CC BY
11MANAGEMENT AND MARKETING
КРОС-МЕД1ЙН1 ШСТРУМЕНТИ МОНЕТИЗАЦП ТЕЛЕВ1З1ЙНОГО Й 1НТЕРНЕТ-КОНТЕНТУ
К. н. соц. комутк. Черемних I. В.
Украгна, м. Кигв, КНУ 1мен1 Тараса Шевченка, институт журнал1стики, доцент кафедри телебачення i рад1омовлення
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31012019/6314
ARTICLE INFO
Received: 30 November 2018 Accepted: 16 January 2019 Published: 31 January 2019
KEYWORDS
monetize content, TV content, Internet content, converting into profit, co-branding, sampling, media baying, PayWall, b2b partnership.
ABSTRACT
The article is devoted to the problems of finding new forms of interaction between various media market players and new tools for converting TV and Internet content into profit. Changing the paradigm of consumption of TV and online content creates new conditions for the functioning of media business in Ukraine. Media can effectively monetize content through cross-platform processes such as co-branding, sampling, media baying, PayWall, b2b, b2c partnership, Transmedia Storytteling and others. First of all, it concerns the co-operation of traditional and Internet TV, PAY-TV, IPTV / OTT, digital, cable and satellite penetration, TV and Internet content producers, operators, providers. Through the cross-media consolidation of resources, the combination and distribution of content, players of the media market have the opportunity to successfully finance their budgets and receive greater dividends from the integration of efforts.
Citation: MepeMHHx I. B. (2019) Cross-Media Tools for Monetizing TV and Internet Content. International Academy Journal Web of Scholar. 1(31), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_wos/31012019/6314
Copyright: © 2019 HeneMHHx I. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Змша парадигми споживання телевiзiйного й штернет--контенту створюе передумови для розвитку нових форм взаемоди рiзноманiтних суб'екпв медiаринку й потребуе нових шструменпв конвертаци теле- й онлайн-контенту в прибуток. Завдяки таким крос-платформним проектам, як, семплшг, кобрендинг, медiабаiнг, PayWall, b2b, b2c партнерство, трансмедшш технологи, медшникам вдаеться не тшьки ефектившше просувати проекти, налагоджувати партнерсью стосунки з багатьма учасниками медiаринку, а й монетизувати контент. У першу чергу це стосуеться колаборацп лшшного й штернет ТБ, PAY-TV, IP-TV/OTT, цифрового, кабельного й супутникового проникнення, виробниюв теле - й штернет-контенту, операторiв, провайдерiв, сейлерiв. Завдяки перехреснш консолщацп ресурсiв, поеднанню й оприлюдненню контенту, гравцi медiаринку мають можливiсть успiшно фiнансувати своi бюджети й отримувати бiльшi дивiденди вщ iнтеграцii зусиль.
Цю тему дослщжували украiнськi й зарубiжнi науковцi, зокрема, А. Альбаран, Д. Аакер, Дж. Андерсон, Б. Блекет, Б. Боуд, Т. Гед., Ж.-Н. Капферер, Дж. Коллiнз, Дж. Н арус, Р. Пкард, Дж. Порраз, К. Сколар^ Б. Шефер, О. Амзiн, Т. Бабакова, А. Гарматин, В. Грачаева, М. Женченко, А. Качкаева, О. Вартанова, Б. Потятиник, Г. Почепцов, Н. Хмелькова, Д. Фролов та ш.
Метою науковоi розвiдки е з'ясування процешв монетизацii теле- й штернет-контенту завдяки крос-платформнiй взаемодii рiзних типiв медiаринкiв, зокрема партнерству. Завдання: визначити й структурувати такi поняття, як ринок, медiаринок, ринок реклами, маркетинговi
сервюи, кобрендинг, семплшг, медiабаlнг, PayWall, трансмедiйнiсть; окреслити функщонал основних крос-медiйних шструменпв монетизацп теле- й штернет-контенту.
Результати дослiдження. А.Альбаран ринок розглядае як предмет, що належить економiцi. "Ринок - це мюце, де взаемодiють споживачi та продавщ, визначаючи цiнy та кшьюсть вироблених товарiв. Ринок складаеться з покупщв, продавцiв та товарiв. Товари - це програми або контент та iншi послуги, яю пропонують продавщ» [1, 38]. У галyзi як традицiйних, так i новггшх ЗМ1 продавцями е медiагрyпи, до яких входять теле-, радюкомпанп, друковаш ЗМ1, !х он-лайн версп, сайти, кабельш та сyпyтниковi оператори, а також телекомушкацшш провайдери. Продавцi пропонують схожi продукти й послуги вщносно гомогеннiй грyпi покyпцiв - споживачам i рекламодавцям.
