CC BY
11педагогически науки
Козловський Юрш Михайлович, Козловська 1рина Михайлiвна, Савка 1рина Володимирiвна 1НТЕГРАТИВНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ...
УДК 37
1НТЕГРАТИВНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ТА ЕКОНОМ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО ФАХ1ВЦЯ
© 2019
Козловський Юрш Михайлович, доктор педагопчних наук, заввдувач кафедри педагопки та сощального управлшня Козловська 1рина Михайлiвна, доктор педагопчних наук, провщний науковий сшвробггник М1жнародного шституту освгти, культури та зв'язк1в з д1аспорою Нацюнальний утверситет «Льв1вська полтехнжа», (79013, Украша, Льв1в, вулиця Степана Бандери, 12, e-mail: yuriy.m.kozlovskiy@lpnu.ua) Савка 1рина Володимирiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри шоземних мов для гуманггарних факультета Льв1вський нацюнальний ун1верситет 1мет 1вана Франка (79000, Украша, Льв1в, вулиця Утверситетська, 1, e-mail: savka68@meta.ua)
Анотащя. У статп висвгтлено процеси становлення i розвитку методолопчних аспекпв штеграцп еколог1чно! та економiчноl культур на початку ХХ1 столiття. Акцентовано роль штеграцп у становленш культурологiчного рiвня майбутнього фахiвця. Показано можливостi еволюцшного моделювання як створення моделi розвитку певно-го явища протягом конкретного вторичного перiоду та пошуку шляхГв оптимiзацil еколого-економiчноl пiдготовки фахiвцiв. Обгрунтовано методологiчнi засади штеграцп екологiчноl та економiчноl культур (впровадження в змют освiти не лише методологiчних знань, а й посилення iнтеграцiйного значення, мети, знань, узагальнювальних вдей тощо); застосування iнтегральних мiрил сформованостi понять та умшь; орieнтування на штегративну природу сприйняття людиною гуманггарних i природничо-наукових основ осягнення суп довколишньо! дiйсностi; методологiчнi передумови розвитку штегративного мислення; врахування логГки розвитку i мислення формую-чи у студенпв науковi поняття - природнино-науков^ гуманiтарнi, математичнi тощо, а також моральнi цГнностГ; врахування особливостей формування понять, що е загальними для рГзних навчальних дисциплГн, i перетворення !х на iнтегративнi науковi поняття, з оргашчним поеднанням шформацп з певних дисциплш; виокремлення стилГв поняттевого мислення (емпiричний, теоретичний, iнтегративний), потенцшно доступних i гуманiтарiям, i природ-ничникам тощо). Розглянуто конкретний приклад використання методологiчного принципу доповнюваностi.
Ключовi слова: формування, розвиток, iнтеграцiя, штегративний тдхвд, екологiчна культура, економiчна культура, фах1вець, методологiчнi знання, еволюцiйне моделювання, еколого-економiчна пiдготовка, принцип доповнюваностi.
INTEGRATED APPROACH TO FORMATION OF THE ECOLOGICAL AND ECONOMIC CULTURE OF THE MODERN SPECIALIST
© 2019
Kozlovsky Yuriy Mikhailovich, doctor of pedagogical sciences, head of the department
of pedagogy and social management Kozlovskaya Irina Mikhailovna, doctor of pedagogy, leading researcher, international institute of education, Culture and relations with the diaspora National University «Lviv Polytechnic» (79013, Ukraine, Lviv, Stepan Bandera Street, 12, e-mail: yuriy.m.kozlovskiy@lpnu.ua) Savka Iryna Volodymyrivna, candidate of pedagogical sciences, docent of department of foreign languages for humanities Lviv Ivan Franko National University (7900, Ukraine, Lviv, Universytetska Street, 1, e-mail: savka68@meta.ua)
Abstract. The article covers the processes of the formation and development of methodological aspects of the integration of ecological and economic cultures at the beginning of the XXIst century. The role of integration in the development of the cultural level of the future specialist is emphasized. It shows the possibilities of evolutionary modeling as the creation of models for the development of a particular phenomenon during a specific historical period and the search for ways to optimize the ecological and economic training of specialists. The methodological bases of the integration of ecological and economic cultures are substantiated (the introduction of not only methodological knowledge into the curriculum, but also the strengthening of the meaning of integration, its goal, knowledge, the generalization etc.); the application of integral measures of the formation of concepts and skills, the orientation on the integrative nature of the human perception of the humanities, natural and scientific foundations of comprehension of the essence of the surrounding reality; methodological preconditions of the development of the integrated thinking; scientific phenomena - natural scientific, humanitarian, mathematical and others, as well as moral values; taking into account the peculiarities of the formation of concepts that are common to different educational disciplines, and their transformation into integrative scientific concepts, with the combination of information from certain disciplines; identification of styles of conceptual thinking (empirical, theoretical, integrative), potentially available both for humanitarians and naturalists, etc. A set example of using the methodological principle of supplementation is considered.
