CC BY
4НОВ1 МОДЕЛ1 МОНЕТИЗАЦП ТЕЛЕБ1ЗНЕСУ В ПРОЦЕС1 ШТЕГРАЦП ТЕЛЕВ1З1ЙНИХ РЕСУРС1В В 1НТЕРНЕТ
Черемних I. В., к. н. соц. комумк.
Украгна, м. Кигв 1нститут журнал1стики КНУ
1мен1 Тараса Шевченка, доцент кафедри телебачення i рад1омовлення DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_ws/30112018/6236
ARTICLE INFO
Received: 16 September 2018 Accepted: 15 November 2018 Published: 30 November 2018
KEYWORDS
business models, consumer, traditional television, integration, Internet,
digital technology, television content
ABSTRACT
The article is devoted to the problem of introduction of new models of TV business monetization in the process of integration of television resumes on the Internet. Traditional television experiences one of the most difficult periods of its existence in the era of digital technology. Ukrainians are increasingly using the Internet to access television content. Video on Demand (VoD) is gradually becoming a new video consumption paradigm. The consumer adjusts the view for himself takes into account his advantages.
Television managers need to figure out the weakest and strongest media points and should answer questions. How to prevent the process of passing the audience to the Internet? What alternative resources can be offered to TV audiences? What are the ways to monetize TV content when known business models are outdated?
Citation: Черемних I. В. (2018) Novi Modeli Monetyzatsii Telebiznesu v Protsesi Intehratsii Televiziinykh Resursiv v Internet. World Science. 11(39). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30112018/6236
Copyright: © 2018 HepeMHHx I. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Традицшне телебачення в епоху цифрових технологш, с^мких змш прюритепв щодо штеграцшних, конвергентних, крос-медшних процешв переживае один iз найскладшших перiодiв свого юнування. Укра!нщ все частше користуються штернетом для доступу до телевiзiйного контенту. Глядач^ а особливо молодь, все впевнешше не бажають прив'язуватись до запрограмованого перегляду, який пропонують традицшш телеканали. Вщео за запитом поступово стае новою парадигмою споживання вщеоконтенту й приваблюе велику частину аудиторп тим, що споживач тдлаштовуе перегляд тд себе, враховуе сво! переваги.
Перетшання аудитора традицшних ЗМ1 у веб - невiдворотний процес, який потребуе чiткого розумiння й сшвпращ з iншими структурами медiаринку. Дослiдженню проблематики штеграцп телебачення з штернетом присвячеш роботи таких укра!нських та зарубiжних учених, як Б. Потятиник, О. Гарматш, М. Соловйов, О. Барзилович, З. Григорова, Л. Пшчук, А. Сухоруков, I. Шевченко, Р. Крейг, Д. Вотерман, Р. Шерман, К. Ольмстед, Е. Мгтчелл, Дж. Холкомб, Н. Вохт та ш
Завдяки з'ясуванню найслабших та найсильшших реперних точок медiабiзнесу у процес штенсивно! штеграцп телересурсiв в штернет, телевiзiйнi менеджери мають дати вщповщ на питання: "Що робити з сучасними викликами, коли потенцшна аудиторiя телебачення вочевидь демонструе переваги штернет -простору й штенсивно переходить на щ платформи?", "Як запобэти процесу перетiкання аудиторп в штернет?", "Яю альтернативнi ресурси можна запропонувати аудиторп телебачення?", "Якими шляхами монетизувати телевiзiйний контент, коли вiдомi бiзнес-моделi застарiли?".
Метою науково1 розвщки e з'ясування нових моделей монетизацп телеконтенту завдяки штеграцп з штернетом. Завдання: класифiкувати новi ресурси традицiйного й штернет-телебачення; запропонувати ^Bi моделi ведення бiзнесу в штернет-простор^ що сприятимуть монетизацп телеконтенту.
Результати дослщження. Швейцарський науковець, економют Клаус Шваб зазначае, що "Людство нiколи не спостерiгало настiльки швидкого технiчного прогресу. У порiвняннi з минулими промисловими револющями, що розвивалися лшшно, масштаб четверто! збiльшуeться екстенсивно. Четверта револющя впливае на кожну шдустрда кожно! краши в свт. Глибина i широта викликаних нею змш вимагають трансформацп цiлих систем виробництва, менеджменту та управлшня [1].
