CC BY
52
УДК 336.71:336.76
ЖТЕГРОВАЖ Ф1НАНС0В1 ПОСЕРЕДНИКИ ЯК ФОРМА ВЗАШОДН БАИК1В ТА НЕБАНМВСЬКИХ УСТАНОВ
® 2014 ЧЕБЕРЯКО О. В., ЛОБОДА А. Б.
УДК 336.71:336.76
Чеберяко О. В., Лобода А. Б. 1нтегроваш фiнансовi посередники як форма взаемодм банкiв та небанмвських установ
У статт'1 досл'джуеться особливкть д'тльност'> '¡штегрованих фшансових посереднимв як результат взаемоди бант з небантвськими остановами. Проанал'вовано науков'> прац укра/нських i росйських учених, на основi яких здшснено систематизацию та уточнення термш'в «ф'шансовий супермаркет» i «ф'шансовий конгломерат» в'дносно до терм'шу «'¡штегрований ф'шансовий посередник». Запропоновано авторське трактування термну «штегрований ф'шансовий посередник». Визначено головну в'дм'шшсть '¡штегрованих фшансових посереднимв вiд традицйних спещал'ь зованих фшансових посереднимв (банмв i небанмвських установ), яка полягае в наданш широкого спектра фшансових послуг в одному мсц та в режимi non-stop, тобто цлодобово впродовж тижня. У результат'! досл'дження встановлено три форми спiвробiтництва спещал'вованих фi-нансових посереднимв у рамках 'штегрованого ф'шансового посередника (bancassurance як об'еднання банмв зi страховими компанiями; assurfinance як об'еднання страхових компанш з банками; allfinance як взаемод'т фшансових посереднимв банмвського, страхового та швестицйного ринтв). Розглянуто приклади д'тльност'1 'штегрованихфшансових посереднимв в УкраЫ.
Ключов'! слова: iштегрований ф'шансовий посередник, ф'шансовий супермаркет, ф'шансовий конгломерат, bancassurance, assurfinance, allfinance Рис.: 2. Табл.: 2. Б'бл.: 17.
Чеберяко Оксана BiKmopiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний утверситет !м. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01601, Укра/на) Email: cheberyako@ukr.net
Лобода Анна Бориавна - астрант, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний утверситет !м. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01601, Укра/на)
Email: annalobodaflower@ukr.net
УДК 336.71:336.76 Чеберяко О. В., Лобода А. Б. Интегрированные финансовые посредники как форма взаимодействия банков и небанковских учреждений
В статье исследуется особенность деятельности интегрированных финансовых посредников как результат взаимодействия банков с небанковскими учреждениями. Проанализированы научные работы украинских и российских ученых, на основе которых осуществлены систематизация и уточнение терминов «финансовый супермаркет» и «финансовый конгломерат» по отношению к термину «интегрированный финансовый посредник». Предложена авторская трактовка термина «интегрированный финансовый посредник». Определено главное отличие интегрированных финансовых посредников от традиционных специализированных финансовых посредников (банков и небанковских учреждений), которая заключается в предоставлении широкого спектра финансовых услуг в одном месте и в режиме nonstop, то есть круглосуточно в течение недели. В результате исследования установлено три формы сотрудничества специализированных финансовых посредников в рамках интегрированного финансового посредника (bancassurance как объединение банков со страховыми компаниями; assurfinance как объединение страховых компаний с банками; allfinance как взаимодействие финансовых посредников банковского, страхового и инвестиционного рынков). Рассмотрены примеры деятельности интегрированных финансовых посредников в Украине. Ключевые слова: интегрированный финансовый посредник, финансовый супермаркет, финансовый конгломерат, bancassurance, assurfinance, allfinance Рис. : 2. Табл. : 2. Библ. : 17.
Чеберяко Оксана Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) Email: cheberyako@ukr.net
Лобода Анна Борисовна - аспирант, кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина)
Email: annalobodaflower@ukr.net
UDC 336.71:336.76 Cheberyako O. V., Loboda A. B. Integrated Financial Intermediaries as a Form of Interaction between Banks and Nonbanks
The paper investigates the activity of the integrated feature of financial intermediaries as a result of interaction between banks and non-bank institutions. The scientific works of Ukrainian and Russian scientists were analyzed, on the basis of which the ordering and clarification of the terms of "financial supermarket» and «financial conglomerate» in relation to the term «integrated financial intermediary» were made. The author's interpretation of the term «integratedfinancial intermediary» was suggested. The main difference between the integrated financial intermediaries from the traditional specialized financial intermediaries (banks and nonbanks) were defined, which is to provide a wide range of financial services in one place and in the mode of non-stop, that is, around the clock for weeks. The study identified three forms of co-specialized financial intermediaries in an integrated financial intermediary (bancassurance as an association of banks with insurance companies; assurfinance as an association of insurance companies with banks; allfinance as the interaction of financial intermediaries, the banking, insurance and investment markets). The examples of integrated financial intermediaries in Ukraine were considered.
