CC BY
2
УДК 339.13.012.42:37(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2019.168914
1НТЕГРАЦ1Я ОСВ1ТИ, НАУКИ Й ВИРОБНИЦТВА ЯК ЗАПОРУКА П1ДГОТОВКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ФАХ1ВЦЯ
© Я. Ю. Радченко, О. I. Решетняк, Г. М. Гузенко, Ю. А. ЗаТка, Н. М. Кривошеева, О. Г. Внуковська-Мiсталь, Г. О. Погорелова
У cmammi проанал1зовано основт тенденцИрозвитку вищо' освти в Укра'ш та виявлено напрями ii мо-дершзацИ. До^джено основнi джерела та методи фтансування закладiв вищо' освти в Укра'ш та виявлено основт тенденци та диспропорцп. Визначено перспективтсть взаемоди приватних тдприемств та закладiв вищоi освiти щодо пiдвищення ix конкурентоспроможностi та удосконалення практичних навичок за рахунок ттеграцИ освти, науки й виробництва. Запропоновано напрями використання i ак-тивгзацИ тновацтних методiв в освiтi для формування профестних компетентностей випускниюв Ключовi слова: фтансування освiти, яюсна освiта, iнновацiйнi методи, конкурентоспромож-тсть,професшш компетентностi, коледж
с ч
ЕКОНОМ1ЧН1 НАУКИ
V У
1. Вступ
Сьогодт освгга е основою сощального, поль тичного, економiчного, духовного та культурного розвитку сустльства. Сучасний етап функцюнування вищо! освгга вимагае нових тдходГв до тдготовки конкурентоспроможних фахГвтв, яш набувають упродовж навчання не лише можливосп оперувати отриманими знаниями, а й здатт пристосовуватися до потреб сучасного ринку пращ.
В умовах реформування системи вищо! освгга в Укра!ш провiдного значення набувае комплексна стратегия в процесi тдготовки молодших спецiалiстiв i бакалаврiв. Тому стратепчним завданням держави повинна бути розбудова галузi освiти, яка спрямова-на перш за все на И модертзацш. Модернiзацiя освi-тнього процесу спрямована на досягнення гарантова-них результапв як у межах традицтних форм навчання, так i збiльшення занять дослiдницького характеру, оргатзаци пошуково!, навчально-пiзнавальноi дiяльностi студенпв.
Але все це стае можливим завдяки правиль-нiй органiзацiйнiй робоп по фiнансуванню закла-дiв вищо! освии 1-11 рiвнiв акредитацii' i залученню коштiв фiзичних та юридичних оаб для покращен-ня стабшьносл в роботi, забезпечення безперебга-ного фтансування усГх статей доходiв i видаткiв.
Усi процеси, що вГдбуваються в фiнансовiй си-стемi безпосередньо впливають на безперебiйний ро-звиток економiчноi системи Укра!ни. Фiнансування освгга е важливим чинником економiчного i соталь-ного прогресу та найефективтшим засобом соталь-
них змт, необхiдних для формування надiйного еко-номiчного фундаменту.
Сучасну вищу освпу вiдрiзняе фактична ввд-сутнiсть взаемозв'язку мiж фiнансовими вкладеннями в розвиток i забезпечення якостi освiти та результативною дГальносп закладiв вищо! освгга в частит вь дповщносл запитам ринку працi та формування т-новацiйноi економiки.
2. Лггературний огляд
Розвиток вищо! освгга в Укра!т е прюритет-ним напрямом розвитку кра!ни в цшому, саме тому актуальтсть цього питання посттно зростае. Забезпечення саме ефективного функцюнування закладГв вищо! освгга стае все бГльш значущим.
Незважаючи на те, що науковц значну увагу придГляють лише певним аспектам фтансування за-кладiв вищо! освгга, варто зазначити, що ряд вчених переважно розглядае проблеми реформування вищо! освгга як галузг При цьому вчеш недостатньо звер-тають увагу на залучення Г використання позабюджет-них джерел !! фтансування [1, 2]. Це забезпечить ефе-ктивну оргашзащю фтансово-господарсько! дяльнос-тг закладав вищо! освгга. А рацюнальне фтансових ре-сурав для реалГзацл прюритетних напрямГв розвитку закладГв освгга забезпечить високий рГвень тдготовки майбуттх фамвтв рГзних спещальностей.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою статп е аналГз основних напрямГв тд-вищення професшно! майстерносп майбуттх фахГв-
щв щодо виявлення можливих шлях1в i форм взаемо-дй' та штеграцп приватних пiдприемств i закладiв вищо! освiти Укра!ни.