Характерною вiдмiннiстю медiапiдприемств е те, що вони функщонують на подвiйномy товарному ринку,- констатуе Р. Пшард [2, 9]. Це стаеться, коли медiапiдприемства виготовляють один продукт, а збувають його на двох окремих ринках товарiв i послуг. Наприклад, телерадiокомпанiя, iнтернет-канал, IP-TV чи вщеохостинг створюють продукти, за як користyвачi платять абонентну, орендну плату чи взагалi споживають контент безкоштовно. Це буде першим ринком товарiв i послуг. До реч^ в Украш до 2017 р. абоненти мали можливiсть безплатного споживання телепродукпв завдяки ефiрномy цифровому телебаченню. Вiдтодi послуги, якi надають оператори й провайдери кабельних та штернет-мереж, стали платними. Завдяки цьому украшсью мовщ тепер мають можливiсть посилювати свш вплив на медiринкy, просувати свш бренд i вкладати кошти в нацiональний продукт.
«Це великий ринок, який спiвставний iз рекламним ринком, вiн дозволить нам швестувати в укра!нський контент, формувати нащональну щею i вiдчyвати себе бшьш незалежними», -коментуе директор iз розвитку напрямку PAY-TV Ярослав Пахольчук прогноз на 2021 рiк [3].
Так завдяки колаборацп операторiв багатокально! мережi, провайдерiв програмних послуг з медiагрyпами, вiдбyлося зростання фiнiнсових показниюв чотирьох основних медiагрyп Укра!ни: «1+1 медiа», Star Light Media, "Медiа Група Украша", "1нтер". Вперше за останш десятки рокiв, зокрема й завдяки переходу вщ аналогового до цифрового мовлення, у 2017 р. украшсью найрейтинговiшi телеканали, якi входять до чотирьох найпотужшших медiагрyп Укра!ни, отримали дивiденди за наданий контент у суш 4% вiд доходiв провайдерiв. При цьому частка обсягу загального перегляду складала 80% (рис 1.) [3].
Рис. 1. [3]
За прогнозуванням аналггиюв «1+1 медiа» у 2021 р. доходи onepaTopiB зростуть до 9,254 млрд грн, а вщрахування за контент складуть близько 26% (або 2,420 млрд грн). Проникнення PAY-TV теж поступово збшьшуватиметься й i3 "38% у 2015 р. зросте до 59% у 2021 р.". Також мае збшьшитися щна контенту. «Стльними зусиллями гравщв на ринку в 2018 рощ ми добилися, щоб у середньому цша контенту коштувала 70 грн на мюяць. Ми вiримо, що
зростання щни за контент до 100 грн протягом наступних чотирьох роюв - це реальна iсторiя» -прогнозуе виконавчий директор "1+1 медiа" та директор i3 розвитку напрямку PAY -TV Ярослав Пахольчук (див. рис. 2.) [3].
Рис. 2. [3]
Другий ринок, на якому працюють медiакомпанil, це ринок реклами. Рекламодавщ завдяки телеканалам, радiоефiру, iнтернету, друкованим ЗМ1 та 1хшм он-лайн вершям поширюють свiй контент для ритейлових та башгових аудиторiй. А медiакомпанil монетизують контент й отримують прибутки вщ посередницько! дiяльностi в наслщок надання доступу рекламодавцям до 1хшх аудиторiй.
Так за пiдсумками 2018 року зпдно з експертною ощнкою Мiжнародноl Асощаци Маркетингових Iнiцiатив (МАМ1) украшський ринок медiареклами вирiс на 25%. За прогнозами на 2019 рш зростання не лише збережеться, але навггь прискориться до +27%. 1нтернет-реклама продовжуватиме лiдирувати за темпами приросту. До того ж, штернету вже «тюно» в традицiйному медшному ринку i частина його бюджета винесена за рамки медiа [4 ].