Keywords: integrated financial intermediary, financial supermarket, a financial conglomerate, bancassurance, assurfinance, allfinance Pic.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 17.
Cheberyako Oksana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyrska, 60, Kyiv, 01601, Ukraine) Email: cheberyako@ukr.net
Loboda Anna B. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyrska, 60, Kyiv, 01601, Ukraine)
Email: annalobodaflower@ukr.net
Вступ. У сучасних умовах глобамзацп нацiональних фшансових систем дiяльнiсть фiнансових посередникiв характеризуемся доволi жорсткою конкурентною бороть-бою, що змушуе всiх учасникш фшансового ринку шука-ти новi шляхи завоювання прихильностi клiентiв. Тому не дивно, що в таких умовах змшюеться сама структура фшансових посередниив: поруч iз банками та небанив-ськими фiнансовими установами з'являються яисно новi унiфiкованi та надпотужнi гравщ фшансово'1 сфери - ште-гроваш фiнансовi посередники, якi виникають у результат взаемодп двох останнк.
Досидження питання дiяльностi iнтегрованих фь нансових посередниив знаходиться у колi штересш ви-датних учених-економiстiв, серед яких добре в^омими е прiзвища укра'нських науковцш, зокрема, В. Базилевича, I. Школьник [16], Л. Кльоби [6], Р. Шкус [9] та росшських -Ю. Власенково'1 [2] та Я. Мiркiна. В iхнiх працях увага при-дiляеться переважно окремим аспектам дiяльностi ште-грованих фшансових посередникш, найчастiше таким, як Ьапса88игапсе.
З огляду на це, метою написання нашо'1 статтi е досль дження всх аспектш дiяльностi штегрованих фiнансових посередникiв в Украiнi (Ьапсаяяигапсе (банкострахування), assurfinance (взаемодiя страхових компанш i банкв), а1Ш-папсе (взаемодiя банкш з небанкiвськими установами)), розмежування та уточнення термiнiв «фiнансовий супермаркет» i «фiнансовий конгломерат» в^носно до термiну «iнтегрований фiнансовий посередник».
Вважаеться, що намагання об'еднати власш конку-рентнi переваги для комплексного фшансового обслуго-вування клiентiв на високому рiвнi та отримання високих прибуткш е основною причиною виникнення штегрованих фшансових посередниив у рамках взаемодп банив i небан-ивських фiнансових установ.
Поряд iз вищесказаним зазначимо, що в подальшому ми будемо розглядати штегрованих фшансових посередниив у двох аспектах: як фiнансовi супермаркети та як фшан-совi конгломерати, адже у науковш економiчнiй лiтературi цi два поняття рiвною мiрою використовуються вiдносно до термшу «iнтегрований фiнансовий посередник». Шд-твердженням цього е ствердження укра'нського вченого I. Школьник [16, с. 182], яка вказуе на те, що поняття «фь нансовий конгломерат» та «фшансовий супермаркет» е по-няттями ^ентичними, осккьки «це - штегроваш фiнансовi посередники, якi мають можливостi пропонувати клiентам набiр рiзноманiтних фiнансових продуктiв i комплекс фшансових послуг як виключно банивського характеру, так i не-банкшських фiнансових продуктш i послуг». Також вона за-значае, що конгломерат повинен мютити в собi щонайменше два з наступних типiв фшансових шститупв: банк, страхова компанiя, швестицшна компанiя, лiзингова компанiя.
На жаль, в укра'нському законодавствi вiдсутне ви-значення термiну «фiнансовий конгломерат», що ускладнюе виршення даного питання, тому ми звернулися до еконо-мiчного енциклопедичного словника, згiдно з яким конгломерати (лат. со^1отегаШ8 - зiбраний, ущiльнений) - одна з форм монополютичних (у т. ч. ол1гополктичних) об'еднань, за яко'1 об'еднуються компанп рiзних галузей господарства, не пов'язаних мiж собою виробничою i технологiчною спiльнiстю (функцiональною залежнiстю), внасл^ок чого
здiйснюeться насамперед об'еднання кашталш (власносп) рiзних компaнiй, якi перебувають пiд единим фiнaнcовим контролем переважно великого банку. До конгломерату входять промиcловi компанп, пiдприемcтвa сфери послуг, банки, cтрaховi компанп [4, с. 338]. З цього визначення стае зрозумким, що мова йде про об'еднання компанш тд одним кершництвом, а тому, на нашу думку, питання 1денти-фшацп та приналежност ф1нансових посередник1в до ф1-нансових конгломератш е дуже важливим.