Для досягнення мети були поставленi наступнi
задача
1. Охарактеризувати стан та динамГку ринку освiтнiх послуг Укра!ни.
2. Окреслити шновацшш методи теоретично! та практично! шдготовки студентiв коледжiв.
3. Видiлити основнi переваги спiвпрацi коле-джiв як закладiв вищо! освгга I—II рiвнiв акредитацп з пiдприемствами.
4. Амал1з фшансування сфери вищоТ осв1ч и Укрш'ми
Розглядаючи iснуючу нинi укра!нську сферу вищо! освгга, необхвдно зазначити, що на сьогодш украшсьш заклади вищо! освгга майже не входять до загальновизнаних свiтових, а вiдповiдно, вони е абсолютно неконкурентоспроможними, ураховуючи високу мобiльнiсть сучасних студенпв. За даними дослiдження фонду «Демократичш тщативи» iм. I. Кучерiва, 70,5 % респондента оцiнюють якiсть вищо! освгга в Укра!ш як низьку та середню. Резуль-тати соцюлопчного опитування, проведеного 1нсти-тутом економiки та прогнозування НАН Укра!ни, сввдчать: понад 70 % майбутнiх фах1вщв в ушверси-тетах опановують певну сукупшсть знань, можуть !х шаблонно застосовувати, але не здатнi вирiшувати незнайомi для них завдання; 20 % випускнишв укра!-нських вишГв дуже погано орiентуються в обраних професГях через власну недбалiсть i небажання вчи-тися; 10 % - це випускники, як добре оволодши методом самонавчання i самовдосконалення [3].
Вадсутшсть в Укра!ш культури реалiзацi!' потреб i прав учаснишв освггаього процесу в поеднанш Гз застарiлими принципами адмшютрування освггаьо! системи призводить до таких негативних явищ:
1. Вщсутшсть мотивацп студенпв, викладачГв, роботодавщв, урядових i неурядових оргашзацш до шдвищення якосп освгга.
2. Нацюнальна система вищо! освгга грунту-еться на невизначеносп поняття «яшсть вищо! освь ти», тому важко знайти гравця в межах ще! системи, який може дати розумну ввдповщь на питання про те, як тдвищити конкурентоспроможшсть вишу.
3. 1снуючГ процедури забезпечення якосл не е прозорими аш для самих учаснишв, аш для зовшш-нього спостернача (сусшльство, промисловють, мГж-народт експерти тощо).
4. ДГяльнють персоналу ЗВО пов'язана з над-звичайно високим обсягом бюрократа, осшльки офь цшш звггаосп про «результата» стають бшьш важ-ливими, шж самГ досягнення [4].
Розглянемо загальш тенденцй' розвитку системи вищо! освгга в Укра!ш У наш час основним кри-терГем багатства кра!н е володшня новими технолоп-ями, швидшсть !х обробки. Це, у свою чергу, шдви-щуе рГвень розвитку науки, збГльшуе кшьшсть уче-них, здатних розробити новГ технологи.
Загальш витрати на освиу в Укра!ш у 2007 р. становили 44,3 млрд. грн, у 2008 р. - майже 61 млрд. грн, у 2009 р. - 66,8 млрд. грн, у 2010 р. -
79,8 млрд. грн, у 2011 р. - 86,3 млрд. грн, у 2012 р. -101,6 млрд. грн, у 2013 р. - 105,5 млрд. грн, у 2014 р. -101,1 млрд. грн, у 2015 р.- майже 114,2 млрд. грн, у 2016 р. - 129, 4 млрд. грн, у 2017 - 177,8 млрд. грн., у 2018 - 210 млрд. грн., у 2019 - 233,5 млрд. грн. Вь дповщно, у вгдсотках до ВВП Укра!ни видатки на освпу у 2019 р. становили 5,9 %, що ввдповвдае рiвню розвинутих кра!н £вропейського союзу [5]. Але бю-джетш програми на освггу не мають ш чггко сформу-льованих цшей, пов'язаних iз розвитком людського кашталу, ш мониторингу показнишв !х досягнення. Також не аналiзуeться ефективнiсть держпрограми, i саме через це необхiдна негайна змiна державно! по-лiтики.
