Матюк Т.В.
доцент Кафедры экономики и предпринимательства Экономико-правовой факультет ОНУ им. Мечникова
INTELLECTUAL PIRACY: ECONOMIC BENEFITS AND LOSSES ON THE EXAMPLE OF THE
FILM INDUSTRY
Bondar A.,
4-year student of the specialty «Economics» Faculty of Economics and Law Odessa National University Matyuk T.
Associate Professor, Department of Economics and Entrepreneurship
Faculty of Economics and Law Odessa National University
Анотащя
В статп розкрито явище тратства в шношдустрп. Охарактеризован основш етапи появи шношратс-тва та шляхи поширення. Проан^зовано дiяльнiсть легальних та нелегальних онлайн кiнотеатрiв, способи отримання доходу та найпопулярнiшi з них серед украшського населения. Дослщжено шляхи та наслщки боротьби з шнотратством та нелегальними онлайн кинотеатрами. Показано динамiку ринка шношратства. Представлено вигоди, яш отримують суб'екти ринку кiнотворiв (власники шно, глядачi, кинопрокатчики та пiрати), та втрати, як1 вони несуть.
Abstract
The article reveals the phenomenon of piracy in the film industry. The main stages of the emergence of film piracy and ways of distribution are described. The activity of legal and illegal online cinemas, methods of income generation and the most popular of them among the Ukrainian population are analyzed. The ways and consequences of combating piracy and illegal online cinemas have been studied. The dynamics of the film piracy market is shown. The benefits to film market participants (film owners, viewers, film distributors and pirates) and the losses they incur are presented.
Ключов1 слова: кiноiндустрiя, тратство, онлайн-шнотеатри, шнопрокат, перегляди, нелегальш шно-театри, система цифрового шнопоказу, ввдеоконтент.
Keywords: film industry, piracy, online cinemas, cinema distribution, screenings, illegal cinemas, digital film screening system, video content.
Постановка проблеми. П1ратство як неза-конне загарбання та поширення штелектуально! власносп шшо! особи провокуе недоотримання або взагалi втрату можливосп отримати економiчну ви-нагороду для творця. На глобальному рiвнi воно шкодить розвитку культурно-творчо! iндустрii, впливаючи на прибуток власникiв авторських прав, яш iнвестують час i грошi у виробництво об'ектiв iнтелектуальноi' власностг Значно! шкоди вiд ште-лектуального пiратства зазнае кiноiндустрiя. Наразi Укра!на очолюе мiжнароднi рейтинги по кшошрат-ству.
Мета статтi - дослщити процес формування та поширення шратського вiдеоконтенту та оцiнити наслiдки для кiноiндустрii.
Виклад основного матерiалу.
Юно та мультфiльми - об'екти штелектуально! власностi, якi вiдповiдно до дшчих нормативно -правових актiв знаходяться тд захистом. Мехаш-
зми захисту прав штелектуально! власносп на шно-твори встановлюються Цивiльним кодексом Укра-!ни та Законом Укра!ни «Про авторське право i су-мiжнi права». Цей Закон охороняе особистi немай-новi права i майновi права авторiв та !х правонаступникiв, пов'язаш iз створенням та вико-ристанням творiв науки, лiтератури i мистецтва, -авторське право, i права виконавщв, виробникiв фо-нограм i вiдеограм та органiзацiй мовлення - сумь жнi права.
Вiдповiдно до дшчого Закону без дозволу автора забороняеться ввезення на територш Укра!ни та розповсюдження, а також копiювання шнотво-рiв.
1нтернет тратство мае глобальний характер, його неможливо побороти в окремiй краiнi. Але свь това спiльнота i кожна кра!на намагаеться розро-бити дiевий механiзм спрощеного та прискореного захисту авторського права в мережi 1нтернет. На це спрямованi такi законодавчi акти та законопроекти
як: Закон Украши «Про державну тдтримку шне-матографiï в УкраМ», Директива £С «Про елект-ронну комерцш» № 2000/31/ЕС, Закон HADOPI, Франщя, Digital Millennium Copyright Act (DMCA), США, SOPA (Stop Online Piracy Act), який знахо-диться на розглядi в Палатi Представнишв США, ACTA - The Anti-Counterfeiting Trade Agreement та iншi [11].
