CC BY
28
УДК 371.32:821.162.2
ИНТЕГРАЦИЯ КАК БАЗОВЫЙ ПРИНЦИП КОНСТРУИРОВАНИЯ СОВРЕМЕННОГО УРОКА ЛИТЕРАТУРЫ
© 2015
В. И. Шуляр, кандидат педагогических наук, доцент, заслуженный учитель Украины Николаевский областной институт последипломного педагогического образования,
Николаев (Украина)
Аннотация: автором очерчены некоторые направления интеграционных процессов в системе литературного образования школьников и предложено глоссарий для заполнения понятийно-терминологического поля профессиональной деятельности учителя-словесника.
Ключевые слова: интеграция, интеграция как методическое понятие, интеграция в системе литературного образования, интегрированный компетентностно-деятельный урок литературы, интегративный компетентностно-де-ятельный урок литературы.
Постановка науково'1 проблеми та и значення. Реформування освГти взагалi та системи литературно! освГти зокрема потребуе розумшня педагопчними пра-щвниками сучасних процеав штеграцп. Адаптування технологи штегрування тд час оргашзацп навчального процесу для вчителя лгтератури недостатньо розробле-но.
В освгтнш простiр активно входять поняття штегра-цiя, технологiя, компетентнiсть тощо. Озбро!ти сучасно-го вчителя лiтератури методикою !х застосування, методикою ефективного використання в умовах рiзних титв навчальних закладiв, запровадження профГльно! освГти було предметом нашо! дiяльностi.
Аналгз остантх дослгджень з ц1е! проблеми. Питання предметно! штеграцп знань з'явилось у закордоннш пе-дагогiцi в 60-т роки. Наша педагогiчна наука i школьна практика почали розробляти його з 80-х рошв. У сучасних умовах розвитку школи цiй проблемi надаеться особлива увага, оскiльки вона е одним iз вирiшальних шляхiв гуманiзацi! освгти (Закон Укра!ни «Про загальну середню освГту»). Поглиблення iнтеграцi! мае передба-чати пiд час лiтературно! освгти школярiв формування мiждисциплiнарного шдходу до вивчення явищ i про-цеав, розвиток системного мислення учня-читача, який здатний толерантно ввiйти у свГт вiтчизняного i свГто-вого мистецтва, вГдчути та пережити естетичну насоло-ду, достойно оцiнити художню вартюшсть творiв, щоб збагатити свое духовно-естетичне Я.
Методологiчнi проблеми iнтеграцi! наукових знань взагалi i в лгтературнш освiтi зокрема розглядали фшо-софи Укра!ни та заруб1жжя (М. Ашамова, В. Афанасьев, Г. Волков, Г. Гудожшк, М. Марков, В. Готт, Б. Кедров, Р. Карпiнська, Ю. Мелещенко, А. Урсул), якi стверджу-вали, що iнтеграцiя докорiнно змшила свiт i структуру сучасних наукових знань, штелектуально-концепту-альнi можливостi окремих наук; дидакти (Р. Гуревич, О. Дубшчук, I. Зверев, В. 1льченко, Ю. Колягiн, В. Корнев, Н. Розенберг, О. Савченко) визначали роль м1жпредметних зв'язкiв як рiвень дидактично! штегра-цi! в навчально-виховному процесц методисти укра!н-сько! та зарубiжно! лiтератур (О. Бандура, С. Пультер, А. Лiсовський, А. Градовський, С. Жила, О. Школенко, Л. Мiрошниченко, О. 1саева) педагогiчно осмислювали значення лгтературних паралелей i мистецьких аналогш на рiзних рiвнях в процес лiтературно! освiти школярiв та розробляли методику уроку лгтератури на засадах рГв-нево! iнтеграцi! [531].
Формулювання мети та завдань статт1. Окреслити деяш напрямки iнтеграцiйних процесiв у системi лГтера-турно! освГти школярГв та заповнити понятшно-термь нологiчне поле професшно-фахово! дГяльносп вчителя-словесника.
