CC BY
16
3. Дроздов А.В. Экотуризм: определения, принципы, признаки, формы. Актуальные проблемы туризма. Перспективы развития туризма в южном Подмосковье: сб. докл. и тез. сообщений научно-практ. конференции. Москва, 1999. С. 122-129.
4. Святохо Н.В. Концептуальные основы исследования туристского потенциала региона. Экономика и управление. 2007. №2. С. 30-36.
5. Теребух А.А., Мороз О.1. Ощнювання турис-тичного потенщалу дестинацш. Актуальш проблеми економки. 2016. №7(181). С. 335-343.
6. Корж Н.В., Басюк Д.1. Управлшня туристич-ними дестинащями: пщручник. Вшниця: «ПП»ТД Едельвейс i К», 2017. 322 с.
7. Смирнов 1.Г. Лопстичне ощнювання рекреа-цшно-туристичних об'eктiв та ресурсiв (в контекста лопстично! моделi сталого розвитку туризму). Велика Волинь: наук. зб. Вип. 42. Житомир: М. Косенко, 2009. С. 239-246.
8. Управлшня регюнальним розвитком туризму / В.Ф. Семенов, В.Г. Герасименко, Г.П. Горбань; за ред. В.Ф. Семенова. Одеса-Омферополь: ВД «АР1АЛ», 2012. 340 с.
9. Захаренко Г.Н. Современные подходы к оценке туристского потенциала. Вестник Национальной академии туризма. 2011. № 3. С. 22-26.
10. Михайлiченко Г.1. Туристичний потенщал: методи ощнювання та шновацшний розвиток. Проблеми економжи. 2013. № 1. С. 115-123.
11. Карпенко Ю.В. Сутшсть i структура сощаль-ного катталу сфери туризму в умовах модершзацп економжи. Економiчний всник Донбасу. 017. № 1(47). С. 110-118.
12. Карпенко Ю.В. Сучасш тенденцп глобалiзащ! та регюналiзащ! вщносин у сферi туризму. Економiчний всник Донбасу. 2017. № 3 (49). С. 49-62.
13. Карпенко Ю.В. Особливоси розвитку вщносин власносп у сферi туризму в умовах глобалiзащ!. Вкник економiчноi науки Украти. 2017. №2. С. 59-67.
14. Скляр Г.П., Дробиш Л.В., Вишневецька Л.1. Статистичш показники розвитку сфери туризму в Ук-раш: напрями удосконалення та гармошзащя з м1ж-народними стандартами. Економiчний вКник Донбасу. 2017. № 2(48). С. 157-162.
А. Ю. Якимчук
чл.-кор. АЕН Украти,
Ю. М. Семенова
астрант м. Р1вне
АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ ВШСЬКОВО-ПОЛГГИЧНО! НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 У КОНТЕКСТ! ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Актуальнiсть дослщження. Регулювання та iншi аспекти управлiння екологiчною та економiчною системою як теорiя отримують нову вiху розвитку. Деста-бiлiзацiйнi процеси становлять самостiйну загрозу, а також е фактором небезпеки в контекстi екологiчно! та економiчноl системи. Наразi на полiтичнiй ареш розглядаеться низка змiн до законодавства з питань вшськово-полггично! нестабiльностi (ВПН). Дане пи-тання потребуе детально! аналггаки та прогнозування з урахуванням уетх економiчних, екологiчних та суст-льних факторiв.
Постановка цiлi. Розглядаемо небезпеки ВПН для еколого-економiчноl системи та п складових, моделi розвитку тако1 системи пiд час ВПН i насамперед у контекстi природокористування. Повноцiнне функщ-онування держави та И шституцш, що здiйснюють функцп та завдання п як суб'екта системи природокористування, унеможливлюеться за умови ВПН. Ми аналiзуемо поточш законодавчi змiни та iнiцiативи, а також економiчнi та полiтичнi процеси, що формують систему еколого-економiчноl безпеки. Враховуемо, що винайдена нами модель функщонування тако1 системи безпеки повинна враховувати динамiчнi умови ВПН i опиратися на полiтичнi, геополiтичнi та еконо-мiчнi фактори. Вищевказаш фактори визначають ав-торську щею дослiдження, формують мету, щль та об'ект дослщження.