Як видно з таблищ 1 позицп традицiйних ЗМ1 переважно знижуються, окрiм радiо, яке, навпаки окреслюе тенденцп зростання - з 20% у 2018 р. до 24% у 2019 р. Реклама на телебаченш поступово, але втрачае позицп - з 26% у 2018 р. - до 24% у 2019 р. Рекламувати в прес стае теж дедалi невипдшше, показники с^мко знижуються - з 18,9% у 2018 р. проти 14,4% у 2019 р. Тодi як digital (штернет) медiареклама порiвняно з 2018 р. зросте майже вдвiчi -з до 17% до 50%.
Це вщбуваеться тому, що дотепер тривае процес перерозподшу впливовосп в медiасередовищi. Телебачення втрачае монопольне становище серед ЗМ1. Рекламувати сво! товари у цьому медiа завжди було найдорожче. Чiтко це простежуеться у грн е^валенп. Так завдяки рекламi у 2019 р. прибуток в 11526 млн грн очшуеться на ТБ, 1 843 млн грн - в преш, 715 млн грн - на радю й 3772 млн грн в digital (штернет) медiа. Тому рекламодавщ шукають найдоцiльнiшi та найвигiднiшi пропозицп серед новiтнiх медiа або намагаються монетизувати контент вiдносно недорого (як на радю), але таргетуючи ритейлеровi й баlнговi аудитора.
Новi несподiванi важелi цiноутворення реклами у 2019 р. рекомендували сейл-хауси "1+1 медiагрупа" i сейлери медiагруп "StarLightMedia", "1нтер" та "Украша" Спостерiгаеться велика диференцiацiя пiдходiв: "1+1" запропонували едину ба1нгову аудиторiю 18-54, тодi як конкурентна група - 60 башгових аудиторш, з яких можна обрати до 20 в рамках одше1 угоди [5].
Такий кастомiзований шдхщ до розподiлу гуртово1 i ритейл реклами, дозволить медiагрупам надавати якiснiшi послуги рекламодавцям завдяки таргетуванню башгових та ритейл аудиторш, що в результат^ надасть можливють конвертувати теле- й онлан-контент у прибуток.
Таблиця 1. [4]
Щцсумки 2017p., млн ^н Щцсумки 2018p., млн ^н Вщсоток змши 2018 до 2017 Щогноз на 2019p., млн грн, Вщсоток змши 2019 до 2018 p.
ТВ-реклама, всього 7 329 9 269 26% 11 526 24%
Пряма реклама 6 355 8 071 27% 10 089 25%
Спонсорство 974 1 198 23% 1 438 20%
Реклама в npeci, всього 1 355 1 612 18,9% 1 843 14,4%
Нащональна преса 816 965 18% 1 101 14%
Регiональна преса 224 277 24% 321 16%
Спецiалiзована преса 315 370 18% 421 14%
Радю реклама, всього 480 578 20% 715 24%
Нащональне радiо 348 418 20% 518 24%
Регiональне радiо 47 54 15% 65 20%
Спонсорство 85 106 25% 133 25%
OOH Media, всього 2 692 3 493 30% 4 307 23%
Зовншня реклама 2 263 2 923 29% 3 601 23%
Транспортна реклама 327 444 36% 553 25%
Indoor реклама 102 127 24% 152 20%
Реклама в кшотеатрах 40 48 20% 58 20%
Digital (Internet) Медiареклама 2 145 2 520 17% 3 772 50%
Всього рекламний медiаринок 14 041 17 520 25% 22 221 27%
Додатково монeтизyвaти контент, ^м отpимaння ^^утав вiд надання площ для pозмiшeння пpямоï peклaми, yкpaïнськi мeдiaгpaвцi можуть завдяки мapкeтинговим сepвiсaм (NON Media), як частини peклaмно-комyнiкaцiйного pинкy.
Зпдно дослiджeнням Miжнapодноï Aсоцiaцiï Mapкeтинговиx 1шщатив (MAMI) pинок мapкeтинговиx сepвiсiв (NON Media) y 2018 pоцi показав позитиву динaмiкy в своeмy pозвиткy + 17%, i досягнув y сyмapномy обсязi понад п'яти млpд гpивeнь. У всix нaпpямкax спостepiгaeться пpиpiст. Обсяг Consumer marketing збшьшився на 20%, бо так само e eфeктивним спiлкyвaння зi споживaчeм в pитeйлi. Event Marketing в^ю на 25% за paxyнок iвeнт-мapкeтинговоï aктивностi бpeндiв в нaцiонaльниx та мiжнapодниx зaxодax та мaсштaбниx фeстивaляx. У 2019 pоцi очiкyeться пpодовжeння тeндeнцiï вiдновлeння pинкy пiсля його падшня в пepiод 2014 - 2015 pp. Найбшьший вiдсоток зpостaння Event Marketing +30%, що пов'язано з pозвитком фeстивaльноï кyльтypи в Укpaïнi. У зв'язку з шфляцшними пpоцeсaми, в цiломy зpостaння pинкy мapкeтинговиx сepвiсiв пpогнозyeться на piвнi +18% [4].