Незважаючи на прописанi норми захисту та пе-редачi прав на користування кiно творами, в серед-ньому в мережi 1нтернет розмщено копiï' 90% фшь-мiв, як щороку випускаються.
Для визначення економiчних втрат та вигод вiд шнотратства необхiдно чiтко усвiдомлювати про-цес створення та розповсюдження пiратського юно.
Першим кроком е отримання копи даного твору. Наразi iснуе дешлька шляхiв незаконного ко-пiювання шнотвору, якi згодом потрапляють до ме-режi 1нтернет [10]. Ряд копш знiмають в кшотеат-рах на звичайну камеру. Якiсть такого запису погана, але дае можливють глядачам ознайомитися з кiнотвором в першi днi його появи. Наразi компа-нiï-технiчнi гiганти намагаються розробити техно-логiю яка б виявляла та/або вимикала цi прилади в залах кiнотеатрiв. Доки технологiя знаходиться на етат розробки протидiею зйомки займаються сшв-робiтники кiнотеатрiв.
У зв'язку з тим що виникае необхвдшсть захисту цифрового контенту ввд несанкцiонованого доступу у липш 2005 р. сiм провщних кiностудiй США та Японп опубл^вали концепцiю розвитку цифрового театрального шнематографу у свiтi. Ця концепцiя е по суп техшчним завданням на розро-бку комплексу технологiчних засобiв цифрового kí-нематографу.
Однiею з технологш протидiï кiнокопiюванню е впровадження системи цифрового кiнопоказу, яка влаштована таким чином, щоб забезпечити макси-мальний захист контента пiд час дистрибуци, зберь гання i демонстрацiï. В даний час комплекс заходiв захисту контента в цифровш системi шнопоказу ю-тотно вище, нiж в традицшнш 35-мм системi.
Вона характеризуемся захистом всiх з'еднань мiж сервером i цифровим кинопроектором - сигнал з сервера неможливо записати на будь-який носiй; i тим б№ше неможливо вiдтворити на звичайному мультимедшному вiдеопроектор.
З 2007 року в уах цифрових кiнотеатрах почи-нае використовуватися система шифрування зв'язку CineLink II, що забезпечуе постшний динашч-ний обмiн сертифiкатами кожного компонента системи мiж собою.
Управлшня правами на демонстрацiю фiльмiв в системi цифрового кiнопоказу здшснюеться за до-помогою спецiального файлу - KDM (Key Delivering Message), що мютить ключi та сертифь кати обладнання, дозволеного до використання для кiнопоказу. Файл KDM завантажуеться в сервер перед початком демонстрацп цифровий кiнокопiï [11].
Ключ - це частина системи шифрування фь льму за допомогою алгоритму шифрування ввдкри-тим ключем. Рiвень шифрування (довжина ключа
128 бгг) аналогiчний системi, яка застосовуеться в PIN-коди банкiвських карток. За оцшками крипто-логiв, для розшифровки iнформацii, зашифровано! i3 застосуванням алгоритму шифрування вщкритим ключем, потрiбно шлька рокiв серйозних обчис-лень. Однак, на ввдм^, наприклад, вiд баншвсько! карти, такi термiни розшифровки коду доступу до фтму роблять роботу по злому ключа безглуздою,
Щд час цифрового кiнопокази на зображення i фонограму цифрово! копй' наносяться спецiальнi «водянi знаки» (watermarks), що дозволяють точно встановити, в якому кiнотеатрi i коли фiльм був пе-резнятий з екрану.
Система цифрово! кiнопокази пред'являе висок вимоги до фiзичного захисту ввд доступу до компонентiв системи. Ва важливi блоки системи закритi в спещальш контейнери, оснащенi датчиками доступу. Наприклад, при спробi розкрити сервер Dolby спрацьовують датчики, яш блокують роботу вае! системи. Для вiдновлення системи потрь бно повернути сервер на завод-виготовлювач.