Виклад основного матергалу й обтрунтування отри-маних результат1в дослгдження. 1нтегращя мае зорга-шзувати сучасного вчителя-словесника в прагненш до об'еднання теоретичного лiтературно-мистецького знания в цшсну систему, що вГдображае об'ективний свГт у його едносп й розвитку, та сприяти вибудовГ струнко!
г цшсно! методично! системи и реалiзацi! як на уроках лiтератури, так Г позакласнш дГяльносл навчальних за-кладГв рГзних тишв. Глосарш Гз дано! проблеми подано в додатку.
Щд штегращею наукових знань розумшть процес взаемопроникнення структурних елеменпв рГзних га-лузей знання, що супроводжуеться зростанням !х уза-гальненосл та комплексносл, ущшьненосп та орга-шзованосп. У теорп систем штеграц1я означае як стан взаемозв'язку окремих компонента систем, так Г процес, що зумовлюе такий стан [95, с. 44].
1нтегращя як методичне поняття, на нашу думку, передбачае процес упорядкування, узгодження й об'еднання навчального матерГалу з рГзних предмета чи галузей знань для цшсного й рГзнобГчного вивчення важливих наскрГзних тем, проблем у системГ лгтератур-но! освГти школярГв на рГзних рГвнях з метою формування цшсно!, духовно багато!, естетично-розвинено! Я (особистосп) учня-читача. 1нтегращя новозасвоюваного знання в «цшсшсть» мае вГдбуватися шляхом оптимального вщбору методГв Г форм роботи, створення цшсно! Г наскрГзно! штеграцшно! системи осягнення лгтератур-но-мистецьких, суспшьних знань на рГзних рГвнях, ви-роблення методики викладання лгтератури Г технологи навчання та литературного розвитку учня-читача в ште-грацшному просторг
Визначеш сучасш дидактичш рГвш штеграцп рГзних навчальних предмета сприяють створенню цшсно! ш-теграцшно! системи литературно! освгти школярГв. У су-часнш наущ видГляють три рГвш [88], яш нами адаптова-т до гумаштарно! галузГ знань:
1) рГвень асимГляцп шструментарш (теоретичного або техшчного) лгтератури як науки з сумГжними ба-зовими науками (укра!нська чи зарубГжна литература, мистецтво, музика, суспшьш науки, шформатика тощо), зберпаючи при цьому кожен свою автономш - у методищ це поняття мГжпредметш зв'язки (МПЗ);
2) рГвень синтезу взаемодшчих наук на основГ одше! Гз них (базово!) як частковий, так Г повний (м1ждисци-плшарний) на сво!й концептуальнш основГ - у методищ це базова штегрована дисциплша «ЛГтература» у класах нацюнальних меншин тощо;
3) рГвень цшсносп у створенш елективного курсу, що може мати штегративний характер Г власний предмет вивчення - у методищ курси за вибором: «Байкарство в Украш Г свт», «Фольклор народГв свГту», «Лгтература бароко», «Литература постмодершзму» та шшГ в системГ допрофшьно! подготовки та/чи пГд час профшьного навчання суспГльно-гуманГтарного та фшолопчного на-пряму.
1нтегрований компетентшсно-д1яльшсний урок лГте-ратури передбачае вивчення спорщнених складних тем, дослГдження лгтературно-мистецького об'екта, який може бути предметом розгляду сум1жних навчальних дисциплГн учителем лгтератури спГльно з учнями-чита-чами. Наприклад, «Образ матерГ (ж1нки, Укра!ни, ко-зака Г т. п.) в поетичнш Г мистецьк1й спадщиш Тараса Шевченка^>; «Людина Г сустльство: за творами Юр1я
Яновського й юторичними джерелами (Олесь Гончар, Микола Хвильовий, Микола Кулш)».