Табл. 2. [4]
Mapкeтинговi сepвiси Обсяг 2017p., млн ^н. Обсяг 2018p., млн ^н. Пpоцeнт змши 2018 до 2017 Щогноз на 2019p., млн ^н. Пpоцeнт змши 2019 до 2018 ^огноз
Обсяг pинку Mаpкeтингових сepвiсiв ВСЬОГО 4 548 5 321 17% 6 295 18%
У тому 4u^i:
Trade marketing (Mepчaндaйзинг, Trade promo, Що^ами мотивaцiï та контpолю пepсонaлy) 1 700 1 955 15% 2 248 15%
Loyalty marketing (Mailing, DB management, Contact-Center) 850 935 10% 1 029 10%
Consumer marketing 950 1 140 20% 1 368 20%
Event Marketing and Sponsorship 920 1 150 25% 1 495 30%
Non-standart communications (life placement, ambient media ) 128 141 10% 155 10%
О^м подвшного товарного ринку, А. Альбаран виокремлюе ще один специфiчний географiчний ринок, на якому працюють медiакомпанii. Це - переважно ринки регюнального та нацiонального значення [1, 39]. Нагадаемо, що вiдповiдно до Закону Украши "Про телебачення i радюмовлення" територiальна категорiя мовлення та територiальна категорiя каналу мовлення або багатоканально1' телемережi визначаеться залежно вiд оргашзацшно-технолопчних особливостей розповсюдження програм. Загальнонацiональне мовлення повинне покривати сигналом не менше шж на двi третини населення кожно1' з областей Украши. Регюнальне мовлення - мовлення на регюн (область, декiлька сумгжних областей), але менше шж на половину областей Украши. Мюцеве мовлення поширюеться на один чи кшька сумiжних населених пунктов, яке охоплюе не бшьше половини територii областi [6, 10].
В ушх випадках потенцiйна й цшьова аудиторii визначаються географiчними межами ринку i дозволяють таргетувати потреби споживачiв теле- й онлан-контенту вщповщно до територiальних умов розповсюдження товарiв i послуг. Найрейтинговiшi украiнськi загальнонацюнальш телеканали "1+1", "1нтер", "Украша", "ICTV", "Новий", "СТБ" монетизують свiй контент переважно за допомогою продажiв рiзних видiв реклами, маркетингових сервiсiв, семплшгу. Популярну стратегiю b2b (з англ. business to business) -бiзнес для бiзнесу - використовують таю штернет-ресурси, як "Детектор Медiа", "Телекритика", "Фокус", "Кореспондент", Delo.ua, Новое Время, Meduza, Republic.ru (ранiше Slon.ru до 2016), "Большой город", галузеве штернет -видання "Retail Community". Споживачами цих медiаресурсiв е не кiнцевi покупщ, а працiвники медiакомпанiй, провiднi спещалюти, топ-менеджери медiабiзнесу, вузькопрофiльнi фахiвцi, зокрема, сейлери з ритейлу у випадку "Retail Community". Але досить часто платформа b2b використовуе функцюнал b2c (з англ. business to customer - бiзнес для споживачiв) i тодi служить для двох ринюв.
У зв'язку iз постiйним зростанням пропозицш на медiаринку вiд нових торговельних брендiв, аудиторii все складшше обирати потрiбнi товари i послуги. Тому багато покупщв вiддають перевагу вщомим або знайомим брендам, довiряють iхнiй якостi, стають iхнiми лояльними споживачами. На шформащю щодо нових брендiв у нинiшнього споживача елементарно не вистачае часу, адже шформацшна перевтома - ознака цифрово1' шформацшно1' доби. Тому контент у виглядi промоцii (тизера - короткого дратовливого iнтригуючого анонсу)
ниш е життево необхщним для монетизацп товарiв i послуг медшниюв. Тому багатьом пiдприемствам сьогодш вигiдно об'еднувати зусилля. За допомогою кобрендингу (з англ. co-branding - спшьш зусилля з брендингу), компанп-учаснищ певно1 медiагрупи чи юлькох альянсiв, можуть об'еднувати ресурси й можливосп для взаемовигiдного партнерства.