Keywords: formation, development, integration, integrative approach, ecological culture, economic culture, specialty, methodological knowledge, evolutionary modeling, ecological-economic preparation, principle of complement.
Постановка проблеми в загальному виглядг та ii зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Освгтня дГяльшсть розвиваеться на основГ виршення важливих проблем нишшнього сустльства: екстенсив-ного розвитку людства, попршення еколопчного стану, повсякчасних економiчних криз тощо. Недостатнш дос-вГд у виршенш зазначених проблем спонукае застосову-вати метод спроб i похибок, а це здебшьшого спричинюе негативш наслвдки. Тож учеш акцентують на потребi використовувати насамперед новпш шуковГ методи для виршення зазначених проблем. Водночас «з середини
ХХ ст. роль природного чинника в економщ зростае в чаа i простор^ поступово перетворюючись в головний, вихвдний фактор виробництва життевих благ» [1, с. 9]. Зазначена проблема особливо важлива для Украши, з li еколопчно розбалансованою економшою, виснаженим природним капталом, забрудненим довшллям.
Аби в майбутньому зберегти й вадтворити навколиш-не середовище, потрГ6ний належний рiвень i еколопчно!, i економiчно! культури фахiвцiв, а також !х оргашчний штегративний взаемозв'язок. 1нтегращя е досить широкою i багатоплановою категорiею, яка об'еднуе геть
Kozlovsky Yuriy Mikhailovich, Kozlovskaya Irina Mikhailovna, Savka Iryna Volodymyrivna pedagogical
INTEGRATED APPROACH TO FORMATION OF THE ECOLOGICAL ... sciences
ус процеси дiяльностi людства - вiд об'еднання кра!н до об'еднання методiв навчання. Важливо зазначити, що iнтеграцiя в освггшх межах мае грунтуватися на загаль-нопедагогiчних, дидактичних, виховних, управлшських законах i закономiрностях. Сьогоднi спостерпаемо в на-уковому оборотi безлiч рiзновидiв штеграци: педагопч-на, психолопчна, управлiнська, дидактична, соцiальна, державна, iнтеграцiя впливу та багато iнших. З метою результативного застосування штеграци на практищ насамперед необх1дне забезпечення теоретико-методо-лопчно! основи iнтеграцiйних процесiв, дедалi актуаль-нiших i перспективнiших у розвитку суспiльства, пере-дусiм науки i освiти.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранше частин загальног проблеми. У педагопчнш науш дослщжу-ються проблеми доповнюваносп в штеграци культур (Г. Г. Гранатов [1], Н. А. Плугина [1], О. М. Железнякова [2]), методолопчний аспект штеграци еколопчно! та економiчноl культур (Ю. М. Козловський [3]), розвиток еколопчно! економiки (Л. Г Мельник) [4], особливос-тi стилю мислення у природознавствi (И. Б Новик [5]), культуролопчний пiдхiд до формування системи непе-рервно! еколопчно! тдготовки фахiвцiв (В. Ф. Прусак
[6]), особливосп формування еколопчно! культури сту-дентiв вищих технiчних закладiв освгга (Н. П. Gфiменко
[7]), формування економiчно! культури майбутнiх учите-лiв (Д. О. Разуменко [8], Т. Ф. Скиба [9], питання загаль-но! еколопчно! шдготовки (С. М. Соболева, Т. £. Царик, В. В. Файфура [11] та ш [12-19]).