Незважаючи на достатньо ефективну Систему, бiльшiсть кiнокопiй знiмаються з будки мехашка, який запускае фiльм. Запис характеризуемся прямим ракурсом i звуком, записаний безпосередньо з обладнання. Популярним способом котювання е копiя з промо-диска фiльму, яку поширюють серед академшв i партнерiв. Вибагливих глядачiв такий варiант може вiдлякати «водяними знаками», чо-рно-бiлоi картинкою або рядком, що бiжить з текстом: «Тшьки для використання в якосп промо».
Щiсля копiювання твору у будь-який зазначе-ний вище шлях шно об'ект потрапляе до мережi 1н-тернет, де розповсюджуеться рiзними методами. Бь льшiсть пiратських фiльмiв розповсюджуються через прямi скачування з ресурсiв пiратiв та сощальних медiа та блогiв.
Торренти як найпоширенiшi iнтернет ресурси серед шрапв, побудованi на технологй' взаемооб-мшу файлами i в багатьох випадках можуть використовуватися на законних шдставах. Однак бшь-шiсть контенту, що передаеться через торренти, е тратським. У багатьох кранах поширення подiб-ного вмiсту - незаконно, осшльки порушуе автор-ськi права.
Для штернет-провайдера i власника авторсь-ких прав не складае особливих труднощiв виявити користувачiв трекерiв, осшльки в щй технологи ви-користовуються певш порти i протоколи, i трафiк можна легко виявити за допомогою ввдповщних оз-нак.
Бшьшють фiльмiв в мережi розмiщенi на «он-лайн-шнотеатрах» - платформах, де можна ознайомитися зi шноф№мом та переглянути його. Вони подiляються на легальнi, на яких оформлюеться переплата i можна в№но дивитися фiльми з каталогу з високою яшстю, та нелегальнi, де розташоваш безкоштовнi пiратськi фiльми. Останш зазвичай за-робляють на розмщеш реклами на сайтi.
Найпопулярнiшi серед укра!нських глядачiв такi легальнi шнотеатри, як: Youtube Movies, iTunes Store, Megogo, divan.tv, mubi.com та oll.tv. Легальнi
онлайн-шнотеатри, будучи дистриб'юторами лщен-зшних ф1льм1в, пропонують к1но в найкращш яко-ст1 [9]. Цей вид шнотеатр!в заробляють на перед-платах.
Так аудитор1я найпопуляртшого серед укра!н-тв легального онлайн-к1нотеатру Megogo стано-вить 40 млн користувач!в в мюяць на веб-платфо-рм1, 8 млн дивиться його з моб1льних пристро!в, 2 млн - з Smart TV. Megogo позицюнуе себе як сервю, доступний на вах платформах, тому сьогодт дода-тки е на моб1льних пристроях, Smart TV, плану-ються приставки, на наспльних пристроях можна дивитися через браузер. В 2018 рощ дохвд Megogo склав 970 млн грн. Megogo, як i багато сервгав, що надають ввдео за запитом, використовуе три модел! монетизацп контенту [5]:
• рекламна: безкоштовт фшьми в б!блю-тет мають на уваз1 перегляд реклами;
• передплатна: щомюячна оплата, е шлька тариф1в;
• поштучний продаж: частина ф1льм1в з бь блютеки «Прем'ери», найсв1ж1ш1 шнотеатральт
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
новинки, як можна подивитися, лише сплативши покупку назавжди або оренду.
Серед нелегальних найб1льш ввдомг Hdrezka, Kinogo, Seasonvar, Gidonline та шшг Основт фак-тори, що дозволяють !м «залишатися на плаву»: по-тужна рекламна тдтримка з боку нелегальних он-лайн-казино i букмекерських контор, 1Т-платформа, що базуеться на технологи CDN, взята тратами на озброення, i зростання траф1ку [7]. Тобто основний дохвд вони отримують саме ввд ро-змщення реклами на сво!х сайтах.