На думку Дж. Наруса й Дж. Андерсона це вiдображаеться у "взаеморозумшш й визнаннi того, що устх одша фiрми тепер частково залежить вщ шшо1" [7, 44]. Крiм того, «асоцiацiя з правильно обраним партнером може суттево пiдвищити вартють вашого бренда», -стверджуе Т. Гед [8, 200].
В основi збуту й просування продукцп лежить запровадження рiзноманiтних програм лояльностi з використанням iменi компанп, бренду. Одним iз ефективних способiв привернення уваги телеглядачiв-користувачiв е перехресне, крос-платформне поширення телеконтенту за допомогою тако1 маркетингово1 комушкацп, як семплiнг - поширення одного контенту на рiзнi платформи, а значить, для рiзних таргетованих аудиторiй.
Наприклад, коли демонструеться продукт спочатку на телеканалу потiм в YouTube, далi - на штернет-платформу в мобiльних додатках чи в будь-яюй iншiй послiдовностi. Це дозволяе не розмивати бренд в уявi споживача, впроваджувати додатковi бонуси щодо створення образу телекомпанп завдяки синергп майданчикiв i таким чином стимулювати збут телепродукцп [9, 63].
Проте одним iз недолiкiв поширення перехресного контенту на рiзнi майданчики в мережi iснуе загроза розповсюдження контенту на тратських сайтах, що вщбуваеться й на укра1нському медiаринку. Як правило, телеканали ствпрацюють iз легальними провайдерами й шукають надiйнi способи боротьби з тратством. На сьогодш вже юнуе така платформа Sudum - автоматизована система пошуку нелегального контенту в штернен. Однак побороти тратство в Украш нелегко.
Конвергентнють, крос-медiйнiсть контенту (поширення тексту, вщео, аудiо, фото, кiно зображення на рiзнi платформи у рiзних форматах, жанрах), що притаманш бiльше штернет -телебаченню, певною мiрою можна екстраполювати на традицшне ТБ. Конвергентнють, крос -медшнють контенту властива й для лшшного телебачення, але вона не завжди виправдана. Наприклад, лонгрщи, подкасти, текстову iнформацiю бажано подавати фрагментарно, щоб не втомити глядача одномаштнютю подачi контента.
Одшею з характерних особливостей перехресного виготовлення й поширення контенту е наявнють конкуренцп серед брендiв. Ранiше юнував усталений пiдхiд до конкуренцп: конкурувати можуть тiльки тi медiабренди, яю виготовляють подiбнi товари. Тобто, як молочна продукщя не конкуруе з м'ясною, так i серiали не можуть конкурувати з новинами. Ниш ця парадигма не працюе.
Сьогодш завдяки мережевому мисленню, поширенню цифрових технологш, конвергентностi й крос-медiйностi платформ i проектiв, конкурувати можуть абсолютно рiзнi продукти, що знаходяться на однш полицi. Контент новин багато в чому схожий на серiали. В основi багатьох медiйних продукпв нинi наративом стае iсторiя. Адже споживачевi цифрово1 епохи за браком часу, все часнше байдуже, на яюй полицi, майданчику, платформi будуть представленi медiатовари, як його щкавлять, головне, щоб вони були яюсш, кориснi у споживаннi, цiкавi й зручш пщ час здiйснення покупки. Тому для медшниюв нагальною стае потреба в збереженш iменi, бренду торговельно1 марки. Виробникам слiд пам'ятати, про УТП (унiкальну торговельну пропозищю) продукту й про те, щоб бренд не розмивався в уявленш користувачiв.
Нiмецький експерт з фшансових питань Б. Шефер пропонуе порiвняльну таблицю переваг товарiв/послуг певно1 компанп з сильними сторонами конкурентiв. Завдяки !й можливо з'ясувати не тшьки унiкальнi характеристики, а й якють товарiв, особливостi сервiсу, цiновi характеристики, особливi умови продажiв, параметри репутацп пiдприемства, певнi психологiчнi користi [10, 13].