1нтегративний урок лггератури як правило проводиться тодГ, коли вчитель, на його думку, недостатньо володie необхщними фаховими знаниями чи хоче закти-вiзувати увагу школярiв до шшого предмета чи й учителя тощо.
Наприклад, лiтература й психолопя: шд час вивчен-ня твору i3 застосування психолiнгвiстичного аналiзу (Панас Мирний, «ХГба ревуть воли, як ясла повш», образ Чшки; Борис Грiнченко, «Каторжная», образ Доки); литература й iнформацiйнi технологи: для оперативного отримання шформаци з iнтернетних джерел або створення л1тературно-мистецького проекту («1м'я Шевченка в Укра!'ш i свiтi» як узагальнювальний урок пiсля вивчення творчостi Кобзаря; «Шсенно-поетичний Андрiй Малишко (Павло Тичина, Тарас Шевченко, Лiна Костенко, Микола Вшграновський)» - учитель лггерату-ри, музичного мистецтва, художньо! культури, шформа-тики) й т. iн.
Як штегрований, так й iнтегративний уроки лггератури класифiкуються за змГстом i дидактичною метою. РозрГзняють гумаштарш, природничо-математичнi, ш-формацiйно-технологiчнi, змгшаш заняття. Кожне з них залежно вщ дидактично! мети та з урахуванням лггера-тури як мистецтва слова (специфГки предмета) можна вгднести до одше! з груп: уроки здобуття нових знань (вивчення життепису письменника, художнього твору тощо); уроки систематизаци та узагальнення знань (за тематичним спрямуванням, наприклад, за програмою М. Жулинського, Р. Мовчан «1сторичне минуле нашого народу», «СвГт природи»; за проблемою тд час реал1-заци складових державно! програми з позакласного чи-тання чи лггератури рщного краю); комбшоваш уроки (урок-лггературно-музична композищя; урок-театрал1-защя).
Отже, можемо запропонувати цшсш модел1 компе-тентшсно-дГяльшсних урошв лггератури на засадах ш-теграци як взаемопроникнення структурних елеменлв рГзних галузей навчання в систему литературно! освиж !! суб'ектш з метою узагальнення й об'еднання в одне цше, забезпечення систематизаци й комплексносп знань, формування штегрально! (лат. integer - цший) компе-тентносп словесника й учня-читача.
1нтегрований компетентшсно-дГяльшсний урок/за-няття л1тератури - одноосГбна модель уроку/заняття, яку розробляе та реалГзуе вчитель-словесник за участю учшв-читачГв з метою вивчення споргднених тем, склад-них питань, i е предметом розгляду сумГжних навчаль-них дисциплш для цшсного сприйняття литературного об'екта.
Рис. 1. 1нтегрований компетентшсно-дГяльшсний урок лиератури
1нтегративний компетентшсно-дГяльшсний урок/ заняття лггератури - комплексне заняття, що полягае в об'еднанш зусиль дешлькох учител1в рГзних предметГв у його пвдготовщ й проведенш, а також в штеграци знань про лггературно-мистецьш явища, поняття, факти як едине цше, i е об'ектом мгждисциплшарного вивчення.
Рис. 2. 1нтегративний компетентнiсно-дiяльнiсний урок лiтератури
К-ДУЛ - компетентшсно-д1яльшсний урок/за-няття лiтератури; SУ1 - суб'ект лiтературноi освiти - учитель; SД1 i п... - суб'екти - учнi-читачi (дiти); ОЛ-ММ1 i п - об'ектами лiтературноi' освiти, спiвпрацi та взаeмодii мiж и суб'ектами може бути лиературно-мистецький матерiал (художнiй твiр, лiтературний персонаж, художш образи i т. ш.), засоби комунiкацii для виршення лiтературно-мистецьких завдань (штернет-ресурси, наочш засоби навчання - довГдники, лиературш енциклопеди, портрет письменника, 1люстративний матерiал за художнiм твором i т. п.).