Group-IB, м1жнародна компатя, яка спещал1-зуеться на запобтання шбератак, нещодавно опуб-лшувала дослвдження ринку штернет тратства СНГ. Вперше фах1вт напрямку Group-IB Anti-Piracy оцшили обсяг ринку ввдеопратства в 2015 рот (рис. 2). Тод1 вш склав $ 32 млн, а вже в 2016 рот вир1с майже в два рази - до $ 62 млн. У 2017 рот обсяг ринку склав $ 85 млн (зростання 21%), в 2018 рот $ 87 млн (зростання 2,3%). Однак в 2019 рот вперше за остант п'ять рошв ввдбувся р1зкий обвал: заробггок штернет-трапв за рш скоротився на 27% i наблизився до позначки $ 63,5 млн [1].
85
62
32
2015
2016
2017
87
2018
63,5
2019
Рис. 1. Обсяг ринку в1деотратства в 2015-2019 рощ, млн долар1в Розроблено автором на основi [1]
Серед основних причин обвалу доход1в штернет-шралв експерти Group-IB називають удар по реклам! тратських ресурав, падшня «велико! тршки» тратських CDN-сервiсiв, яш постачали контентом до 90% онлайн-шнотеатр!в СНД, а також вдосконалення антип!ратського законодавства Рос!!. Оск!льки б!льш!сть онлайн-к1нотеатр!в нале-жить рос!йським п!ратам.
Середньом!сячний дохвд ввд реклами на великих тратських сайпв сягае близько 10 тисяч дола-р!в. Головними рекламодавцями п!ратських фшь-м!в i сер!ал!в в останн! роки були онлайн-казино i !гров! сайти [8]. Реклама при цьому розм!щувалася на п!ратських сайтах за допомогою CDN-провайдер!в i «вклеювалася» безпосередньо в вь деоряд. Л!кв1дац!я в жовтт 2019 року CDN
Moonwalk, одного з найб!льших п!ратських провай-дер!в в1деоконтенту для Рос!! i СНД, викликала ла-нцюгову реакц!ю: почалися проблеми з доставкою в!деоконтенту у двох шших великих п!ратських CDN - HDGO i Kodik, яш використовували сп!льн! з Moonwalk сервери в Нидерландах i працювали в рамках «угоди про обмш». В результат! краху «Велико! тршки» - Moonwalk, HDGO i Kodik, за оцш-ками Group-IB, постраждали до 90% росшських т-ратських онлайн-шнотеатр!в [2].
Не лише нелегальт онлайн-шнотеатри отримують вигоду ввд п!ратських ф!льм!в, а й звичайний глядач.
Бюджет на в!деоконтент середньостатистич-ного укра!нця становить близько 400 грн на мюяць. Сюди входить плата за кабельне ТБ i штернет-дос-туп, походи в шно (рис. 2).
в Абонплата за телебачення
о Пщписка на сервiси вщео-по-
запиту
■ Покупка вщео на сервках-по-
запиту
S Покупка або аренда вщео на
зовншых носiях
Походи в кiно
S Плата за штернет пiдключення
Рис. 2. Бюджет середнъостатистичного укратця на eideoKomnemn Розроблено автором на основi [2].
В Укрш'ш iндекс вщввдувань звичайних шноте-атрiв становить 0,68. Тобто середньостатистичний укра!нець ходить в к1но менше одного разу на рiк. Зазвичай украЛнщ переглядають фiльми онлайн. На 1 глядача приходиться близько 110 фiльмiв на рiк, або 1 фшьм в 2-3 днi. Середня вартiсть квитка у кь нотеатр складае 90 грн. Тобто переглядаючи трат-ськ1 фiльми, середньостатистичний укра!нець еко-номить близько 9900 грн/рж через що к1нотеатри втрачають близько 10 млн грн/рж [5].
Найпопуляршшим пiратським ресурсом в жо-втш в Украíнi виявився сайт gidonline.in. Загальна вiдвiдуванiсть сайту в жовтш становить 54,76 м№-йона, з яких 45,63% (24,99 мiльйона) ввдвщувань з територи Укра!ни. Вiдвiдуванiсть даного ресурсу зросла на 3,56 мшьйона в порiвняннi з вереснем [3].