Разом 1з тим, у европейсьий практищ така система 1снуе з часу прийняття бвропейським Парламентом i Радою Директиви № 2002/87/6С в1д 16 грудня 2002 року про здшснення додаткового нагляду за кредитними установами, страховими та швестицшними компашями, що входять до фшансового конгломерату. Так, зг1дно з1 статтею 2 пунктом 14 ще! Директиви, п1д ф1нансовим конгломератом розумшть групу, що в1дпов1дае наступним умовам:
■ регульований суб'ект (банк, страхова або швестицшна компашя) очолюе групу суб'ект1в господа-рювання (до яко! входить материнська компашя, 11 доч1рн1 компанп та суб'екти, в яких материнська компашя та Н доч1рн1 компанп волод1ють часткою у розм1р1 не менше 20 % акцш чи кап1талу мате-ринсько! компанп) або принаймн1 одна з доч1ршх компанш у груш е регульованим суб'ектом;
■ якщо регульований суб'ект (банк, страхова або швестицшна компашя), що очолюе групу, е мате-ринською компашею фшансового сектору, а хоча б одна з компанш, що входять до групи, пов'язана з компетентними органами нагляду за суб'ектами фшансового конгломерату;
■ якщо нерегульований суб'ект очолюе групу, а д1-яльшсть групи переважно належить до фшансового сектору, тобто в1дношення балансово! вартост актив1в регульованих i нерегульованих суб'ект1в групи до загально! балансово! вартост1 активш ус1е! групи перевищуе 40 %;
■ принаймш один 1з суб'ектш групи належить до сектора страхування i принаймн1 один - до банкш-ського сектора чи сектора швестицшних послуг;
■ консол^ована та / або сукупна д!яльшсть суб'ек-т1в групи, що належить до сектора страхування та консол^ована та / або сукупна д!яльшсть суб'екпв групи у банивському cекторi чи cекторi iнвеcтицiйних послуг е значними, тобто балансо-ва вартють aктивiв найменшого фiнaнcового по-середника перевищуе позначку в 6 млрд евро [17].
Виходячи з вищерозглянутого, можна стверджувати, що фшансовий конгломерат - це об'еднання фшансових установ банивського, страхового та швестицшного сектору або ж, шакше кажучи, - об'еднання банкш з небан-кшськими фшансовими посередниками в ушверсальний фiнaнcовий посередник (iнтегровaний), при побудов! якого використовують концепцiю фшансового супермаркету -надання ииенту якомога бкьшо! к1лькост1 фiнaнcових послуг у комфортабельних умовах, в одному мющ та тд одним дахом.
Детально ознайомившись 1з сутн1стю термiну «фь нансовий супермаркет» (див. табл. 1), ми зробили висно-вок, що ключовим для розум1ння цього термшу, як i двох
iнших взаемопов'язаних TepMiHiB - «фiнансовий конгломерат» та «штегрований фiнансовий посередник» - е поняття «об'еднання».
Вiдповiдно, пропонуемо трактувати термш «фшан-совий конгломерат» як форму кторично'1 оpганiзацiï штегрованих фшансових посередникш, а термш «фшансовий супермаркет» - як маркетингову концепщю ïx побудови з метою залучення ^ентш.
В^так, у нашому pозумiннi, iнтeгpований фiнансовий посередник (фшансовий конгломерат i фшансовий супермаркет) - це уншерсальний фшансовий посередник, ство-рений за допомогою трансформацп банкш i нeбанкiвськиx фiнансовиx посередникш у бкьш ефективне, кероване та конкурентне, юридично оформлене об'еднання з метою
надання кментам широкого спектру фшансових послуг на основi штегрованого фiнансового продукту в одному мкщ та пiд одним дахом (див. рис. 1).
Таку позищю щлком pоздiляе вiдома дослiдниця Ю. Власенкова [2, с. 27] i зазначае, що «сьогодш створення штегрованих фшансових посередниив, з одного боку, яв-ляеться свгговою тенденщею, а з шшого - найбiльш конку-рентоспроможна та клiентооpiентована стpатeгiя розвитку фшансових посередниив». Вона наголошуе, що штегрований фшансовий посередник - це об'еднання (юридичне, маркетингове чи тepитоpiальнe) банка з шшим професш-ним учасником фшансового ринку (страховою, швестицш-ною, брокерською, упpавлiнською, лiзинговою, консалтин-говою компанiями тощо).