Можемо запропонувати теми для таких штегрованих урошв: Образ сонця в поези Б.-1. Антонича i Тараса Шевченка; «Титар1вна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького»; Трагед1я iдеальноi «природной» особистостi в антиприродних умовах юнування (за романом I. Багряного «Сад Гетсиманський» й оповГданням О. Солженiцина «Один день 1вана Денисовича»); Проблема морального вибору жшки (за повiстю М. Хвильового «Сентиментальна iсторiя» та романом В. П1дмогильного «М1сто»); «Бо ти на землi -Людина» (за творами О. Кобилянськоi «Людина» 1 Г. 1бсена «Ляльковий д1м»); iнтегративних урошв: «Доля М. Хвильового - трагедия зшвечених iдеалiв» (лiтература - ютор1я); «Чорнобиль: вплив авари на людське життя» (лiтература - х1м1я - бюлопя); «В1д реалiзму до 1мпресюшзму» (за творч1стю письменникiв украшсь^' 1 свiтовоi лiтератури та митц1в-художник1в, музик) (украíнська лiтература - свiтова лиература -свiтова художня культура - музичне й образотворче ми-стецтво).
Напрацьований досв1д свщчить, що включення вчителя лггератури до системи нових чи оновлених методичних г технологiчних процес1в, iнтеграцiйних г профес1йних здатностей, знань, у пошук адекват-них форм, метод1в 1 прийом1в органiзацii навчально-п1знавального процесу, забезпечують бажаний шнцевий результат багатовекторноi сп1впрац1 суб'ект1в лiтературноi осв1ти. За нашим переконанням, це сприяе розвитков1 креативних можливостей словесника, ста-новленню його як компетентного спец1ал1ста. А також формуе (1 це головне) здатшсть учня-читача до осяг-нення та квал1ф1кованого поцшовування художньоí варт1сност1 в1тчизняних л1тературних текст1в, мистець-ких полотен тощо в европейському контекст1. За таких умов кожен збагачуе св1й духовно-митецький св1т, вивершуе себе як Я (особиспсть), здатну толерантно вв1йти у св1т художн1й 1 реальний, знайти «себе - у -ньому».
Глосарш
«1нтеграц1я в систем1 лiтературноi освии»
1) 1НТЕГРАЦ1Я - оптимально доцшьне об'еднання л1тературно-мистецького, природничо-сусп1льствознавчого, украшо- (народо-) знавчого матер1алу тощо з метою формування ц1л1сного розум1ння учнем-читачем свиу, виявлення в об'ектах шзнання од-
нотипних сутностей i3 окремих елеменив, частин i вста-новлення на основГ цього цiлiсного сприйняття реально! та художньо-образно! дiйсностi через художнш твiр, лiтературний текст.
2) 1НТЕГРАЦ1Я ЯК МЕТОДИЧНЕ ПОНЯТТЯ
- передбачае процес упорядкування, узгодження й об'еднання навчального матерiалу з рiзних предмепв чи галузей знань для цшсного й рiзнобiчного вивчення важ-ливих наскрГзних тем, проблем у системi лiтературноï освiти школярiв на рiзних рiвнях з метою формування цшсно1, духовно багатоï, естетично-розвиненоï Я (особистосп) учня-читача. Iнтеграцiя новозасвоювано-го знання в «цшсшсть» мае вщбуватися шляхом оптимального вГдбору методiв i форм роботи, створення цiлiсноï i наскрiзноï iнтеграцiйноï системи осягнення лiтературно-мистецьких, суспiльних знань на рiзних рiвнях, вироблення методики викладання лггератури i технологй' навчання й литературного розвитку учня-чи-тача в штеграцшному просторг
3) 1НТЕГРАЦ1Я В СИСТЕМ1 ЛIТЕРАТУРНОÏ ОСВ1ТИ школярГв мае передбачати формування м1ждисциплшарного шдходу до вивчення явищ i процесГв, розвиток системного мислення учня-читача, який здатний толерантно ввшти у свгт вичизняного i свиового мистецтва, вгдчути та пережити естетичну на-солоду, достойно оцшити художню вартютшсть творГв, щоб збагатити свое духовно-естетичне Я.