Дослщник iнтернет-телебачення О. Гарматiн звертае увагу на три структурш елементи розвитку штернет-каналу: промоцiя, iнформування, отримання комерцшного прибутку [2].
На його думку, це е прюритетними складниками мережевого телеканалу, представленого в штернет-просторг Завдяки промоцп традицiйнi телекали можуть просувати свою продукцiю. Конвергентнють i мультимедiйна платформа дозволяе !м об'еднувати й поширювати рiзнi види шформацп. Щодо прибутковостi, дотепер точаться дискусп як монетизувати контент так, щоб отримати дохiд вiд дiяльностi. Незважаючи на те, що витрати на створення iнтернет-сайту незначнi й для цього не потрiбнi ретранслятори, а тiльки обладнання, що кодуватиме чи декодуватиме сигнал, однак керiвники провiдних теле- i радiокомпанiй не вбачають великих переваг таких бiзнес-моделей через низьку купiвельну спроможшсть населення.
1нтернет-телебачення - це вщкрита мережа, яка постiйно розвиваеться, в якш присутнi численнi вiдео-виробники, як пропонують авторський контент (мережевi штернет-канали, онлайн версп традицiйних (ефiрних) телеканалiв, незалежнi студи, групи i окремi користувачi (вебкаст). 1нтернет-телебачення перемагае в конкурентнш боротьбi з традицшним телебаченням (ефiрним, кабельним i супутниковим ТБ), - стверджують науковцi О. Барзилович, З. Григорова, Л. Пшчук, А. Сухоруков, I. Шевченко [3, 23-24].
Експаншя iнтернету продовжуе зростати. Дослщницька компанiя GfK Ukraine показуе, що аудиторiя iнтернету в перюд 2008-2017 рр. виросла бiльше, шж втричi: 2008 - 15% (5,8 млн); 2009 - 20% (7,7 млн); 2010 - 25% (9,7 млн); 2011 - 32% (12,38 млн); 2012 - 40% (15,41 млн); 2017 - 64,8% (21,6 млн) [4].
Тенденцп перетшання телеаудитори в штернет шдтверджеш й нашим кшьюсним дослщженням, за результатами якого спостерпаеться поступове перетшання укра1нсько1 аудиторп телебачення в iнтернет. З 460 опитаних - 370 респондента (80,8%) споживають ТБ, але майже 1/5 частина (19,2%) - ш. Вiрогiдно вони стали користувачами мережевого контенту. Ця тенденцiя останнiм часом продовжуе зростати [5, 46].
У результат дослщження отримано порiвняльну характеристику кшьюсно1 оцiнки пропозицiй телевiзiйних та штернет товарiв (рис. 1. та рис. 2.). Рашше чотири години споживацького контенту вшх ЗМ1 належало телебаченню, тепер ця нiша затребувана користувачами штернет ресуршв (34,6 %). Час активного споживання телевiзiйного контенту скоротився вдвiчi: майже половина респондентiв (46,8%) переглядають ТБ менше двох годин на добу. Лише 16,9% глядачiв споживають телересурс чотири години, що майже збпаеться з шшими прюритетами (15,5%), тобто реципieнти переглядають можливо й телевiзiйний контент, але через штернет. Достатньо великий вщсоток користувачiв iнтернету (14,8%) вiддають перевагу восьми годинному споживанню. Це говорить про те, що незабаром украшський споживач перебуватиме вюм годин в мережi й споживатиме телевiзiйний контент у такий спосiб.
• менше 2 год - 211 (46,8%)
• 2 год - 79 (17,5%)
• 4 год - 76 (16, 9%)
• 8 год - 15 (3,3%)
• тше - 70 (15,5%)
Рис.1. Сюльки часу укратсью глядачi споживають телеконтент?
• менше 2 год 24%
• 2 год 20,70%
• 4 год 34,60%
• 8 год 14,80%
• тше 5,90%
Рис. 2. Скыьки часу украгнсьт користувачi споживають iнтернет-контент?
Вщмшносп штернет-телебачення вщ традицшного, з одного боку очевидш, а з другого - для цшсносп дорожно! бiзнес-карти потрiбен детальний аналiз, щоб врахувати Bei плюси, мшуси, переваги й недолши обох систем. Ми спробували класифшувати й зафшсувати щ даш у таблицi 1.