Аналiз останн1х публжацш та наукових дослщжень. Дослiдження дано1 тематики — актуальна тема для еко-
номiстiв, полiтологiв та законотворщв. Ми враховуемо потужний науковий набуток традицшно! економiчноl теорп, а також дослщження у галузi природокористування таких науковщв, як: Л. Г. Мельник, Д. С. Га-ленко, Я.А. Калантай, С.М. Шевченко, М.К. Шапочка, А.В. Яцик, Л.В. Клименко, Ю.М. Грищенко, Л.А. Волкова, М.А. Хвесик, В.А. Голян, С.1. Дорогун-цов, О.В. Яроцька, полiтологiчнi вчення науковщв: Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабино!, В.П. Горбатенка тощо. Втiм, наразi дискусiйнi процеси охопили кола не тшьки науковцiв, а й численних публiчних дiячiв, журналiстiв, лiдерiв громадських думок. Однак тематика е вщносно новою i потребуе комплексного дослщження та роз'яснення, а також пошуку пiдходiв до виршення поставлено! проблематики.
Недослщжеш моменти за даною тематикою. У да-нш статтi описана проблематика вiйськово-полiтично! нестабшьноси у контекстi еколого-економiчно!, у тому чи^ земельно! i водно! политики.
Об'ект дослiдження — це ощнювання поточних проблем та загроз системи еколого-економiчноl безпеки у ракурс природокористування.
Виклад основного матер1алу. Розглядаючи ВПН як об'ект згiдно поточного дослщження, визначаемо !! як низьку потенцiйну здатнiсть певно! системи (у рамках дослщження це система управлшня еколого-еконо-мiчною безпекою) до функщонування у заданих та ба-жаних умовах упродовж певного перюду часу. Водно-час полiтична стабiльнiсть — це такий стан полiтично!
системи суспшьства та системи зв'язюв м1ж полггач-ними суб'ектами, що характеризуеться стшюстю, ед-шстю та цМсшстю, а також здатшстю до ефективноси 1 конструктивност [1, с. 631-632]. Розглядаемо вшсь-кову нестабшьшсть як складову, а також як наслщок полггачно! нестабшьноси, у цьому випадку вона пе-реймае ключов! риси першо!, що е прийнятним у мо-делюванш системи управлшня еколого-економ!чно! безпеки. Водночас, ми розглядаемо нестабшьшсть радше не як стан, а як процес. Врахування динам1ки цього процесу е суттевим фактором для визначення стратегИ функцюнування системи у таких умовах.
Визначення загроз е ключовим елементом сис-теми управлшня еколого-економ1чною безпекою дер-жави. ВПН е одночасно щентифжатором сукупноси фактор1в загроз 1 прюритетом нацюнально! безпеки вщносно до поточно! ситуац!!.
Зпдно до Закону Укра!ни «Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни», до таких прюритетав вщно-сяться як суспшьш аспекти (тобто: гарантування кон-ституцшних прав, розвиток громадянського суспшьства, змщнення пол1тично! та сощально! стабшьноси, забезпечення розвитку мови тощо), так 1 виключно еколого-економ1чш, у тому числь створення конку-рентоспроможно! ринково! економ1ки та забезпечення еколопчно та техногенно безпечних умов життед1яль-носп суспшьства в целому та його громадян зокрема [2]. У контекст дослщження ми включаемо прюритет збереження природних ресуретв в умовах ВПН.
Основною еколого-економ1чно! безпеки е стабь л1защя полггачно! та економ1чно! ситуац!! у прийнят-них межах ¿з врахуванням динам1ки розвитку ВПН. Фактично, такий пщхщ передбачае системний контроль за функцюнальшстю складових системи приро-дозбереження 1 своечасну розробку заход1в для подо-лання недолтв тако! системи в умовах ВПН.
Таким чином, маемо економ1чний мехашзм при-родокористування, що повинен яюсно функцюнувати в умовах нестабильность Такий мехашзм об'еднуе про-грамно-цшьов1 заходи та економ1чш методи природо-охоронно! д1яльност1 [3, с. 376].
Основою економ1чного мехашзму природокорис-тування е платне природокористування. Законодав-ство про природш ресурси ф1ксуе основш компоненти платного природокористування: лщенз!!; нормативи; порядок збору платеж1в; ставки платеж1в; систему розподшу з1браних коштав [4, с. 205]. Що стосуеться конкретно водокористування, то зважаемо на: л1мгги на використання водних ресурав та скид1в забрудню-ючих речовин у водш джерела; нормативи плати за во-докористування та скиди забруднюючих речовин у водш джерела; тимчасов1 фшансов1 пшьги, що нада-ються тдприемствам для стимулювання впрова-дження еколопчно безпечних технологш; та вщшкоду-вання збитюв при порушенш законодавства у сфер! водокористування та охорони навколишнього середо-вища.