4) 1НТЕГРАЦ1Я НАВЧАННЯ - вгдбГр i дощльне об'еднання навчального матерГалу з рГзних загальноосвишх i спещальних предмепв для цшсного i рГзнобГчного вивчення, усвщомлення, осягнення чита-чем лггературно-мистецьких тем, проблем, шформаци, досвгду пгд час базового чи елективного (вибГркового) курсу.
5) 1НТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ - комплексний метод навчання, який передбачае вгдбГр учителем-словесником понять, щей, проблем, системи умшь i навичок ввдповщно до оптимально спроектованих методГв, прийомГв, форм оргашзаци й координацй' читацько1' дГяльносп школярГв на досягнення заданих цшей, цшсного засвоення учнем-читачем лггературно-мистецького матерГалу, з метою формування толерантно1' i духовно-багато1' особистосп, здатно1' у буденному побачити красиве, Гз хаосу перейти в стан комфортного сшвпереживання i сшвтворення «себе-й-свиу».
6) 1НТЕГРОВАНИЙ КУРС - навчальний базовий чи/ та елективний (вибГрковий) курс, який створюеться на пгдставГ об'еднання в едине цше здобутшв i досягнень Гз рГзних галузей знань у навчальний предмет для за-повнення шформацшного та лггературно-мистецького простору учня-читача, поглиблення його умшь, навичок, норм, формування здатностей жити в гармони з собою, в системГ вичизняних (нацюнальних) i свгтових цшшсних орГентацш, не втративши свое «Я».
7) ГНТЕГРУВАЛЬНИЙ ТИП УРОКУ Л1ТЕРАТУРИ
- урок/заняття, яке позначае/виокремлюе ri культуролопчш, сусшльш, природш та шшГ явища, як1 саш оргашчно й доцшьно штегрують в систему литературно!' освгга, можуть дГяти як об'еднувальш чинники, забезпечуючи цшсне й системне уявлення про розглядуваш лггературно-мистецьш явища, фак-ти, поди. персоналiï тощо. 1нтегрувальний тип мае своï види/рГзновиди: урок-штеграцГя (штегрований й штегративний урок лггератури: мГжнауковий; м1жкурсовий; мГжпредметний; м1жлиературний огляд), урок (заняття)-компаратив (порГвняльний, зГставний пвдхщ до вiтчизняноï та шших л1тератур: типолопчний; м1жтекстуальний лггературно-мистецький огляд; огляд теоретико-л1тературних знань i художньо-мистецьких явищ).
8) 1НТЕГРОВАНИЙ УРОК Л1ТЕРАТУРИ - комплек-сне заняття, що полягае в об'еднанш зусиль учителГв рГзних предметГв у його пвдготовщ й проведенш, а також
в штегруванш знань про лиературно-мистецьш явища, поняття, факти як едине цше, е об'ектом вивчення i здо-буваються засобами рГзних навчальних дисциплш.
9) 1НТЕГРАТИВНИЙ УРОК Л1ТЕРАТУРИ -однооабна модель уроку чи заняття, яку розробляе та реалГзуе вчитель-словесник за участю учшв-читачГв Гз метою вивчення складних питань, що е предметом роз-гляду сумГжних навчальних дисциплш i об'еднуються педагогом у цше, наприклад, лггератури й мови; л1тератури й Гстори; лггератури та рГзних видГв мистецтва (живопис, музика, театр i т. ш); лггератури, мови й образотворчого мистецтва тощо.