Таблиця 1.
1нтернет-телебачення Телебачення
нове медiа традицiйне, лшшне
виключно цифровий характер контенту (диджиталiзацiя) HD, FullHD, QHD (К2), UHD - Ultra High Definition Video - К4 (3840x2160) аналоговий, цифровий характер контенту -стандартна чггкють зображення SD (720x576i), HD (1280x720 p)
croci6 передачi сигналу - IPTV спосiб передачi сигналу - ефiрний, кабельний, супутниковий
штерактивнють (наявнiсть не тшьки зворотного зв'язку, а й просьюмерство, коли користувач стае автором контенту) штерактивнють (можливють зворотного зв'язку завдяки SMS, Skype)
головна роль бiзнес-процесу належить споживачам контенту, кшентам; пiдпорядкована роль - виробникам контенту головна роль бiзнес-процесу належить виробникам контенту; пiдпорядкована роль - споживачам контенту, ктентам
таргетування ЦА (цшьово! аудиторii) для персонiфiкованого контенту подш аудиторii на потенцiйну й цшьову
конвергентнють, крос-медiйнiсть контенту (поширення тексту, вщео, аудю, фото, кiно зображення на рiзнi платформи у рiзних форматах, жанрах) можливiсть конвергентностi, крос-медiйностi контенту, але не завжди виправдана, наприклад лонгрщи, подкасти, текстову iнформацiю бажано подавати фрагментарно
необмежена можливiсть транслювання i споживання потокового вiдео у чаш, простора обсязi, форматi комушкаци можливють транслювання i споживання потокового вщео, але переважання дискретносп ефiру (запрограмований перегляд - вихщ продукту один раз на день/тиждень/мюяць тощо, обмеженiсть за часом, географiею тощо)
можливiсть редагування, коментування, вилучення шформацп можливiсть реагування на шформащю
обмеження цензури, модерування сайтом, платформою, каналом поширення можливiсть цензури з боку власниюв, лiдерiв думок
стратепя розвитку - безупинний цикл i3 «петлями» зворотного зв'язку задля пщлаштування i реалiзацii мрiй клiента стратегiя розвитку - планування на кшька рокiв (3-5рр.)
Одшею з потужних переваг мережевого телебачення е його iнтерактивнiсть, завдяки якiй забезпечуеться зворотний зв'язок 3i споживачем вщеоконтенту. Глядачi можуть ставати активними учасниками процесу й споживати прямi трансляцп через веб-сайти телемовцiв, а якщо вiдео потрiбного телеканалу чи телепродукту вже демонструвалось, користувачi мають змогу переглядати його у вщкладениому переглядi на популярних вiдеохостингах на кшталт YouTube або за допомогою VoD-сервiсiв, IPTV, SmartTV.
Якщо це пряма трансляшя, глядачi можуть реагувати повшомленнями завдяки месенджерам, коментувати побачене i, навiть, надсилати за потреби свое вщео. Недолiками можуть стати висок тарифи штернет-трафшу, питання технiчних можливостей передачi сигналу, неактивностi споживачiв у разi виникнення технiчних питань.
Забезпечити стабшьний розвиток традицiйному ефiрному телетдприемству можна рiзними шляхами: вiд зниження затрати на виробництво до впровадження шновацшних технологiй, зокрема розширення потенщалу компанп завдяки штеграцп з штернет- ресурсами. Цей варiант дае телемовцям значно ширшi можливостi спiлкування вже не з масовою, а глобальною аудиторiею завдяки потужному потенцiалу штернет--простору.
Ефективнють пщприемницько! дiяльностi як традицшного, так i iнтернет-телебачення безпосередньо залежить вщ рiшень топ-менеджменту фiрми, зокрема генерального директора, та його управлшських тлумачень щодо фшансово! мети. До стратепчних напрямiв управлiння фшансами належить планування, монiторинг i контроль. Стратепчне планування охоплюе велике коло складниюв вiд розробки й впровадження бюджету, бiзнес-плану, маркетингового плану тдприемства до планування щодо виготовлення та закупiвлi ново! продукци, обладнання, устаткування й запровадження нових посад у фiрмi.