Основною проблемою неефективного розподь лу державних кошпв на освiту е Ггнорування демо-графiчних трендiв: спад народжуваносп, урбанiзацiя, а також реальнi потреби економши в кадрах з певним набором знань та навичок. Змши у демографiчнiй си-туацп Укра!ни сформували низку диспропорцiй. Так, кшьшсть студентiв у 2018/2019 навчальному рощ по-рiвняно з 2010/2011 навчальним роком скоротилася бiльш шж 37 %.
Ще одна диспропорщя — протягом 2010 -2018 рошв загальна к1льк1сть студенгiв коледжiв, тех-нiкумiв, училищ скоротилася на 43 %, а кшьшсть тих, що навчаються за кошти держбюджету - на 78 %. У 2018/2019 навальному рощ кшьшсть зарахованих абiтурiентiв коледж1в, училищ, технiкумiв — 13,5 % вгд загального обсягу - навчаються за кошти держави порiвняно з 36 % у 2010 рощ [5].
Одна з основних проблем укра!нсько! освгга -це витрати на одного студента внаслгдок оснащения ЗВО бГльш сучасним обладнанням та навчальними матерiалами. У зв'язку з цим збГльшуеться вартiсть освгга г зменшуеться його доступшсть. Отже, науко-во-техиiчний прогрес робить освпу менш доступною [1]. В даному випадку одним Гз варГанпв економГчно! полижки може бути збшьшення обсяпв фшансування студенпв або ЗВО недержавними засобами, що дозволило б своечасно оновлювати техтчний потенщал закладГв Г спричинило збшьшення наукових досль джень, Г, вщповвдно, поява засобГв з цього джерела на процес навчання [6].
АналГзуючи даш, треба зазначити, що основ-ними джерелами фшансування освгга протягом остан-тх семи рок1в е держава. У 2019 рощ це фшансування становить - 5,9 % ВВП. У той час як рГвень фшансування недержавним сектором зменшився в останш три роки Г становить - 1,9 % ВВП [5].
За результатами аналГзу статистичних даних за 2007-2019 роки, можна зазначити, що обсяги державного фшансування з кожним роком зростають. Обсяги фшансування за рахунок державного бюджету на освь ту збшьшилися Гз 15148 млн. грн у 2007 рощ до 53927 млн. грн у 2019. Але якщо зютави-ти щ данш з курсом валют, то зможемо спостерГгати негативну тенденщю фшансування зведеного бюджету на вищу освпу Гз 1893$ у 2007 рощ до приблизно 1797 $ у 2019 рощ Також можна побачити негативну тенденщю в частит видатшв на вищу освпу у зведе-ному бюджет Гз 6,2 % у 2007 рощ до 5,9 % у 2019 [7]. Що стосуеться обсягу фшансування освгга за рахунок
мюцевого бюджету, то можна спостершати також збь льшення Гз 29 184 млн грн. у 2007 рощ до 179 593 млн грн. у 2019 рощ. Але на фот зниження фтансування за рахунок державного бюджету спостершаеться зага-льне зниження фшансування [8].
5. Результати дослщження
Незважаючи на позитивну динамГку шльшсних показнишв, як1 характеризують стан сфери вищо! освгга в Укра!щ як1сть вищо! освгга залишаеться на задовГльному рГвш. Основними причинами попиту на вищу освиу в Укра!ни е вадсутшсть можливосп для отримання освгга за кордоном основних споживачГв освгтшх послуг. Тим часом шльшсть укра!нських студенпв та випускнишв, наприклад у ПольщГ, постшно зростае. У 2012/2013 н. р. було 9747 укра!нських студенпв, а вже в 2013/2014 це число зросло до 15123. Наступного навчального року навчалось вже 23392 украшсьш студенти, у 2015/2016 - 30589. Станом на 2018/2019 у польських ушверситетах вчилися вже 35584 украшсьш студенти [9]. Опитування, опублшо-ване компатею SEDOS [10], указуе, що мотиващя укра!нських студенпв вчитися за кордоном - це ба-жання отримати диплом европейського ушверситету з метою подальшого працевлаштування в £С (51 % опитуваних студенпв) та бажання мати бГльше знань, як1 допомогли б Гз працевлаштуванням у £С (48 %).
В Укра!ш за останш 10 рошв склалася парадоксальна ситуащя: бшьшють випускник1в робпничих професш не можуть знайти роботу, в той час як на ринку пращ вщчуваеться величезний дефщит пращв-ник1в робочих спещальностей.