Водночас проблема штегративно! взаемоди та мето-долопчно! едностi еколопчно! та економiчно! культури майбутнiх економюпв не була об'ектом педагогiчного дослвдження. Частково цi питання автори вже розро-бляли у сво!х наукових працях (Ю. М. Козловський [3], I. В. Савка [20]). Пропонована стаття е продовженням розпочатих дослщжень.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдан-ня). Наше завдання - обгрунтувати доцiльнiсть та методологiчнi засади розвитку штеграци еколопчно! та економiчно! культури фахiвцiв.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Проввдна щея дослвдження грунтуеться на положеннi про те, що формування еколого-економiчно! культури фахiвцiв доцшьно розглядати у !х iсторичному аспект! в контекстi посилення iнтеграцiйних процеав. На меж1 ХХ-ХХ1 столiття введено поняття освiтньо! iнтегрологi! як галузi педагогiчного знання, що дослiджуе сутшсть, закономiрностi i застосування iнтеграцi! в освт. 1накше кажучи, iнтеграцiя наполегливо наголошуе на еднаннi всiх складових i процесiв, на знаходженнi методiв об'еднання колись вщокремлених елементiв. Це може видаватися вкрай смiливим порiвнянням, утiм розпиле-ний, розбитий ущент пiсля грiхопадiння людський свiт також у невпинних пошуках даровано! Господом едносп, цiлiсностi й повноти. Тож впроваджувати й активно розвивати таку галузь наукових знань як штегрологш просто необхiдно. Едукацiйна iнтегрологiя об'еднуе i дидактичнi, i виховнi, i розвивальнi, i культурологiчнi аспекти передання досвiду вiд поколiння до поколшня, створюючи едукацiйний простiр нинiшнього суспшьства.
Водночас «економiчно спрямований прагматизм вшносин людини з природою, отримання економiчного прибутку будь-якою цiною, недостатнiй рiвень екологiчних знань, екологiчно! свiдомостi та еколопчно! культури вах верств населення - основш чинники за-гострення сучасно! екологiчно! ситуацi! в Укра!ш» [7, с. 3]. Вирiшення зазначених завдань значною мiрою залежать вш якостi екологiчно! пщготовки майбутнiх фахiвцiв економiчного профiлю, професiйна дiяльнiсть яких пов'язана з безпосереднiм використанням природ-30
них ресурав, технологiчними процесами, що забрудню-ють навколишне природне середовище.
З культуролопчно! точки зору, освгга е нiщо iнше, як одна з умов вщтворення дiяльностi. З позицш формування системи неперервноi' екологiчноi пiдготовки, кyльтyрологiчний пiдхiд розглядають «як основ-ний спосiб структуризаци знань. Вiн заснований на штеграци навчальних дисциплiн, створеннi цiлiсного образу епохи, культури» [2, с. 475]. Культуролопчний шдхвд у едносп з особиспсним i дiяльнiсним становлять сутшсть гyманiстичноi педагогiки. 1х використання дае змогу створити кyльтyрно-освiтнiй простiр для розвитку та саморозвитку особистостi.
Еколопчну культуру розглядають як цiлiснy сутшсну характеристику особистостi майбутнього спецiалiста, один з показнишв рiвня його фаховоi пiдготовки, як цiлiсне особистiсне утворення, яке характерне сформова-ним цшшсно-мотивацшним ставленням до навколишньоi дiйсностi та людства, високим рiвнем оволодiння системою еколопчних знань, знань нормативних докуменпв, способами творчоi екологiчноi д1яльносп, що дае змогу особистостi найповшше реал1зувати себе в професiйнiй д1яльносп [4, с. 7]. Екологiчна культура фахiвця е атрибутивною складовою його професiйноi пiдготовки.
Економiчнy культуру розглядають як один з елеменпв професшно1' культури, «що грунтуеться на створених людиною економiчних нормах, правилах, вимогах i способах, пов'язаних з дiяльнiстю щодо життезабезпечення i зафiксованих в економiчнiй свiдомостi, а також який безпосередньо пов'язаний з реалiзацiею цих знань у сферi економiки» [22, с. 42]. Економiчна культура особистостi виступае як1сною характеристикою, яка показуе рiвень економiчних знань, навичок та вмшь, стyпiнь реалiзацii здiбностей i можливостей людини в економiчнiй сферi сyспiльства - виробницга, розподiлi, обмiнi i споживаннi матерiальних благ i послуг. Сyтнiсть економiчноi культури особистостi можна розглядати як оргашчне поеднання розвин^то!' економiчноi свщомосп, переконаностi i практично!' економiчно!' д1яльностг
У змiстi навчання стyдентiв вищих навчальних заклащв необх1дно вiдображати об'ективш процеси посилення взаемозв'язюв економжи та екологИ, оскшьки екологiчних проблем практично неможливо вирiшyвати поза економшою. Економiчнi системи разом з довкшлям створюють еколого-економiчнi системи. Водночас «гаранпею тривалого i стабiльного iснyвання еколого-економiчних систем е збалансованiсть (своерщний гоме-остаз), гармонiйнiсть цих взаемозалежних стосунк1в мiж природою i людиною» [3, с. 86]. Ушкальшсть еколого-економiчних систем вимагае iндивiдyального шдходу до вирiшення природоохоронних проблем i забезпечення екологiчноi безпеки.