Лiрi Андерссон (Liri Andersson), засновник консалтингово! компанп «This Fluid World», та Лудо Ван дер Хейден (Ludo Van der Heyden), професор INSEAD наводять даш проведеного 2016-го року опитування 1 160 управлшщв, яке показало, що, здебiльшого, членам рад директорiв бракуе розумiння ситуацп та знань, потрiбних для того, щоб очолити цифрову трансформащю. На !хне переконання диджитал-трансформащя потребуе тюшшо! працi стейкхолдерiв, добре налагоджено! взаемодн акцiонерiв, члешв рад директорiв, керiвникiв вищих рiвнiв, менеджерiв та пересiчних працiвникiв. №ím цього, оскiльки цифризацiя розмивае границ мiж галузями, дедалi важливiшою стае як мiжфункцiональна спiвпраця всерединi компанп, так i ствпраця iз зовшшшми гравцями. Щодо стратегiчних планiв, яю зазвичай плануються фiрмами на п'ятирiчки, вони вважають застарiлими. Сьогоднi, коли основш бiзнес-тренди постiйно змшюються, формулювання та реалiзацiя стратеги мае вщбуватись паралельно — в iдеалi як безупинний цикл, що базуеться на «петлЬ> зворотного зв'язку [6].
Такий шдхщ ми вважаемо доцшьним та обгрунтованим. Для створення стратепчного плану управлiння фiнансами, керiвництву необхщно враховувати чинники мiкро- й макро-медiасередовища, що перебувають пiд впливом перманентних полггичних, екологiчних, соцiальних, технолопчних та iнших змiн. Так, наприклад, вiдповiдно до зростання попиту на контент телемовщв в iнтернетi, медiапiдприемствам слiд впроваджувати новi iнфраструктурнi моделi доставки медiапродуктiв до споживача завдяки розширенню технологiчних можливостей. За таких умов користувачi отримуватимуть вiдеоконтент в HD й Full HD-якосп, а телеканали збшьшуватиьуть конкурентнi переваги на медiаринку.
Це можуть бути парасольковi системи управлiння (пiдбренди) - фшанси, маркетинг, маркетинговi комушкацн, HR - яю керуються з одного центру, тдпорядковуються однiй метi (бренду) й поширюються на всi бiзнес-процеси телекомпанп (вiд розробки кейсiв прямо! реклами для ТБ й дщжитал-реклами до просування веб-серiалiв у YouTube). Проте е велию ризики неокупностi таких проекпв через можливий низький показник СРМ (Cost-Per-Mille -модель оплати реклами в тисячу показiв) у вщеохостингах, зокрема YouTube чи шших платформах iнтренету. Як вiдомо, реклама е сугестивною та дратуе споживачiв не тiльки на телебаченнi, а й в штернетг У такому випадку, керiвництву вiддiлу маркетингу i комушкацш необхiдно вирiшити, якi маркетинговi комушкацп, крiм реклами слiд пропонувати споживачам, щоб монетизувати контент.
У нашому кiлькiсному дослщженш за допомогою он-лайн анкетування ми намагалися з'ясувати час "комфортного" перегляду контенту на телебаченш та в штернетг Мотивацшш переваги респондентiв щодо тривалосп реклами на телебаченнi та в штернеп, виявилися очiкуваними. 69,1% рецишенпв хочуть споживати рекламу менше 5 хвилин (рис. 3.). Невеликий вщсоток (0,4%) вважае, що рекламна пауза може тривати 15 хвилин, хоча це суперечить украшським квотам. Имовiрно це та частина аудиторн (менеджмент), яка розумiе завдяки чому монетизуеться контент. В штернеп переважна бшьшють користувачiв (72,1%) квотували рекламу в 30 секунд, а 20,6% обрали iншi прюритети (рис. 4.). Вiрогiдно, тому що вони хотши б споживати реклами менше, шж 30 секунд.
70,00* 60.00* 50,00* 40,00*
20,00* ■■ <
10,00» 1 I I J I J
0,00* ' ^^
мемше S 5 кв 10 хл 15 хм |нш« ив
• менше 5 - 69,10%
• 5 хв - 16,60%
• 10 хв - 2,40%
• 15 хв - 0,40%
• ¡нше -11,50%
Рис. 3. Скыьки часу мае тривати реклама на телебачент, щоб не дратувала?