Таблиця 1
Трактування сутност TepMiHy «фiнансовий супермаркет»
Визначення джерело
«Фшансовий супермаркет - це штегрований фшансовий посередник, що надае комплекс фшансових послуг вщ роздрiбних банивських послуг до страхових та швестицшних продук^в» Власенкова Ю. Перспективи развития финансовых супермаркетов в России
«Фiнансовий супермаркет - це об'еднання (юридичне, маркетингове чи просто тери-тсральне) банка з шшими професiйними учасниками фшансового ринку (страховою, швестицмною, брокерською, лiзинговою, консалтинговою компанiями тощо), яке здатне запропонувати не окремий продукт чи послугу, а комплексне виршення проблем, яй вщповщають специфiцi бiзнесу шента чи складним запитам приватних оаб». «...фiнaнсовий супермаркет - це мкце, де люба особа чи юридична особа може оперативно та яисно отримати повний нaбiр фшансових та супутых послуг» Духовный А. Финансовый супермаркет как эффективный способ увеличения продаж банками и страховыми компаниями
«Фiнaнсовий супермаркет - це концеп^я iнновaцiйного перспективного розвитку дн яльностi комерцiйного банку, зпдно з якою клi£нт повинен не ттьки задовольнити в банку потреби в банйвському обслуговувaннi, але й отримати широкий спектр послуг, зокрема послуги страхових, консалтингових, швестицшних, лiзингових, маркетингових, аудиторських, юридичних, брокерських, рiелторських та шших компaнiй» Кльоба Л. Г. Фшансовий супермаркет - шновацшна модель розвитку комерцшного банку
«Фшансовий супермаркет - це теритсральне, маркетингове об'еднання банив з шшими учасниками фшансового ринку - страховими, лiзинговими, туристичними, нотaрiaльни-ми, аудиторськими компаыями» Костогриз В. Г. Фшансовий супермаркет як перспективний напрямок дистрибуцп фшансових послуг
«Фшансовий супермаркет - це теритсральне, маркетингове об'еднання банив з шшими учасниками фшансового ринку - страховими, лiзинговими, туристичними, нотaрiaльни-ми, аудиторськими компаыями» Птус Р. В. Фшансовий супермаркет як форма штеграцп банив i страхових компанш
«Фшансовий супермаркет - це установа, що надае шентам широкий спектр фшансових послуг». «Фшансовий супермаркет - це структура, яка пропонуе шентам в одному i тому ж мкц тд одним брендом широкий нaбiр банивських, страхових та швестицшних послуг». «Фшансовий супермаркет - це об'еднання стшких i прибуткових компанш, що являе собою стабтьну фшансову структуру з надання рiзних послуг, яку дуже важко похитнути, навггь у перюд гострих економiчних криз» Рисш М. В. Фшансовий супермаркет
«Фшансовий супермаркет - це об'еднання (юридичне, маркетингове або просто терито-рiaльне) банку з шшим професшним учасником фшансового ринку (страховою, швести-цшною, брокерською, рiелторською, лiзинговою, консалтинговою компaнiями тощо), а також нотaрiaльною конторою, aвiaгенством, туроператором тощо» Улановський 0. Фiнансовi супермар-кети: маркетинговий хщ чи ефектив-ний канал продажу?
«Фшансовий супермаркет - це висококонвергентний штегрований фшансовий посередник, що здатен забезпечити пропозицю штегрованих фшансових продук^в з метою комплексного обслуговування сво'1'х шетчв - фiзичних та юридичних оаб» Школьник 1. 0. Фшансовий ринок Украши: сучасний стан i стратепя розвитку
Джерело:[6, с. 104; 16, с. 182; 12, с. 13; 2, с. 18; 9, с. 87; 7, с. 244; 3, с. 33; 13, с.6]
Фiнансовi посередники
(-\
Спецiалiзованi фЫано^ посередники
Банки: ■ Уыверсальы ■ Спецiалiзованi г > Небанкiвськi фiнансовi посередники: ■ Страховi компанп ■ Недержавнi пенсiйнi фонди ■ Факторинговi та лiзинговi компанп ■ 1С1 ■ Ломбарди ■ Кредиты сптки ^ >
^^ >
iHTerpoBaHi фiнансовi посередники: фiнансовi конгломерати (фiнансовi супермаркети)
Спiльний бренд
Повна штегра^я бiзнес-процесiв
eдинi система управлiння i стандарти обслуговування
Едина спiльна стратегiя дiяльностi учасникiв
Унiверсалiзацiя та розширення спектра фшансових послуг
Рис. 1. lнтегрованi фiнансовi посередники як результат взаемодм банкiв i небанкiвських фiнансових посередникiв
Джерело: побудовано авторами за даними [2, с. 28; 15, с.33]
Загалом, головною вГдмшшстю iнтегрованих фшан-сових посередниив вГд традицiйних фiнансових посередниив (банкiв i небанкiвських установ), яи характеризуються чiткою спецiалiзацieю, е те, що клieнт з «одних рук» отримуе широкий спектр фшансових послуг (наприклад, оформлен-ня депозитного вкладу вГдбуваеться з перехресним страху-ванням машини, iнколи здiйснюеться надання туристич-них, консалтингових, лiзингових, аудиторських i юридич-них послуг) в режимi non-stop, тобто цГлодобово i сiм днiв на тиждень. Звичайно, що процес самого обслуговування клГентГв проходить у формi дружньо! бесГди з усмГххненими прац1вниками, якi роз'яснюють особливостi пе! чи шшо! фшансово! послуги, надають консультацГ! та поради. При обслуговуванш клiентiв метою прац1вниив (прекрасних маркетолога та психолог1в) тако'1 установи е не просто продаж фшансового продукту, а орiентацiя на довготрива-лi партнерськi вiдносини.