Проблема криеться в невадповадносп обсяпв та напрямГв професшного навчання потребам еконо-мГки та ринку пращ. Роботодавщ наршають на недо-статнш рГвень якосп професшно! шдготовки. Ефек-тившсть взаемодп м1ж коледжем та шдприемством, що надае практичну шдготовку визначаеться для всГх його учаснишв вГдповГдно до цшей кожного з них -шнцевими результатами, шльшстю нових ктенпв, полшшенням бГзнес-процеав, шдвищенням ефектив-носп навчання та загальним зростанням.
Незважаючи на тк демографГчно! кризи, жор-стку та велику конкуренщю м1ж вщомими ЗВО Хар-к1вщини, збГльшення чисельносп вступнишв до за-руб1жних закладГв освгга, ХТЕК КНТЕУ вдалося до-сягти зростання шлькосп вступник1в. Так, наприклад у 2018/2019 навчальному рощ до коледжу вступило -363 студента, в той час як у 2016/2017 - 225 оаб. За шлькютю поданих заяв на одне бюджетне мюце ко-ледж поав I мюце серед ЗВО 1-11 рГвня акредитацп м. Харкова та область
Коледж робить ставку на розвиток сучасних професш, що надае студентам висок шанси на ринку пращ в умовах глобально! конкуренцп. Таким чином, коледж постшно шдвищуе яшсть теоретично! та практично! шдготовки, що сприяе форму-ванню у студенпв професшно! компетентность У рамках освинього процесу коледжем запровадже-но шновацшш методи теоретично! та практично! шдготовки, за допомогою проведення щорГчних мГжнародних конкурсГв, якГ сприяють впроваджен-ню стандартГв свпового кулшарного мистецтва й
сучасних ресторанних технологш, обмшу шнова-цiйним досввдом, iнтеграцii у свiтовий освiтнiй i науковий npocTip та розширенню й удосконаленню професшних компетентностей i практичних нави-чок стyдентiв.
Коледж псно сшвпрацюе з iнновацiйними ш-дприемствами. Прикладом е сшвпраця коледжу з компашею "Robot-Coupe", "METRO Cash&Carry Ukraine", "KENWOOD", "Thermomix", ТОВ «Харшв-ський м'ясокомбшат» та iн. Студенти коледжу мають можливiсть навчатись i працювати з новiтнiм облад-нанням ввд свiтових лiдерiв виробництва, що е не-вiд'емною частиною становлення конкурентного на ринку пращ фахiвця.
6. Висновки
1. У роботi зазначено, що сучасну вищу освiтy вiдрiзняе фактична вiдсyтнiсть зв'язку мiж фшансо-вими вкладеннями в розвиток i забезпечення освiти i резyльтативнiстю освiтньоi' дiяльностi вищих навча-льних заклащв щодо вiдповiдностi запитам ринку пращ та формування iнновацiйноi економiки. Слщ зауважити, що частка витрат державного сектора на освiтy у 2019 р. в УкраМ становила 5,9 % ВВП, що вщповвдае рiвню розвинутих кра!н £вропейського союзу.
2. У рамках освггаього процесу коледжем за-проваджено участь у щорiчних Мiжнародних конкурсах, як сприяють удосконаленню професiйних компетентностей i практичних навичок студенпв.
3. Плiдна спiвпраця ХТЕК КНТЕУ з сучасни-ми компанiями надае широк! можливосп для цих ш-дприемств. Бiзнес-стрyктyри досягають пiдвищення результативносп та ефективностi за рахунок:
- шдготовки фахiвцiв залежно ввд потреб 6!з-несу та формування необхвдних компетентностей в перiод навчання у коледж!;
- скорочення витрат на перешдготовку i навчання фах1вщв при прийом! на роботу (витрати на навчання на робочому мющ мшм!зуються або повш-стю виключаються);
- можливосп мiнiмiзацi! витрат на оплату пращ завдяки виконанню ряду функцюнальних опе-рацiй студентами тд час проходження практики (стажування);
- можливосп безперервного тдвищення ква-лiфiкацi! вах сшвробггаишв на базi коледжу;
- можливосп отримання iнновацiйноi штелек-туально! продукцп на базi коледжу, забезпечення доступу до новпшх технологш i спецiальних знань.