80,00% ____
70.004 1 |l_
60.00% ' Il I
50.00% ' Il
40.00% ^fl ■ Рид1
30.00% 20,00% 10.00% 0,00%
30 сек 1 хв 2 яе 5 хв ¡»ше
30 сек. - 72,10%
1 хв. - 4,70%
2 хв. - 1,60% 5 хв. - 1,10% тше - 20,60%
Рис. 4. Сктъки часу мае тривати реклама в wmepmmi, щоб не дратувала?
Задля створення яюсного контенту й отримання прибутку медiапiдприемствам необхщш tobî моделi й шструменти взаемодп традицшного телебачення й штернет -ресуршв. Зрощення телебачення з iнтернетом дедалi стае одним i3 прiоритетних бiзнес-процесiв на медiаринкy, завдяки якому монетизуеться контент. Вдалими прикладами ефективно1' штеграцп телепiдприемства з iнтернетом у свт можна вважати BBC з проектом IPlayer, RTL з вiдеопорталом Prosieben, Channel 4 Télévision Corporation з All 4, SKY з плеером SKY Go та ш Свропейський медiаринок потyжнiше украшського iнтегрyеться в штернет i проводить политику колаборацп щодо створення спiльних ОТТ-платформ для того, щоб протистояти експансп потужних гравщв на кшталт Google, Netflix тощо.
Вiднедавна Netflix зайшов на украшський ринок, встиг завоювати увагу споживачiв навiть без украшського контенту й отримати значнi прибутки. Оскшьки молодь все частiше споживае контент в штернет i знае англшську мову, це дозволяе таким компашям ефективно просуватись на новi медiаринки, зокрема й у Схщну Свропу. Тому, чим швидше на щ тенденцiï звернуть увагу топ-менеджери провщних yкраïнських каналiв, тим краще.
На yкраïнськомy ринку yспiшно монетизувати контент завдяки штеграцп каналу з штернетом, вдаеться одному з найрейтинговших телеканалiв "1+1", який взаемодiе з безкоштовною VoD-платформою iнтернет-сервiсом "1+1 video" (рашше Ovva.tv). Вони мають брендову полицю на Ivi, "Домашнем видео", Megogo. В першiй половинi 2019 року менеджмент каналу збираеться впровадити часткову платну модель за контент, розташований на цш платформi.
«На сьогодшшнш день «1+1 video» досягнув показника в 4 млн ушкальних споживачiв на мiсяць. Це хороша цифра для проекту, якому рш. Так гарно ми вщпрацювали завдяки стратеги реалiзацiï платформи у веб^..Спочатку ми планували окупити «1+1 video» за три роки. Вiрогiдно, ми досягнемо цього за два роки»,- зазначае директор дщжитал-напрямку «1+1 медiа» Анна Ткаченко Г71.
Взаемодда телеканалiв iз соцiальними мережами, вщеохостингами на кшталт YouTube бiльшiсть мовщв використовують не стiльки для забезпечення конкурентних переваг, скiльки для приверненя потенцiйноï аyдиторiï, а ще задля просування своïх продyктiв в штернет^ Проте е ряд проблем, як зупинують керiвництво каналiв i далi рухатись у цьому напряму. По-перше, через те, що просування й розмщення телепродyктiв завдяки багатьом майданчикам i взаемодп з шшими платформами розмивають бренд, а це небезпечно для будь-якого гравця медiаринкy, навiть найпотyжнiшого. По-друге, багатьох вщлякуе шахраювання в штернет -просторi, незахищенють авторського контенту. Однак yкраïнськi телемовщ не виключають можливостi отримання певного обсягу грошей у такий спошб. Конвершя в 2-5% може бути непоганим бшлшгом для цього. Найголовшше, щоб користyвачi iнтернет-ресyрсiв асоцiювали
певний телеканал з щею платформою i користувацький контент UX (User Experience) був штугтивно зручний i корисний для Bcix охочих на pi3rnx майданчиках.
Ще одним i3 ефективних способiв привернення уваги телеглядачiв -користувачiв е перехресне, крос-платформне поширення телеконтенту за допомогою тако! маркетингово! комушкацп як стимулювання збуту - семплшгу - на зразок демонстрацп продукту спочатку на телеканалу потiм в YouTube, далi - на iнтернет-платформi чи в будь-якш iншiй послiдовностi. Це дозволяе не розмивати бренд в уявi споживача, впроваджувати додатковi бонуси щодо створення образу телекомпанп завдяки синергп майданчиюв i таким чином стимулювати збут телепродукцп.