Дуже часто в боротьбi за клГента iнтегрованi фь нансовi посередники вражають своею оригiнальнiстю та креативнiстю, вГдкриваючи сво'1 офiси навiть на терито-рГ! кав'ярень. Тому й не дивно, що в таких «фшансових кав'ярнях» звичним е дiалог: «Офщанте, чи можу я отри-мати споживчий кредит на замовлення фГлГжанки кави?». «Так, якщо оформите заставу та застрахуете ваш костюм» [3, с. 36].
Слгд зазначити, що iнтеграцiя фiнансових посередниив здшснюеться з метою консолГдацГ! фiнансових акти-в1в i розширення клГентських баз даних, економГ! на масш-табi дгяльностг за рахунок доступу до нових точок збуту та уникнення дублювання кадрових функцш, мГшмГзацГ! витрат на рекламу та маркетинг за рахунок використання стльних рекламних матерiалiв. На сьогодш розрГзняють
такi форми ствробГгництва спецiалiзованих фiнансових посередникГв (банив i небанк1вських фiнансових установ) в рамках штегрованого фiнансового посередника:
■ bancassurance - об'еднання банив i страхових компанш з метою координацГ! продажiв продук-тгв та кньо! штеграцц, налагодження стльних ка-налiв реамзаци, використання едино'! клГентсько! бази з метою розширення дгяльностг та зростання прибутку [5, с. 111]. 1ншими словами, банивське страхування - це стратепя продажу страхових продуктГв через мережу банивських вiддiлень. Реалiзацiя ще! стратеги здiйснюеться на основГ банк1всько! установи;
■ assurfinance - це стратепя, за яко'1 страхова ком-панiя продае фiнансовi продукти разом Гз банком. Маеться на увазГ, що ця стратегГя реалГзуеться на основГ страхово'1 компанГ!;
■ allfinance - фшансовГ конгломерати, сформованГ з фшансових посередникГв, що працюють на бан-кГвському, страховому та швестицшному ринках [5, с. 127].
Як свГдчить практика побудови Гнтегрованих фшансових посередникГв у свт, найчастше вони виникають в ре-зультатГ взаемодГ! банкГв зГ страховими компашями, тобто йдеться про спГвробГтництво в рамках bancassurance, прикладом цього може слугувати досвГд Заидно! i Центрально'! бвропи, а також РосГ!. Це пояснюеться досить просто, адже банк1вська дГяльнГсть супроводжуеться ризиками, яи банки самостГйно покрити не можуть. Тому певною мГрою банки навГть «приреченГ» на спГвробГтництво зГ страховими компанГями, оскГльки страховГ компанГ! (страховики) захищають банки вГд ризикГв як пГд час безпосереднього
здiйснення банивською установою свое'1 дiяльностi (стра-хування банкшських депозитив), так i тд час обслуговуван-ня клiентiв банку (страхування застави, життя та здоров'я ^ента-позичальника).
Очевидними е й переваги для страхових компанш в^ ствробггництва з банками. Так, нi для кого не е секретом,
В УкраМ в рамках штегрованого фшансового посе-редника вiдбуваеться спiвпраця банив не пльки зi стра-ховими компашями, але й з лiзинговими компанiями. Така взаемодiя здiйснюеться у формi a11fiпaпce. Як ми бачимо з табл. 2, найчастше банки створюють власш лiзинговi компани i вiдповiдно здiйснюють '1хне стабкьне, довго-термiнове та безперебiйне фiнансування шляхом надання кредипв. За рахунок цього банки отримують додаткове джерело прибуткш (кредит повертаеться з %), а лiзингова компанiя отримуе конкурентну перевагу, осильки не по-трiбно витрачати час на пошук джерел фшансування для реалiзацii проектiв.
1ншою превагою вiд спiвпрацi банку (кредитора) з ль зинговою компанiею (лiзингодавцем) е захист в^ ризику неповернення кредиту, адже партнери використовують едину ^ентську базу даних, тобто банк може детально й заздалепдь ознайомитися з кредитною iсторiею клiента (лiзингоодержувача).
Варто зазначити загальш переваги для банку в^ створення власно'1 лiзинговоi компани, що передбачають
що в УкраМ банки користуються бкьшою популярнiстю та довiрою у населення порiвняно зi страховими компаш-ями. Досить часто працшники вiддiлення банку делiкатно радять в^в^увачам звернутися до страхово'1 компанп-партнера банку, тобто здiйснюеться «розкрутка» бренду страхово'1 компани через банк (рис. 2).