Другим за популяршстю ресурсом з тратсь-ким контентом став сайт ктокга&со. Загальна кшь-к1сть вщвщувань ресурсу в жовтнi 33,6 мшьйошв, що на 6 мiльйонiв б№ше в порiвняннi з попереднiм мюяцем. Укра!нська аудиторiя становить 56,5% вщ усiх вiдвiдувань, тобто 18,98 м№йошв вiдвiдин за мiсяць.
Трете мюце за кiлькiстю переглядiв серед т-ратських сайтiв став ресурс kinogo.by. Аудиторiя сайту бiльше, нiж у кшокМ.со, i становить 48,13 м№йошв, але вщсоток вiдвiдувань з територи Ук-ра!ни менше - 34,93%, що вщповщае 16,81 мшьйошв вiдвiдин. Ресурс користуеться популярнiстю -його аудиторiя виросла на 7,1 м№йона за мiсяць.
Четвертим тратським ресурсом за популярнь стю е сайт baskino.me. Кiлькiсть вщвщувань в жов-тнi склало 16,8 мшьйона, що на 1,5 м№йона бь льше, нiж у вереснг Укра!нська аудиторiя становить 47,89% вщ загально! кiлькостi вiдвiдувань, що дорiвнюе 8,91 мiльйонiв вiдвiдин.
Замикае п'ятiрку сайт ex-fs.net. Цей ресурс мае найменшу вiдвiдуванiсть серед вах сайтiв з трат-ським контентом - всього 4,41 м№йона, що на 150 тисяч бшьше, шж у вереснi 2018 року. Однак даний сайт мае найбiльший вщсоток (84,41%) вщвщувань з територи Укра!ни серед всiх сайтiв, i становить
3,72 м№йона вiдвiдувань. Таку популяршсть сайт отримав, мабуть, через назву, яке схоже на найпо-пуляршший колись EX.ua, закритий два роки тому.
Зрозумшо, що доки не зникнуть прямi вигоди пiратiв та глядачiв, нелегальнi онлайн-к1нотеатри та тратський вщео-контент нiкуди не зникне.
Щоб запобiгти пiратство в кiноiндустрii необ-хщно переглянути нормативну базу та регулювання в сферi кiнопiратства.
Висновки. Кiнопiратство буде iснувати доки не посилиться державне регулювання та покарання. Оскшьки бiльшiсть нелегальних онлайн кiнотеатрiв росшськи, необхщно на державному рiвнi заблоку-вати доступ до нелегальних онлайн кiнотеатрiв.
Нелегальнi онлайн кiнотеатрiв е дешевим способом отримати доступ до улюблених фiльмiв, тому необхщно розвивати культуру та усвщомле-шсть украшських глядачiв, привчити до яисно! ве-рсй' к1но. Це единий шлях боротьби з тратами.
Список лггератури
1. Group-IB: рынок Интернет-пиратства в России рухнул впервые за пять лет. URL: https://www.group-ib.ru/media/tag/piracy/ (дата звер-нення 20.04.2020).
2. Виртуальный кинорынок. URL:https://cinemaplex.ru/tag/statistika (дата звер-нення 20.04.2020).
3. Итоги-2018, ожидания-2019: онлайн-ки-нотеатры. URL: https://telesputnik.ru/materials/video-v-intemete/article/itogi-2018-ozhidaniya-2019-onlayn-kinoteatry/ (дата звернення 23.04.2020).
4. 1нтернет пiратство. URL: https://apo.kiev.ua/internet.phtml (дата звернення 28.04.2020).
5. Кинорынок: инструкция по применению. URL: https://festagent.com/ ru/articles/filmmarket (дата звернення 20.04.2020).
6. Кому доведеться заплатити за шрапв. URL: https://www.dsnews.ua/society/komu-dovedetsya-zaplatiti-za-pirativ-09042015153300 (дата звернення 23.04.2020).