1з початком ХХ1 столiття розвиток i дiяльнiсть еколого-економiчних систем стають дедал1 актyальнiшими, тож потреба в !х дослiдженнi та коригyваннi щоразу зростае. Зазначеш процеси необхiдно оперативно ввдображати передyсiм у змiстi вищо!' освпи.
Сьогоднi питання творення творчо!', духовно!' особистосп, як1й притаманнi загальнолюдськ1, нацюнальш та професiйнi цiнностi, вкрай важливе. Вiдтак у психiцi людини пад час навчання, вихован-ня цшсного свiтосприйняття як передумови створен-ня системи цiнностей можливе лише з урахуванням iнтеграцiйних процесiв. З метою формування творчо! особистосп фахiвця з належними фаховими знаннями й навичками, единим свiтоглядом та системою загаль-нолюдських i професiйних цiнностей доцшьно вияв-ляти кyльтyрологiчнi аспекти та засоби !х iнтеграцii. Це одне з нагальних завдань сучасно! педагопки. Культура е цiлiсним, iнтегративним поняттям, хоча з найрiзноманiтнiшими складовими - вщ культури працi до естетично! культури, вiд побутово! до висо-ких аспектiв культури морально!. Зведення еколопчно! й економiчно!' складових у професшнш кyльтyрi Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 2(4)
педагогически науки
Козловський Юрш Михайлович, Козловська 1рина Михайлiвна, Савка 1рина Володимирiвна 1НТЕГРАТИВНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ...
спещалюта доцшьне, тож обсяги та поглиблення взаемоди зазначених культуролопчних складових куль-тури зростають 1, очевидно, зростатимуть надалт
Отож, ми обгрунтували методолопчш осно-ви штеграцп еколопчно! та економ1чно! культур як оргашчного результату взаемоди природничо-науково! 1 гумаштарно! культур, рацюнального та !ррацюнального в оцшщ довк1лля:
- впровадження в змют освгга не лише методолопчних знань, а й посилення штеграцшного значення, мети, знань, узагальнювальних вдей тощо;
- застосування штегральних м1рил сформованосп понять та умшь, грунтуючись на !х узагальненосп, згорнутосп, грунтовносп, системности усввдомленосп;
- ор1ентування на штегративну природу сприйняття людиною гумаштарних 1 природничо-наукових основ осягнення суп довколишньо! дшсностц
- методолопчш передумови розвитку штегративного мислення, тобто единий науково-гумаштарний 1 теолопчний «образ Свпу 1 м1сце людини в ньому», що встановлюють цшшсний змют зв'язку людини з природою;
- послуговування провщними засадами 1 законами: еволюцп в штегративнш лопщ (вщповщтстъ, природодоцшьшсть, доповнення тощо);
- врахування логши розвитку 1 мислення формую-чи у студенпв науков1 поняття - природничо-науков1, гумаштарш, математичш тощо, а також моральш щнносп;
- врахування особливостей формування понять, що е загальними для р1зних навчальних дисциплш, 1 перетво-рення !х на штегративш науков1 поняття, з оргашчним поеднанням шформацп з певних дисциплш;
- виокремлення стил1в поняттевого мислення (емтричний, теоретичний, штегративний), потенцшно доступних 1 гумаштар!ям, 1 природничникам, для вста-новлення перспективного стилю для майбутнього фаху.
Розглянемо детальшше деяш з означених положень.
Винятково завдяки багатофакторному моделюван-ню можливе належне врахування безл1ч1 чинник1в впли-ву на роботу вищого навчального закладу. 1ерарх1зацш й обсяги, сутшсть 1 значущють !х можливо визначи-ти тшьки теоретико-методолопчним дослщженням. Формування розвитку сощальних систем - найскладшше завдання теори побудови моделей, адже необхвдно по-казати не лише контури й стадИ розвитку процесу, а й встановити основт точки його екстраполяцИ у майбутне.