можливють збiльшити доходи, розширити iнфраструктуру та отримати партнера, вкладника i позичальника в однш особi на довготривалий термiн. З шшого боку, банк надае лiзинговiй компанЦ фiнансову пiдтримку, може здшсню-вати юридичний супровiд, розрахунково-касове обслуго-вування та перевiряти потенцiйних лiзингоодержувачiв -в даному випадку вже йдеться про переваги для лiзинговоi компани [1, с. 54].
Загалом, думки фахiвцiв щодо майбутнього штегро-ваних фiнансових посередникiв, створених в результат взаемодЦ банкiв з небанивськими фiнансовими посеред-никами е суперечливими. Все частше звучать аргументи проти, з якими не можливо не погодитись. За даними сайту Prostobank.ua, одне з в^дкень УАБ банку, офщшно пред-ставлене як фшансовий магазин, вiдрiзняеться вiд iнших в^дкень цього ж банку лише бкьш вишуканим iнтер'ером i вiдсутнiстю черг [14]. Тобто фiнансовi установи позищо-нують себе як iнтегрованi фiнансовi посередники, хоча на-справдi такими не е (це всього лиш вдалий маркетинговий хiд для заохочення ^ентш).
Рис. 2. Переваги i недолiки взаемодГГ банкiв зi страховими компажями в рамках Ьапса$$игапсе
Джерело: побудовано авторами за даними [3, с. 35 - 39; 13, с. 8]
Таблиця 2
1нтегроваш фiнансовi посередники, якi здшснюють свою дiяльнiсть в Украïнi (умовно)
Форми штеграцп Назва штегрованого фшансового посередника
bancassurance ПАТ «Банк КиТвська Русь» (СК «Кшвська Русь») ПАТ «КБ Надра» (СК «Еталон», СК «С^я») ПАТ «АКБ Ки'Гв» (ПрАТ СТ «Страйполк») Дельта банк (ПАТ СК «Дельта»)
assurfinance СК «АХА Страхування» та ПрАТ СК «УН1КА» ПрАТ СК «ГРАВЕ Украша» та ПрАТ СК «Кардiф». ПрАТ СК «УН1КА Життя» та ПуАТ СК «Унiверсальна» ПрАТ СК «ПЗУ Украша»; ПрАТ СК «ПЗУ Украша страхування життя» ПрАТ «АСКО-Донбас ^вычний» та ПрАТ СК «БУС1Н» ПуАТ УСК «ГАРАНТ-АВТО» та ПрАТ СК «Гарант-Система» ЗАТ СК «1нгосстрах» та ПрАТ Страховий дiм «ёвропейський свiт» НАСК «ОРАНТА» та АТ «Просто-страхування» тощо
allfinance Група «ТАС» (СК»ТАС», АТ «Таскомбанк») Група «Приват» (ПАО КБ «Приватбанк», Приват Лiзинг, СК «Кредо») VAB Банк (VAB Лiзинг) ОТР Група (КУА «ОТР Каптал», ОТР <^зинг», «ОТР Факторинг Украша», ОТР Банк) BNP PARIBAS (Укрсиббанк, СК «Кардiф», СК «Кардiф Життя», СК «АХА Страхування», СК «АХА Украша» ТОВ «Укра'шська лiзингова компаыя», ЗАТ КУА «Укрсиб Ессет Менеджмент»
Джерело: складено авторами за даними [10; 11]
До активних критиив iнтегрованих фiнансових по-середникiв належить колишнiй заступник Мiнiстра фшан-йв РФ (сiчень 2010 - йчень 2013 р) Олексiй Заватюгiн [8]. Вш указуе на виникнення грандюзно! проблеми ризик-менеджменту у разi створення такого фiнансового посе-редника та зауважуе, що «це не бкьше, нiж красива iдея, яка потребуе досить ретельного нагляду та побудови всере-динi компани своер^них «китайських стiн». Тобто, зi ^в О. Заватюгiна, йдеться про необх^шсть уважного вивчен-ня сукупних ризиив, якi бере на себе подiбна ун1версальна компанiя, адже якщо страховик (це ще й юридична особа, яка здшснюе зберiгання пенсiйних накопичень) застрахуе скьськогосподарсьи угiддя та будинки, наприклад, на Далекому Сход^ i там станеться повiнь, то це означатиме, що гггантсьи виплати страховика супроводжуватимуться ви-веденням катталу з кредитно! органiзацГ¿; а якщо до описа-них вище процеав додати ще й можливе масове звернення вкладниив до дано! кредитно! установи з вимогою повер-нути депозити, то стае зрозушлим, що така щлком гшоте-тична ситуащя може становити серйозну загрозу фшансо-вiй безпецi будь-яко! кра!ни.
Ще одним аргументом проти побудови штегрованих фшансових посередниив е надмiрна !х стандартизащя. На думку скептично налаштованих фахiвцiв таких, як О. Ула-новський [13, с. 8] набiр послуг, якi пропонують фiнансовi супермаркети, не здатш задовольнити вск потреб кл1ентш. Означений дослiдник змальовуе нестандартну ситуащю, в якiй клiент бажае застрахувати свш голос, частину пла чи антикварiат i зазначае, що задовольнити потребу в стра-хуванш такого незвичайного об'екта може ткьки вузько-спецiалiзована страхова компанiя.