На наш погляд, можна додати таю параметри, як економiчнiсть, трендовi характеристики й вщчуття бренда. Трендовi характеристики стануть додатковим бонусом до економши знань клiента про Ваш продукт. Наприклад, тшьки на "Новому каналГ' ви можете побачити якюне цьогорiчне молодiжне кiно, для цього не потрiбно йти в кшотеатр i витрачати зайвi кошти. Таким чином ви пропонуете одразу двi користi для споживача - якюне трендове юно за цшою економ класу. Послуга "вiдчуття бренда" надасть можливосп клiентовi вирiзнити
ваш бренд з-помiж багатьох шших. Наприклад, завдяки впровадженню новггшх технологш, ваш бренд запустив технолопю синхрошзацп ТБ й штернет -реклами й тепер споживач може скористатися такою послугою для демонстрацп реклами для друга чи презентацп для працiвникiв фiрми завдяки синхрошзацп ще! реклами в дiджитал простора
Табл.3 [10]
Ваш продукт Продукт Продукт Продукт
конкурента А конкурента В конкурента С
Висока яюсть o o o o
Ушкальш o o o o
характеристики
Оcобливоcтi сервюу o o o o
Низька цiна o o o o
Оcобливi умови продажу o o o o
Висока репутащя o o o o
пiдпpиемcтва
Додатковi психолопчш o o o o
коpиcтi
Економiчнicть у o o o o
викоpиcтаннi
Тpeндовi характеристики o o o o
Вiдчуття бренда (бpeндовi чинники) o o o o
Ефективним прикладом поширення крос-медiйного контенту на телебаченнi е вiдеоплатформа «1+1 video», яка одночасно виконуе функци автономного майданчика, i е роздшом «Вщео» для сайпв телеканалiв медiахолдингу «1+1 мeдiа». KpiM того, цей сервю якicно вщтворюеться не тiльки на десктопних комп'ютерах, а й на мобiльних девайсах. Головне, щоб поширення такого контенту не могло спричинити розмивання бренда в уявi глядачiв, адже тодi вci зусилля тeлeканалiв щодо створення УТП можуть виявитись марними.
"У першу чергу, важливо створити у cпоживачiв ТБ-сайпв стшке сприйняття й вiдчуття цшсносп одного продукту, по-друге, потpiбно витримувати чiткий зв'язок у дизайнi (нагадаю, ми говоримо про piзнi бренди, йдеться про паpаcольковi бренди мeдiагpупи "1+1 мeдiа", до яко1 входять телеканали "1+1", "1+1 International", "2+2", "ТЕТ", "ПлюсПлюс", "Ушан ТБ", "Бпуд> ТБ" авт.)", - наголошуе директор дщжитал-напрямку "1+1 мeдiа" Анна Ткаченко [11].
Ще одним дiевим шструментом монeтизацiï теле- й iнтepнeт-контeнту на украшському мeдiаpнку е платний контент PayWall. Хоча платити за контент украшщ не завжди охочi. На думку дослщника О. Амзiна «PayWall - один i3 iнcтpумeнтiв шдвищення дивepcифiкацiï пpибуткiв, а також страхування вщ коливань рекламного ринку чи полггичних ризиюв" [12,109].
Для телевиробництва ця модель не нова й притаманна дистриб'юторам кабельних мереж, а також споживачам персональних вщеосервюв платного контенту цифрового телебачення i юно на зразок Oll TV, Divan TV, Megogo тощо. За споживання теле- й юно-контенту, вони платять щомюячну абонплату провайдерам кабельних мереж, поставникам вщеосервюв. Платна модель для конвертацп штернет -контенту в прибуток, впроваджуеться й у web-пpоcтоpi. 1нтернет-ресурс "Новое Время" увiв PayWall для жуpнальноï верси, "Republic.ru" (колишня Slon.ru), "Kyiv Post", "Korrespondent.net", дшова газета "Ведомости" частково використовують платну модель. Головне в платному контент не в^^зати ту частину cпоживачiв, якi ще не стали лояльними до вашого продукту, але в ^pOTe^rai могли б бути потенцшною аудитоpiею.