7. Почему не работает Moonwalk, Hdrezka, Kinogo и нельзя смотреть фильмы онлайн бесплатно. URL: https://smarttv.com.ua/pochemu-ne-rabotaet-moonwalk-hdrezka-kinogo-i-nelzya-smotret-filmy-onlajn-besplatno/ (дата звернення 28.04.2020).
8. Сколько и на чем зарабатывают российские пираты. URL: https://ruvod.com/skolko-i-na-chem-zarabatyvayut-rossijskie-piraty/ (дата звер-нення 28.04.2020).
9. Убытки от пиратства в 2019 году составили $9,1 млрд. URL: https://telekritika.ua/ubytki-ot-
piratstva-v-2019-godu-sostavili-91-m!rd/ (дата звер-нення 20.04.2020).
10. Что помогло пиратам выложить в Сеть почти все российские премьеры. URL: https://www.rbc.ru/technology_and_media/14/09/201 8/5b9a65 859a794781d39303f1 (дата звернення 20.04.2020).
11. Як правовласники борються з онлайн-т-ратами. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2019/11/1/6532 06/ (дата звернення 25.04.2020).
FEATURES OF STATE REGULATION OF INTELLECTUAL PROPERTY OF UKRAINE
Bratus H.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor PJSC «Higher Educational Institution «Interregional Academy of Personnel Management»
Abstract
The evolutionary preconditions and genesis of intellectual property development in Ukraine are studied. The role and functions of the state in the development of the institution of intellectual property are described. The main stages of development of legislative support in the field of intellectual property are highlighted and systematized. The legislation of Ukraine in the field of intellectual property in the context of compliance with international law is structured. The existing structure of state protection of intellectual property is presented. Problematic issues concerning the low efficiency and effectiveness of existing regulations in the field of intellectual property are described.
Keywords: intellectual property, state regulation, protection of intellectual property, property rights.
Formulation of the problem. Defining its vector of further economic development in the modern geoeconomic space in the harsh conditions of a market economy, Ukraine emphasized the innovative path, which for our country, based on its potential, is not only real but actually the only one in the current transition of developed countries. industrial economy. Ensuring the competitiveness of the economy and Ukraine's success on the innovative path of its development is no longer possible without a thorough understanding of the current state of such an influential factor in the economy, as intellectual property. At the same time, it is impossible to imagine Ukraine's economy and without a reliable system of legal protection of intellectual property [4]
The purpose of the work. Substantiation of the role and necessity of state regulation in the field of intellectual property, coverage of problematic issues of protection of property rights in this area.
As soon as the development of civilization opened up commercial opportunities for the exploitation of intellectual property, there was an urgent need for the state to perform regulatory, coordinating, legislative functions in this area, to ensure domestic protection and international legal protection of "intellectual rights". The most important task was to clearly define what belonged to one person and what belonged to another; who is entitled to what. Only the state could solve this problem. Implementation of legal regulation, setting rules, guidelines for human behavior, proposing legal ways to achieve legitimate goals - and further subordination of human behavior to the leadership of these rules, the implementation of protection in accordance with their requirements of public relations are the main tasks of every civilized state. [1]
The state plays a significant role in the development of the institution of intellectual property, while performing the following functions:
- protection and defense of intellectual property rights, ensuring their implementation in the process of attracting intellectual property to business;
- formation of favorable socio-economic conditions for the creation and commercialization of intellectual property; - management of intellectual property rights, which are created: a) at the expense of the state budget; b) at state-owned enterprises or a state-owned shareholder;
- harmonization of national and international legislation governing economic and legal relations related to the acquisition and implementation of intellectual property rights;
- development of international cooperation in the field of protection and involvement in the economic circulation of intellectual property [3, p. 31]
Legislative support for intellectual property has developed gradually. With the creation of Ukraine as an independent state, there was a need to form and gradually improve its own legislation in the field of intellectual property and bring it into line with international law. [2, p. 148]. This process took place in several stages and is directly related to the stages of formation and development of market relations. That is why, in our opinion, it is advisable to study the development of legislation in the field of intellectual property in the context of analyzing the legal processes of economic processes of the domestic economy, highlighting features and main stages of state regulation in the field of intellectual property to determine the institutional basis for modernization.