Висновки i перспективи подальших дослгджень. 1нтегрованими будуть ri уроки лиератури, де домшантним е чи то проведення лиературних парале-лей, чи то мГжмистецьких аналогш, чи того й шшого пгд час вивчення життепису письменника або лiтературноï спадщини, художшх творГв. Також це бувають уроки розвитку зв'язного мовлення, наприклад, твГр-розповгдь чи твГр-опис за картиною, Глюстращями художника, як1 створеш за мотивами литературного тексту, художньо-го твору; виразного читання з використанням вщео-сюжетГв вистав, акторського виконання художшх творГв письменника, записом i наступним переглядом читан-ня тексив школярами. На таких уроках заповнюеться шформацшне поле учшв Гз рГзних галузей знань: л1тература й образотворче (малярське) мистецтво; л1тература - шно - театр - телебачення - використан-ня техшчних засобГв. Перспективним буде розроблен-ня технолопчних моделей уроку лиератури на засадах штеграци для основноï та старшоï школи, а також для органiзацiï вивчення лиератури в умовах профiльноï диференщаци.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Бшевнч С. 1нтеграшя та диференщащя як закономГрносп розвитку сучасних освгтшх систем / С. Бшевич // Ыщж сучасного педагога. - 2002. - № 2. -С. 30-33.
2. Взаимодействие и интеграция искусств в полихудожественном развитии школьников: [рекомендации / под общ. ред. Г. П. Шевченко и др.]. - Ворошиловоград, 1990. - 175 с.
3. Градовський А. В. «I чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Методичш аспекти вивчення украïнськоï лггератури у взаемозв'язках Гз заруб1жною: посГбник / А. В. Градовський. - Кшв: ПП РВФ «СофГя», 1998. -256 с.
4. Гуревич Р. Теоретичш та методичш основи оргашзаци навчання у професшно-техшчних закладах / Р. Гуревич. - К.: Вища школа, 1998. - 229 с.
5. 1саевич М. 1нтегроваш уроки з украïнськоï мови та лггератури рщного краю / Мар'яна 1саевич // Украшська мова i лГтература в школг - 2005. - № 3. - С. 25-30.
6. Тройнщька С. Використання м1жпредметних зв'язк1в у навчально-виховному процесГ сучасноï школи / С. Тройнщька // 1мГдж сучасного педагога. - 2002. -№ 3. - С. 43-47.
7. Шуляр В. I. 1нтегращя у процесГ вивчення лггератури: науково-методичний поабник / В. I. Шуляр, А. В. Пономаренко. - Микола1в: О1ППО, 2005. - 72 с.
8. Шуляр В. I. Сучасний урок украïнськоï лггератури: теорГя, методика, технолопя: монографГя / В. I. Шуляр. -Миколш^: Iлiон, 2012. - 876 с.
1НТЕГРАЦ1Я ЯК БАЗОВИИ ПРИНЦИП КОНСТРУЮВАННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ Л1ТЕРАТУРИ
© 2015
В. I. Шуляр, кандидат педагопчних наук, доцент, заслужений учитель Укра!ни Миколагвсъкий обласний институт тслядипломног педагог1чног oceimu, Миколагв (Украгна)
Анотащя: автором окреслено деяш напрямки штеграцшних процеав у систем! литературно! осв1ти школяр1в та запропоновано глосар1й для заповнення понятшно-термшолопчного поля профес1йно-фахово! д1яльност1 вчителя-словесника.
Ключовi слова: 1нтеграц1я, штегращя як методичне поняття, 1нтеграц1я в систем! лггературно! освгти, !нтегрований компетентшсно-д!яльшсний урок л!тератури, !нтегративний компетентн!сно-д!яльн!сний урок лгтератури.
INTEGRATION AS A BASIC PRINCIPLE OF CONSTRUCTION MODERN
LITERATURE LESSON
© 2015
V. I. Shuliar, candidate of pedagogical sciences, associate professor, deserved teacher of Ukraine
Mykolaiv Regional Institute Of Postdegree Pedagogical Education, Mykolaiv (Ukraine)
Abstract. The author outlines some areas of integration processes in the system of literary education of students and asked to fill out a glossary of concepts and terminology of vocational and professional fields of language and literature teacher.