Висновок. Шдводячи пiдсумок виконаного дослi-дження, приходимо до наступних узагальнень:
■ виникненню iнтегрованих фiнансових посередникГв як об'еднанню спецiалiзованих фiнансових посередникГв (банив i небанк1вських установ) спри-яло не лише загострення конкурентно! боротьби на фшансовому ринку за прихильшсть клiента, але й бажання самого ^ента пiдвищити якiсть обслуговування, отримати доступ до якомога бкьшо! кiлькостi послуг не «вiдходячи в^ каси», тобто в даний момент i в даному мiсцi;
■ найчастше в УкраМ створення штегрованого фiнансового посередника вiдбуваеться на осно-вi банкiвсько'¿ установи (банк виступае або в ролi партнера, або засновника страхово! та лiзингово'¿ компанп).
Л1ТЕРАТУРА
1. Брегеда О. А. Розвиток ринку лiзингу в УкраТы та його роль в швестицшному забезпеченн економiки / О. А. Брегеда // Miжнародна економiчна политика. - 2012. - Спецвипуск. -Ч. 2. - С. 51 - 56.
2. Власенкова Ю. Перспективы развития финансовых супермаркетов в россии / Ю. власенкова // рынок и услуги. -2007. - № 10 (56). - С. 27 - 29.
3. Духовный А. Финансовый супермаркет как эффективный способ увеличения продаж банками и страховыми компаниями / А. Духовный // Компаньон. - 2002. - № 24 (280). -С. 33 - 39.
4. Економнчний енциклопедичний словник / [Юрш С. I., Мочерний С. В., Ларша Я. С., Усенко О. А.]. - Львiв : cbît, 2005. -616 с.
5. Стфанов А. О. Ытеграцшы процеси на фшансовому ринку Укра'ши / Стфанов А. О., Школьник I. О., Павелка Ф. -Суми : УАБС НБУ, 2012. - 258 с.
6. Кльоба Л. Г. Фшансовий супермаркет - шновацшна модель розвитку комерцмного банку / Л. Г. Кльоба // Вкник НУЛП. Проблеми економти та управлшня. - 2012. - № 725. -С. 103 - 110.
7. Костогриз В. Г. Фшансовий супермаркет як перспектив-ний напрямок дистрибуцп фшансових послуг / В. Г. Костогриз, М. Е. Люзняк// Вкник УБС НБУ. - 2010. - № 3 (9). - С. 241 - 245.
8. Кто должен тачать сапоги и печь пироги? [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbj.ru/publs/banki-i-biznes/2013/10/15/kto-dolzhen-tachat-sapogi-i-pech-pirogi/index.html
9. Птус Р. В. Фшансовий супермаркет як форма штегра-цп банив i страхових компанш / Птус Р. В., Нестерова Д. С. // Теоретичн та приклады питання економти. - 2012. - Т. 1, Ви-пуск 27. - С. 181 - 187.
10. Правила швробггництва банив та страховийв [Елек-тронний ресурс]: дан сайту Лiги страхових оргашзацш УкраТ-ни. - Режим доступу : http://uainsur.com/zakonodavstvo/pravila-spivpraci-bankiv/
11. Рейтинг лiзингових компанiй за результатами 2013 року [Електронний ресурс]: дан сайту Асо^ацп "Укра'шське об'вднання лiзингодавцiв". - Режим доступу : http://www.uul. com.ua/stat/ranking/rating_2013/
12. Рисш М. В. Фшансовий супермаркет / М. В. Рисш. - К. : УБС НБУ, 2011. - 231 с.
13. Улановський О. Фшано^ супермаркети: маркетин-говий хщ чи ефективний канал продажу? / О. Улановський // Консалтинг в Укран - 2007. - № 10 - 11. - С. 6 - 8.
14.Финансовыйсупермаркетили отделение банка?[Елек-тронний ресурс]: сайт Prostobank.ua. - Режим доступу: http:// www.prostobank.ua/potrebitelskie_kredity/mneniya/finansovyy _supermarket_ili_otdelenie_banka
15. Школьник i. Критерп щентифтацп фшансового конгломерату: вггчизняний та ввропейський пщходи / i. Школьник, О. Козьменко, В. Кремень // Вкник НБУ. - 2009. - № 6. - С. 32 - 36.
16. Школьник i. О. Фшансовий ринок Укра'ши: сучасний стан i стратепя розвитку: [монографiя] / i. О. Школьник. - Суми : Мрiя, 2008. - 348 с.