О. Амзiн pозpiзняе таю види пейволу: жорсткий, м'який, пбридний i пpeмiальний. Вiдповiдно, жорсткий передбачае доступ матepiалiв тiльки пicля оплати за публшащю. Британська "The Time" peалiзуе цю модель, дозволяючи читати тшьки головну cтоpiнку. Проте цей вид пейволу в чистому виглядi не прижився. Найбшьший британський таблощ "The Sun" виpiшив бiльшу частину контенту надавати безкоштовно, на зразок м'якого пейволу ( metered paywall). За та^' модeлi у користувача е можливють прочитати N матepiалiв до того, як його
попросять заплатити. "The New York Times" впроваджуе цю модель. Пбридний paywall об'еднуе два попередш види i редакцiя на свш розсуд надае частину контенту споживати безкоштовно, а решту - платно. Такою моделлю користуеться "The Wall Street Journal", "Piano Media". Премiальний пейвол тдвищуе лояльнiсть завдяки наданш безкоштовного дотупу до додаткових продукта. У "The Financial Times" - це колонки й аналггика. В "The New York Times" ця схема називаеться "Times Premier". Користувачу ^ím безкоштовного цифрового доступу, отримують збiрки кращих статей i кросвордiв. У "The Times" - це сервю "Times+" -читацький клуб, що реалiзуе ексклюзивнi квитки на рiзноманiтнi заходи [12, 111].
Для посилення свое1 впливовостi на медiаринку, зростання рентабельностi виробництва традицiйним медiа слiд звернути увагу на трансмедшну технологiю медiавиробництва, що здатна створити контент, за який споживачi готовi вiддати частину свого бюджету уваги й оплатити. Такий шдхщ здатен стати вдалою альтернативою реалт проектам.
За дослщженнями К. Сколарi трансмедшна розповiдь — це особлива наративна структура, яка поширюеться завдяки рiзним мовам (словесним, знаковим тощо) i медiа (кiно, комiкси, телебачення, вщео^ри тощо) [13, 587]. Чiтка порцшнють подання i споживання iнформацiï притаманна саме наративу. За Г. Почепцовим, наратив кращий для людини, осюльки ним створюеться впорядкованють, що викликае задоволення на рiвнi психiки. «Сюжети не тiльки подобаються мозку, вони керують i програмують людину», — наголошуе дослiдник, стверджуючи, що свгг побудований наративами [14, 6].
Ниш на змшу клiповому мисленню приходить сершне, що частково повертае аудитора цiлiснiсть сприйняття, - серiали, в певному сенсу «е системною картиною свггу» [15]. Водночас клiпове та сершне мислення мають спшьну рису — «х матриця вибудовуеться не на рацюнальнш, а на емоцшнш основi» [15].
За спостереженням Г. Почепцова, параметри, якими оперуе серiал, можна розгледiти i в сучасних новинах: «вони обов'язково повиннi продовжитися завтра, осюльки подiï частiше не завершуються, шж завершуються в данш серiï», «вони викривають ворогiв i хвалять друзiв, змiцнюючи системнiсть свггу», «вони гiперболiзують негативи, збираючи ïх з усiх юнщв свiту» [15].
Дослщниця Т. Бабакова пiдкреслюе, що "здебшьшого люди готовГ платити за те, що приносить задоволення, i те, що дае ïm конкурентш та економiчнi переваги... Проекти, що приносять задоволення, в Украш е. Тому журнал «Vogue» продаеться, попри те, що з його 120 колонок 40 становить реклама. Люди платять за можливють бути причетними до великого бренду. G цша ^рГя проекта, що прикрашають життя - i на цьому заробляють грошЬ> [16].
Висновки. Бюджет уваги споживачiв все штенсившше поповнюеться штернет-контентом, що не прив'язаний до телевiзiйного запрограмованого перегляду. Незапрограмований контент, потокове поширення iнформацiï в режимi нон -стоп, iнтерактив, доступнють споживання на рГзних майданчиках, зокрема мобшьних девайсах, надають мобшьносп, оперативности великих конкурентних переваг вебу. Проте вщеоконтент, який е очевидним яюсним активом телебачення, мае великi перспективи для подальшого розвитку iнтернет-контенту. Адже очевидно, що жодна публiкацiя у веб-просторi не вiдбуваеться без вщео. Тому колаборацiя двох потужних гравщв медiаринку завдяки крос-медiйному функцiоналу здатна реалiзувати новГ амбiцiï обох платформ i надати ïm нових конкурентних переваг у 6ороть6Г за споживача.
Крос-платформш проекти таю, як семплшг, кобрендинг, медiабаïнг, PayWall, b2b, b2c партнерство, трансмедiйнi технологи стають ефективними шструментами конвертацп теле- й онлайн-контенту в прибуток завдяки штеграцп партнерських взаемовщносин. Нова парадигма використання конкурентних переваг щодо конкуренци брендiв дозволить впроваджувати i монетизувати новГ параметри основних характеристик бренда. Важливими показниками конкурентних переваг для споживачiв служитимуть не тшьки висока якГсть, репутащя, користь, унiкальнiсть, а й економiчнiсть товарiв, трендовi характеристики й вщчуття бренда.