У контекст ВПН ми вщокремлюемо шструменти стабЫзац!! системи природокористування та станов-лення системи управлшня еколого-економ1чною безпекою на територ1ях, що безпосередньо знаходяться тд впливом вшськово! ситуаци та на реши територ!! Укра!ни. Вважаемо, що бшьшють репошв Укра!ни по-требуе поглиблення фюкально! лояльноси для створення максимально позитивного швестицшного кль мату у галуз! природо збереження. З шшого боку, система збору, обл1ку та розподшу податюв на терито-
р1ях, де вщбувалися (вщбуваються) вшськов! дИ, по-требуе окремого рацюнального пщходу.
Наприклад, врахуемо досвщ законотворення у контекст Вольно! економ1чно! зони «Крим». На територ!! ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавш податки та збори, визначеш статтею 9 Податкового кодексу Укра!ни [4].
Що стосуеться природокористування в аспект надання дозвол1в на використання природних ресурав тощо, то, зпдно Закону Укра!ни «Про створення вольно! економ1чно! зони "Крим" та про особливост здш-снення економ1чно! д1яльносп на тимчасово окупова-нш територп Укра!ни»: «лщенз!!, видан до набрання чинност цим Законом суб'ектам господарсько! д1яль-ност зпдно ¿з Законом Укра!ни " Про лщензування пе-вних вид1в господарсько! д1яльност1", Законом Укра-!ни "Про радючастотний ресурс Укра!ни", та/або сер-тифжати, надаш зпдно ¿з Декретом Кабшету Мшют-р1в Укра!ни "Про стандартизащю та сертифжащю", та/або дозволи, надаш зпдно ¿з Законом Укра!ни "Про дозвшьну систему у сфер! господарсько! д1яльностГ, д1ють на територГ! ВЕЗ "Крим" до закшчення строку д!! цих лщензш, сертиф1кат1в, дозвол1в» [5].
Що стосуеться непщконтрольних територ1й як ДНР, ЛНР, то законодавство, що регулюватиме у тому числ1 аспекти безпеки природокористування, знахо-диться на етат законотворення.
Перейдемо до 1нвестиц1йного аспекту природокористування як складово! еколого-економ1чно! безпеки. Збереження р1вня швестицшно! привабливост1 еколог1чних проект1в розглядаемо як обов'язкову складову еколопчно! безпеки, а також початковий етап стабЫзацп вшськово-полггачно! ситуацп. З 1н-шого боку, саме швестицшна приваблив1сть територГ! е шдикатором стаб1л1зац1! !"! стану.
Водночас вшськово-полггачна нестаб1льн1сть е руш1ем сощально-економ1чно! нестаб1льност1, що по-лягае у наступних аспектах та етапах (систематизуемо !х за факторами впливу на економ1чну ситуац1ю, вид1-ляючи аспект швестицшно! привабливосп):
1. Пол1тична нестабшьшсть на репональному р1вн1 (локальн1 протестш акцГ! та заходи, тенденцГ! до «розгойдування» ситуацГ!).
2. Пол1тична нестабшьшсть в нацюнальному масштаб! (необх1дн1сть швидких та р1шучих законо-давчих шщатив, брак ресурс1в для стаб1л1зац1! на ем-п1ричному р1вн1). За умов тотального навантаження на полггачну систему в цшому, р1вень розвитку законо-давчо! бази у галуз1 залучення 1нвестиц1й для еколо-г1чних проекив залишаеться на низькому р1вн1. У комплекс! ¿з проблематикою ВПН, це викликае прогнозо-ваний спад залучення швестицш у р1зн1 галуз! еконо-м1ки, у тому чист еколог1чн1 проекти в галуз! водних ресуретв.
3. В1йськова нестаб!льн1сть (конкретш в1йськов1 д!! на сход! кра!ни).
4. Суттеве податкове навантаження ! посилення такого навантаження на середнш б1знес, водночас ¿з р1зкою змшою градац!! системи оподаткування з поправкою на вшськовий фактор.
5. Недосконалють ¿нфраструктури ус1х галузей економ1ки.
6. ВПН е завадою на етап! створення штегрова-ного управлшня водними ресурсами, тому що вносить необхщшсть врахування додаткових фактор1в та защ-кавлених суб'ект1в [7, 8].
192
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
Фактично, динам^ ВПН як процесу е вищою за потенщйну динам^ розвитку системи управлiння еколого-економiчною безпекою, а тому остання повинна враховувати планову та прогностичну складовi у власному розвитку.