Keywords: integration, integration as a methodological concept, the integration of the system of literary education, integrated competency-activity lesson literature, integrative competence and activity lesson literature.
УДК 378
МОНИТОРИНГ РЫНКА ТРУДА КАК УСЛОВИЕ ФОРМИРОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОГО ИМИДЖА ВУЗА
© 2015
О. Н. Шумилова, кандидат педагогических наук, доцент кафедры «Гуманитарные науки» Нижегородский государственный инженерно-экономический институт, Княгинино (Россия)
Аннотация. Важным условием повышения привлекательности вуза на рынке образовательных услуг, повышения его конкурентоспособности является создание эффективного имиджа. Под эффективным имиджем понимается целенаправленный имидж, отвечающий ожиданиям и запросам потребителей образовательных услуг. В структуре имиджа вуза выделяются следующие компоненты: имидж образовательной услуги; имидж потребителей образовательных услуг; внутренний имидж организации; имидж ректора вуза и Ученого совета; имидж персонала - это собирательный, обобщенный образ преподавательского состава; социальный имидж организации; визуальный имидж организации; бизнес-имидж организации. Один из важнейших показателей эффективного имиджа вуза - качественная подготовка специалистов, востребованность выпускников на рынке труда. Согласование предложения представителей образовательных услуг со спросом рынка труда лежит в основе проведения вузом маркетинговых исследований, в частности - мониторинга рынка труда с целью выявления наиболее перспективных (в плане востребованности) направлений подготовки. Систематический мониторинг рынка образовательных услуг и рынка труда, нацеленный на оценку возможностей системы профессионального образования и определение текущей величины потребности экономики в кадрах, должен явиться основным инструментом для корректировки прогнозов кадровой потребности экономики конкретного региона при формировании заказа на подготовку кадров. Проведение мониторинга конкретным вузом позволяет оперативно и грамотно реагировать на любые изменения между спросом и предложением в сфере занятости, а также планировать и реализовывать активную политику на рынке труда, а при необходимости - вносить коррективы в перечень реализуемых направлений подготовки. Таким образом, важнейшими показателями эффективного имиджа любого вуза является востребованность выпускников на рынке труда. При этом, векторными направлениями взаимодействия рынка образовательных услуг и рынка труда являются: целевая подготовка специалистов на основе нужд предприятий, создание системы сетевого взаимодействия отраслевых объединений, ассоциаций работодателей, вузов с це-льюформирования квалификационных требований к выпускникам, разработка единой системы по оценке качества образования.
Ключевые слова: качество образования, мониторинг, мониторинг рынка труда, сетевое взаимодействие, трудоустройство выпускников, эффективный имидж вуза.
В «Стратегии инновационного развития России» определено, что в условиях глобализации и перехода к информационному обществу перевод российской экономики на инновационный путь развития является безальтернативным вариантом. При этом приоритетная роль в формировании и реализации стратегии обновления и развития экономики на инновационной основе принадлежит высшей школе как важнейшему источнику интеллектуального потенциала.
Для комплексной реализации потенциала вуза необходимы скоординированные усилия как образовательных учреждений, объединяющих свои образовательные, научные, технологические и кадровые ресурсы для эффективной подготовки кадров и научно-инновационной деятельности, так и основных потребителей результатов деятельности вузов - реального сектора экономики.
Важным условием повышения привлекательности вуза на рынке образовательных услуг, повышения его конкурентоспособности является создание эффективного имиджа.
Появление понятия «имидж вуза» в России в середине 90-х годов XX столетия обусловлено обострением конкуренции на рынке образовательных услуг и формированием собственно образовательной сферы услуг. Имидж становится неотъемлемой частью любой организации, направляющей свои действия на формирование благоприятной репутации в условиях рыночной экономики для установления гармоничных отношений с общественностью.
Под эффективным имиджем понимается целенаправленный имидж, отвечающий ожиданиям и запросам потребителей образовательных услуг. Для хорошо из-