За еволюцшного моделювання процес моделюван-ня складно! сощально-економ1чно! системи «зводиться до створення модел1 його еволюцп або до пошуку до-пустимих сташв системи, до процедури (алгоритму) ввдстеження допустимих сташв (траекторш), атрибупв еволюцшно! динам1ки» [21, с. 150]. При дослвдженш еволюцп системи необх1дна !! декомпозищя на тдсистеми з метою забезпечення ефективно! взаемоди з оточенням; оптимального обмшу матер1альними, енергетичними, шформацшними, оргашзацшними ресурсами; еволюцп системи в умовах динам1чних змш 1 змши цшей, структури та р1вня складносп системи; керованосп системи та стшких зв'язшв з тдсистемами, зворотного зв'язку.
У результат! анал!зу цих тенденц!й стверджуемо, що «принцип доповнюваност! можна розглядати як лопчну ланку, що забезпечуе перехщ в!д л!н!йного, традиц!йного одновим!рного представлення знання до багатовим!рного, а ввд нього до нового нел!н!йного триштарного представлення знання ! його основ-них компонент!в» [23, с. 21]. Дал! автор цшком слуш-но стверджуе, що на основ! синергетичного тдходу зд!йснюеться едн!сть класично! ! некласично! педагог!ки, яке представляе системну доповнюван!сть, де трет!м елементом е постнеокласична педагопка.
На нашу думку, реал!защя !нтегративного п!дходу
до формування системних еколого-економ!чних знань та умшь майбутшх фах!вц!в базуеться на таких кон-цептуальних засадах: концептуальне бачення розробки штегрованого зм!сту професшно! тдготовки на засадах ф!лософ!! освгга, методолог!! педагог!чно! науки, використанн! системного, д!яльшсного, когн!тивного та особист!сно ор!ентованого п!дход!в; п!двищення якост! фахово! тдготовки та !! в!дпов!дн!сть сучасним вимогам суспшьства вимагае поглиблення процес!в штеграцп змюту навчання; передумовами !нтеграц!! е визначен-ня !! теоретичних р!вшв (методолог!чного, загально педагог!чного, дидактичного та методичного); процес штеграцп професшних знань та умшь вимагае формування ввдповщного освггаього середовища; !нтегрован! знання та умшня в!дпов!дають принципам наступносп та вдеям неперервност! профес!йно! освгга; навчаль-но-методичне забезпечення системи штегрованих знань та ум!нь передбачае застосування найновших засоб!в отримання, передач! та збереження !нформац!!, доступн!сть викладу змюту навчального матер!алу, роз-робку найр!зномаштшших метод!в, форм та засоб!в навчання; завданням викладача е розумшня значущост! та практичне використання штеграцп знань та умшь студенпв; штеграц!я знань та ум!нь реал!зуеться пвд час вивчення окремих навчальних дисциплш; позаурочнш д!яльност!, дипломного проектування, виробничо! практики та спец!ально розроблених курав, а також у процес! самоосвгга; формування системи !нтегрованих знань та умшь е цшсним явищем, що охоплюе процеси навчання, виховання та розвитку студента, спрямоване на вироблення моделей поведшки спец!ал!ста.
Висновки дослiдження i перспективи подальших розвiдок цього напряму. Отже, зведення еколог!чно! й економ!чно! складових у профес!йн!й культур! спещалюта доц!льне, тож обсяги та поглиблення взаемоди зазначених культуролопчних складових культури зростають !, очевидно, зростатимуть надалг Методолог!чн! основи зведення еколопчно! та економ!чно! культур слугують орган!чним результатом взаемозв'язку природничо-науково! ! гуман!тарно! культур, рац!онального та !ррацюнального в довк!лл! та в освт. Культуролог!чний п!дх!д в штеграци економ!чних та еколог!чних проблем е визначальним, оскшьки в пвдсумку еколого-економ!чний ефект зага-лом суттево залежить не т!льки в!д профес!йного р!вня фах!вця, але й в!д його професшно!' культури, передус!м економ!чно!'. На наше переконання, повноц!нну ! максимально ефективну !нтеграц!ю можливостей еколог!чно! та економ!чно! п!дготовки фах!вця забезпе-чить методолопчний принцип доповнюваност! п!д час перехщного пер!оду, коли нове ще не стаб!л!зувалося, а належних шдстав в!дмовитися в!д старого дос! немае. На нашу думку, об'еднання еколопчно! й економ!чно! культури фах!вця, послуговуючись методолог!чним принципом доповнюваност!, забезпечить рацюнальшсть цього процесу, з р!вновагою м!ж еколог!чною та економ!чною складовими, !х локальною почерговою перевагою та кореляц!ею з !ншими складовими системи педагопки вищого начального закладу.