Основою таких прогнозiв е збiр, обробка та збе-реження шформащ! про негативнi змiни у довкшл^ що можуть виникати у певних зонах вщповщно до штен-сивноси ВПН. Таким чином, ми отримуемо шформа-цiю про ступiнь впливу факторiв, що призвели (приз-водять) до надзвичайно1 еколопчно! ситуащ!, тобто короткостроковi та довгостроковi прогнози, тдсумком яких може бути прийняте ршення про запровадження правового режиму надзвичайного стану, встановле-ного Законом Укра!ни «Про правовий режим надзвичайного стану» вщ 16.03.2000 р. № 1550—111 [9].
Мiжнародний досвiд у сферi ВПН констатуе, що негативш наслiдки вiйськових конфлiктiв для навко-лишнього середовища мають довготривалий ефект. По-перше, це загальний рiвень забруднення довкшля внаслiдок порушення роботи промислових тдпри-емств (Сектор Газа, Косово); страждають цiлi воднi екосистеми ^ван, Руанда, Сектор Газа); надмiрна експлуатащя болiт (Руанда); забруднення питно1 води; забрудненя грунтових вод та продукпв харчування; забруднення повiтря як наслщок пожеж на хiмiчних щд-приемствах та смiттезвалищах; руйнування природних ландшафта [10, 11, 12].
В розглянутому контексп потрiбно зазначити, що розвиток землекористування сьогоднi е надзвичайно важливим питанням. Досвiд показуе, що вмше засто-сування математичного програмування дозволяе най-бшьш повно i рацiонально використати цi ресурси. Саме математичне програмування доцшьно використати для розв'язання низки задач, у тому чи^ i задач землекористування.
В основi сучасно1 теорп управлiння землекорис-туванням лежить поняття оптимiзацil. Вщшукуються оптимальнi розв'язки, тобто значення змшних, яю за-безпечують максимум (мшмум) цiльовiй функщ! i за-довольняють низку обмежень. Коли мова йде про цШ або обмеження, найчастше розумiють, що вони добре вщомь В останнi роки все виразншим стае те, що те-орiя управлiння виробництвом вже досягае пе! меж1, де невизначенiсть починае вдагравати суттеву роль. Вмiння розв'язувати невизначеноси або навiть просто працювати з ними вимагае дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Це зумовлюе необхщ-нiсть розглядати прийняття рiшень, в яких цЫ та обмеження не обов'язково е чгтко сформульованими. Важливо навчитися iдентифiкувати задачi такого типу, характеризувати властивостi !х розв'язюв i, наскльки це можливо, виробити методи !х розв'язання.
Для задач прийняття ршень за умов визначеносп характерним е те, що кожний конкретний вибiр дае едине значення цшьовш функщ!. Це означае, що не юнуе особливих труднощiв опису переваг за виходами. Тобто, кожна особа, що приймае ршення, працюе з множиною чгтко сформульованих щлей, на основi яких вона здатна визначити необхщш переваги.
Якщо розглядати певш реальнi ситуащ! прийняття ршень, то слщ зауважити, що вони не задово-льняють вимоги наведено1 схеми.
Очевидно, що реально при прийняти рiшень ви-користовуеться вираз типу "2 повинно бути в ок^ 2*", котрий не е чгтко сформульованою цшлю.
Вщомо, що довшьний нечiткий стан можна розглядати як множину Х альтернатив разом з И нечеткими пщмножинами, що являе собою нечетко сфор-мульованi критерп (цЫ та обмеження).
На практицi часто маемо справу iз застосуванням точно1 теорп оптимiзацi! до неточних моделей, де не-мае пiдстави писати точно визначеш числа i де дуже часто виникають труднощi, яю неможливо подолати. Одна iз можливостей створення строго! математично! теори (вона е i бшьш корисною з точки зору обчис-лень), полягае у введенш деяко! нечiткостi в оптимь зацiйну задачу. Нечiткiсть у задачi математичного програмування може мютитись як в описi множини альтернатив, так i в опис цiльово! функщ!. Розма!ття форм опису вхщно! iнформацi! зумовлюе як вибiр методологи дослiдження землекористування, так i форму моделi. Наука i практика свiдчать, що за характером використано! iнформацi! застосовують детермшоваш, статистичнi, нечiткi та обчислювальнi методи. Така ру-брикацiя дозволяе вибрати групи методiв, а отже, й методолопю дослiдження вже на початковому етат оптимiзацi! землекористування (при зборi й оцiнцi ш-формативно! бази дослщження). У випадку нечiтких метсдав використовують рiзнi формулювання: гнучке планування, нечгтке математичне програмування з четкими цiлями, лiнiйне програмування з нечеткими коефiцiентами, робасте програмування, задача досяг-нення нечiтко поставлено! мети з четкими обмежен-нями, загальна задача нечеткого математичного про-грамування.