17. European Parliament and Council Directive 2002/87/ EC of 16 December on the supplementary supervision of credit institutions, insurance undertakings and investment firms in a financial conglomerate and amending Council Directives 73/239/ EEC, 79/267/EEC, 92/49/EEC, 92/96/EEC, 93/6/EEC and 93/22/ EEC, and Directives 98/78/EC and 2000/12/EC of the European Parliament and of the Counci [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.esma.europa.eu/system/files/Directive_ Financial_Conglomerates.pdf
REFERENCES
Breheda, O. A. "Rozvytok rynku lizynhu v Ukraini ta ioho rol v investytsiinomu zabezpechenni ekonomiky" [The development of the leasing market in Ukraine and its role in providing investment economy]. Mizhnarodna ekonomichna polityka vol. 2 (2012): 51-56.
Dukhovnyy, A. "Finansovyy supermarket kak effektivnyy sposob uvelicheniia prodazh bankami i strakhovymi kompaniiami" [Financial supermarket as an effective way to increase sales by
banks and insurance companies]. Kompanyon, no. 24 (280) (2002): 33-39.
"European Parliament and Council Directive 2002/87/ EC of 16 December on the supplementary supervision of credit institutions, insurance undertakings and investment firms in a financial conglomerate and amending Council Directives 73/239/ EEC, 79/267/EEC, 92/49/EEC, 92/96/EEC, 93/6/EEC and 93/22/ EEC, and Directives 98/78/EC and 2000/12/EC of the European Parliament and of the Counci" http://www.esma.europa.eu/ system/files/Directive_Financial_Conglomerates.pdf
"Finansovyy supermarket ili otdelenie banka?" [Financial supermarket or a bank branch?]. Sayt Prostobank. ua. http:// www.prostobank.ua/potrebitelskie_kredity/mneniya/finansovyy_ supermarket_ili_otdelenie_banka
Klyoba, L. H. "Finansovyi supermarket - innovatsiina model rozvytku komertsiinoho banku" [Financial supermarket - an innovative model of a commercial bank]. Visnyk NULP. Problemy ekonomiky ta upravlinnia, no. 725 (2012): 103-110.
Kostohryz, V. H., and Liuzniak, M. E. "Finansovyi supermarket iak perspektyvnyi napriamok dystrybutsii finansovykh posluh" [Financial supermarket as a promising direction distribution of financial services]. Visnyk UBS NBU, no. 3 (9) (2010): 241-245.
"Kto dolzhen tachat sapogi i pech pirogi?" [Who should boots and bake pies?]. http://www.nbj.ru/publs/banki-i-biznes/2013/10/15/kto-dolzhen-tachat-sapogi-i-pech-pirogi/ index.html
Pikus, R. V., and Nesterova, D. S. "Finansovyi supermarket iak forma intehratsii bankiv i strakhovykh kompanii" [Financial supermarket as a form of integration of banks and insurance companies]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky vol. 1, no. 27 (2012): 181-187.
"Pravyla spivrobitnytstva bankiv ta strakhovykiv" [Terms of cooperation between banks and insurers]. Sait Lihy strakhovykh orhanizatsii Ukrainy. http://uainsur.com/zakonodavstvo/pravila-spivpraci-bankiv/
"Reitynh lizynhovykh kompanii za rezultatamy 2013 roku" [Rating leasing companies on the results of 2013]. Sait Asotsiatsii "Ukrainske ob'iednannia lizynhodavtsiv". http://www.uul.com.ua/ stat/ranking/rating_2013/
Rysin, M. V. Finansovyi supermarket [Financial supermarket]. Kyiv: UBS NBU, 2011.
Shkolnyk, I., Kozmenko, O., and Kremen, V. "Kryterii identyfikatsii finansovoho konhlomeratu: vitchyznianyi ta ievropeiskyi pidkhody" [Criteria for identifying a financial conglomerate: domestic and European approaches]. Visnyk NBU, no. 6 (2009): 32-36.
Shkolnyk, I. O. Finansovyi rynok Ukrainy: suchasnyi stan i stratehiia rozvytku [The financial market of Ukraine: current state and development strategy]. Sumy: Mriia, 2008.
Ulanovskyi, O. "Finansovi supermarkety: marketynhovyi khid chy efektyvnyi kanal prodazhu?" [Financial supermarkets: marketing ploy or an effective sales channel?]. Konsaltynh v Ukraini, no. 10-11 (2007): 6-8.
Vlasenkova, Yu. "Perspektivy razvitiia finansovykh supermarketov v Rossii" [Prospects for the development of financial supermarkets in Russia]. Rynok i uslugi, no. 10 (56) (2007): 27-29.
Yurii, S. I., Mochernyi, S. V., and Larina, Ya. S. Ekonomichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Economic Encyclopedic Dictionary]. Lviv: Svit, 2005.
Yepifanov, A. O., Shkolnyk, I. O., and Pavelka, F. Intehratsiini protsesy na finansovomu rynku Ukrainy [Integration processes in the financial market of Ukraine]. Sumy: UABS NBU, 2012.