До подальших напрям!в досл!дження належить застосування обгрунтованих методолог!чних засад для конкретних спещальностей у вищих навчальних закладах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Гранатов Г. Г., Плугина Н. А. Метод дополнительности в интеграции научных культур. Педагогические науки. 2006. № 6. С. 46—52.
2. Железнякова О. М. Феномен дополнительности в научно-педагогическом знании: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. Ульяновск, 2008. 41 с.
3. Козловський Ю. Розвиток штеграци еколог1чно1 та еконо-м1чно1 культур на початку ХХ1 столття: методолог1чний аспект. Науковий в1сник Чертвецького ун1верситету: зб. наук. праць. 2015. Вип. 766. С. 74-82.
4. Мельник Л. Г. Еколог1чна економжа: тдручник [2-ге вид., випр. 1 доп.]. Суми: Утверситетська книга, 2003. 348 с.
5. Новик И. Б. Вопросы стиля мышления в естествознании.
Kozlovsky Yuriy Mikhailovich, Kozlovskaya Irina Mikhailovna, Savka Iryna Volodymyrivna INTEGRATED APPROACH TO FORMATION OF THE ECOLOGICAL ...
pedagogical sciences
Москва: Политиздат, 1975. 144 с.
6. Прусак В. Ф. Культурологiчний пiдхiд до формування системи неперервног екологiчноi тдготовки дизайнера. Сучаст тформацшт технологи та iнновацiйнi методики навчання у тдготовц фахiвцiв: методологiя, теорiя, досвiд, проблеми: зб. наук. пр. Вип. 27 /редкол.: I. А. Зязюн (голова) та т. Киiв-Вiнниця, 2011. С. 474-478.
7. Cфiменко Н. П. Особливостi формування екологiчноi культури студентiв вищих технiчних закладiв освiти: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Харюв, 2000. 18 с.
8. Разуменко Д. О. Формування економiчноi культури майбуттх учителiву фаховш тдготов^: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Харюв, 2006. 209 с.
9. Скиба Т. Ф. Формирование экономической культуры будущих учителей технологии и предпринимательства в условиях изменяющейся региональной политики: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Брянськ, 1999. 42 с.
10. Соболева С. М. Екологiчна тдготовка спец: 13.00.04 — тео-рiя i методика профеайно!' освiти: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Кшв, 2010. 23 с.
11. Царик Т. С., Файфура В. В. Основи екологп. Тернотль, 2009. 131 с.
12. Мансурова Д.С. Теоретические основы проектирования инновационных технологий формирования экологической культуры студентов // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 97-99.
13. Руденко И.В., Наумавичюте К.А. Формирование экологической культуры студентов педагогического колледжа // Балтийский гуманитарный журнал. 2018. Т. 7. № 1 (22). С. 273-275.
14. Гордеева Д.С. Сетевое взаимодействие в области эколого-эко-номического образования //Азимут научных исследований: экономика и управление. 2016. Т. 5. № 3 (16). С. 99-102.
15. Искендерова С.М. Экологическое образование как первичная стадия решения экологических проблем //XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2015. Т. 1. № 6 (28). С. 89-95.
16. Бусыгин А.Г., Лизунова Е.В. Проектная деятельность как средство формирования экологической культуры студентов педагогического университета // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 3 (24). С. 66-70.
17. Иванова Т.Н., Иванов М.Н. Теоретические подходы к изучению экологической культуры в современной социологии //Карельский научный журнал. 2016. Т. 5. № 3 (16). С. 129-133.
18. Розенберг А.Г., Кудинова Г.Э. Обзор моделей экологического образования // Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 3 (16). С. 176-180.
19. Сенатор С.А., Казанцев И.В., Матвеева Т.Б., Кудинова Г.Э. Инновационные возможности экологического образования в интересах устойчивого развития // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 228-233.
20. Савка I. В. Концептуальш засади iнтеграцii знань та вмiнь майбуттх фахiвцiв мiжнародного права. Нова педагогiчна думка. 2014. № 4. Рiвне, 2014. С. 70.
21. Казиев В. М. Введение в анализ, синтез и моделирование систем: учеб. пособ. Москва: Интернет-Университет информационных технологий; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. 244 с.
22. Канке В. А. Концепции современного естествознания: учебник для вузов / изд. 2-е, испр. Москва: Логос, 2003. 368 с.
23. Кривень О. В. Природний каттал в системi формування еко-логiчно збалансованог економши: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01. Льв1в, 2006. 22 с.
32
Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 2(4)