Розглянемо деяю аспекти гнучкого планування, зокрема планування землекористування, сформоваш у виглядi задачi лiнiйного програмування. Вони харак-теризуються обмеженнями вигляду:
п _
< Ь,, I = 1,т, (1)
j=1
яю визначають допустиму область.
Зрозумшо, що за несумюних обмежень ця область е порожньою, а у такому випадку бажаною е модифЬ кащя обмежень. Суб'екту планування потрiбно з'ясу-вати, як змшити обмеження задачi, щоб з'явились до-пустимi розв'язки. Фактично вш хоче знати, як тш-мально змiнити первiсний варiант опису, щоб задача стала розв'язуваною. Очевидно, для цього потрiбно змiнити коефiцiенти Ь. Але змiнити насюльки?
Вважатимемо, що планування здшснюеться гнучким чином, тобто плануючий оперуе не числами, а iнтервалами. Це означае, що замють чисел Ь1 вш ви-користовуе iнтервали [Ь¡, ВО]. Тодi попередня задача успiшно розв'язуеться, якщо в цьому iнтервалi знай-
п
деться таке число у, що нерiвностi ^^а^Ыу < у опи-
у=1
суватимуть допустиму область.
Вкажемо тепер на процедуру знаходження в ште-рвалi [Ь, ВГ] числа у, розмщеного якомога ближче до Ь, або шшими словами знайти вектор ы=(ы1у и2, ..., ип), який би, по-перше, задовольняв умову
п
е \Ь1,ВЦ ^ по-друге, щоб рiзниця
j=l
п
Е ачЫу- Ь (2)
у=1
була V i = 1, m найменшою.
Мiнiмiзувати рiзницю (2) можна за допомогою
He4iTKOi множини
и
Bi -
Fi = ■
- > aijuj j=1
■: Rn ^ [0,1]
Bi - bi
Ввiвши позначення, приходимо до наступно1 за-дачi планування: знайти max u„+i (3) за умови
ij j
aüu, + (Bi - bi К+1 < Bi .
] =1
Перевага такого формулювання задач! плану-вання очевидна: вона дозволяе користуватись звичай-ними обчислювальними методами знаходження опти-мальних розв'язюв. У цьому випадку нечитасть не е неприемною особливютю задач! планування. Напевно, цей споаб використання гнучкосп нечетких об-межень вщповщае характеру мислення людини. Голо-вна щея тут полягае в тому, що багато нечетких за своею природою моделей можна описати детермшова-ним чином, а недолж точноси модел1 компенсуеться !! гнучюстю.
Видозмшимо тепер задачу (1), вважаючи, що гра-ниця Ь1 може змшюватися аж до Ь1 + ф, де di > 0, причому р1зним вщхиленням вщ значення Ь1 припису-ються р1зш меж допустимоси (чим больше вщхи-лення, тим менша м1ра його допустимоси). Цей випа-док часто зустр1чаеться на практищ. Наприклад, виро-бник упевнений, що йому для потреб виробництва не-обхщно закупити за наперед домовленою цшою сиро-вину Ь. Кр1м цього, вш вважае, що йому варто прид-бати й додатков1 обсяги ще! сировини, але це без твердо! згоди-доставки та можливо за високою цшою.
Тому конструкщю подамо наступним чином:
алщ +... + а1пып < Ъг, Ъ + , (4)
де "м'яке" стввщношення " ^ " треба штерпрету-вати як "не порушую (не перевищую), але залишаюся в будь-якому випадку меншим або р1вним Ь1 + di".
Сучасна штерпретащя задач лшшного програму-вання в корен! мае нашу звичку розглядати прийняття ршення окремого шдивщуума, хоча це може бути й певна група. Допускаеться, що для поодиноких ¿нди-вщуум1в немае особливих труднощ1в вибору переваги. Основна складшсть, яко! ми намагаемося уникнути, стосуеться групового прийняття ршення, яке мае бь льше за одну систему переваги. Через те виникае потреба певним чином врахувати споетб згортки р1зних думок у загальний вираз вибору переваги.