Висновки. Переваги iнтернет-телебачення полягають в тому, що вiдеоконтент поширюеться по всьому свiтi в режимi 24/7. Це дозволяе споживачам бути штерактивними, у потоцi, миттево реагувати на контент. Проте глобальнють не означае створення медiапродуктiв для будь-кого, навпаки, телеканалам слщ детальнiше таргетувати аудиторiю, цiльове впроваджувати нативну, контекстну рекламу на сво! сайти, платформи для кращого залучення рекламодавцiв. Вс цi змiни впливають на впровадження нових алгоритмiв стратегiчного планування управлшня фiнансами вiдповiдно до iнтенсивних змш маркетингового середовища. Це стосуеться великого дiапазону аспектiв: вiд впровадження нових посад на медiапiдприемствi до розширення технологiчних потужностей.
Новi можливостi, яю надае iнтернет для традицiйних телевiзiйних гравцiв медiаринку, можна порiвняти з великим простором, в якому шфраструктура тшьки налагоджуеться, започатковуються правила гри. Провiднi рейтинговi украшсью телеканали все актившше використовують новi можливостi штернет -простору для залучення нових потенцшних споживачiв, покращення клiкабельностi контенту завдяки розмщенню реклами, в певнiй мiрi боротьби з пiратством.
1нтегруючись у свггове павутиння, украшсью телеканали починають запроваджувати сво! дiджитал-сейл-хаузи, завдяки яким монетизують контент; створювати рекламш дщжитал-пакети, якi користуються попитом у рекламодавщв; формувати едине вiкно, брендову полицю, щоб не розмивати бренд. Вони готовi до спiвпрацi з аутсорсинговими компашями -партнерами для захисту сво!х прав в мережi.
Цифрова трансформащя е ще одним трендом, завдяки якому сучасне телебачення плануе як мшмум вижити i стати учасником цифрового медiаринку, а як максимум - вщбутися й зайняти лщерсью позицп. Щоб стримати перетшання телевiзiйноl аудиторп в iнтернет, телемовцям слщ диверсифшувати ризики, розвивати велику кшьюсть майданчикiв в iнтернетi, на мобшьних додатках i в декстопних вершях, реалiзувати потужнi капiталовкладення, швестицп стороннiх компанiй, якi зацiкавленi в просуванш свого бренду, iменi на медiаринку.
Л1ТЕРАТУРА
1 Шваб К. Четверта промислова револющя: як до не! готуватись / Foreing Affeirs: електрон. ресурс. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution (дата звернення: 10.06.2016).
2 Гарматин А. Развитие интернет-телевидения / Електрон. ресурс. URL: http://bourabai.kz/dbt/itv3.htm (дата звернення: 26.11.2018).
3 Основи медаменеджменту [електронний ресурс]: навч. посiб. / О. М. Барзилович, З. В. Григорова, Л А Пунчак та ш.; КП1 1м. 1горя Сiкорського. 2017. 296 с.
4 Opinion Software Media (2017), "The audience of Internet users in Ukraine. Installation study: interview InMind", available at: http://inau.ua/proekty/doslidzhennya-internet-audytoriyi. (accessed 9 March 2017).
5 Черемних I. В. Дослщження контенту украшського мед1аринку // Актуальш питания масово! комушкацп: Ки!в, 2017. Вип. 21. С. 36-51.
6 11 Leadership Guidelines for the Digital Age / Електрон. ресурс. URL: https ://knowledge.insead. edu/leadership-organisations/11 -leadership-guidelines-for-the-digital-age-5516 (дата звернення: 26.11.2018).
7 Анна Ткаченко, «1+1 медиа»: Бойтесь перетекания бюджетов не с ТВ в интернет, а от СМИ к блогерам [Електронний ресурс] // Галина Петренко, Детектор медиа. URL: https://detector.media/rinok/article/135139/2018-02-28-anna-tkachenko-k-2020-godu-11-media-v-tri-chetyre-raza-uvelichit-dolyu-na-rynke-internet-reklamy/ (дата обращения: 9.11.2018).