В той час коледж як заклад вищо! освгга отри-муе переваги за рахунок:
- полшшення матерiальноi бази ЗВО за допомогою залучення небюджетних кошпв;
- забезпечення практичного блоку при форму-ваннi компетентностей студенпв на базi шдпри-емств;
- зростання защкавленосп вах учасник1в освь тнього процесу в пiдвищеннi якосп навчання;
- гарантованого працевлаштування студенпв тсля зак1нчення коледжу.
Отже, штегращя осв!ти, науки i виробництва забезпечить високий рiвень професiйноi п!дготовки
майбутнього фахiвця у закладi вищо! освiти переду- практичних навичок студенпв i зробить його конку-ам тому, що значно розширить обсяг знань, умшь та рентоспроможним.
Л^ература
1. Зшчук Н. А. Управлшня конкурентоcпроможнicтю навчального закладу: програма спецкурсу для керiвникiв за-гальнооcвiтнiх навчальних закладш. Кшв, 2015. 19 с.
2. Кравченко К. В. Управлшня конкурентоспроможтстю вищого навчального закладу. URL: http://nvd.luguniv.edu.ua/ archiv/NN15/11kkvvnz.pdf
3. Анненкова И. Рейтинговая оценка деятельности профессорско-преподавательского состава в вузах // Global International Scientific Analytical Project. Educational sciences. 2014. № 3. С. 18-21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ges_2014_3_7
4. Куцев Г. Ф. Обеспечение качества высшего образования в условиях рыночной экономики // Педагогика. 2014. № 3. С. 12-23.
5. Статистична шформацш. Освгга. Вищi навчальш заклади // Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Решетняк О. I., Зажа Ю. А. Економiчний мехашзм формування оcвiтнiх клаcтерiв в Украш: монографш. Харшв: Вид-во НУА, 2018. 204 с.
7. Звпшсть про виконання державного бюджету. URL: treasury.gov.ua/storage/app/uploads/public/5c9/df3/c99/ 5c9df3c99630d332920279.xlsx
8. Цiна держави // Бюжет Украши. URL: http://cost.ua/budget/expenditure/
9. Digest of Education Statistics. URL: https://nces.ed.gov/programs/digest/
10. Звгт за результатами дшльносл Аналгшчного центру CEDOS у 2018 рощ. URL: https://cedos.org.ua/uk/pages/zvit-za-2018-rik
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук, професор Марченко О. С.
Дата надходження рукопису 25.04.2019
Радченко Ярослав Юршович, кандидат eKOHOMÎ4Hm наук, спешалют вищо! KaTeropiï, Циклова комiсiя економiки та маркетингу, Харшвський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального тор-говельно-економiчного унiверситету, вул. Клочкiвська, 202, м. Харшв, Украша, 61045 E-mail: kharkiv@htek.com.ua
Решетняк Олена 1вашвна, кандидат економiчних наук, доцент, кафедра економiки та права, Харшвсь-кий гуманггарний унiверситет «Народна украшська академiя», вул. Лермонтовська, 27, м. Харшв, Украь на, 61024
E-mail: reshetele@yandex.ru
Гузенко Ганна МиколаУвна, кандидат економiчних наук, доцент, викладач, методист вищоï категори, Циклова комiсiя економiки та маркетингу, Харшвський торговельно-економiчний коледж Киïвського на-цiонального торговельно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харкiв, Украша, 61045 E-mail: GuzenkoGanna@gmail.com
ЗаТка Юлiя Андрпвна, кандидат економiчних наук, Циклова комгая економiки та маркетингу, Харшв-ський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального торговельно-економiчного ушверси-тету, вул. Клочкiвська, 202, м. Харшв, Украша, 61045 E-mail: juliya.vovchenko@gmail.com
Кривошеева Надiя Михайлiвна, викладач, спещалют вищо1' категорiï, Циклова комгая економiки та маркетингу, Харкiвський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету, вул. Клочкiвська, 202, м. Харшв, Украша, 61045 E-mail: predkisila@gmail.com
Внуковська-Мкталь Олена Георгпвна, директор, Культурно-освишй центр «Замок мистецтв», бул. Lemeunier de la Raillere, 26, Bagnoles de L'Orne, Франщя, 61140 E-mail: chateaudesarts@gmail.com
Погорелова Ганна Олександрiвна, викладач, спешалют II категорiï, Харкiвський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвсь-ка, 202, м. Харшв, Украша, 61045 E-mail: annapogorelova91@gmail.com