Висновки. Для спрощення анал1зу системи управ-лшня еколого-економ1чною безпекою держави у контекст! природокористування, ми розглядаемо базову функцюнальну систему природокористування тд призмою вщносно! стабшьноси, фактично рухаючись вщ протилежного. Умовою формування еколого-еко-ном1чно! безпеки держави е стабМзащя !"! вшськово-полггачного стану, тому ми розглядаемо елементи системи природокористування з точки зору можливосп !х стабшьного функцюнування в умовах ВПН. По-точне законодавство частково регулюе фюкальну политику у стосунку до тематики досл^дження водночяс залишаеться низка неврегульовани ючись на законодавство щодо Криму, ми анал1зуемо
життездатшсть аналогiчноl полiтики принагiдно до ш-ших окупованих територiй держави. Крiм того, у кон-текстi дослщження ми розглядаемо державу комплексно.
В сучасних умовах нечiтко1 системи управлшня застосовують так званi нечiткi задачi математичного програмування. Розма1ття форм опису вхщно'1 шфор-мац!1 зумовлюе як вибiр методолог!1 дослiдження зем-лекористування, так i форму моделi. Наука i практика свiдчать, що за характером використано'1 шформацп застосовують детермшоваш, статистичн1, неч1тк1 та обчислювальн1 методи. Така рубрикащя дозволяе виб-рати групи метод1в, а отже, й методолопю досл1дження вже на початковому етат оптим1зац11 землекористу-вання й водокористування (при збор1 й ощнщ шфор-мативно1 бази досл1дження). Ефективними у випадку нечетких метод1в вважають р1зн1 формулювання: гну-чке планування, нечгтке математичне програмування з чгткими ц1лями, л1н1йне програмування з нечеткими коеф1ц1ентами, задача досягнення неч1тко поставлено! мети з чгткими обмеженнями, загальна задача неч1т-кого математичного програмування.
Список використаних джерел
1. Пол1толог1чний енциклопедичний словник / [упорядн. В. П. Горбатенко; за ред. Ю. С. Шемшуче-нка, В. Д. Бабк1на, В. П. Горбатенко]. Вид. 2-ге, до-повн. I переробл. Ки1в: Генеза, 2004. 736 с.
2. Закон Укра1ни «Про основи нащонально'1 безпеки Укра1ни». В1домост1 Верховно1 Ради Укра1ни (ВВР), 2003, № 39, ст.351.
3. Водне господарство в Укра1н1 / за ред. А. В. Яцика, В. М. Хорева. Ки1в: Генеза, 2000. 456 с.
4. Податковий кодекс Укра1ни. BidoMocmi Верховной Ради Украти вщ 08.04.2011 р. № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17. Ст. 112.
5. Закон Укра1ни «Про створення вшьно'1 еконо-м1чно1 зони "Крим" та про особливосп зд1йснення економ1чно1 д1яльност1 на тимчасово окупованш тери-тор!1 Укра1ни». BidoMocmi Верховно'' Ради Украти. 2014. № 43. Ст.2030.
6. Мельник Л. Г. Еколопчна економ1ка: пщруч-ник. 2-ге вид., випр. i доп. Суми: ВТД «Ушверситет-ська книга», 2003. 348 с.
7. Панкова М. О. Характеры ознаки сучасного свггового iнвестицiйного прост1ру. Вкник ern^Min^'i науки Украти. 2011. №1 (19). С. 103-108.
8. Галенко Д. С., Калантай Я. А. 1нвестицшний ктмат Укра1ни. Мoлoдiжний науковий вкник УАБС НБУ. Сер!я: Економ1чн1 науки. 2014. №6.
9. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон Укра1ни вщ 16.03.2000 р. № 1550—III. Biдoмocmi Верховноi Ради Украти. 2000. № 23. Ст. 176.
10. Detailed Infrastructure Damage Assessment. Gaza 2014. UNDP. URL: http://www.ps.undp.org/content/ dam/papp/docs/Publications/UNDP-pappresearch-dam mageassessment2014.pdf.
11. V. Janjic, 1999: NATO air strikes — ecological consequences. URL: http://www.knjizevnarec.co.yu/eko/ index.html.
12. Assessment of the Environmental Impact of Military Activities during the Yugoslavia Conflict. Preliminary findings. — The regional Environmental Center for Central and Eastern Europe, 1999. URL:
ie.fr/cahier/kosovo/ecolog
ie-rapport.
НАУКОВ1ПОВ1ДОМЛЕННЯ
194
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