Отже, впровадження нового функцюналу щодо зрощення й колаборацП' украшського медiбiзнесу, новГ орiентири крос-медiйного цифрового медiапростору, партнерськi стосунки багатьох учасниюв медiаринку, е нагальною потребою сьогодення, яка здатна монетизувати телевiзiйний та штернет-контент.
Л1ТЕРАТУРА
1. Альбарран А. Б. Менеджмент електронних ЗМ1 / пер. з англ. Н. Кашуби, А. 1щенка, Кшв: Наука, 2009. 296 с.
2. Picard R. The Economics and Financing of Media Companies. FordHam Univ Press, 2002. 270 p.
3. Зiнченко Л. "1+1" прогнозуе зростння ринку платного телебачення до 9 млрд грн до 2021 роком // Детектор медiа : електрон. верая журн. 2018. URL : https://detector.media/rinok/article/140524/2018-08-28-11 -media-prognozue-zrostannya-rinku-platnogo-telebachennya-do-9-mlrd-grn-do-2021 -roku/ (дата звернення: 28.08.2018).
4. Об'ем рекламно-комунiкацiйного ринку Украши 2018 i прогноз об'eмiв ринку 2019 // Всеукрашська рекламна коалiцiя: електрон. ресурс. 2018. URL: http://vrk.org.ua/news-events/2018/ad-volume2018.html (дата звернення: 06.12.18).
5. Дараган Я. Яю змши вщбудуться з розмiщенням реклами на ТБ у 2019 рощ // Sostav.ua : електрон. ресурс. 2018. URL: http://sostav.ua/publication/yaki-zmini-vidbudutsya-z-rozmishchennyam-reklami-na-tb-u-2019-rotsi-80610.html_ (дата звернення: 29.12.18).
6. Верховна Рада Украши (2018), Закон Украши «Про телебачення i радюмовлення» 4 листопада 2018. Кшв, режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12 (дата звернення: 04.11.18).
7. Anderson, J.C., Narus, J.A. A Model of Distributor Firm and Manufacturer Firm Working Partnerships / J.C.Anderson, J.A.Narus // Journal of Marketing. 1990. №54 (January). P.42-58.
8. Гэд, Т. 4D Брендинг. Взламывая код сетевой экономики / Т.Гэд. - СПб.: Стокгольм. шк. экономики в С.-Петербурге, 2001. 229 с.
9. Черемних I. В. Новi моделi монетизацн телебiзнесу в процеа штеграцн телевiзiйних ресурав в штернет // RS Global. World Science. Warsav, Poland. 2018. №11(39). С.57-63.
10. Шефер Б. Практический маркетинг / пер. С. Борича. Попур^ 2014. 96 с.
11. Анна Ткаченко: к 2020 году «1+1 медиа» в три-четыре раза увеличит долю на рынке интернет-рекламы // Галина Петренко. Детектор медиа: электрон. версия журн. Кыев, 2018. URL: https://detector.media/rinok/article/135139/2018-02-28-anna-tkachenko-k-2020-godu-11-media-v-tri-chetyre-raza-uvelichit-dolyu-na-rynke-internet-reklamy/ (дата обращения: 28.02.18).
12. Как новые медиа изменили журналистику / под ред. С. Балмаевой, М. Лукиной. Екатеринбург, 2016. 244 с.
13. Scolari, Carlos A. (2009). Transmedia storytelling: Implicit consumers, narrative worlds, and branding in contemporary media production, International Journal of Communication, 3 (3), 586-606.
14. Почепцов Г. Нарративное или нумерическое: медиаархеология о дигиталь- ном будущем // Media Sapiens: Детектор медиа: электрон. версия журн. Киев, 2016. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/narrativnoe_ili_numericheskoe_mediaarkheologiya_o_di gitalnom_ buduschem/ (дата обращения: 07.05.2017).
15. Почепцов Г. Как строятся иллюзии : интернет // Media Sapiens, Детектор медиа: электрон. версия журн. Киев, 2016. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/kak_stroyatsya_illyuzii_internet (дата обращения: 07.05.2017).
16. Бабакова Т. Хто проплатив новини: як монетизувати онлайн-ЗМ1 в час змш // Школа журналютики УКУ: електрон. ресурс. URL: http://journalism.ucu.edu.ua/program-highlights/4084/, (дата звернення: 05.01.2019).
